Гораєць (Підкарпатське воєводство)

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
Село
Гораєць
пол. Gorajec

Координати Координаты: 50°17′00″ с. ш. 23°12′00″ в. д. / 50.283333° с. ш. 23.2° в. д. (G) (O)50°17′00″ с. ш. 23°12′00″ в. д. / 50.283333° с. ш. 23.2° в. д. (G) (O)

Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/
Помилка Lua у Модуль:Location_map/multi у рядку 13: Модуль:Location map: Ні "Модуль:Location map/data/Земля" ні "Шаблон:Карта розташування Земля" не існують (див. документацію Модуль:Location map та Шаблон:Карта розташування).
Дерев'яна греко-католицька церква в Горайці.

Гораєць (пол. Gorajec)  — село в гміні Цішанів Любачівського повіту в Підкарпатському воєводстві на сході Польщі.

З 1975 по 1998 роки Гораєць адміністративно належав до Перемишльського воєводства.

Географічне положення

Село розташоване на Терногородському плато над річкою Гнійник (пол. Gnojnik) на відстані 2 кілометри на північний схід від центру гміни міста Цішанова, 12 кілометрів на північ від центру повіту міста Любачева і 86 кілометрів на схід від столиці воєводства  — міста Ряшіва.[1]

Історія

Перші сліди поселень на теренах Горайця походять з часів неоліту.

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею територія 13401772 роках входила до складу Руського воєводства Королівства Польського.

Село Гораєць засноване в 1564 році на волоському праві на землях сусіднього села Жуків (пол. Żuków (województwo podkarpackie)) за бажанням великого коронного гетьмана та, одночасно, любачівського старости Яна Тарнавського (пол. Jana Tarnowskiego). Початково село мало назву пол. Horajec й до кінця XVIII століття входило до складу власності любачівського старости. Пізніше було продане на торгах баронові Йозефові Бруніцкому (пол. Józefowi Brunickiemu).

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі Гораєць відійшов до імперії Габсбургів.

На початку XX століття село перейшло у власність родини Ваттманів (пол. Wattmanów).

Мешканці села належали до парафії в сусідньому селі Жукові; певний час, від 1618 року і до кінця XVIII століття, існувала самостійна парафія.

В 1921 році в Горайці проживало 994 особи, в переважній більшості греко-католицького віросповідання. В селі існував Народний Дім, в якому знаходилися приміщення школи, читальня «Просвіти» та магазин споживчої кооперації.

У 1939 році після розчленування Польщі біля Горайця пройшла лінія кордону. Само село знаходилось в утвореній гітлерівцями Генеральній губернії, а сільський цвинтар — в СРСР. Там же опинився населений поляками присілок Дібровка (пол. Dąbrowka), мешканців якого з прикордонної території представники органів НКВС депортували в Сибір.[2]

В період з 1944 по 1947 роки мешканців Горайця української національності виселено, а саме село спалено.

В березні-квітні 1944 року в околицях села Окружним Проводом ОУН, керованим Іваном Грабцем (псевдо «Гармаш»), для захисту українського населеня теренів було сформовано сотню «Залізняка» Української повстанської армії під командуванням Івана Шпонтака, яка згодом виросла кількісно, була реорганізована в курінь «Месники», що діяв на Закерзонні аж до цілковитої депортації українців в 1947 році внаслідок етнічної чистки — акції «Вісла».

6 квітня 1945 року підрозділи Внутрішніх Військ Польщі (пол. Korpus Bezpieczeństwa Wewnętrznego) провели так звану «пацифікацію» Горайця (пол. Zbrodnia w Gorajcu), під час якої замордовано біля 170 осіб.

Докладніше: Різня в Горайці

В 50-х роках на землях, що в минулому належали мешканцям села, створено державне сільськогосподарське підприємство (пол. Państwowe Gospodarstwo Rolne).

В 60-х роках збудовано школу.

В 1977 році Гораєць, як і деякі інші села, де раніше переважало українське населення (наприклад, Жогатин), було перейменовано — на Діброву (пол. Dąbrowa).

«В 1970-х роках польські комуністичні верховоди у Варшаві видали розпорядження про зміну назв усіх населених пунктів на Закерзонні, які звучали по-українськи, на назви, які б звучали чисто по-польськи. Але згодом від виконання цього розпорядження відступили. Сталося це під тиском польських прогресивних сил, а також під тиском міжнародної думки.[3]»

В 1981 році селу повернули історичну назву — Гораєць.

Починаючи з 2008 року в селі проходять неформальні зустрічі прихильників народної культури — Фольковиська (пол. Folkowiska).

15-17 липня 2011 року відбувся перший офіційний Фестиваль Культури Пограниччя Фольковисько 2011. Найважливішими подіями стали: Вечір Оповідача під патронатом Анждея Стасюка та Фолькова Ніч.

13-15 липня 2012 року відбувся Фестиваль Культури Пограниччя Фольковисько 2012, в якому, серед інших колективів, взяла участь змішана польсько-українська музична група Дагадана (пол. Dagadana).

Населення

Персоналії

Бійцями куреня «Месники» стали принаймі 22 уродженці села Гораєць.

Пам'ятки історії та культури

В селі знаходиться дерев'яна греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці (пол. Cerkiew Narodzenia Najświętszej Marii Panny w Gorajcu), одна з найстаріших в Польщі, збудована в 1586 як філіальна церква парафії в Жукові. На даний момент вона належить парафії в Цішанові. Церква в Горайці внесена до переліку об'єктів, що лежать на шляху дерев'яної архітектури (пол. Szlak Architektury Drewnianej (województwo podkarpackie), рос. Путь деревянной архитектуры (Подкарпатское воеводство)).

До пам'яток історї належать також каплиця 19 століття (пол. Kaplica NMP w Gorajcu) та греко-католицький цвинтар (пол. Cmentarz w Gorajcu).

Джерела, посилання та література

Примітки

Див. також

Шаблон:Гміна Цішанів



Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.