Коваленко Олекса Кузьмович

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
Олекса Кузьмович Коваленко
Везель.png

.

Шаблон:Спортсмен категоріяШаблон:Звання категоріяШаблон:Наукова ступінь категоріяШаблон:Діяч мистецтв категоріяШаблон:Чин категоріяШаблон:Спортивне звання категоріяШаблон:Рід військ категоріяШаблон:Національність категоріяШаблон:Битви категорія

Оле́кса Ку́зьмович Ковале́нко (10 березня 1880, хутір Власів, колишня Воронізька губернія, нині Бєлгородська область — 1927, Київ) — український поет, перекладач, видавець. Уродженець Східної Слобожанщини.

Біографія

Народився 10 березня 1880  р. на хуторі Власовому Бирюцького повіту Воронізької губернії (тепер Олексіївський район Білгородської області), в селянській родині. У віці 17 років за участь у революційному русі на два роки був висланий до Сибіру. Пізніше кілька років жив у Калузі, з 1903 р. — у Києві.

Поет

Першу поезію «Дорогому землякові П. А. Грабовському» надрукував 1900 р. у львівському «Літературно-науковому віснику». А через три роки на творчість талановитого поета звернув увагу Іван Франко і помістив його вірші у збірці «Акорд».

В 1910–1911 рр. вийшло відразу три поетичних збірки О. Коваленка: «Золотий засів», «Срібні роси», «Спів солов'я». У них увійшли вірші, створені за більш ніж десятирічний період.

Перекладач

Олекса Коваленко відомий і як перекладач. З російської на українську мову їм переведені казка П. Єршова «Коник-Горбоконик», вірш О. Пушкіна «В Сибір», комедія М. Гоголя «Ревізор», поема К. Рилєєва «Войнаровський», стаття Л. Толстого «Невже це так треба?» та ін. Завдяки Коваленку українському читачеві стали відомі вірші німецьких, бельгійських, італійських і англійських поетів. За мотивами віршів зарубіжних класиків Г. Гейне, М. Гартмана, Е. Верхарна, А. Негрі, П. Б. Шеллі та ін. Олекса Коваленко написав цілий ряд своїх творів.

Видавець

Як видавець він склав і випустив антологію віршів та малої прози «Розвага. Український декламатор» (1905, 1906), упорядник літературно-артистичного альбому «Терновий вінок» (1908), альманахів «Досвітні огні», «З неволі». Заснував видавництво «Ранок». Проте вінцем видавничого праці О. Коваленка стала велика антологія української поезії «Українська муза» (1908), до якої увійшли твори 134 визначних українських поетів від 1798 року, а також біографічний і бібліографічний матеріал про них.

Сучасний український літературознавець професор Ф. П. Погребенник так оцінив внесок Коваленка в літературну справу[1]:

«Якби Олекса Коваленко — упорядник і редактор «Української музи» — не видав жодної іншої антології, то і тоді він мав би право претендувати на вдячну згадку в історії української літератури, на добру пам'ять шанувальників красного письменства. Потрібно було мати мужнє серце, наповнене великою любов'ю до України, її багатострадальної підцензурної літератури, щоб взяти на плечі такий нелегкий вантаж: зібрати з усіх країв, з багатьох збірок, періодичних видань, рукописних нарисів поетичні квіти з української творчої ниви, розкрити перед світом її нев'янучу чарівність».

Друкувався в часописах: «ЛНВ», «Акорди», «Промінь», газетах «Руслан», «Буковина», «Рідний край».

Деякі вірші поета переклали на музику композитори Кирило Стеценко, Павло Сениця.

Найкращі твори автора пройняті волелюбними мотивами, співчуттям до народу, ідеєю національного відродження («Народний герой», «Нехай наша доля», «Фантазія», «Не Граля нам марші» та ін.)

Помер Олекса Коваленко у 1927 р. Конкретна дата його смерті і місце поховання невідомі.

Примітки

Джерела

Посилання

Шаблон:Wikiquote


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.