Горбачевський Антін Якович

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
Антін Якович Горбачевський
Antoni Horbaczewski.jpg

національністьукраїнець

Везель.png

.

Шаблон:Спортсмен категоріяШаблон:Звання категоріяШаблон:Наукова ступінь категоріяШаблон:Діяч мистецтв категоріяШаблон:Чин категоріяШаблон:Спортивне звання категоріяШаблон:Рід військ категоріяШаблон:Національність категоріяШаблон:Битви категорія

Анті́н Я́кович Горбаче́вський гербу Корчак[1] (27 січня 1856, Зарубинці Збаразького повіту — 25, 26 чи 27 квітня 1944, Сянок) — український галицький громадський і політичний діяч у Галичині, адвокат (доктор права), співзасновник УНДП, посол до Галицького сейму, делеґат Національної Ради ЗУНР. Брат Івана Горбачевського.

Життєпис

надгробок А. Горбачевського

Народився 27 січня 1856 року у селі Зарубинці нинішньої Тернопільської области, в сім'ї греко-католицького священника Якова Горбачевського гербу Корчак[1]. Закінчив народну школу в Збаражі, класичну ґімназію в Тернополі (1874[2]), правничий факультет Львівського університету (1879[2]).

Один з активних діячів народовського руху на Дрогобиччині і Чортківщині.

У 1880—1884 роках проходив габілітацію на звання доктора права та намагався розпочати у Львові приватну адвокатську практику.[2] У 1883—1884 — очолював редакцію «Дїла» — першої української щотижневої газети в Галичині.

1893 р. після адвокатської практики у Львові, Перемишлі відкрив адвокатську канцелярію у Чорткові. Організатор, голова Надзірної (спостережної) Ради «Кредитового товариства „Надія“», голова філії товариства «Українська бесіда», голова чортківського повітового комітету УНДП. Засновник української приватної ґімназії «Українського педагогічного товариства» («Руська школа») у Чорткові.[3]

Обирався депутатом Галицького сейму, з 1912 (1913[3]) року був членом австрійського державного трибуналу.

Після початку першої світової разом з родиною виїхав до Відня, де співпрацював з Головною Українською Радою. Під час війни втратив дружину.[2] 1916 року повернувся до Галичини, працював адвокатом у Дрогобичі.

12 листопада 1918 р. призначений повітовим комісаром Дрогобиччини. В 1918—1919 роках увійшов до Української Національної Ради ЗУНР—ЗО УНР, член Виділу УНРади (брав участь в розробці законодавства країни). В липні 1919 року разом з урядом ЗУНР переїхав до Кам'янця-Подільського. З жовтня (або вересня[3]) 1919 року член дипломатичної місії УНР (заступник голови — Андрія Лівицького) у Варшаві.

Після поразки українських національно-визвольних змагань 1917—1921 жив у Чорткови (Західна Україна). Був головою Чортківської філії «Товариства допомоги українським інвалідам», членом Надзірних рад «Чортківського повітового союзу кооператив» (ПСК), кооперативи «Українська книгарня», інших.[3]

В 1925 році став одним з співзасновників Українського Національно-Демократичного Об'єднання. У 1927—1939 роках сенатор польського сейму від УНДО, член Української Парламентської Репрезентації.

18 вересня 1939 року разом з донькою Лідією та зятем Іваном-Романом Носиком бу викликаний на допит енкаведистами, які в січні 1940 серед ночі влаштували обшук та погром у будинку п. Антіна. Від хвилювань д-р Горбачевський зламав руку, потрапив до лікарні. Передчуваючи лихе, прямо звідти втікає до Львова, де 2 місяці з родиною переховується в знайомих, отримуючи звістки, що його розшукує НКВС. У березні 1940 року через німецьку комісію разом з родиною виїхав до Кракова, де прожив ще й 1941 рік, востаннє бачився з братом Іваном. 1942[2]—1944 роки проживав у Чорткові,[4] де відновив роботу адвокатської канцелярії, диктував доньці спомини.

Під час наближення червоних виїхав з Чорткова, дорогою застудився. Помер 25 квітня 1944 в сяніцькій лікарні, похований на цвинтарі у місті.

Примітки

  1. 1,0 1,1 Гонський Я. ІВАН ГОРБАЧЕВСЬКИЙ у спогадах і листуваннях (нарис). — Тернопіль : «Укрмедкнига», 2004. — С. 138.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 Степаненко О. Знання і слово були його зброєю… — С. 4.
  3. 3,0 3,1 3,2 3,3 Левенець Л., Мельничук Б. Горбачевський Антін Якович… — С. 392.
  4. Левенець Л., Мельничук Б. Горбачевський Антін Якович… — С. 393.

Джерела

  • Левенець Л., Мельничук Б. Горбачевський Антін Якович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 392—393. — ISBN 966-528-197-6.
  • Степаненко О. Знання і слово були його зброєю // Вільне життя плюс. — 2016. — № 43 (15779) (3 черв.). — С. 4. (Славні земляки)
  • Ханас В. Горбачевський, брат Горбачевського // газета «Тернопіль вечірній». — 1996. (31 січ.).

Посилання


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.