Канюк Сергій Іванович

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
Канюк Сергій Іванович
Везель.png

.

Шаблон:Спортсмен категоріяШаблон:Звання категоріяШаблон:Наукова ступінь категоріяШаблон:Діяч мистецтв категоріяШаблон:Чин категоріяШаблон:Спортивне звання категоріяШаблон:Рід військ категоріяШаблон:Національність категоріяШаблон:Битви категорія

Сергі́й Іва́нович Каню́к (Канюка) (* 15 липня 1880, Хлівище — сучасний Кіцманський район — † 15 березня 1945) — український громадський діяч, письменник, педагог, публіцист.

Використовував псевдоніми і криптоніми Кс. Недоленко, К.Юнак, С.Аннюта.

Короткий життєпис

Батько — лісничий — помер в 1882 році, мати — Канюк Зиновія, селянка, народна поетеса, виховувала сімох дітей.

Навчався в Кіцманській школі. 1900 року закінчив вчительську семінарію, працював учителем у Вашковецькому повіті.

1910 року — шкільним інспектором у Вашківцях — рекомендував його Осип Маковей.

Працював журналістом. Товаришував з Володимиром Кобилянським, Дмитром Макогоном, Іваном Синюком, Євгенією Ярошинською.

За часів розпаду Австро-Угорської імперії виступав за возз'єднання Буковини з Україною.

1918 року — один із організаторів Компартії Буковини, голова її першого ЦК. За його участю створюються партійні осередки в буковинських селах і містечках.

Редактор газет «Воля народу» — в 1919—1920 роках, у 1921 — «Громада».

В березні 1921 року був делегатом від Буковини на Ясській конференції.

1921 року в Чернівцях підготував й таємно видав «Співанник робочих».

Переслідувався румунською окупаційною владою, зазнавав арештів.

1922 року нелегально емігрував до СРСР.

Працював у Наркоматі освіти, у Харківській центральній бібліотеці.

Автор віршів, оповідань, нарисів, статей, підготував до видання власний «Буквар» і посібник для вчителів «Дидактику» — не були опубліковані.

В кінці квітня 1934 року його заарештували, звинувачений в «веденні шкідливої роботи в системі Наркомату освіти, готуванні терористичного акту проти центрального керівництва в Україні» та у підтримуванні регулярного зв'язок із своїм сином, «який керував фашистською молодіжною організацією на Буковині». 25 травня 1934 року засуджений на десять років позбавлення волі, перебував у місцях ув'язнення в Сибіру.

Перебував у таборі навіть після формального закінчення терміну покарання. Помер 13 березня 1945 року не дочекавшись звільнення.

Є автором оповідань: «П'ятнадцять літ», «Послідній рецепіс», «Старий грабар», «Судьба».

В УРСР були випущені його книги:

  • «Буковина під чоботом румунських бояр»,
  • «Буковина в румунській неволі».

Джерела

  • Тв. [Твори] // Образки з життя. — Львів, 1889.
  • Канюк С. І. // Шевченківський словник.- Київ, 1977. — Т. 1.- С. 276.
  • Канюк Сергій Іванович // Богайчук М. Література і мистецтво Буковини в іменах: Словник-довідник / Микола Богайчук.- Чернівці: Видавничий дім «Букрек». 205. С. 113. — ISBN 966-8500-64-4.
  • Василиненко П. М. Слово полум'яного борця [про Сергія Канюка]/ Петро Василиненко // Ужгород: Карпати, 1977.
  • Гусар Ю. Прах — на цвинтарі ГУЛАГу [про Сергія Канюка] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2 липня (№ 49). — С. 3.
  • Гусар Ю. «Анюта» — псевдонім патріота [Сергій Канюк]/ Юхим Гусар // Правдивий поступ.- 2003 . Травень — С. 2.
  • Погребеник Ф. Збірочка революційних пісень [про творчість Сергія Канюка]/ Федір Погребенник // Жовтень.- 1959. — № 2.
  • Фостій І. Незгасна його зоря / Іван Фостій // Радянська Буковина.- 1989.- 11квітня.
  • Експерт
  • Літературно-мистецьке життя Вашківців
  • Видатні особистості Хлівищ
  • КАНЮК Сергій Іванович (ЕІУ)
  • Реабілітовані історією. Чернівці-2007. с. 438—446 (220—224)
  • Батька засудили за фото сина


Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.