Василько Стефан Олександрович

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
Стефан Василько фон Серетський
Народження 10.06.1869
Смерть 31.08.1933
Шаблон:Wikidata/p119
Рід військ Гуцульсько-Буковинський Легіон
Роки служби 19151916
Шаблон:Wikidata/p856
Шаблон:Wikidata/p373

Стефан Василько фон Серетський (нім. Stephan Wassilko von Serecki; *10 червня 1869, Берегомет — †31 серпня 1933) — представник роду українсько-румунського магнатів на Буковині, перший командант Гуцульсько-Буковинського Легіону УСС.

Біографія

Народився 10 червня 1869 року в селищі Берегомет Герцогство Буковина у родовому маєтку Васильків фон Серетських.

Родовід

Батько: Олександр Василько фон Серетський (1827–1893) — представник руського боярського роду, який зволощився ще за часів Молдавського князівства. Маршалок Буковинського крайового сейму (1870–1871), (1884–1892).
Мати: Катерина фон Флондор — представниця заможного волоського боярського роду.
Брати: Георгій Василько фон Серетський (1864–1940) — Маршалок Буковинського крайового сейму (1904–1911); Олександр Василько фон Серетський (1871–1920); Віктор Василько фон Серетський (1872–1934).
Дружина: Роза фон Красс (1869–1950) — донька Буковинського крайового президента Франца фон Краусса.
Донька: Зоя Василько фон Серетська (1897–1978) — відомий австрійський парапсихолог та астролог.

Двоюрідним братом Стефана Василька був Микола фон Василько — видатний український політичний діяч і дипломат.

Професійна діяльність

Середню освіту здобув у Чернівецькій вищій гімназії. Після відповідної професійної військової підготовки 22 вересня 1890 року був зарахований лейтенантом в 9 ц.к. драгунський полк Євгена фон Піретта де Бігаіна.
Після цього навчався у Віденському університеті, де здобув докторський ступінь з права.
Згодом працював в органах державної влади у повітових та окружній управах. Після одруження 3 травня 1894 року з Розою Краупф, дістав призначення у МВС Австрійської імперії, де зробив непогану кар'єру і був нагороджений урядовими відзнаками.

Перша світова війна

З початком Першої світової війни пішов добровольцем на фронт. Дістав призначення у сформований стараннями Миколи фон Василька Гуцульсько-Буковинський Легіон, ставши його командантом. Основні бойові дії, в яких брав участь разом з підрозділом, відбувались на Буковині, зокрема в районі «Чернівці-Раранча-Топорівці». 1916-го року дістав важке поранення обох ніг, і був відправлений у військовий госпіталь в Сату-Маре (Сучава). Стан здоров'я погіршився ще й через зараження крові. Незважаючи на перенесені п'ять операцій, залишився без лівої ноги. У зв'язку з цим військову службу довелося залишити. За бойові заслуги був нагороджений: Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) та Залізний Хрест (Німеччина).

Післявоєнний період

Після війни в основному присвятив себе родині і написанню книжок, окремі з яких на думку фахівців були доволі успішними проектами.
Зокрема:
Auktions-Bridge, Manz-Verlag, Wien Leipzig, 1919, 115 Seiten
Auktions-Bridge und Kontrakt-Bridge, Manzsche Verlags- und Universitäts-Buchhandlung, Wien Leipzig 1926, 138 Seiten
Kontrakt-Bridge Platfond, Manz-Verlag, Wien Leipzig, 1928 völlig umgearbeitete Ausgabe, 193 Seiten
Kontrakt-Bridge Platfond mit amerikanischer Zählung Manz-Verlag, Wien Leipzig, 4. neubearbeitete und erweiterte Ausgabe, 1930, 259 Seiten

Помер 31 серпня 1933 в місті Зальцбург Австрійська Республіка.

Галерея

Джерела

1. Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914–1921. В.Старик
2. Zoe Gräfin Wassilko von Serecki, Herkunft und Schicksal der Grafen Wassilko von Serecki in Qualität der Zeit, Publikation der Österreichischen Astrologischen Gesellschaft, Wien 1987, S.15
3. Erich Prokopowitsch: Der Adel in der Bukowina, Südostdeutscher Verlag, München, 1983, S.130



Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.