Мішалов Марко Васильович

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук

Марко́ Васи́льович Міша́лов (*26 квітня 1903, Чорнобай, Золотоношський повіт, Полтавської губернії (нині Черкаська область — †8 серпня 1995 Сідней, Австралія) — науковець, викладач, видавець, знавець бандурної музики і справи.

Біографічні відомості

Середню освіту одержав в Золотоношській чоловічій ґімназії.

Вищу освіту здобув в Уманському сільськогосподарському агротехнікумі в 1924 р. (Золотоношський відділ).

З 1925 до 1938 р. Марко Васильович працював науковцем на Лубенській дослідній станції лікарських і етероолійних рослин, а з 1938–1941 р. був викладачем у Всесоюзному Тернівському технікумі лікарських рослин та директором ВІЛАРу в Березоточі.

В Україні, працюючи на Дослідній станції лікарських рослин та викладачем Всесоюзного Тернівського Технікуму, Марко Васильович надрукував ряд праць з питань агрономії та дослідами над рослинами, особливо м'яти, ромашки та беладони.

В Австрії вийшла його популярна брошура «Атом та його енергія».

В Австралії, Марко Васильович далі продовжував писати науково-популярні статті які поміщалися в місцевих часописах «Українець в Австралії», «Вільна Думка» та в журналі «Нові дні» в Торонто, Канада. Були надруковані ряд статей про харчування, астрономію, та друге видання «Атома та його енергія».

Марко Васильович почав видавати в 1976 журнал «Бандурист». Тут були різні статті про музику, історію кобзарського мистецтва та діяльність бандуристів. Журнал став поштовхом для видавання подібного журналу в Північній Америці «Бандура». 7 випусків журналу вийшли аж до грудня 1982 р.

Полтавська земля — один з осередків кобзарства, тож із молодих років Марко Васильович часто зустрічався з мандруючими кобзарями. Будучи студентом, він мав нагоду вчитися у Михайла Злобінцева (сценічне ім'я М. Домонтович), який викладав математику в гімназії в Золотоноші та із студентів створив гурток бандуристів.

Марко Васильович часто бував на концертах, де виступав М. Домонтович.

До Німеччини попав разом зі сином. В 1944 р. вони знайшлися в австрійському таборі недалеко Відня, де перебувала Капела бандуристів ім. Т. Шевченка. Так доля знову зв'язала долю з бандурою.

Переїзджаючи до Австралії в 1949 р., він далі цікавився кобзарським мистецтвом, де тримав близькі стосунки з шкільним другом і бандуристом Павлом Носярою, а також Григорієм Бажулом.

Марко Васильович фінансово підтримував діяльність капели бандуристів ім. Т. Шевченка, ансамблю бандуристів м. Г. Хоткевича в Сіднеї та Школи гри на бандурі при Центральній Рідній Школі ім. Кн. Ольги.

В галузі кобзарського мистецтва вийшли ряд статей та книжки.

Публікації

  • Мышалов М. В. — Влияние различных способов сушки перечной мяты на содержание зфирного масла — (Лубенская опытная станция лекарственных и душистых растений), Лубны, 1930
  • Мішалов М. В. — Культура лікарських та етероолійних рослин — (Українська дослідна станція лікарських та етероолійних рослин), Держсільгоспвидав, Харків, 1931
  • Мішалов М. В. — Культура м'яти — (Українська дослідна станція лікарських та етероолійних рослин), Держсільгоспвидав, Харків, 1933
  • Мишалов М. В. — Культура беладони — (Всесоюзний науково-дослідний інститут лікарських рослин (ВИЛАР) — Українська дослідна станція лікарських та ефіроолійних рослин) — Видання Української дослідної станції лік-рослин, Лубни, 1935
  • Мішалов М. В. — Атом та його енергія — Відень, 1948
  • Мішалов М. В. — Що треба знати про харчування — Сідней, 1971
  • Мішалов М. В. — Атом та його енергія — Сідней, 1977

Статті з кобзарського мистецтва

  • Наша кобза-бандура
  • Чернігівська фабрика музичних інструментів
  • З історії розвитку кобзарського мистецтва
  • Наша пісня, наша дума не вмре не загине
  • Козак Мамай
  • Бандурне мистецтво в Австралії
  • Із життя Гната Хоткевича
  • Будова і настроювання бандури Київського типу
  • Кілька зауваг щодо техніки гри на бандурі
  • Основи музичної грамоти
  • Бандура і способи гри на ній
  • До питання назви кобза, бандура і кобзарство
  • Бандура — символ нашої націоналчної окремости
  • Цензурні утиски та переслідування українського пісенного фолклору в Царській Росії
  • Бандура символ нашої самобутности
  • Сіднейська школа юних бандуристів
  • 100 літ з дня народження Г. Хоткевича
  • Наш видатний трудівник на ниві кобзарського мистецтва — Г. Т. Китастий (до 70 ліття з дня народження)
  • Капелі бандуристів 60 років
  • Леся Українка і кобзарство до 110 річчя з дня народження.
  • Не стало видатного кобзаря наєої доби (Некролог про В. Ємця)
  • М. В. Лисенко — 140 річчя і 70 річчя смерти
  • До 110-их роковин з дня народження кобзаря Т. Пархоменка

Праці — монографії

  • Мішалов М. Кобзарі-бандуристи XIX — початку XX століття. 1978
  • Мішалов М. Сіднейська школа бандуристів.. 1981
  • Мішалов М. З історії українського кобзарства-бандурництва. 1981
  • Мішалов М. Праці Г. Хоткевича в ділянці бандурного мистецтва. 1984
  • Мішалов В і М. Українські кобзарі-бандуристи — Сідней, Австралія — 1986.
  • Мішалов М. Шлях молодого бандуриста — його рожі і терни. 1988
  • Мішалов М. Українські кобзарські думи. До питання виникнення розвитку та сучасного стану українського кобзарського епосу. — 1990

Джерела



Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.