Михайло Вишневецький (козацький гетьман)

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
князь
Михайло Вишневецький

національністьрусин

Везель.png

.

Шаблон:Спортсмен категоріяШаблон:Звання категоріяШаблон:Наукова ступінь категоріяШаблон:Діяч мистецтв категоріяШаблон:Чин категоріяШаблон:Спортивне звання категоріяШаблон:Рід військ категоріяШаблон:Національність категоріяШаблон:Битви категорія


Князь Михайло Вишневе́цький (1529 — 15 /16 жовтня[1] 1584) — військовий та державний діяч руських земель Великого князівства Литовського. Князь волинський. Старший Війська Запорозького реєстрового, гетьман українського козацтва, сенатор Речі Посполитої. Йому присвячена поема «Epicedion».[2]

Короткий життєпис

1550 року він, Бернард Претвич, Ян Гербурт, Александр і Прокоп Сенявські стримали татарську навалу, забрали в них награбоване, багатьох взяли в полон.[3]

Після смерті гетьмана Венжика Хмельницького козаками був обраний гетьманом князь Михайло Вишневецький (1569—1574). Був гетьманом України, який уперше в історії одержав від польського короля булаву і клейноди як правитель України.

Король Сигізмунд II Август послав його на допомогу царю під Астрахань. Коли він з запоріжцями дійшов до міста, хан і паша вже були там. М. Вишневецький поділив війська надвоє, домовившись з мешканцями міста, розбив татар і взяв після них велику здобич, яку поділив між своїм військом та московським, чим викликав велике незадоволення запоріжців. Тоді 5000 запорозьких козаків, незадоволені розподілом здобичі після походу на Астрахань, відділилися від війська гетьмана Вишневецького і заснували на березі Дону місто Черкаськ, за назвою свого міста Черкаси, яке стало «головним всьому війську Донському».

У 1579 році князь М. Вишневецький, разом з князем Василем Костянтином Острозьким, в складі частин війська короля Стефана Баторія пішов походом на Московське царство, зайняв Сіверщину, брав участь у взятті Стародуба, Чернігова — його взяти не змогли, тому підпалили[4] — та інших фортець.

За значні військові заслуги 1580 року введений до сенату Речі Посполитої, після чого передає Канівське та Черкаське староства синові Олександрові. Посади старости канівського і черкаського зберіг до смерті. 1580 р. став каштеляном брацлавським, 15 березня 1581 воєводою київським. Був воєводою київським, комендантом (каштеляном) Київського замку.

Разом з дружиною — Гальшкою Юріївною Зенович — залишив добру пам'ять як фундатор трьох православних монастирів.

Помер у Вишневці 15 жовтня 1584 р. у віці 55 років, був похований із почестями в Києво-Печерській Лаврі. За даними Афанасія Калнофойського, помер о 2-й годині ночі з понеділка на вівторок 16 жовтня 1584, був похований у Києво-Печерській лаврі, існував його надгробок з епітафією.[5]

Взяття Астрахані 1570

Михайло Вишневецький вирушив на Астрахань з Черкас, взявши з собою по дорозі полки запорожців та «гультяїв». Коли гетьман прибув з військом, паша і хан вже стояли під мурами. Гетьман почав робити план взяття Астрахані. Один з запорожців взявся пробратися у місто і попередити гарнізон, щоб в зазначений день і час зробили вилазку на противника, імітуючи напад. Запорожець вночі, під носом у татар пробрався в місто і повернувся назад, повідомивши гетьмана, що гарнізон готовий. Вишневецький домовився з командувачем допоміжних московських військ, щоб він нападом відволік татар. А сам Вишневецький вишикував в ряд свою кінноту, за нею поставив 15 000 піхоти. Вишневецький пустив вперед кінноту; при наближенні до ворожого табору розійшлася в сторони, на османів ринула піхота, яка, прорвавшись всередину табору, захопила гармати. Османи заволали про допомогу своїх військ, які в цей час билися під мурами з астраханцями. Поки вони прибули, козаки, використовуючи проти османів їхні гармати, розгромили їх повністю. Вночі паша перейшов під укриття до хана, Астрахань була звільнена. М. Вишневецький забрав величезні трофеї з османського табору та важку артилерію.

Посади

Каштелян брацлавський, каштелян і воєвода Київський, староста черкаський, канівський, любецький та лоївський.

Нащадки

У шлюбі з Гальшкою Юріївною Зенович у нього народилось 5 дітей:

Онуки князя по сину Михайлу Вишневецькому

  Михайло Вишневецький Гальшка Зеновичівна
пом. бл. 1594
     
   
Раїна Могилянка
нар. 1588
пом. після 18 січня 1619
Михайло Вишневецький
нар. ?
пом. перед 1616
                   
               
Ярема Вишневецький
nbsp;нар. 1612
 пом. 22 серпня 1651
 
Олександр Роман Вишневецький
 пом. 1629
 
Юрій Криштоф Вишневецький
 пом. 1629
 
Анна Вишневецька 
Попередник
Дмитро Вишневецький
Herb Viyska Zaporozkoho.svg Гетьман України
1569-1570
Herb Viyska Zaporozkoho.svg Наступник
Іван Свирговський

Примітки

  1. Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторам лавры / Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 35.
  2. П. Гуцал. Epicedion // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 559. — ISBN 966-528-197-6.
  3. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci … — T. 4. — S. 545.
  4. Czernihów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. — S. 826. (пол.)
  5. Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторам лавры / Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 35—36.

Джерела

Посилання

Шаблон:Гетьмани Війська Запорозького

Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.