Станіслав Август Понятовський
Станіслав II Август Понятовський (пол. Stanisław August Poniatowski, 17 січня 1732, село Волчин, тепер Кам'янецького району Берестейської області — 12 лютого 1798, Санкт-Петербург) — останній король Речі Посполитої (1764–1795), з походження магнат.
Зміст
Біографія
Повний титул: польською — Z Bożej łaski i woli narodu król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, kijowski, wołyński, podolski, podlaski, inflancki, smoleński, siewierski i czernihowski etc. etc.
Українською: Божою Ласкою і волею народу король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Пруський, Мазовецький, Жмудський, Київський, Волинський, Подільський, Підляський, Інфлянтський, Смоленський, Сіверський, Чернігівський та ін.
Син краківського каштеляна Станіслава і Констанції (уродженої княжни Чарторийської) Понятовських (?-1759, Мальчиці[1]), яка була похована в костелі у Янові.[2]
Отримав гарну освіту; багато подорожував Західною Європою. Довгий час провів в Англії, детально вивчив парламентський устрій.
1752 року, у 20-річному віці, звернув на себе увагу в Сеймі Речі Посполитої своїми ораторськими здібностями (посол до Сейму від Берестейського воєводства).
У 1757–1762 роках — польсько-саксонський посол у Росії[3].
У 1764 році обраний королем за підтримки російської імператриці Катерини II та пруського короля Фрідріха II[3]. На перші роки його правління припали Барська конфедерація і Коліївщина (1768), що спричинило перший поділ Польщі 1772 року.
Станіслав II Август Понятовський підтримував культурне й економічне відродження ПольщіШаблон:Джерело. У політиці орієнтувався на Росію, що зумовило, зокрема, після другого поділу Польщі (1793 р.), цілковиту втрату його авторитету. Після третього поділу Польщі був змушений 25 листопада 1795 року зректися престолу[3]. Останні роки життя провів у Гродно і Петербурзі.
Помер в Санкт-Петербурзі. Був похований у Храмі святої Катерини Олександрійської[4]. Прах перепоховали у Варшаві[5].
Після смерті
1938 року останки короля були передані Сталіним польському уряду. 30 липня 1938 pоку прах короля був вивезений до Польщі. Останки зберігалися в Троїцькому костелі селища Волчин на річці Пулве в 35 км від Бреста, де раніше знаходилося родове помістя Станіслава II Августа Понятовського. Після початку другої світової війни Волчин потрапив у число територій, приєднаних до Білоруської РСР. У середині 50-х років XX століття костел був виключений з державного реєстру історико-архітектурних пам'яток, використовувався як склад. Поховання Станіслава II Августа Понятовського було розграбовано.
Жовтень 1988 р. — польський уряд звернувся до М. С. Горбачова з проханням дати можливість перепоховати прах Станіслава II Августа у Варшаві. Радянська археологічна експедиція на місці поховання виявила фрагменти одягу, взуття короля, частини коронаційного плаща. Про те, що стало з забальзамованим тілом, бронзовою короною з позолотою відомо лише з чуток. Грудень 1988 р. все, що збереглося, було повернуто польській стороні. Прах короля покоїться у храмі св. Іоанна (Варшава)[6].
Королівська бібліотека
Велику бібліотеку Станіслава II Августа Понятовського передали Вищій Волинській гімназії у Крем'янці у 1805 р.[5]. Після Листопадового повстання ліцей був закритий, і став матеріальною базою для новозаснованого Університету Св. Володимира. Після Революції фонди із університетської бібліотеки були передані в Національну бібліотеку ім. Вернадського де вона зберігається дотепер.
Див. також
Примітки
- ↑ Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 247. (пол.)
- ↑ Там само. — С. 248.
- ↑ 3,0 3,1 3,2 Понятовський Станіслав Август // © 2013 «VseslovA»
- ↑ Станіслав II Август Понятовський: біографія
- ↑ 5,0 5,1 П.Гуцал, І.Дем'янова. Понятовський Станіслав Август… — С. 117.
- ↑ [1]
Джерела
- Гуцал П., Дем'янова І. Понятовський Станіслав Август // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 117. — ISBN 966-528-197-6.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
- Усенко П. Г. Станіслав-Август Понятовський // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 803. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Korzon T. Wewnętrzne dzieje Polski za Stanisława Augusta (1764—1794). — Krakow—Warszawa, 1897. — T. 1.
- Link-Lenczowski A. Poniatowski (Ciołek Poniatowski) Stanisław h. Ciołek (1676—1762) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/3, zeszyt 114. — 409—624 s. — S. 471—481. (пол.)
- Michalski J. Stanisław August Poniatowski // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa, Kraków 2002. — T. XLI/4. — S. 612—640. (пол.)
Посилання
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Станіслав Август Понятовський |
- Stanislaus II August Poniatowski King of Poland
- Понятовський Станіслав Август
- Станіслав Август Понятовський
- Czartoryscy (02) (пол.)
- Poniatowscy (01) (пол.)
- Станіслав II Август Понятовський: біографія
- Життя і смерть Станіслава Августа Понятовського // Туристичний Кобрин (бел.)
Попередник Август III Фрідріх |
![]() |
Король Польщі Великий князь Литовський Великий князь Руський 1764-1795 |
![]() |
Наступник Поділ держави між Пруссією, Австрією та Росією |
Помилка скрипту: Не існує модуля «External links».
- Сторінки з помилками скриптів
- Посилання на категорію Вікісховища відрізняється від властивості Вікіданих
- Королі Польщі
- Понятовські
- Литовські князі
- Кавалери ордена Білого Орла
- Берестейщина
- Персоналії:Канівський район
- Персоналії:Язловець
- Поховані у Санкт-Петербурзі
- Уродженці Берестейської області
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Депутати Сейму Речі Посполитої
Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.