Сіверщина

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук

Шаблон:Не плутати

Сіверщина

Ziemie Czernihowsko-Siewierskie w XV wieku.jpg

Чернігово-Сіверські землі в 15 столітті

Сі́верська земля́ (Сі́верщина) — історична область, колиска зародження Київської Русі, що включала басейн середньої та нижньої Десни, Посем'я і нижнє Посожжя.

Термін зафіксований у джерелах XIVXVIII століть і є похідним від етноніма «сівер» (сіверяни) — назви східнослов'янської діалектно-етнографічної групи дніпровського лівобережжя (VIII–XII ст.).

Поняття «Сіверська земля» охоплювало тільки частину ареалу розселення племені сіверян — власне, ті території, які у другій половині XI — першій половині XIII століть входили до складу Чернігівського князівства. Тут існувало також окреме удільне Сіверське князівство.

Поняття «Сіверщина» є ширшим і охоплює всі етнографічні землі племені сіверян, відомі за археологічними пам'ятками давньоруської доби. Частина цих земель нині належить Російській федерації (землі біля Брянська, Рильська, Курська, Бєлгорода).

Природа Сіверщини оспівана в повісті Олександра Довженка «Зачарована Десна» та однойменному фільмі, знятому цим видатним українським кінорежисером і письменником.

Історичні відомості

Інтеграція Сіверських земель до складу Речі Посполитої

1618 року в наслідок Деулінського перемир'я землі Сіверщини увійшли до складу Речі Посполитої. У 1635 році тут було завершено процес створення окремого Чернігівського воєводства. Процес супроводжувався впровадженням на Сіверщині окремих земських урядів, пізніше сеймиків, громадських та земських судів, повітового устрою.Помилка скрипту: Не існує модуля «Footnotes».

Назва Сіверських земель, як однієї з провінцій Речі Посполитої, впродовж 16201635 років не була усталеною. У документації королівської канцелярії вживалися назви: «Чернігівське князівство» (найчастіше), «Сіверське князівство» та «Сіверщина».Помилка скрипту: Не існує модуля «Footnotes».

Успішне завершення інтеграції Сіверських земель так до кінця й не відбулося. Завадою цьому стали події Визвольної війни 16481654 років.Помилка скрипту: Не існує модуля «Footnotes».

Сіверська Україна

Сіверська Україна — північно-східний «кут» України в межах Сіверських земель. Регіон просочений козацькою славою та благочестям. Концентрація пам'яток історії, природи та архітектури тут надзвичайна.[1]

Географія регіону

Регіон Сіверської України займає територію в межах Середино-Будського, Ямпільського, Шосткинського, Глухівського, Кролевецького, Конотопського, Путивльського та Буринського районів Сумської області й Новгород-Сіверського, Семенівського, Коропського, Сосницького, Бахмацького, Ніжинського, Корюківського, Сновського, Менського, Городнянського, Ріпкинського, Чернігівського та Борзнянського районів Чернігівської області.

Файл:Сіверська Україна.jpg
Привітання на Сіверській землі (Новгород-Сіверський)

Великими містами тут є:

Культура і туризм

Регіон розкинувся на прикордонні української та російської культур, тому цей край є одним з найпривабливіших туристичних регіонів України.

Зараз жителі регіону відроджують історичні і архітектурні пам'ятки, створені руками пращурів та свято шанують і примножують славні традиції свого краю.

Серед найпривабливіших таких пам'яток є: Глинська пустинь (Глухівський район), Софроніївський монастир (Путивльський район), Спасо-Преображенський монастир (Новгород-Сіверський), Мовчанський монастир (Путивль), Деснянсько-Старогутський національний природний парк (Середино-Будський район), Палац Розумовського (Батурин), Яблуня-колонія (Кролевець), Державні історико-культурні заповідники в центрі Глухова, Путивля, Новгород-Сіверського та дуже багато іншого.

Приблизно в XVI-XVII ст. сформувалася так звана «сіверська школа» українського народного іконопису. На її становлення вплинули консервативні візантійські традиції, характерні для Великого князівства Московського. Сіверським іконам притаманні стриманість, суворість, аскетичність. Ці ж риси зберігалися й за часів бароко; об’ємність і емоційність в образах святих були майже відсутні. Збірка сіверських ікон знаходиться в експозиції Музею української домашньої ікони Історико-культурного комплексу «Замок Радомисль»[2].

Галерея

Панорама Глухова.jpg Novsev monastery.jpg Cytadel Baturyn.jpg
Визначні пам'ятки Глухова. Трьох-Анастасіївська
церква
, Водонапірна вежа і Меморіал загиблим у
війні 19411945 років</div>
Спасо-Преображенський монастир у Новгород-
Сіверському. Палатний корпус із
Петропавлівською церквою</div>
Батуринська цитадель</div>

</center>

<center>

Desna River 2.jpg Яблуня-колонія у Кролевці.jpg
Річка Десна</div>
Яблуня-колонія у Кролевці</div>

</center>

Шаблон:Hist-stub

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Шаблон:Russia-geo-stub

Див. також

Примітки

  1. Дорогами Сіверської землі
  2. Богомолець. О. "Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia". — Київ, 2013

Джерела та література

Посилання

Шаблон:Регіони України