Охріменко Петро Федорович

Шаблон:Вичитати Охріменко Петро Федорович (1888–1975) — український перекладач, політик, революціонер.

Біографія

Петро Федорович Охріменко народився в 1888 році, в селі Верхолісся, що на Чернігівщині, у простій селянській родині. З 12 років він працював в селі, пізніше на залізничних майстернях Катеринослава (1904–1908). Першими вчителями молодого слюсаря були: Іван Шевченко, Семен Оніщенко, Петро Молочний.

У період Першої російської революції Охріменко, разом з іншими юнаками, в Катеринославі розповсюджував листівки. Під час революції деякі з друзів Петра загинули, а інші надовго опинились за тюремними ґратами, а то й на каторзі в Сибіру. Каторга чекала і Охріменка.

Сім'я

Дочка, Світлана Охріменко (нар. 1938 р.), - українська поетеса.

США

І все ж своєчасно попередженний, він утік і опинився аж за океаном. У Нью-Йорку, не знаючи мови, без роботи і будь яких зв`язків. П. Охріменко ледве не помер з голоду. Життя складалося настільки тяжко, що революціонер починає думати про самогубство. Тоді Охріменко написав 1 січня 1909 року лист у Ясну Поляну. Толстой допоміг Охріменку. Він звернувся до видатного вченого Томаса Едісона, і той прийняв політ-емігранта на свій завод.

Москва

У 1911 він повернувся в Росію і вступив на загальноосвітні курси братів Паршинів у Москві, після закінчення яких, отримав кваліфікацію вчителя початкової школи.

Донбас

Після закінчення навчання, працював вчителем на Донбасі, на станції Довжанська, рудником англійського акціонерного товариства.

Починаючи з 1915 року, він почав працювати на руднику. Незабаром Охріменко був затвердженний головою Ради робітничих депутатів Довжанського гірничого району, що об'єднувала приблизно 7 тис. робітників, а в травні 1917 року донецькі шахтарі обрали його делегатом на 1 Всеросійський з'їзд Рад у Петрограді від партії меншовиків.

Коли розпочалася громадянська війна Охріменко залишив Донбас. У своїх спогадах про перебування на Донбасі він розповів: «Під час німецької окупації України в 1918 році я, українець, змушенний був утікати з Донбасу в Бердянськ, а потім в Кам'янку, Таврійської губернії, де фактично жив нелегально».

Москва

У 1919 році Охріменко опинився у Москві. Працював перекладачем у відділі преси Виконкому Комінтерну. У цей період Охріменко починає активну творчу діяльність, займається перекладами.

У 1919 році перекладає "Заповіт" Тараса Шевченка. Переклад вперше надруковано у Збірнику праць 26 наукової шевченківської конференції, К., 1985, с. 124. Список перекладів Шевченкового «Заповіту»

Джерела

http://ihavebook.org/authors/120167/ohrimenko-petr-fedorovich.html

Євген Волошко "Фрагмент з Донецької ленініани"

Літописці шахтарського краю

Донецьк 1968 рік 432 сторінка.

http://issuu.com/desnjnka/docs/16_475/5