Перегляд вихідного коду сторінки Епіфаній (митрополит Київський)

{{Архієрей
| звернення          = [[Його Блаженство]]
| ім'я               = Епіфаній
| ім'я при народженні = Сергій Петрович Думенко
| портрет            = Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.jpg
| ширина портрету    = 300
| підпис             = Митрополит Епіфаній
| герб               = Emblem of Epiphanius I of Kyiv and All Ukraine.svg
| титул              = [[Митрополит Київський і всієї України]]
| церква             = [[Православна церква України]]
| порядок            = 
| обрання            = [[15 грудня]] [[2018]]
| інтронізація       = [[3 лютого]] [[2019]]
| періодпочаток      = [[3 лютого]] [[2019]]
| періодкінець       = 
| попередник         = 
| наступник          = 
| титул_2            = {{nobr|Митрополит [[Київська єпархія ПЦУ|Переяславський і Білоцерківський]]}}<small><small><br/>({{nobr|до [[13 грудня]] [[2017]] — Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський;}}<br/>{{nobr|до [[28 червня]] [[2013]] — архієпископ Переяслав-Хмельницький і Бориспільський;}}<br/>{{nobr|до [[23 січня]] [[2012]] — єпископ)}}</small></small>
| церква_2           = [[УПЦ КП]]
| порядок_2          = 
| періодпочаток_2    = [[27 липня]] [[2010]]
| періодкінець_2     = [[15 грудня]] [[2018]]
| попередник_2       = [[Димитрій (Рудюк)]]
| наступник_2        = 
| титул_3            = {{nobr|Єпископ Вишгородський,}}<br/>{{nobr|вікарій Київської єпархії}}
| церква_3           = [[УПЦ КП]]
| порядок_3          = 
| періодпочаток_3    = [[21 жовтня]] [[2009]]
| періодкінець_3     = [[27 липня]] [[2010]]
| попередник_3       = [[Лаврентій (Мигович)]]
| наступник_3        = [[Агапіт (Гуменюк)]]
| титул_4            = Ректор [[Київська православна богословська академія|Київської православної богословської академії]]
| церква_4           = [[УПЦ КП]] → [[ПЦУ]]
| періодпочаток_4    = [[27 липня]] [[2010]]
| періодкінець_4     = [[5 лютого]] [[2019]]
| попередник_4       = [[Димитрій (Рудюк)]]
| наступник_4        = [[Олександр Трофимлюк]]
| дата народження    = 3.02.1979
| місце народження   = с. [[Вовкове (Коноплянська сільська громада)|Вовкове]] [[Іванівський район (Одеська область)|Іванівського району]] [[Одеська область|Одеської області]], [[УРСР]]<ref name="rector"/>
| батько             = Петро Думенко
| мати               = Віра Богданюк
| прийняття чернецтва = [[21 грудня]] [[2007]]
| сан                = [[6 січня]] [[2008]]
| хіротонія          = [[15 листопада]] [[2009]]
| хто_висвятив       = {{nobr|'''[[Філарет (Денисенко)]]'''}}, {{nobr|[[Димитрій (Рудюк)]]}}, {{nobr|[[Олександр (Решетняк)]]}}, {{nobr|[[Михаїл (Зінкевич)]]}}, {{nobr|[[Лаврентій (Мигович)]]}}, {{nobr|[[Онуфрій (Хаврук)]]}}, {{nobr|[[Іларіон (Процик)]]}}, {{nobr|[[Євстратій (Зоря)]]}}<ref name="cheirotonia">{{cite web 
|url=http://cerkva.in.ua/zag-news/342-hirotoniaepyskopaepyfania.html |title=Наречення і хіротонія архімандрита Епіфанія (Думенка) на єпископа Вишгородського, вікарія Київської єпархії. Фото. |date=16 листопада 2009 |website=http://cerkva.in.ua/ |publisher=[[Чернігівська єпархія ПЦУ|Чернігівські єпархіальні відомості]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190601174542/http://cerkva.in.ua/zag-news/342-hirotoniaepyskopaepyfania.html |archivedate=1 липня 2019 |accessdate=21 січня 2021}}</ref>
| автограф           = 
| awards             = {{ряд2|{{Орден За заслуги II ступеня (Україна)}}|{{Орден За заслуги III ступеня (Україна)}} }}
{{ряд2|{{Почесна грамота Кабінету Міністрів України}}|{{Грамота Верховної Ради України}} }}
}}
{{othernames|Думенко}}
'''Митрополи́т Епіфа́ній''' (у миру '''Думе́нко Сергій Петрович'''; {{нар}} [[3 лютого]] [[1979]], село [[Вовкове (Коноплянська сільська громада)|Вовкове]], [[Коноплянська сільська громада]], [[Березівський район]], [[Одеська область]], [[Україна]])&nbsp;— [[митрополит Київський і всієї України]], предстоятель [[Православна церква України|Православної церкви України]] з [[15 грудня]] [[2018]] року, голова Управління зовнішньоцерковних зв'язків ПЦУ.<ref>{{Cite web|title=Очільник ПЦУ і Управління зовнішніх церковних зв’язків призначив собі двох єпископів-заступників » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине|url=https://www.religion.in.ua/news/vazhlivo/42863-ochilnik-pcu-i-upravlinnya-zovnishnix-cerkovnix-zvyazkiv-priznachiv-sobi-dvox-yepiskopiv-zastupnikiv.html|website=www.religion.in.ua|accessdate=2021-06-10}}</ref>

[[Доктор наук]] з богослів'я, [[професор]], колишній [[митрополит]] Переяславський і Білоцерківський [[Українська православна церква Київського патріархату|Української православної церкви Київського патріархату]] та намісник [[Філарет (патріарх Київський)|патріарха Філарета]], [[ректор]] та професор кафедри біблійних і філологічних дисциплін [[Київська православна богословська академія|Київської православної богословської академії]], постійний член [[Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату|Священного синоду]] та голова Синодального управління у справах духовної освіти [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]], член Вищої церковної ради [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]], намісник [[Видубицький монастир|Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря]] міста Києва, член [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів України]] та [[Міжнародна федерація журналістів|Міжнародної федерації журналістів]].<ref>{{Cite web|title=Глава нової Православної церкви в Україні митрополит Епіфаній: хто він (фото)|url=https://www.unian.ua/society/10378467-glava-novoji-pravoslavnoji-cerkvi-v-ukrajini-mitropolit-epifaniy-hto-vin-foto.html|website=www.unian.ua|accessdate=2019-12-23|language=uk|last=|first=|date=|publisher=|quote=Епіфаній є членом Національної Спілки журналістів України та Міжнародної федерації журналістів,почесним доктором Національного університету "Острозька академія" а також ректором Київської православної богословської академії.}}</ref>

== Життєпис ==

=== Освіта ===
Дитинство та шкільні роки пройшли в селі [[Стара Жадова]] [[Сторожинецький район|Сторожинецького району]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]]. [[1996]] року закінчив Старожадівську середню школу І—III ступенів.

[[1996]] року вступив на навчання до Київської духовної семінарії, яку закінчив [[1999]] року за першим розрядом. У тому ж 1999 році вступив до [[Київська православна богословська академія|Київської духовної академії]], яку закінчив у [[2003]] році. Після успішного захисту кандидатської дисертації на кафедрі церковного права з темою «Формування церковно-канонічних збірників у [[Донікейський період]] та їхня характеристика» вченою радою Київської духовної академії присвоєно [[науковий ступінь]] [[Кандидат наук|кандидата богословських наук]].

[[2006]]–[[2007]]&nbsp;— стажування в [[Афінський національний університет імені Каподистрії|Афінському національному університеті]] на Філософському факультеті ([[Греція]]).

[[30 серпня]] [[2012]] року після успішного захисту докторської [[Дисертація|дисертації]] на тему «Вчення Православної Церкви про спасіння в контексті неперервності святоотцівського передання» рішенням спеціалізованої вченої ради [[Київська православна богословська академія|Київської православної богословської академії]] присвоєно [[науковий ступінь]] [[Доктор наук|доктора богословських наук]].

[[11 квітня]] [[2019]] року став почесним доктором [[Львівський національний аграрний університет|Львівського національного аграрного університету]].<ref>{{cite web |url=http://religionpravda.com.ua/2019/04/12/Предстоятель-ПЦУ-став-почесним-докто/ |title=Предстоятель ПЦУ став почесним доктором Львівського аграрного університету |author= |date=2019-04-12 |website=http://religionpravda.com.ua |publisher=[[Релігійна правда]] |accessdate=13 травня 2019}}</ref>

=== Служіння в УПЦ КП ===
З [[1 липня]] [[2003]] по [[31 грудня]] [[2005]] року обіймав посаду секретаря-референта Рівненського єпархіального управління та особистого секретаря митрополита Рівненського і Острозького [[Даниїл (Чокалюк)|Даниїла]].<ref name="rector" /> З [[26 серпня]] [[2003]] по [[31 грудня]] [[2005]] року&nbsp;— викладач [[Рівненська духовна семінарія|Рівненської духовної семінарії]], а також обіймав посаду старшого помічника інспектора.

[[2005]] року&nbsp;— обіймав посаду прессекретаря Рівненського єпархіального управління.

У [[2003]]–[[2005]] роках&nbsp;— редактор інтернет-проєкту «Рівне Православне» офіційного сайту Рівненської єпархії та член редколегії церковно-релігійної газети «Духовна нива» офіційного друкованого органу Рівненської єпархії.

[[8 грудня]] [[2005]] року прийнятий до [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів України]].

З 2006 року став викладачем грецької мови у Київській православній богословській академії та послушником Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря.<ref name=":0">{{Cite web|title=Постриг у чернецтво — Свято-Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир міста Києва|url=http://www.archangel.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=44:postrygepifaniy&catid=33&Itemid=29|website=www.archangel.kiev.ua|accessdate=2020-04-28}}</ref>

З нового навчального [[2007]] року прийнятий на посаду викладача [[Київська православна богословська академія|Київської православної богословської академії]], а також призначений завідувачем кафедри філології цього навчального закладу.
[[Файл:Моменти постригу у ченці Сергія Думенка (майбутнього митрополита Київського та всієї України).png|альт=ы|міні|Моменти постригу у ченці Сергія Думенка (майбутнього митрополита Київського та всієї України)<ref name=":0"/><ref>{{Cite book|url=http://www.apologet.kiev.ua/images/stories/Mech_duhovnyi/Mech_Duhovnyi_2.zip|title=Православно-апологетичний журнал "Меч духовний"|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=20-21|language=|isbn=}}</ref><ref>{{Cite web|title=ПРАВОСЛАВНИЙ АПОЛОГЕТИЧНИЙ ПОРТАЛ — ГОЛОВНА|url=http://www.apologet.kiev.ua/|website=www.apologet.kiev.ua|accessdate=2020-04-28}}</ref>]]
З благословення патріарха [[Філарет]]а [[21 грудня]] 2007 року архієпископом Переяслав-Хмельницьким [[Димитрій (Рудюк)|Димитрієм]] у [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Михайлівському Золотоверхому монастирі]] пострижений у [[чернецтво]] з іменем Епіфаній&nbsp;— на честь святителя [[Єпифаній Кіпрський|Епіфанія Кіпрського]].

У цей час був адміністратором [https://www.logos.at.ua православного вебпорталу «ЛОГОС»] та [https://www.archangel.kiev.ua вебсайту Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря].<ref name=":0" />

[[6 січня]] [[2008]] року в [[Володимирський собор (Київ)|Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі]] міста [[Київ|Києва]] патріарх [[Філарет (патріарх Київський)|Філарет]] висвятив його в сан [[ієродиякон]]а, а [[20 січня]] [[2008]] року в сан [[ієромонах]]а.

[[25 січня]] 2008 року згідно з Указом призначений секретарем [[Патріарх Київський і всієї Руси-України|патріарха Київського і всієї Руси-України]] Філарета.

[[16 березня]] 2008 року в Неділю Православ'я за Божественною Літургією у [[Володимирський собор (Київ)|Володимирському]] кафедральному патріаршому соборі Святійшим [[Патріарх Київський і всієї Руси-України|Патріархом Київським і всієї Руси-України]] піднесений у сан [[архімандрит]]а.

[[20 березня]] 2008 року призначений намісником [[Видубицький монастир|Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря]] міста Києва.

[[30 травня]] 2008 року призначений керуючим справами Київської Патріархії.

[[7 жовтня]] 2008 року присвоєне звання [[доцент]]а [[Київська православна богословська академія|Київської православної богословської академії]].

[[21 жовтня]] [[2009]] року [[Священний синод Української православної церкви Київського патріархату|Священним Синодом]] [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]] (Журнал засідання №&nbsp;20) обраний на [[єпископ]]а Вишгородського, вікарія Київської єпархії.

[[15 листопада]] [[2009]] року відбулася його архієрейська [[Рукопокладення|хіротонія]]. Чин звершив Патріарх Київський і всієї Руси-України [[Філарет (Денисенко)|Філарет]] у співслужінні митрополита Переяслав-Хмельницького і Бориспільського [[Димитрій (Рудюк)|Димитрія]], архієпископів Білоцерківського [[Олександр (Решетняк)|Олександра]] та Луцького і Волинського [[Михаїл (Зінкевич)|Михаїла]], а також єпископів Харківського і Богодухівського [[Лаврентій (Мигович)|Лаврентія]], Вінницького і Брацлавського [[Онуфрій (Хаврук)|Онуфрія]], Чернігівського і Ніжинського [[Іларіон (Процик)|Іларіона]], Васильківського [[Євстратій (Зоря)|Євстратія]].<ref name="cheirotonia"/>

Рішенням Священного Синоду УПЦ КП від [[27 липня]] [[2010]] року призначений [[ректор]]ом [[Київська православна богословська академія|Київської православної богословської академії]]; керуючим Переяслав-Хмельницькою єпархією, постійним членом Священного Синоду УПЦ Київського патріархату.

[[17 березня]] [[2011]] року рішенням Священного Синоду призначений головою Редакційного комітету.

[[17 листопада]] 2011 року присвоєне [[Наукові ступені і вчені звання в Україні|вчене звання]] [[професор]]а [[Київська православна богословська академія|Київської православної богословської академії]].

[[23 січня]] [[2012]] року Указом Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України [[Філарет (патріарх Київський)|Філарета]] піднесений у сан [[архієпископ]]а<ref name="rector"/>.

Рішенням Архієрейського собору УПЦ КП від [[28 червня]] [[2013]] року піднесений у сан [[митрополит]]а Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського та призначений Патріаршим намісником з правами єпархіального архієрея<ref>{{Cite web|url=http://archive.cerkva.info/uk/archsobor/3596-arch-sobor-28-06-13.html|title=Засідання Архієрейського Собору (28 червня 2013 р.) - Українська Православна Церква Київський Патріархат (УПЦ КП)|website=archive.cerkva.info|accessdate=2019-01-05|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190104235826/http://archive.cerkva.info/uk/archsobor/3596-arch-sobor-28-06-13.html|archivedate=2019-01-04|deadurl=yes}}</ref><ref name="rector">{{Cite web|url=http://kpba.edu.ua/about/administration/rector.html|title=Ректор — Київська православна богословська академія|website=kpba.edu.ua|language=uk-ua|accessdate=2018-05-17|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180517223625/http://kpba.edu.ua/about/administration/rector.html|archivedate=2018-05-17|deadurl=yes}}</ref>.

Рішенням Священного Синоду УПЦ КП від [[13 грудня]] [[2017]] року (Журнал засідання №&nbsp;38) має титул [[митрополит]] Переяславський і Білоцерківський.<ref>{{Cite web|url=https://www.cerkva.info/church/zhurnaly-zasidannia-sviashchennoho-synodu-13-hrudnia-2017-r|title=Українська Православна Церква Київський Патріархат (УПЦ КП)|website=www.cerkva.info|accessdate=2018-01-16|archive-date=2019-01-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20190104235946/https://www.cerkva.info/church/zhurnaly-zasidannia-sviashchennoho-synodu-13-hrudnia-2017-r}}</ref>

24 жовтня 2017 року в залі засідань вченої ради Київської Православної Богословської Академії розпочалась робоча зустріч викладачів КПБА та військових священників (капеланів) під головуванням митрополита Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського Епіфанія та Голови Синодального управління військового духовенства УПЦ Київського Патріархату митрополита Іоана з представниками Збройних сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України та військовими психологами з метою формування методичних рекомендацій для роботи військових священників ([[капелан]]ів), що перебувають на штатних посадах в відповідних відомствах з військовослужбовцями.

13 грудня 2018 року обраний кандидатом на пост предстоятеля єдиної Української православної церкви<ref>[http://www.unian.ua/society/10376445-sobor-upc-kp-viznachivsya-z-kandidatom-na-posadu-ochilnika-pomisnoji-cerkvi-zmi-nazvali-im-ya.html Собор УПЦ КП визначився з кандидатом на посаду очільника помісної церкви: ЗМІ назвали ім'я] // УНІАН.&nbsp;— 2018.&nbsp;— 13 грудня.&nbsp;— 20:44.</ref>.

=== Перший предстоятель Православної церкви України ===
[[Файл:Bartholomew in Kyiv.jpg|міні|Предстоятель ПЦУ Епіфаній із Вселенським патріархом [[Варфоломій I|Варфоломієм І]] під час літургії. [[Софійський собор (Київ)|Софія Київська]], 2021]]
15 грудня 2018 на [[Об'єднавчий собор українських православних церков|Об'єднавчому соборі]] в [[Софійський собор (Київ)|Софійському соборі]] був обраний митрополитом Київським і Всієї України, першим главою [[Православна церква України|Православної церкви України]].<ref>[https://narodna-pravda.ua/2018/12/15/ob-yednavchyj-sobor-u-kyyevi-nazvano-im-ya-golovy-pomisnoyi-tserkvy-v-ukrayini/ Об'єднавчий собор у Києві: названо ім'я голови помісної церкви в Україні]</ref><ref>{{Cite web |url=https://zik.ua/news/2018/12/15/predstoyatelem_ukrainskoi_pravoslavnoi_tserkvy_obraly_mytropolyta_epifaniya_1470657 |title=Предстоятелем Української православної церкви обрали митрополита Епіфанія |accessdate=2018-12-15 |archive-date=2020-10-24 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201024231614/https://zik.ua/news/2018/12/15/predstoyatelem_ukrainskoi_pravoslavnoi_tserkvy_obraly_mytropolyta_epifaniya_1470657 }}</ref>

3 лютого 2019 року відбулася [[інтронізація]] митрополита Епіфанія на посаду предстоятеля [[Православна церква України|ПЦУ]].<ref>{{Cite web|title=У Софії Київській відбулася церемонія інтронізації Епіфанія|url=https://ukranews.com/ua/news/611440-u-sofii-kyivskii-vidbulasya-ceremoniya-intronizacii-epifaniya|website=ukranews_com|date=2019-02-03|accessdate=2019-02-05|language=ua}}</ref> Призначення дати інтронізації Епіфанієм пояснюється тим, що за православними канонами посаду Митрополита не може обіймати чоловік, якому немає 40 років, а 3 лютого у Епіфанія День Народження і 3 лютого 2019 року Епіфанію виповнилося рівно 40 років.

6 січня 2019 року в місті [[Стамбул]]і з рук [[Патріарх Константинопольський|Вселенського патріарха Варфоломія I]] отримав [[Томос|Томос про автокефалію]] [[Православна церква України|Православної церкви України]].

26 лютого 2019 року митрополит Епіфаній у спеціальній заяві про розширення релігійних переслідувань на окупованих територіях Донбасу поінформував про наміри окупаційної влади Донецька конфіскувати всі храми ПЦУ на окупованій території.<ref>{{Cite web|title=Предстоятель ПЦУ закликає ООН, міжнародні та міжконфесійні інституції стримати загрозу конфіскації всіх храмів ПЦУ на окупованому Донбасі » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине|url=https://www.religion.in.ua/news/vazhlivo/42757-predstoyatel-pcu-zaklikaye-oon-mizhnarodni-ta-mizhkonfesijni-instituciyi-strimati-zagrozu-konfiskaciyi-vsix-xramiv-pcu-na-okupovanomu-donbasi.html|website=www.religion.in.ua|accessdate=2019-03-25}}</ref>

21 березня 2019 р у приміщенні Адміністрації Президента України взяв участь у зустрічі Президента України Петра Порошенка з членами Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.<ref>{{Cite web|title=Митрополит Епіфаній взяв участь у зустрічі Президента України з ВРЦіРО|url=https://www.pomisna.info/news/mytropolyt-epifanij-vzyav-uchast-u-zustrichi-prezydenta-ukrayiny-z-vrtsiro/|website=Єдина помісна Українська Православна Церква|date=2019-03-21|accessdate=2019-03-22|language=uk}}</ref>

У квітні 2019 висловився на підтримку закону про українську мову.<ref>{{Cite web|title=Митрополит Епіфаній закликав Раду підтримати закон про українську мову|url=https://tsn.ua/ukrayina/mitropolit-epifaniy-zaklikav-radu-pidtrimati-zakon-pro-ukrayinsku-movu-1335513.html|website=ТСН.ua|date=2019-04-24|accessdate=2019-04-24|language=uk}}</ref>

У травні 2019 Зеленський запропонував Епіфанію взяти участь у записі відеозвернення до жителів Донбасу й Криму. Митрополит відмовив через те, що таке звернення можуть трактувати, як заклик до перемовин із терористами, окрім того, спільна участь у зверненні разом з [[Філарет (патріарх Київський)|Філаретом]] могла призвести до різночитань щодо того, хто головний в ПЦУ.<ref>{{Cite news|title=Зеленський зняв звернення релігійних діячів до Донбасу і Криму. Епіфаній відмовився|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-48255740|date=2019-05-13|accessdate=2019-05-14|language=en-GB}}</ref>

[[10 червня]] 2019 року прибув до Стамбулу, щоб привітати Вселенського Патріарха [[Варфоломій I|Варфоломія]] з Днем тезоіменитства. Митрополита супроводжував архієпископ Чернігівський [[Євстратій (Зоря)|Євстратій]] та делегація Православної Церкви України. У храмі монастиря «Живоносне джерело» відбулася вечірня, під час якої молилися Вселенський Патріарх Варфоломій, Архієпископ Афінський і всієї Еллади Ієронім та Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, ієрархи помісних Церков. Після вечірні Митрополит Епіфаній виголосив коротке вітальне слово до Вселенського Патріарха, а також привітав Архієпископа Ієроніма та подарував йому пам‘ятну панагію на честь своєї інтронізації. Також Митрополит Епіфаній відслужив літію біля гробниць спочилих Патріархів, що знаходяться в монастирі.<ref>{{Cite web|title=Митрополит Епіфаній перебуває з візитом у Вселенського Патріарха Варфоломія|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/mytropolyt-epifanij-perebuvaye-z-vizytom-u-vselenskogo-patriarha-varfolomiya/|website=PCU|date=2019-06-10|accessdate=2019-06-10|language=uk}}</ref>

24 червня 2019 року зустрівся з п'ятим Президентом України [[Порошенко Петро Олексійович|Порошенком]] і політологом [[Павленко Ростислав Миколайович|Ростиславом Павленком]]. Вони обговорили релігійну та міжконфесійну ситуацію в Україні, процес визнання Православної церкви України іншими помісними православними церквами<ref>{{Cite web|title=Митрополит Епіфаній зустрівся з п'ятим Президентом України Петром Порошенком|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/mytropolyt-epifanij-zustrivsya-z-p-yatym-prezydentom-ukrayiny-petrom-poroshenkom/|website=PCU|date=2019-06-24|accessdate=2019-06-26|language=uk}}</ref>.

21 серпня 2020 року на Михайлівській площі в Києві митрополит Епіфаній освятив оновлену [[Стіна пам'яті загиблих за Україну|Стіну пам'яті Героїв]].<ref>{{Cite web|title=Митрополит Епіфаній освятив оновлену Стіну пам'яті Героїв України|url=https://duhovnyfront.com.ua/2020/08/21/mytropolyt-epifanii-osviatyv-onovlenu-stinu-pam-iati-heroiv-ukrainy/|website=Духовний фронт|date=2020-08-21|accessdate=2020-09-01|language=uk}}</ref>&nbsp;29 серпня, у [[День пам'яті захисників України]], вшанував полеглих українських військовослужбовців.<ref>{{Cite web|title=Предстоятель ПЦУ помолився за спокій душ загиблих українських героїв у російсько-українській війні|url=https://duhovnyfront.com.ua/2020/08/29/predstoiatel-ptsu-pomolyvsia-za-spokii-dush-zahyblykh-ukrainskykh-heroiv-u-rosiisko-ukrainskii-viini/|website=Духовний фронт|date=2020-08-29|accessdate=2020-09-01|language=uk}}</ref>

12 жовтня у Дніпровському районі Києва біля храму преподобних Антонія і Феодосія Печерських освятив пам'ятний хрест і стіну пам'яті полеглих у російсько-українській війні.<ref>{{Cite web|title=Митрополит Епіфаній освятив у Дарницькому районі столиці пам’ятний хрест та меморіальну дошку в пам'ять полеглих захисників України|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/mytropolyt-epifanij-osvyatyv-u-darnytskomu-rajoni-stolytsi-pam-yatnyj-hrest-ta-memorialnu-doshku-poleglyh-zahysnykiv-ukrayiny/|website=PCU|date=2020-10-12|accessdate=2020-10-14|language=uk}}</ref>

==== Візит до [[Імброс|Імбросу]] ====
[[13 серпня]] 2021 року митрополит Епіфаній прибув на острів Імброс де відслужив літургію спільно із Вселенським патріархом [[Варфоломій I|Варфоломієм]] у співслужінні Александрійського патріарха [[Феодор II (патріарх Александрійський)|Феодора ІІ]], єрархів Грецької та Кіпрської Православних Церков. По завершенню богослужіння патріарх Варфоломій у Митрополичому храмі Успіння Богородиці сказав слово з нагоди 60-ї річниці своєї [[Диякон|дияконської]] хіротонії. Предстоятель ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній привітав патріарха Варфоломія із цим ювілеєм.<ref>{{Cite web|title=Слово митрополита Епіфанія у день святкування ювілею Вселенського патріарха на о. Імброс|url=https://df.news/2021/08/13/slovo-mytropolyta-epifaniia-u-den-sviatkuvannia-iuvileiu-vselenskoho-patriarkha-na-o-imbros/|website=Духовний Фронт України|date=2021-08-13|accessdate=2021-08-16|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Відбулася літургія очолювана трьома предстоятелями в Успенському храмі на острові Імброс|url=https://df.news/2021/08/13/vidbulasia-liturhiia-ocholiuvana-troma-predstoiateliamy-v-uspenskomu-khrami-na-ostrovi-imbros/|website=Духовний Фронт України|date=2021-08-13|accessdate=2021-08-16|language=uk}}</ref>

==== Візит Вселенського патріарха в Україну ====
20-24 серпня 2021 р. супроводжував Вселенського [[Варфоломій I|патріарха Варфоломія]], під час його візиту в Україну. 24 серпня митрополит Епіфаній взяв участь в урочистостях з нагоди 30-ї річниці з Дня незалежності України. На урочистостях був патріарх Варфоломій та очільник УПЦ МП [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрій]]<ref>{{Cite web|title=Патріарх Варфоломій, митрополит Епіфаній та Онуфрій відвідали урочистості з нагоди Дня Незалежності|url=https://df.news/2021/08/24/patriarkh-varfolomij-mytropolyt-epifanij-ta-onufrij-vidvidaly-urochystosti-z-nahody-dnia-nezalezhnosti/|website=Духовний Фронт України|date=2021-08-24|accessdate=2021-08-25|language=uk}}</ref>.
{{Розширити розділ}}

==== Конфлікт між Філаретом та Епіфанієм ====
{{main|Конфлікт між Філаретом та Епіфанієм}}
Протягом перших п'яти місяців митрополит Епіфаній проводив достатньо самостійну політику. Про певні непорозуміння між Філаретом та Епіфанієм деякі ЗМІ почали писати майже відразу після надання Томосу про автокефалію. Вже у травні 2019 року, після президентських виборів конфлікт між Почесним Патріархом Філаретом та Митрополитом Епіфанієм виплеснувся у публічну площину. 9 травня Філарет заявив, що УПЦ Київського Патріархату досі існує, хоча у Міністерстві культурі 10 травня підтвердили, що Українська Православна Церква Київського Патріархату припинила своє існування, коли увійшла до Православної церкви України<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news-tserkva-filaret-upts-kp/29934946.html УПЦ КП не існує&nbsp;— Міністерство культури]</ref>. Також Філарет продовжував називати себе патріархом Київським і всієї Руси й навіть роздавав нагороди та розсилав документи на бланках УПЦ КП. 14 травня Почесний Патріарх Філарет запросив у Володимирський собор архієреїв на традиційне для УПЦ КП молитовне святкування на честь священномученика Макарія. Однак, до нього приїхали лише 4 єпископи з понад 60-ти. У той же час, на літургії Філарет пом'янув в диптиху предстоятелів помісних православних церков митрополита Київського і всієї України Епіфанія<ref>[https://ua-news.liga.net/politics/news/do-filareta-priihali-chotiri-episkopi-z-ponad-60-ti---vvs-ukraina До Філарета приїхали чотири єпископи з понад 60-ти&nbsp;— ВВС Україна]</ref><ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/news-48264785 Невдалий «заколот» Філарета? На його запрошення приїхало тільки 4 єпископи]</ref>.

Філарет стверджує, що при переговорах про створення Єдиної помісної православної церкви президент Петро Порошенко вмовив його зняти свою кандидатуру, але пообіцяв негласне керівництво. За його словами, на архієрейському соборі було вирішено, що він буде керувати ПЦУ виключно всередині, а Епіфаній представлятиме її на міжнародній арені. Філарет розповів, що при підготовці та підписанні Томосу було укладено усну угоду, яку не можна порушувати, однак Епіфаній керує сам і нібито вирішив відправити його у відставку<ref>[https://politeka.net/ua/news/society/1025523-filaret-raskryl-karty-o-tajnyh-dogovorennostjah-s-poroshenko-i-epifaniem-otpravjat-na-pokoj/ Філарет розкрив карти про таємні домовленості з Порошенком і Єпіфанієм: «Відправлять на спочинок…»]</ref>.

''«Ми шануємо Святійшого [[Філарет (патріарх Київський)|Патріарха Філарета]], але не підтримуємо думок, які він висловив останніми днями… Всі повинні чітко зрозуміти, що до початку [[Об'єднавчий собор українських православних церков|Об'єднавчого Собору]] такі структури як [[Українська православна церква Київського патріархату|Українська Православна Церква Київського Патріархату]] та [[Українська автокефальна православна церква (1990–2018)|Українська Автокефальна Православна Церква]] були розпущені»''<ref>{{Cite web|title=Розколу в Українській Православній Церкві немає, – Митрополит Епіфаній|url=https://www.pomisna.info/news/rozkolu-v-ukrayinskij-pravoslavnij-tserkvi-nemaye-mytropolyt-epifanij/|website=Православна Церква України|date=2019-05-14|accessdate=2019-05-14|language=uk}}</ref>,&nbsp;— сказав митрополит Епіфаній 14 травня 2019&nbsp;р. в Маріуполі.
[[Файл:Блж Епіфаній .jpg|міні|Митрополит Епіфаній на зустрічі із дітьми з вадами слуху (листопад 2019)]]
24 травня Філарет заявив, що не підтримує частину положень Томосу, зокрема про те, що українська церква має керувати тільки православними українцями, які знаходяться на території України. Він також не погоджується з іншим пунктом Томосу&nbsp;— щодо миру. На його думку, ''«якщо ми миро повинні отримувати з Константинополя, зі Стамбула, то значить, ми залежні»''. Третім суперечливим пунктом Томосу, за його словами, є те, що якщо виникають конфліктні ситуації в ПЦУ, то їх вирішує Константинопольський патріархат. Водночас Філарет заперечував виникнення нового розколу у церкві. ''«Розколу немає, тільки різний підхід. Одні хочуть зберегти Київський патріархат, а інші хочуть знищити його. У нас не розкол. Є розбіжності у питаннях будівництва Української православної церкви»'',&nbsp;— підсумував Почесний Патріарх<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/23/7215921/ Філарет: Якби наперед знали зміст томосу, ми б не погодились]</ref>.

Того ж дня Православна церква України на засіданні Синоду висловила ''«повну підтримку Предстоятелю, Блаженнішому Епіфанію, Митрополиту Київському та всієї України»''. ''«Синодом було засвідчено, що у своїй житті та діяльності Помісна Українська Православна Церква (Православна Церква України) керується Священним Писанням та Переданням, канонами Православної Церкви, власним Статутом, ухваленим Об'єднавчим Собором 15 грудня 2018 року та відповідно зареєстрованим державою, Патріаршим та Синодальним Томосом про автокефалію від 6 січня 2019 року, рішеннями власних статутних органів»'',&nbsp;— йдеться у тексті<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news-synod-ptsu-epifaniy/29961122.html Синод ПЦУ висловив «повну підтримку» предстоятелю Епіфанію]</ref>. Але після засідання Синоду Філарет продовжував критикувати Епіфанія та запідозрив його у тому, що той піддався впливу ''«антиукраїнських, московських сил»''. Представник Константинополя [[Еммануїл (Адамакіс)|Еммануїл]] відповів, що ''«всі звинувачення про те, що предстоятеля Епіфанія оточують якісь проросійські сили&nbsp;— це міф»''. Зранку, 25 травня Філарет відвідав Михайлівський монастир, де відбулась літургія на честь [[Єпифаній Кіпрський|святителя Епіфанія]]. На цю подію він не одягнув патріарший кукіль. У присутності ієрархів церкви, а також представника Константинополя Філарет привітав Епіфанія і побажав йому Божої допомоги. Філарет також відзначив важливість збереження єдності та подякував Вселенському патріарху Варфоломію за допомогу у створенні помісної церкви<ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/news-48410130 Філарет побажав Епіфанію «Божої допомоги». Конфлікт скінчився?]</ref>.

29 травня Епіфаній підписав указ, у якому документи УПЦ КП після 30 січня 2019&nbsp;р. визнаються недійсними і не підлягають виконанню в ПЦУ<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/29/7216547/ Епіфаній підписав указ, яким визнає недійсними документи УПЦ КП після 30 січня]</ref><ref>[https://ukr.lb.ua/news/2019/05/29/428190_epifaniy_ogolosiv_dokumenti.html Епіфаній оголосив документи Філарета від імені УПЦ КП недійсними]</ref>. Цим же указом Епіфаній прийняв у своє особисте підпорядкування парафію Покрова Пресвятої Богородиці в Солом'янському районі Києва, настоятелем якого є протоієрей О. Трофимлюк. Днем раніше Філарет видав указ від імені патріарха Київського і всієї Руси-України про заборону служити в храмі протоієрею Трофимлюку, який є ректором Київської православної богословської академії та соратником Епіфанія<ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/features-48451254 Нове загострення між Філаретом та Епіфанієм: битва за київські храми]</ref>.

15 червня Митрополит Епіфаній повідомив, що після Об'єднавчого собору неодноразово зустрічався і шукав компроміс з почесним патріархом Філаретом, проте у відповідь чув тільки мову ультиматумів. Епіфаній заявив, що не може виконати умови, які йому поставив Філарет, оскільки відповідні рішення були прийняті колегіально. Зокрема, серед таких умов він назвав відновлення Київського патріархату і посади чинного патріарха, прийняття статуту Київського патріархату або скликання Синоду Київського патріархату<ref>[https://nv.ua/ukr/ukraine/events/epifaniy-pro-filareta-shukav-z-nim-kompromis-ale-u-vidpovid-chuv-tilki-movu-ultimatumiv-50027195.html Епіфаній про Філарета: Шукав з ним компроміс, але у відповідь чув тільки мову ультиматумів]</ref>.

20 червня у [[Володимирський собор (Київ)|Володимирському соборі]] з ініціативи Філарета пройшло зібрання частини ієрархів, священників та мирян колишньої УПЦ КП, яке назвали «помісним собором». Головною метою цього собору було відродження Київського патріархату, який існуватиме окремо від автокефальної ПЦУ. На помісний собор УПЦ КП прибули всього кілька єпископів з понад 40, які раніше належали до неї. До Володимирського собору приїхали митрополит Білгородський і Обоянський [[Іоасаф (Шибаєв)]] та його вікарний єпископ [[Петро (Москальов)]]. Відповідно до списку учасників також мав приїхати єпископ Фалештський і Східно-Молдовський [[Філарет (Панку)]] (в ПЦУ&nbsp;— єпископ Білгород-Дністровський), але він не прибув. Також на цю подію були запрошені настоятелі деяких монастирів. Під час собору Філарет заявив, що «Епіфаній&nbsp;— слуга Вселенського патріарха, а так звана ПЦУ служить інтересам греків». У ПЦУ відповіли, що Філарет не має права одноосібно збирати помісний собор, а всі організатори та учасники цих зборів будуть відділені від автокефальної церкви «з усіма канонічними та юридичними наслідками».<ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/features-48696943 Філарет зібрав «собор» для відновлення Київського патріархату: хто прийшов]</ref>

24 червня Священний Синод Православної Церкви України позбавив Філарета прав єпархіального архієрея. Також Синод скасував попереднє рішення від лютого 2019 року і підпорядкував митрополитові Київському і всієї України Епіфанію безпосередньо всі парафії та монастирі Києва, які до 15 грудня 2018&nbsp;р. були підпорядковані УПЦ КП. Таке рішення пояснюють «невиконанням почесним патріархом Філаретом у відведений Священним синодом місячний термін попереднього рішення Синоду щодо подання на реєстрацію документів Київської єпархії… щодо прийняття їх у безпосереднє підпорядкування, як це і належить за канонічними правилами». У той же час, Філарет залишається у складі єпископату Православної церкви України<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news-filaret-vtratyv-prava-arhiereia/30016982.html ПЦУ позбавила Філарета права на управління єпархією&nbsp;— Зоря]</ref>.

5 серпня Філарет звинуватив митрополита Епіфанія в тому, що він разом із чиновниками Міністерства культури намагаються повністю знищити УПЦ Київського патріархату і ліквідувати Київську патріархію, а його нібито «викидають на вулицю». Також, за його словами, отриманий Україною Томос нічого не дав, а навпаки&nbsp;— узалежнив українську церкву від греків<ref>[https://www.unian.ua/society/10641435-zvertaytesya-do-vladi-protestuyte-filaret-zaklikav-viryan-do-borotbi-proti-epifaniya.html «Звертайтеся до влади, протестуйте»: Філарет закликав вірян до боротьби проти Епіфанія]</ref>.
[[Файл:Working visit of the President of Ukraine Petro Poroshenko to the Turkish Republic (2019-01-05) 88.jpg|міні|Митрополит Епіфаній перед інтронізацією 5 січня 2019 року]]
3 лютого 2020 року Епіфаній подякував за підтримку і жертовність митрополиту [[Макарій (Малетич)|Макарію]] і закликав до примирення та участі в розбудові ПЦУ почесного патріарха Філарета<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2868382-epifanij-znovu-zaklikav-filareta-do-primirenna.html Епіфаній знову закликав Філарета до примирення]</ref>. 25 травня Філарет привітав Епіфанія з Днем тезоімениства (днем янгола) та річницею інтронізації. Він побажав йому душевного і тілесного здоров'я<ref>[https://glavcom.ua/news/patriarh-filaret-privitav-mitropolita-epifaniya-682374.html Патріарх Філарет привітав митрополита Епіфанія]</ref><ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2868418-filaret-privitav-epifania-z-dnem-narodzenna-ta-persou-ricniceu-intronizacii.html Філарет привітав Епіфанія з днем народження та першою річницею інтронізації]</ref>.

У квітні 2021 року митрополит Епіфаній заявив, що почесний патріарх Філарет відкрито грає на боці [[Російська православна церква|РПЦ]]. “Він тиражує ті російські фейки щодо Томосу, щодо незалежності ПЦУ. Але це все не відповідає дійсності. В майбутньому ми здобудемо і статус патріархату, і будемо варити миро. Це не важливо. Важливо те, що ми маємо незалежність”, – констатував Епіфаній. <ref>{{Cite web|title=Філарет тиражує російські фейки та відкрито грає на боці РПЦ - Епіфаній|url=https://df.news/2021/04/25/filaret-tyrazhuie-rosijski-fejky-ta-vidkryto-hraie-na-botsi-rpts-epifanij/|website=Духовний Фронт України|date=2021-04-25|accessdate=2021-04-27|language=uk}}</ref>

'''Процес переходу парафій УПЦ МП до ПЦУ'''

28 липня під час брифінгу після хресної ходи з нагоди 1031-ї річниці хрещення Русі Епіфаній повідомив, що протягом пів року до Православної церкви України приєдналося більше ніж 500 парафій УПЦ (МП), хоча після президентських виборів 2019&nbsp;р. процес пригальмував, але все одно він відбувається<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2019/07/28/7222145/ Епіфаній розповів, скільки приходів УПЦ МП перейшли до ПЦУ]</ref>.

Впродовж вересня до ПЦУ офіційно приєдналося чотири релігійні громади на Сумщині, Закарпатті, Рівненщині та Вінниччині. Станом на 3 жовтня ПЦУ нараховувала 7 000 парафій<ref>[https://www.5.ua/suspilstvo/chotyry-relihiini-hromady-pryiednalysia-do-ptsu-podrobytsi-200330.html ЧОТИРИ РЕЛІГІЙНІ ГРОМАДИ ПРИЄДНАЛИСЯ ДО ПЦУ&nbsp;— ПОДРОБИЦІ]</ref><ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2792093-u-veresni-do-pcu-priednalisa-cotiri-religijni-gromadi.html У вересні до ПЦУ приєдналися чотири релігійні громади]</ref>. Станом на січень того ж року до ПЦУ перейшло ще 100 громад. Останніми до першої сотні на Водохрещини, 19 січня, до ПЦУ приєднались релігійні громади села [[Стуфчинці]](Хмельницька область), [[Головчинці (Летичівський район)|села Головчинці]] (Хмельницька область) та міста [[Хмельницький]] (парафія на честь св. Іоанна Богослова)<ref>[https://zik.ua/news/2019/01/20/do_pravoslavnoi_tserkvy_ukrainy_vzhe_pereyshly_100_parafiy_moskovskogo_1491999 До Православної Церкви України вже перейшли 100 парафій Московського патріархату,&nbsp;— мапа]</ref><ref>[https://ukr.lb.ua/society/2019/01/20/417582_ptsu_pereyshli_vzhe_ponad_100_parafiy.html У ПЦУ перейшли вже понад 100 парафій УПЦ МП]</ref>.

16 грудня 2020 р. Епіфаній на Архієрейському соборі заявив, що Московський патріархат є «донькою» Української церкви і наразі знаходиться в Україні всупереч церковним канонам <ref>[https://glavcom.ua/news/rpc-je-donkoyu-ukrajinskoji-cerkvi-epifaniy--724910.html РПЦ є «донькою» Української церкви – Епіфаній]</ref>.

26 березня 2022 р. Епіфаній розповів про те, що ще десятки громад та кілька монастирів перейшли до ПЦУ <ref>[https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20220326-epifanij-povidomyv-pro-perehid-desyatkiv-gromad-do-pczu/ Епіфаній повідомив про перехід десятків громад до ПЦУ]</ref>. 29 березня митрополит повідомив про перехід 100 громад до ПЦУ <ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/29/7335378/ Ще 100 громад переходять до ПЦУ – Епіфаній]</ref>.

24 червня того є року Епіфаній звернувся до голови уряду Дениса Шмигаля з проханням передати ПЦУ церкву у Києво-Печерській лаврі <ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news-mytropolyt-epifanii-shmyhal-ptsu-lavra/31913561.html Митрополит Епіфаній просить прем’єра Шмигаля передати ПЦУ церкву у Києво-Печерській лаврі]</ref>.

5 липня представники УПЦ та ПЦУ підписали «декларацію порозуміння». Так, представники духовенства визнали доцільність та необхідність конструктивного діалогу між двома гілкам українського православ'я, а також закликали своїх ієрархів розпочати офіційний діалог <ref>[https://babel.ua/news/81087-duhovenstvo-pravoslavnoji-ceяrkvi-ukrajini-ta-upc-mp-pogodili-deklaraciyu-porozuminnya Духовенство Православної церкви України та УПЦ МП погодили «декларацію порозумінн]</ref>. 

24 червня Митрополит Епіфаній закликав голову уряду Дениса Шмигаля вирішити питання щодо надання одного з храмів на території Верхньої Лаври для регулярних богослужінь Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври <ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3514154-epifanij-zaklikae-peredati-pcu-odin-iz-hramiv-na-teritorii-verhnoi-lavri.html Епіфаній закликає передати ПЦУ один із храмів на території Верхньої лаври]</ref>. 2 грудня архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря) у фейсбуці повідомив, що Києво-Печерську Лавру офіційно зареєстровано як монастир у складі ПЦУ  .<ref>[https://www.volyn.com.ua/news/232451-mytropolyt-epifanii-prokomentuvav-povernennia-ukrainskoi-molytvy-do-kyievo-pecherskoi-lavry Митрополит Епіфаній прокоментував повернення української молитви до Києво-Печерської лаври] 
</ref>
'''Визнання ПЦУ іншими помісними церквами'''

15 липня 2019&nbsp;р. Вселенський патріарх Варфоломій на зустрічі з українцями Стамбула пообіцяв, що [[Елладська православна церква|Елладська (Грецька) православна церква]]&nbsp;— одна з найбільших помісних православних церков світу&nbsp;— «найближчим часом» визнає автокефальну Православну церкву України та вступить з нею у церковне спілкування. 12 жовтня Митрополит Київський і всієї України Епіфаній повідомив, що священний синод Елладської православної церкви підтримав відповідне рішення Вселенського патріархату<ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/features-48770598 Варфоломій: Грецька церква визнає ПЦУ найближчим часом]</ref><ref>[https://www.unian.ua/society/10717791-grecka-cerkva-pershoyu-viznala-pravoslavnu-cerkvu-ukrajini-video.html Грецька церква першою визнала Православну церкву України (відео)]</ref>. 24 жовтня Кіпрська церква визнала ПЦУ та Епіфанія. Вона стала третьою після Грецької церкви та Олександрійського патріархату, яка визнала ПЦУ<ref>[https://dilo.net.ua/novyny/kiprska-tserkva-vyznala-ptsu-ta-epifaniya/ Кіпрська церква визнала ПЦУ та Епіфанія]</ref>.

20 листопада 2020 року Синод Кіпрської Православної Церкви підтримав рішення архиєпископа Хризостома визнати ПЦУ. За таке рішення проголосували 10 представників Синоду ПЦК і проти - 7. Місяцем раніше предстоятель ПЦК Хризост ІІ під час літургії оголосив про визнання автокефалії ПЦУ. таким чином, станом на кінець 2020 року ПЦУ визнали вже Православна церква Кіпру, Вселенський патріархат, Церкви Греції і Олександрійського патріархату <ref>[https://dilo.net.ua/novyny/Синод Кіпрської Церкви підтримує визнання ПЦУ]</ref>.

== Звершені хіротонії ==

;Хіротонії, в яких Епіфаній брав участь, як архієрей УПЦ КП

# [[Симеон (Зінкевич)]], єпископ Дніпропетровський і Павлоградський (21 листопада 2009, зараз архієпископ Дніпровський і Криворізький)<ref>{{cite web 
|url=http://cerkva.in.ua/novyny/zahalnotserkovni-novyny/349-hirotoniaepsymeona.html |title=Наречення і хіротонія ієромонаха Симеона (Зінкевича) на єпископа Дніпропетровського і Павлоградського. |date=23 листопада 2009 |website=http://cerkva.in.ua/ |publisher=[[Чернігівська єпархія ПЦУ|Чернігівські єпархіальні відомості]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200309132233/http://cerkva.in.ua/novyny/zahalnotserkovni-novyny/349-hirotoniaepsymeona.html |archivedate=9 березня 2020 |accessdate=9 березня 2020}}</ref>
# [[Тихон (Петранюк)]], єпископ Луганський і Старобільський (22 листопада 2009, зараз архієпископ Тернопільський і Бучацький)<ref>{{cite web 
|url=http://cerkva.in.ua/novyny/zahalnotserkovni-novyny/350-hirotoniaeptyhona.html |title=Наречення і хіротонія ієромонаха Тихона (Петранюка) на єпископа Луганського і Старобільського. |date=23 листопада 2009 |website=http://cerkva.in.ua/ |publisher=[[Чернігівська єпархія ПЦУ|Чернігівські єпархіальні відомості]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200309134517/http://cerkva.in.ua/novyny/zahalnotserkovni-novyny/350-hirotoniaeptyhona.html |archivedate=9 березня 2020 |accessdate=9 березня 2020}}</ref>
# [[Марк (Гринчевський)]], єпископ Чернівецький і Кіцманський (17 грудня 2009, зараз титулярний єпископ Дунаєвецький)<ref>{{cite web 
|url=http://old.cerkva.info/2009/12/21/print:page,1,hirotonia_ep_Marka.html |title=Наречення і хіротонія ієромонаха Марка (Гринчевського) на єпископа Чернівецького і Кіцманського. (версія для друку) |date=21 грудня 2009 |website=http://old.cerkva.info/ |publisher=cerkva.info |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200309145627/http://old.cerkva.info/2009/12/21/print:page,1,hirotonia_ep_Marka.html |archivedate=9 березня 2020 |accessdate=9 березня 2020}}</ref>
# [[Агапіт (Гуменюк)]], єпископ Вишгородський, вікарій Київської єпархії (8 серпня 2010, зараз архієпископ)<ref>{{cite web 
|url=http://cerkva.in.ua/novyny/pravliachyi-arkhiierei/716-hirotoniyaepyskopaagapita.html |title=Архієрейська хіротонія архімандрита Агапіта (Гуменюка) |date=10 серпня 2010 |website=http://cerkva.in.ua/ |publisher=[[Чернігівська єпархія ПЦУ|Чернігівські єпархіальні відомості]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200309135348/http://cerkva.in.ua/novyny/pravliachyi-arkhiierei/716-hirotoniyaepyskopaagapita.html |archivedate=9 березня 2020 |accessdate=9 березня 2020}}</ref>
# [[Афанасій (Яворський)]], єпископ Конотопський, вікарій Сумської єпархії (21 серпня 2011, зараз єпископ Одеський і Балтський)<ref>{{cite web 
|url=http://cerkva.in.ua/novyny/zahalnotserkovni-novyny/983-hirotoniyaepyskopaafanasiya.html |title=Архієрейська хіротонія ігумена Афанасія (Яворського) на єпископа Конотопського |date=22 серпня 2010 |website=http://cerkva.in.ua/ |publisher=[[Чернігівська єпархія ПЦУ|Чернігівські єпархіальні відомості]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200309135618/http://cerkva.in.ua/novyny/zahalnotserkovni-novyny/983-hirotoniyaepyskopaafanasiya.html |archivedate=9 березня 2020 |accessdate=9 березня 2020}}</ref>
# [[Юліан (Гатала)]], єпископ Городоцький, вікарій Львівської єпархії (19 лютого 2012, зараз єпископ Коломийський і Косівський)<ref>{{cite web|url=http://www.cerkva.info/uk/episkopat/2512-ep-yulian.html |website=http://www.cerkva.info |назва=Єпископ Городоцький ЮЛІАН|ім'я=|прізвище=|автор=|автор_посилання=|співавтори=|дата=20|місяць=07|рік=2012|праця=|видавець=|розміщення=|сторінка=|сторінки=|частина_джерела=|мова=укр.|перекладена_назва=|формат=|doi=|url_архіву=|дата_архіву=|дата-доступу=9 березня 2020|цитата=|анкер=|роздільник=|завершення=|archiveurl=https://www.webcitation.org/6IJWRdeJC?url=http://www.cerkva.info/uk/episkopat/2512-ep-yulian.html|archivedate=2013-07-23|deadurl=no}}</ref>
# [[Митрофан (Бутинський)]], єпископ Харківський і Богодухівський (25 серпня 2013)<ref>{{cite web 
|url=http://vidomosti.kiev.ua/novyny/24-bohosluzhinnia/658-vidbulasia-arkhiiereiska-khirotoniia.html |title=Відбулася архієрейська хіротонія |date=25 серпня 2013 |website=http://vidomosti.kiev.ua/ |publisher=[[Київська єпархія ПЦУ|Києвські єпархіальні відомості]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200309142103/http://vidomosti.kiev.ua/novyny/24-bohosluzhinnia/658-vidbulasia-arkhiiereiska-khirotoniia.html |archivedate=9 березня 2020 |accessdate=9 березня 2020}}</ref>
# [[Фотій (Давиденко)]], єпископ Запорізький і Мелітопольський (17 грудня 2014)<ref>{{cite web 
|url=http://www.katedral.org.ua/news/863-patriarshe-bogoslujinnya-na-svyato-velykomuchenyci-varvary-17-12-2014.html |title=Патріарх Філарет очолив богослужіння з нагоди свята великомучениці Варвари |date=17 грудня 2014 |website=http://katedral.org.ua |publisher=[[Володимирський собор (Київ)|Володимирський кафедральний патріарший собор. Офіційний вебсайт]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200309184327/http://www.katedral.org.ua/news/863-patriarshe-bogoslujinnya-na-svyato-velykomuchenyci-varvary-17-12-2014.html |archivedate=9 березня 2020 |accessdate=9 березня 2020}}</ref>
# [[Варсонофій (Руднік)]], єпископ Ужгородський і Закарпатський (25 січня 2015)<ref>{{cite web 
|url=http://www.katedral.org.ua/news/879-hirotoniya-epyskopa-ujgorods-kogo-varsonofiya-25-01-2015.html |title=Новий архієрей Закарпаття |date=25 січня 2015 |website=http://katedral.org.ua |publisher=[[Володимирський собор (Київ)|Володимирський кафедральний патріарший собор. Офіційний вебсайт]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200309184036/http://www.katedral.org.ua/news/879-hirotoniya-epyskopa-ujgorods-kogo-varsonofiya-25-01-2015.html |archivedate=9 березня 2020 |accessdate=9 березня 2020}}</ref>
# [[Паїсій (Кухарчук)]], єпископ Житомирський і Овруцький (23 січня 2017)<ref>{{Cite web|url=http://volya.if.ua/2017/02/pajisij-novyj-jepyskop-upts-kp/|title=Народна Воля » Паїсій – новий єпископ  УПЦ КП |date=3 лютого 2017 |website=volya.if.ua |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200309155217/http://volya.if.ua/2017/02/pajisij-novyj-jepyskop-upts-kp/ |archivedate=9 березня 2020 |accessdate=9 березня 2020}}</ref>
# [[Павло (Юристий)]], єпископ Одеський і Балтський (28 січня 2018, зараз єпископ Хмельницький і Кам’янець-Подільський)<ref>{{cite web 
|url=http://www.katedral.org.ua/news/1232-patriarh-novyny-28-01-2018.html |title=Архієрейська хіротонія єпископа Одеського і Балтського Павла |date=28 січня 2018 |website=http://katedral.org.ua |publisher=[[Володимирський собор (Київ)|Володимирський кафедральний патріарший собор. Офіційний вебсайт]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200309174505/http://www.katedral.org.ua/news/1232-patriarh-novyny-28-01-2018.html |archivedate=9 березня 2020 |accessdate=9 березня 2020}}</ref>

;Хіротонії, які очолював Епіфаній як предстоятель ПЦУ

# [[Епіфаній (Дімітріу)]], єпископ Ольвійський, вікарій Київської єпархії (26 травня 2019)<ref>{{cite web |url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/arhiyerejska-hirotoniya-yepyskopa-olvijskogo-epifaniya-dimitriu/ |title=Архієрейська хіротонія єпископа Ольвійського Епіфанія (Дімітріу) |author= |date=2019-05-26 |website=https://www.pomisna.info/ |publisher=[[Православна церква України]] |accessdate=26 травня 2019}}</ref>
# [[Никодим (Кулигін)]], єпископ Генічеський, вікарій Херсонської єпархії (4 грудня 2019, зараз єпископ Херсонський і Таврійський)<ref>{{cite web |url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/arhiyerejska-hirotoniya-yepyskopa-genicheskogo-nykodyma-kulygina/ |title=Архієрейська хіротонія єпископа Генічеського Никодима (Кулигіна) |author= |date=2019-12-04 |website=https://www.pomisna.info/ |publisher=[[Православна церква України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=4 грудня 2019}}</ref>
# [[Феогност (Бодоряк)]], єпископ Богородчанський, вікарій Івано-Франківсько-Галицької єпархії (13 лютого 2022)<ref>{{Cite web|title=Архієрейська хіротонія єпископа Богородчанського Феогноста (Бодоряка)|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/arhiyerejska-hirotoniya-yepyskopa-bogorodchanskogo-feognosta-bodoryaka/|website=PCU|date=2022-02-13|accessdate=2022-02-13|language=uk}}</ref>
# [[Антоній (Фірлей)]], єпископ Бориспільський, вікарій Київської єпархії (2 червня 2022)<ref>{{Cite web|title=У день свята Вознесіння Господнього звершено архієрейську хіротонію єпископа Бориспільського Антонія (Фірлея)|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/u-den-svyata-voznesinnya-gospodnogo-zversheno-arhiyerejsku-hirotoniyu-yepyskopa-boryspilskogo-antoniya-firleya/|website=pomisna.info|date=2022-06-02|accessdate=2022-06-02|language=uk}}</ref>

== Наукова і громадська діяльність ==
[[Файл:Митрополит_Епіфаній.jpg|міні|Митрополит в день обрання 15 грудня 2018]]

Митрополит Епіфаній є головою редакційної колегії наукових фахових видань «<nowiki/>[[Труди Київської духовної академії]]<nowiki/>» та «Богословський вісник Київської православної богословської академії», головою [[Спеціалізовані вчені ради|спеціалізованої вченої ради]] із правом прийняття до розгляду та проведення захисту [[Дисертація|дисертацій]] на здобуття [[Науковий ступінь|наукового ступеня]] [[Кандидат наук|кандидата наук]] зі спеціальності [[богослів'я]].

У науковому доробку митрополита Епіфанія понад 50 наукових [[Публікація|публікацій]], зокрема кілька [[Монографія|монографій]] у царині православного [[Теологія|богослів'я]].

Митрополит Епіфаній є активним церковним і [[Активізм|громадським діячем]], бере участь у багатьох наукових і просвітницьких заходах, своїм служінням здійснив значний особистий внесок у розвиток української [[Теологічна освіта|духовної освіти]] і науки та розбудову та зміцнення [[Україна|Української держави]].

== Погляди ==
[[Файл:Митрополит Епіфаній із духовенством ПЦУ та студентами КПБА.jpg|міні|373x373пкс|Митрополит Епіфаній із духовенством ПЦУ та студентами КПБА в Києві. 9 жовтня 2019 рік]]
У грудні 2018, після обрання Епіфанія предстоятелем ПЦУ на нього почалась інформаційна атака з неправдивих даних, вирваних із контексту. Для спростування на офіційному сайті Київської єпархії розмістили повідомлення: «Митрополит Епіфаній висловлював ті самі думки, що і у всіх публічних виступах: Українська Церква виступає проти насильства і розпалення ворожнечі, вона відкрита до діалогу; ніякого „захоплення Лаври“ не може бути, а розмови про „захоплення“ мають на меті сіяти напругу в суспільстві. Церква дотримується біблійної позиції, визначаючи одностатеві стосунки як гріх, і цю думку поділяє більшість українського суспільства. Також Церква не втручається у політичний процес та не вказує своїм вірним, яких кандидатів чи партії слід підтримувати.»<ref>{{Cite web|url=http://vidomosti.kiev.ua/novyny/22-worldnews/2018-22-12-2018.html|title=Російська інформаційна атака проти Митрополита Епіфанія — Київські єпархіальні відомості|website=vidomosti.kiev.ua|accessdate=2018-12-26}}</ref>

=== Ставлення до ЛГБТ ===
Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній (Думенко) впевнений, що представники [[ЛГБТ]] не можуть причащатися<ref>{{Cite web|title=Голова ПЦУ Епіфаній вважає, що ЛГБТ не можуть причащатися|url=https://hmarochos.kiev.ua/2019/03/01/golova-ptsu-epifanij-vvazhaye-shho-lgbt-ne-mozhut-prychashhatysya/|website=Хмарочос|date=2019-03-01|accessdate=2019-03-14|language=uk|first=Автор: Стасюк|last=Ірина}}</ref>: «У нас є чітка позиція&nbsp;— не тільки [[Православна церква України|Української православної церкви]], а і [[Всеукраїнська рада церков|Всеукраїнської ради церков]]&nbsp;— з приводу цього питання. Церква чітко розрізняє, де є гріх. Ми не можемо [[гріх]] назвати добром. Є людина, до якої ми ставимося з любов'ю. Але є гріх, який ми повинні присікати і говорити про нього відкрито. Є спосіб життя, який несумісний із християнськими поглядами. Тому є позиція [[Православна церква|Православної церкви]], є звернення Всеукраїнської ради Церков, і в цьому питанні ми є непохитними. Тому що ми базуємося на основах [[Біблія|Священного Писання]], де чітко говориться про те, що це є гріхом. І ми не можемо як Церква назвати це добром. Тому люди повинні каятися в своїх гріхах, виправляти свої помилки. І якщо людина покається, якщо вона це визнає, то звичайно, вона може брати участь у таїнствах».<ref>{{Cite news|title=Митрополит Епіфаній: "Ми не маємо права розпалювати в Україні релігійний фронт"|url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-47408699|date=2019-03-01|accessdate=2019-03-14|language=en-GB|first=Святослав Хоменко, Віталій|last=Червоненко}}</ref>

=== Стамбульська конвенція, домашнє насильство і гендерна ідеологія ===
За словами Митрополита Епіфанія ПЦУ словом і ділом підтримує рівність прав жінок і чоловіків, захист кожної людини від домашнього насильства та право людини на життя, але проти нав'язування гендерної ідеології, зокрема проти ратифікації [[Стамбульська конвенція|Стамбульської конвенці]]<nowiki/>ї.<ref name=":1">{{Cite web|title=Промова Предстоятеля на зустрічі Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій з Прем’єр-міністром України|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/promova-predstoyatelya-na-zustrichi-vseukrayinskoyi-rady-tserkov-i-religijnyh-organizatsij-z-prem-yer-ministrom-ukrayiny/|website=PCU|date=2020-06-02|accessdate=2020-06-09|language=uk}}</ref>

«XX століття показало, до яких згубних наслідків приводить впровадження ідеологій, які є нетерпимими до іншої позиції, в життя держав. Чи варто знову над суспільствами ставити експеримент лише тому, що це „новомодні огні“, якими нас вчергове хочуть „просвітити“? Сто років тому під гаслами прогресу та новітніх досягнень науки нам вже було нав'язано марксистсько-більшовицьку класову ідеологію, і всякий, хто висловлював сумнів у її засадах, ставав „ворогом народу“. Ми не хочемо, щоби Україна перетворилася у державу, де під гаслами боротьби за свободу і права будуть переслідувати, накладати штрафи, обмежувати і права, і свободу. Тому ми послідовно виступаємо проти ініціатив, мотивованих „гендерною ідеологією“, зокрема і проти ратифікації Стамбульської конвенції»,&nbsp;— сказав митрополит.<ref name=":1" />

«[…] ми не можемо сприймати і схвалювати виключно ідеологічно мотивоване трактування терміну „<nowiki/>[[гендер]]<nowiki/>“ не як еквівалент природної статі, чоловічої чи жіночої, а як особисте переконання»,&nbsp;— зазначив митрополит Епіфаній<ref name=":1" />.

Він згадав 15 статтю Конституції України: «Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова» і зазначив, що в українське законодавство намагаються внести елементи гендерної ідеології, як обов'язкові. Також він зауважив що Рада церков і релігійних організацій всіляко підтримувала законодавчі ініціативи, які були вже ухвалені, щодо боротьби з домашнім насильством, де механізми вже запроваджені кращі, ніж передбачає стамбульська конвенція.

На думку митрополита Епіфанія за фасадом назви Стамбульської конвенції вкладено низку цілком ідеологічних речей і тому, попри вже забезпечені законами України механізми захисту і попередження від домашнього насильства, ратифікацію конвенції знову і знову лобіюють. Предстоятель ПЦУ закликав усіх від кого це залежить, бути відкритими до конструктивного діалогу та почути цю позицію.<ref name=":1" /><ref>{{Cite web|title=Митрополит Епіфаній взяв участь у зустрічі Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій з Прем’єр-міністром України|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/mytropolyt-epifanij-vzyav-uchast-u-zustrichi-vseukrayinskoyi-rady-tserkov-i-religijnyh-organizatsij-z-prem-yer-ministrom-ukrayiny/|website=PCU|date=2020-06-02|accessdate=2020-06-09|language=uk}}</ref>

20 серпня під час робочої зустрічі Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій з Прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем та іншими членами Уряду у Клубі Кабінету Міністрів митрополит Епіфаній виступив із промовою, у якій наголосив неприйнятність внесення у навчальний специфічні гендерні теорії.

«<nowiki/>[[Всеукраїнська Рада Церков|Рада (Церков)]] не раз послідовно піддавала аргументованій критиці наполегливі намагання внести у навчальний процес ідеологічні засади, засновані на специфічних [[Гендер|гендерних теоріях]]. Ми завжди виступали і будемо виступати за рівність суспільних прав та можливостей жінок і чоловіків, але коли під виглядом боротьби за таку рівність ми бачимо наполегливі спроби нав'язати, зокрема і дітям та підліткам, штучні ідеологічні конструкції&nbsp;— ми не можемо не реагувати і будемо це робити»,&nbsp;— сказав митрополит Епіфаній.<ref name=":3">{{Cite web|title="Наша Рада від початку епідемії засвідчила відкритість до конструктивного діалогу та співпраці", – Митрополит Епіфаній на зустрічі ВРЦіРО з Прем’єр-міністром України|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/promova-predstoyatelya-na-zustrichi-vseukrayinskoyi-rady-tserkov-i-religijnyh-organizatsij-z-prem-yer-ministrom-ukrayiny-2/|website=PCU|date=2020-08-20|accessdate=2020-08-21|language=uk}}</ref>

Митрополит прокоментував тему боротьби проти домашнього насильства: «Рада підтримує таку боротьбу, сприяла ухваленню відповідних законів. Але на підставі аналізу та досвіду ми дійшли твердого переконання, що так звана '''[[Стамбульська конвенція]] лише використовує тематику домашнього насильства для впровадження у національні законодавства ідеологічно мотивованих правил''', заснованих на протиприродному трактуванні статі». «Ми знову і знову спостерігаємо наполегливі намагання, зокрема зовнішні, поступово впровадити в Україні цю ідеологію, як обов'язкову, що суперечить загальній конституційній нормі, яка забороняє встановлення обов'язкової ідеології. Тому наша Рада вважає, що '''Стамбульська конвенція''' '''не повинна вноситися на ратифікацію''' і просимо уважно поставитися до аргументів на користь такого рішення»,&nbsp;— підсумував митрополит Епіфаній.<ref name=":3" />

Митрополит Епіфаній 9 лютого 2021 року під час зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом Французької Республіки в Україні Етьєном де Понсеном зазначив, що ми прагнемо бути частиною європейської цивілізації, однак, є речі, які українські релігійні спільноти, як і суспільство в цілому, прийняти не можуть. Коли мова йде про рівність прав жінок і чоловіків, право людини на життя чи про захист від домашнього насильства – ми щиро засвідчуємо підтримку цих засад. Однак, '''ми не сприймаємо і не схвалюємо очевидно ідеологічно мотивованого тлумачення терміну «гендер»''', яке міститься у '''Стамбульській конвенції''' не у значенні чоловічої чи жіночої статі, а як особисте переконання.<ref>{{Cite web|title=Ми вдячні Франції за незмінну підтримку нашої територіальної цілісності, – Митрополит Епіфаній|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/my-vdyachni-frantsiyi-za-nezminnu-pidtrymku-nashoyi-terytorialnoyi-tsilisnosti-mytropolyt-epifanij/|website=PCU|date=2021-02-09|accessdate=2021-02-11|language=uk}}</ref>

1 березня 2021 року Епіфаній зустрівся з керівником Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи Марією Мезенцевою, членом Постійної делегації Мариною Бардіною і радником керівника делегації з міжнародних питань Богданом Веселовським. Було зазначено, що релігійні спільноти України всіляко підтримують протидію домашньому насильству та виступають за рівність прав жінок і чоловіків, однак '''не сприймають''' закладені у конвенцію ідеологічно забарвлені поняття «гендеру» та «гендерної ідентичності», що може призвести до тлумачення статі, як певне особисте переконання. На думку релігійних діячів, схвалення таких поглядів в майбутньому може призвести до серйозних і цілковито неприйнятних наслідків, що вже зараз можна спостерігати на прикладі деяких інших країн.<ref>{{Cite web|title=Предстоятель зустрівся з головою делегації ВР України в ПАРЄ|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/predstoyatel-zustrivsya-z-golovoyu-delegatsiyi-vr-ukrayiny-v-parye/|website=PCU|date=2021-03-01|accessdate=2021-03-02|language=uk}}</ref>

=== Демографія України ===
Митрополит Епіфаній 24 квітня 2021 року на зустрічі із прем'єр міністром України Денисом Шмигалем закликав підтримувати інститут сім’ї. «Ми не раз вже висловлювали обґрунтовані застереження щодо ратифікації Стамбульської конвенції та інших подібних речей, обумовлених просуванням так званої гендерної ідеології... якби на питання подолання демографічної кризи було б спрямовано хоча би половину тих зусиль, які було ззовні та зсередини витрачено на просування конвенції – ми вже зараз могли б бачити реальні зрушення у боротьбі з вимиранням України», – сказав предстоятель ПЦУ.<ref name=":4">{{Cite web|title=Потрібно зупинити демографічну кризу і підтримувати інститут сім’ї, – предстоятель ПЦУ|url=https://df.news/2021/04/24/potribno-zupynyty-demohrafichnu-kryzu-i-pidtrymuvaty-instytut-sim-i-predstoiatel-ptsu/|website=Духовний Фронт України|date=2021-04-24|accessdate=2021-04-27|language=uk}}</ref> Він заявив, що питання формування цілісної, довгострокової сімейної політики держави, подолання демографічної кризи, яка триває вже третє десятиліття, потребує уваги. «На наше спільне переконання без цього більшість реформ втрачають сенс. Якщо протягом життя одного-двох поколінь населення України скоротиться вдвічі, а потім український народ демографічно просто зникне – для кого будуть потрібні плоди реформ? Вже зараз число працюючих істотно нижче за число пенсіонерів. Мільйони людей працездатного віку виїхали закордон на заробітки і значна частина з них не планує повернутися. Тож якщо колись нас було 52 мільйони, то тепер реально нас навіть не 40 мільйонів», – сказав Епіфаній<ref name=":4" /><ref name=":5">{{Cite web|title=Промова Митрополита Епіфанія на зустрічі Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій з Прем’єр-міністром України|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/promova-mytropolyta-epifaniya-na-zustrichi-vseukrayinskoyi-rady-tserkov-i-religijnyh-organizatsij-z-prem-yer-ministrom-ukrayiny/|website=PCU|date=2021-04-23|accessdate=2021-04-27|language=uk}}</ref>.

Предстоятель ПЦУ запропонував лист із конкретними пропозиціями з цієї проблематики.<ref name=":4" /><ref name=":5" />

* створення чи реорганізація відповідного центрального органу виконавчої влади – міністерства чи державної служби – у справах сім’ї та подолання демографічної кризи;<ref name=":4" />
* підготовка пропозицій за участю науковців та експертів, батьківського середовища, релігійних та громадських організацій для Державної програми подолання демографічної кризи та підтримки сім’ї;<ref name=":4" />
* ухвалення такої Державної програми та забезпечення її реалізації.<ref name=":4" />

=== Піст ===
2019 року митрополит звернувся сказав такі слова: «„Хіба є гріх у тому, що я з'їм м'ясо?“, „Хіба Бог дивиться до мене в тарілку?“. Такі запитання можна почути від критиків постового харчування. Безперечно, що їсти, саме собою, не є гріхом, однак, якщо ми на деякий час не можемо добровільно. Які страви готувати у піст стримати себе від смачної та звичної для нас їжі, як ми зможемо себе стримати від гріховних звичок? Стриманість тіла допомагає нам опановувати наші пристрасті, виховує силу волі, привчає до того, що душа спрямовує тіло, а не тіло має душу за свою прислужницю.&nbsp; Ми їмо, щоб жити, а не живемо, щоб їсти, і піст дозволяє нам замислитися: що насправді є первинне й головне, а що&nbsp;— другорядне. Піст потрібен не Богові чи Церкві, а він потрібен нам самим»<ref>{{Cite web|title="Їсти – не гріх". Епіфаній дав православним настанови у Великий піст|url=https://tsn.ua/ukrayina/yisti-ne-ye-grihom-epifaniy-dav-pravoslavnim-nastanovi-u-velikiy-pist-1310106.html|website=ТСН.ua|date=2019-03-11|accessdate=2019-03-22|language=uk}}</ref>

=== Бог ===
«Бог має єдину божественну природу, недосяжну для повноти нашого пізнання і розуміння, і всі властивості цієї природи, про які знаємо з Одкровення Божого,&nbsp;— духовність, тобто відсутність будь-якої матеріальності, вічність, всемогутність, всюдиприсутність, благість та вседосконала довершеність&nbsp;— однаковою та рівною мірою властиві усім трьом Особам, Отцю, Сину і Святому Духу.<ref name=":2">{{Cite web|title=Проповідь Предстоятеля у День Святого Духа|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/propovid-predstoyatelya-u-den-svyatogo-duha/|website=PCU|date=2020-06-08|accessdate=2020-06-09|language=uk}}</ref>

По божеству Вони нічим не відрізняються, маючи розрізнення лише за особистісними, іпостасними властивостями. Отець є ненародженим та є єдиною причиною Сина і Духа Святого. Син предвічно народжується від Отця, а Дух Святий&nbsp;— предвічно ісходить від Отця. При цьому, як знаходимо пояснення у святих отців, вживаючи слова „народжується“ та „ісходить“, ми лише свідчимо те, що сказано про Сина і Святого Духа в Писанні, у Божественному Одкровенні. Ми не можемо проникнути розумом в те, чим у сутності та повноті своїй є предвічне народження чи предвічне ісходження, але свідчимо, що одне відрізняється від іншого&nbsp;— бо не двоє народжуються і не двоє ісходять, але і одне, й інше мають свій початок від Отця.

Отже, Дух Святий є Бог, у всіх природних якостях і властивостях рівний Отцю і Сину, єдиний з Ними у божестві, а водночас є унікальною Особою, з якою можливі та необхідні особисті відносини.»<ref name=":2" />

=== Благодатний Вогонь ===
У інтерв'ю для 5-го каналу митрополит Епіфаній сказав, що [[Благодатний вогонь|Святе Світло]] просто виносять і освячують, як і воду освячують, а пред тим наливають, хоча дехто вірує в чудесне сходження вогню. «Як приблизно ми освячуємо на Йордан воду: є речовина, є вода. Вона ж не виникає просто. Не твориться чудо. Священник не створює воду як таку, він просто освячує її, і вона отримує благодатну силу. Так само і з Благодатним вогнем. Він просто виноситься з Гробу Господнього... дехто вірить, що воно чудесним чином [сходить], але це більшою мірою спомин того першого чуда, яке було звершено в певний момент. І на знак цього воно відбувається кожного року»<ref>{{Citation|title=Про секс без кохання, війну на Донбасі, барбершоп і Філарета: Епіфаній у Рандеву з Яніною Соколовою|url=https://www.youtube.com/watch?v=eaE4QnbpXCI|accessdate=2021-05-07|language=uk-UA}}</ref>.

=== Революція Гідності ===
«''Саме завдяки [[Революція гідності|Революції Гідності]] ми отримали довгоочікуваний [[Томос]], документ про Автокефалію нашої [[Православна церква України|Православної Церкви в Україні]]. Про цей час мріяли та очікували багато поколінь наших попередників, але ми з вами стали безпосередніми учасниками, співтворцями та творцями. Всі ми разом: і Церква, і ви&nbsp;— ті активні учасники подій, робили все задля того, щоб цей час настав і зараз ми констатуємо, що маємо Незалежну Помісну Українську Православну Церкву''»<ref>{{Cite web|title=Революція Гідності зробила можливим отримання Томосу – Епіфаній|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2664132-revolucia-gidnosti-zrobila-mozlivim-otrimanna-tomosu-epifanij.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2019-03-22|language=uk}}</ref>

=== Ставлення до митрополита Онуфрія ===
Щодо митрополита [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрія]] митрополит Епіфаній сказав наступне: «Ще до [[Об'єднавчий собор українських православних церков|об'єднавчого Собору]] ми перетинались на державних заходах. Але після обрання мене предстоятелем ми навіть не перетинались. Я вважаю, що вести з ним переговори&nbsp;— нереально. Це людина, яка на 100&nbsp;% віддана інтересам [[Російська православна церква|російської церкви]] і російської держави. Тому вести з ним переговори про об'єднання дуже складно»<ref>{{Cite web|title=Епіфаній: вести переговори з митрополитом УПЦ (МП) Онуфрієм нереально|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-epifaniy/29802122.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2019-03-22|language=uk}}</ref>

=== РПЦ ===
«РПЦ в Україні є останнім форпостом Путіна. Тому що церква проникає глибоко в душі православних українців. І ми це реально бачимо, наскільки церква зомбує їх у цьому напрямку. Є багато тих, які зараз практично розуміють, але й до кінця не розуміють, що насправді відбулося. Вони переконані, що те, що відбулося, то це відбулося в неканонічний спосіб, що Вселенський патріарх зробив це неправильно, він не мав права і так далі»<ref>{{Cite web|title=РПЦ в Україні є останнім форпостом Путіна, - митрополит Епіфаній - новини Еспресо TV {{!}} Україна|url=https://espreso.tv/news/2019/02/02/rpc_v_ukrayini_ye_ostannim_forpostom_putina_mytropolyt_epifaniy|website=espreso.tv|accessdate=2020-01-27}}</ref><ref>{{Cite web|title=Епіфаній: РПЦ в Україні є останнім форпостом Путіна|url=http://www.pravda.com.ua/news/2019/02/3/7205595/|website=Українська правда|accessdate=2020-01-27|language=uk}}</ref> і передбачив, що російський вплив поступово втратить свою силу в результаті незалежності українського православ'я.

=== Росія ===
Російська Федерація чинить тиск і «активно використовує церкву як інструмент на зовнішньому напрямку. Тобто церква діє разом з російською державою».<ref>{{Cite web|title=«Росія активно використовує церкву як інструмент на зовнішньому напрямку» – глава ПЦУ Епіфаній|url=https://www.radiosvoboda.org/a/tserkva-pravoslavna/30358786.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2020-01-27|language=uk}}</ref>

=== Війна ===
Митрополит впевнений, що [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-українська війна]] припиниться тоді, «коли з Донбасу будуть виведені російські війська. Тоді в Україні справді запанує мир і ми самостійно у своїй хаті розберемося з тими проблемами, які, можливо, й існують».<ref>{{Cite web|title=Митрополит Епіфаній розповів як досягти миру на Сході України|url=https://duhovnyfront.com.ua/2020/07/29/mytropolyt-epifanii-rozpoviv-iak-dosiahty-myru-na-skhodi-ukrainy/|website=Духовний фронт|date=2020-07-29|accessdate=2020-08-01|language=uk}}</ref>

Митрополит Епіфаній засудив дії патріарха Російської православної церкви Кирила (Гундяєва), який 13 березня на недільній літургії передав так звану Серпневу ікону Божої Матері очільнику Росгвардії Віктору Золотову, який бере участь у війні проти України. Митрополит Епіфаній сказав: «Вручення в неділю на літургії очільником Московського патріархату Кирилом Гундяєвим директору Росгвардії ікони та побажання «благословення» вбивцям і душогубам – духовний злочин. Позицію глави РПЦ, який підтримав агресію проти України, мають засудити всі релігійні лідери світу!».<ref>{{Cite news|title=«Духовний злочин»: у ПЦУ прокоментували дії патріарха РПЦ, який передав ікону очільнику Росгвардії|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-pcu-duhovnyj-zlochyn-rpc-ikona-rosgvardiji/31753827.html|work=Радіо Свобода|accessdate=2022-03-16|language=uk}}</ref>

=== Мир ===
12 жовтня 2020 року під час освячення пам'ятного хреста в честь полеглих українських військовослужбовців митрополит Епіфаній сказав: «Ми молимось, щоб Господь послав нам справедливий мир. Справедливий, а не будь-який мир, тому що мир у неволі нам не потрібен. Нам потрібен справедливий мир у своїй незалежній, єдиній Українській державі»<ref>{{Cite web|title=Предстоятель ПЦУ Блаженнійший Митрополит Епіфаній здійснив чин освячення хреста на честь воїнів, загиблих за Україну|url=https://armyinform.com.ua/2020/10/predstoyatel-pczu-blazhennijshyj-mytropolyt-epifanij-zdijsnyv-chyn-osvyachennya-hresta-na-chest-voyiniv-zagyblyh-za-ukrayinu/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2020-10-14|language=uk}}</ref>

=== Сталін ===
У день пам'яті жертв політичних репресій Митрополит Епіфаній сказав: «цей історичний приклад має моральну складову, яка показує, як гріх може зруйнувати душу людини, як із колишнього семінариста, яким був [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосип Сталін,]] можна стати жорстоким катом та вбивцею мільйонів, очільником і ватажком цілої плеяди таких самих катів та людиновбивць».<ref>{{Cite web|title=Помолимося за упокій закатованих та вбитих|url=http://umoloda.kiev.ua/number/0/2010/146298//fb|website=Club-tourist|accessdate=2020-05-18|language=en-US}}</ref>

=== Ставлення до Степана Бандери ===
Під час свого візиту до Львова митрополит Епіфаній шанобливо згадав [[Бандера Степан Андрійович|Степана Бандеру]], назвавши його генієм українського національного і націєтворчого духу. А також сказав, що «''коли нас називають [[Бандерівці|бандерівцями]], то ми цим пишаємося''». «''Для декого таке найменування є лайливим, але для нас це честь. Бо наша земля породила таких славних героїв, які колись казали, що прийде час і один буде говорити „Слава Україні!“, а мільйони відповідатимуть „Героям Слава!“. Ми з вами дочекалися цього часу, тому повинні радіти, що є спадкоємцями наших героїв та маємо можливість осягнути і продовжувати те, що вони накреслили''»,&nbsp;— додав митрополит Епіфаній.<ref>{{Cite web|title=Митрополит Епіфаній: "Пишаємося, коли нас називають бандерівцями"|url=http://religionpravda.com.ua/2019/04/12/Митрополит-Епіфаній-Пишаємося-коли-н/|website=Релігійна правда|date=2019-04-12|accessdate=2019-04-12|language=uk}}</ref> Цікаво, що митрополит Епіфаній є лідером православних християн, тоді як Степан Бандера був греко-католиком.

=== Вшанування військовослужбовців ===
Під час святкування 30-ї річниці третього відновлення УАПЦ [[17 серпня]] 2019 року митрополит Епіфаній відвідав [[Личаківський цвинтар]] де разом з духовенством і вірянами ПЦУ молитовно вшанував [[Збройні сили України|українських воїнів]]. «''Ми шануємо і згадуємо у своїх молитвах славних героїв, які відійшли у вічність, які мужньо боролися за територіальну цілісність нашої держави. Полеглі захисники зробили велику самопожертву&nbsp;— віддали своє життя заради рідної країни, заради своїх ближніх, адже як навчав Господь наш Ісус Христос: „Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх“ (Ін. 15: 13). … Ми віримо, що Господь дав їм нетлінний вінець за той подвиг, який вони звершили. За ту любов, яку вони проявили до Батьківщини, до своєї родини і до кожного із нас. Тому сьогодні ми всі схиляємо голови перед вами, славними батьками, які виховали справжніх патріотів, які не словом, а ділом і власним життям засвідчили, що вони мають ту найвищу любов, про яку сказав Сам Ісус Христос''»,&nbsp;— сказав блаженнійший Епіфаній<ref>{{Cite web|title=НА МОГИЛАХ ГЕРОЇВ - Синодальне управління військового духовенства|url=https://www.suvd.com.ua/uk/articles/na-mogilah-gerojiv/show|website=www.suvd.com.ua|accessdate=2019-08-18}}</ref>.

===Російсько-українська війна===
Після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року та ескалації [[Російсько-українська війна (з 2014)|Російсько-української війни]], архієпископ Даниїл [[Українська православна церква США|Української Православної Церкви США]] повідомив, що Епіфаній планує залишитися в Україна під час бойових дій.<ref>{{cite web|url=https://www.sltrib.com/religion/2022/02/25/putin-is-making-it/|title=Путін 'робить це релігійна війна» — Глава Української Православної Церкви США критикує російського лідера, Московського патріарха Кирила лютий 2022 р.}}</ref>

Митрополит неодноразово засуджував дії [[Росія|Росії]], звертаючись за допомогою до міжнародної спільноти<ref>{{cite web|url=https://orthodoxtimes.com/metropolitan-of-kyiv-ukraine-needs-all- of-your-help-and-support-act-now/|publisher=Orthodox Times|date=25 лютого 2022|accessdate=27 лютого 2022|language=uk|title=Митрополит Київський: Україна потребує всієї вашої допомоги та підтримки – ДІЙ ЗАРАЗ!}}</ref> і запропонував другий [[Нюрнберзький процес]] переслідувати злочини, скоєні проти України.<ref>{{cite web|url=https://orthodoxtimes.com/metropolitan-of-kyiv -україна-і-світ-не-забуде-злочини-вчинив-ворог/|publisher=Orthodox Times|date=26 лютого 2022|accessdate=27 лютого 2022|language=uk |title=Митрополит Київський: Україна і світ не забудуть злочинів ворога}}</ref> Разом з іншими місцевими єпископами він запропонував їхні храми як укриття від бомбардувань.<ref>{{cite web |url=https://www.asianews.it/notizie-it/Invasione -russa-dell'Ucraina:-chiese-usate-come-ripari-dai-bombardamenti-55237.html|publisher=Asia News|date=26 лютого 2022|accessdate=27 лютого 2022|language=it|title=Invasione russa dell 'Ucraina: chiese usate come ripari dai bombardamenti}}</ref> Він також звернувся до [[Кирило (патріарх Московський)|Патріарха Московського Кирила]] з проханням організувати репатріацію загиблих російських воїнів в Україну.<ref>{{Cite web |title=Епіфаній просити Кирила забрати тіло російських солдатів |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/27/7326533/ |access-date=2022-02-27 |website=Українська правда |language=uk} }</ref><ref>{{cite web|url=https://orthodoxtimes.com/epifaniy-to-kirill-the-lives-of-russian-soldiers-became-the-price-for-your-own -ideas-and-those-of-vash-president/|publisher=Orthodox Times|date=28 лютого 2022|accessdate=1 березня 2022|language=uk|title=Епіфаній Кирилу: Життя російських солдатів стали ціною за ваші власні ідеї та ідеї вашого президента
}}</ref> Митрополит стверджував, що є ціллю російських військ.<ref>{{cite web|url=https://orthodoxtimes.com/metropolitan-epiphanius-of-kiev-i-am-the- target-no5-at-the-kill-list-of-russians/|publisher=Orthodox Times|date=5 березня 2022|accessdate=5 березня 2022|language=uk|title=Митрополит Київський Епіфаній: Я мішень №5 у списку знищення росіян}}</ref>

== Нагороди ==

=== Державні та світські ===
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] II&nbsp;ст. ([[1 грудня]] [[2015]])&nbsp;— ''за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю''<ref>{{УПУ|670/2015|1 грудня 2015|Про відзначення державними нагородами України з нагоди 24-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року}}</ref>
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III&nbsp;ст. ([[22 липня]] [[2008]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у розвиток духовності в Україні, багаторічну плідну церковну діяльність та з нагоди 1020-річчя хрещення Київської Русі''<ref>{{УПУ|664/2008|22 липня 2008|Про відзначення державними нагородами України діячів Української православної церкви Київського патріархату}}</ref>
* [[Почесна грамота Кабінету Міністрів України]] (2010)
* Нагороджений [[Грамота Верховної Ради України|грамотою Верховної Ради України]] (2017), відзнаками [[Міністерство оборони України|Міністерства оборони України]], [[Міністерство внутрішніх справ України|Міністерства внутрішніх справ України]], командування [[Сухопутні війська Збройних сил України|сухопутних військ України]], відзнаками [[Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова|Національного педагогічного університету ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова]]<ref name="rector" />.
* Орден «Неопалима купина» [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій|Державної служби з надзвичайних ситуацій України]] (2019)<ref>{{Cite web|title=Митрополит Епіфаній отримав Орден "Неопалима купина"|url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/orthodox/ocu/77020/|website=risu.org.ua|accessdate=2019-09-01}}</ref>.

=== Церковні ===
* [[Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого]] III ступеня (2009);
* Орден святого архістратига Божого Михаїла (2010);
* Орден святого хреста [[Чорногорська православна церква|Чорногорської Православної Церкви]] (2011);
* Орден Христа Спасителя (2015).
* Премія [[Афінагор I|Патріарха Афінагора]] в галузі прав людей від Ордену святого Андрія&nbsp;— {{Не перекладено|Архонти Вселенського патріархату|Архонтів Вселенського патріархату|ru|Архонты Вселенского патриархата}} в Америці (2019)<ref>{{Cite web|title=Митрополита ПЦУ Епіфанія у США нагородять премією Патріарха Афінагора|url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/ukraine_and_world/international_relations/76954/|website=risu.org.ua|accessdate=2019-09-01}}</ref>.

== Бібліографія ==
[[Файл:Culture and life, 51-2018.pdf|міні|Блаженнійший митрополит Київський і всієї України Епіфаній та почесний [[Філарет (патріарх Київський)|патріарх Філарет]] на обкладинці газети «[[Культура і життя]]»]]
* [http://slovoprosvity.org/2020/01/08/rizdvyane-poslannya-mytropolyta-kyivs-koho-i-vsiiei-ukrainy-epifaniia-preosviashchennym-arkhipastyriam-boholiubyvym-pastyriam-chesnomu-chernetstvu-ta-vsim-pravoslavnym-virnym-ukrainy/ РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ Митрополита Київського і всієї України Епіфанія преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім православним вірним України&nbsp;— Слово Просвіти, №&nbsp;1-2, січень 2020]

=== Праці ===
''Книги:''

* Епіфаній (Думенко), архієп. '''На шляху до спасіння'''<nowiki> : [проповіді, слова, послання, промови, доповіді, інтерв'ю] / архієпископ Епіфаній (Думенко). – Київ, 2012. – 692,  с.</nowiki>

''Переклади:''

* '''Апостольські постанови''' //пер. укр. мовою, вступ. ст. єпископа Епіфанія (Думенко) ; [літ. ред. О. Мирончук] ; Київ. православна богословська акад. УПЦ КП.&nbsp;— Київ: Видавничий відділ Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2011.&nbsp;— 282 с.<ref>{{Cite web|title=Апостольські постанови {{!}} «Наша Парафія»|url=https://parafia.org.ua/biblioteka/svyatoottsivski-tvory/apostolski-postanovy/|accessdate=2020-04-24|language=uk}}</ref>
* Мужі апостольські: збірка писань мужів апостольських у перекладі українською мовою викладачів та аспірантів Київської православної богословської академії / під. ред. Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси–України Філарета ; [автор вступу та передмов до книг прот. Олександр Трофимлюк].&nbsp;— К. : Видавничий відділ УПЦ Київського Патріархату, 2010.&nbsp;— 304 с.&nbsp;— '''''автор перекладу українською мовою «Вчення дванадцятьох апостолів» з давньогрецької мови'''''<ref>{{Cite book|url=http://nbuv.gov.ua/j-pdf/pravvkp_2017_5_9.pdf|title=Православний вісник № 5, 2017 рік|last=|first=священик Сергій Колот|year=2017|publisher=|location=Свідчення ранньохристиянської пам’ятки
«Вчення дванадцятьох апостолів»
про незалежність місцевої Церкви|pages=47-52|language=|isbn=}}</ref>

''Докторська дисертація:''

* Думенко С.&nbsp;П.&nbsp;Формування церковно-канонічних збірників в Донікейський період та їх характеристика: : дис… канд. богосл. наук / Думенко Сергій Петрович.&nbsp;— Київ, 2003.&nbsp;— 190 с.

''Статті:''

* Епіфаній (Думенко), архім. '''Вчення дванадцятьох апостолів&nbsp;— Дідахі.'''<ref>{{Cite web|title=Володимирський кафедральний патріарший собор — Вчення дванадцятьох апостолів - Дідахі.|url=http://www.katedral.org.ua/library/154-didahi.html|website=www.katedral.org.ua|accessdate=2020-04-24}}</ref>
* Епіфаній (Думенко), митр. '''Архієпископ Арсеній (Берло)&nbsp;— засновник Переяславського колегіуму До ювілею Переяславського колегіуму (1734—2014)''' / Епіфаній (Думенко) митрополит. /Православ'я в Україні: збірник матеріалів IV Міжнародної наукової конференції (18-19 листопада 2014)// ред.: митроп. Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського Епіфанія (Думенка), прот. Віталія Клоса&nbsp;— К. : Київська православна богословська академія, 2014.&nbsp;— С. 524<ref>{{Cite web|title=Дипломатическая академия Украины имени Геннадия Удовенка при МИД – Центр информационных ресурсов – Электронный каталог библиотеки ДАУ|url=http://library.da.mfa.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_11/cgiirbis_64.exe?LNG=&C21COM=S&I21DBN=DB2&P21DBN=DB2&S21FMT=fullwebr&S21ALL=(%3C.%3ES=Релігієзнавство%20--%20Релігія%20--%20Православ'я%3C.%3E)&Z21ID=&S21SRW=TIPVID&S21SRD=&S21STN=1&S21REF=&S21CNR=20|website=library.da.mfa.gov.ua|accessdate=2020-04-24}}</ref>
* Епіфаній (Думенко), митр. '''До історії Переяславської єпархії''' // Труди КДА: богословсько-історичний збірник Київської православної богословської академії УПЦ Київського Патріархату / ред. кол.: митр. Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній (Думенко) (гол. ред.) [та ін.].&nbsp;— [К.], 2014.&nbsp;— №&nbsp;13.&nbsp;— С. 164—168.
* Епіфаній (Думенко), митр. '''Право на автокефалію Української Православної Церкви''' // Труди КДА: богословсько-історичний збірник Київської православної богословської академії УПЦ Київського Патріархату / ред. кол.: митр. Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній (Думенко) (гол. ред.) [та ін.].&nbsp;— [К.], 2018.&nbsp;— №&nbsp;18.&nbsp;— С. 10&nbsp;— 23.<ref>{{Cite web|title=Перегляд № 18 (190) (2018): ТРУДИ КИЇВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ АКАДЕМІЇ|url=https://works.kpba.edu.ua/index.php/trudy/issue/view/2/1|website=works.kpba.edu.ua|accessdate=2020-04-24}}</ref>
* Епіфаній (Думенко), митр. '''Постать священномученика Макарія, Митрополита Київського і всієї Руси, в історії Української Православної Церкви''' // Труди КДА: богословсько-історичний збірник Київської православної богословської академії УПЦ Київського Патріархату / ред. кол.: митр. Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній (Думенко) (гол. ред.) [та ін.].&nbsp;— [К.], 2017.&nbsp;— №&nbsp;17.&nbsp;— С. 5&nbsp;— 12.<ref>{{Cite web|title=Перегляд № 17 (189) (2017): ТРУДИ КИЇВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ АКАДЕМІЇ|url=https://works.kpba.edu.ua/index.php/trudy/issue/view/1/2|website=works.kpba.edu.ua|accessdate=2020-04-24}}</ref>
* Епіфаній&nbsp; (Думенко), митр.  Обрання  першоієрархів-українців  на  Київську кафедру як шлях до автокефалії Української Православної Церкви // Труди Київської Духовної Академії: науковий збірник Київської православної богословської академії / ред. кол.: митр. Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній (Думенко) (гол. ред.) [та ін.].&nbsp;— [К.], 2016.&nbsp;— No 16 (188).&nbsp;— С. 5–17.
* [http://rivne-cerkva.rv.ua/news/2614-chi-dovgo-shche-v-ukrajins-kikh-dushakh-bude-nishporiti-ruka-moskvi.html Епіфаній (Думенко), митр. Чи довго ще в українських душах буде нишпорити рука Москви? 2015.]
* Думенко С. Стопами апостола Павла в Греції [Електронний ресурс] / Сергій Думенко.&nbsp;— 2007.&nbsp;— Режим доступу до ресурсу: https://logos.at.ua/publ/1-1-0-4.<ref>{{Cite web|url=https://logos.at.ua/publ/1-1-0-45|title=Стопами апостола Павла в Греції|last=Думенко|first=Сергій|date=2007|website=Православний вебпортал «ЛОГОС»|publisher=|language=|accessdate=28.04.2020}}</ref>
* Думенко С. Авторитет і сила священних канонів [Електронний ресурс] / Сергій Думенко.&nbsp;— 2007.&nbsp;— Режим доступу до ресурсу: https://logos.at.ua/publ/1-1-0-2<ref>{{Cite web|url=https://logos.at.ua/publ/1-1-0-2|title=АВТОРИТЕТ І СИЛА СВЯЩЕННИХ КАНОНІВ|last=Думенко|first=Сергій|date=09.10.2007|website=Православний вебпортал "ЛОГОС"|publisher=|language=|accessdate=28.04.2020}}</ref>
* Думенко С. Правила святих Отців перших століть. Правила святого Петра Олександрійського. [Електронний ресурс] / Сергій Думенко.&nbsp;— 2007.&nbsp;— Режим доступу до ресурсу: https://logos.at.ua/publ/1-1-0-196<ref>{{Cite web|url=https://logos.at.ua/publ/1-1-0-196|title=Правила святих Отців перших століть. Правила святого Петра Олександрійського|last=Думенко|first=Сергій|date=2007|website=Православний вебпортал «ЛОГОС»|publisher=|language=|accessdate=28.04.2020}}</ref>
* Думенко С. Правила святих Отців перших століть. Правила святого Григорія Неокесарійського. [Електронний ресурс] / Сергій Думенко.&nbsp;— 2007.&nbsp;— Режим доступу до ресурсу: [https://logos.at.ua/publ/1-1-0-196 https://logos.at.ua/publ/1-1-0-195]<ref>{{Cite web|url=https://logos.at.ua/publ/1-1-0-195|title=Правила святих Отців перших століть. Правила святого Григорія Неокесарійського.|last=Думенко|first=Сергій|date=|website=Православний вебпортал «ЛОГОС»|publisher=|language=|accessdate=28.04.2020}}</ref>
* Думенко С. Правила святих Отців перших століть. Правила святого Діонісія Олександрійського. [Електронний ресурс] / Сергій Думенко.&nbsp;— 2007.&nbsp;— Режим доступу до ресурсу: [https://logos.at.ua/publ/1-1-0-196 https://logos.at.ua/publ/1-1-0-137]<ref>{{Cite web|url=https://logos.at.ua/publ/1-1-0-137|title=Правила святих Отців перших століть. Правила святого Діонісія Олександрійського.|last=Думенко|first=Сергій|date=2007|website=Православний вебпортал «ЛОГОС»|publisher=|language=|accessdate=28.04.2020}}</ref>
* Думенко С. Вплив держави на адміністративний устрій Древньої Церкви. [Електронний ресурс] / Сергій Думенко.&nbsp;— 2007.&nbsp;— Режим доступу до ресурсу: [https://logos.at.ua/publ/1-1-0-196 https://logos.at.ua/publ/1-1-0-136]<ref>{{Cite web|url=https://logos.at.ua/publ/1-1-0-136|title=Вплив держави на адміністративний устрій Древньої Церкви|last=Думенко|first=Сергій|date=2007|website=Православний вебпортал «ЛОГОС»|publisher=|language=|accessdate=28.04.2020}}</ref>
* Думенко С. Церковні Канони святих Апостолів. [Електронний ресурс] / Сергій Думенко.&nbsp;— 2007.&nbsp;— Режим доступу до ресурсу: [https://logos.at.ua/publ/1-1-0-196 https://logos.at.ua/publ/1-1-0-135]<ref>{{Cite web|url=https://logos.at.ua/publ/1-1-0-135|title=“Церковні Канони святих Апостолів”|last=Думенко|first=Сергій|date=2007|website=Православний вебпортал «ЛОГОС»|publisher=|language=|accessdate=28.04.2020}}</ref>
* Думенко С. Святі Метеори&nbsp;— чернеча держава в горах. [Електронний ресурс] / Сергій Думенко.&nbsp;— 2007.&nbsp;— Режим доступу до ресурсу: [https://logos.at.ua/publ/1-1-0-196 https://logos.at.ua/publ/1-1-0-133]<ref>{{Cite web|url=https://logos.at.ua/publ/1-1-0-133|title=Святі Метеори – чернеча держава в горах|last=Думенко|first=Сергій|date=2007|website=Православний вебпортал «ЛОГОС»|publisher=|language=|accessdate=28.04.2020}}</ref>
* Думенко С. Таємничий острів Патмос&nbsp;— Егейський Єрусалим.[Електронний ресурс] / Сергій Думенко.&nbsp;— 2007.&nbsp;— Режим доступу до ресурсу: [https://logos.at.ua/publ/1-1-0-196 https://logos.at.ua/publ/1-1-0-120]<ref>{{Cite web|url=https://logos.at.ua/publ/1-1-0-120|title=Таємничий острів Патмос – Егейський Єрусалим|last=Думенко|first=Сергій|date=|website=Православний вебпортал «ЛОГОС»|publisher=|language=|accessdate=28.04.2020}}</ref>
* Думенко С. Афон і Україна&nbsp;— духовна єдність.[Електронний ресурс] / Сергій Думенко.&nbsp;— 2007.&nbsp;— Режим доступу до ресурсу: [https://logos.at.ua/publ/1-1-0-196 https://logos.at.ua/publ/1-1-0-48]<ref>{{Cite web|url=https://logos.at.ua/publ/1-1-0-48|title=Афон і Україна – духовна єдність|last=Думенко|first=Сергій|date=2007|website=Православний вебпортал «ЛОГОС»|publisher=|language=|accessdate=28.04.2020}}</ref>

''Доповіді:''

* Епіфаній (Думенко), архієп. '''Християнство на землях сучасної України на початковому етапі''' : доповідь на Науковій богословсько-історичній конференції, присвяченій 1150-літтю утворення Київської Митрополії при князі Аскольді (Київ, 15 листопада 2012 року) // На шляху до спасіння: [проповіді, слова, послання, промови, доповіді, інтерв'ю].&nbsp;— К., 2012.&nbsp;— С. 672—680.
* Епіфаній (Думенко), митр. '''Хрещення Київської Руси-України та виникнення і розвиток церковно-освітніх закладів Православної Церкви, 2013.'''<ref>{{Cite web|title=Українська Православна Церква Київський Патріархат – Українська Православна Церква Київський Патріархат|url=https://new.cerkva.info/|website=new.cerkva.info|accessdate=2020-04-24}}</ref>

=== Публікації про Епіфанія ===
* Василь Уліцький. Митрополит Епіфаній особисто завантажував фури на фронт. Газ. «Цікава газета на вихідні», 20 грудня 2018&nbsp;р., с. 4.
* Митрополит Епіфаній розповів, коли закінчиться війна на Донбасі і навіщо нам ЄС та НАТО<ref>{{Cite web|title=Митрополит Епіфаній сказав, коли закінчиться війна на Донбасі і розповів навіщо нам ЄС та НАТО|url=https://ukr.media/ukrain/389634/|website=Ukr.Media|date=2019-04-09|accessdate=2019-04-10|language=uk|last=ukr.media}}</ref>.

== Мови ==
Володіє українською, грецькою<ref>{{Cite web|url=http://www.radiosvoboda.org/a/text-epiphanii/29658116.html|title=Епіфаній – очільник єдиної Української помісної православної церкви. Хто він і чого чекати?|website=Радіо Свобода|language=uk|accessdate=2018-12-16}}</ref>, англійською, російською мовами.

== Див. також ==
* [[Православна церква України]]
* [[Об'єднавчий собор українських православних церков]]
* [[Його Блаженство]]

== Світлини ==
<gallery caption="" widths="220" heights="220" mode="packed" perrow="" class="style=">
Єпіфаній у Сєвєродонецьку (1).jpg |Освячення місця майбутнього храму у Сєвєродонецьку
Єпіфаній у Сєвєродонецьку (2).jpg |
Єпіфаній у Сєвєродонецьку (3).jpg |
Єпіфаній у Сєвєродонецьку (4).jpg |
Єпіфаній у Сєвєродонецьку (5).jpg |
Єпіфаній у Сєвєродонецьку (6).jpg |
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела ==
* [http://www.cerkva.info/eparches/mytropolyt-pereiaslav-khmelnytskyi-i-bilotserkivskyi-epifaniy Офіційний сайт УПЦ КП]
* [https://web.archive.org/web/20180517223625/http://kpba.edu.ua/about/administration/rector.html Офіційний сайт Київської православної богословської академії]
* [http://kp-osvita.org.ua/index.php/kerivnytstvo Офіційний сайт Синодального управління у справах духовної освіти УПЦ Київського Патріархату]
* [http://youtu.be/h2W8l-a0BKE Митрополит ЕПІФАНІЙ: слово до вірян на Софійській площі / Київ • 15 грудня 2018 року // ВІДЕО]
* [http://www.bbc.com/ukrainian/news-46557247 Хто такий митрополит Епіфаній, який очолив церкву та отримає томос] //&nbsp;bbc.com
* [https://web.archive.org/web/20190107233005/https://www.pomisna.info/mytropolyt/ Митрополит] // Офіційний сайт Православної церкви України

== Посилання ==
{{Вікіцитати}}

* [https://www.radiosvoboda.org/a/intervyu-predstoyatel-ptsu-mytropolyt-epifaniy/31614610.html «Російську імперію зла» Путін і Кирило не бачать без України – Епіфаній]

* {{cite web |url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/blazhennijshyj-mytropolyt-epifanij-ya-ne-pragnuv-uzyaty-te-shho-ne-nalezhalo-meni/ |title=Блаженнійший Митрополит Епіфаній: “Я не прагнув узяти те, що не належало мені” |author= |date=2019-09-26 |website=https://www.pomisna.info/ |publisher=[[Православна церква України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=26 вересня 2019}}

{{Предстоятелі Православних Церков}}
{{Єпископат Православної Церкви України}}
{{Бібліоінформація}}
{{ВП-Портали|Православ'я|Україна|Християнство|колір=1}}

[[Категорія:Єпископи Української православної церкви Київського патріархату]]
[[Категорія:Переяславські православні єпископи]]
[[Категорія:Митрополити Православної церкви України]]
[[Категорія:Настоятелі монастирів Києва]]
[[Категорія:Українські педагоги]]
[[Категорія:Журналісти]]
[[Категорія:Члени НСЖУ]]
[[Категорія:Волонтери АТО]]
[[Категорія:Уродженці Березівського району]]
[[Категорія:Релігійні діячі Рівного]]
[[Категорія:Православні богослови]]
[[Категорія:Богослови за алфавітом]]
[[Категорія:Випускники Київської духовної семінарії]]