Авраменко Никифор Антонович

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
Никифор Антонович Авраменко

національністьукраїнець

місце народженняВерхньодніпровськ, Катеринославська губернія, Шаблон:RUSold

Шаблон:Орден «Залізний хрест» (УНР) __DISAMBIG__ Шаблон:!(Шаблон:!(Категорія:Багатозначні терміни: Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «[»

Шабло́н (нім. Schablone від фр. Échantillon — зразок):

Значення

Шаблон в техніці — пластина (лекало, трафарет і т. п.) з вирізами, по контуру яких виготовляються креслення чи вироби або інструмент для вимірювання розмірів.

Шаблони проектування програмного забезпечення

Шаблон в мовах програмування — специфікація форми подання та правил редагування елемента даних за допомогою рядка символів, у якій кожен символ вказує на допустимий вид символу або на предмет виконання редагування для відповідної позиції значення елемента. Вперше шаблон був введений, як конструкція мови КОБОЛ[1] в 1968 році.

Шаблон поведінки — повторювана реакція або дії на зовнішні подразники. На відміну від рефлекторного, шаблонна поведінка — осмислені дії, тобто здійснюються обдумано. Наприклад на привітання «Привіт, як справи?» може слідувати шаблонна відповідь «Привіт, все добре, а як у тебе?». Шаблони спілкування можуть змінюватися залежно від настрою чи співрозмовника, залишаючись при цьому одним із заздалегідь заготовлених варіантів. Креативність — протилежність шаблонної поведінки.

Шаблон документів (у розмовній мові — «риба») — порожня форма документа з коментарями про те, як слід заповнювати кожне поле. Інший варіант шаблону — форма документа з вже заповненими полями, які можна використовувати як приклад. Шаблони широко застосовуються у суворо регламентованих галузях (наприклад бухгалтерії або кадровому діловодстві). Приклади простих шаблонів — шаблон резюме або анкети для оформлення закордонного паспорта.

Шаблон в переносному значенні — зразок, приклад, який наслідують (часто сліпо, некритично); штамп, банальність.

Іноді шаблоном називають ширину залізничної колії.

Фразеологія

  • Шаблонне мислення
  • Діяти по шаблону

Дивіться також

Примітки

  1. Шаблон:-. / Шаблон:±. — Шаблон:±. — Шаблон:±. — (С48) — 50000 прим.

Посилання

місце смертіЛомжа, Білостоцьке воєводство, [[Файл:Шаблон:Прапор POL|20x13px|POL]] Польська Народна Республіка

Везель.png

.

Шаблон:Спортсмен категоріяШаблон:Звання категоріяШаблон:Наукова ступінь категоріяШаблон:Діяч мистецтв категоріяШаблон:Чин категоріяШаблон:Спортивне звання категоріяШаблон:Рід військ категоріяШаблон:Національність категоріяШаблон:Битви категорія


Ники́фор Анто́нович Авра́менко (*22 лютого 1893, Верхньодніпровськ —†21 вересня 1973, Ломжа) — сотник армії Української Народної Республіки. Автор книги «Спомини запорожця».

Життєпис

Никифор Авраменко народився 1893 року у місті Верхньодніпровськ Катеринославської губернії. У 1916 році закінчив Миколаївське інженерне училище. Брав участь у Першій світовій війні, був нагороджений відзнакою Святого Георгія IV ступеня. Останнє звання у російській армії — поручник.

З листопада 1917 року служив у військах Української Центральної Ради.

1917 року Никифор Авраменко викладав в одній із двох Житомирських шкіл прапорщиків, де навчався Данило Терпило (). Відтак сотник Авраменко можливо був його учителем.[1]

З 9 лютого 1918 року — комендант штабу Окремого Запорізького загону (згодом — бригади та дивізії). З 17 листопада 1918 року — комендант штабу Лівобережного фронту під командуванням полковника Петра Болбочана.

З 22 січня 1919 року — комендант штабу Запорізького корпусу Дієвої армії УНР. Учасник Першого Зимового походу, згодом — старшина штабу 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР. У серпні 1920 року у боях з червоноармійцями отримав поранення правої руки.

На еміграції жив у Польщі. Помер у 1973 році.

Автор книги — документального свідоцтва «Спомини запорожця».

Вшанування

Файл:Avramenko-vidkryttya-10.JPG
Меморіальна дошка у місті Верхньодніпровськ на Січеславщині

21 липня 2013 року, в рамках відзначення 120-ліття з дня народження та 40-ліття з дня смерті сотника Никифора Авраменка, у Верхньодніпровську відкрили пам'ятну дошку на будинку парафії Апостола Андрія Первозванного УПЦ КП по вулиці Дидишка, 2. Вшанувати бійця прибули не лише мешканці Верхньодніпровська, але й гості з Дніпропетровської, Кіровоградської, Запорізької, Київської, Черкаської областей, міста Києва та українці з Польщі. Галина Авраменко, рідна донька сотника, яка мешкає у Познані, передала до Верхньодніпровська землю з могили батька. Ця земля, в пам'ять про Авраменка, була розсипана над клумбою з квітами, що на подвір'ї церкви.

Панотець УПЦ КП Дмитро Гедз, разом зі своєю громадою, підготував концерт хористів, які співали народних та стрілецьких пісень. В пам'ять про загиблих бійців Армії УНР лунала молитва, мешканців та гостей міста було запрошено до поминального столу.

Вшанувати Никифора Авраменка не прибули представники місцевої влади, проігнорувавши запрошення організаторів. Натомість урочисту подію відвідали численні нащадки сотника із Запоріжжя та Кіровограда.[2]

Меморіальну дошку було встановлено коштом жертводавців Благодійного фонду «Героїка».

Галерея

500px
Никифор Авраменко з синами на еміграції в Польщі. 1950-ті роки.

Виноски

Джерела

Шаблон:Лицарі Залізного Хреста УНР



Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.