Яким Сомко
Сомко́ Яки́м Сем́енович (*бл.1619 — †18[1] / 28 вересня 1663) — український військовий, політичний і державний діяч. Наказний гетьман Війська Запорозького, голова Козацької держави в Лівобережній Україні (1663 — 1 місяць). Представник міщанського роду Сомків. Син Семена Сомка. Брат Ганни Сомко, першої дружини гетьмана Богдана Хмельницького.
Біографія
Родом із заможного переяславського козацького роду.
З початком Національно-визвольної війни входив до найближчого оточення Богдана Хмельницького, виконував його дипломатичні та військові доручення. Сотник переяславського полку (1654), посланець Богдана Хмельницького до Москви (1654), наказний полковник переяславський (1658). У 1655 році отримав від Богдана Хмельницького дозвіл на заснування у Воронькові слободи. На козацькій раді у 1659 році в с. Германівка, поблизу Києва, висунув свою кандидатуру на посаду гетьмана, але обрали не його, а Юрія Хмельницького. Після Слободищенської угоди Юрія Хмельницького з Річчю Посполитою (1660), до якої Сомко поставився негативно, був обраний полковником переяславським і наказним гетьманом Лівобережжя, яке перебувало під контролем Московського царства.
Проте, Яким Сомко був невдоволений також московською політикою в Україні, він прагнув зберегти під своєю булавою цілісність і самостійність Гетьманщини. Це викликало недовір'я й ворожість Москви до Сомка, й опозицію до нього з боку частини лівобережної старшини на чолі із Василем Золотаренком, а також із боку Запоріжжя (на чолі з кошовим «гетьманом» Іваном Брюховецьким), як проти представника інтересів заможної старшини. Противники Сомка звинувачували його в таємних зносинах із Юрієм Хмельницьким, згодом із гетьманом Правобережної України Павлом Тетерею, а також із Річчю Посполитою та Кримським ханством.
З цього скористалася Москва, яка не затвердила ухвали Козелецької старшинської ради 1662 року про обрання Якима Сомка на гетьмана України й на Чорній раді в Ніжині (червень 1663) підтримала кандидатуру Івана Брюховецького, який і був обраний гетьманом. Яким Сомко був ув'язнений і через 3 місяці страчений у Борзні разом із полковниками: Ніжинським — Василем Золотаренком, чернігівським — Оникієм Силичем, переяславським — Афанасієм Щуровським, ніжинським осавулом Павлом Килдієм[2].
Примітки
- ↑ Літопис самовидця.— К.: Наукова думка, 1971.—208 с.— С. 176.
- ↑ Літопис Самовидця… С. 174
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
- Сергій Коваленко Шаблон:-.. — Шаблон:±. — Шаблон:±. — ISBN Шаблон:±.
- Сушинський Б. І. Шаблон:-.. — Одеса : Шаблон:-., Шаблон:±. — Шаблон:±. — ISBN Шаблон:±.
Посилання
- В. В. Кривошея. Козацька еліта Гетьманщини. Київ: НАН України. 2008. 452 с.
- Яким Сомко у творі П. Куліша «Чорна Рада»
Попередник Федір Лобода |
![]() |
Полковник переяславський 1652 |
![]() |
Наступник Богдан Калениченко |
Шаблон:Послідовність гетьманів Лівобережної України
Попередник Тиміш Цецюра |
![]() |
Полковник переяславський 1660-1662 вдруге |
![]() |
Наступник Афанасій Щуровський |
Шаблон:Хмельниччина Шаблон:Руїна Шаблон:Гетьмани Війська Запорозького
Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.