Височан Семен Гнатович

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
полковник
Височан Семен Гнатович
200px
Везель.png

.

Шаблон:Спортсмен категоріяШаблон:Звання категоріяШаблон:Наукова ступінь категоріяШаблон:Діяч мистецтв категоріяШаблон:Чин категоріяШаблон:Спортивне звання категоріяШаблон:Рід військ категоріяШаблон:Національність категоріяШаблон:Битви категорія


Семе́н Гна́тович Височа́н (? с. Вікторів Галицький район — 1666) — український військовий діяч, керівник селянського повстання, що розпочалося в Східній Галичині восени 1648 року при підході військ Богдана Хмельницького до Львова. Син керівника селянського руху на Галичині Гната Височана.

Біографія

Походження Відомо, що Семен народився в козацькій родині, а його батьком був Гнат Височан.

Одначе існує дискусія в колах істориків з приводу соціального статусу Височанів. Так, польський дослідник В.Лозинський виводив коріння Семена від покозачених селян. Проте, з іншого боку, відомий український історик В. Липинський переконував, що родина Семена походить від покозаченої гілки шляхетського роду Височанських[1].

Ранні роки Навчався у Львівській братській школі, де оволодів кількома мовами (старослов'янською, німецькою, польською, латинською). Військове мистецтво опанував під керівництвом батька Гната Височана[2].

Військова діяльність У 1648 році із окремих повстанських загонів сформував у місті Отинії військо з селян і української шляхти, що налічувало 15 тис. осіб, і очолив повстання проти польської шляхти на Прикарпатті. Зокрема, пізно восени 1648 року Пнівський замок — найсильніша твердиня Покуття — був взятий та сильно зруйнований повстанцями під його командуванням.[3]

Після цього був сотником у війську полковника Івана Богуна. У 1651 році обороняв Вінницю, пізніше став полковником лисянським та канівським[4].

Брав участь у повстанні 1664–1665 років на Правобережній Україні, діючи разом із запорожцями кошового отамана І. Сірка.

В 1665 р. мужньо захищав від польської шляхти м. Лисянку (тепер Черкас. обл.)[5].

У 1666 році був засланий гетьманом Брюховецьким у Росію, де й загинув[4].

Цікаві факти

  • В Отинії, столиці покутського повстання 1648 року, про полковника Височана побутують перекази, пов'язані з місцевою церквою Cвятої Трійці (її 1849 року перенесли в центр Отинії). В одному переказів йдеться про те, що в цій церкві Семен Височан брав шлюб[6].
  • Найвідомішим з далеких нащадків Семена був кооперативний діяч Павло Височанський[7].

Примітки

  1. Липинський В. Твори. Т. 2: Участь шляхти у Великому Українському Повстанні під проводом Богдана Хмельницького. — Філадельфія, Пенсильванія: Східноєвропейський Дослідний Інститут ім. В. Липинського, 1980. — С. 459–460.
  2. Грабовецький В. В. Височан Гнат // Енциклопедія Історії України. — К: Наукова думка, 2003. — Т. 1. — С. 513.
  3. Володимир Грабовецький. Західно-Українські землі в період народно-визвольної війни 1648–1654рр.— К.: Наукова думка, 1972.— 192 с.— С. 89-90.
  4. 4,0 4,1 Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. Київ: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с.ISBN 978966024850
  5. Височан // Українська Радянська Енциклопедія.
  6. Хавлюк М. «Хмельницький Галицької землі» // Незборима нація.
  7. Височа́нський Павло́ Фе́дорович // Катеринопільська ЦБС.

Джерела

Посилання



Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.