Кошарська Галина Дмитрівна

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
Кошарська Галина Дмитрівна
Везель.png
.

Шаблон:Спортсмен категоріяШаблон:Звання категоріяШаблон:Наукова ступінь категоріяШаблон:Діяч мистецтв категоріяШаблон:Чин категоріяШаблон:Спортивне звання категоріяШаблон:Рід військ категоріяШаблон:Національність категоріяШаблон:Битви категорія

Кошарська Галина Дмитрівна (* 1944(19440805)) — літературознавець, публіцист, перекладач. Дочка літератора Дмитра Нитченка.

З біографії

Народ. 5 серпня 1944 р. у м. Форст (Німеччина). Прибула в Австралію у 1949 р., мешкала в Мельбурні, потім у Сіднеї (з 1968). Закінчила Університет ім. Монаша (1966), здобула ступінь магістра в Університеті ім. Макворі (1987), у 1994 р. — ступінь доктора філології. З 1984 р. працює в Центрі українських студій Університету ім. Макворі, керує педагогічним відділом цього центру. Голова слов'янської секції Школи модерних мов Університету ім. Макворі, вчений секретар Асоціації україністів Австралії, тепер голова Асоціації україністів Австралії. Член НТШ, співредактор збірника «Ukrainian Settlement in Australia» (1989).

Творчість

Автор монографії «Творчість Ліни Костенко з погляду поетики експресивності» (1994), інших літературознавчих праць.

Окремі видання:
  • Кошарська Г. В центрі українознавства в університеті Макворі // Альманах українського часопису «Вільна думка» та Фундації українознавчих студій в Австралії. — Сідней, 1994. — С. 237.
  • Кошарська Г. Дороговкази Тараса Шевченка — чи вони не застаріли? // Новий обрій. Альманах.- Мельбурн, 1999. — Ч. 11. -С. 215–219.

Література

  • Пугач В. Г. Кошарська Галя // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 39.
  • Слабошпицький М. Нитченкові доньки (Леся Ткач і Галина Кошарська) // Не загублена українська людина (55 портретів з української діаспори). — К.: Ярославів Вал, 2004. — С. 300–308.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.


Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.