Горбач Анна-Галя

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
Горбач Анна-Галя
Везель.png

.

Шаблон:Спортсмен категоріяШаблон:Звання категоріяШаблон:Наукова ступінь категоріяШаблон:Діяч мистецтв категоріяШаблон:Чин категоріяШаблон:Спортивне звання категоріяШаблон:Рід військ категоріяШаблон:Національність категоріяШаблон:Битви категорія

А́нна-Га́ля Го́рбач (дівоче прізвище — Луцяк, *2 березня 1924, Бродина11 червня 2011) — український літературознавець, перекладач української літератури німецькою мовою, видавець, громадська й політична діячка. Доктор філософії. Член Національної спілки письменників України(1993), член-кореспондент Наукового товариства ім. Шевченка в Європі, лауреат літературної премії ім. І. Франка (1994), премії ім. Василя Стуса Української асоціації незалежної творчої інтелігенції (1993), премії «Тріумф» (2001), премії ім. Олени Теліги (2009). Дружина Олекси Горбача. Одна з найвідоміших і найактивніших особистостей в українському культурно-інтелектуальному світі діаспори.

Життєпис

Народилася 2 березня 1924 р. в підкарпатському селі Бродина (Південна Буковина). До грудня 1940 р. ходила до румунської школи, освіту здобула уже в Німеччині.

Брала активну участь в роботі німецької секції Міжнародної Амністії, займалася у 60-80-х інформуванням світової громадськості про політичні репресії в Україні. Була співорганізаторів протестних кампаній на захист В. Стуса, І. Світличного, М. Горбаля, В. Чорновола та інших українських в'язнів сумління, вела з ними активне листування.

Автор праць «Епічні стилістичні засоби козацьких дум», «Ольга Кобилянська і німецька культура», «Українські карпатські казки».

Переклала на німецьку мову й видала твори М. Коцюбинського, Г. Хоткевича. В. Стуса, Є. Сверстюка, В. Марченка, І. Калинця, В. Шевчука, Ю. Андруховича та ін., загалом близько 50 перекладів. Упорядкувала й видала німецькою мовою 6 антологій української прози — «Синій листопад», «Криниця для спраглих» та української новелістики про Чорнобиль. Була ініціатором серії німецькомовних перекладів «Самвидав України». Виступає зі статтями в німецьких та українських виданнях з розвідками про українсько-німецькі та українсько-румунські літературні взаємини.

У 1995 році разом із своїм чоловіком Олексою Горбачем заснувала видавництво «Бродина» (Brodina Verlag), яке видавало і розповсюджувало у Німеччині твори українських письменників.

Подружжя Горбачів було ініціатором створення єдиної у Німеччині спеціалізованої кафедри україністики при Грайфсвальдському університеті.

Останні роки життя Анна-Галя Горбач присвятила видаванню праць свого чоловіка, Олекси Горбача. Зокрема у Львові 2006 року вийшло його дослідження «Арґо в Україні».

Мешкала у м. Райхельсгайм. Померла 11 червня 2011 там же[1].

Відзнаки

  • Лауреат Міжнародної премії імені І. Франка Спілки письменників України за 1994 рік.
  • Орден княгині Ольги III ступеня в 2006 році[2]
  • Лауреат премії Олени Теліга за 2009 рік.[3]

Творчість

Автор праць «Епічні стилістичні засоби українських козацьких дум» (1950), «Ольга Кобилянська і німецька культура» (1967), «Українські карпатські казки» (1975); видавець 15 антологій.

Вибрані твори:
  • «Синій листопад. Українські прозаїки нашого століття: Антологія прози» (1959, Гайдельберг),
  • Тиміш Хмельницький в румунській історіографії та літературі. «Наукові записки Українського технічно-господарського інституту», 1969, т. 19;
  • «Криниця для спраглих та інші українські оповідання» (1970, Тюбінген),
  • Німецька критика про український самвидав. «Сучасність», 1985, № 7-8;
  • Українська тема в німецькій літературі. Райхельсгайм-Берфурт, 1993.
  • «Подай мені лютню з каміння: українська лірика ХХ століття» (1996, Райхельсгайм),
  • «Ліна Костенко. Віхи життя: Поезії» (1998, Райхельсгайм)
  • Ольга Кобилянська і нім. культура, ?
  • З галицьких буднів і неділь // Сучасність. — 1974. — Ч. 12 (168). — С. 113–114.
  • З румунських вражень: Подорожні нотатки. — К.: Дніпро, 1993.
  • «Вдячна долі за те, що дала мені можливість вирости у двох різних культурних світах» //Тарнашинська Л. Закон піраміди: Діалоги про літературу та соціокультурний клімат довкола неї.- К.: Унів. вид-во «Пульсари», 2001. — С. 153–158.
  • «Література» Павла Филиповича // Сучасність. — 1972. — № 10. — С. 123–124.
  • Найновіша німецька література // Слово. Збірник 2.- Нью-Йорк, 1964. — С. 379–391.
  • Традиційна грудка землі на могилу письменника / / Сучасність. — 1976. — Ч. 6 (186).- С. 38-41

Література

  • Закревська Я. Життєвий і творчий силует Анни-Галі Горбач. В кн.: Анна-Галя Горбач. Бібліографічний покажчик. Львів, 1999
  • Галі Горбач // Українська літературна газета. — 2011. — 15 липня. — С. 9.
  • Закревська Я. Невтомність і талант: Лауреат премії ім. І. Франка 1994 р. Анна-Галя Горбач //Дзвін. — 1994. — № 9. — С. 155.
  • Рихло П. На схрещенні культур: духовна місія Анни-Галі Горбач // Слово і Час. — 2005. — № 7. -С. 66-70.
  • Тарнашинська Л. «Україна в дзеркалі своєї літератури»: Нова книга А. Г. Горбач // Літературна Україна. — 1997. — 12 червня.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Іваницька М. Анна-Галя Горбач - унікальна постать українсько-німецького перекладацького поля. В кн.: Іваницька М. Особистість перекладача в українсько-німецьких літературних взаєминах: монографія. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2015. - С. 299-435.

Примітки

  1. Померла перекладачка, популяризаторка української літератури в Німеччині, відома громадська діячка Анна-Галя Горбач [1]
  2. http://www.president.gov.ua/documents/4859.html Указ президента Про нагородження представників світового українства з нагоди 15-ї річниці незалежності України
  3. Анна-Галя Горбач — новий лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги 2009

Посилання



Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.