Зборівський договір
Шаблон:Угода Збо́рівський до́говір (8 серпня[1] 1649) — угода, укладена між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого.
![]() |
![]() |
Зборівський договір підсумував першу фазу в історії Хмельниччини, легалізував самоврядність українських козаків у межах Речі Посполитої. Ця самоврядність втілилася в козацькому державному утворенні — Війську Запорозькому, також відомому як Гетьманщина.
Короткі відомості
Першою була українсько-кримсько-османська коаліція, утворена в 1647–1648 роках. Вона паралізувала небезпеку з боку польсько-московського союзу Адама Киселя 1647 року й допомогла Україні здобути великі мілітарні успіхи, завершені Зборівською угодою 1649 року. Але, внаслідок трикратної зради кримського хана (Зборів — 1649, Берестечко — 1651, Жванець — 1653), та пасивності Османської імперії, Богдану Хмельницькому не вдалося повністю використати успіхи й здобути остаточну перемогу над Річчю Посполитою.
Повна назва Зборівського договору: «Декларація Його королівської милості Запорозькому Війську на дані пункти супліки». Він складається з 12 статей. Форма договору — жалувана грамота короля своїм підданим.
За умовами цього договору:
- Король визнавав самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств.
- На землях Війська Запорозького влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалась у Чигирині. Уряди всіх рівнів на території Гетьманщини мали право займати лише православні шляхтичі.
- У контрольованій козаками Україні не мали права перебувати війська Речі Посполитої та євреї. Тільки козаки та православна шляхта мали права займати державні посади[2]. Єзуїти не мали права утримувати освітні заклади.
- Чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб. Усі ті, хто не потрапив до козацького реєстру, мали повернутися до панів.
- Проголошувалась амністія всім учасникам Хмельниччини, православним і католицьким шляхтичам, які примкнули до козаків і воювали проти урядових сил.
- Православна Київська митрополія відновлювалася у своїх правах, а київський митрополит та двоє єпископів мали увійти до складу сенату Речі Посполитої. Питання про унію передавалось на розгляд сейму.
Укладений мирний договір не задовольняв ні козаків Богдана Хмельницького, ні уряд Речі Посполитої. Обидві сторони почали підготовку до нового етапу війни.
Примітки
- ↑ Навчальний посібник Історія України
- ↑ Орест Субтельний. Історія України
Джерела та література
- Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. — Т. 8. Розділ XIV. Зборівська угода й її безвиглядність. — К.: Наук. думка, 1995. — 856 с. ISBN 5-12-004812-9
- В. А. Чехович. Зборівський договір 1649 // Шаблон:Юридична енциклопедія
- Зборівський договір від серпня 1649 року при звичайній королівській титлі
- Акты, относящихся к истории Южной и Западной России. — T. III. — C. 415–416.
- Источники малороссийской истории, собранные Д. Н. Бантыш-Каменским. — Ч. І. — M.,1858. — C. 20.
Шаблон:Хмельниччина Шаблон:Гетьмани Війська Запорозького Шаблон:Козацька дипломатія Шаблон:Історія України Шаблон:Українсько-польські відносини
Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.