Печериця Олексій Васильович

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук

Шаблон:Державний діяч Печериця Олексій Васильович (? − 1921) — бухгалтер на Святогорівській копальні Російсько-бельгійського акціонерного товариства Ерастовських кам'яновугільних копалень, активіст робітничого руху.

Біографія

Народився в сім'ї Печериці Василя Гнатовича та Раїси Олексіївни в Москві. Батько працював у Канцелярії військового міністерства, лист-водієм вищого порядку, вищого окладу г Москви. Обоє православного віросповідання. Після закінчення школи, в 1910 році влаштувався бухгалтером на Святогірському руднику. Був організатором парт осередків на добропільських рудниках. Сім'я переїхала на Святогорівскій рудник, в 1914 році там була відкрита школа. Першими вчителями в школі були мама і сестри Олексія О В Печериця, Р. О. Печериця, і Н І Ппечеріца.[1]

У 1916 році на Святогоромском руднику почався великий страйк. Страйк очолив підпільний страйком, організований членом Гришинського комітету РСДРП Олексієм.[2]

У березні 1917 року був обраний депутатом Ради Криворізької волості. У червні 1917 року брав участь в організації профспілкової організації гірників, увійшов до складу районної профспілкової оргоннізаціі як представник Ерастівського рудника.[3]

З приходом австро німецької армії в 1918 році профспілки гірників були ліквідовані, керівництво профспілками перейшло спілці «Горнотруд» Печериця перейшов працювати в нелегальні підпільні правління спілки.[4]

Будинок культури ім. Печериці Добропілля 1925 р.

У 1919 році виконуючи завдання Гришинського більшовицького комітету, потрапив в руки денікінської контррозвідки — загін місцевого поміщика Котенко в селі Степанівка.[5] Революціонер витримав жорстокі тортури, не видав нікого зі своїх був живцем закопаний.[6][7][8][9]

Був страчений махновцями в селі Степанівка 1921 році.[10] У 1926 році в Добропілля був відкритий перший на території міста клуб ім. О. В. Печериці.[11]

У 1966 році був перепохований на Дінасовскому кладовищі міста Красноармійська.

Пам'ять

Іменем революціонера названа вулиця в місті Добропілля, в місті був клуб ім. Печериці.

Примітки

  1. Подолян В. В. Слово про Добропілля стр 29
  2. Подолян В. В. Слово про Добропілля стр 29
  3. Вековая молодость шахты «Алмазная». стр 17
  4. Борьба за Октябрь на Артемовщине. стр 330
  5. Борьба за Октябрь на Артемовщине. стр 334
  6. Вековая молодость шахты «Алмазная». стр 19
  7. Подолян В. В. Слово про Добропілля стр 33
  8. Борьба за Октябрь на Артемовщине. стр 334
  9. http://imsu-doneck.info/mista-i-sela-doneckoi-oblasti/dobropilskyj-rajon/dobropillja-c.html?start=2
  10. Про це повідомила племінниця Печериці, Євгенія Микитівна Зайцева м Красноармійськ. 23.08.89. Музей шахти «Алмазної» г Добропілля
  11. Подолян В. В. Слово про Добропілля стр 209

Джерела

  • Вековая молодость шахты «Алмазная». ВАТ «Алчевська друкарня» м Алчевськ вул. Донецька 4 2000
  • Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. — Донецьк: Престиж-party, 2009. — 367
  • Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей. 1929 г. Острогорский М. (сост.) Издательство: Издательство «Пролетарий»


Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.