Холм

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук

Шаблон:Місто

Холм (пол. Chełm) — місто, що було засноване 1237 року, місто на правах повіту Люблінського воєводства (на сході сучасної Польщі).

Розташоване на Холмській височині над річкою Угоркою (притокою Бугу; висота берега — 20-40 м).

Історично головне місто Холмщини. Колишнє столичне місто короля Данила Галицького, деякий час столиця удільних князів Галицько-Волинської держави, до 1770-х років головне місто Холмської землі Руського воєводства Першої Речі Посполитої, у 19121915 — центр Холмської губернії Російській імперії.

Населення — 65 481 мешканець (2013).

Історія

Княжа доба

Дата заснування Холма докладно не встановлена; за літописами, князь Данило Романович збудував тут 1237 року Холмський замок, який згодом сильно укріпив (з часом він отримав у місцевих жителів назву «оборонний городок»), на незначній віддалі від нього збудував оборонні споруди — Вежу в Білявині і Вежу в Столпні[1]. Завдяки цьому Холм протистояв татарській навалі 1240 р. Сюди Данило переніс свою столицю з Галича, разом з цим осідок єпархії (доти був Угруськ).

На це вплинула така обставина: Галицький шлях, який сполучав Україну з Близьким Сходом і Півднем, втратив значення через занепад Царгороду, опанування степів кочовиками; натомість набрав значення шлях, який сполучав Балтику і володіння Німецького Ордену (зокрема, місто Торунь над Віслою) з західноукраїнськими землями через Холм (так званий Бузький шлях). 1259 року Холм вдруге протистояв монголо-татарській навалі.

По смерті Данила Романовича (1264 р.) у Холмі мали резиденцію його наступники: князь Шварно Данилович, потім Лев Данилович, його нащадки: Андрій і Лев Юрійовичі, Юрій (Болеслав) II. Під час воєн за їх спадщину між Литвою, Польщею й Угорщиною та місцевими боярами, Холм багато потерпів і 1387 року остаточно перейшов у володіння Польщі.

Річ Посполита

Теодор Раковецький. Процесія з чудотворним образом під час урочистостей з нагоди коронації ікони Холмської Богородиці, 1780 рік. Латинська фраза "Civitas Chełmensis in Russia" перекладається як "Місто Хелм на Русі".

Холм став головним містом Холмської землі у складі Львівського воєводства. 1392 р. Холм отримав маґдебурґію, згодом ряд привілеїв від польських королів. З середини 15 століття збільшилося економічне значення Холма, головним чином торгівля. 1612 р. мав ледве 2 200 мешканців, у тому числі 800 євреїв. Деяке культурне значення мав як головне місто єпархії, осередок церковних шкіл.

З середини 17 століття почався занепад Холма, спричинений війнами. 1648 р. місто захопив на деякий час гетьман Богдан Хмельницький. Пізніше його знищили шведи, московське військо, багато потерпів під час Північної війни (1700—1721 рр.). У кінці 18 століття у Холмі жило близько 2 500 мешканців, у тому числі понад 1 000 євреїв, 1 000 поляків, 200 українців .

Після поділу Польщі Холм належав до володінь Габсбурґів (17951804), Австрійської імперії (1804—1807), Варшавського Князівства (1807-1812) і Польського Королівства (1812-1832), пізніше входив безпосередньо до складу Російської імперії.

Був невеликим повітовим містом торговельного характеру; більшість населення становили євреї (1860 р. на 3 600 меш. — 2 480 євреїв). Деяке значення мав Холм як осідок уніятської єпархії. У 2-й половині 19 століття серед прибулих до Холму були і росіяни (насамперед службовці).

У 20 столітті

Про зміни релігійних, деякою мірою національних відносин свідчать числа: 1873 р. на 5 595 мешканців припадало: православних — 263, уніатів — 530, римо-католиків — 1 294, євреїв — 1 503. 1911 р.: на 21 425 меш. 5 181 православних (українці і росіяни), 3 820 римо-католиків, 12 100 євреїв, 315 лютеранів. Впливи росіян збільшилися зі скасуванням унії і припливом православного духовенства. Холм був центром русифікації (ряд середніх шкіл, духовна семінарія) і полонізації. Русифікація посилилася після утворення 1912 р. Холмської губернії (приплив російських службовців).

Після 1905 року почала виявлятися незначна українська діяльність: створено Просвітительное Общество Холмскої Руси, яке видавало двомовний журнал «Братська Бесіда», товариство «Просвіта».

Перша світова війна спричинила зменшення українського населення Холма, бо 1915 р. майже всі українці і росіяни виїхали на схід перед приходом військ центр. держав.

Від 25-27 серпня 1917 року відбувся Всехолмський З'їзд у Києві з 296 делегатами холмщаками який виразно виголосив свою єдність з українством. Цей зїзд також вибрав 8 представників до Центральної Ради і призначив губернського комісара Холмщини в особі М.Лоського; його теж затвердила Центральна Рада і признав український уряд.

Прилучення Холмщини до України проголошено постановою Центральної Ради 12 листопада 1917 року. Також по Берестейському миру (9 лютого 1918 року) Холмщину приділили Україні.

За часів Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського посаду губернського старости Холмщини посів О. Скоропис-Йолтуховський.

До кінця 1918 року Холмщину зайняли польські війська, і холмщаки опинилися у межах Польської держави.

Більшість евакуйованих повернулася до Холма у 1920-22 pp. За час перебування в Україні їх національна свідомість значно зросла. Холм став центром культурно-освітнього товариства «Рідна Хата». 1920-23 рр. у Холмі виходила газета «Наше Життя», календарі тощо. У кінці 1920-их pp. незначна українська активність була пригноблена польською владою. 1919 року Холмський православний собор передано католикам.

У 1921 році на 23 221 мешканців було 12 064 євреїв, 9 492 римо-католиків, 1 369 православних, 207 лютеран.

Українці

Файл:Kholm - Gimnaziya.JPG
Українська гімназія в Холмі, березень 1940 року.
Файл:Kurs Kholm.JPG
Курс українських вчителів у Холмі. 1940 рік.
Файл:Kholm - Gimnaziya 2.JPG
Будинок Української Гімназії в Холмі.
Церква у Холмі
Файл:Memorial Cholm.jpg
Меморіальна дошка в честь 800-річчя від дня народження короля Данила Галицького. Всередині православної церкви у Холмі.

Відродження українства почалося після занепаду Польщі 1939 р., коли Холм увійшов до складу Ґенеральної Губернії. Цьому сприяв також приплив утікачів з Галичини. У Холмі створився Український Комітет і Тимчасова Церковна Рада. Заходами УЦК в Кракові українцям повернено в травні 1940 р. Холмський собор. У Холмі був осідок новопосталої Холмсько-Підляської єпархії з архиєпископом Іларіоном Огієнком на чолі, при якій діяла невелика духовна семінарія. Діяв Український Допомоговий Комітет. Розвинулося шкільництво (гімназія, середня школа), освіта і мистецьке життя, кооперація, низка приватних підприємств.

Піднесення українства в Холмі припинила радянська окупація влітку 1944 р., згодом приєднання Холму до Польщі. Деякі українці з Холму подалися на Захід, до Німеччини, пізніше за океан; майже всіх тих, що залишилися, польська влада 1946 р. виселила на понімечені землі. Тепер в Холмі живе незначне число українців, діє православна парафія.

На сьогодні у Холмі діє відділ регіональної громадської організації — Українське Товариство. Метою Товариства є організація громадського та культурного життя української громадськості Люблина і Холма та Люблинського воєвідства, для збереження та розвитку української культури i реалізації громадянських прав української національної меншини в Польщі.

Пам'ятки

Найвизначнішою пам'яткою мистецтва є Собор Різдва Пресвятої Богородиці, що стоїть на замковій княжій горі, збудований князем Данилом Романовичем у середині 13 століття. Після пожежі 1256 р. відбудований у другій половині 13 ст. З кінця 16 століття собор став резиденцією унійних холмських єпископів. Перероблений 1638-56 р. за єпископа Методія (Терлецького); розібраний 1735 р.; збудований наново 1736-56 у стилі пізнього бароко. Незначні зміни зроблено після переходу собору до православних (1874-78 рр.).

Холмський собор Богородиці

1919 р. польська влада передала собор римо-католикам; тоді було знищено іконостас, ікони і деякі розписи. Нові зміни зроблено після повернення собору православним 1940 року за сприяння голови УЦК Володимира Кубійовича. Останні зміни зробили римо-католики після передачі собору в їх руки 1946 р. У соборі є чудотворна ікона (образ) Богородиці, що походить з княжих часів (мабуть, привезений з Візантії). Під підлогою археологи розкопали давні поховання[2].

Інші святині: православна церква Св. Івана (з 1849 р.), костел у стилі пізнього рококо (1753-63 рр., за проектом архітектора Паоло Фонтани), монастир реформатів (1736-40 рр., перебудований у 19 столітті) та ін.

У місцевому музеї зберігається чимало творів церковного мистецтва.

Відомі люди

Народились

Працювали у Холмі

Холмські православні єпископи

Холмські старости

Шаблон:See also

Холмські каштеляни

Шаблон:See also

Див. також

Примітки

  1. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003., 1, стор. 804
  2. Таємниця холмського саркофага
  3. Безбах В. (історик…), Гаврилюк О. (історик…). На шляху служіння народові // Вільен життя плюс. — Тернопіль, 2016. — № 17 (15753) (4 бер.). — С. 3. (Славні земляки)
  4. Niesiecki K. [http://polona.pl/item/181006/30/ Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — t. 3. — 937 s. — S. 47. (пол.)
  5. Akta grodzkie i ziemskie… — T. 12. — S. 264. — № 2941. Шаблон:Ref-la

Джерела

Література

  • Пастернак Я. Нарис історії Холмщини і Підляшшя. — Вінніпеґ-Торонто, 1968.
  • Січинський В. Місто Холм. — Краків, 1941.
  • Czernicki K. Chełm, przeszlosc і pamiatki. — Chełm, 1936. (пол.)
  • Zimmer B. Miasto Chełm. — Варшава-Краків, 1974. (пол.)
  • Matka Boska Chełska (пол.)
  • Батюшков М. Холмская Русь. — СПб, 1887. (рос.)

Посилання

Шаблон:Міста Люблінського воєводства Шаблон:Столиці України


Шаблон:Hist-stub



Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.