Перегляд вихідного коду сторінки Галера

[[Файл:Galley running before the wind.JPG|thumb|right|Галера]]
'''Гале́ра''' ({{lang-it|galera}})&nbsp;— дерев'яне гребне військове судно, вітрильне, багатовеслове. Було на озброєнні європейських та азійських країн, головним чином за середньовіччя (в [[Османська імперія|Османській імперії]] у 15-18 ст., в [[Росія|Росії]]&nbsp;— з 17 до середини 19 ст.). Мало довжину 40-50&nbsp;м, ширину 4,5-7,5&nbsp;м, від 16 до 25 пар весел, дві щогли з трикутними вітрилами. Вміщувало до 200 чоловік, розвивало швидкість до 13 км/год. [[Запорізька Січ|Запорожці]] на [[чайка (човен)|чайках]] успішно діяли проти османських галер, визволяючи невільників-гребців (бранців), яких османи приковували до упорних брусків (по 4-5 осіб на весло). Тяжка праця гребців на галерах стала синонімом [[каторга|каторги]], каторжних робіт.
[[Файл:Ukrainian cossack ships.jpg|thumb|Запорожці на «[[чайка (човен)|чайках]]» нападають на османську галеру]]

== Етимологія ==
Українське ''галера'' походить від {{lang-it|galera}}, утвореного від ''galea'', яке сходить до {{lang-el|γαλέα}}<ref>{{ЕСУМ1}}</ref>, яким називався малий різновид [[дромон]]а<ref name=":0">Anderson, Roger Charles, ''Oared fighting ships: From classical times to the coming of steam.'' London. 1962.</ref><ref>Hattendorf, John B. & Unger, Richard W. (editors), War at Sea in the Middle Ages and the Renaissance. Woodbridge, Suffolk. 2003. ISBN 0-85115-903-6 </ref>. Походження і первісне значення грецького слова неясне, можливо, воно споріднене з {{lang-el2|γαλέος}} («[[супова акула звичайна|супова акула]]»)<ref>Henry George Liddell & Robert Scott [http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dgaleo%2Fs Galeos] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170106182331/http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dgaleo%2Fs |date=6 січня 2017 }}, ''A Greek-English Lexicon''</ref>.

== Історія ==
Появу галер відносять приблизно до VII&nbsp;ст. Перші галери мали один ряд весел, на форштевні був надводний [[таран (корабельний)|таран]] (можливо, завдяки схожості з рибою-меч вона й отримала своє найменування).

Ближче до XVI&nbsp;ст. за кормою почали підвішувати [[стерно]], певний час воно співіснувало з бортовими [[кермове весло|кермовими веслами]], але поступово вони вийшли з ужитку. Основною зброєю галер до середини XIV&nbsp;ст. був таран; крім того, на носовому майданчику встановлювалися [[метальні машини]], а на постицях&nbsp;— [[арбалет]]и. У XIV&nbsp;ст. на озброєнні з'являються [[гармата|гармати]], проте вони тільки ближче до XVI&nbsp;ст. входять у загальне вживання, витісняючи собою таран, що перетворився на носову оздобу. Спочатку встановлювали одну [[бомбарда (артилерія)|бомбарду]] на носі і біля неї кілька дрібних гармат; пізніше на носі стали встановлювати велику куршейну гармату, з боків її&nbsp;— 2-4 [[кулеврина|кулеврини]], на постицях&nbsp;— [[фальконет]]и, каменемети і невеликі [[вертлюжна гармата|вертлюжні гармати]]. Галери фарбували в яскраві кольори&nbsp;— червоний, синій і подібні, адміральські галери-реали часто робили білими. Вітрила, прапори і [[вимпел]]и нерідко робили із кольорових і парчових тканин, нашивали на них герби власників, капітанів, зображення святих, писали молитви або заклинання. Особливим шиком вважалося мати прапори і вимпели настільки довгі, щоб кінці їх тяглися по воді. Такими само довгими могли бути пілки кормового [[тент]]у, що теж виконувався з багатих тканин. Для багатих людей і государів галери служили і [[яхта]]ми; венеціанські [[дож]]і щорічно здійснювали обряд [[заручення з морем]] на багато оздобленій галері «[[Бучінторо|Буцентавр]]»<ref name="ЕСБЕ">{{ВТ-ЕСБЕ|Галера, большое гребное судно}}</ref>.

До початку XVII&nbsp;ст. більшість галер мало єдину щоглу, фок-щогла первісно встановлювалася тимчасово, постійною вона стає ближче до початку XVIII століття. На великих галерах могла бути і бізань-щогла (ймовірно з початку XVII&nbsp;ст.), але вона вийшла з ужитку не пізніше початку XVIII&nbsp;ст.<ref name=":0"/> На галерах було мало місця для зберігання провізії, тому вони залежали від регулярних постачань продовольства і часто мусили на ніч підходити до берега для відпочинку команди і приготування їжі. На тих же галерах, що могли собі дозволити виділити простір для [[камбуз]]а, обладнували обмазаний глиною рундук з піччю (або аналогічне кухонне обладнання на місці банок, зазвичай з лівого борту)<ref>Lehmann, L. Th., ''Galleys in the Netherlands.'' Meulenhoff, Amsterdam. 1984. {{ISBN|90-290-1854-2}}</ref>.

У Росії галери з'явилися за царя [[Петро I|Петра I]] (під назвою «галей» і «каторг»): в 1695&nbsp;р.в Москву доставили 32-веслову галеру, замовлену в Голландії, що послужила зразком для побудови суден цього типу в Москві і Воронежі. У 1699&nbsp;р., разом з усім флотом, вперше вийшли в море<ref name="ЕСБЕ"/>.

== Конструкція класичної галери ==
[[Файл:Quaderna-Galera-R-J-Austria2.jpg|thumb|Поперечний розріз галери: 1&nbsp;— нижня частина грот-щогли, 2&nbsp;— [[флор (балка)|флор]], 3&nbsp;— кіль і [[кільсон]], 4&nbsp;— куршея, 5&nbsp;— банка, 6&nbsp;— брус для приковування веслярів, 7&nbsp;— підніжка, 8, 9&nbsp;— книці (бакаляри), 10&nbsp;— палуба, 11&nbsp;— водостік, 12&nbsp;— [[ширстрек]], 13&nbsp;— постиця, 14&nbsp;— релінг, 15&nbsp;— релінг павез, 16&nbsp;— обшивка]]
[[Файл:Plan and sections of a galley.JPG|thumb|План галери з носовим і кормовим виглядами]]
Довжина звичайних середньовічних галер була трохи більше 50 метрів, ширина&nbsp;— 6 метрів: це співвідношення було вибране для надання суднам швидкохідності<ref name="ЕСБЕ"/>.

[[обшивка судна|Обшивка]] галер виконувалася встик. [[корпус судна|Корпус]] на кормі закінчувався сильно загнутим досередини [[гакаборт]]ом, на носі переходив у надводний таран&nbsp;— ''шпірон'' ({{lang-it|sреrоnе}}). Знизу шпірон підтримувався водорізом, з боків&nbsp;— [[скула|скуловими]] кницями. До XVII&nbsp;ст. шпірон використовувався як абордажний місток для переходу на ворожий корабель, пізніше перетворився на декоративний елемент.

У кормовій надбудові (юті чи ''тендалеті'') розташовувалися каюта капітана, приміщення для офіцерів. Палуба [[ют]]а зверху перекривалася тентом, на гакаборті був кормовий [[флагшток]].

На палубі галери вздовж бортів встановлювалися поперечні ребра чи перегородки&nbsp;— ''бакаляри'' ([[книця|книці]]), а у кормовій і носовій частинах&nbsp;— ''мужлуки''. Бакаляри дещо видавалися за борти, уможливлюючи розширити постичний міст. Зверху вздовж мужлуків ішли бруси&nbsp;— ''подушки'', у яких робили шків-гати, для пропускання снастей, якими пересували куршейну гармату. Вздовж бортів галери на мужлуки і бакаляри укладали два довгих бруси&nbsp;— ''постиці'', ''апостиси''. У постицях кріпилися [[кочет]]и весел. Вздовж постиць настилали помости&nbsp;— ''постичні мости'', а над постицями на стійках (''підфіларетних брусах'') встановлювалися поздовжні містки чи планшири&nbsp;— ''філарети''. Уздовж філаретів йшли поздовжні бруси&nbsp;— ''[[релінг]]и'', що утворювали перила; до релінгів кріпилися щити-[[павеза|павези]]. У [[діаметральна площина|діаметральній площині]] від носового до кормового мужлука проходив вузький поміст&nbsp;— ''куршея'' ({{lang-it|corsia}}), який ділив палубу на праву і ліву частину. Куршея складалася з двох стінок, що відстояли одна від однієї приблизно на 1&nbsp;м, та дерев'яних [[люк|лючин]], які утворювали її верхній настил. До куршеї кріпилися внутрішні кінці банок і нижніх дощок-підніжок. Внутрішній простір куршеї використовувався для зберігання елементів спорядження, а настил&nbsp;— для сполучення між носом і кормою (основний простір палуби зайнятий банками). Носова частина куршеї (перед грот-щоглою) також служила місцем заряджання куршейної гармати: після пострілу її відкочували по похилому настилу всередині куршеї до [[грот-щогла|грот-щогли]], де проводилося її перезарядження, а потім накат у носову надбудову. Троси [[талі (морська справа)|талів]], якими здійснювалися відкіт і накат куршейної гармати, проходили через шків-гати у подушці носового мужлука.

[[банка (шлюпка)|Банки]] для веслярів встановлювалися між куршеєю і бакалярами, а нижче банок укріплялися нижні дошки, що служили підніжками. Завдяки виносу постиць далеко за межі корпусу в боки, банки можна було робити достатньо довгими, що уможливлювало розмістити на них більше веслярів. По бортах влаштовувалися рундуки, на яких команда спала і відпочивала.
[[Файл:Swedish galley Sparre-rambade.jpg|thumb|Рамбад і таран галери]]
У носовій частині галери (баку) підіймався поміст&nbsp;— ''рамба́д'' чи ''рамбат'' ({{lang-fr|rambade}}, {{lang-es|arrombada, arrumbada}}). Ширина його дорівнювала ширині палуби галери, довжина була до 3 метрів. З боків він підтримувався опорами, встановленими на постицях. Під рамбадом розміщалася артилерія, через нього проходила [[фок-щогла]] (дещо зміщена відносно діаметральної площини, оскільки в останній розміщалася куршейна гармата), а з боків на постицях були влаштовані [[гальюн]]и. Рамбад використовувався як [[абордаж]]на платформа, а його висота уможливлювала забезпечити вогневе панування над палубою корабля противника. Важка артилерія галери розміщалася під рамбадом і складалася з гармати головного калібру чи «куршейної» ({{lang-it|cannone da corsia}}), що розташовувалася в діаметральній площині, та 2-4 гармат меншого калібру, які розміщалися обабіч неї. Куршейна гармата великих галер мала калібр 36 чи 32 фунтів, малих&nbsp;— 24 фунтів. [[Лафет]]и галерних гармат, як правило, не мали коліс, але у гармат великих калібрів споряджалися полозками для забезпечення безпечного відкоту. Всі великі гармати були [[погонна гармата|погонними]], тобто могли стріляти тільки по ходу корабля, але окрім них, вздовж бортів встановлювалася певна кількість [[вертлюжна гармата|вертлюжних гармат]].

Галери, як правило, мали [[латинське вітрило|латинське вітрильне озброєння]] (на деяких різновидах галер траплялися і [[пряме вітрило|прямі вітрила]]). Більшість галер були двощогловими, зрідка на них встановлювалася третя, [[бізань-щогла]]. Фок-щогла (''тринке́т'', від {{lang-fr|trinquet}}) проходила через рамбад, грот-щогла (''мейстра, майстра'')&nbsp;— через куршею. Довга похила [[рея (морська справа)|рея]]-рю на галерах часто складалася з 2-3 зв'язаних між собою дерев'яних елементів. Кріпилася вона до щогли тросовим [[бейфут]]ом, що складався з подвійного чи потрійного троса з нанизаними на нього дерев'яними кульками (''[[ракс-клоти|ракс-клотами]]''), який приєднувався одним кінцем до середини реї, огинав щоглу, проходив через скобу в реї і спускався на палубу. Піднімалися ж реї за допомогою [[фал]]ів, пропущених через [[шків]]и в приробках на топах щогл&nbsp;— ''кальцетах''<ref>{{книга|автор= Самойлов К. И. |частина= Кальцет|посилання частина= https://dic.academic.ru/dic.nsf/sea/3422/КАЛЬЦЕТ|заголовок= Морской словарь|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= {{М.}}-{{Л.}}|видавництво= Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР|рік= 1941|volume= |pages= |allpages= |серія= |isbn= |тираж=|ref =}} {{ref-ru}}</ref> (від {{lang-it|calzetta}}&nbsp;— «панчоха»), верхній нок утримувався [[топенант]]ом (''мантом''). [[Ванти]] галер (''сарти'') складалися з двох окремих тросів, з'єднаних клевантами (прив'язаними до нижніх тросів брусочками, вставленими в нижні [[огон]]и верхніх): для швидкого роз'єднання і з'єднання тросів, що було необхідно при зміни [[галс]]ів, коли доводилося переміщати похилу рею від одного борту до другого. Верхні огони сартів кріпилися на нижній, звуженій частині кальцета, і обв'язувалися разом бандажем&nbsp;— ''колоною'' ({{lang-it|colonna}}, що являє собою викривлене ''corona''). Натягання вант здійснювалося парними [[блок (морська справа)|блоками]] зі шківами і лише зрідка&nbsp;— [[юферс]]ами. [[вибленка|Вибленок]] на сартах не було. До переднього нока рю кріпилися [[навітряний та підвітряний|навітряний і підвітряний]] ''пісподи'' (''галс-[[брас (морська справа)|браси]]'') з галс-талями&nbsp;— снасті, якими керували галсовим кутом латинського вітрила, до заднього нока&nbsp;— навітряний і підвітряний ''еринс-бакштаги''. Лопар галс-талів грот-щогли проходив через одношківний блок на куршеї, фок-щогли&nbsp;— на шпіроні, і кріпився на клампі. Трикутні вітрила шили з вертикальних смуг, іноді різноколірних.
[[Файл:Venice galley rowing alla sensile1.jpg|thumb|Модель трирядної венеційської галери-зензиля]]
На галерах, залежно від розміру, було 50—120 весел. До кінця XVI&nbsp;ст. весла робили невеликими, бл. 6&nbsp;м завдовжки, розраховані на одного весляра. Кілька весел проходили через один весловий порт, їхні веслярі сиділи на одній банці, яка для цього встановлювалася під гострим кутом до куршеї. Галери такого типу називалися ''зензилями'' (від {{lang-it|alla sensile}}): найуживанішими з них були трирядні, тобто ті, що мали по три веслярі на банку. Згодом довжину весел збільшили до 10-14&nbsp;м, разом з цим зменшивши їх число; на кожному веслі сиділо вже 5-7 веслярів. Середня швидкість галери під веслами становила бл. 7 [[вузол (одиниця швидкості)|вузлів]].

На галерах використовували чотирирогі [[якір|якорі]], які підіймалися на якірних канатах, проведених через шківи [[кат-балка|кранбалок]]. [[кабестан|Шпилів]] і [[брашпиль|брашпилів]] на галерах не було: вибирання якірних канатів здійснювалося безпосередньо веслярами. Підняті якорі ставилися на палубі носа перед рамбадом, або під рамбадом обіч гармат, або підвішувалися на кранбалках з піднятим і закріпленим тросом трендом.

== Екіпаж ==
[[Файл:Galeotes La Real.JPG|thumb|Галерники на веслах. Фігури з експозиції корабля-музею «[[Real (1568)|Реал]]»]]
Екіпаж галер складався з веслярів, матросів і солдатів і міг доходити до 450 осіб. Начальник веслярів і матросів називався ''[[коміт]]'', у нього було кілька помічників-підкомітів, які виконували обов'язки наглядачів над веслярами. Останні набиралися головним чином з рабів, каторжників і військовополонених, веслярська команда називалася ''шіурма''. На європейських галерах веслярів набирали з волонтерів, полонених або куплених маврів, турків і негрів, але головним чином із засуджених злочинців. Вже [[хрестоносці]] користувалися працею злочинців для своїх флотів, але особливий розвиток покарання це отримало в Іспанії і в [[старий порядок|дореволюційній Франції]]<ref name="ЕСБЕ"/>. Розвиток галерних флотів і викликана цим потреба у веслярах змушувала французький уряд вживати всіляких заходів для відправлення на галери великого числа людей: право засудження до галер мали навіть [[сеньйор]]альні суди. Інтендант фінансів [[Жан-Батист Кольбер|Ж.-Б. Кольбер]] писав парламентам, щоб вони застосовували цю кару якомога частіше і навіть до людей, які заслуговують смертної страти. Бували випадки, що французький уряд приймав на свої галери злочинців інших держав, на прохання їх урядів. Ув'язнення на галерах було довічне і термінове. Перше супроводжувалося позбавленням всіх цивільних прав і конфіскацією всього майна засудженого; друге не мало таких наслідків. Всі без винятку галерники зазнавали покарання [[канчук]]ами і [[таврування злочинця|таврування]]. Французький король [[Карл IX (король Франції)|Карл IX]] своїм ордонансом 1564 року заборонив ув'язнювати на галерах на термін менше 10 років, бо «не менше трьох років потрібно на навчання галерника мистецтва гребти і на привчання його до моря»<ref name="ЕСБЕ"/>. Надалі судова практика і ордонанси відступили від цього, і термінові галерники стали призначатися на 3 роки, на 6 і на 9 років. На турецьких галерах у XV—XVII століттях було багато південнорусів (українців), взятих у [[ясир]] татарами<ref name="ЕСБЕ"/>. Окрім в'язнів, на галерах була певна кількість волонтерів (les benévoglies)<ref name="ЕСБЕ"/>, що включали каторжників, які не мали можливості сплатити накладений судом штраф, або бурлак, які продали свою свободу за придбання засобів до існування (або просто грошей на гру). Гребня важкими веслами була дуже тяжким трудом і тривала іноді без перерви по 10-12 годин. Якщо хтось з веслярів не встигав занести в такт весло, він зразу ж отримував удар руків'ям весла ззаду, і часто зазнавав покарання канчуком підкоміта.

Матроси здійснювали керування вітрилами, їх підняття і прибирання, і на відміну від веслярів, вони були виключно вільнонайманими.

== Каторги ==
Каторга&nbsp;— веслово-[[вітрильне судно]] (від {{lang-el|κάτεργον}}&nbsp;— «гребне судно»), яке в українській літературі досить часто також називають галерами{{fact}}.
[[Файл:Ukrainian cossacks conquer Feodosia.png|thumb|Запорожці на «чайках» під головуванням гетьмана [[Петро Конашевич Сагайдачний|Петра Сагайдачного]] знищують османський флот і захоплюють [[Феодосія|Кафу]] в 1616.]]
Перші каторги були створені венеціанцями в 7 ст., згодом їх почали будувати й інші держави [[Середземне море (океанографія)|Середземного моря]]. Веслове оснащення типової каторги складалося з 10–16-метрових весел, яких на борту могло бути до 32, а вітрильне&nbsp;— з 3 щогл, які використовувалися під час далеких морських переходів як допоміжний рушій. На палубі було два навіси (білого, синьо-білого чи строкатих кольорів), якими в негоду покривалося все судно. Довжина судна&nbsp;— до 60&nbsp;м, ширина&nbsp;— до 7,5–10, осадка&nbsp;— до 2&nbsp;м. Кожне весло приводилося в рух 4–6 веслярами. З винайденням вогнепальної зброї каторги почали оснащуватися [[гармата]]ми, яких на кораблі могло бути до 7. В Османській імперії в 15–17 ст. каторги становили основу її військового флоту. Їхні екіпажі складалися з 150—400 гребців-невільників, 30–40 вільних моряків, 20 бомбардирів, 20–40 яничар (у разі потреби кількість останніх збільшувалася до кількох сотень){{fact}}.

== Річкові галери ==
Річковими галерами називали {{Нп|плоскодонне судно|плоскодонні судна|en|Flat-bottomed boat}} без щогли, поширені у верхів'ях [[Дніпро|Дніпра]], на [[Дністер|Дністрі]] та [[Вісла|Віслі]]. Верхньодніпровські мали довжину 12,8—21,3&nbsp;м ширину 2,1—5,8&nbsp;м, з [[осадка судна|осадкою]] з вантажем близько 1&nbsp;м, вантажопідйомність до 40 тонн. Дністрівські мали таку само довжину, але більшу ширину та осадку від 0,5 до 0,7&nbsp;м і з вантажопідйомністю до 75 тонн. Вісленські річкові галери поділялися на краківські, уланівські і бужні; мали осадку 0,45—0,70&nbsp;м і піднімали вантажі до 70 тонн. У Бессарабії «галерами» називали все більш-менш значні судна, що ходили по Дністру, за винятком пароплавів.

== Див. також ==
[[Файл:Galère La Liberté.JPG|thumb|Сучасна реконструкція галери має [[бермудське вітрило|бермудські вітрила]] замість латинських, і [[клівер]] на носі]]
* [[Кирлангич]]
* [[Морські походи запорозьких козаків]]
* [[Real (1568)|Real]]&nbsp;— найбільша у світі іспанська галера XVI&nbsp;ст.

== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights="160" caption="">
Файл:Maritime Museum, Barcelona (48522083812).jpg|Куршея
File: Europe 2010-50 (50 of 852) (6533236765).jpg|Куршея і постиця з кочетами
File:Swedish galley Sparre-frontview.jpg|Модель галери з рангоутом і такелажем
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://www.haidamaka.org.ua/0201.html Мицик Ю. На турецьких галерах (XVII&nbsp;ст.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131023111235/http://www.haidamaka.org.ua/0201.html |date=23 жовтня 2013 }}
* Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.
* [https://leksika.com.ua/15240220/ure/galera Галера] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161117210556/http://leksika.com.ua/15240220/ure/galera |date=17 листопада 2016 }} // {{УРЕ}}&nbsp;— т. 3.
* {{книга|автор= Самойлов К. И. |частина= Галера|посилання частина= https://dic.academic.ru/dic.nsf/sea/1906/ГАЛЕРА|заголовок= Морской словарь|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= {{М.}}-{{Л.}}|видавництво= Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР|рік= 1941|volume= |pages= |allpages= |серія= |isbn= |тираж=|ref =}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор= Самойлов К. И. |частина= Галера речная|посилання частина= https://dic.academic.ru/dic.nsf/sea/1908/ГАЛЕРА|заголовок= Морской словарь|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= {{М.}}-{{Л.}}|видавництво= Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР|рік= 1941|volume= |pages= |allpages= |серія= |isbn= |тираж=|ref =}} {{ref-ru}}
* {{ВТ-ВЕС|Галера}}
* {{ВТ-ЕСБЕ|Галера, большое гребное судно}}
* {{ВРЕ|008144|Галера}}

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53395/8414.html Галера]}}

{{Mil-ship-stub}}
{{ВП-портали|Військова техніка|Військова історія|Військова справа}}

[[Категорія:Козацька доба]]
[[Категорія:Військові кораблі]]
[[Категорія:Галери]]
[[Категорія:Військово-морська історія]]