Парамонов Сергій Якович

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
Шаблон:Науковець

Сергі́й Я́кович Пара́монов (також Шаблон:Lang-ua, англ. Sergei Paramonov, Serhiy Yakowych Paramoniv, псевдонім Лєсной (рос. Лесной)) (*4 листопада 1894, Харків — †22 вересня 1967, Канберра) — український ентомолог та палеонтолог.

Біографія

Народився в Харкові в родині лісничого Якова Юхимовича Парамонова. Батьки походили родом із села Яськи на Одещині, де і проживала до своєї смерті його мати Ольга Іванівна Парамонова (дівоче прізвище Буравчук).[1]

У 1912 закінчив гімназію у місті Аккермані, a в 1917 році природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Спеціалізувався в галузі орнітології, учень С. Ю. Кушакевича. У студентські роки був учасником українського руху, за участь у Шевченківських читаннях двічі у 1914 та 1915 роках був ув'язнений на місячні терміни.[2]

З 1917 по 1924 працював науковим співробітником Київської сільськогосподарської станції, вивчаючи проблеми боротьби з сільськогосподарськими шкідниками. З 1922 до 1924 р. викладав зоологічну систематику в Київському університеті. З 1921 р. вивчав мух-бринівок (Bombyliidae) за матеріалами Зоологічного інституту у Петрограді та власними зборами, співпрацюючи з Ф. Д. Плеске. З 1924 до 1939 р. працював науковим співробітником Зоологічного музею Академії наук в Києві.

Науковий ступінь доктора біологічних наук отримав 1940 р. (захист в КДУ 9.01.40, постанова ВАК 21.12.40) за монографічний огляд мух-бринівок (родина Bombyliidae) (підродина Bombyliinae)[3] (саму ту книгу здав до друку ще 1937 р.).

Того ж 1940 р. С. Я. Парамонова було призначено директором цього музею, замість Миколи Шарлеманя. Серед іншого, перебуваючи на цій посаді С.Я. приділяв значну увагу високому рівню підготовки аспірантів в галузі ентомології та палеонтології. Звання професора присуджено 1941 р.

Могила вченого на Воденському цвинтарі (Woden Cemetery) в Канберрі

Під час німецької окупації (19411943) залишився в Києві, працював в Зоологічному музеї. Завдяки С.Я.Парамонову було врятовано заміновані при відступі радянських військ будівлі Національної опери та Академії наук[4]. Під час наступу радянських військ восени 1943 найцінніші ентомологічні колекції музею (включно з колекцією Парамонова) було відправлено як трофей, і С.Я.Парамонова як зберігача колекції було відправлено разом з деякими іншими українськими зоологами (Миколою Шарлеманем, Левом Шелюжком, Борисом Балінським, Миколою Образцовим) до Німеччини.

Після евакуації був директором музею в Позені та Гановері до 1945 р. З 1945 по 1946 р. жив у Парижі. У цей період він намагався емігрувати далі в США, але за сприяння відомого британського ентомолога російського походження, Бориса Петровича Уварова, отримав дозвіл на іміграцію в Австралію, і обрав для подальшого проживання саме цю країну, оскільки її ентомофауна була на той час незрівнянно менш вивченою. Перш ніж переїхати до Австралії, С. Я. Парамонов 1947 р. провів у Лондоні, вивчаючи типові екземпляри австралійських двокрилих. З 1947 в еміграції в Австралії; науковий співробітник CSIRO.[2]

Вивезена окупаційними німецькими військами з Києва до Німеччини як трофей наукова колекція досі зберігається в Природничому музеї Берліна; найважливішу її частину, колекцію типів, описаних С.Я.Парамоновим, евакуйовану у 1941 р. до Уфи після закінчення війни було віднайдено і повернуто до Києва, де вона зберігається і досі в Інституті зоології НАН України.[2]

Наукова діяльність

Всесвітньо відомий вчений-ентомолог, фахівець із систематики мух. Автор 200 наукових праць з ентомології, орнітології та охорони природи[5][6], а також коментарів до Велесової книги, Слова о полку Ігоревім[7] та «Історії Русів» (під псевдонімом рос. Сергей Лесной).

Основні роботи вченого — з ентомології (систематики, філогенії, морфології сучасних і викопних двокрилих комах, зокрема, мух-бринівок, мух-повисюх, або ж дзюрчалок, пірготид та ін.[6] Науковий співробітник Інституту зоології НАН України та CSIRO.

Твори, видані під псевдонімом "Сергей Лесной"

С.Я.Парамонов є автором численних історичних розвідок, оповідань, віршів, нарисів, спогадів та публіцистичних статей [8], частину з яких опубліковано під псевдонімом "Сергей Лесной".

  • Слово о Полку Игореве. Исследование в четырех томах. К 150-летию со дня опубликования. (Париж, 1950—1953)
  • Чертовщина под Лысой горой (Париж, 1952)
  • История «руссов» в неизвращенном виде (Париж; Мюнхен, 1953—1960)
  • Пересмотр основ истории славян (Мельбурн, 1956)
  • Кто создал древнюю Русь: Славяне или германцы? (Париж, 1960, «Возрождение» № 108)
  • Русь, откуда ты? (Вінніпег, 1962; перевидано: Ростов н/Д, 1995)
  • Влесова Книга (Вінніпег, 1966; перевидано: Москва, 2002)
  • Из далекого прошлого славян (Мельбурн, 1967)

Література



Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.