Гасенко Юрій

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Гасенко
Везель.png

.

Шаблон:Спортсмен категоріяШаблон:Звання категоріяШаблон:Наукова ступінь категоріяШаблон:Діяч мистецтв категоріяШаблон:Чин категоріяШаблон:Спортивне звання категоріяШаблон:Рід військ категоріяШаблон:Національність категоріяШаблон:Битви категорія


Ю́рій (Георгій) В. Гасе́нко (1894, за іншими даними 1889[1]1933, Франція) — український політичний і культурний діяч, письменник і журналіст, дипломат. Член Союзу українських журналістів і письменників у Відні.[2]

Життєпис

За освітою інженер. Винайшов особливу конструкцію човна — т.зв. «морську блоху»[3]. Також займався авіатехнікою. Перебував у чині штабс-капітана царської армії.

Член УСДРП. У 1917 р. — особистий ад'ютант генерального секретаря військових справ Симона Петлюри. Наступного року — член делегації УЦР на мирних переговорах в Бересті. Висловлювався проти союзницьких відносин з Росією.

У роки Української Держави та УНР — чиновник особливих доручень при міністрі закордонних справ. Займався організацією Українського інформаційного бюро за кордоном, також виконував дипломатичні та розвідувальні доручення у Швейцарії, Французькій республіці, Австрії, Німеччині, Королівстві Італія, США.[4]

У 1919—1920 рр. — за різними даними співробітник посольства або посол в Королівстві Румунія[5]. Потім на еміграції у Німецькій державі та Чехословацькій республіці.[6]

Член Союзу українських журналістів і письменників у Відні.

З 11 березня 1920 р. — голова Українського національного аероклубу у Відні.

Автор новел і оповідань для дітей.

Помер у Французкій республіці[7].

Сім'я

  • Батько — дворянин, виходець з Османської імперії, революціонер, був засланий до Сибіру, звідки не повернувся. Туркменський бей[8].
  • Мати — Гасенко Меланія Петрівна, навчалася в пансіоні шляхетних дівчат, отримала гарну освіту, будучи дочкою ветерана Кримської війни. Знала декілька іноземних мов.[9]
  • Брат — Гасенко Олександр Олексійович (02.08.1902–22.06.1941), очолював Герцаївський РВ НКВС Чернівецької області.[10]

Твори

  • Україна в освітленні європейської преси (1918).
  • Ist Cholmland polnisch oder ukrainisch? Lausanne, 1918 (французьке перевидання — Le Pays du Cholm. Est il polonais ou ukrainien? Lausanne, 1918).
  • Les Etats-Unis de la Mer Noire. Vienne-Bucarest, 1918.
  • Feuille à ajouter au Dictionnaire encyclopédique Larousse, page 1630, au mot Ukraine d'après les dernières données de la science. Bucarest, 1919.
  • A qui doit appartenir la Bucovine? (1919)
  • La République Ukrainienne, son histoire, sa géographie et sa vie économique. Bucarest, 1919 (румунське перевидання — Republica Ucrainiasǎ. Teritoriul, populaţia, viaţa economicǎ. Bucureşti, 1919).
  • Die Ukraina in ihren ethnographischen Grenzen. Wien, [o.J.] (карта)
  • L'Ukraine, carte comparative géographique, écomomique, étnographique. Bucarest, 1919 (карта)
  • Україна (перевидана англійською, італійською, іспанською, німецькою, турецькою, грецькою, болгарською, голландською, угорською, сербською, румунською, шведською, датською, чеською).
  • The Republic of Ukraine (1919)

Також книги для дітей Поэзия тоскующего Пьеро (Бухарест, 1919) и Найя из джунглей (Берлин, 1922)[11].

Примітки

Посилання

Шаблон:Українсько-румунські відносини



Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.