Безбородько Ілля Андрійович

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
граф
генерал-поручик
Ілля Андрійович Безбородько
RusPortraits v2-011 Le Comte Elie Andreewitch Bezborodko.jpg

національністьукраїнець

Орден Святої Анни, Орден святого Георгія, Орден Святого Олександра Невського, Орден Святого Володимира

Везель.png

.Шаблон:Спортсмен категоріяШаблон:Звання категоріяШаблон:Наукова ступінь категоріяШаблон:Діяч мистецтв категоріяШаблон:Чин категоріяШаблон:Спортивне звання категоріяШаблон:Рід військ категоріяШаблон:Національність категоріяШаблон:Битви категорія


Безборо́дько Ілля́ Андрі́йович (*27  1756(17560227), Глухів, Гетьманщина — † Шаблон:ДС, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український шляхтич, генерал-поручик, граф, сенатор Російської імперії, дійсний таємний радник, брат Олександра Безбородька.

Життєпис

Походив з української шляхетської родини, представників козацької старшини. Народився у м. Глухів. Син Андрія Яковича Безбородька, генерального писаря, та Євдокії Михайлівни Забіли. У 1771 році вступив на дійсну військову службу, брав участь у воєнних діях проти турків у 1773 і 1774 роках. У 1785 році отримав звання бригадира, згодом призначення до головної провіантської канцелярії. У 1790 році служив під командуванням Олександра Суворова: генерал, командир 4-ї колони.

За виявлені під час штурму Ізмаїла мужність і хоробрість нагороджений орденом святого Георгія 3-го ступеня. В 1792 році, після закінчення російсько-турецької війни 1787-1791 рр., отримав в дарунок від Катерини II понад 12 тис. десятин землі на правому березі Бузького лиману (на місці сучасного села Парутине. Заселив отрмані землі кріпаками з Чернігівщини та інших місцевостей України.У 1793 році його нагороджено прикрашеною діамантами золотою шаблею з написом «За хоробрість».

З 1795 році Ілля Безбородько служить вже в званні генерал-поручика. У квітні 1797 року у день своєї коронації імператор Павло I нагородив його орденом святого Олександра Невського, а у 1798 році призначив дійсним таємним радником і сенатором. На службі Безбородько перебував до 1799 року, коли пішов у відставку.

Відзнаки

У 1805 році імператор Олександр I нагородив його орденом св. Володимира 1-го ступеня — переважно за те, що він пожертвував на заснування Ніжинської гімназії вищих наук будинок із садом, а також видав з цією метою 210 тис. крб., призначених його братом Олександром Безбородьком для благодійних справ. До того ж зобов'язався й надалі вносити на утримання гімназії по 150 тисяч крб. щороку.

Граф Ілля Андрійович Безбородько мав «височайше пожалуване» йому звання Санкт-Петербурзького губернського очільника дворянства. Помер 15 червня 1815 року, похований в Олександро-Невській лаврі.

Цікаві факти

  • У 1789р. граф Безбородько перебуваючи в Петербурзі став масоном.
  • Мав колекцію зброї часів Хмельниччини й шаблю Хмельницького.
  • Відносив себе до українського народу.

Див. також

Посилання

Джерела та література

  • «Довідник з історії України». — К., 2001


Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.