Аржевітін Станіслав Михайлович

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
Станіслав Михайлович Аржевітін

національністьукраїнець

Шаблон:Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
Шаблон:Орден За заслуги I ступеня (Україна) __DISAMBIG__ Шаблон:!(Шаблон:!(Категорія:Багатозначні терміни: Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «[»

Шабло́н (нім. Schablone від фр. Échantillon — зразок):

Значення

Шаблон в техніці — пластина (лекало, трафарет і т. п.) з вирізами, по контуру яких виготовляються креслення чи вироби або інструмент для вимірювання розмірів.

Шаблони проектування програмного забезпечення

Шаблон в мовах програмування — специфікація форми подання та правил редагування елемента даних за допомогою рядка символів, у якій кожен символ вказує на допустимий вид символу або на предмет виконання редагування для відповідної позиції значення елемента. Вперше шаблон був введений, як конструкція мови КОБОЛ[1] в 1968 році.

Шаблон поведінки — повторювана реакція або дії на зовнішні подразники. На відміну від рефлекторного, шаблонна поведінка — осмислені дії, тобто здійснюються обдумано. Наприклад на привітання «Привіт, як справи?» може слідувати шаблонна відповідь «Привіт, все добре, а як у тебе?». Шаблони спілкування можуть змінюватися залежно від настрою чи співрозмовника, залишаючись при цьому одним із заздалегідь заготовлених варіантів. Креативність — протилежність шаблонної поведінки.

Шаблон документів (у розмовній мові — «риба») — порожня форма документа з коментарями про те, як слід заповнювати кожне поле. Інший варіант шаблону — форма документа з вже заповненими полями, які можна використовувати як приклад. Шаблони широко застосовуються у суворо регламентованих галузях (наприклад бухгалтерії або кадровому діловодстві). Приклади простих шаблонів — шаблон резюме або анкети для оформлення закордонного паспорта.

Шаблон в переносному значенні — зразок, приклад, який наслідують (часто сліпо, некритично); штамп, банальність.

Іноді шаблоном називають ширину залізничної колії.

Фразеологія

  • Шаблонне мислення
  • Діяти по шаблону

Дивіться також

Примітки

  1. Шаблон:-. / Шаблон:±. — Шаблон:±. — Шаблон:±. — (С48) — 50000 прим.

Посилання

Шаблон:Хрест Івана Мазепи
Шаблон:Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Везель.png

.

Шаблон:Спортсмен категоріяШаблон:Звання категоріяШаблон:Наукова ступінь категоріяШаблон:Діяч мистецтв категоріяШаблон:Чин категоріяШаблон:Спортивне звання категоріяШаблон:Рід військ категоріяШаблон:Національність категоріяШаблон:Битви категорія

Шаблон:Депутат

Станісла́в Миха́йлович Аржеві́тін (нар. 14 червня 1961, с. Колочава, Міжгірський район, Закарпатська область) — український політик та банкір. Колишній народний депутат України. Кандидат економічних наук1998). Голова Ради Асоціації українських банків. Секретар Ради Українського козацтва (з червня 2005), член правління Національної спілки краєзнавців України.

Освіта

З 1978 до 1982 року навчався у Київському інституті народного господарства (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) за спеціальністю «Фінанси та кредит».

Кар'єра

Закінчивши навчання з 1982 до 1991 року працював у системі Будбанку СРСР (пізніше — Промінвестбанку).

Служив у Повітряно-десантних військах СРСР (19821984).

19912004 — голова правління Акціонерного банку «АЖІО» (тепер «СЕБ Банк»).

1992 року закінчив курс банківського менеджменту в Німеччині, 1993 року навчався у США, 1994-го — у Чехії, 1996-го — знов у Німеччині.

Втретє поспіль обраний головою Ради Асоціації українських банків.

Професійна діяльність

Має багато публікацій у пресі, праць із банківської справи та фінансового менеджменту.

1998 року захистив дисертацію з проблем становлення підприємництва та малого бізнесу в Україні, кандидат економічних наук, академік Національної академії проблем людини, член-кореспондент Міжнародної кадрової академії, науковий радник Академії екологічних наук.

Сім'я

Одружений. Разом із дружиною Іриною виховує трьох синів: Павла (1987), Дмитра (1989) та Ярослава (1999).

Батько — Аржевітін Михайло Іванович (19261981) — народився в селі Уди Золочівського району Харківської області. Був учителем фізкультури Колочавської середньої школи.

Мати — Аржевітіна (Дринь) Любов Дмитрівна — народилася 18 січня 1932 року в селі Переселення Кагарлицького району Київської області. З 1953 до 1981 року працювала вчителькою молодших класів Колочавської середньої школи. Зараз на пенсії.

Громадська і політична діяльність

З 1996 року — Генеральний Скарбник Українського Козацтва, заступник Гетьмана України, генерал-осавул.

Радник Президента України (поза штатом) (червень 2005 — жовтень 2006); радник Президента України (поза штатом) (листопад 2007 — березень 2010).

Жовтень 2005 — квітень 2006 — заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 15 червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 56 в списку. На час виборів: заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна» (з травня 2006). Член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (з липня 2006). 15 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 63 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член політичної партії Народний союз «Наша Україна». Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з листопада 2007). Член депутатської групи «За Україну!». Перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (грудень 2007 — березень 2011), член Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики (з березня 2011).

Був членом партії «Наша Україна», очолював її Закарпатську обласну організацію.

Меценат, 2008 заснував Всеукраїнську літературну премію імені Зореслава, яка підтримує діяльність літераторів та науковців, які популяризують творче надбання Закарпаття та сприяють духовному відродженню України.[1]

Відзнаки і нагороди

Примітки

Посилання



Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.