Тартаків

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
село Тартаків
120x120px 140x120px
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Сокальський
Рада/громада Тартаківська сільська рада
Облікова картка Тартаків 
Основні дані
Засноване 1426
Населення 1505
Територія 2,430 км²
Густота населення 619,34 осіб/км²
Поштовий індекс 80033
Телефонний код +380 3257
Географічні дані
Географічні координати Координаты: 50°27′34″ с. ш. 24°23′54″ в. д. / 50.459444° с. ш. 24.398333° в. д. (G) (O)50°27′34″ с. ш. 24°23′54″ в. д. / 50.459444° с. ш. 24.398333° в. д. (G) (O)
Водойми р. Спасівка
Відстань до
районного центру
10 км
Найближча залізнична станція Сокаль
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 80033, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Тартаків

Тарта́ків — село Сокальського району Львівської області.

Назва села Тартаків походить від пристрою для нарізки дерева «тартак» (лісопильня).

Історія

Уперше письмова згадка про Тартаків подана 1426 р. в документі князів Белза Земовита V і Владислава, виданому в Сокалі у справі розмежування володіння Готґарда.

З 1587 р. тартаківські маєтки належали родині Тшецінських, згодом — родині магнатів Потоцьких.

1685 р. на прохання власника поселення магната Щенсного Казимира Потоцького Тартаків отримав привілей і права містечка (маґдебурґію). Король Ян III Собеський дозволив щорічно проводити у містечку чотири ярмарки (з участю купців-німців, -французів, -татар, -турків, -росіян, які привозили товари) тривалістю по два тижні, щотижня в п'ятницю — торг. На основі наданого привілею збудовано Тартаківську ратушу зі стрімкою вежею і годинником на вежі, навколо ратуші оригінально закладено в чотирикутнику ринок у стилі бароко, де були розміщені крамниці та численні склади для товарів. До ратуші вело п'ять в'їзних брам. Для захисту від нападу грабіжників ринок був перетворений на замково-оборонну фортецю. Вартовий, який стояв на сторожі на вежі ратуші, при наближенні небезпеки сповіщав мешканців. Тоді негайно зачинялися брами, зникали товари, озброєна сторожа займала свої пости. На склепінні Тартаківського костьолу пензлем художника Станіслава Строїнського відтворено облогу ринку татарами та оборону залогою і мешканцями містечка.

Воєвода київський Щенсний Казимир Потоцький надавав новоприбулим посадникам вільні землі; євреям дозволив відкрити друкарню, згодом зачинив друкарські преси, передав їх єзуїтам. У місті була єврейська синагога. Розвивалися текстильне, ювелірне, миловарне і лимарне ремесла. Виготовляли пиво, пізніше функціонували ґуральня і цегельня. У 1748 р. король Август III підтвердив містечку права. Містечко було фортецею, яка також захищала підступи до Кристинополя (Червонограда).

1774 року мешканці Тартакова під охороною війська склали в костьолі присягу вірності цісаревій і цісарю. На запитання, чи визнають тодішніх правителів за цісаря і свого пана, селянин відповів: «Нехай там і чорт буде цісарем, щоб тільки добрим був паном, то ми будемо його слухати». 1784 р. утворено маґістрат у складі президента, двох бургомістрів і міського писаря.

Тартаківські ярмарки набули визнання, коли цісар купив собі на одному з них коня арабської породи, а для свого секретаря хутра. Згодом за австрійських часів ярмарки перенесено за кордон, і містечко почало занепадати.

1784 року пожежа знищила 130 будинків, зубожілим мешканцям була надана допомога з каси ім. Кузневича. На кінець XIX ст. містечко Тартаків разом Тартаковом-селом і Тартаковцем становили одну громаду.

1890 р. населення міста разом з двірським обшаром нараховувало 1280 мешканців, у тому числі 277 римо-католиків, 212 греко-католиків, 790 юдеїв. У містечку працювала двокласна чоловіча та окрема жіноча школи, які в 1899 р. реорганізовано в чотирикласну змішану.

У період панування Польщі (19201939 рр.) за адміністративним поділом існували: Тартаків— місто, Тартаків і Тартаківець — село. У містечку була семикласна школа, постерунок поліції і два млини. Працювали ремісники-кустарі.

1941 р. гітлерівські війська піддали артилерійському обстрілу поселення Тартакова. Пожежа, що виникла, знищила багато будинків, і, по суті, містечко припинило існування. Відродилось воно після війни вже як одне із сіл Сокальського району.

Пам'ятки архітектури

Костел св. Архангела Михаїла
побудований 1587 р., 1603 р. реконструйований в стилі рококо. Колись при костьолі функціонував навчальний заклад «Колеґія школьна».

Замок-палац Потоцьких (XVII ст)

В Тартакові був замок Потоцького (залишки зберіглися у вигляді обороних мурів з південо-західного боку). Наприкінці 19 ст, на рештках замку зводять палац коштом тодішнього власника Тартакова Збіґнєва Лянцкоронського, представника відомої польської шляхетської родини Лянцкоронських (пол. Lanckorońscy). Двоповерховий, з цегли, з ризалітом та балконом, палац зведений у стилі французького необароко. З півдня до будинку приєднаний Г-подібний господарський корпус. Лянцкоронські розбудували та реконструювали старий замок, зробили нову будівлю, орієнтуючись на «Casino de Paris» у Монако. Замок розташований у великому парку XVIII століття.

3 лютого 2010 р. голова Львівської ОДА Микола Кміть підписав угоду про передачу в концесію пам'ятки архітектури національного значення. Угоду укладено на 49 років із приватним інвестором з Волині — ФОП «Новосад». Інвестор зобов'язується вивести з аварійного стану і ввести в експлуатацію палац як туристично-відпочинковий центр.[1]. У березні 2011 року планується розпочати перший етап реставраційних робіт з монтажу даху.[2] Та у вересні 2015 року будівля палацу ще перебувала в геть жахливому аварійному стані.[3]

Пам'ятники

В Тартакови встановлені:

  • Пам'ятник Незалежності України
  • Пам'ятник Т. Г. Шевченку
  • Пам'ятник загиблим воїнам

Люди, пов'язані з Тартаковом

Фотографії

Див. також

Виноски

Джерела

Шаблон:Сокальський район



Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.