Василь Жураківський

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
Генеральний осавул
Василь Жураківський

національність — українець

Везель.png

.

Шаблон:Спортсмен категоріяШаблон:Звання категоріяШаблон:Наукова ступінь категоріяШаблон:Діяч мистецтв категоріяШаблон:Чин категоріяШаблон:Спортивне звання категоріяШаблон:Рід військ категоріяШаблон:Національність категоріяШаблон:Битви категорія

Жураківський Василь Якович (*р. н. невід., Ніжин — †1730, Москва) — український державний діяч доби Гетьманщини. Генеральний осавул в уряді Гетьмана Івана Скоропадського. Шляхтич гербу Сас. Політв'язень Російської імперії.

Життєпис

Народився у Ніжині. Син Якова Жураківського, ніжинського полковника. Отримав домашню освіту. Завдяки батькові почав стрімку кар'єру. Був ямпільським сотником у 1686, 1695 роках, глухівським городовим отаманом у 1701 році, військовим товаришем у 1704 році, займав уряд генерального осавула у 1710-1724 рр. за часів правління гетьмана І.Скоропадського, та наказного гетьмана П.Полуботка. Разом з генеральним бунчужним Я. Лизогубом залишився одним з двох фактичних керівників Гетьманського Уряду в Україні, коли у червні 1723 р. до Росії відбули Полуботок, генеральний писар С.Савич та генеральний суддя І.Чарниш р.

Василь Жураківський визначився як прибічник і послідовник наказного гетьмана П.Полуботка, спільно з яким відстоював державні права України. Саме як прибічника П. Полуботка, його разом з Я. Лизогубом заарештував у січні 1724 року відправлений царем Петром І в Україну для виявлення однодумців Полуботка Румянцев. Їх так само ув'язнили в Петропавловській фортеці як і заарештованих ще у листопаді 1723 р. Полуботка, Савича, Чарниша та інших осіб урядового апарату Гетьманщини. Натомість для прикриття фактичного знищення автономного управління України царем було створено псевдоколегію, що складалися з російських офіцерів, призначених Петром І для виконання усіх рішень, що приймалися царською владою стосовно управління Гетьманщиною, а з боку Гетьманщини усі рішення росіян затверджували квазіурядовці (Мануйлович, Левенець та ін.)

Після смерті Петра І цариця Катерина І звільнила В. Жураківського з в'язниці, проте йому (та іншим звільненним політв'язням, що виявилися витривалішими від тих, хто помер у фортеці як Полуботок) не дозволили повернутись до України. З 1725 року він жив під наглядом поліції у Санкт-Петербурзі, з 1727 року — у Москві. У 1728 році цю заборону було знято. Помер Василь Жураківський у 1730 році у Москві.

Джерела

  • Сушинський Б. Всесвітня козацька енциклопедія. — Одеса: Видавничий дім «Явф», 2007. — С. 145.
  • Енциклопедія історії України. — Т. 3, 2005. — С. 177




Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.