Йоахім Потоцький (підчаший)

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
підчаший литовський
Йоахім Кароль Потоцький
Joachim Potocki
Joachim Karol Potocki.PNG
Везель.png

.

Шаблон:Наукова ступінь категоріяШаблон:Діяч мистецтв категоріяШаблон:Чин категоріяШаблон:Спортивне звання категоріяШаблон:Рід військ категоріяШаблон:Національність категоріяШаблон:Битви категорія

Йоахім Кароль Потоцький гербу Золота Пилява (пол. Joachim Karol Potocki; пом. 1791[1]/перед[2] 1796) — польський шляхтич, воєначальник, державний діяч, генеральний регіментар Барської конфедерації.

Життєпис

Син брацлавського каштеляна, смотрицького старости Яна Потоцького та його першої дружини Констанції з Собєських. Внук Павела Потоцького. Зведений брат белзького воєводи Теодора Потоцького.

24 квітня 1768 р. в Підгайцях закликав галицьку шляхту «обдумувати рятунок віри і вітчизни», 26 квітня утворено конфедерацію Галицької землі на чолі з маршалком Маріаном Потоцьким (черкаський, грабовецький староста, молодший брат Евстахія). Тут зробив свою головну штаб-квартиру, титулувався маршалком воєводств Брацлавського, Київського, Руського, Волинського, Подільського, Чернігівського, генеральним регіментарем. Наприкінці квітня біля Бучача опанував кінний регімент гетьмана Вацлава Пйотра Жевуського, на початку травня у Бережанах забрав кільканадцять гармат, багато амуніції та надвірну піхоту Августа Чарторийського. 11 травня під Підгайцями атакував частину російського війська (командир — полковник Вайсман) з 400 вершників, зазнав поразки. Перебрався до Городенки, потім на Буковину. Росіяни засеквестрували його маєтки, потім жорстоко пограбували, понищили. 22 травня 1768 р. на чолі 400 вояків напав на Снятин.[3]

1750 р. продав Еліяшівку з прилеглими селами (Брацлавщина), 1761 р. продав Городище (Луцький повіт Волинського воєводства). У березні-квітні 1773 р. в Мюнхені врегульовував маєткові справи з Іґнацієм (старостою канівським) та Пйотром (старостою щирецьким, зятем) Потоцькими. На початку 1779 року повернувся додому, після відставки з посади литовського підчашого присвятив себе родині, маєткам. Проживав головно в Мурафі Брацлавського воєводства (мав місто і 8 фільварків, які отримав 1758 року від стрия Міхала Францішека — старости теребовлянського). 1787 р. австрійський уряд надав йому маєтки старостинські в любуські, освєнцимські, городельські взамін солеварень у Дунаєві та Болехові (Львівська земля). Після смерті 10 лютого 1790 року подільського воєводи Яна Якуба Замойського безуспішно хотів мати цю посаду.[4]

21 лютого 1791 р. склав заповіт, за яким Мурафу записав дружині Анні. Помер у травні 1791 р. в Мурафі, був похований в костелі домініканців Мурафи у підготовленому за життя гробівці.[5]

Влітку 1763 р. останнім з поляків з рук короля Августа III орден Білого Орла.[3]

Маєтки, меценат

  • Після Миколи Василя Потоцького став власником Городенки[6] 1780 року як дідич підтвердив міські права Будзанова[7]
  • 62 000 золотих на своїх маєтках в Городенці та околицях для діяльности семінарії дієцезіяльної при кляшторі (монастирі) оо. Місіонарів в Городенці.[8]
  • кошти на виготовлення органу для костелу Успіння Богородиці в Теребовлі львівськими майстрами Стефаном Уніцьким, Францішеком Евджеєвським у 1759 році,[9] ймовірно, кошти для виготовлення другого годинника для костелу в 1750 році[10]

Посади

31 жовтня 1769 р. в Бялій став коронним генеральним регіментарем.[11] Підчаший литовський з 3 лютого 1763 p.[3] по 1780 р., шеф кінного реґіменту імени королеви Ядвиги, староста ґжибовський, теребовельський (став 1758 р. за консенсом короля після стрийка Міхала Францішека[1]).[12]

Сім'я

Був двічі одружений. Перша дружина: донька генерал-майора військ литовських, підскарбія надвірного литовського[13] Юзефа Францішека Сапеги Тереза (розведена в 1745 році з першим чоловіком — підчашим литовським Геронімом Флоріаном Радзивіллом,[14] пом. 1777[15]). Діти:

Друга дружина — Анна Саломея з Ґрохольських (донька брацлавського воєводи Марціна Ґрохольського,[17]). Дітей не мали.[18] молодша приблизно на 50 років, разом з нею 19 травня 1787 p. вітав у Тульчині короля, який повертався з Канева[15]).

Примітки

  1. 1,0 1,1 W. Szczygielski. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791)… — S. 50.
  2. Potocki family (пол.), (англ.)
  3. 3,0 3,1 3,2 W. Szczygielski. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791)… — S. 51.
  4. W. Szczygielski. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791)… — S. 55-56.
  5. W. Szczygielski. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791)… — S. 56.
  6. P. Krasny, J. K. Ostrowski. Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence… — S. 80.
  7. K. Blaschke. Kościoł parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego… — S. 35.
  8. P. Krasny, J. K. Ostrowski. Kościół parafialny p. w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence… — S. 82.
  9. Аndrzej Betlej. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klaszto OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli… — S. 366.
  10. Аndrzej Betlej. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klaszto OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli… — S. 367.
  11. W. Szczygielski. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791)… — S. 53.
  12. Potoccy (03) (пол.)
  13. Sapiehowie (04) (пол.)
  14. Książęta Radziwillowie (05) (пол.)
  15. 15,0 15,1 W. Szczygielski. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791)… — S. 55.
  16. M. Czappe. Potocki Franciszek Piotr h. Pilawa (1745—1829) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — t. XXVIII/1, zeszyt 116. — 178 s. — S. 127—132. (пол.)
  17. Grocholscy (04) (пол.)
  18. Potoccy (03) (пол.)

Джерела

  • P. Krasny, J. K. Ostrowski. Kościół p.w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klaszto OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009. — Cz. I. — tom 18. — 508 s., 806 il. — S. 360—370. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  • P. Krasny, J. K. Ostrowski. Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009. — Cz. I. — tom 18. — 508 s., 806 il. — S. 78—83. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  • W. Szczygielski. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — Tom XXVIII/1. — Zeszyt 116. — 1-176 s. — S. 50-57. (пол.)


Посилання


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Шаблон:Poland-bio-stub




Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.