Добровольчий український корпус

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
Добровольчий український корпус (ДУК)
{{
  1. invoke:InfoboxImage|InfoboxImage

|image = Ukrainian Volunteer Corps logo.png |size = |maxsize = 350px |sizedefault = frameless |alt = |title = |border = |upright = 1 |center = yes |thumbtime = |suppressplaceholder=

|link =|nocat= }}
Емблема корпусу
На службі З липня 2014
Країна Україна Україна
Вид Добровільне воєнізоване об'єднання
Війни/битви Війна на сході України 2014—2016 років:
Командування
Командир корпусу Андрій Стемпіцький («Летун»)
Начальник штабу Валерій Воронов («Вольф»)
Знаки розрізнення
Прапор корпусу Прапор Добровольчого українського корпусу Правого сектору.jpg

link=commons:Category:{{#property:P373}}?uselang=uk [{{localurl:Commons:Category:{{#property:P373}}}}?uselang=uk Медіафайли] на Вікісховищі
Бійці ДУК, серпень 2014.

Доброво́льчий украї́нський ко́рпус (ДУК) — добровільне воєнізоване об'єднання громадян України, українців з-за кордону та громадян інших держав, створене 2014 року за ініціативи громадсько-політичного руху «Правий сектор» під час війни на сході України. Веде бойові дії в Донецькій області. Головний табір базування знаходиться на межі Дніпропетровської та Донецької областей.

Створення

Основою при створенні Добровольчого українського корпусу стали бойові групи силового крила «Правого сектору», які почали боротьбу на сході України з проросійськими окупантами під час визвольної війни 2014 року[1]: Шаблон:Виписка

Від початку перебування в зоні російської терористичної агресії на Сході бойові сили «Правого сектору» були об'єднані під назвою розвідувально-диверсійного батальйону по боротьбі з тероризмом «Дніпро-2». Командир — Олег Короташ («Мольфар»). З огляду на обставини смерті Олександра Музичка, керівництво «Правого сектора» відмовилось співпрацювати з МВС у справі формування та озброєння батальйону «Дніпро-2». В свою чергу, Міністерство оборони України відмовило в державній реєстрації батальйону «Дніпро-2»[2].

Корпус створений в червні 2014 року за ініціативи громадсько-політичного руху «Правий сектор», коли стало зрозуміло, що кількісний склад бійців не обмежується лише батальйоном на передовій. Назва «Добровольчий український корпус» для створюваного формування була прийнята нарадою командирів, на якій був присутній новопризначений комбат «Хорват» (Олег Короташ наприкінці травня звернувся до Дмитра Яроша з проханням прийняти його відставку), а також Головний командир ВО «Тризуб» Андрій Стемпіцький[2].

15 липня Провідник «Правого сектора» Дмитро Ярош у відкритому зверненні проголосив про формування Добровольчого українського корпусу[3]. Офіційним днем створення ДУК вважається 17 липня, коли Командиром Корпусу та Начальником Штабу були видані «Загальні положення про створення Добровольчого українського корпусу "Правий сектор"» та перші накази[4][5]. Корпус діє згідно зі статтею 65 Конституції України — «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України»[6].

Завдання

Корпус створений з метою захисту територіальної цілісності та національної незалежності України; існує до остаточного відновлення конституційного ладу та дії законів України на всіх окупованих територіях України[3]: Шаблон:Виписка

Статус

Статус корпусу офіційно не врегульований. Він є частиною «військово-політичного руху "Правий сектор"»; при цьому члени ДУК можуть не бути членами партії[5][7].

24 листопада 2014 року помічник глави Міноборони з питань речового забезпечення Збройних Сил України Юрій Бірюков повідомив про декілька питань з його доповіді президенту Петру Порошенку. Зокрема[8]: Шаблон:Виписка

Особовий склад

Бійцем Корпусу може бути будь-яка людина, яка досягла 18-річного віку, незалежно від національної, партійної та релігійної приналежності. Запис в ДУК проходить виключно на волонтерських засадах в мобілізаційних пунктах Територіальних підрозділів Корпусу.

Шаблон:Виписка

Добровольці проходять триступеневу систему відбору (у корпусі залишається 25-30 % осіб від тої кількості, які виявили бажання вступити до лав ДУК):

  1. мобілізація та навчання;
  2. передислокація до батальйону та розподіл по ротах;
  3. перший виїзд на бойову позицію.

Структура

Структура корпусу — мобілізаційні пункти, навчальні центри, бойові підрозділи.

Шаблон:Виписка

Наприкінці липня 2014 року, після відмови в державній реєстрації, Провід ОУН прийняв рішення приєднати батальйон «Азов-Січ» до складу Добровольчого Українського Корпусу. Назва батальйону була офіційно змінена на «Батальйон ОУН»: командир — Микола Коханівський, заступник командира — Борис Гуменюк. До лав батальйону зголосилося близько трьох сотень добровольців[9]. В середині серпня в результаті внутрішньої ротації батальйон ОУН вийшов зі складу ДУК й долучився до однієї з мотострілецьких бригад в безпосередній близькості від зони бойових дій за 18 км від Донецька[10]. На кінець жовтня базувався за 300 метрів від Донецька в селищі Піски, тримаючи правий фланг захисників Донецького аеропорту[11].

Керівництво

Під час війни на сході України «Правий сектор» перетворився на військово-політичний рух, який складається з двох частин — політичної партії «Правий сектор» і Добровольчого українського корпусу[1][5]:

  • Провідник руху «Правий сектор» — Дмитро Ярош («Яструб»).
  • Заступник провідника з політичних питань — Андрій Тарасенко («Пилипась»).
  • Заступник провідника, керівник силового крила «Правого сектору», командир Добровольчого українського корпусу — Андрій Стемпіцький («Летун»).
  • Начальник штабу корпусу — Валерій Воронов («Вольф»). Пройшов не одну війну, має бойовий досвід і, відповідно, безпосередньо керує багатьма військовими операціями, які проводить ДУК[12].

12 листопада з метою покращення морально-психологічного стану підрозділів на посаду військового психолога Добровольчого українського корпусу призначена подруга «Пума». Військовий психолог підпорядковується та звітує безпосередньо Командиру ДУК. Його обов'язками, зокрема, є проведення психологічного тестування новобранців в Мобілізаційно-інформаційному центрі; надання рекомендацій командиру Учбового центру щодо розподілення новобранців по профільних підрозділах; надання психотерапевтичної допомоги бійцям ДУКу та, при потребі, їхнім родичам; проведення тестування психологічного клімату у всіх підрозділах ДУКу (Учбові центри, запасні батальйони, бойові підрозділи) та інше[13].

Штаб корпусу

Створений 17 липня 2014 року наказом командира Корпусу Андрія Стемпіцького[14]. Начальник штабу — Валерій Воронов («Вольф»).

24 вересня при штабі корпусу створений Відділ волонтерської служби. Керівник — Ірина Макаровська. Завданнями відділу є налагодження роботи з волонтерами та волонтерськими організаціями, пошуки забезпечення сімей загиблих бійців Корпусу та допомога пораненим, централізація волонтерської допомоги та запобігання шахрайству в збиранні матеріальної допомоги[15].

Інформаційний відділ «ДУК-інфо»

12 лютого 2015 року при штабі корпусу створений Інформаційний відділ «ДУК-інфо». Керівник — Алла Мегель. Сформовані наступні відділи: зв'язків зі ЗМІ (керівник — подруга «Стріла»), новин (керівник — «Самурай»), «Творча кухня» (керівник — «Француз»), преси (керівник — подруга «Рута»)[16].

12 березня наказом командира Корпусу затверджена організаційно-штатна структура Штабу ДУК[17]:

  • Начальник Штабу — Валерій Воронов («Вольф»).
  • Заступник Начальника Штабу — «Сокіл».
  • Начальник управління по взаємодії з ЗСУ, добровольчими військовими підрозділами та іншими державними і недержавними установами — речник ДУК Андрій Шараскін («Богема»).
  • Начальник управління Матеріально-технічного забезпечення та роботі з волонтерами — Ірина Макаровська.
  • Начальник Медичного управління та реабілітації бійців — Яна Зінкевич.
  • Начальник управління Розвідки та Планування операцій — вакантна.
  • Начальник управління Бойової підготовки — «Беркут».
  • Начальник Адміністративного відділу Штабу — подруга «Багряна».
  • Начальник Інформаційного відділу «ДУК-інфо» — Алла Мегель.
  • Начальник Мобілізаційного відділу — подруга «Іранка».
  • Начальник відділу фінансового забезпечення — вакантна.
  • Начальник Військової контррозвідки — «Гонта».
  • Начальник Військово-польової жандармерії — т.в.о. «Смерека». Територія відповідальності — Донецька та Луганська області, а також в окремих випадках за дорученням території в інших областях[18].

Мобілізаційно-інформаційний центр

Створений 29 липня 2014 року на базі діючого мобілізаційного центру «Правого сектору» в м. Києві. Сформовані наступні відділи: мобілізації (керівник — подруга «Мері»), матеріально-технічного забезпечення (керівник — подруга «Хельга»), зв'язку (керівник — подруга «Руда»). Функції контролю здійснює представник від СБ[19]. 2 листопада для здійснення загального керівництва всіма відділами МІЦ та покращення ефективності діяльності керівником Мобілізаційно-інформаційного центру призначено подругу «Багряну»[20].

Учбові центри

Усі бажаючі долучитися до лав Добровольчого українського корпусу в обов'язковому порядку проходять військову підготовку в учбовому центрі, з якого бійці з особовими справами передислоковуються в бойові підрозділи за направленням командира учбового центру у супроводі довірених осіб. Інші способи потрапляння в бойові підрозділи вважаються несанкційованими. Особи, які оминули учбовий центр, відправляються з бойових підрозділів в учбовий центр для підготовки, а бійці чи командири, які цьому сприяли, дисциплінарно караються[21].

  • 1-й учбовий центр.
    Командир — «Беркут», начальник штабу — «Калина»[22]. Створений 17 липня 2014 року на базі Д-го учбового центру силового блоку «Правого сектору»[23].
  • 2-й учбовий центр.
    Командир — «Знахар». Створений 28 червня 2015 року на півдні України з метою покращення навчального процесу та потребою у збільшенні кадрів для бойових підрозділів. Військовою контррозвідкою та військово-польовою жандармерією надані співробітники для постійного перебування в учбовому центрі[24]. Вишкіл у центрі складається з базової й основної військової підготовки, а також спеціалізованої частини. Термін проходження навчання — два місяці[25].

Запасні батальйони

2-й ЗБат (Львівський)
3-й ЗБат (Волинський)
4-й ЗБат (Івано-Франківський)
7-й ЗБат (Хмельницький)
11-й ЗБат (Київський, розформований)
12-й ЗБат (Херсонський)
13-й ЗБат (м. Київ)
14-й ЗБат (Дніпропетровський)
15-й ЗБат (Харківський)
17-й ЗБат (Полтавський)

З 17 липня 2014 року наказом командира Корпусу Андрія Стемпіцького у всіх областях України поза фронтовою зоною (територія Донецької, Луганської областей та Кримського півострову) створюються штаби, територіальні підрозділи, мобілізаційні пункти та відділи забезпечення бойових підрозділів[23].

Запасний батальйон (ЗБат) — допоміжна структура в Добровольчому українському корпусі. На них покладена низка важливих функцій в системі військово-політичного руху «Правий Сектор». Основними завданнями запасних батальйонів є[26]:

  1. Гарантування територіальної цілісності та незалежності держави у визначеній адміністративній одиниці (області).
  2. Розробка плану дій в області на випадок військових дій, терористичних актів або диверсій.
  3. Мобілізація добровольців до бойових підрозділів ДУК.
  4. Проведення системної ротації бійців на передовій за рахунок ЗБат.
  5. Підготовка бійців.
  6. Охорона стратегічних об'єктів та кордону, контроль основних шляхів сполучення в координації з державними силовими структурами області.
  7. Робота з біженцями та переселенцями з метою виявлення диверсантів, розвідників та агентури.
  8. Проведення тренувальних військових зборів всього особового складу, занять з військової підготовки для цивільного населення, військово-патріотичної роботи серед молоді в навчальних закладах, військової пропаганди серед населення області з метою його мілітаризації та підготовки до військової агресії Росії; допомога в організації місцевих підрозділів самооборони на випадок військової агресії.
  9. Матеріально-технічне забезпечення для підготовки та діяльності батальйону, співпраця з волонтерами через відділ волонтерської служби Корпусу.
  10. Озброювання бійців ЗБат легальною зброєю.
  11. Надання допомоги родинам загиблих бійців Корпусу та пораненим побратимам.
  12. Надання всебічної допомоги бойовим підрозділам Корпусу.

Командир батальйону підпорядковується командирові Корпусу, є прямим начальником усього особового складу батальйону. Своїм наказом командир батальйону формує штаб батальйону з відповідними відділами — мобілізаційний, матеріально-технічного забезпечення, агітаційно-пропагандивний, бойової підготовки, розвідки, спеціальний відділ (безпековий), зв'язку та ідеологічно-виховний, до складу якого входить капеланська служба: керівник — отець Микола Мединський (капелан «Залізняк»)[27]. Начальник штабу підпорядковується командирові батальйону, є його першим заступником[28].

Шаблон:Виписка

Територіальні батальйони у стадії формування:

28 липня 2014 року у Житомирській області на базі діючого підрозділу силового блоку «Правого сектору» створена ініціативна група по формуванню запасного батальйону. Командир групи — «Тезка»[29] (до 20 серпня 2015 року — «Лікар»[30]).

27 березня 2015 року у Вінницькій області створена ініціативна група по формуванню запасного батальйону. Командир групи — «Гагарін»[22].

9 червня 2015 року у Миколаївській області створена ініціативна група по формуванню запасного батальйону. Командир групи — «Папай»[31]. 23 вересня 2015 року ініціативна група була розформована у зв'язку з незадовільною ситуацією серед особового складу. До Миколаївської області відправлені співробітники СБ НВР «Правий сектор» для з'ясування обставин внутрішнього конфлікту[32].

7 липня 2015 року затверджені ініціативні групи по створенню запасних батальйонів у Чернігівській області: командир групи — Кирил «Швед»; у Сумській області: командир групи — «Полковник» (до 17 вересня 2015 року — «Морпєх»[33]); у Кіровоградській області: командир групи — «Кирил»[34].

23 вересня 2015 року у Черкаській області затверджена ініціативна група по створенню запасного батальйону. Командир групи — «Немирний»[35].

Чинні територіальні батальйони:

  • 1-й запасний батальйон (Закарпатський).
    Командир — Роман Васильович Стойка («Чесний»)[36] (до 16 березня 2015 року — «Комендант»[36]; до 1 грудня 2014 року — «Прут»[37]), заступник — … (до 1 грудня 2014 року — «Комендант»), начальник штабу — Руслан Каганець («Комендант») (до 16 березня 2015 року — Володимир Гласнер («Глок»))[36][38].
    Створений 22 липня 2014 року в Ужгороді на нараді в Народному Домі «Просвіти» на базі діючого підрозділу силового блоку «Правого сектору» Закарпатської області[39][40].
  • 2-й запасний батальйон (Львівський).
    Командир — Тарас «Хаммер», начальник штабу — «Бескид».
    Створений 23 липня 2014 року на базі діючого підрозділу силового блоку «Правого сектору» Львівської області[41][42]. 17 грудня 2014 року заступник командира батальйону Андрій Гергерт («Червень») призначений командиром 8-ї окремої роти ДУК[43].
  • 3-й запасний батальйон (Волинський, 3-й ЗБат «Волинь»).
    В.о. командира — «Аргон».
    Створений 24 липня 2014 року на базі діючого підрозділу силового блоку «Правого сектору» Волинської області: командир — «Матвій», заступник — «Юра Пасат», начальник штабу — «Вишній»[44].
    20 жовтня 2014 року у зв'язку із завершенням початкового етапу формування батальйону та успішним виконанням поставлених задач були звільнені від виконання обов'язків попередні командир і начальник штабу; призначені командир — Віталій Ковальчук («Устим»), начальник штабу — подруга «Тінь»[45].
    6 серпня 2015 року Віталій Ковальчук («Устим») був відсторонений від виконання обов'язків командира батальйону, а штаб розформований, у зв'язку з незадовільною ситуацією та системними порушеннями дисципліни у підрозділі. Тимчасовим в.о. командира батальйону призначений «Аргон». Для контролю за переформуванням запасного батальйону представником командира ДУК на місячний термін призначений «Матвій»[46].
  • 4-й запасний батальйон (Івано-Франківський).
    Командир — Віктор Тихенький (учасник АТО; отримавши поранення на фронті, повернувся на Прикарпаття), начальник штабу — «Матвій»[47].
    Створений 26 липня 2014 року на базі діючого підрозділу силового блоку «Правого сектору» Івано-Франківської області: командир — «Лютий», заступник — «Роман»[48]. 5 вересня у зв'язку з незадовільною ситуацією в батальйоні зняті з посад командир і його заступник, командиром призначений «Тихенький»[49]. Розпочалась друга хвиля формування батальйону[50][51]. 13 вересня та 14 жовтня новобранці батальйону склали присягу на вірність українській нації під час проходження вишкільного таборування в урочищі Осова Поляна, на місці колишнього таборування загонів УПА, неподалік села Воронів на Рогатинщині[52]. 28 вересня з Івано-Франківська у зону воєнних дій на схід України на ротацію вирушили 16-ть бійців батальйону[53], а 19 жовтня — ще 20-ть бійців. Всі пройшли декілька підготовчих вишколів і готові боронити цілісність держави. Перед відправленням бійці отримали за давньою українською традицією благословення священика[54].
  • 6-й запасний батальйон (Тернопільський).
    Командир — Валерій Чоботарь («Гатило»), начальник штабу — Анатолій Бабій («Бурячок»)[55][56] (до 13 березня 2015 року — «Кривоніс»[55]).
    Створений 27 липня 2014 року на базі діючого підрозділу силового блоку «Правого сектору» Тернопільської області[57][58].
  • 7-й запасний батальйон (Хмельницький).
    Командир — Руслан «Чорний», заступник — «Вус», начальник штабу — «Гайдамака» (до 3 березня 2015 року — «Боксер»[59]; до 7 липня — «Кран»[34]).
    Створений 27 липня 2014 року на базі діючого підрозділу силового блоку «Правого сектору» Хмельницької області: командир — Олександр Кравченко («Саїд»), заступник — «Темний», начальник штабу — «Мирон»[60]. 24 вересня у зв'язку з незадовільною ситуацією в батальйоні зняті з посад командир, заступник і начальник штабу. Командиром батальйону призначений Руслан «Чорний», заступником — «Вус», начальником штабу — «Боксер»[61].
    17 грудня у зв'язку з активною бойовою діяльністю та постійним базуванням бійців та командирів у фронтовій зоні Донецької області був переформатований в окремий батальйон[62].
    26 червня 2015 року у зв'язку з військово-політичною ситуацією в Україні батальйон знову переформований у запасний. Руслану «Чорному» підтверджені повноваження командира 7-о ЗБат[63][64]. 7 липня з посади начальника штабу звільнений «Кран», затверджений — «Гайдамака»[34].
  • 9-й окремий батальйон (Запорізький)[65].
    Командир — «Татарин», начальник штабу — «День». Чисельність — 120 осіб (на кінець серпня 2014 року)[66].
    12 травня 2015 року батальйон офіційно затверджений у складі ДУКу[67]. Місто розташування після передислокації із зони проведення АТО — Запоріжжя; також розпочне роботу тренувальна база[68].
  • 10-й запасний батальйон ім. О. Музичка (Рівненський).
    Командир — «Водяний», заступник — «Арам», начальник штабу — «Іванович».
    Створений 21 вересня 2014 року на базі діючого підрозділу силового блоку «Правого сектору» Рівненської області[69]. 7 листопада активісти «Правого сектору» відбули в зону АТО на ротацію. Серед них і бійці 10-го батальйону, які перед тим склали присягу на вірність Україні[70]. 21 березня 2015 року на базі 10-го запасного батальйону відкрився вишкільний табір[71].
  • 11-й запасний батальйон (Київський).
    Командир — Олена Самбул («Маруся Звіробій»), заступник командира — Олександр «Ведмідь», начальник штабу — Андрій «Мирний».
    Створений 24 вересня 2014 року[72][73]. Вишколи бійців з військової підготовки початкового та середнього рівня проводяться на власному «Марусиному полігоні» під Києвом у Васильківському районі[74]. 13 вересня 2015 року батальйон був розформований у зв'язку зі складанням своїх повноважень та виходом з ДУКу командира та начальника штабу; створена ініціативна група по формуванню нового запасного батальйону[75].
  • 12-й запасний батальйон (Херсонський).
    Командир — «Вадос», начальник штабу — «Хрип».
    Створений 26 вересня 2014 року на базі силового блоку «Правого сектору» Херсонської області: командир — «Пастух», начальник штабу — «Хрип»[76]. 20 листопада батальйон було розформовано «у зв'язку з незадовільною ситуацією, яка склалася в 12-му запасному батальйоні Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор" (Херсонська область), а також діяльністю батальйону, яка не пов'язана з захистом Батьківщини і дискредитує Корпус як національно-захисну структуру»; командира та начальника штабу звільнено від виконання обов'язків[77]. 13 грудня після проведення відповідних перевірок діяльність раніше розформованого батальйону була відновлена; призначені керівники: командир — «Вадос», начальник штабу — «Хрип»[78].
  • 13-й запасний батальйон (м. Київ).
    Командир — «Бєс» (до 17 вересня 2015 року — «Хорват», заступник командира — «Бєс»), начальник штабу — «Вогонь»[33].
    Створений 23 січня 2015 року в місті Києві[79].
  • 14-й запасний батальйон (Дніпропетровський).
    Командир — Андрій Пустовіт («Дядько»), заступник — «Славко».
    Створений 26 січня 2015 року[80].
  • 15-й запасний батальйон (Харківський).
    Командир — «Самурай», начальник штабу — «Серго» (до 27 березня 2015 року — «Кузьмич»)[22].
    28 січня 2015 року у Харківській області (прифронтовій зоні) створена ініціативна група по формуванню запасного батальйону Добровольчого українського корпусу. Командир групи — «Самурай»[81]. Батальйон створений 19 лютогоШаблон:Джерело на базі ініціативної групи[82]. База батальйону — місто Люботин[83].
  • 16-й запасний батальйон (Чернівецький).
    Командир — «Довбуш», начальник штабу — «Орест».
    Створений 3 березня 2015 року на базі ініціативної групи[84].
  • 17-й запасний батальйон (Полтавський).
    Командир — «Пірат».
    Створений 17 березня 2015 року на базі ініціативної групи[85].

Фронтові підрозділи

  • 5-й окремий батальйон (Донецький).
    Командир — Владислав «Чорний», заступник — «Хорват»[86], начальник штабу — … (до 12 березня 2015 року — «Сокіл»[87]; до 26 серпня 2015 року — «Подолянин»[22][88]), т.в.о. начальника ВПЖ — «Варяг»[18]. Чисельність — 450 осіб. Дислокується у районі Донецького аеропорту, селища Піски та на позиції «Шахта»[89].
    Створений 17 липня 2014 року на базі діючого підрозділу силового блоку «Правого сектору» у фронтовій зоні Донецької області[23].
    26 листопада при батальйоні створений відділ Служби Безпеки: керівник — подруга «Катерина»; також призначений начальник контррозвідки батальйону — «Гонта». Підпорядковуються безпосередньо керівнику Служби Безпеки «Правого сектору»[90].
  • 1-а штурмова рота. Командир — «Да Вінчі»[91]. 26 серпня 2015 року виведена зі складу батальйону та переформатована в 1-у окрему штурмову роту[88].
  • 2-а штурмова рота. Командир — «Барс»[91].
  • 3-я штурмова рота[92].

Шаблон:External media

  • підрозділ снайперів «Браконьєри».
  • артилерійський підрозділ. На початок грудня 2014 року головний артилерист — «Гато», артилеристи — «Рудий», «Ворон», «Мартин», «Спалах», «Яр», «Шахматист», «Сивий», «Мухомор», «Поляк», «Ботан», «Трітон», «Аякс». Озброєння — три 100-мм протитанкові гармати МТ-12 «Рапіра», кожна з яких має власні імена на честь дівчат-бійців ДУК: «Арійка», «Марго», «Рута»; два автоматичні міномети калібру 82 мм «Васильок». У складі обслуги однієї гармати, зазвичай, чотири бійці, хоча за писаними правилами одна обслуга вимагає 6-7 людей. Двоє бійців підносять снаряди, заряджають і відкидають гільзи, а інші двоє виконують функції навідників, один з яких є командиром «Рапіри»[93].
  • підрозділ аеророзвідки[94].
  • авторота.
  • 8-й окремий батальйон («Аратта»).
    Командир — Андрій Гергерт («Червень»), заступник — Артем Луцак («Доктор»)[95], начальник штабу — «Офіцер»[96]. Дислокується у районі села Широкине[89].
    Як 8-а окрема рота «Аратта» створений 17 грудня 2014 року у фронтовій зоні Донецької області з подальшою перспективою розбудови до окремого батальйону[43]. 28 червня 2015 року рота у зв'язку з військово-політичною ситуацією в Україні розгорнута в окремий батальйон. Військова контррозвідка та військово-польова жандармерія надали своїх співробітників для постійного перебування в батальйоні[96].
  • Окрема тактична група ім. капітана Воловика.
    Командир — «Кулібін»[29], начальник штабу — «Семен»[29] (до 20 серпня 2015 року — «Швед»).
    Створена 24 лютого 2015 року з метою подальшої розбудови та структуризації ДУК[97].
  • 2-а окрема тактична група.
    Командир — «Дракон».
    26 червня 2015 року створена наказом з бійців, які виконували бойові задачі у фронтовій зоні в складі 7-о окремого батальйону, після переформування останнього в запасний. Командир 2-ї ОТГ всі свої дії в обов'язковому порядку узгоджує з командиром 7-о ЗБат Русланом «Чорним». Військова контррозвідка та військово-польова жандармерія надали своїх співробітників для постійного перебування в тактичній групі. Група передислокована за наказом Командира Корпусу на іншу ділянку фронту для виконання бойових завдань[63][64]. На початку липня бійці 2-ї ОТГ завершили передислокацію техніки, озброєння та особового складу в «Сектор М»[98].
  • 1-а окрема штурмова рота.
    Командир — «Подолянин»; заступник командира — «Да Вінчі». Створена 26 серпня 2015 року з переформатованої 1-ї штурмової роти 5-о окремого батальйону, яка була виведена зі складу батальйону та передислокована за наказом командира Корпусу на відповідну ділянку фронту для виконання бойових завдань. Військова контррозвідка та військово-польова жандармерія надали своїх співробітників для постійного перебування в роті[88].
  • 1-й відділ розвідки.
    Керівник — Олег Мужчиль («Лісник»). 31 серпня 2015 року Олег Мужчиль вийшов з лав ДУК ПС; загинув у Києві 10 грудня 2015 року в перестрілці з бійцями спецпідрозділу СБУ «Альфа»[99].
    Створений 24 грудня 2014 року з метою підвищення ефективності бойової діяльності та структуризації підрозділів ДУК[100].

Медичний підрозділ

Окремий медичний батальйон «Госпітальєри»

12 травня 2015 року у складі Добровольчого українського корпусу офіційно затверджений окремий медичний батальйон «Госпітальєри»; т.в.о. начальника — «Гуру», т.в.о. начальника штабу — «Зелений»[67].

20 серпня 2015 року окремий медичний батальйон «Госпітальєри» переведений у підпорядкування Медичного управління та реабілітації бійців ДУКу. Командиром батальйону призначений Максим Корабльов («Стрілок»), начальником штабу — «Зелений»[29].

Військово-польова жандармерія

З 26 грудня 2014 року в кожному окремому батальйоні чи окремій роті почали створюватись підрозділи військово-польової жандармерії (ВПЖ ДУК) — спеціальні підрозділи для підтримання військової дисципліни в бойових підрозділах ДУК. Підрозділ ВПЖ в окремому батальйоні складається з 7-10 чоловік, в окремій роті — з 3-5 чоловік. Командир ВПЖ окремого батальйону призначається наказом командира батальйону та входить в склад штабу батальйону; окремої роти — призначається наказом командира роти. Основними завданнями підрозділу є[101]:

  1. Слідкування за дотриманням бійцями та командирами військової дисципліни та внутрішнього розпорядку.
  2. Виявлення порушень в зоні бойових дій та на місці постійної дислокації.
  3. Проведення розслідувань порушень дисципліни; обшуків та інших слідчих дій, затримань.
  4. Виконання призначених командиром покарань.
  5. Охорона карцеру.

29 березня 2015 року в 5-му та 7-му окремих батальйонах, 8-ій окремій роті, окремій тактичній групі та в медичному підрозділі «Госпітальєри» запроваджені посади офіцера ВПЖ[18].

Озброєння

Шаблон:External media Добровольчий український корпус наразі не є офіційним підрозділом жодного з силових відомств. За словами Дмитра Яроша, найбільшою проблемою для корпусу було навіть не те, що держава не допомагала якось у створенні та діяльності, а відсутність великої кількості зброї та боєприпасів для чисельних добровольців на перших етапах існування ДУКу. Це унеможливлювало проведення якихось великих широкомасштабних операцій. В подальшому ця проблема почала вирішуватися самими бійцями за рахунок використання відновленої та трофейної зброї, здобутої в зоні проведення АТО[1][102].

Стрілецька зброя

Важке озброєння

4 вересня 2014 року вперше вирушив на передову трофейний автоматичний міномет калібру 82 мм «Васильок», захоплений бійцями Корпусу у Степанівці під Савур-могилою та відремонтований ними. Він став першою одиницею артилерії ДУКу.

1 жовтня вперше стали на позиції Корпусу у селищі Піски три 100-мм протитанкові гармати МТ-12 «Рапіра»[93].

Техніка

22 червня 2015 року на базу 5-го окремого батальйону волонтерами благодійного фонду «Горгани» із закарпатського міста Тячів була доставлена машина «ГАЗ-66», яку передав буштинський завод «Електроавтоматика», а відремонтували тересвянські волонтери-автомеханіки[103].

Бойовий шлях

17 липня 2014 року наказом командира Корпусу Андрія Стемпіцького територія Донецької, Луганської областей та Кримського півострову оголошена фронтовою зоною[23].

2014 рік

25 липня 2014 року прес-служба «Правого сектора» повідомила про затримання в районі західних околиць Донецька одного з бойовиків батальйону «Восток» Лабженідзе Тенгіза Владіміровіча[104].

29-30 липня 93-я окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ спільно з 5-м окремим батальйоном Добровольчого українського корпусу звільнили від бойовиків місто обласного значення Авдіївку, що в 13 км від Донецька. В місті знайдені покинутий терористами склад боєприпасів, а біля укріплень — катівня, де вони мордували та розстрілювали людей[105].

1 серпня бійцями 51-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ спільно з підрозділами ДУК було з боєм звільнено місто районного значення Красногорівка Донецької області[106].

З вересня бійці ДУК беруть безпосередню участь в обороні Донецького аеропорту та прилеглого селища Піски разом з військовослужбовцями Збройних сил України. За відчайдушний спротив оборонці аеропорту в українських засобах масової інформації та соціальних мережах були названі «кіборгами»[107].

6 листопада бійці Добровольчого корпусу та 93-ї окремої механізованої бригади повернули під контроль України селище Опитне біля Донецького аеропорту[108].

12 листопада повідомлено про вихід бійців корпусу з терміналів Донецького аеропорту — поставлена мета з утримання аеропорту та підсилення військового угруповання була досягнута. Наразі до терміналів «підтягнулося багато військових». За словами керівника прес-центру АТО Владислава Селезньова «АТЦ вживає додаткових заходів для посилення оборони Донецького аеропорту». Натомість бійці ДУК збільшили свою фізичну присутність на селище Опитне та село Водяне й залишаються в зоні своєї відповідальності — вся північна сторона злітної смуги[109]. Шаблон:Виписка

16 грудня підрозділи Корпусу, які дислокуються у фронтовій чи прифронтовій зоні, долучилися до заходів з перевірки вантажних перевезень на окуповану територію з метою не допустити постачання бойовиків через гуманітарні конвої «п'ятої колони». Ця діяльність проводиться в координації з іншими добровольчими підрозділами — «Дніпро», «Кривбас» та «Донбас»[110].

2015 рік

Шаблон:External media

15 березня бійці ДУКу зайняли позиції біля Широкиного під Маріуполем — Корпус тримає фланги на лінії оборони у взаємодії з бійцями полку «Азов» і батальйону «Донбас»[95]:

Шаблон:Виписка

25 березня командир 8-ї окремої роти («Аратта») Андрій «Червень» повідомив про наказ штабу сектору «М» з вимогою до 27 березня залишити Широкине та до 1 квітня залишити зону проведення АТО — вийти повинні всі підрозділи, які не входять до складу ЗСУ та Нацгвардії. Фактично був поставлений ультиматум, про те, що або ДУК входить до складу якої-небудь офіційної структури, або залишає зону АТО. Натомість ДУК звернувся до громадськості Маріуполя, з проханням вплинути на те, щоб добровольці залишилися на позиціях в Широкиному[111]:

Шаблон:Виписка

У ніч на 26 березня в районі Донецького аеропорту російсько-терористичні війська атакували позиції підрозділу Окремої тактичної групи ДУК силами двох взводів за підтримки двох танків. Бій тривав півтори години. Атака була відбита без втрат[112].

26 березня в. о. начальника прес-служби Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов щодо витіснення добровольців із зони проведення АТО повідомив, що «ніхто ніяких ультиматумів не ставив», остаточне рішення поки що відкладене — представники ДУКу «взяли паузу для того, щоби подумати»[113]. У відповідь керівник інформслужби «Правого сектору» Артем Скоропадський заявив, що в ДУКу «готові бути підрозділом ЗСУ, але автономним, і підпорядковуватись Ярошу і командиру Корпусу Андрію Стемпіцькому. Такі умови не задовольняють владу. У Нацгвардію ми точно не підемо, бо в МВС не провели люстрацію, і багато наших бійців не хочуть бути працівниками МВС»[114]. Цього ж дня командир 8-ї окремої роти Андрій Гергерт («Червень») спростував інформацію про нібито відхід ДУКу з позицій у Широкиному[115]:

Шаблон:Виписка

9 квітня бойові підрозділи ДУКу офіційно залишили лінію безпосереднього зіткнення з противником в зоні проведення АТО у зв'язку з їх підготовкою до входження в ЗС України[116].

4 травня бійці окремої тактичної групи ДУК, що знаходились у «секреті» біля селища Опитне Донецької області, перешкодили непомітному просуванню диверсійної групи проросійських бойовиків — відбувся бій. «"Сепари" відступили. Несподівана атака на позиції ЗСУ не вдалася». Один з бійців ОТГ отримав вогнепальне поранення в плече[117].

Шаблон:External media 6 травня повідомляється про підняття бійцями «Термінаторського спецназу» ДУКу в найвищій і найнебезпечнішій наскрізь прострілюваній точці Широкиного червоно-чорного прапору поруч з державним прапором України. В акції брали участь троє бійців — «Буча», «Зєля» та «Козачок»[118].

16 травня о 02:00 годині відбулась спільна бойова операція «Термінаторського спецназу» ДУКу та бійців батальйону «Донбас» у Широкиному. В ближньому бою (до 10 м) вщент знищена з підствольних гранатометів та РПГ-7 вогнева позиція сепаратистів «Рибний світ», що розташовувалась на 2-му поверсі. Під час рейду один боєць отримав легкі поранення[119].

13 червня бійцями 8-ї окремої роти «Аратта» ДУК під час виконання бойового завдання у Широкиному був полонений бойовик — громадянин Росії Толстокоров Роман Анатолійович, 1 березня 1982 року народження, уродженець міста Зеленокумськ (Ставропольський край). Затриманий при собі мав військовий квиток ДНР (ДН 0024528, виданий 13 травня 2015 року) та паспорт РФ (07 15 038247, виданий 10 квітня 2015 року). 17 травня 2015 року був зарахований на посаду механіка-водія 1-го батальйону 1-ї роти терористичного угруповання (військової частини) № 08819 ДНР. Брав участь у бойових діях у Широкиному — вів вогонь зі стрілецької зброї по українських позиціях. Під час розмови повідомив про бойовиків, які живуть в покинутих помешканнях і займаються мародерством; про зустріч з двома підрозділами осетинів, які воюють на боці ДНР; про те, що багато з воюючих на боці бойовиків хочуть повернутися на бік України, однак бояться покарання. Полонений має на спині татуювання «Герб Третього Рейху» у вигляді імперського орла та нацистської свастики, яке він зробив у російській в'язниці[120].

10 серпня о 3:25 після артобстрілу позицій сил АТО російсько-терористичні формування пішли в наступ в районі Старогнатівки (Волноваський район, Донецька область) та прорвали позиції 72-ї окремої механізованої бригади. Контратакою ЗСУ за допомоги бійців ДУК вдалося відкинути супротивника на його попередні позиції та трохи просунутись вперед, але закріпитися на нових позиціях не вдалося. В бою під Білою Кам'янкою (Тельманівський район, Донецька область) брали участь дві групи Добровольчого корпусу — одна утримувала відповідну висоту біля населеного пункту, інша сприяла формуванням ЗСУ в проведенні контратаки. В цих боях попаданням снаряда були вбиті троє бійців 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону ДУК. 11 серпня 1-а ШР покинула зону АТО та повернулася до місця своєї постійної дислокації[121].

2016 рік

На початку лютого 2016 року в одному з інтерв'ю Дмитро Ярош повідомив, що на лінії зіткнення з російсько-терористичними підрозділами знаходиться близько 300 осіб, які виконують специфічні завдання — контрснайперскі операції, розвідка тощо[122].

Втрати

За інформацією Дмитра Яроша на початок лютого 2016 року за час війни з російсько-терористичними підрозділами бойові та небойові втрати склали вбитими — 64 людини, пораненими — більше 500[122].

Події

Стрілянина в Мукачевому

Блокування адмінкордону з Кримом

20 вересня 2015 року представники ДУКу долучилися до товарної блокади адміністративного кордону з тимчасово окупованою Автономною Республікою Крим, яка проводиться за ініціативи Меджлісу кримськотатарського народу. Також в акції «Громадянська блокада Криму» беруть участь Автомайдан, Самооборона Майдану, Рух, Одеська самооборона та інші. Учасники перекривають рух на трьох дорогах до Криму — у пунктах пропуску Чонгар, Чаплинка та Каланчак. У Чонгарі зібралося близько сотні бійців ДУКу, які облаштували старе приміщення біля КПП під базу та, зокрема, контролюють в'їзд і виїзд транспорту[123]. Ініціатори блокади вважають, що українські компанії мають припинити торговельні відносини з Кримом. Мета «продуктової блокади» — змусити владу Російської Федерації виконати низку вимог, серед яких, зокрема, звільнення українських політв'язнів Надії Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Олександра Костенка, Ахтема Чийгоза, Мустафи Дегерменджі, Алі Асанова і Таїра Смедляєва, припинення переслідування кримських татар, вільні умови роботи для українських ЗМІ та іноземних журналістів, а також зняття заборони на в'їзд до Криму лідерам кримськотатарського народу. Згодом учасники акції мають намір домагатися припинення постачання електроенергії на півострів[124].

На території проведення акції для координації роботи підрозділів ДУКу та осередків ПС був створений Оперативний штаб (відділи: інформаційний, адміністративний, кадрів, матеріально-технічного забезпечення), який буде функціювати до закінчення блокади. Начальник штабу — «Хорват»; заступник начальника — «Татарин»[125]. Загальну координацію всіх підрозділів «Правого сектору» та Добровольчого українського корпусу здійснює командир ДУКу Андрій Стемпіцький («Летун»), який висловився за необхідність блокування залізниці після блокування автошляхів, а також за перекриття постачання електроенергії та води до окупованої території Криму[126]. За повідомленням Оперативного штабу з проведення акції бійцям ДУКу дозволено долучатися до акції по блокуванню Криму тільки за узгодженням з командирами підрозділів Добровольчого українського корпусу[127]. В рамках проведення акції також відбувається формування спецгруп для виявлення об'їзних доріг до окупованого Криму[128].

23 вересня за повідомленням заступника начальника ГУМВС України у Донецькій області Іллі Ківи усі вантажні автомобілі, які були заблоковані активістами на адміністративній межі з Кримом, поїхали назад до материкової України. З 24 вересня акція протестувальників перенесена на 10 км углиб материка[129].

28 вересня повідомляється про блокування бійцями ДУКу разом із кримськими татарами та небайдужими громадськими активістами однієї з гілок залізничного сполучення, що вела на окупований півострів[130]:

Шаблон:Виписка

Духовний проект «Віра. Традиція. Чин»

22 вересня 2015 року керівник Капеланської служби ДУКу отець Микола Мединський (капелан «Залізняк») під час прес-конференції в Укрінформі повідомив про початок нового духовного проекту «Віра. Традиція. Чин», який спрямований на об'єднання України. Акції планується проводити у різних бойових і резервних батальйонах, різних регіонах без надання переваг певним релігійним громадам, церквам, політичним силам тощо.

Шаблон:Виписка

Розпочнеться проект з духовної акції «Майдан молитви за перемогу, єднання та мир» перед іконою «Богородиця Єднання», яка походить із Соловецьких островів. За словами отця Миколи перед нею молилися багато героїв національно-визвольної боротьби минувшини.

ДТП з «Госпітальєрами»

5 грудня 2015 року близько 04:00 ранку автомобіль медичного батальйону «Госпітальєри» на слизькій трасі Донецьк — Павлоград біля Дніпропетровська на з'їзді з мосту до бази ДУКу через незадовільний стан авто та гуми[131] потрапив у ДТП — злетів з автошляху та декілька разів перекинувся. Внаслідок аварії були травмовані Начальник Медичного управління та реабілітації бійців ДУКу Зінкевич Яна Вадимівна, яку під час події викинуло з машини, та комбат «Госпітальєрів» Максим Корабльов («Стрілок»). Постраждалі були доставлені до Обласної клінічної лікарні ім. Мечникова у Дніпропетровську: Яна Зінкевич — у важкому стані до реанімації з ушкодженнями хребта та ребер; «Стрілок» — в свідомості до нейрохірургічного відділення[132].

Відзнаки та нагороди

Шаблон:External media

  • 18 жовтня 2014 року ротний 5-го батальйону ДУК Андрій Шараскін («Богема») разом з іншими військовослужбовцями, що захищали Донецький аеропорт, був нагороджений іменною вогнепальною зброєю — пістолетом «Форт-17»[133]:

Шаблон:Виписка

  • 9 квітня 2015 року керівник інформаційного відділу ДУК-інфо Алла Мегель нагороджена недержавною пам'ятною медаллю «Чарівна сила України»[136].

Шаблон:External media

  • 4 червня 2015 року о 12:00 у Києві в будинку Митрополита Національного заповідника «Софія Київська» відбулась перша церемонія нагородження недержавним орденом «Народний Герой України». Серед українських воїнів, медиків, волонтерів було відзначене військове з'єднання Добровольчий український корпус. Цю колективну нагороду від імені корпусу прийняв речник ДУКу Андрій Шараскін («Богема»). Під час вручення ордену волонтером та головою громадської організації «Народний тил» Георгієм Тукою до тексту нагородження був доданий ще один рядок-заслуга: «За відродження українського духу». Окремі персональні нагороди отримали також Провідник військово-політичного руху «Правий сектор» Дмитро Ярош та Начальник Медичного управління та реабілітації бійців ДУКу Зінкевич Яна Вадимівна[137].

Шаблон:External media

  • 27—29 червня 2015 року у Маріуполя відбувся Міжнародний кінофестиваль «КіТи — Кіно і ти» ім. І. О. Шрейбера. У номінації «Документальне кіно (короткий метр)» дипломом і кришталевою відзнакою за «Найкращий патріотичний фільм» був нагороджений спільний проект ДУК-інфо та волонтерів — фільм «Селище Піски … рік війни». Автори роботи — Мотрук Ярослав Ігорович, Прокіпчук Іван Іванович, Мегель Алла[138].
  • 15 липня 2015 року у Дніпропетровську в Палаці студентів на п'ятій церемонії нагородження орденом «Народний Герой України» був відзначений боєць ДУКу Торбін Сергій Володимирович («Опер»)[139].
  • 1 грудня 2015 року указом президента України Орденом «За заслуги» ІІІ ст. нагороджена Начальник Медичного управління та реабілітації бійців ДУКу Зінкевич Яна Вадимівна «за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю»[140].

Вшанування пам'яті

  • 9 січня 2015 року в селі Топорівці на Івано-Франківщині відбулося відкриття меморіальної дошки на честь бійця ДУКу Стефурака Степана Степановича («24-й»), який загинув 22 вересня 2014 року поблизу селища Піски під час проведення розвідки. Йому було лише 19 років[141][142].
  • 21 січня 2015 року у Херсоні на території Гідрометеорологічного технікуму Одеського державного екологічного університету відбулося відкриття меморіальної дошки на честь бійця ДУКу Райхерта Олександра Олександровича («Чорний»), який загинув 9 листопада 2014 року від важкого поранення у селищі Піски. В цей день йому мало б виповнитись 19 років[143].
  • У Кривому Розі на будинку, в якому мешкав Козюбчик Андрій Михайлович («Орест»), була встановлена меморіальна дошка на честь бійця ДУКу, який загинув 17 серпня 2014 року від вогнепального поранення у селищі Піски[144].
  • 1 вересня 2015 року у Кривому Розі в ЗОШ № 48 буде відкрито меморіальну дошку на честь бійця 2-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону ДУК Дощенка Геннадія Леонідовича («Дощ»), який загинув 17 червня 2015 року у бою під Донецьком від кулі снайпера, прикривши собою бойового товариша[145].

Шаблон:External media

  • 13 жовтня 2015 року у Києві в Галереї мистецтв Деснянського району відкрилася виставка світлин бійця розвідгрупи 5-го окремого батальйону ДУК Кірєєва Антона Аркадійовича («Сифон»), який загинув 5 жовтня 2014 року у бою біля села Спартак під Донецьким аеропортом. Виставка організована товаришами по службі загиблого бійця. Навесні 2014 року Антон поїхав на передову як фотокореспондент, а залишився у підрозділі ДУКу як боєць. З 1 листопада протягом двох тижнів виставка фоторобіт Антона Кірєєва у 3D-вимірі під назвою «Небо падає» працювала у Національному Музеї Історії України[146].

Шаблон:External media

  • 17 березня 2016 року в Івано-Франківську на фасаді спеціалізованої загальноосвітньої школи № 5 з поглибленим вивченням німецької мови, в якій навчався боєць ДУК, відкрили й освятили пам'ятну анотаційну дошку начальнику штабу окремої тактичної групи ім. капітана Воловика Семанишину Григорію Миколайовичу («Семен»), який загинув 18 січня біля Донецького аеропорту, підірвавшись на розтяжці, коли група вже поверталася із завдання[147].

Критика

Див. також

Шаблон:Вікіцитати1

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 Дмитро Ярош про Добровольчий корпус «Правий сектор» // Sergey Dariychuk, 1 серпня 2014
  2. 2,0 2,1 Позивний Мольфар. Письменник на війні // «Українська правда. Життя», 6 лютого 2015
  3. 3,0 3,1 Звернення Провідника «Правого сектора» Дмитра Яроша // «Бандерівець», 15 липня 2014
  4. Добровольчий український корпус «Правий сектор» // «Бандерівець»
  5. 5,0 5,1 5,2 Загальні положення про створення Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 17 липня 2014
  6. Стаття 65 «Конституції України» // Верховна Рада України, Закон від 28 червня 1996 № 254к/96-ВР зі змінами
  7. Ярош: Ми не будемо валити державу ні за яких умов // «ЛІГА.net», 24 жовтня 2014
  8. Батальйон Яроша можуть легалізувати — Бірюков // «Українська правда», 24 листопада 2014
  9. Заява щодо утворення «Батальйону ОУН» // Київська міська організація ОУН, 1 серпня 2014
  10. Третій виїзд батальйону ОУН // «Інформатор», 23 серпня 2014
  11. Цієї ночі на кіборгів у Донецьку можливо чекатиме потужний штурм двох російських полків // «Експрес онлайн», 14 жовтня 2014
  12. Начштабу ДУК «Вольф»: «Я не високої думки про фігляра Путіна. Але навіть йому вистачить розуму не застосовувати ядерний потенціал» // «Правий сектор», 24 грудня 2014
  13. Наказ № 20 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 12 листопада 2014
  14. Наказ № 1 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 17 липня 2014
  15. Наказ № 15 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 24 вересня 2014
    Відділ волонтерської служби ДУК (Пс) // ВКонтакті
  16. Наказ № 35 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 12 лютого 2015
  17. Наказ № 39 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 12 березня 2015
  18. 18,0 18,1 18,2 Наказ № 44 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 29 березня 2015
  19. Наказ № 11 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 29 липня 2014
    В Києві працює Мобілізаційно-інформаційний центр ДУК // ДУК, 13 вересня 2014
  20. Наказ № 19 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 2 листопада 2014
  21. Наказ № 24 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 27 листопада 2014
  22. 22,0 22,1 22,2 22,3 Наказ № 43 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 27 березня 2015
  23. 23,0 23,1 23,2 23,3 Наказ № 2 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 17 липня 2014
  24. Наказ № 49 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 28 червня 2015
  25. Другий навчальний центр ДУК «Правий сектор» запрошує на вишкіл // «Сектор Правди», 2 липня 2015
  26. Положення про запасні батальйони ДУК ПС // «Бандерівець», 25 січня 2015
  27. Посадова інструкція командиру запасного батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 2 грудня 2014
  28. Посадова інструкція начальнику штабу запасного батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 2 грудня 2014
  29. 29,0 29,1 29,2 29,3 Наказ № 52 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 20 серпня 2015
  30. Наказ № 10 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 28 липня 2014
  31. Наказ № 46 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 9 червня 2015
  32. Наказ № 57 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 23 вересня 2015
  33. 33,0 33,1 Наказ № 55 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 17 вересня 2015
  34. 34,0 34,1 34,2 Наказ № 50 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 7 липня 2015
  35. Наказ № 56 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 23 вересня 2015
  36. 36,0 36,1 36,2 Наказ № 41 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 16 березня 2015
  37. Наказ № 25 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 1 грудня 2014
  38. Гласнера звільнено від обов'язків начальника штабу 1-го запасного батальйону ДУК «Правий Сектор» // «Закарпаття онлайн», 8 квітня 2015
  39. Наказ № 4 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 22 липня 2014
  40. На Закарпатті створено батальйон Добровольчого Українського Корпусу // «Трибуна», 22 липня 2014
  41. Наказ № 5 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 23 липня 2014
  42. Створено 2-ий запасний батальйон Добровольчого Українського Корпусу Правого Сектору // «Правий сектор. Захід», 24 липня 2014
  43. 43,0 43,1 Наказ № 30 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 17 грудня 2014
  44. Наказ № 6 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 24 липня 2014
    3-й запасний батальйон ДУК // Добровольчий Український Корпус Правого Сектору Волинь, 12 серпня 2014
  45. Наказ № 18 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 20 жовтня 2014
  46. Наказ № 51 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 6 серпня 2015
    У «Правому секторі» Волині пояснили, чому відсторонюють Ковальчука // «Волинське Агентство Розслідувань», 18 серпня 2015
  47. Наказ № 26 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 1 грудня 2014
  48. Наказ № 7 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 26 липня 2014
  49. Наказ № 13 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 5 вересня 2014
  50. Правий Сектор формує четвертий резервний батальйон на Прикарпатті // Galka.if.ua, 5 вересня 2014
    Правий сектор організовує 4-й резервний батальйон // Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина», 5 вересня 2014
    Правий сектор створює на Прикарпатті батальйон // FIT.if.ua, 5 вересня 2014
  51. Життя бази 4-го запасного батальйону Добровольчого Українського Корпусу — Правий сектор // «Правий Сектор. Прикарпаття», 4 жовтня 2014
    Прикарпатські добровольці відновлюють повстанські криївки // «Західна інформаційна корпорація», 15 жовтня 2014
  52. 4-тий батальйон «Правого Сектору» нині дасть присягу на Прикарпатті // Galka.if.ua, 13 вересня 2014
    14 жовтня 2014 року, в День Покрови Матері Божої… // « Правий Сектор. Прикарпаття», 15 жовтня 2014
  53. З Прикарпаття у зону АТО вирушив батальйон «Правого сектору» // Фirtka.if.ua, 28 вересня 2014
    Бійці 4-го запасного батальйону ДУК-ПС відбули на ротацію в зону АТО з Івано-Франківська // «Стик», 29 вересня 2014
  54. У Івано-Франківську відбулося урочисте відправлення 20 бійців запасного батальйону Добровольчого Українського Корпусу // ТРК «Вежа», 20 жовтня 2014
  55. 55,0 55,1 Наказ № 40 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 13 березня 2015
  56. «Правий сектор» у Тернополі розповів про завдання запасного батальйону ДУК // «Місто», 5 квітня 2015
  57. Наказ № 8 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 27 липня 2014
  58. У Тернополі створили ще один батальйон // «Електорат», 28 липня 2014
  59. Наказ № 38 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 3 березня 2015
  60. Наказ № 9 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 27 липня 2014
    Один з батальйонів Правого сектору в зоні АТО очолив кам'янчанин // «Незалежний громадський портал», 31 липня 2014
  61. Наказ № 16 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 24 вересня 2014
    Інформаційне повідомлення ДУК ПС // «Правий Кам'янець», 13 жовтня 2014
  62. Наказ № 29 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 17 грудня 2014
  63. 63,0 63,1 Наказ № 47 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 26 червня 2015
  64. 64,0 64,1 Про ситуацію із 7 батальйоном ДУК ПС // «Сектор Правди», 1 липня 2015
  65. Йдуть важкі бої під Іловайськом // Дмитро Ярош, 19 серпня 2014
  66. Ми зазнали страшних втрат, але ми переможемо, — «ПС» // «Щоденний Львів», 31 серпня 2014
  67. 67,0 67,1 Наказ № 45 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 12 травня 2015
  68. 9 батальйон ДУК ПС розташовуватиметься в Запоріжжі // «Сектор Правди», 25 квітня 2015
  69. Наказ № 12 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 21 вересня 2014
  70. Знову відважні серця з Рівненщини поїхали захищати країну на Схід… // «Правий Сектор. Рівне», 7 листопада 2014
  71. Новий вишкільний табір. 10 батальон // «Сектор Правди»
  72. Наказ № 14 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 24 вересня 2014
  73. Наказ про створення 11 батальйону ДУК // «ДУК ПС Київська область 11 батальйон», 26 вересня 2014
    11 запасний батальйон Добровольчого Українського Корпусу «Правого сектора» на Київщині // «Правий Сектор. Київська обласна організація», 20 жовтня 2014
  74. МАРУСИН ПОЛІГОН під Києвом // ВКонтакті
    Марусин полігон на Київщині // 04565.com.ua, 27 листопада 2014
  75. Наказ № 54 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 13 вересня 2015
  76. Наказ № 17 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 26 вересня 2014
  77. Наказ № 21 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 20 листопада 2014
    На Херсонщині відбулося переформатування структур ДУКу // «Бандерівець», 20 листопада 2014
  78. Наказ № 27 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 13 грудня 2014
  79. Наказ № 32 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 23 січня 2015
  80. Наказ № 33 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 26 січня 2015
  81. Наказ № 34 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 28 січня 2015
  82. Харьковчане массово записываются в Добровольческий украинский корпус «Правого сектора» // «Главное», 20 березня 2015 (рос.)
  83. Бійці 15-го ЗБату відправилися на передову // «Сектор Правди», 2 липня 2015
  84. Наказ № 37 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 3 березня 2015
  85. Наказ № 42 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 17 березня 2015
  86. Наказ № 3 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 17 липня 2014
  87. Наказ № 22 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 26 листопада 2014
  88. 88,0 88,1 88,2 Наказ № 53 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 26 серпня 2015
  89. 89,0 89,1 Правий сектор: скільки батальйонів у Яроша? // «ВВС Україна», 14 липня 2015
  90. Наказ № 23 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 26 листопада 2014
  91. 91,0 91,1 Новини 5-го окремого батальйону ДУК ПС // «Сектор Правди»
  92. Війна іде … навчання тривають // «Сектор Правди», 14 червня 2015
  93. 93,0 93,1 Легенди, написані війною: віртуози правого «оркестру» // «Добровольчий український корпус», 4 грудня 2014
  94. Комбат Чорний віддав наказ про формування нового підрозділу // «Сектор Правди», 11 грудня 2015
  95. 95,0 95,1 Начальник штаба «Правого сектора» рассказал об обороне Широкино // 0629.com.ua, 21 березня 2015 (рос.)
  96. 96,0 96,1 Наказ № 48 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 28 червня 2015
  97. Наказ № 36 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 24 лютого 2015
  98. 2-га окрема тактична група 7 ЗБату завершила передислокацію в секторі М // «Сектор Правди», 3 липня 2015
  99. Коментар з приводу інформації про загибель Олега Мужчиля // «Правий Сектор», 10 грудня 2015
  100. Наказ № 31 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 24 грудня 2014
  101. Положення про військово-польову жандармерію ДУК ПС // «Бандерівець», 26 грудня 2014
  102. Верстат як привід для невеличкого свята // «Сектор Правди», 14 червня 2015
  103. Машина в подарунок бійцям ДУК від волонтерів Закарпаття // «Сектор Правди», 22 червня 2015
    «ГАЗ-66» від волонтерів центру «Горгани» — вже на базі 5 батальйону ДУК ПС // «Тячів», 23 червня 2015
  104. Добровольчий Український Корпус затримав російського терориста // «Українські Національні Новини», 25 липня 2014
  105. Бійці ДУК та 93 бригада ЗСУ знайшли катівню ДНР і тіло вбитого ними цивільного // «Правий сектор. Захід», 31 липня 2014
  106. Сили АТО звільнили Красногорівку — Ярош // «Українська правда», 1 серпня 2014
    «Правый сектор» и 51-я бригада ВСУ с боем освободили Красногоровку // Informator.lg.ua, 1 серпня 2014 (рос.)
  107. «Кіборг» Саша з Донецького аеропорту: Бойовики воюють з нами і між собою // «Українська правда», 9 жовтня 2014
    Донецький аеропорт захищають «кіборги» з Тернополя. Фото // «Інформаційний простір», 21 жовтня 2014
  108. Повернули під контроль України селище Опитне біля Донецького аеропорту // Олена Білозерська на Facebook, 8 листопада
  109. «Правий сектор» вийшов з аеропорту, але його ніхто не здає // «Українська правда», 12 листопада 2014
  110. Наказ № 28 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 16 грудня 2014
  111. У «Правому секторі» заявляють, що добровольців просять залишити зону АТО // «Українська правда», 25 березня 2015
  112. «Сводка» з лінії зіткнення // «Олена Білозерська: Знаю, як треба!», 26 березня 2015
  113. Батальон ДУК «Правый сектор» из АТО никто не выдворяет, им предложили вступить в ВСУ или Нацгвардию и они пока в раздумьях — Генштаб // «Інтерфакс-Україна», 26 березня 2015 (рос.)
  114. ДУК «ПС» пояснив, на яких умовах вступить в армію, в Нацгвардію не піде // «Українська правда», 26 березня 2015
  115. «Правый сектор» отказывается покидать Мариуполь // 0629.com.ua, 26 березня 2015 (рос.)
    «Правый сектор» опроверг свой уход из Широкино  // 0629.com.ua, 29 березня 2015 (рос.)
  116. Інформаційне повідомлення // «Правий сектор», 10 квітня 2015
    «Правий сектор» відійшов з лінії вогню і готується до входження в армію // «Українська правда», 10 квітня 2015
  117. «Правий сектор» відбив атаку ворога біля Опитного // Телеканал новин «24», 4 травня 2015
  118. Прапор «Правого сектора» в найгарячішій точці сектора «М» // «Сектор Правди»
    Пара слів про Термінаторський Спецназ
    «Правый сектор» поднял свой флаг в Широкино // 0629.com.ua, 6 травня 2015 (рос.)
  119. Термінаторський спецназ знову в роботі // «Сектор Правди»
    Нічні прогулянки Термінаторського спецназу // «Сектор Правди»
  120. «Правий сектор» взяв у полон бойовика з РФ. Розмова із полоненим // «Сектор Правди», 14 червня 2015
    Росіянин розповів як воював на Донбасі за «ДНР» і показав свастику // «Українська правда», 15 червня 2015
    У Широкине узятий в полон бойовик із Росії —«Правий сектор» // «ZN.UA», 14 червня 2015
  121. Терміново від Олени Білозерської з передової // «Сектор Правди», 10 серпня 2015
    В районі Старогнатівки тривають пошуково-рейдові дії // «Українська правда», 10 серпня 2015
    У Генштабі розповіли, куди і наскільки відкинули бойовиків під Старогнатівкою // «Українська правда», 10 серпня 2015
    Комбат Чорний про бій під Білокам'янкою // «Сектор Правди», 12 серпня 2015
    Рапорт друга Подолянина про бій під Білою Кам'янкою // «Сектор Правди», 19 серпня 2015
  122. 122,0 122,1 Ярош: Я переоценил организационные возможности Правого сектора // «Ліга.Новости», 1 лютого 2016 (рос.)
  123. Дорогою на «блокаду» Криму // «Крим. Реалії», 21 вересня 2015
  124. На Чонгарі зібралися учасники «Громадянської блокади Криму», перекривають дорогу // «Українська правда», 20 вересня 2015
    Чубаров: «Останню дірку на адмінкордоні з Кримом закрито, жодна фура не проїде» // «Українська правда», 20 вересня 2015
    Блокування Криму: Почалася перша ніч стояння фур на кордоні // «Громадське ТБ», 20 вересня 2015
    Блокада Крыма с высоты птичьего полета // «Херсонские Вести», 20 вересня 2015 (рос.)
    Андрій Стемпіцький про блокаду Криму: «Порошенкові не було куди діватись» // «Бандерівець», 23 вересня 2015
  125. Наказ № 58 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 23 вересня 2015
  126. Андрій Стемпіцький запропонував перекрити Криму залізницю та електропостачання // «Бандерівець», 22 вересня 2015
  127. Увага всім осередкам «Правого сектору» та підрозділам ДУК ПС! // «Бандерівець», 20 вересня 2015
  128. Відбувається формування спецгруп для виявлення об'їзних доріг до окупованого Криму // «Бандерівець», 23 вересня 2015
  129. На межі з Кримом не лишилось жодної фури // «Українська правда», 23 вересня 2015
  130. «Правий сектор» перекрив одну з залізничних гілок, що вела в Крим // «Бандерівець», 28 вересня 2015
  131. Яна Зінкевич. Офіційна заява // «Сектор Правди», 9 грудня 2015
  132. Яна Зінкевич потрапила до лікарні у вкрай важкому стані після ДТП // «Сектор Правди», 5 грудня 2015
    Яна Зінкевич бореться за життя: подробиці ДТП з головним медиком ДУК «Правий сектор» // «Патріоти України», 5 грудня 2015
  133. Друг «Богема» нагороджений бойовою іменною зброєю // «Правий сектор», 19 жовтня 2014
    Турчинов вручив «кіборгам» найкращі українські пістолети // TCH, 19 жовтня 2014
  134. 15 листопада двоє перших бійців Добровольчого Українського корпусу… // «Правий сектор | місто Київ», 17 листопада 2014
  135. Святійший Патріарх Філарет відзначив церковними медалями бійців батальйону Національної гвардії імені Кульчицького та Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» // Інформаційне управління УПЦ Київського Патріархату, 11 березня 2015
  136. Відзнаки та нагороди // «Сектор Правди»
  137. Добровольчий Корпус отримав нагороду волею українського народу // «Сектор Правди», 4 червня 2015
  138. Спільний проект ДУК-інфо та волонтерів отримав відзнаку міжнародного кінофестивалю // «Сектор Правди», 5 липня 2015
    Победители Международного кинофестиваля «КИТЫ» — 2015 // «Кинофестиваль КиТы», 8 липня 2015 (рос.)
  139. У Дніпропетровську вручили 18 орденів «Народний Герой України» // «9 канал», 16 липня 2015
    Дук-інфо і побратими по зброї вітають друга Опера з нагородою! // «Сектор Правди», 16 липня 2015
  140. Указ Президента України від 1 грудня 2015 року № 670/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 24-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року» // «Президент України. Офіційне інтернет-представництво»
  141. Сьогодні ми втратили двох бійців, — Ярош // Телеканал новин «24», 22 вересня 2014
    Сьогодні у нас втрати… // Олена Білозерська, 22 вересня 2014
  142. Побратими вшанували пам'ять бійця ДУК Степана Стефурака відкриттям меморіальної таблиці // «Правий сектор», 10 січня 2015
  143. В Херсоне открыли мемориальную доску погибшему в АТО Саше Райхерту // «Херсон типичный», 21 січня 2015 (рос.)
  144. В Кривому Розі встановили меморіальну дошку Андрію «Оресту» Козюбчику // «Бандерівець»
  145. Ми пам’ятаємо тебе, друже Дощ! // «Сектор Правди», 17 серпня 2015
    Друг Дощ // «Сектор Правди»
  146. У Києві відкрилася виставка фоторобіт загиблого бійця АТО // «Ракурс», 16 жовтня 2015
    У Києві відкриється фотовиставка загиблого бійця ДУК ПС // «Правий сектор», 30 жовтня 2015
  147. У Франківську встановили пам’ятну дошку бійцю АТО Григорію Семанишину // «Репортер», 17 березня 2016

Посилання

Шаблон:External media Шаблон:Commons category

Шаблон:Військові дії на сході України



Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.