Гібридна неоголошена війна Російської Федерації проти України

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук

Експортна блокада України Росією. Від 20-х чисел липня 2013 року на українсько-російському кордоні митниця Російської Федерації розпочала безпідставну тотальну перевірку із частими затримками транспортних засобів українських товаровиробників. 29 липня, за висновком Росспоживнагляду, митною службою Російської Федерації було введено заборону на імпорт до Митного союзу шоколаду та іншої продукції української компанії «Roshen». За результатами незалежних експертиз санітарних служб Білорусі, Казахстану, Молдови та Таджикистану претензії відомства Росії були спростовані та відновлене постачання кондитерських виробів компанії до своїх країн, оминаючи Росію.[1][2][3][4][5][6][7]

14 серпня митна служба Російської Федерації включила всіх без винятку українських експортерів до переліку «ризиковних» та фактично блокувала їх поставки до Росії на невизначений час, внаслідок чого на прикордонних перепускних пунктах стали утворюватися черги із кількох сотень автомобільних фур та залізничних вагонів з українськими товарами. Радник президента Російської Федерації Сергій Глазьєв пов'язав такі дії влади з асоціацією України і Європейського союзу та наголосив на посиленні митного адміністрування у разі підписання Україною угоди про асоціацію з Європейським Союзом. 19 серпня між Міністерством доходів і зборів України та Федеральною митною службою Росії відбулися переговори, за результатами яких було оголошено про припинення експортної блокади України Російською Федерацією. Однак на практиці «додаткова процедура контролю» російськими митницями не була припинена.[8][9][10][11][12]

Окупація Росією Автономної Республіки Крим

Файл:Медаль «За возвращение Крыма» реверс.jpg
Реверс медалі «За повернення Криму 20 лютого — 18 березня 2014»

20 лютого 2014 року Російською Федерацією розпочато інтервенцію до Автономної Республіки України Крим та міста Севастополя з подальшою окупацією півострова. 27 лютого Збройними силами Російської Федерації у формі однострою без розпізнавальних знаків («зелені чоловічки»[13]) захоплено й блоковано офіційні адміністративні українські будівлі, аеропорти, установи зв'язку, засоби масової інформації у Сімферополі та Севастополі, а також Верховну Раду Криму, де було взято в заручники частину депутатського корпусу та примушено до оголошення про проведення 25 травня референдуму щодо розширення автономії Криму. Невдовзі дату референдуму було двічі змінено: спершу перенесено на 30 березня, а потім — на 16 березня. У референдумі (за неперевіреною ніким, у тому числі жодними міжнародними спостерігачами, інформацією) взяли участь близько 30 відсотків громадян з правом виборчого голосу. За оголошеними організаторами ніким не визнаними результатами референдуму, за приєднання до Росії у Криму (крім Севастополя) буцімто проголосувало 96,77 % учасників голосування, у Севастополі — 95,6 %. На сайті ради при президентові Росії з питань розвитку громадянського суспільства та прав людини на короткий час з'явилася інформація, що у референдумі брало участь не більше 30 %, з яких близько 50 % висловилося за приєднання до Російської Федерації. Дані про 30-40-відсоткову явку оприлюднив і Меджліс кримськотатарського народу. У Севастополі проходив окремий референдум, оскільки формально місто не входить до Автономної Республіки Крим.

Також шляхом маніпуляцій було змінено і формулювання питання — замість розширення автономії оголошено про приєднання до складу Росії.[14][15]

11 березня 2014 року під тиском російських силовиків Верховною Радою Автономної Республіки Крим була прийнята Декларація незалежності Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, згідно з якою Автономна Республіка Крим включно з містом Севастополь є суверенною державою, яка за відповідних результатів референдуму має право звернутися до Росії щодо включення території до складу федерації на правах суб'єкта. 16 березня відбувся псевдореферендум про статус Криму, на якому за офіційними даними узяли участь 96,77 % жителів Кримського півострова, у тому числі 123 % жителів міста Севастополь (474 137 осіб). 17 березня Верховною Радою Автономної Республіки Крим проголошено незалежність Республіки Крим, а 18 березня у Георгіївській залі Московського Кремля Президентом Росії Володимиром Путіном спільно з самопроголошеними Головою Ради Міністрів АРК Сергієм Аксьоновим, спікером Верховної Ради АРК Володимиром Костантиновим та головою СМДА Олексієм Чалим підписано Договір про прийняття Республіки Крим до складу Росії. 21 березня Рада Федерації Росії прийняла закон про ратифікацію Договору від 18 березня та закон про утворення нових суб'єктів федерації — Республіки Крим та міста федерального значення Севастополь.[16][17][18]

Перша хвиля міжнародних санкцій і обмежень щодо Російської Федерації

Березневі дії окупаційної влади Російської Федерації з анексії частини території (Автономної Республіки Крим) сусідньої суверенної держави України та втручання у її внутрішні справи, стали причиною масштабного невдоволення і об'єктом шквальної критики світової громадськості протягом останнього року, яка називала військову агресію Російської Федерації міжнародним злочином проти світу і безпеки людства, а анексію Криму — порушенням чинного законодавства суверенної України, фундаментальних норм міжнародного права і низки міжнародних договорів, зокрема:[19][20][21]

27 березня 2014 року на сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй Резолюцією № 68/262 було підтверджено «територіальну цілісність України у міжнародно визнаних кордонах». Резолюцію підтримали 100 країн світу, 58 — утримались та 11 проголосували проти. Згодом було призупинено членство Російської Федерації у міжнародному клубі високорозвинених економік світу «Велика вісімка» (G8) та впроваджено перший етап трирівневого плану персональних і економічних санкцій проти банківської системи РФ та громадян Росії і України, безпосередньо причетних до окупації півострова, здебільшого у вигляді заморожування активів і заборони на в'їзд.[25][26][27][28][29][30][31][32][33][34][35][36][37]

Енергетичний шантаж Російської Федерації

Шаблон:See also

31 березня 2014 року Державною Думою Російської Федерації в односторонньому порядку було денонсовані Харківські угоди, які дозволяли продовжити термін перебування Чорноморського флоту Росії у Севастополі з 2017 до 2042 року за 100 мільйонів доларів США на рік та надавали знижку Україні в ціні на газ в розмірі до 100 доларів США на кожну тисячу кубометрів газу від встановленої чинним контрактом між НАК «Нафтогаз» України і ВАТ «Газпром». Наступного дня ВАТ «Газпром» Російської Федерації підвищив ціни на природний газ для НАК «Нафтогаз України» з 268,5 до 485 доларів США за кожні 1000 м3.

− З метою врегулювання газових претензій Російської Федерації, протягом квітня — травня 2014 року за участю представників України, Європейського союзу (Ґюнтер Еттінґер) та Росії було проведено дев'ять раундів переговорів. 9 червня влада Російської Федерації оголосила ультиматум про зниження ціни з 485 до 385 доларів США за 1000 м3 в обмін на визнання та сплату Україною до 16 червня газового боргу разом з митом, донарахованим після анексії Криму у розмірі 4,5 млрд. доларів США. Українська та європейська сторони назвали вимоги Кремля здирництвом, розмір боргу необґрунтовано завищеним, а ціну значно вищою за ринкову, внаслідок чого Кабінетом Міністрів України було подано позов на ВАТ «Газпром» до Стокгольмського арбітражного суду.[38][39][40][41]

Проросійські пропагандистські антидержавні акції на півдні та сході України

Шаблон:Ненормативна лексика

− − −
Перша ативоєнна хода «Марш миру та волі» в м. Москва

− − −
Марш за мир и свободу (1).jpg

Марш за мир и свободу (2).jpg

Марш за мир и свободу (3).jpg

Марш за мир и свободу (4).jpg

Марш за мир и свободу (5).jpg

Марш за мир и свободу (9).jpg

Марш за мир и свободу (20).jpg

Марш за мир и свободу (21).jpg

Марш за мир и свободу (23).jpg

Moscow rally against censorship and Crimea secession 3.jpg

Moscow rally against censorship and Crimea secession 10.jpg

Moscow rally against censorship and Crimea secession 21.jpg

Слава Героям Майдана.jpg

Транспарант «Поверніть додому російські війська»

Загальний план антивоєнної ходи

Загальний план антивоєнної ходи

Букет квітів кольорів прапору України

Транспарант «Руки геть від України!»

Транспарант «За Росію та Україну без Путіна!»

Плакат «Банда Путіна — геть в Нюрнберг!»

Плакат «Рейхсфюрер Вова»

Плакат «Peace»

Транспарант «Мир хатинам, війну в палаці»

Плакат «Радянська традиція»

Плакат «Слава Героям Майдану»

− − −

Файл:Putin khuilo at NSC Olimpiyskiy.webm

− Протягом березня-квітня 2014 року за участю керівництва російських спецслужб у східних, центральних та південних регіонах України було організовано серію пропагандистських акцій за відокремлення півдня і сходу України та приєднання цих регіонів до Російської Федерації, проведення референдуму щодо федерального устрою в країні, надання російській мові статусу другої державної та проти української влади.

− Окупація Криму Російською Федерацією та прояви українофобії проросійських мітингувальників на півдні та сході України викликали велике обурення населення в країні, яке в численні дні переросло в масові акції протесту. 2 березня антивійськові акції протесту проти агресії влади Росії в Україні відбулися також у Москві, Санкт-Петербурзі та Калузі, в ході яких російською владою було затримано 285 учасників, більшості з яких інкриміновано статтю «непокора законному розпорядженню співробітника поліції».[42][43]

15 березня 2014 року у Москві, Санкт-Петербурзі, Єкатеринбурзі, Самарі, Магадані та інших містах Росії відбувся перший антивоєнний «Марш миру та волі», спрямований проти військової агресії президента Російської Федерації Володимира Путіна щодо України, нагнітання ненависті та закриття вільних ЗМІ. Кількість учасників в одній тільки Москві офіційно оцінювалась у близько 50 тисяч осіб.[44][45][45][46][47][48][49]

Військове вторгнення Російської Федерації на схід України

Шаблон:Seealso

Озброєні АК-74 та РПГ-26 чоловіки біля міської ради Слов'янська, Шаблон:TranslateDate

− 1 березня 2014 року Радою Федерації Російською Федерації було ухвалено звернення президента Росії Володимира Путіна про дозвіл на застосування Збройних сил Російської Федерації на території України. У середині березня 2014 року на українсько-російському кордоні в Білгородській, Брянській, Воронезькій, Курській, Ростовській областях та Краснодарському краю Російської Федерації було дислоковано понад сто російських військових баз, на території яких була зосереджена важка військова техніка (здебільшого танки, а також гелікоптери та літаки) та контингент військовослужбовців Збройних сил Російської Федерації, в кількості близько 30-40 тисяч осіб.[50][51]

− Протягом квітня — травня 2014 року силами Федеральної служби безпеки Російської Федерації, Головного розвідувального управління Збройних Сил Російської Федерації та незаконних збройних формувань з числа найманців різних національностей, екіпірованих військовою зброєю було здійснено системний збройний напад на органи місцевої влади та ключові об'єкти інфраструктури і мас-медіа у Донецькій та Луганській областях.[52][53][54][55][56][57][58][59][60]

− За інформацією Головного управління розвідки Міноборони України, на Донбасі розміщено 9,1 тис. військовослужбовців російських збройних сил і по одному армійському корпусу в ДНР і ЛНР, у складі яких нараховується 33,4 тис. терористів. На основних командних і штабних посадах в них перебувають кадрові російські офіцери. Рядовий склад більш ніж наполовину укомплектований контрактниками і найманцями з Росії. Підтримку озброєних підрозділів на Донбасі здійснюють угруповання військ Південного військового округу в Ростові-на-Дону і Новочеркаську загальною чисельністю 50,5 тис. військовослужбовців.[61]

− Безпосереднім організатором російського вторгнення в Україну і керівником усіх озброєних угрупувань на Донбасі став начальник Генштабу ЗС РФ, перший заступник міністра оборони РФ генерал армії Валерій Герасимов.[62]

− До командування російсько-терористичних військ також входять начальник головного штабу Сухопутних військ РФ (СВ), перший заступник головнокомандувача СВ генерал-полковник Алєксандр Лєнцов, якого замінив генерал-полковник Шаблон:Не перекладено, генерал-полковник Алєксандр Галкін. Постачанням озброєння і техніки на Донбас займається генерал-лейтенант Андрєй Сердюков.[61]

− У листопаді 2015 року Сергій Істраков особисто очолив комісію із 40 офіцерів Генштабу ЗС РФ, яка здійснила інспекторську перевірку готовності підрозділів до відновлення бойових дій на Донбасі.[61]

Шаблон:Якірець

− − −

− − −

Див. також

Примітки

Виноски

  1. Россия фактически закрыла границу для украинских товаров. Подробности. 14.08.2013 (рос. )
  2. В окремих ЗМІ ситуація що склалась помилково подається як блокування українського імпорту. Насправді, має місце блокування експорту.
  3. Україна поскаржиться у Євразійську комісію на «торговельну блокаду» Росії. Дзеркало тижня. 15.08.2013
  4. Росія заборонила ввозити на свою територію цукерки Порошенка. Український тиждень. 29.07.2013
  5. Чотири країни фактично підтвердили, що якість українських цукерок визначають у «кремлівській лабораторії». Український тиждень. 06.08.2013
  6. Експерти: влада Росії оцінює якість українських товарів власними геополітичними інтересами. Український тиждень. 03.08.2013
  7. Росія «без оголошення війни» посилила тиск на українських імпортерів. Дзеркало тижня. 12.08.2013
  8. Росія оголосила Україні торговельну війну. Гром TV. 15.08.2013
  9. Росія готує реакцію на «самовбивчу» асоціацію України з ЄС. Українська правда. 18.08.2013
  10. Азаров заспокоїв країни МС: Ризики від асоціації України можна звести до нуля. zik. 30.08.2013
  11. Зачем Россия возобновляет торговую войну 29.01.2013 (рос.)
  12. Війна з Росією іде на п'яти фронтах — ЗМІ. BBC Україна. 10.04.2014
  13. Путинский адмирал детально обрисовал вероломство и подлость россиян в Крыму
  14. ЗМІ: Рада АРК не може розглянути питання про всекримський референдум — у депутатів немає кворуму
  15. Гиркин признался, что депутатов Крыма насильно сгоняли голосовать за отделение от Украины, 24.01.15
  16. "{{#invoke:Error|error|Шаблон {{Cite web}} (і·о·д·[http:http://xn--80aophh.xn--j1amh/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%3ACite+web&action=edit р·#): помилка: не визначений параметр |title=|tag=}}" 
  17. "{{#invoke:Error|error|Шаблон {{Cite web}} (і·о·д·[http:http://xn--80aophh.xn--j1amh/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%3ACite+web&action=edit р·#): помилка: не визначений параметр |title=|tag=}}" 
  18. "{{#invoke:Error|error|Шаблон {{Cite web}} (і·о·д·[http:http://xn--80aophh.xn--j1amh/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%3ACite+web&action=edit р·#): помилка: не визначений параметр |title=|tag=}}" 
  19. (рос.) РЕЗОЛЮЦИЯ ПА ОБСЕ «ОЧЕВИДНОЕ, ГРУБОЕ И НЕИСПРАВЛЕННОЕ НАРУШЕНИЕ ХЕЛЬСИНКСКИХ ПРИНЦИПОВ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИЕЙ»
  20. "Кравчук, Кучма і Ющенко кажуть про втручання Росії у справи Криму", 26 лютого 2014 
  21. Реакція світу на анексію Криму / НТН, 18 березня 2014, 23:17
  22. Нарада з безпеки і співробітництва в Європі. Заключний акт. Гельсінкі, 1 серпня 1975
  23. Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією
  24. Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28.01.2003 (ратифіковано 20.04.2004)
  25. Генасамблея ООН підтримала територіальну цілісність України
  26. Резолюція A/68/L.39 (англ.)Шаблон:Ref-arШаблон:Ref-esШаблон:Ref-zh(рос.)Шаблон:Ref-fr
  27. Меркель заявила, що G8 більше не існує — ТСН.
  28. США підготували для Путіна трирівневий економічний удар — ICTV.
  29. Меркель: ЄС готовий до серйозних економічних санкцій щодо Росії
  30. Україна тимчасово відкликала свого посла із Вірменії і вимагає від Єревана пояснень / УП, 21 березня 2014, 15:51
  31. Росія — на межі міжнародної ізоляції / Голос України, 19.03.2014 16:25
  32. НАТО не визнає анексію Криму — Расмуссен / Укрінформ, 19.03.2014 09:39
  33. США, Німеччина і Франція засудили анексію Криму, 18 березня 2014, 17:01
  34. Обама заявив, що Росія порушує норми міжнародного права
  35. Анексуючи Крим, Росія порушує норми ООН, на які сама ж посилається
  36. Росія порушила всі можливі норми міжнародного права
  37. Backing Ukraine's territorial integrity, UN Assembly declares Crimea referendum invalid
  38. Яценюк: Україна сплатила Росії визнані урядом борги за газ
  39. Україну зобов'язали платити за газ вперед
  40. «Нафтогаз» планує приступити до тестових закупівель газу через Словаччину з вересня
  41. Защита от «Газпрома» [10:40 23 июня 2014 года [ Коммерсант Власть, 23 июня 2014 ]
  42. В Москве задержаны почти триста участников протеста против агрессии России в Украине (рос.)
  43. «Крыму мир! Вова нам не командир!», — россияне вышли на акции протеста против агрессии РФ в Крыму. ФОТОрепортаж (рос.)
  44. http://espreso.tv/new/2014/03/15/u_rosiyi_lyudy_vykhodyat_na_marsh_myru_zasudzhuyuchy_polityku_putina_fotofakt
  45. 45,0 45,1 http://news.bigmir.net/world/801202-Marsh-mira-ONLAJN--V-Moskve-vyshli-protiv-vojny-s-Ukrainoj
  46. http://espreso.tv/new/2014/03/15/u_moskvi_na_mitynh_proty_putina_vyyshlo_10_tysyach_lyudey
  47. https://twitter.com/varlamov
  48. http://zn.ua/WORLD/v-moskve-prohodit-masshtabnyy-marsh-mira-141179_.html
  49. http://www.newstube.ru/media/andrej-makarevich-na-marshe-mira
  50. НАТО оприлюднює супутникові знімки російських військ на кордоні з Україною
  51. НАТО: Росія не відводила військ від українського кордону
  52. Брифінг Голови Служби безпеки України Валентина Наливайченка, 4 липня 2014 р.
  53. СБУ затримала російського шпигуна
  54. СБУ затримала диверсанта з Головного розвідуправління РФ
  55. Парубій: Українські спецслужби затримали офіцерів ГРУ, які діяли в Україні
  56. В Україні заарештовано понад 20 офіцерів ГРУ РФ — Наливайченко
  57. Українські військові затримали двох бойовиків-розвідників. ТВі. 21.05.2014.
  58. Затримані озброєні терористи. Їх готували в Росії. Українська правда. 21.05.2014.
  59. СБУ затримала диверсантів, які стали найманцями російських спецслужб
  60. Прикордонники затримали на Харківщині російського танкіста, який їхав до терористів. Тиждень.ua. 14.11.2014.
  61. 61,0 61,1 61,2 Кто есть кто в ДНР и ЛНР(рос.)
  62. Матіос: Організатором вторгнення до України є начальник російського генштабу /5 канал. — 5 серпня 2015.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Gorelov_2015", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Tokhtarova_2014", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Wilson_2015", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Посилання

Шаблон:Вікіцитати1

Література

  • Брехуненко В., Ковальчук В., Ковальчук М., Корнієнко В. «Братня» навала. Війни Росії проти України ХІІ‒ХХІ ст. / За заг. ред. В. Брехуненка. НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — К., 2016. — 248 с.
  • Возняк. Геополітичні аспекти війни в Україні. — Львів : Незалежний культурологічний журнал «Ї», 2015. — ISBN 978-966-397-176-6.
  • Лоссовський І. Є. Зовнішньополітична стратегія Путіна як нова доктрина обмеженого суверенітету. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://uaforeignaffairs.com/ua/ekspertna-dumka/view/article/
  • Троян С., Киридон А. Грузія 2008 — Україна 2014: запаралелення російських стратегем //Зовнішні справи. — 2014. — № 8. — С. 33—37.
  • (англ.)Thomas D. Grant Aggression against Ukraine. Territory, Responsibility, and International Law. — Palgrave Macmillan, 2015. — ISBN 9781137514639.
  • (англ.)Rajan Menon, Eugene B. Rumer. Conflict in Ukraine. The Unwinding of the Post-Cold War Order. — The MIT Press, 2015. — ISBN 978-0262029049.
  • Шаблон:Ref-frAntoine Arjakovsky. Russie-Ukraine, de la guerre à la paix? — Paris : Parole et Silence, 2014. ISBN 978-2889183302 (Український переклад: Розбрат України з Росією: стратегія виходу з піке)


Шаблон:Війна на сході України Шаблон:Політична криза в Україні 2013-2014 Шаблон:Російська збройна агресія проти України (2014‒2016) Шаблон:Міжнародні конфлікти Шаблон:Війни XXI століття



Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.