Перегляд вихідного коду сторінки Російська окупація Криму

{{Картка події
| partof = 
| title = Російська окупація Автономної Республіки Крим і Севастополя
| image = Russian_Occupation_of_Crimea.svg
| image_size = 250px
| caption = Мапа окупації [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]] і [[Севастополь|Севастополя]]:<br/>{{Legend2|#d87a79|Oкуповано на поточний момент на 20 лютого 2014.}}
| date = 20 лютого 2014&nbsp;— ''дотепер''
| organisers = {{RUS}}
| participants = {{Flagicon image|Banner_of_the_Armed_Forces_of_the_Russian_Federation_(obverse).svg|border}} [[Збройні сили Російської Федерації|Збройні сили РФ]]
| outcome = ''триває''
| casualties1 =
| casualties2 =
| casualties3 =
| location = {{UKR}}:<br/>• [[Файл:Flag of Crimea.svg|border|22px]] [[Автономна Республіка Крим]]<br/> • [[Файл:Flag of Sevastopol.svg|border|22px]] [[Севастополь]]
}}{{поточна подія}}{{About|[[Окупація|окупацію]] Криму, що триває з 20 лютого 2014 року|анексію та військове вторгнення|Анексія Криму (2014)|Російське збройне вторгнення в Крим (2014)}}
{{Окупація Криму РФ}}

'''Російська окупація Кримського півострова'''<ref name=":4">{{cite web |url=https://www.president.gov.ua/documents/1172021-37533 |назва=Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року "Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя"» № 117/2021 |автор= |дата=24 березня 2021 року |вебсайт=Президента України |видавець= |дата-доступу=24 березня 2021 року |archive-date=24 березня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210324193718/https://www.president.gov.ua/documents/1172021-37533 }}</ref><ref>{{книга
 |автор          = 
 |частина        = Словник. Позиція Міністерства закордонних справ України щодо вживання термінології
 |заголовок      = Актуальні орієнтири державної політики щодо тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя
 |посилання      = http://www.ppu.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/Posibnyk.pdf
 |видання        = 
 |відповідальний = 
 |місце          = Київ
 |видавництво    = [[Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим]] / [[Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України]]
 |рік            = 2020
 |том            = 
 |сторінки       = 9
 |сторінок       = 29
 |isbn           = 
 |ref            = 
}}</ref><ref name="zmina">{{книга
 |автор          = 
 |частина        = Анексія, окупація, «приєднання» Криму чи «встановлення контролю РФ» над Кримом – який термін правильний? / Чому словосполучення «анексований Крим», «анексія Криму» є не зовсім коректними?
 |заголовок      = Крим у контексті окупації: Q&A‑посібник для медіа
 |посилання      = https://zmina.ua/content/uploads/sites/2/2020/07/crimeaqa_web-1.pdf
 |видання        = 
 |відповідальний = 
 |місце          = Київ
 |видавництво    = Центр прав людини ZMINA —  Кримська правозахисна група — [[Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим]]
 |рік            = 2020
 |том            = 
 |сторінки       = 6-8
 |сторінок       = 50
 |isbn           = 
 |ref            = 
|archivedate= 14 січня 2021 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20210114212600/https://zmina.ua/content/uploads/sites/2/2020/07/crimeaqa_web-1.pdf 
}}</ref><ref>{{cite web
 |url                     = https://mtot.gov.ua/ua/termin-aneksija-hibni-po-vidnoshennju-do-krimu-ta-superechit-ukraiinskomu-zakonodavstvu
 |назва              = Термін «анексія» хибний по відношенню до Криму і суперечить українському законодавству
 |прізвище        = 
 |ім'я                 = 
 |дата                = 20.11.2020
 |вебсайт          = 
 |видавець        = [[Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України]]
 |дата-доступу = 20.01.2021
 |archive-date            = 06.12.2020
 |archive-url             = https://web.archive.org/web/20201206013629/https://mtot.gov.ua/ua/termin-aneksija-hibni-po-vidnoshennju-do-krimu-ta-superechit-ukraiinskomu-zakonodavstvu
}}</ref><ref>{{книга
 |автор             = 
 |частина           = Тимчасово окуповані Автономна Республіка Крим та м. Севастополь, п.17
 |посилання частина = https://www.rnbo.gov.ua/files/2021/ГЛОСАРІЙ.pdf
 |заголовок         = Глосарій назв, термінів та словосполучень, які рекомендовано використовувати у зв’язку з тимчасовою окупацією Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, м. Севастополь і окремих районів Донецької та Луганської областей
 |посилання         = https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/5093.html
 |відповідальний    = 
 |видання           = 
 |місце             = Київ
 |видавництво       = [[Рада національної безпеки і оборони України]]
 |рік               = 2021
 |том               = 
 |сторінки          = 3
 |сторінок          = 
 |isbn           = 
 |ref            = 
}}</ref>&nbsp;— це триваюча [[військова окупація]] та протиправне захоплення [[Російська Федерація|Російською Федерацією]] території України: [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]<ref name="Feb20r">[https://dt.ua/POLITICS/rada-utochnila-datu-pochatku-rosiyskoyi-okupaciyi-krimu-20-lyutogo-2014-roku-184750_.html Рада уточнила дату початку російської окупації Криму&nbsp;— 20 лютого 2014 року] // ''[[Дзеркало тижня]]'', 15 вересня 2015</ref><ref name="Feb20p">[https://jurliga.ligazakon.net/news/135347_prezident-pdpisav-zakon-shcho-viznacha-datu-pochatku-okupats-krimu Президент підписав Закон, що визначає дату початку окупації Криму] // ligazakon, 7 жовтня 2015, 15:20 <br/> {{Cite web |url= http://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakon-yakij-viznachaye-20-lyutogo-2014-ro-36099 |title=Президент підписав Закон, який визначає 20 лютого 2014 року як дату початку тимчасової окупації території України |accessdate=7 жовтня 2015 |archive-date=10 жовтня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151010013347/http://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakon-yakij-viznachaye-20-lyutogo-2014-ro-36099 }}</ref><ref name="zmina" /> і [[Севастополь|Севастополя]], та поширення на цих територіях військово-політичних, адміністративних, економічних й соціальних порядків. Окупація Криму стала частиною [[російсько-українська війна (з 2014)|російської збройної агресії проти України]].

== Історія ==

=== Початок окупації ===
[[Файл:2014 Крим.PNG|міні|Облога і захоплення військових частин ЗСУ у АР Крим і Севастополі у березні 2014 року]]У ніч з 26 на 27 лютого російські спецпризначенці захопили й блокували Верховну Раду Криму та Раду Міністрів Криму. Представники так званого «ополчення Криму» за підтримки військовослужбовців Збройних сил Російської Федерації захопили інші адміністративні будівлі, аеропорти у [[Сімферополь|Сімферополі]] та Севастополі, установи зв'язку, [[засоби масової інформації]] тощо. На їхню вимогу до парламенту Криму прийшла частина депутатів, що проголосували за проведення референдуму про розширення автономії Криму 25 травня 2014&nbsp;— в день президентських виборів в Україні. При цьому наявність кворуму є сумнівною, оскільки на засідання не допустили ЗМІ.<ref name="unian.ua">{{Cite web |url=http://www.unian.ua/politics/890739-zmi-rada-ark-ne-moje-rozglyanuti-pitannya-pro-vsekrimskiy-referendum-u-deputativ-nemae-kvorumu.html |title=ЗМІ: Рада АРК не може розглянути питання про всекримський референдум — у депутатів немає кворуму |accessdate=15 квітня 2014 |archive-date=30 вересня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140930104203/http://www.unian.ua/politics/890739-zmi-rada-ark-ne-moje-rozglyanuti-pitannya-pro-vsekrimskiy-referendum-u-deputativ-nemae-kvorumu.html }}</ref> Російський диверсант і терорист [[Гіркін Ігор Всеволодович|Ігор Гіркін]] в ефірі однієї з російських телепередач зізнався, що депутатів Верховної Ради Криму голосувати за рішення про відділення Криму від України насильно зганяли так звані «ополченці», а він особисто був одним з командирів цього «ополчення»<ref name="hvylya.net">[http://hvylya.net/news/digest/girkin-priznalsya-chto-deputatov-kryima-nasilno-sgonyali-golosovat-za-otdelenie-ot-ukrainyi.html Гиркин признался, что депутатов Крыма насильно сгоняли голосовать за отделение от Украины, 24.01.15] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150126033450/http://hvylya.net/news/digest/girkin-priznalsya-chto-deputatov-kryima-nasilno-sgonyali-golosovat-za-otdelenie-ot-ukrainyi.html |date=26 січня 2015 }} {{ref-ru}}</ref>. Невдовзі було двічі змінено дату референдуму: перенесено спершу на 30 березня, а потім&nbsp;— на 16 березня. Також було змінено формулювання питання&nbsp;— замість розширення автономії йшлося про приєднання до складу Російської Федерації. Фактично, обидва «альтернативні» питання були сформульовані так, що виключали приналежність Криму до України<ref name="espreso.tv">{{Cite web |url=http://espreso.tv/new/2014/03/06/pytannya_krymskoho_referendumu_ne_zalyshayut_vyboru__tilky_vykhid_z_ukrayiny_yuryst |title=Питання Кримського референдуму не залишають вибору — тільки вихід з України,- юрист. Еспресо TV, 6 березня, 2014 |accessdate=17 лютого 2015 |archive-date=18 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150218002050/http://espreso.tv/new/2014/03/06/pytannya_krymskoho_referendumu_ne_zalyshayut_vyboru__tilky_vykhid_z_ukrayiny_yuryst }}</ref>. Водночас, за українським законодавством, оскільки Україна є унітарною державою, питання про відокремлення регіону може бути вирішене лише на національному референдумі. З огляду на це, ще до проведення референдуму лідери країн [[ЄС]], [[Сполучені Штати Америки|США]] та багатьох інших визнали його незаконним, а його результати&nbsp;— недійсними.

[[1 березня]] 2014 року [[Рада Федерації|Рада Федерації РФ]] підтримала звернення президента Російської Федерації [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]] про дозвіл на застосування [[Збройні сили Російської Федерації|Збройних сил Російської Федерації]] на території України<ref name="Росія оголосила Україні війну">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016786/ Росія оголосила Україні війну] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140304043223/http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016786/ |date=4 березня 2014 }} // [[Українська правда]].&nbsp;— Субота, 01 березня 2014, 17:23.</ref> [[Рада національної безпеки і оборони України]] у зв'язку з [[Російсько-українська війна (з 2014)|агресією з боку Російської Федерації]], ухвалила рішення привести [[Збройні сили України]] у повну бойову готовність та розробила «детальний план дій на випадок прямої [[Агресія (політика)|військової агресії]] з боку РФ»<ref name="pravda.com.ua">{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016859/ |title=Турчинов доручив привести ЗСУ у повну бойову готовність |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=27 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140627235518/http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016859/ }}</ref>.

=== Анексія Криму ===
{{main|Анексія Криму (2014)}}
[[16 березня]] 2014 року відбувся «референдум про статус Криму», на якому за офіційними даними 96,77&nbsp;% жителів [[Автономна Республіка Крим|АРК]] та міста [[Севастополь]] проголосували за возз'єднання відповідних територій з [[Росія|Російською Федерацією]]. [[17 березня]] [[Верховна Рада Автономної Республіки Крим|Верховна Рада АРК]] проголосила незалежність [[Республіка Крим|Республіки Крим]], а [[18 березня]] у Георгіївській залі [[Московський кремль|Московського Кремля]] Президент Російської Федерації [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]] спільно з самопроголошеними [[Прем'єр-міністри Криму|Головою Ради Міністрів АРК]] [[Аксьонов Сергій Валерійович|Сергієм Аксьоновим]], спікером Верховної Ради АРК [[Константинов Володимир Андрійович|Володимиром Костантиновим]], та самопроголошеним «головою координаційної ради зі створення управління з забезпечення життєдіяльності Севастополя» [[Чалий Олексій Михайлович|Олексієм Чалим]] підписали [[Договір про прийняття Криму до складу Росії|Договір про прийняття Республіки Крим до складу Російської Федерації]]. [[21 березня]] [[Рада Федерації]] прийняла закон про ратифікацію Договору від 18 березня та закон про утворення нових [[Адміністративний поділ Росії|суб'єктів федерації]]&nbsp;— Республіки Крим та міста федерального значення Севастополь, закріпивши [[Анексія Криму (2014)|анексію цих регіонів Російською Федерацією]].

[[27 березня]] [[2014]] [[Генеральна Асамблея ООН]] підтримала територіальну цілісність України, визнавши Крим і Севастополь її невід'ємними частинами. За відповідну резолюцію проголосували 100 країн-членів ООН зі 194. Проти проголосували лише 11 країн ([[Білорусь]], [[Болівія]], [[Венесуела]], [[Вірменія]], [[Зімбабве]], [[Куба]], [[КНДР]], [[Нікарагуа]], [[Росія|Російська Федерація]], [[Сирія]] та [[Судан]]), 58 країн утрималися, решта не брали участі в голосуванні.<ref name="ReferenceA">{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/27/7020541/ |title=Генасамблея ООН підтримала територіальну цілісність України |accessdate=15 квітня 2014 |archive-date=22 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210122214717/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/27/7020541/ }}</ref> Насильницька анексія Криму не визнається українською державою<ref name="ReferenceB">{{Cite web |url=http://www.unian.ua/politics/906384-ukrajina-nikoli-ne-viznae-aneksiyu-krimu-rosieyu-yatsenyuk.html |title=Україна ніколи не визнає анексію Криму Росією — Яценюк |accessdate=30 листопада 2015 |archive-date=8 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151208072350/http://www.unian.ua/politics/906384-ukrajina-nikoli-ne-viznae-aneksiyu-krimu-rosieyu-yatsenyuk.html }}</ref>, не визнається [[Генеральна асамблея ООН|Генеральною асамблеєю ООН]], [[Парламентська асамблея Ради Європи|ПАРЄ]]<ref>{{cite web|url=http://www.unian.net/politics/906057-pase-prinyala-rezolyutsiyu-s-osujdeniem-anneksii-kryima-rossiey.html|title=ПАСЕ приняла резолюцию с осуждением аннексии Крыма Россией|publisher=[[УНИАН|www.unian.net]]|date=2014-04-09|accessdate=30 листопада 2015|archive-date=5 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160305001434/http://www.unian.net/politics/906057-pase-prinyala-rezolyutsiyu-s-osujdeniem-anneksii-kryima-rossiey.html}}</ref>, [[Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі|ПА ОБСЄ]], а також суперечить рішенню [[Венеційська комісія|Венеційської комісії]], натомість російською владою трактується як «повернення Криму до Російської Федерації». Згідно з [[Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»|Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]] територія Кримського півострова внаслідок російського захоплення вважається тимчасово окупованою територією.

=== Блокада Криму ===
{{main|Блокада окупованої Автономної Республіки Крим}}

=== Інцидент у Керченській протоці ===
{{main|Інцидент у Керченській протоці}}
25 листопада 2018 року кораблі [[Військово-Морські Сили Збройних Сил України|ВМС України]] у складі двох малих броньованих артилерійських катерів «[[Бердянськ (артилерійський катер)|Бердянськ]]» і «[[Нікополь (артилерійський катер)|Нікополь]]» та рейдового буксиру «[[Яни Капу (буксир)|Яни Капу]]» здійснювали плановий перехід з порту Одеси [[Чорне море|Чорного моря]] до порту Маріуполь [[Азовське море|Азовського моря]]. Українська сторона заздалегідь поінформувала про маршрут відповідно до міжнародних норм з метою забезпечення безпеки судноплавства. В районі [[Керчинська протока|Керченської протоки]] їх зупинив російський танкер, що перегородив прохід під побудованим окупаційною владою [[Міст через Керченську протоку|керченським мостом]]. Всупереч Конвенції ООН з морського права та Договору між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, прикордонні кораблі РФ&nbsp;(сторожові прикордонні катери типу «Соболь», пскр «Дон», катери типу «Мангуст», мпк «Суздалец») здійснили агресивні дії проти кораблів ВМС ЗСУ. Прикордонний корабель «Дон» здійснив таран українського рейдового буксира, в результаті якого пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, втрачено рятувальний плотик. Диспетчерська служба окупантів відмовилася забезпечити право свободи судноплавства, гарантоване міжнародними угодами.<ref>{{cite web|url=https://mil.in.ua/росія-здійснила-агресивні-дії-проти-к/|title=Російський корабель таранив буксир ВМС|author=|date=2018-11-25|website=https://mil.in.ua/|publisher=[[Український мілітарний портал]]|accessdate=25 листопада 2018|archive-date=5 грудня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181205003248/https://mil.in.ua/росія-здійснила-агресивні-дії-проти-к/}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.ukrmilitary.com/2018/11/russian-ships-attacked-the-ukrainian-ships.html|title=Російський корабель протаранив у морі  буксир ВМСУ|author=|date=2018-11-25|website=https://www.ukrmilitary.com/|publisher=[[Ukrainian Military Pages]]|accessdate=25 листопада 2018|archive-date=25 листопада 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181125162628/https://www.ukrmilitary.com/2018/11/russian-ships-attacked-the-ukrainian-ships.html}}</ref> Усі три українські судна захопили росіяни. У полон потрапили 24 моряки, 6 із яких&nbsp;— поранені. В Україні того ж дня екстрено скликали засідання [[Рада національної безпеки і оборони України|РНБО]] для обговорення введення воєнного стану. Наступного дня, 26 листопада, затвердили рішення про запровадження [[Воєнний стан в Україні|воєнного стану]] на 30 днів.

=== Російське вторгнення в Україну (2022) ===
{{main|Блокада окупованої Автономної Республіки Крим}}

Незадовго до початку [[Українсько-російські переговори (2022)|переговорів]] прес-секретар Володимира Путіна [[Пєсков Дмитро Сергійович|Дмитро Пєсков]] в інтерв'ю [[Рейтер|''Reuters'']] окреслив основні вимоги до України, однією з яких є визнання Криму російським.<ref>{{Cite news|date=2022-03-28|title=Russia no longer requesting Ukraine be ‘denazified’ as part of ceasefire talks|work=Financial Times|url=https://www.ft.com/content/7f14efe8-2f4c-47a2-aa6b-9a755a39b626|access-date=2022-10-07}}</ref> [[Президент України]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] в етері телеканалу [[American Broadcasting Company|''ABC'']] заявив, що готовий обговорювати питання Криму і Донбасу, але в складі України.<ref>{{Cite web|title=Video The Zelenskyy Interview: David Muir Reporting {{!}} ABC News Exclusive|url=https://abcnews.go.com/US/video/zelenskyy-interview-david-muir-reporting-abc-news-exclusive-83309456|access-date=2022-10-07|website=ABC News|language=en}}</ref>

29 березня 2022 року голова української делегації [[Подоляк Михайло Михайлович|Михайло Подоляк]] запропонував вести переговори про статус АР Крим і Севастополя на 15 років.<ref>{{Cite web|title=Ukraine proposes talks on Crimea over the next 15 years|url=https://www.pravda.com.ua/eng/news/2022/03/29/7335514/|access-date=2022-10-07|website=[[Ukrainska Pravda]]|language=en}}</ref> Водночас і Москва, і Київ мають утримуватися від вирішення цього питання військовим шляхом протягом усього цього періоду. У свою чергу [[Мединський Володимир Ростиславович|Володимир Мединський]] зазначив, що це не відповідає позиції Російської Федерації.<ref>{{Cite news|date=2022-03-30|title=Russia says Ukraine willing to meet core demands, but work continues|language=en|work=Reuters|url=https://www.reuters.com/world/europe/russia-says-ukraine-willing-meet-core-demands-work-continues-2022-03-30/|access-date=2022-10-07}}</ref> Згідно із заявами Михайла Подоляка та Давида Арахамії після переговорів, Україна пропонувала заморозити питання статусу Криму на 15 років, пропонувала укласти міжнародний договір про гарантії безпеки, який би підписали та ратифікували всі країни-учасниці. як гаранти безпеки України.<ref>{{Cite web|last=Sukhov|first=Oleg|date=2022-03-29|title=Ukraine seeks security guarantees 'stronger than NATO's,' outlines other terms for peace deal with Russia|url=https://kyivindependent.com/national/ukraine-seeks-security-guarantees-stronger-than-natos-outlines-other-terms-for-peace-deal-with-russia|access-date=2022-10-07|website=The Kyiv Independent}}</ref><ref>{{Cite web|title=Украина предложила на 15 лет заморозить вопрос о статусе Крыма. Россия решила "кардинально сократить военную активность" на части фронта Главные итоги переговоров в Стамбуле|url=https://meduza.io/feature/2022/03/29/ukraina-predlozhila-na-15-let-zamorozit-vopros-o-statuse-kryma-rossiya-reshila-kardinalno-sokratit-voennuyu-aktivnost-na-chasti-fronta|access-date=2022-10-07|website=Meduza|language=ru}}</ref> Але у травні 2022 року переговорний процес призупинили.<ref>{{Cite web|title=Zelensky's office confirms Ukraine-Russia peace talks suspended|url=https://news.yahoo.com/zelenskys-office-confirms-ukraine-russia-145800903.html|access-date=2022-10-07|website=news.yahoo.com|language=en-US}}</ref>
[[Файл:Аксёнов_в_Новофёдоровке_в_день_взрывов_на_аэродроме,_2022,_03.jpg|посилання=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d1/%D0%90%D0%BA%D1%81%D1%91%D0%BD%D0%BE%D0%B2_%D0%B2_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%84%D1%91%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B5_%D0%B2_%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B2%D0%B7%D1%80%D1%8B%D0%B2%D0%BE%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%8D%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%2C_2022%2C_03.jpg/220px-%D0%90%D0%BA%D1%81%D1%91%D0%BD%D0%BE%D0%B2_%D0%B2_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%84%D1%91%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B5_%D0%B2_%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B2%D0%B7%D1%80%D1%8B%D0%B2%D0%BE%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%8D%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%2C_2022%2C_03.jpg|ліворуч|міні|[[Полігон злітно-посадкових систем «Нитка»|Аеродром Саки]], серпень 2022]]
9 серпня 2022 року на військовій авіабазі «Саки» в Криму [[Вибухи на авіабазі «Саки»|прогриміли вибухи]].<ref>{{Cite news|last=Hayda|first=Julian|date=2022-08-13|title=Who was behind the explosions in Crimea? Ukraine and Russia aren't saying|language=en|work=NPR|url=https://www.npr.org/2022/08/12/1116994504/russia-ukraine-crimea-air-base-explosions|access-date=2022-10-07}}</ref> Внаслідок пожежі та вибухів на аеродромі, який використовувався як основна база ВПС [[Чорноморський флот ВМФ Росії|Чорноморського флоту]] РФ, було знищено від 7 до 11 літаків [[Су-24]] і [[Су-30|Су-30СМ]].<ref>{{Cite web|date=2022-08-11|title=Russian warplanes destroyed in Crimea airbase attack, satellite images show|url=https://www.theguardian.com/world/2022/aug/11/russian-warplanes-destroyed-in-crimea-saky-airbase-attack-satellite-images-show|access-date=2022-08-15|website=The Guardian|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|last=Wesley Culp|date=2022-08-13|title=Someone Is Lying: Ukraine and Russia Tell Different Tales About Crimean Airbase Blasts|url=https://www.19fortyfive.com/2022/08/someone-is-lying-ukraine-and-russia-tell-different-tales-about-crimean-airbase-blasts/|access-date=2022-08-15|website=19FortyFive|language=en}}</ref><ref>{{Cite news|last=Pérez-Peña|first=Richard|date=2022-08-10|title=Damage at Air Base in Crimea Worse Than Russia Claimed, Satellite Images Show|work=[[The New York Times]]|url=https://www.nytimes.com/live/2022/08/10/world/ukraine-russia-news-war|access-date=2022-08-15|id=0362-4331}}</ref><ref>{{Cite web|last=Jack Buckby|date=2022-08-12|title=Putin Is Angry: Ukraine Special Forces Were Behind Crimea Attack|url=https://www.19fortyfive.com/2022/08/putin-is-angry-ukraine-special-forces-were-behind-crimea-attack/|access-date=2022-08-15|website=19FortyFive|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|last=Gokul Pisharody|date=2022-08-12|title=Britain says Crimea blasts degrade Russia’s Black Sea aviation fleet|url=https://www.reuters.com/world/europe/britain-says-crimea-blasts-degrade-russias-black-sea-aviation-fleet-2022-08-12/|website=Reuters}}</ref> 7 вересня 2022 року Головнокомандувач Збройних сил України [[Залужний Валерій Федорович|Валерій Залужний]] заявив про ракетний удар по аеродрому.<ref>{{Cite news|date=2022-09-07|title=Saky airfield: Ukraine claims Crimea blasts responsibility after denial|language=en-GB|work=BBC News|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-62821044|access-date=2022-10-07}}</ref><ref>{{Cite web|title=Ukraine’s General Staff confirms that air bases in Crimea were hit with Ukrainian missiles|url=https://www.pravda.com.ua/eng/news/2022/09/7/7366479/|access-date=2022-10-07|website=[[Ukrainska Pravda]]|language=en}}</ref>

23 серпня 2022 року через повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну в онлайн-режимі відбувся другий саміт [[Кримська платформа|Кримської платформи]]. У заході взяли участь понад 60 учасників&nbsp;— керівників держав та міжнародних організацій. Вони зробили заяви на підтримку України.<ref>{{Cite web|title=Secretary General took part in Second Summit of Crimea Platform|url=https://www.coe.int/en/web/portal/full-news/-/asset_publisher/y5xQt7QdunzT/content/secretary-general-takes-part-in-second-summit-of-crimea-platform|access-date=2022-10-07|website=www.coe.int|language=en-GB}}</ref><ref>{{Cite web|last=admin|date=2022-08-22|title=The Second Crimean Platform Summit|url=https://good-time-invest.com/blog/the-second-crimean-platform-summit/|access-date=2022-10-07|website=GTInvest|language=en-US}}</ref>

29 серпня 2022 року президент України Володимир Зеленський заявив, що російсько-українська війна закінчиться саме там, де почалася у 2014 році&nbsp;— виходом українських військ на державний кордон у 1991 році, звільненням раніше окупованих територій України, в тому числі Донбасу та Криму від росіян.<ref name=":12">{{Cite web|year=2022|title=Zelenskyi: War started in Donbas and Crimea, it will end there|url=https://www.slovoidilo.ua/2022/08/30/novyna/bezpeka/zelenskyj-vijna-pochalasya-donbasi-ta-krymu-vona-tam-zakinchytsya|access-date=2022-10-06|website=Slovo i Dilo|language=uk|publication-date=2022-08-30}}</ref><ref>{{Cite news|date=2022-08-10|title=Ukraine war must end with liberation of Crimea – Zelensky|language=en-GB|work=BBC News|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-62487303|access-date=2022-10-07}}</ref>

28 вересня 2022 року командувач {{нп5|Армія США в Європі та Африці|армією США в Європі|en|United States Army Europe and Africa}} генерал-лейтенант у відставці [[Бен Годжес]] заявив, що переконаний, що Збройним силам України вдасться відкинути російських військових на позиції 23 лютого до кінця цього року, а до середини 2023 року ЗСУ можуть увійти на територію тимчасово окупованої АР Крим.<ref>{{Cite web|date=2022-09-28|title=JAV generolas: kitų metų viduryje Ukrainos kariuomenė bus Kryme|url=https://www.lrt.lt/naujienos/pasaulyje/6/1786638/jav-generolas-kitu-metu-viduryje-ukrainos-kariuomene-bus-kryme|access-date=2022-10-06|website=lrt.lt|language=lt}}</ref> 30 вересня 2022 року начальник [[Головне управління розвідки Міністерства оборони України|Головного управління розвідки Міноборони]] [[Буданов Кирило Олексійович|Кирило Буданов]] заявив, що «Україна повернеться в окупований Крим&nbsp;— це станеться зі зброєю і досить скоро. Звільнення Криму відбудеться не влітку, а до кінця весни, можливо, трохи раніше».<ref name=":02">{{Cite web|title=Росія активно міняє склад населення анексованого Криму – представники України|trans-title=Russia is actively changing the composition of the population of the annexed Crimea - representatives of Ukraine|url=https://www.radiosvoboda.org/a/29255626.html|access-date=2022-10-10|website=Радіо Свобода|language=uk}}</ref>

6 жовтня 2022 року в адміністрації президента США [[Джо Байден]]а оцінили ймовірність звільнення Криму українськими військовими, зазначивши, що деокупація для України вже цілком можлива. Тому такий сценарій розвитку подій вже не можна скидати з рахунків. Посадовець підкреслив, що темпи [[Контрнаступ ЗСУ на півдні України (2022)|просування українських військових на Херсонщині]] дають надію на звільнення тимчасово окупованого Російською Федерацією півострова.<ref>{{Cite news|last=Oliphant|first=Roland|last2=Coughlin|first2=Con|last3=Bowman|first3=Verity|date=2022-10-05|title=Ukraine could recapture Crimea as fleeing Russians continue to flounder|language=en-GB|work=The Telegraph|url=https://www.telegraph.co.uk/world-news/2022/10/05/ukraine-could-recapture-crimea-fleeing-russians-continue-flounder/|access-date=2022-10-07|issn=0307-1235}}</ref>
[[Файл:2022-10-11_Enl_crimea_bridge_(cropped).jpg|міні|[[11 жовтня]] [[2022]] року [[Кабінет Міністрів України]] оприлюднив дизайн поштової марки [[Укрпошта|Укрпошти]] «[[Вибух на Кримському мосту]]»]]
8 жовтня на [[Міст через Керченську протоку|Кримському мосту]] в [[Керч]]і сталася [[пожежа]], окупаційна влада півострова звинуватила Україну в [[Вибух на Кримському мосту|підриві]] переходу.<ref>{{Cite web|title=Crimean Bridge is on fire|url=https://www.pravda.com.ua/eng/news/2022/10/8/7370870/|access-date=2022-10-08|website=Ukrainska Pravda|language=en}}</ref> Офіційний обліковий запис українського уряду в Твіттері написав у відповідь на пожежу «хворий опік» ({{lang-en|«sick burn»}}), а [[Список радників Президента України|радник президента України]] Михайло Подоляк назвав збитки «початком».<ref>{{Cite news|date=2022-10-08|title=Crimean bridge: Explosion is 'the beginning', says Zelensky adviser|language=en-GB|work=BBC News|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-63183404|access-date=2022-10-08}}</ref> У [[Міністерство оборони України|Міноборони України]] порівняли руйнування Кримського мосту зі [[Знищення крейсера «Москва»|знищенням крейсера «Москва»]]: «А що далі, [[росіяни]]?» ({{lang-en|«What's next, Russkies?»}}).<ref>{{Cite web|date=2022-10-08|title=Key Bridge Linking Crimea to Russia Damaged as Truck Bomb Goes Off; Ukraine Says 'What's Next, Russkies?'|url=https://www.news18.com/news/world/soon-after-ukraine-explosion-fire-breaks-out-at-key-bridge-linking-mainland-russia-to-crimea-6123427.html|access-date=2022-10-08|website=News18|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|title=Міноборони про Кримський міст: "Що далі на черзі, росіяни?"|url=https://hromadske.radio/news/2022/10/08/minoborony-pro-kryms-kyy-mist-shcho-dali-na-cherzi-rosiiany|access-date=2022-10-08|website=Громадське радіо|language=uk}}</ref> Російська влада в Криму звинуватила в тому, що сталося українську сторону.<ref name="после дня рождения">{{Cite web|title=Взрыв на Крымском мосту. Движение остановлено. Часть автомобильного моста обрушилась. Это произошло на следующий день после дня рождения Путина|url=https://meduza.io/feature/2022/10/08/vzryv-na-krymskom-mostu-dvizhenie-ostanovleno-chast-avtomobilnogo-mosta-obrushilas|access-date=2022-10-08|website=[[Meduza]]|language=ru}}</ref>

Глава окупованого Севастополя [[Развожаєв Михайло Володимирович|Михайло Развожаєв]] заявив, що вранці 29 жовтня 2022 року українські військові атакували кораблі [[Чорноморський флот ВМФ Росії|Чорноморського флоту]] РФ і цивільні судна. За його словами, це була наймасштабніша атака безпілотників за всю історію війни, кораблі пошкоджені.<ref>{{Cite web|title=Explosions in Crimea’s Sevastopol: Russia suspends ferry crossings in Sevastopol Bay|url=https://www.pravda.com.ua/eng/news/2022/10/29/7374046/|access-date=2022-10-29|website=Ukrainska Pravda|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|last=AFP|date=2022-10-29|title=Russia Says Repelled Ukraine Drone Attack on Crimea Fleet|url=https://www.themoscowtimes.com/2022/10/29/russia-says-repelled-ukraine-drone-attack-on-crimea-fleet-a79229|access-date=2022-10-29|website=The Moscow Times|language=en}}</ref> [[Міністерство оборони Російської Федерації]] звинуватило [[Військово-морські сили Великої Британії|Королівський військово-морський флот]] у підготовці нападу на Севастополь, який нібито розташований в місті [[Очаків]].<ref>{{Cite web|title=Russia accuses British Navy of blowing up Nord Stream pipelines and launching an attack on Sevastopol|url=https://www.pravda.com.ua/eng/news/2022/10/29/7374086/|access-date=2022-10-29|website=Ukrainska Pravda|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|date=2022-10-29|title=Russian Black Sea fleet repells alleged Ukrainian drone attack|url=https://www.rfi.fr/en/international/20221029-russian-black-sea-fleet-repells-alleged-ukrainian-drone-attack|access-date=2022-10-29|website=RFI|language=en}}</ref> І Україна, і [[Велика Британія|Сполучене Королівство]] відкинули російські звинувачення, а Сполучене Королівство заявило, що Російська Федерація «торгує неправдивими заявами епічного масштабу» ({{lang-en|«peddling false claims of an epic scale»}}).<ref>{{Cite web|title=UK accuses Russia of 'peddling false claims' after Moscow blames Royal Navy for Nord Stream pipeline blasts|url=https://news.sky.com/story/uk-accuses-russia-of-peddling-false-claims-after-moscow-blames-royal-navy-for-nord-stream-pipeline-blasts-12733132|access-date=2022-10-29|website=Sky News|language=en}}</ref> Того ж дня Російська Федерація заявила, що припиняє участь у виконанні [[Чорноморська зернова ініціатива|зернової угоди]] нібито через «теракт» у [[Севастопольська бухта|Севастопольській бухті]].<ref>{{Cite web|title=In response to the explosions in Sevastopol, Russia reportedly backed out of the “grain agreement”|url=https://www.pravda.com.ua/eng/news/2022/10/29/7374094/|access-date=2022-10-29|website=Ukrainska Pravda|language=en}}</ref><ref name="suspension">[https://www.npr.org/2022/10/29/1132608672/russia-says-it-is-suspending-a-grain-export-deal-with-ukraine Russia is suspending a Ukraine grain export that had helped bring down food prices] ([[NPR]])</ref>

Після [[Контрнаступ ЗСУ на півдні України (2022)|звільнення]] правобережної [[Російська окупація Миколаївської області|Миколаївщини]], [[Російська окупація Херсонської області|Херсонщини]] та [[Бої за Херсон|міста Херсон]] у листопаді 2022 року [[Файненшл таймс|''Financial Times'']] опублікували статтю, почилаючись на голову Українського центру безпеки та співпраці [[Кузан Сергій Васильович|Сергія Кузана]], у якій зазначили, що повернення міста Херсона дозволить [[Збройні сили України|Збройним силам України]] тримати під вогневим контролем три важливі дороги, зокрема до Криму, звідки росіяни постачають техніку та боєприпаси.<ref>{{Cite web|title=Після звільнення Херсона ЗСУ зможуть обстрілювати дороги в Крим – FT|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/11/10/7375815/|website=Українська правда|accessdate=2022-11-13|language=uk}}</ref><ref>{{Cite news|title=Military briefing: how Russia’s Kherson retreat changes Ukraine war|url=https://www.ft.com/content/396db8b9-87c3-4b31-8b78-3c14ffcba3a7|work=Financial Times|date=2022-11-10|accessdate=2022-11-13}}</ref> Трохи раніше, у листопаді 2022 року, адвокат та колишній військовий, який служив на Балканах, в Іраку та Афганістані, Френк Ледвідж для [[Ґардіан (газета)|''The Guardian'']] заявив, що у вересні [[Головнокомандувач Збройних сил України]] генерал [[Залужний Валерій Федорович|Валерій Залужний]] сказав, що вважає Крим "центром тяжкости" Росії, ключем до війни й усі військові показники переконливо свідчать, що метою наступного наступу України буде Крим.<ref>{{Cite web|title=Russia’s war is now focused and defensive. Ukraine must prepare for a tough winter {{!}} Frank Ledwidge|url=https://www.theguardian.com/commentisfree/2022/nov/08/russiaswar-is-ukraine-winter-colder-russian-troops|website=the Guardian|date=2022-11-08|accessdate=2022-11-13|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|title="Війна Росії тепер зосереджена на обороні" - Френк Ледвідж|url=https://gazeta.ua/articles/world-life/_vijna-rosiyi-teper-zoseredzhena-na-oboroni-frenk-ledvidzh/1120318|website=Gazeta.ua|date=2022-11-11|accessdate=2022-11-13|language=uk|last=Gazeta.ua}}</ref>

12 листопада 2022 року [[Бен Годжес]] заявив, що {{нп5|Визволення Херсона|визволення Херсона|en|Liberation of Kherson}} відкрило для [[Збройні сили України|Збройних сил України]] шлях для контрнаступу на [[Бої за Маріуполь (2022)|Маріуполь]], [[Бої за Мелітополь|Мелітополь]] та Крим:<ref>{{Cite web|title=Генерал США Ходжес дав прогноз, коли ЗСУ деокупують Мелітополь та Маріуполь {{!}} Новини Еспресо|url=https://espreso.tv/general-ssha-khodzhes-dav-prognoz-koli-zsu-deokupuyut-melitopol-ta-mariupol|website=espreso.tv|accessdate=2022-11-13|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Генерал США спрогнозував, коли ЗСУ звільнять Мелітополь і Маріуполь|url=https://www.slovoidilo.ua/2022/11/12/novyna/bezpeka/heneral-ssha-sprohnozuvav-koly-zsu-zvilnyat-melitopol-mariupol|website=Слово і Діло|accessdate=2022-11-13|language=uk}}</ref>

{{Цитата|Незабаром [[M142 HIMARS|HIMARS]] стрілятимуть із Херсона. Підступи до Криму в межах досяжности. Це послабить російську оборону, тоді як «ліве крило» контрнаступу до січня [2023] візьме [[Бої за Маріуполь (2022)|Маріуполь]] та [[Бої за Мелітополь|Мелітополь]]. Потім розпочнеться вирішальна фаза [[Південний театр воєнних дій російсько-української війни|[південної] кампанії]]... звільнення Криму. Ракети [[MGM-140 ATACMS|ATACMS]] мали б негайний позитивний ефект проти російських баз у Криму.|3=[[Бен Годжес]]|4=}}

== Процеси ==

=== Санкції ===

{{main|Міжнародні санкції щодо Росії (2014—2015)}}
6 березня 2014 року був прийнятий перший етап санкцій, який містив призупинення переговорного процесу Євросоюзу і Російської Федерації про пом'якшення візового режиму та нової угоди про партнерство, крім того, під санкції підпадала група можновладців. Також був призупинений процес підготовки до майбутнього саміту G8, в якому мала брати участь Російська Федерація.

=== Економіка ===
{{main|Економічні наслідки російської агресії проти України}}
Окупація Криму за перший місяць, березень 2014, коштувала російському ринку 179&nbsp;млрд доларів. Ця цифра складається з відтоку капіталу в 33,5&nbsp;млрд $, падіння капіталізації російських компаній на 82,7&nbsp;млрд доларів на московській біржі і на 62,8&nbsp;млрд $&nbsp;— у Лондоні<ref>{{Cite web |url=http://top.rbc.ru/economics/09/04/2014/916616.shtml |title=Дорогой Крым: рынок заплатил $179 млрд за присоединение полуострова |accessdate=9 квітня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140409070525/http://top.rbc.ru/economics/09/04/2014/916616.shtml |archivedate=9 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref>.

У 33,5&nbsp;млрд доларів оцінює відтік капіталу з Російської Федерації за березень Центр розвитку НДУ «Вища школа економіки» (25,4&nbsp;млрд доларів, витрачених в березні Банком Російської Федерації на підтримку курсу рубля, плюс позитивне сальдо рахунку поточних операцій в 8,1&nbsp;млрд доларів). Більший відтік капіталу з Російської Федерації був тільки в жовтні та грудні кризового 2008 року&nbsp;— 54&nbsp;млрд доларів і 45&nbsp;млрд доларів відповідно. Ще 82,7&nbsp;млрд доларів втратив російський ринок акцій. Саме на стільки за перші два тижні березня знизилася капіталізація компаній, папери яких входять в індекс [[ММВБ]] (індекс знизився на 14,35&nbsp;%), підрахували експерти УК «Альфа-Капітал». Індекс RDX, в який входять на Лондонській біржі розписки російських компаній, просів за цей же час майже на 13&nbsp;%, що в перекладі на гроші означає втрату в 62,8&nbsp;млрд доларів, випливає з розрахунків «Альфа-Капіталу».

У результаті анексії Російською Федерацією в березні 2014 року зірвано курортний і посівний сезон в Криму.<ref name="варпер">{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/rus/news/2014/04/7/7021603/ |title=В России признали, что курортный сезон в Крыму сорван |accessdate=10 листопада 2019 |archive-date=10 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140410061227/http://www.pravda.com.ua/rus/news/2014/04/7/7021603/ }}</ref><ref name="вапрпер">{{Cite web |url=http://interfax.com.ua/news/political/196157.html |title=«УДАР»: В Крыму сорван туристический сезон и посевная — вот, что уже получили крымчане от военной интервенции |accessdate=10 листопада 2019 |archive-date=13 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140413125941/http://interfax.com.ua/news/political/196157.html }}</ref>

В квітні на території призупинила діяльність вся банківська система АРК, виникають постійні проблеми з паливом, ростом цін та курсом долара США, припинено виплати матерям при народженні дітей.<ref name="рпрон">{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/rus/columns/2014/04/18/7022504/?attempt=1 |title=Русский рай в Крыму пока отменяется |accessdate=10 листопада 2019 |archive-date=18 серпня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180818052308/https://www.pravda.com.ua/rus/columns/2014/04/18/7022504/?attempt=1 }}</ref>

В Ялті, Сімферополі і Севастополі припинили діяльність заклади швидкого харчування [[McDonald's]].<ref name="макрпер">{{Cite web|url=http://sevastopolnews.info/2014/04/lenta/sobytiya/069218161/|title=В Севастополе, Ялте и Симферополе закрыли «МакДональдс» — здоровее будем|accessdate=7 травня 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140405155849/http://sevastopolnews.info/2014/04/lenta/sobytiya/069218161/|archivedate=5 квітня 2014|deadurl=yes}}</ref> Холдинг MTI, крупний дистриб'ютор комп'ютерної і оргтехніки, та володіє мережею магазинів взуття та одягу в Україні, закриває магазини брендового одягу Intertop в Криму.<ref name="аоорпер">{{Cite web|url=http://sevastopolnews.info/2014/04/lenta/sobytiya/069218486/|title=В Севастополе и Крыму закрывают брендовые магазины обуви и одежды: Intertop, Timberland, Zara, Armani Jeans|accessdate=7 травня 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140412004244/http://sevastopolnews.info/2014/04/lenta/sobytiya/069218486/|archivedate=12 квітня 2014|deadurl=yes}}</ref> Аеропорт [[Бельбек (аеропорт)|Бельбек]], розташований біля Севастополя не буде приймати міжнародні рейси, а буде обслуговувати виключно чартерні і бізнес-авіарейси.<ref name="белбер">{{Cite web|url=http://sevastopolnews.info/2014/04/lenta/sobytiya/069218314/|title=Аэропорт Бельбек в Севастополе будет принимать только чартерные и бизнес-авиарейсы|accessdate=7 травня 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140427133846/http://sevastopolnews.info/2014/04/lenta/sobytiya/069218314/|archivedate=27 квітня 2014|deadurl=yes}}</ref> 267 відділень [[Приватбанк]]у<ref name="припар">{{Cite web |url=http://obozrevatel.com/politics/62958-propalo-vse--biznes-uhodit-iz-kryima-kurortnyij-sezon-pochti-sorvan.htm |title=Пропало все. Бизнес уходит из Крыма, курортный сезон почти сорван |accessdate=10 листопада 2019 |archive-date=22 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140322004122/http://obozrevatel.com/politics/62958-propalo-vse--biznes-uhodit-iz-kryima-kurortnyij-sezon-pochti-sorvan.htm }}</ref> та 32 відділення Банку «Райффайзен» припинили свою роботу.<ref name="пар">{{Cite web|url=http://sevastopolnews.info/2014/04/lenta/sobytiya/069218301/|title=Райффайзен банк закрывает филиалы в Севастополе и Крыму|accessdate=7 травня 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171002215457/http://sevastopolnews.info/2014/04/lenta/sobytiya/069218301/|archivedate=2 жовтня 2017|deadurl=yes}}</ref> В середині травня 2014 року в Криму були зупинені всі [[Вітрова електростанція|вітрові]] (потужність&nbsp;— 63 МВт) та [[Сонячна енергетика|сонячні]] електростанції (267 МВт)<ref>[http://dt.ua/ECONOMICS/u-krimu-zupinili-vsi-sonyachni-ta-vitrovi-elektrostanciyi-143348_.html У Криму зупинили всі сонячні та вітрові електростанції.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190516200646/https://dt.ua/ECONOMICS/u-krimu-zupinili-vsi-sonyachni-ta-vitrovi-elektrostanciyi-143348_.html |date=16 травня 2019 }} ''ZN.UA''. 16.05.2014.</ref>.

У відповідь на дії Російської Федерації в Криму та на [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|російське вторгнення в Україну]] громадськість відновила [[Не купуй російське!|бойкот російських товарів]]. За різними даними, протягом весни 2014 року продажі російських товарів в Україні впали на 35—50&nbsp;%.

Станом на вересень 2020 року заступник [[Генеральний прокурор України|Генерального прокурора України]] оцінює збитки від окупації в 3,97 трильйона [[Українська гривня|гривень]]<ref>{{Cite web |url=https://hromadske.ua/posts/ofis-genprokurora-ociniv-zbitki-timchasovoyi-okupaciyi-krimu-ce-yak-chvert-ekonomiki-vsiyeyi-ukrayini |title=Офіс генпрокурора оцінив збитки тимчасової окупації Криму як чверть економіки всієї України |accessdate=21 березня 2021 |archive-date=15 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210115152927/https://hromadske.ua/posts/ofis-genprokurora-ociniv-zbitki-timchasovoyi-okupaciyi-krimu-ce-yak-chvert-ekonomiki-vsiyeyi-ukrayini }}</ref>

=== Репресії в окупованому Криму ===
{{main|Переслідування кримських татар російською окупаційною владою у Криму}}

Станом на 2017 рік, 18 українських активістів були викрадені під час окупації. З осені 2014 року жодного зі зниклих не знайшли в живих.<ref>[https://www.pravda.com.ua/articles/2017/03/24/7139085/ Ті, що зникли. Під грифом «Невідомо»] // ''[[Українська правда]]'', 24 березня 2017</ref>

=== Зміна демографії Криму ===

Станом на 07.05.2014 з Криму на материкову Україну виїхали (не враховуючи військових) 7723 осіб<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.net/politics/915373-na-materikovuyu-ukrainu-iz-kryima-uje-vyiehali-bolee-7-tyisyach-bejentsev.html |title=На материковую Украину из Крыма уже выехали более 7 тысяч беженцев |accessdate=21 березня 2021 |archive-date=21 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210121234917/https://www.unian.net/politics/915373-na-materikovuyu-ukrainu-iz-kryima-uje-vyiehali-bolee-7-tyisyach-bejentsev.html }}</ref> Це також визнали і міжнародні інституції, зокрема, Агентство ООН у справах біженців, яке оцінило кількість внутрішньо переселених осіб у 10 тисяч, більшість з яких&nbsp;— кримські татари, а третина&nbsp;— діти<ref>[http://life.pravda.com.ua/society/2014/05/20/169003/ ООН: в Україні вже 10 тисяч внутрішніх переселенців. Третина з них&nbsp;— діти.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210121233515/https://life.pravda.com.ua/society/2014/05/20/169003/ |date=21 січня 2021 }} ''Українська правда. Життя''. 20.05.2014.</ref>.

Серпневий звіт 2019 року Генерального секретаря ООН Антоніо Гутьєреса зазначає, що Російська Федерація порушує [[Женевські конвенції про захист жертв війни|Женевські конвенції]], свідомо переміщуючи людей з Російської Федерації до українського Криму, намагаючись цим змінити демографію півострова. За даними Олега Ніколенка, віце-голови Комітету ООН з питань інформації від східноєвропейської регіональної групи, російська влада також чинить тиск на тих осіб, які опираються окупації, з метою змусити їх покинути півострів. Водночас, у 2014—2018 роках, 140 тисяч російських громадян були переміщені до українського Криму, включно з військовослужбовцями і їх сім'ями, що становить понад 5&nbsp;% приросту населення півострова.<ref>{{Cite web|title=UN acknowledges Russia's violation of Geneva conventions in Crimea|url=https://www.unian.info/politics/10719270-un-acknowledges-russia-s-violation-of-geneva-conventions-in-crimea.html|website=www.unian.info|accessdate=2019-12-23|language=en|archive-date=9 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191209032203/https://www.unian.info/politics/10719270-un-acknowledges-russia-s-violation-of-geneva-conventions-in-crimea.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Russia's replacement of population in occupied Crimea violates Geneva Convention - UN report ·|url=http://euromaidanpress.com/2019/10/18/russias-population-replacement-in-crimea-violates-geneva-convention-un-report/|website=Euromaidan Press|date=2019-10-18|accessdate=2019-12-23|language=en-US|first=|last=|publisher=|archive-date=23 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191223143105/http://euromaidanpress.com/2019/10/18/russias-population-replacement-in-crimea-violates-geneva-convention-un-report/}}</ref>
{{цитата курсив|61. [[Управління Верховного комісара ООН з прав людини|УВКПЛ]] зазначає, що, за даними судового реєстру Російської Федерації, в 2017–2018 роках суди в Криму ухвалили рішення про переміщення не менше 947 осіб, які вважаються іноземцями за законодавством Російської Федерації, включаючи переміщення 518 громадян України (468 чоловіків і 50 жінок). З загального числа осіб, переміщених в 2017–2018 роках, щонайменше 109 мешканців Криму були, за повідомленнями, «примусово виселені» правоохоронними органами Російської Федерації. В більшості випадків жертвами імовірно були громадяни України, які розглядалися Російською Федерацією як такі, що не мали права на проживання в Криму.

63. Згідно з міжнародним гуманітарним правом, держава-окупант не має депортувати чи переміщувати частину свого власного цивільного населення на окуповану нею територію. Міжнародний Суд заявив, що це положення «забороняє ... будь-які заходи, що вживаються державою-окупантом для організації чи заохочення переселення груп свого власного населення на окуповану територію». За даними УВКПЛ, згідно зі статистикою Російської Федерації, за період 2014–2018 років 140198 осіб змінили реєстрацію за місцем проживання, вказавши замість регіонів Російської Федерації «Республіку Крим» чи місто Севастополь. Ці переміщення включають призначення працівників державного сектора з Російської Федерації в Крим, в тому числі 16  суддів у «Верховний суд Криму».
|[[Управління Верховного комісара ООН з прав людини]], 2 серпня 2019. [https://undocs.org/en/A/74/276 Звіт]}}
У листопаді 2019 року Таміла Ташева, [[Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим|представник президента України в АРК]], повідомила, що за підрахунками правозахисних організацій, до Криму з Російської Федерації переселилося близько 500 тисяч осіб. Російська влада, за її словами, суттєво занижує ці показники, називаючи число у 280 тисяч. Вона також зазначила, що близько 25 тисяч кримських татар покинуло Крим від початку російської окупації.<ref>{{Cite web|title=Half a million Russians resettled to Crimea|url=https://www.ukrinform.net/rubric-society/2825756-half-a-million-russians-resettled-to-crimea.html|website=www.ukrinform.net|accessdate=2019-12-23|language=en|archive-date=23 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191223133529/https://www.ukrinform.net/rubric-society/2825756-half-a-million-russians-resettled-to-crimea.html}}</ref>

Станом на 2019 рік, за інформацією Мустафи Джемілєва, від моменту анексії Москва перемістила до півострова до 1&nbsp;млн нових громадян. За оцінками українських ЗМІ, більшість переміщених пов'язані з процесами мілітаризації Криму&nbsp;— або є військовослужбовцями, або обслуговують інтереси військового угруповання.<ref name=":0" />

=== Кримінальні переслідування та порушення прав людини ===
{{main|Список українських політв'язнів у Російській Федерації та в Криму}}

За даними Комітету захисту журналістів (''CPJ''), станом на 2019 рік, на Крим припадало понад половина ув'язнених журналістів з усіх журналістів, ув'язнених в Російській Федерації.<ref>{{Cite web|title=Over half of journalists in jail in Russia arrested in occupied Crimea - CPJ|url=https://www.ukrinform.net/rubric-society/2835842-over-half-of-journalists-in-jail-in-russia-arrested-in-occupied-crimea-cpj.html|website=www.ukrinform.net|accessdate=2019-12-23|language=en|archive-date=23 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191223135103/https://www.ukrinform.net/rubric-society/2835842-over-half-of-journalists-in-jail-in-russia-arrested-in-occupied-crimea-cpj.html}}</ref>
{{цитата курсив|Росія утримувала 7 журналістів під вартою, четверо з них — через їх роботу в окупованому Криму, де вони документували життя кримськотатарської меншини і напади Росії на неї.|Комітет захисту журналістів, 11 грудня 2019. [https://cpj.org/reports/2019/12/journalists-jailed-china-turkey-saudi-arabia-egypt.php Звіт].}}

У жовтні 2019 року СБУ повідомляло, що [[Федеральна служба безпеки Російської Федерації|ФСБ Російської Федерації]] змушує мешканців Криму протизаконно збирати інформацію щодо про-українських громадян для їх подальшого переслідування. Подібні пропозиції зазвичай отримують співробітники місцевих [[Постачальник послуг Інтернету|компаній-провайдерів інтернету]]. Подібну діяльність, зокрема, здійснював Дмитро Карелін, офіцер ФСБ, колишній офіцер СБУ, який в 2014 році зрадив українській присязі.<ref>{{Cite web|title=FSB coercing Crimea residents into gathering info on pro-Ukrainian locals|url=https://www.unian.info/society/10726617-fsb-coercing-crimea-residents-into-gathering-info-on-pro-ukrainian-locals.html|website=www.unian.info|accessdate=2019-12-23|language=en|archive-date=24 жовтня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191024082457/https://www.unian.info/society/10726617-fsb-coercing-crimea-residents-into-gathering-info-on-pro-ukrainian-locals.html}}</ref>

1 листопада 2019 року [[Human Rights Watch]] повідомили, що російська влада здійснює призов чоловіків в окупованому Криму для служби в Збройних силах Російської Федерації. З моменту початку окупації Криму, російська влада призвала близько 18,000—18,900 осіб звідти, згідно з оцінками, заснованими на даних Міністерства оборони Російської Федерації. Щонайменше 3,300 чоловіків з Криму були призвані навесні 2019 року, що значно перевищує числа першої призовної кампанії 2015 року, коли було призвано 500 чоловіків. На осінній призов 2019 року російська влада планувала призвати близько 2,600 мешканців Криму (для порівняння, загальноросійський призов&nbsp;— 132,000 чоловіків). Human Rights Watch проаналізували десятки вироків Кримських судів, що стосувалися уникнення призову, і нарахувала 71 справу з 63 вироками у період 2017—2019 років. Реальне число подібних справ може бути більшим, оскільки не всі такі справи стали публічними. У більшості справ, з підзахисних було стягнуто штрафи у розмірі 5,000—60,000 рублів (77—1,000 USD). За російським законодавством, уникнення призову є кримінальним злочином, що карається штрафом чи позбавленням волі до 2 років. [[Міжнародне гуманітарне право]] містить пряму заборону, що не дозволяє Російській Федерації змушувати мешканців Криму до служби в її збройних силах:<ref>{{Cite web|title=Crimea: Conscription Violates International Law|url=https://www.hrw.org/news/2019/11/01/crimea-conscription-violates-international-law|website=Human Rights Watch|date=2019-11-01|accessdate=2019-12-25|language=en|first=Human Rights Watch {{!}} 350 Fifth|last=Avenue|first2=34th Floor {{!}} New|last2=York|first3=NY 10118-3299 USA {{!}}|last3=t 1.212.290.4700|archive-date=28 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191228030028/https://www.hrw.org/news/2019/11/01/crimea-conscription-violates-international-law}}</ref>{{цитата курсив|Як окупаційна влада, Росія не тільки не має права на військовий призов жителів у Криму, але й цей призов грубо порушує міжнародне право. Обтяжуючи це порушення, російська влада ще й здійснює кримінальне переслідування осіб, які відмовляються служити в її збройних силах.|Г'ю Уїльямсон, директор відділу Європи і Центральної Азії Human Rights Watch. 1 листопада 2019.}}

У грудні 2019 року [[Харківська правозахисна група]] повідомляла про винесений вирок у 19 років позбавлення волі для 48-річного кримського татарина Мусліма Алієва.<ref name=":3">{{Cite web|title=Russia brings 19-year sentences against religious ‘dissidents’ to occupied Crimea|url=http://khpg.org/en/index.php?id=1573382224|website=Human Rights in Ukraine|accessdate=2019-12-23|archive-date=21 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191221083544/http://khpg.org/en/index.php?id=1573382224}}</ref> Сфабриковані докази у його справі, а також у справах п'яти інших українських мусульман, стало підставою для [[Amnesty International]] визнати їх [[В'язень сумління|в'язнями сумління]],<ref>{{Cite web|title=Urgent Action Update: Lengthy Jail Terms for Prisoners of Conscience (Russian Federation: UA 126.19)|url=https://www.amnestyusa.org/urgent-actions/urgent-action-update-lengthy-jail-terms-for-prisoners-of-conscience-russian-federation-ua-126-19/|website=Amnesty International USA|accessdate=2019-12-23|language=en-US|archive-date=23 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191223195159/https://www.amnestyusa.org/urgent-actions/urgent-action-update-lengthy-jail-terms-for-prisoners-of-conscience-russian-federation-ua-126-19/}}</ref> а організації [[Меморіал (організація)|Меморіал]]&nbsp;— [[Політичний в'язень|політичними в'язнями]].<ref>{{Cite web|title=Ялтинское дело о членстве в запрещённой «Хизб ут-Тахрир» {{!}} Правозащитный центр «Мемориал»|url=https://memohrc.org/ru/special-projects/yaltinskoe-delo-o-chlenstve-v-zapreshchyonnoy-hizb-ut-tahrir|website=memohrc.org|accessdate=2019-12-23|archive-date=24 грудня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181224024147/https://memohrc.org/ru/special-projects/yaltinskoe-delo-o-chlenstve-v-zapreshchyonnoy-hizb-ut-tahrir}}</ref> У справі Алієва, його арешт 11 лютого 2016 року і страхітливий вирок, винесений 12 листопада 2019 року, за оцінкою ХПГ пов'язані з його релігійною незалежністю від Муфтія Криму.&nbsp;В той час як більшість кримських татар не визнає анексію, Муфтій Еміралі Аблаєв погодився на колаборацію із Москвою, за що отримав статус єдиного «правильного» ісламу в Криму, і, за наявною інформацією, зміцнював свої позиції, доносячи на тих, чию незалежність він розцінював як загрозу.<ref name=":3" />

13 грудня 2019 року [[Європейська комісія]] опублікувала доповідь, у якій зазначила, що ситуація із порушенням прав людини в Криму продовжує погіршуватися в порівнянні з 2018 роком. Систематичні репресії щодо осіб, які виступають проти де-факто влади, залишаються незмінними. Функціонування Кримськотатарського Меджлісу залишається забороненим з 2016 року російським законодавством, широкий спектр залякування і переслідування кримськотатарської спільноти продовжився. Арешти кримських татар та обшуки їх осель посилилися. Було наголошено також на обмеженнях у фундаментальних правах, включно зі здобуттям освіти.<ref>{{Cite web|title=Human rights situation in occupied Crimea continues to deteriorate – EU report|url=https://www.ukrinform.net/rubric-society/2838165-human-rights-situation-in-occupied-crimea-continues-to-deteriorate-eu-report.html|website=www.ukrinform.net|accessdate=2019-12-23|language=en|archive-date=23 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191223193150/https://www.ukrinform.net/rubric-society/2838165-human-rights-situation-in-occupied-crimea-continues-to-deteriorate-eu-report.html}}</ref>
{{цитата курсив|Офіс [[Управління Верховного комісара ООН з прав людини]] (OHCHR) продовжував отримувати достовірні звіти нелюдських умов у місцях обмеження волі в Криму. 8 вересня 2019 року були проведені російські місцеві «вибори» на протизаконно анексованому Кримському півострові.|[[Європейська комісія]], 13 грудня 2019. [https://eeas.europa.eu/sites/eeas/files/swd_2019_433_f1_joint_staff_working_paper_en_v4_p1_1056243.pdf Звіт].}}

За даними [[Харківська правозахисна група|Харківської правозахисної групи]] на 2019 рік, Російська Федерація використовує казаків як свідків і понятих під час кримінального переслідування в політичних справах.<ref name=":2">{{Cite web|title=Russia deploys ‘Cossacks’ as thugs and ‘witnesses’ in politically-motivated prosecutions in occupied Crimea|url=http://khpg.org/en/index.php?id=1574973412|website=Human Rights in Ukraine|accessdate=2019-12-23|archive-date=21 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191221083549/http://khpg.org/en/index.php?id=1574973412}}</ref> Ірина Сєдова зазначає, що вони документували справи, в яких казаки, вриваючись до помешкань разом з поліцією, чинили тиск на активістів і допомагали фальсифікувати докази у справі.<ref>{{Cite web|title=«Индульгенция от законов»: казаки как инструмент российской власти в Крыму|url=https://ru.krymr.com/a/kazaki-kak-instrument-rossijskoj-vlasti-v-krymu/30294642.html|website=Крым.Реалии|accessdate=2019-12-23|language=ru|archive-date=23 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191223151815/https://ru.krymr.com/a/kazaki-kak-instrument-rossijskoj-vlasti-v-krymu/30294642.html}}</ref> Таким чином, руками парамілітарних угрупувань казаків робилися протиправні дії, яких уникала поліція.<ref name=":2" />

Станом на 21 грудня 2019 року, за даними Ольги Скрипник, голови Кримської правозахисної групи, за ґратами в Російській Федерації перебувало 88 політичних в'язнів з Криму.<ref>{{Cite web|title=Human rights activist: 88 political prisoners still behind bars in Russia-occupied Crimea|url=https://www.unian.info/society/10805078-human-rights-activist-88-political-prisoners-still-behind-bars-in-russia-occupied-crimea.html|website=www.unian.info|accessdate=2019-12-23|language=en|archive-date=23 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191223082031/https://www.unian.info/society/10805078-human-rights-activist-88-political-prisoners-still-behind-bars-in-russia-occupied-crimea.html}}</ref>

=== Мілітаризація Криму ===
Станом на 2019 рік, Крим із курортно-аграрної території став зоною суцільної мілітаризації. За оцінками українських ЗМІ, РФ вичавлювала звідти будь-яку економічну активність, яка не вписувалася у стратегію «непотоплюваного авіаносця», і Крим все більше нагадував закриту зону на кшталт радянського Владивостока, непривітну для цивільних, орієнтовану на обслуговування військових.<ref name=":0">{{Cite web|title=КРИМСЬКИЙ АРМАГЕДОН: ЧОМУ ПУТІН ПРОВОКУЄ НАТО УРАЗИТИ КРИМ РАКЕТНИМ УДАРОМ|url=https://defence-ua.com/index.php/statti/9008-krymskyy-armahedon-chomu-putin-provokuye-nato-urazyty-krym-raketnym-udarom|website=defence-ua.com|accessdate=2019-12-22|archive-date=22 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191222112826/https://defence-ua.com/index.php/statti/9008-krymskyy-armahedon-chomu-putin-provokuye-nato-urazyty-krym-raketnym-udarom}}</ref>

У листопаді 2019 року [[Міністерство оборони Російської Федерації|Міноборони РФ]] розробило проект постанови уряду з пропозицією підняти грошове забезпечення військовослужбовців за контрактом у Криму на 10&nbsp;% у зв'язку з погіршенням кліматичних умов і загостренням екологічної обстановки. Причиною цього в Міноборони називають припинення Україною подачі на півострів дніпровської води по [[Північно-Кримський канал|Північно-Кримському каналу]].<ref>{{Cite web|title=Міноборони РФ буде доплачувати 10% контрактникам за службу в Криму через нестачу води|url=https://informnapalm.org/ua/minoborony-rf-10-krym/|website=InformNapalm.org (Українська)|date=2019-11-28|accessdate=2019-12-22|language=uk|archive-date=22 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191222111715/https://informnapalm.org/ua/minoborony-rf-10-krym/}}</ref>

==== Оборонно-промисловий комплекс ====
Російська Федерація незаконно привласнила на півострові 13 українських оборонних компаній, 8 з яких зараховано до реєстру [[Оборонно-промисловий комплекс Росії|російського ОПК]]. Зокрема, Феодосійська суднобудівна компанія «Море» увійшла до корпорації «Ростех», а Севастопольский авіаремонтний завод&nbsp;— до АТ «Гелікоптери Російської Федерації». Кремль привласнює й інші українські компанії, зокрема, Інститут аеропружних систем, розпочав приватизацію феодосійського «Судокомпозиту» та Євпаторійського авіаремонтного.<ref name=":0" />

Станом на 2019 рік, навіть попри посилену увагу окупаційної влади до ОПК, рівень завантаженості підприємств не перевищував 45&nbsp;% і дедалі знижувався. Причиною називали міжнародні [[Економічні санкції|санкції]], критичну залежність від державного оборонного замовлення і загальну невизначеність окупаційної влади щодо розвитку місцевої «оборонки». За оцінками українських ЗМІ, у Кремлі бояться глибоко інтегрувати її у внутрішні виробничі ланцюги, оскільки усвідомлюють системні ризики щодо існування Криму в окупаційному статусі. Прогнозується, що у 2021 році буде завершено більшість укладених кримськими підприємствами контрактів із Міноборони РФ, і станом на 2019 рік, за оцінками російських експертів, нові замовлення не плануються. До того, кримські оборонні підприємства, на відміну від «материкових», позбавлені доступних кредитних ресурсів через небажання російських банків співпрацювати з санкційними компаніями. Водночас, навіть сателіти РФ все частіше відмовляються купувати продукцію з анексованого Криму. У 2018-му вдвічі скоротився експорт сімферопольського заводу «Фіолент» до Білорусі, Казахстану, Азербайджану та Вірменії.<ref name=":0" />

==== Мілітаризація дітей Криму ====
В окупованому Криму тривають процеси з мілітаризації дітей та молоді.

В жовтні 2019 року було повідомлено, що Російська Федерація завербувала 1500 дітей з Севастополя в [[Юнармія|Юнармію]]. Були повідомлення про примус: дитина відчувала тиск з боку школи і однолітків за відмову від вступу.<ref>{{Cite web|title=Russia’s militarization of childhood hits new low in occupied Crimea|url=http://khpg.org/en/index.php?id=1574277866|website=Human Rights in Ukraine|accessdate=2019-12-05|archive-date=5 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200805130838/http://khpg.org/en/index.php?id=1574277866}}</ref>

=== НАТО і окупований Крим ===
10 березня 2014 року представник [[НАТО]] повідомив<ref name="dfh">{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/politics/1002532-nato_gotovit_samolety_dlya_nablyudeniya_za_situatsiey_v_ukraine.htm |title=НАТО готовит самолеты для наблюдения за ситуацией в Украине |accessdate=16 березня 2014 |archive-date=16 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140316232354/http://news.liga.net/news/politics/1002532-nato_gotovit_samolety_dlya_nablyudeniya_za_situatsiey_v_ukraine.htm }}</ref><ref>{{Cite web|title=НАТО начнет разведывательные полеты над Польшей и Румынией {{!}} РИА Ново…|url=http://ria.ru/world/20140310/998908810.html|website=archive.is|date=2014-03-12|accessdate=2019-12-22|archive-date=2014-03-12|archive-url=https://archive.today/20140312132856/http://ria.ru/world/20140310/998908810.html}}</ref>:
{{Цитата курсив|Рада НАТО в понеділок вирішила провести розвідувальні польоти [[AWACS]] над Польщею і Румунією в рамках зусиль НАТО у спостереженнях за кризою в Україні. Всі розвідувальні польоти проводитимуться тільки над територією Альянсу.|Неназваний представник [[НАТО]]. 10 березня 2014}}За неофіційними даними [[Texty.org.ua|Текстів]], безпілотники типу [[Northrop Grumman RQ-4 Global Hawk|RQ-4A Global Hawk]] не менше, ніж 4 рази з'явилися над українською територією ще в березні 2015 року.<ref name=":1">{{Cite web|title=Над битвою. Як безпілотник США здійснює розвідку вздовж лінії фронту (карта маршрутів)|url=http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/78565/Nad_bytvoju_Jak_bezpilotnyk_SShA_zdijsnuje_rozvidku|website=ТЕКСТИ|accessdate=2019-12-22|language=en}}</ref>

З жовтня 2016 року, вилітаючи на завдання над Україною, розвідники RQ-4A Global Hawk почали вмикати транспондер, завдяки чому стали видимим на таких ресурсах, як Flightradar24.<ref name=":1" />

Політ 20 липня 2017 року мав відмінність&nbsp;— RQ-4A Global Hawk пролетів поблизу узбережжя Криму і подивився на Сочі, для цього він перебував в повітрі довше і виконав більш широке коле завдань.<ref name=":1" />

21 липня 2018 року літак [[Повітряні сили Великої Британії|Королівських Військово-повітряних сил Великої Британії]] Bombardier Global Express Sentinel R.1 з бортовим номером ZJ691 злетів з кіпрської авіабази Акротирі та проводив розвідку біля берегів окупованого Криму та Російської Федерації.<ref>{{Cite web|title=Літак НАТО проводить розвідку біля берегів окупованого Криму: фото маршруту|url=https://24tv.ua/litak_nato_provodit_rozvidku_bilya_beregiv_okupovanogo_krimu_foto_marshrutu_n1002589|website=24 Канал|accessdate=2019-12-22|archive-date=24 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200224005752/https://24tv.ua/litak_nato_provodit_rozvidku_bilya_beregiv_okupovanogo_krimu_foto_marshrutu_n1002589}}</ref>

15 січня 2019 року RQ-4B Global Hawk о 7:30 зайшов у повітряний простір України й через годину почав політ на Донбасі. Близько 15:30 він змінив курс і попрямував для виконання завдання поблизу окупованого Кримського півострова.<ref>{{Cite web|title=Стратегічний безпілотник ВПС США провів розвідку над Донбасом і біля Криму (фото)|url=http://ukr.lb.ua/society/2019/01/15/417221_strategichniy_bezpilotnik_vps_ssha.html|website=LB.ua|accessdate=2019-12-22|archive-date=22 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191222133401/https://ukr.lb.ua/society/2019/01/15/417221_strategichniy_bezpilotnik_vps_ssha.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Безпілотник США здійснив розвідувальний політ над окупованими територіями|url=https://www.unian.ua/war/10409625-bezpilotnik-ssha-zdiysniv-rozviduvalniy-polit-nad-okupovanimi-teritoriyami.html|website=www.unian.ua|accessdate=2019-12-22|language=uk|archive-date=22 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191222132249/https://www.unian.ua/war/10409625-bezpilotnik-ssha-zdiysniv-rozviduvalniy-polit-nad-okupovanimi-teritoriyami.html}}</ref>

О 07:40 29 червня 2019 року безпілотник ВПС США RQ-4A Global Hawk з бортовим номером 04-2021 і позивним FORTE10 злетів з авіабази НАТО Сігонелла в Італії, о 12:25 почав моніторинг лінії розмежування на Донбасі, а через 3,5 години він полетів до узбережжя Криму. О 19:55 того ж дня патрульний літак ВМС США [[Boeing P-8 Poseidon|P-8A Poseidon]] з бортовим номером 169 332 піднявся в небо з того ж полігону і попрямував до південних кордонів Криму. О 20:25 він побував в 32&nbsp;км від берегової лінії в районі Севастополя.<ref>{{Cite web|title=БПЛА США провели розвідку над Донбасом і біля берегів окупованого Криму|url=https://zik.ua/news/2019/06/24/bpla_ssha_provely_rozvidku_nad_donbasom_i_bilya_beregiv_okupovanogo_krymu_1597285|website=zik.ua|accessdate=2019-12-22|language=uk-UK|archive-date=24 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190624172756/https://zik.ua/news/2019/06/24/bpla_ssha_provely_rozvidku_nad_donbasom_i_bilya_beregiv_okupovanogo_krymu_1597285}}</ref>

=== Приналежність Криму на картах ===

Періодично набувають розголосу події щодо приналежності Криму на картах. ''[[Нью-Йорк Таймс]]'' у листопаді 2017 року назвав територію Криму спірною, чим викликав реакцію користувачів мережі і заяв [[Міністерство закордонних справ України|МЗС]].<ref>{{Cite news|url=https://ru.krymr.com/a/28854035.html|title=«Если я угоню машину, она тоже будет спорной?» – из крымских сетей|last=Козырева|first=Марина|language=ru|work=Крым.Реалии|accessdate=2017-11-15|archive-date=15 листопада 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171115211510/https://ru.krymr.com/a/28854035.html}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2017/11/14/7161997/|title=The New York Times прокоментувала карту зі “спірним” Кримом|website=Українська правда|accessdate=2017-11-15|archive-date=15 листопада 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171115215030/http://www.pravda.com.ua/news/2017/11/14/7161997/}}</ref>

[[Державна дума Російської Федерації|Держдума Російської Федерації]] дала [[Apple Inc.|Apple]] термін до 25 квітня 2019 року, а потім продовжила його до 10 травня з вимогою «усунення неточностей при відображенні географічної приналежності Криму і Севастополя в додатку». У травні Apple не відображала територіальну приналежність міст Криму у своїх додатках як з материкової України, так і з півострова. 27 листопада 2019 року на території Російської Федерації компанія Apple стала відображати Крим і Севастополь російськими. Голова комітету Держдуми Російської Федерації з безпеки і протидії корупції Василь Піскарьов заявив, що «Apple повністю усунула претензії Держдуми щодо показу Криму в своїх сервісах».<ref>{{Cite web|title=На території Росії компанія Apple стала відображати Крим і Севастополь «російськими»|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-krym-aplle-rosija-vidobrazhennya/30294954.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2019-12-22|language=uk|archive-date=22 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191222125124/https://www.radiosvoboda.org/a/news-krym-aplle-rosija-vidobrazhennya/30294954.html}}</ref> 29 листопада [[Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим|Представництво президента України в АР Крим]] звернулося до компанії Apple через позначення Криму «російським» в додатках.<ref>{{Cite web|title=У Зеленського звернулися в Apple через позначення Криму «російським» у додатках|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-apple-krym-dodatky/30299517.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2019-12-22|language=uk|archive-date=22 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191222125124/https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-apple-krym-dodatky/30299517.html}}</ref> 30 листопада прес-секретар компанії Труді Мюллер пояснила, чому позначили анексований Крим територією Російської Федерації та пообіцяли "глибше поглянути на політику маркування «спірних територій». За їх словами, Apple внесла зміни у свій додаток «Погода» тільки для російських користувачів через новий закон. Вона також наголосила, що компанія працює над вивченням того, як в майбутньому позначатиме «спірні території».<ref>{{Cite web|title=В Apple пояснили, чому позначили анексований Крим російським|url=https://hromadske.ua/posts/v-apple-poyasnili-chomu-poznachili-aneksovanij-krim-rosijskim|website=hromadske.ua|accessdate=2019-12-22|language=uk|archive-date=5 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191205164403/https://hromadske.ua/posts/v-apple-poyasnili-chomu-poznachili-aneksovanij-krim-rosijskim}}</ref><ref>{{Cite news|title=Apple 'taking a deeper look' at map policies after calling Crimea part of Russia|url=https://www.reuters.com/article/us-apple-crimea-idUSKBN1Y32GP|work=Reuters|date=2019-11-29|accessdate=2019-12-22|language=en|archive-date=22 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191222125857/https://www.reuters.com/article/us-apple-crimea-idUSKBN1Y32GP}}</ref>
{{цитата курсив|Ми розглядаємо міжнародне право, а також відповідні закони США та інші внутрішні закони перш ніж ухвалювати рішення про маркування на картах. І вносимо зміни, якщо того вимагає закон.|Прес-секретар [[Apple Inc.|Apple]] Труді Мюллер. 30 листопада 2019}}У грудні на сторінці Apple у Facebook запустили флешмоб #CrimeaIsUkraine.<ref>{{Cite web|title=На сторінці Apple у Facebook запустили флешмоб #CrimeaIsUkraine|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-apple-facebook-fleshmob/30305449.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2019-12-22|language=uk|archive-date=22 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191222130144/https://www.radiosvoboda.org/a/news-apple-facebook-fleshmob/30305449.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=На сторінці Apple в Facebook запустили флешмоб #CrimeaIsUkraine через ситуацію з Кримом|url=https://hromadske.ua/posts/na-storinci-apple-v-facebook-zapustili-fleshmob-crimeaisukraine-cherez-situaciyu-z-krimom|website=hromadske.ua|accessdate=2019-12-22|language=uk|archive-date=5 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191205164220/https://hromadske.ua/posts/na-storinci-apple-v-facebook-zapustili-fleshmob-crimeaisukraine-cherez-situaciyu-z-krimom}}</ref>

== Реакція ==

=== Реакція України ===
28 лютого 2014 року виконувач обов'язків Президента України [[Турчинов Олександр Валентинович|Олександр Турчинов]] звернувся до Президента Російської Федерації Володимира Путіна «негайно припинити провокацію і відкликати військових з Автономної Республіки Крим» та зауважив, що разом зі США та Великою Британією Російська Федерація є гарантом недоторканості території України<ref>{{cite web |url=http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/02/140228_it_turchynov_crimea.shtml |title=Турчинов вимагає від Путіна припинити провокацію |date=28 лютого 2014 |publisher=BBC Україна |accessdate=28 лютого 2014 |archive-date=7 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140307215524/http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/02/140228_it_turchynov_crimea.shtml }}</ref>. Крім того, Турчинов заявив, що Російська Федерація планує реалізувати у Криму «[[Російсько-грузинська війна 2008|сценарій, який повністю аналогічний абхазькому]]», та ввела на територію України війська під виглядом навчань:

{{Цитата|Під виглядом військових навчань Росія ввела війська в АР Крим. І не лише захопили парламент Криму, Кабмін Криму, вони пробують брати під контроль цивільні об'єкти, комунікації, пробують блокувати місця розташування українських військових<ref>{{cite web |url=http://news.finance.ua/ua/~/1/2014/03/01/320253 |title=Турчинов: Росія почала абхазький сценарій в Криму  |date=1 березня 2014 |publisher=BBC Україна |accessdate=1 березня 2014}}</ref>.}}

1 березня 2014 року [[Меджліс кримськотатарського народу]] оголосив, що не визнаватиме новий кримський уряд та вважає, що усі питання між Російською Федерацією та Україною повинні вирішуватися на дипломатичній основі, а усі військові повинні повернутися до своїх гарнізонів з вулиць міст. Про це у своєму зверненні заявив голова фракції [[Курултай-Рух]] у кримському парламенті [[Чубаров Рефат Абдурахманович|Рефат Чубаров]]<ref>{{cite web |url=http://dt.ua/POLITICS/medzhlis-vimagaye-vid-viyskovih-piti-z-krimu-138627_.html |title=Меджліс вимагає від військових піти з Криму |date=1 березня 2014 |publisher=Дзеркало тижня |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=1 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140301100757/http://dt.ua/POLITICS/medzhlis-vimagaye-vid-viyskovih-piti-z-krimu-138627_.html }}</ref>. Інший лідер Меджлісу народний депутат [[Джемілєв Мустафа|Мустафа Джемілєв]] 28 лютого заявив, що Меджліс формує загони для силової боротьби, котрі можуть бути підпорядковані силовим відомствам України у випадку окупації Криму російськими військами<ref>{{cite web |url=http://www.pohlyad.com/news/n/40269 |title=Меджліс готує загони для боротьби, - Джемілєв |date=28 лютого 2014 |publisher=Новий погляд |accessdate=1 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140304060018/http://www.pohlyad.com/news/n/40269 |archivedate=4 березня 2014 |deadurl=yes }}</ref>.

Початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, згідно з українським законодавством, вважається дата набрання чинності [[Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про підтримку територіальної цілісності України|Резолюції №&nbsp;68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України]]. Завершенням тимчасової окупації вважатиметься дата, з якої ця резолюція втратить чинність<ref>{{Cite web |url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1636-vii |title=Стаття 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони „Крим“ та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» |accessdate=10 листопада 2019 |archive-date=22 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181222221453/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1636-vii }}</ref>.

=== Реакція Російської Федерації ===
[[Файл:Address by President of the Russian Federation (before Accession of Crimea to Russia).webm|thumb|Звернення Президента Російської Федерації]]
[[Файл:Rally in support the Accession of Crimea to Russia.webm|thumb|Авторалі на підтримку анексії Криму Російською Федерацією]]
{{External media||align=right|
|video1=[http://www.youtube.com/watch?v=FABYe1GPtxA#t=18 Порівняння промов Путіна в 2014 році та [[Гітлер]]а в 1939 році на передачі Шустер Live, 21.03.2014 року ({{lang-ru|Сравнение речей Путина в 2014 году и Гитлера в 1939 году (Шустер Live, 21.03.2014)}})]
|video2=[http://www.youtube.com/watch?v=PLG1-FaVyWE#t=276 Соромно бути росіянином ({{lang-ru|Стыдно быть русским}}), 26 березня 2014]
}}

==== Реакція демократичної опозиції в Російській Федерації ====
Російська інтелігенція у своїх оцінках російської агресії проти України розділилась на два табори. Як прихильники, так і противники цих дій висловили свою позицію прилюдно&nbsp;— у формі відкритих листів, інтерв'ю, статей у пресі, участі у вуличних маршах тощо.
{{докладніше|Реакція російської інтелігенції на події в Криму (2014)}}
28 лютого 2014 року [[Макаревич Андрій Вадимович|Андрій Макаревич]], відомий рок-музикант, висловив своє бачення дій Російської Федерації в Криму<ref name="захват">[http://ivona.bigmir.net/showbiz/stars/387010-Andrej-Makarevich-obratilsja-k-rossijanam--Vojnu-s-Ukrainoj-zahoteli- Андрей Макаревич обратился к россиянам: Войну с Украиной захотели?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140301122119/http://ivona.bigmir.net/showbiz/stars/387010-Andrej-Makarevich-obratilsja-k-rossijanam--Vojnu-s-Ukrainoj-zahoteli- |date=1 березня 2014 }} 01.03.2014 {{ref-ru}}</ref>:<blockquote>
Такої свавільної пропаганди і такої кількості брехні я не пригадаю з найкращих брежнєвських часів. Та й з тим не порівняти: можливостей тоді було менше. Хлопці, ви чого домагаєтеся? Створення громадської думки для введення військ на територію суверенної держави? Відрубати Крим?
{{oq|ru|Такой разнузданной пропаганды и такого количества вранья я не припомню с лучших брежневских времен. Да и то не сравнить: возможностей тогда было меньше. Ребята, вы чего добиваетесь? Создания общественного мнения для ввода войск на территорию суверенного государства? Оттяпать Крым?}}
</blockquote>15 березня 2014 року за участю російської опозиції та відомих російських артистів відбувся «[[Марш миру (Росія, 2014)|Марш миру]]» в підтримку України. Після чого, всіх артистів, що підтримали однодумців почали засуджувати їх колеги та влада Російської Федерації почала погрожувати відбиранням їхніх нагород і заслуг.

=== Міжнародна реакція ===
[[Файл:Barack Obama talks on the phone with Russian President Vladimir Putin about Ukraine, March 1, 2014.jpg|міні|праворуч|Телефонна розмова Президента США Барака Обами з Президентом Російської Федерації Володимиром Путіним]]

==== Заяви урядів ====
* {{Прапор|TUR}} МЗС Туреччини 27 лютого виступило з заявою, у якій висловилося у необхідності знаходження шляхів подолання кризи у рамках територіальної цілісності та конституційного ладу в Україні<ref>{{cite web |url=http://www.wz.lviv.ua/world/125990 |title=Туреччина зробила заяву щодо Криму |date=27 лютого 2014 |publisher=Високий замок |accessdate=1 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160412233601/http://wz.lviv.ua/world/125990 |archivedate=12 квітня 2016 |deadurl=yes }}</ref>. Задля сприяння стабілізації у Криму 1 березня автономію має намір відвідати Міністр закордонних справ Туреччини [[Ахмет Давутоглу]]<ref>{{cite web |url=http://ipress.ua/news/ministr_zakordonnyy_sprav_turechchyny_zavtra_pryletyt_u_krym_51016.html |title=Міністр закордонний справ Туреччини завтра прилетить у Крим |date=28 лютого 2014 |publisher=Високий замок |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=22 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181222221418/http://ipress.ua/news/ministr_zakordonnyy_sprav_turechchyny_zavtra_pryletyt_u_krym_51016.html }}</ref>. 6 березня 2014 року МЗС Туреччини охарактеризувало можливий референдум в Криму як «небезпечний та неправильний крок».
* {{Прапор|GER}} Канцлер Німеччини [[Ангела Меркель]] висловила занепокоєння ситуацією, що склалася в Криму. За словами радника Меркель, вона наголосила на необхідності «утриматися від кроків, які б ставили під питання єдність України», крім того Канцлер мала телефонну розмову з Президентом Російської Федерації Володимиром Путіним, котрий повідомив, що поважає територіальну цілісність України<ref>{{cite web |url=http://www.utr.tv/novini-z-wwwukrinformua/1913209-merkel_duge_zanepokoe_na_podiyami_v_krimu_1913209.html |title=Меркель дуже занепокоєна подіями в Криму |date=28 лютого 2014 |publisher=УТР |accessdate=1 березня 2014 |archiveurl=https://archive.today/20140301002255/http://www.utr.tv/novini-z-wwwukrinformua/1913209-merkel_duge_zanepokoe_na_podiyami_v_krimu_1913209.html |archivedate=1 березня 2014 }}</ref>.
* {{Прапор|LIT}} МЗС Литви наголосило на неприпустимості зовнішнього втручання у політичну кризу в Україні, назвало захоплення адміністративних будівель у Криму провокацією та закликало Росію відмежуватися від [[Сепаратизм|сепаратистських]] закликів у Криму<ref>{{cite web |url=http://tvi.ua/new/2014/02/27/lytva_zaklykaye_rosiyu_vidstoronytysya_vid_separatystiv_u_krymu |title=Литва закликає Росію відсторонитися від сепаратистів у Криму |date=28 лютого 2014 |publisher=ТВi |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=4 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140304160318/http://tvi.ua/new/2014/02/27/lytva_zaklykaye_rosiyu_vidstoronytysya_vid_separatystiv_u_krymu }}</ref>. Литовське МЗС також викликали посла Російської Федерації у Литві Олександра Удальцова, щоб висловити стурбованість ситуацією в Україні<ref>{{cite web |url=http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/02/140228_vc_lithuania_russia.shtml |title=Литва викликала посла Росії через Крим |date=28 лютого 2014 |publisher=BBC Україна |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=27 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140727101723/http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/02/140228_vc_lithuania_russia.shtml }}</ref>.
* {{Прапор|BLR}} Президент Білорусі [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]] висловився на підтримку територіальної цілісності України<ref>{{Cite web |url=http://dt.ua/POLITICS/lukashenko-povidomiv-kuchmi-pro-pidtrimku-teritorialnoyi-cilisnosti-ukrayini-138933_.html |title=Дзеркало тижня: Лукашенко повідомив Кучмі про підтримку територіальної цілісності України |accessdate=5 березня 2014 |archive-date=23 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181223073511/https://dt.ua/POLITICS/lukashenko-povidomiv-kuchmi-pro-pidtrimku-teritorialnoyi-cilisnosti-ukrayini-138933_.html }}</ref>. Проте сам він визнає де-факто чи де-юре Крим російською територією, аргументуючи це виною українських політиків, що вивели звідти українських військовослужбовців: «Ви цими діями просто здали Крим Росії.»&nbsp;— цитата О. Лукашенка в інтерв'ю С. Шустеру.
* {{Прапор|SWE}} Прем'єр-міністр Швеції [[Фредрік Райнфельдт]] 2 березня в інтерв'ю [[Шведське радіо|Шведському радіо]] заявив: ''«Можна зрозуміти, що Росія діє через турботу про російську меншину в Криму та східній Україні, але не можна зрозуміти способу, яким вони це роблять. Звичайно, є методи проведення переговорів з українським урядом для заспокоєння ситуації.»''<ref>{{Cite web |url=http://www.thelocal.se/20140303/pm-says-ukraine-conflict-understandable |title=Swedish PM: Russian worries 'understandable' — The Local |accessdate=3 березня 2014 |archive-date=22 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180922174948/https://www.thelocal.se/20140303/pm-says-ukraine-conflict-understandable }}</ref> Міністр закордонних справ Швеції [[Карл Більдт]] назвав ситуацію у Криму тривожною та наголосив, що Російська Федерація зобов'язана вивести свої війська до узгоджених місць їхньої дислокації<ref>{{cite web |url=http://ipress.ua/news/karl_bildt_zaklykav_rosiyu_terminovo_povernuty_viyska_u_krymu_do_mists_51251.html |title=Карл Більдт закликав Росію терміново повернути війська у Криму до місць |date=28 лютого 2014 |publisher=iPress |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=22 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181222221409/http://ipress.ua/news/karl_bildt_zaklykav_rosiyu_terminovo_povernuty_viyska_u_krymu_do_mists_51251.html }}</ref>.
[[Файл:Crimea reaction clean.svg|thumb|300px|Реакція світового співтовариства на Кримську кризу
{{Col-begin}}
{{легенда|#efef8f|''Заклики до мирного врегулювання конфлікту''}}
{{легенда|#57d2d2|''Підтримка територіальної цілісності України''}}
{{легенда|#289797|''Засудження дій Росії''}}
{{легенда|#1b6565|''Засудження військової інтервенції Росії''}}
{{легенда|#d93cd9|''Підтримка дій Росії та/або засудження дій українського уряду''}}
{{легенда|#f08080|''«Визнання інтересів усіх сторін конфлікту»''}}
{{легенда|#497bd7|''Україна''}}
{{легенда|#6a1f1f|''Росія''}}
{{легенда|#CDCDCD|''Позиція не визначена''}}
{{Col-end}}
]]
* {{Прапор|Франція}} {{Прапор|Польща}} {{Прапор|Німеччина}} Міністри закордонних справ Франції [[Лоран Фабіус]], Польщі [[Радослав Сікорський]] та Німеччини [[Франк-Вальтер Штайнмайєр]] оприлюднили спільну заяву щодо подій у Криму<ref>{{cite web |url=http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/02/140228_dk_head_army.shtml |title=Глави МЗС Німеччини, Польщі і Франції стурбовані ситуацією в Криму |date=28 лютого 2014 |publisher=BBC Україна |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=6 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140306014641/http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/02/140228_dk_head_army.shtml }}</ref>:

{{Цитата|Ми вкрай занепокоєні нестабільною ситуацією в Криму. Потрібно зробити все для зниження напруженості та розвитку діалогу між сторонами. Ми підтримуємо територіальну цілісність країни. Ми закликаємо всі сторони в Україні утримуватися від будь-яких дій, які могли б поставити під сумнів цю територіальну цілісність<ref>{{cite web |url=http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?frantsiya_nimechchina_ta_polshha_zanepokoyeni_situatsiyeyu_v_krimu&objectId=415007 |title=Франція, Німеччина та Польща занепокоєні ситуацією в Криму |date=28 лютого 2014 |publisher=Телеканал новин 24 |accessdate=1 березня 2014}}</ref>.}}

* {{Прапор|USA}} Президент США [[Барак Обама]] застеріг Росію від військового втручання на територію України, зазначивши, що «будь-яке порушення суверенітету України та територіальної цілісності буде глибокою дестабілізацією, що не є в інтересах України, Російської Федерації чи Європи», та повідомивши про можливу відплату «за будь-яке військове втручання в Україні»<ref>{{cite web |url=http://www.day.kiev.ua/uk/news/010314-obama-zasterigaie-rosiyu-vid-zastosuvannya-sili-v-ukrayini |title=Обама застерігає Росію від застосування сили в Україні |date=1 березня 2014 |publisher=День |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=8 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151208222724/http://www.day.kiev.ua/uk/news/010314-obama-zasterigaie-rosiyu-vid-zastosuvannya-sili-v-ukrayini }}</ref>.
* {{Прапор|USA}} Директор [[Центральне розвідувальне управління|ЦРУ]] [[Джон Бреннан]] 3 березня 2014 повідомив<ref>{{cite web |url=http://www.latimes.com/world/worldnow/la-fg-wn-us-intelligence-russia-ukraine-20140303,0,4657644.story |title=CIA reportedly says Russia sees treaty as justifying Ukraine moves |date=3 березня 2014 |publisher=LA Times {{ref-en}} |accessdate=4 березня 2014 |archive-date=25 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140425131528/http://www.latimes.com/world/worldnow/la-fg-wn-us-intelligence-russia-ukraine-20140303,0,4657644.story }}</ref>, що військова присутність Російської Федерації, включно з військовими, які проникли на територію Криму останніми днями, не перевищує дозволеної чисельності військовослужбовців Чорноморського флоту Російської Федерації на території України&nbsp;— 25 тисяч осіб, відповідно до [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU97259.html Додатку №&nbsp;2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140304034014/http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU97259.html |date=4 березня 2014 }} Угоди між Україною і Російською Федерацією «Про параметри поділу Чорноморського флоту» від 28.05.97., тому спецслужбам важко дати обґрунтоване підтвердження порушення Російською Федерацією договору, як це було попередньо заявлено представниками Адміністрації, тим більше маючи в Києві лише 2-3 працівників ЦРУ.
* {{Прапор|USA}} в липні 2018 перед зустріччю президенті США і Російської Федерації [[Дональд Трамп|Дональда Трампа]] та [[Володимир Путін|Володимира Путіна]] в Гельсінкі, американський президент допускав висловлювання, які свідчили про можливість перегляду в майбутньому політики США щодо невизнання спроби анексії Криму.
* {{Прапор|USA}} [[25 липня]] [[2018]] року, через десять днів після [[Саміт Росія — США (2018)|зустрічі]] президентів [[Державний департамент США|Держдепартаментом]] оприлюднена [[Кримська декларація]] ({{lang-en|Crimea Declaration}})&nbsp;— документ у формі заяви для преси [[Державний секретар Сполучених Штатів Америки|державного секретаря]] [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатів Америки]] [[Майк Помпео|Майкла Помпео]], в якому підтверджується невизнання [[Анексія Криму Російською Федерацією|анексії півострова Російською Федерацією]] та проголошується довгострокова політика щодо відмови визнання її претензій на територію, захоплену силою всупереч міжнародному праву.<ref>{{Cite web |url=https://www.unian.ua/politics/10170200-tramp-pro-ymovirnist-viznannya-ssha-aneksovanogo-krimu-chastinoyu-rosiji-podivimosya-video.html |title=Трамп про ймовірність визнання США анексованого Криму частиною Росії: «Подивимося» / УНІАН, 30 червня 2018 |accessdate=29 липня 2018 |archive-date=26 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180726234250/https://www.unian.ua/politics/10170200-tramp-pro-ymovirnist-viznannya-ssha-aneksovanogo-krimu-chastinoyu-rosiji-podivimosya-video.html }}</ref>.
* {{Прапор|EUR}} [[Генеральний секретар Ради Європи]] [[Турбйорн Ягланд]] закликав сторони конфлікту вжити заходів щодо стабілізації ситуації відповідно до міжнародних угод<ref>{{cite web |url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/gensek_radi_e_vropi_zaklikav_do_deeskalatsiii_situatsiii_v_krimu_1913408 |title=Генсек Ради Європи закликав до деескалації ситуації в Криму |date=1 березня 2014 |publisher=Укрінформ |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=10 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140310125439/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/gensek_radi_e_vropi_zaklikav_do_deeskalatsiii_situatsiii_v_krimu_1913408 }}</ref>.
* {{Прапор|Сербія}} Президент Сербії [[Томислав Николич]] підтримує сербських добровольців на боці сепаратистів.{{fact}}

==== Міжнародні структури ====
{{Вікіджерела|ru:Проект резолюции Совета Безопасности ООН № S/2014/189|Проект резолюції Ради Безпеки ООН № S/2014/189 {{ref-ru}}}}

* 1 березня 2014 року терміново скликана [[Рада Безпеки ООН]] висловила підтримку територіальної цілісності України і нагадала Російській Федерації про виконання міжнародних зобов'язань, у тому числі, і [[Будапештський меморандум|Будапештського меморандуму]] підписаного Російською Федерацією у [[1994]] році<ref>{{cite web |url=http://ua.interfax.com.ua/news/political/193598.html |title=Радбез ООН висловила підтримку територіальної цілісності України і нагадала усім, зокрема Росії, про виконання міжнародних зобов'язань |date=1 березня 2014 |publisher=Укрінформ |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=23 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181223121031/https://ua.interfax.com.ua/news/political/193598.html }}</ref>.

[[Файл:Crimean referendum resolution vote.PNG|300px|міні|Мапа, що показує результати голосування за Резолюцію:<br/>{{Легенда|green|За}} {{Легенда|red|Проти}} {{Легенда|#B8860B|Утрималися}} {{Легенда|lightgray|Відсутні}} {{Легенда|blue|Крим}}]]
{{main|Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про підтримку територіальної цілісності України}}

* 27 березня 2014 року на 68-й сесії [[Генеральна Асамблея ООН|Генеральної Асамблеї ООН]] була прийнята Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про підтримку територіальної цілісності України відкритим голосуванням країн-членів ООН, 100 з яких висловилися «за», 11&nbsp;— «проти», а 58 країн «утримались».<ref name="Резолюція">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/27/7020541/ Генасамблея ООН підтримала територіальну цілісність України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210122214717/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/27/7020541/ |date=22 січня 2021 }} Українська правда, 27 березня 2014&nbsp;р.</ref> Дане засідання Генасамблеї ООН було скликане спеціально для розгляду питання [[Російське збройне вторгнення в Крим (2014)|збройної вторгнення Російською Федерацією в Кримський півостров]].<ref name="текст">[http://www.pravda.com.ua/articles/2014/03/27/7020491/ Генеральна напівпідтримка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181215070134/https://www.pravda.com.ua/articles/2014/03/27/7020491/ |date=15 грудня 2018 }} Українська правда, 27 березня 2014&nbsp;р.</ref>

: Декілька держав зробило заяви щодо визнання Криму частиною РФ:
{{columns-list|2|
* {{flagcountry|Afghanistan}}<ref>{{cite news|title=Afghan president Hamid Karzai backs Russia's annexation of Crimea|url=http://www.theguardian.com/world/2014/mar/24/afghan-president-hamid-karzai-backs-russia-annexation-crimea|accessdate=30 листопада 2014|work=The Guardian|date=24 березня 2014|archive-date=1 грудня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141201221137/http://www.theguardian.com/world/2014/mar/24/afghan-president-hamid-karzai-backs-russia-annexation-crimea}}</ref>
* {{flagcountry|Cuba}}<ref name="moscow-times-497144">{{cite web|url=http://www.themoscowtimes.com/news/article/visiting-russia-fidel-castro-s-son-scoffs-at-u-s-sanctions-over-crimea/497144.html|title=Visiting Russia, Fidel Castro's Son Scoffs at U.S. Sanctions Over Crimea|work=The Moscow Times|accessdate=30 листопада 2015|archive-date=17 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160417010829/http://www.themoscowtimes.com/news/article/visiting-russia-fidel-castro-s-son-scoffs-at-u-s-sanctions-over-crimea/497144.html}}</ref>
* {{flagcountry|Nicaragua}}<ref name="kyiv-post-341102">{{cite web|url=http://www.kyivpost.com/content/ukraine/nicaragua-recognizes-crimea-as-part-of-russia-341102.html|title=Nicaragua recognizes Crimea as part of Russia|work=Kyiv Post|date=27 березня 2014|accessdate=30 листопада 2015|archive-date=28 березня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140328011841/http://www.kyivpost.com/content/ukraine/nicaragua-recognizes-crimea-as-part-of-russia-341102.html}}</ref>
* {{flagcountry|North Korea}}
* {{flagcountry|Russia}}
* {{flagcountry|Syria}}<ref name="NYT">{{cite news|url=http://www.nytimes.com/2014/02/28/world/europe/crimea-ukraine.html|title=Gunmen Seize Government Buildings in Crimea|work=The New York Times|date=27 лютого 2014|accessdate=1 березня 2014|quote=Masked men with guns seized government buildings in the capital of Ukraine's Crimea region on Thursday, barricading themselves inside and raising the Russian flag after mysterious overnight raids that appeared to be the work of militant Russian nationalists who want this volatile Black Sea region ruled from Moscow.|archive-date=28 лютого 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140228203724/http://www.nytimes.com/2014/02/28/world/europe/crimea-ukraine.html}}</ref>
* {{flagcountry|Venezuela}}<ref name=NYT />
* {{flagcountry|Sudan}}
}}

* 2 липня 2014 року [[Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі]] визнала такі дії Російської Федерації військовою агресією, неспровокованою і заснованою на абсолютно безпідставних припущеннях і приводах.

== Аналітика та оцінки ==
Українські історики та політики передбачали подібний розвиток подій ще 2008 року, під час [[Російсько-грузинська війна (2008)|російсько-грузинської війни]]. Експерти вказували на те, що Російській Федерації потрібен лише привід для того, щоб почати анексію півострова. Саме таким приводом і стали події на [[Євромайдан]]і.<ref>{{cite web|author=|authorlink=|datepublished=|url=http://www.bbc.co.uk/ukrainian/ukraine_in_russian/2014/11/141120_ru_s_forecasts_euromaidan|title=Крым, Донбасс, Порошенко: какие прогнозы оправдались после Евромайдана - BBC Ukrainian|format=|work=|publisher=bbc.co.uk|accessdate=2015-2-17|lang=|description=|archive-date=27 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211127122406/https://www.bbc.com/ukrainian/ukraine_in_russian/2014/11/141120_ru_s_forecasts_euromaidan}}</ref>

2 березня 2014 року у зверненні до Ради безпеки ООН, український посол Юрій Сергєєв закликав міжнародну спільноту «зробити все можливе», щоб зупинити російський акт агресії. Він наголосив, що число російських військ в Криму зростає «щогодини». Російський посол Віталій Чуркін сказав, що «холодніші голови мають взяти верх» і Захід має припинити нагнітання конфлікту, підбадьорюючи протестувальників. Посол США Саманта Пауер сказала сесії, що Російська Федерація, яка дозволяє використання сили, є «небезпечною і дестабілізуючою».<ref>{{Cite web |url=http://www.bloomberg.com/news/articles/2014-03-01/ukraine-tells-russia-troop-entry-means-war-after-putin-approval |title=Ukraine Tells Russia Invasion Means War // ''bloomberg.com'' (англ.) |accessdate=17 лютого 2015 |archive-date=26 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180926014117/https://www.bloomberg.com/news/articles/2014-03-01/ukraine-tells-russia-troop-entry-means-war-after-putin-approval }}</ref>

2 березня 2014 року видання The Wall Street Journal вказало, що дії Путіна принесли загрозу війни у серці Європи вперше з часів Холодної війни.<ref>[http://www.wsj.com/articles/SB10001424052702304026804579413900968932702  Putin Declares War] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201027044747/https://www.wsj.com/articles/SB10001424052702304026804579413900968932702 |date=27 жовтня 2020 }} // ''The Wall Street Journal'', 2 березня 2014 (англ.)</ref>

15 квітня 2014 року британський дипломат Чарльз Кроуфорд написав, що вважає, що Україна є пробним майданчиком Путіна в його планах відродження Російської імперії. Анексія Криму відбулася одразу, проте подальше завоювання України буде відбуватися методом «тисячі порізів».<ref>''Charles Crawford,'' [http://blogs.telegraph.co.uk/news/charlescrawford/100267656/ukraine-is-a-testing-ground-for-putins-plan-to-bring-back-a-russian-empire/  Ukraine is a testing ground for Putin's plan to bring back a Russian empire] ([http://archive.is/56bcH архів]) // ''The Telegraph'', 15.04.2014 (англ.)</ref>

Заступник міністра закордонних справ України Данило Лубківський:<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.ua/politics/937233-rosiya-prinesla-v-krim-yak-hvorobu-tsenzuru-zalyakuvannya-ta-ksenofobiyu-mzs.html |title=Росія принесла в Крим, як хворобу, цензуру, залякування та ксенофобію — МЗС |accessdate=21 березня 2021 |archive-date=21 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210121221139/https://www.unian.ua/politics/937233-rosiya-prinesla-v-krim-yak-hvorobu-tsenzuru-zalyakuvannya-ta-ksenofobiyu-mzs.html }}</ref>
{{цитата курсив|У Крим Росія занесла [[Цензура|цензуру]], як хворобу, [[Ксенофобія|нетерпимість до меншин]], обмеження [[Свобода слова|свободи слова]], несправедливе [[правосуддя]], адміністративний тиск та залякування [[Дисидент|інакодумців]].|Данило Лубківський, заступник Міністра закордонних справ України, 8 липня 2014.}}

У листопаді 2014 року [[Ілларіонов Андрій Миколайович|Андрій Ілларіонов]], екс-радник президента РФ Путіна, стверджував, що планувати російське вторгнення почали задовго до самого звернення Януковича<ref>{{Cite web |url=http://yle.fi/uutiset/postimees_illarionov_nazval_konflikt_na_ukraine_voinoi_rossii_protiv_ukrainy/7470579 |title=Іларіонов: Російські військові планували напад на Україну не менш ніж 11 років |accessdate=17 лютого 2015 |archive-date=8 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151208145149/http://yle.fi/uutiset/postimees_illarionov_nazval_konflikt_na_ukraine_voinoi_rossii_protiv_ukrainy/7470579 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://euromaidanpress.com/2014/11/25/russian-insider-says-putin-planning-invasion-of-ukraine-since-2003/ |title=Мет Бабяк: Російський інсайдер каже, що Путін відкрито планував напад на Україну від 2003 року (англ.) |accessdate=17 лютого 2015 |archive-date=22 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181222221426/http://euromaidanpress.com/2014/11/25/russian-insider-says-putin-planning-invasion-of-ukraine-since-2003/ }}</ref>.

У січні 2017 року [[Пономарьов Ілля Володимирович|Ілля Пономарьов]], російський політичний діяч, депутат Державної думи Російської Федерації (фракція «Справедлива Росія»), стверджував, що керівництво анексією Криму було доручено міністру оборони Сергію Шойгу і помічникові Володимира Путіна Владиславу Суркову.<ref>{{Cite web |url=http://hvylya.net/news/exclusive/ilya-ponomarev-nazval-dvuh-kuratorov-zahvata-kryima-rossiey.html |title=Илья Пономарев назвал двух кураторов захвата Крыма Россией |accessdate=10 листопада 2019 |archive-date=22 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181222221333/http://hvylya.net/news/exclusive/ilya-ponomarev-nazval-dvuh-kuratorov-zahvata-kryima-rossiey.html }}</ref>

17 грудня 2019 року [[Міністерство закордонних справ України]] нагадало, що дії Російської Федерації в Криму та на Донбасі цілковито підпадають під визначення агресії відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН 1976 року:<ref>{{Cite web|title=МЗС: Дії РФ у Криму та на Донбасі підпадають під визначення агресії в резолюції ГА ООН|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2839220-mzs-dii-rf-u-krimu-ta-na-donbasi-pidpadaut-pid-viznacenna-agresii-v-rezolucii-ga-oon.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2019-12-23|language=uk|archive-date=23 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191223140710/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2839220-mzs-dii-rf-u-krimu-ta-na-donbasi-pidpadaut-pid-viznacenna-agresii-v-rezolucii-ga-oon.html}}</ref>
{{цитата курсив|З 2014 року Україна незмінно кваліфікує міжнародно-протиправні дії Російської Федерації в Криму та на Донбасі як акт агресії. Ми чітко і послідовно доводимо, що такі дії РФ цілковито підпадають під визначення агресії відповідно до пунктів а), b), c), d), e) і g) статті 3 додатка до резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 (XXIX) «Визначення агресії», ухваленої 45 років тому.|[[Міністерство закордонних справ України]], 17 грудня 2019. [https://mfa.gov.ua/ua/press-center/news/76643-zajava-mzs-ukrajini-z-nagodi-45-ji-richnici-rezolyuciji-generalynoji-asambleji-oon-3314-xxix-viznachennya-agresiji Заява]}}

== Див. також ==
{{portal|Україна|Росія|Крим}}{{стовпці|3}}
* [[Російська окупація Донецької області]]
* [[Російська окупація Житомирської області]]
* [[Російська окупація Запорізької області]]
* [[Російська окупація Київської області]]
* [[Російська окупація Луганської області]]
* [[Російська окупація Миколаївської області]]
* [[Російська окупація Сумської області]]
* [[Російська окупація Харківської області]]
* [[Російська окупація Херсонської області]]
* [[Російська окупація Чернігівської області]]
* [[День кримського спротиву російській окупації]]
* [[Експортна блокада України Росією]]
* [[Євромайдан]]
* [[Українсько-російські відносини]]
* [[Декларація про боротьбу за звільнення України]]
* [[Законопроект «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України»]]
* [[Не купуй російське!]]
* [[Блокада українського флоту в Донузлаві]]
* [[Державна служба України з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя]]
* [[Блокада окупованої Автономної Республіки Крим]]
* [[Енергоміст до Криму]]
* [[Лист Віктора Януковича]]
</div>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{книга
 |автор          = Сергій Заєць
 |заголовок      = Полуостров страха: Хроника оккупации и нарушения прав человека в Крыму {{ref-ru}}
 |посилання      = https://books.google.ru/books?id=pOHpCAAAQBAJ
 |відповідальний = 
 |місце          = Київ
 |видавництво    = 
 |рік            = 2015
 |том            = 
 |сторінок       = 83
 |сторінки       = 
 |isbn           = 
 |ref            = Заєць, Матвійчук, Печончік, Свірідова, Скріпник
}}

== Посилання ==
{{commonscat|Crimean annexation process, March 17–21}}
* ''[[Гай-Нижник Павло Павлович|Павло Гай-Нижник]],'' [http://hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2017doc.rosiya-proty-ukrainy.php Росія проти України (1990—2016&nbsp;рр.): від політики шантажу і примусу до війни на поглинання та спроби знищення.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190205095821/http://hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2017doc.rosiya-proty-ukrainy.php |date=5 лютого 2019 }}&nbsp;— К.: «МП Леся», 2017.&nbsp;— 332 с. ISBN 978-617-7530-02-1
* ''Jadwiga Rogoża, Ewa Fischer,'' [http://www.osw.waw.pl/pl/publikacje/komentarze-osw/2014-08-01/krymski-worek-bez-dna-koszty-aneksji-polwyspu-przez-rosje Krymski worek bez dna: koszty aneksji półwyspu przez Rosję] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151208054916/http://www.osw.waw.pl/pl/publikacje/komentarze-osw/2014-08-01/krymski-worek-bez-dna-koszty-aneksji-polwyspu-przez-rosje |date=8 грудня 2015 }}{{ref-pl}} // ''Ośrodek Studiów Wschodnich im. Marka Karpia'', 2014-08-01

=== Публіцистика і аналітика ===
* [https://www.theguardian.com/world/2014/mar/05/ukraine-russia-explainer Ukraine's revolution and Russia's occupation of Crimea: how we got here] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210417163201/https://www.theguardian.com/world/2014/mar/05/ukraine-russia-explainer |date=17 квітня 2021 }} // ''theguardian.com'', 5 березня 2014
* ''[[Горбулін Володимир Павлович|Володимир Горбулін]],'' [https://web.archive.org/web/20160222004619/http://uacrisis.org/ua/40347-gorbulin-tezy Тези до другої річниці російської агресії проти України] // ''[[Український кризовий медіа-центр]]'', 20 лютого 2016
* [https://www.mfaua.org/uk/publications/lektsiia-okupatsiia-krymu-istorychnyi-vymir-prychyn-realii-sohodennia-ta-stratehiia-deokupatsii Лекція «Окупація Криму: історичний вимір причин, реалії сьогодення та стратегія деокупації»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210117201835/https://www.mfaua.org/uk/publications/lektsiia-okupatsiia-krymu-istorychnyi-vymir-prychyn-realii-sohodennia-ta-stratehiia-deokupatsii |date=17 січня 2021 }} // ''[[Майдан закордонних справ]]'', 30 жовтня 2016
* [https://glavcom.ua/publications/do-tretih-rokovin-okupaciji-desyat-faktiv-pro-krim-i-rosiysku-agresiyu-400299.html До третіх роковин окупації. Десять фактів про Крим і російську агресію] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210116051403/https://glavcom.ua/publications/do-tretih-rokovin-okupaciji-desyat-faktiv-pro-krim-i-rosiysku-agresiyu-400299.html |date=16 січня 2021 }} // ''glavcom.ua'', 25 лютого 2017
* ''[[Громенко Сергій Вікторович|Сергій Громенко]],'' [https://ua.krymr.com/a/29106702.html Міфи «повернення» Криму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200206105245/https://ua.krymr.com/a/29106702.html |date=6 лютого 2020 }} // ''[[Крим.Реалії]]'', 28 лютого 2017
* [https://euobserver.com/opinion/137284 Three years of illegal occupation of Crimea] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210305225105/https://euobserver.com/opinion/137284 |date=5 березня 2021 }} // ''euobserver.com'', 17 березня 2017
* ''Оксана Коваленко,'' [http://www.pravda.com.ua/cdn/graphics/2017/04/jak_my_vtrachaly_krym_svidchennja_pershyh_osib_ukrainy Як ми втрачали Крим. Свідчення перших осіб України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210425075405/https://www.pravda.com.ua/cdn/graphics/2017/04/jak_my_vtrachaly_krym_svidchennja_pershyh_osib_ukrainy/ |date=25 квітня 2021 }} // ''[[Українська правда]]'', 10 квітня 2017
* [https://www.kyivpost.com/lifestyle/people/journalism-of-tolerance/occupation-crimean-tatars-still-fighting-justice.html Share Under occupation, Crimean Tatars still fighting for justice] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211030025501/https://www.kyivpost.com/lifestyle/people/journalism-of-tolerance/occupation-crimean-tatars-still-fighting-justice.html |date=30 жовтня 2021 }} // ''[[Kyiv Post]]'', 18 серпня 2017
* [https://www.obozrevatel.com/politics/raznitsyi-mezhdu-rossijskoj-okkupatsiej-kryima-i-donbassa-net-volker.htm Разницы между российской оккупацией Крыма и Донбасса нет&nbsp;— Волкер] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190930204658/https://www.obozrevatel.com/politics/raznitsyi-mezhdu-rossijskoj-okkupatsiej-kryima-i-donbassa-net-volker.htm |date=30 вересня 2019 }} // ''[[Обозреватель]]'', 31 серпня 2017
* [https://www.pravda.com.ua/articles/2021/01/14/7279956/ «Референдум» під дулами, розвінчання російських міфів і початок суду за Крим. Що означає рішення ЄСПЛ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210228192605/https://www.pravda.com.ua/articles/2021/01/14/7279956/ |date=28 лютого 2021 }} // ''[[Українська правда]]'', 14 січня 2021

=== Стрічки ЗМІ ===
* [http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3312053-konflikt-u-krymu-onlain-transliatsiia Конфлікт у Криму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140301040341/http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3312053-konflikt-u-krymu-onlain-transliatsiia |date=1 березня 2014 }} онлайн-трансляція ''[[Корреспондент.net]]''
* [http://24tv.ua/home/showNews.do?protistoyannya_u_krimu&tagId=3939 Протистояння у Криму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140305001317/http://24tv.ua/home/showNews.do?protistoyannya_u_krimu&tagId=3939 |date=5 березня 2014 }} стрічка новин на сайті телеканалу «[[24 (телеканал)|24]]»

=== Публікації ЗМІ ===
* [http://voicecrimea.com.ua/main/krimski-podiї-z-26-zhovtnya-po-1-listopada-2015-roku.html Кримські події з 26 жовтня по 1 листопада 2015 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220123160038/https://voicecrimea.com.ua/main/krimski-podiї-z-26-zhovtnya-po-1-listopada-2015-roku.html |date=23 січня 2022 }} // ''voicecrimea.com.ua''
* [https://dt.ua/POLITICS/rada-utochnila-datu-pochatku-rosiyskoyi-okupaciyi-krimu-20-lyutogo-2014-roku-184750_.html Рада уточнила дату початку російської окупації Криму&nbsp;— 20 лютого 2014 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190802131853/https://dt.ua/POLITICS/rada-utochnila-datu-pochatku-rosiyskoyi-okupaciyi-krimu-20-lyutogo-2014-roku-184750_.html |date=2 серпня 2019 }} // ''[[Дзеркало тижня]]'', 15 вересня 2015
* [https://www.unian.ua/politics/1258467-yuriy-sergeev-koli-ti-zaymaesh-pozitsiyu-v-yakiy-vse-bez-viklyuchennya-e-pravdoyu-tobi-pochinayut-doviryati-tse-prizvelo-do-togo-scho-u-kritichniy-moment-nam-povirili.html Юрій Сергеєв: «Коли ти займаєш позицію, в якій все, без виключення, є правдою&nbsp;— тобі починають довіряти… Це призвело до того, що у критичний момент нам повірили»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210116113321/https://www.unian.ua/politics/1258467-yuriy-sergeev-koli-ti-zaymaesh-pozitsiyu-v-yakiy-vse-bez-viklyuchennya-e-pravdoyu-tobi-pochinayut-doviryati-tse-prizvelo-do-togo-scho-u-kritichniy-moment-nam-povirili.html |date=16 січня 2021 }} // ''[[УНІАН]]'', 8 лютого 2016
* [https://www.pravda.com.ua/news/2018/01/23/7169337/ ПАРЄ визнала Росію винною у поновленні депортації мешканців Криму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210117182709/https://www.pravda.com.ua/news/2018/01/23/7169337/ |date=17 січня 2021 }} // ''[[Українська правда]]'', 23 січня 2018

=== Відео ===

* [https://www.youtube.com/watch?v=fz-LY-iylTQ Окупація Криму: 19 років агресії Росії проти України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210321120940/https://www.youtube.com/watch?v=fz-LY-iylTQ |date=21 березня 2021 }} // ''[[Крим.Реалії]]''&nbsp;— 2021

{{Російська збройна агресія проти України (2014 - дотепер)}}{{Анексія Криму Російською Федерацією}}

[[Категорія:Тимчасова окупація Криму Російською Федерацією|*]]
[[Категорія:Російська окупація України|К]]
[[Категорія:Російсько-українська війна (з 2014)]]
[[Категорія:Новітня історія Криму]]
[[Категорія:2014 в Україні]]