Пикуличі

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
Село
Пикуличі
пол. Pikulice

Координати Координаты: 49°44′46″ с. ш. 22°46′30″ в. д. / 49.746111° с. ш. 22.775° в. д. (G) (O)49°44′46″ с. ш. 22°46′30″ в. д. / 49.746111° с. ш. 22.775° в. д. (G) (O)

Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/Шаблон:НП/
Помилка Lua у Модуль:Location_map/multi у рядку 13: Модуль:Location map: Ні "Модуль:Location map/data/Земля" ні "Шаблон:Карта розташування Земля" не існують (див. документацію Модуль:Location map та Шаблон:Карта розташування).
На Українському військовому цвинтарі в Пикуличах

Пикуличі (або Пікуличі) — село в гміні Перемишль Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі, у межах етнічної української території Надсяння.

З 1975 по 1998 роки місцевість адміністративно належала до Перемишльського воєводства.

Географічне положення

Розташоване над річкою Явір (ліва притока Вігору) за 4 кілометри на південь від центру повіту міста Перемишль і 65 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.[1] .

Історія

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею територія в 13401772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

Село існувало вже 1389 р, коли Владислав Ягайло подарував Перемишлю територію, де було раніше село. На півдні села на підвищенні є залишки форту Оптинь, що входив до зовнішнього кільця укріплень фортеці Перемишль.

У XV столітті Пикуличі належали до перемишльського староства. З давніх часів тут була православна церква.

Згідно із записами XVII століття в Пикуличах був монастир оо. Василіян.

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село Пикуличі відійшло до імперії Габсбургів.

У 1903 р. збудовано муровану церкву.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це переважно населене українцями село Надсяння опинилося по польському боці розмежування лінії Керзона, у так званому Закерзонні, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року.

У тому ж таки 1921 році в селі були 151 хата і 875 мешканців, з них 607 греко-католиків, 199 римо-католиків і 68 євреїв.

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі,[2] про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.[3],[4]

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, в якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.»[5], виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.[6]

У середині 1945 р. майже всіх українців з Пикулич виселили в Україну.

Українська Повстанська Армія намагалась захистити мирне українське населення від примусової депортації польською армією та не дати польській владі заселювати звільнені господарства поляками. Щоб не допустити заселення порожніх будівель поляками, 15 листопада того ж року партизани УПА спалили село.

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[7].

У часи операції «Вісли» з Пикулич 1520 травня 1947 р. було виселено 15 українців.

У селі розташований Український військовий цвинтар у Пикуличах.

Населення

Джерела, посилання та література

  • «Аксманичі. Село у Клоковицькій парафії Перемишльського повіту».— Львів, 2010; ст. 54.

Примітки


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.