Войцюк Володимир Семенович

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Семенович Войцюк
200px

національністьукраїнець

Шаблон:Орден За заслуги III ступеня (Україна)

Везель.png

.

Шаблон:Спортсмен категоріяШаблон:Звання категоріяШаблон:Наукова ступінь категоріяШаблон:Діяч мистецтв категоріяШаблон:Чин категоріяШаблон:Спортивне звання категоріяШаблон:Рід військ категоріяШаблон:Національність категоріяШаблон:Битви категорія

Войцю́к Володи́мир Семе́нович (*9 червня 1930, смт Єзупіль Івано-Франківської області — 4 червня 2010, Івано-Франківськ) — український меценат, педагог, член Спілки краєзнавців Прикарпаття.

Життєпис

Володимир Войцюк народився 9 червня 1930 року в Єзуполі в родині Семена Войцюка, сина Федора і Марії, дочки Микити з дому Магун. Мальовнича природа околиць містечка, патріотичні родинні традиції, вроджена працелюбність сформували з дитини справжнього патріота.

Закінчивши міську початкову школу, вже під час німецької окупації вступив до Станіславівської української гімназії, де навчався на відмінно. Та прихід Червоної армії перешкодив подальшому навчанню у Станіславові. Восени 1944 року в Єзуполі відкривається середня школа і Володимир вступив туди відразу до восьмого класу. Тут він став членом підпільної організації юнацтва ОУН, сумлінно виконував усі її доручення.

Після закінчення Єзупільської середньої школи Володимир Войцюк навчався в Станіславському учительському інституті на фізико-математичному факультеті. Виїзд з Єзуполя на навчання у Станіслав врятував Володимира. Адже 11 березня 1948 року члени єзупільської підпільної організації ОУН були заарештовані органами КГБ і засуджені на 25 років каторжних робіт кожен в радянських ГУЛАГах.

Після закінчення інституту Володимир Войцюк працював у Єзупільській середній школі. Навчив багатьох поколінь односельчан математики і креслення. Був вимогливим, але справедливим вчителем.

Вийшовши на пенсію, Володимир Войцюк виїхав до хворої матері у США та зв'язків із рідним Прикарпаттям не поривав. Працюючи двірником в Нью-Йорку, майже всі свої заощадження виділяв на матеріальну допомогу своїм землякам, рідному містечку.

Пам'ятник Войцюку в Єзуполі

Важкою фізичною працею на чужині, заробивши невеликі заощадження, так необхідні в його похилому віці, він не забув про рідний край. Меценатство простого американського двірника є вражаючим[1]:

За значний особистий внесок у розвиток національної культури Володимир Войцюк отримав високу державну нагороду — орден «За заслуги» ІІІ ступеня та був нагороджений Папою Римським Бенедиктом XVI орденом Лицаря Святого папи Сильвестра. У 2001 році сесія Єзупільської селищної ради постановила визнати Володимира Войцюка почесним жителем Єзуполя. А в 2005 році вдячні єзупольці встановили у містечку пам'ятник меценатові, а Івано-Франківським міськвиконкомом було прийнято рішення перейменувати одну з вулиць міста на вулицю Володимира Войцюка.

4 червня 2010 року життя відомого на Івано-Франківщині мецената, патріота України, члена Спілки краєзнавців Прикарпаття Володимира Войцюка обірвалося[2].

Виноски

Джерела і посилання



Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.