Перегляд вихідного коду сторінки Курінь (Запорозька Січ)

{{Інші значення}}
'''Курі́нь'''&nbsp;— у 16-18 ст. військово-адміністративна одиниця [[Запорізька Січ|Запорізької Січі]], що складалася з кількасот козаків. Назви куренів походили від своїх отаманів-засновників або від міст, звідки вийшли перші запорожці.

У власності куренів знаходилися рибальські промисли, землі для полювання, толоки для випасу худоби, комори, шинки, господарські будівлі, лавки та будки на січовому базарі, човни тощо. Курені отримували належну козакам частку грошового і хлібного жалування, податків та інших прибутків Коша. Козаки одного куреня перебуваючи на Січі, спільно харчувалися та жили, а в курінних скарбничках зберігали своє майно.

== Історія ==
За Мацієвським та іншими курені існували вже у 16 сторіччі. Відомий список 38 куренів було складено за українськими місцевостями за Богдана Хмельницького<ref>{{Cite web|title=Платнірівський курінь, як один з структурних елементів січі|url=https://www.arhivinfo.ru/2-114189.html|website=www.arhivinfo.ru|accessdate=2019-04-09}}</ref>.

Кожний, прийнятий до козаків, входив до [[компут]]у (реєстру) певного куреня.

Курінь мав своє [[господарство]] і назву, найчастіше за назвою [[Місцевість|місцевості]], чи звідки вийшли на Запоріжжя перші товариші, що заклали курінь, деякі ж з куренів були названі іменням якогось славного курінного товариша або першого курінного отамана.&nbsp;

На чолі куреня стояв [[курінний отаман]]. Отамана обирала курінна [[козацька рада]]. Він мав широкі військово-адміністративні компетенції та вирішував деякі судові справи.

Звалися поділи [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] куренями через те, що у перші часи існування Січі запорожці жили по [[Курінь|куренях]]. Ті курені були довгі, щоб у кожному можна було міститися кільком сотням товариства, і вкривалися вони [[Очерет звичайний|очеретом]], а зверху ще й звіриними шкурами, щоб було зимою тепліше. З часом замість куренів по січах почали будувати для товариства довгі хати, по 12-15 [[Сажень|сажнів]] завдовжки кожна хата. І хоч запорожці жили вже по хатах з самого початку [[XVII століття]], та проте вже й ті хати почали зватися куренями, бо запорожці звикли до тієї назви. Під Січ запорожці завжди обирали сухе й високе місце на березі [[Дніпро|Дніпра]] або якоїсь його протоки і, лишивши посередині того місця майдан, будували навкруг нього довгі хати ([[Курінь|курені]]).

Коли Військо Запорозьке виступало у похід суходолом, то поділялося воно не на курені, а на полки ([[Паланка|паланки]]) так, що полк складався з козаків трьох-чотирьох куренів.

Першого січня всякого року на Січі скликалася рада, у якій брали участь з однаковими правами всі запорожці, і на тій раді всякий курінь обирав собі на весь рік [[курінний отаман|курінного отамана]] й [[кухар]]я, а після того всі курені разом обирали [[кошовий отаман|кошового отамана]], [[військовий суддя|військового суддю]], [[писар]]я й [[осавул]]а та ще підстарших: [[скарбник]]а, [[Гармаші|пушкаря]], [[довбиш]]а, [[хорунжий|хорунжого]], [[бунчужний|бунчужного]] й інших урядових осіб.

При переселенні на [[Кубань]] склад Чорноморського війська зберігся традиційним курінним. Було додано тільки два додаткових куреня до традиційних запорозьких. Курені розташувалися на [[Таманський півострів|Таманському півострові]] і землі між річкою Кубань й [[Азовське море|Азовським морем]].

== Перелік куренів (за Кащенком) ==

За словами [[Кащенко Адріан Феофанович|Андріана Кащенка]], Військо Запорозьке на початок [[XVIII століття]] поділялося на 38 куренів, а саме:

# Батуринський&nbsp;— від містечка [[Батурин]] Бахмацького району Чернігівської області, розташованого на лівій притоці Десни Сеймі. В 1669—1708 роках Батурин був резиденцією гетьманів [[Дем'ян Многогрішний|Дем'яна Многогрішного]], [[Іван Самойлович|Івана Самойловича]], [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]], в 1750—1764 роках&nbsp;— [[Кирило Розумовський|Кирила Розумовського]].
# Брюховецький.
# Васюринський.
# Ведмедівський (Медведівський)&nbsp;— від села [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]], що лежить на березі правої притоки Дніпра р. Тясмині в Чигиринському районі Черкаської області.
# Величківський.
# Вищестебліївський&nbsp;— від містечка [[Стеблів]], що лежить на правій притоці Дніпра Росі в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області.
# Дерев'янківський.
# Джерелівський&nbsp;— див. [[Староджереліївська]].
# Дінський&nbsp;— від річки Дін й Сіверський Донець (так дотепер вимовляє цю назву населення Середнього Дону між його притоками Богучаром та Дівицею, що є нащадками козаків Острозького слобідського козацького полку).
# Дядьківський&nbsp;— від слова «дядько»&nbsp;— «вчитель».
# Іванівський.
# Іркліївський&nbsp;— від селища [[Іркліїв]], розташованого на лівому березі Дніпра біля гирла річки [[Ірклій]] у Чорнобаївському районі Черкаської області.
# Кальниболоцький&nbsp;— від містечка Кальниболото ([[Катеринопіль (смт)|Катеринопіль]]), райцентр Черкаської області, що розташований на річці [[Гнилий Тікич]].
# Канівський&nbsp;— від міста [[Канів]], райцентра Черкаської області на правому березі Дніпра.
# Кисляківський&nbsp;&nbsp;— від села [[Кисляк]] на річці [[Соб]], лівій притоці [[Південний Буг|Південного Бугу]] в Гайсинському районі Вінницької області.
# Конелівський&nbsp;— від села [[Конела]] на річці Конела, в Жашківському районі Черкаської області.
# Коринівський.
# Корсунський&nbsp;— від міста [[Корсунь]] (тепер райцентр Черкаської області [[Корсунь-Шевченківський]]) на Росі.
# Крилівський&nbsp;— від міста [[Крилів (місто)|Крилів]], що до затоплення його водами Кременчуцького водосховища стояло при гирлі Тясмину в Кіровоградській області.
# Кущівський&nbsp;— від села [[Кущівка (Царичанський район)|Кущівка]] на річці [[Оріль]] у Царичанському районі Дніпропетровської області на території [[Протовчанська паланка|Протовчанської паланки]].
# Левушківський&nbsp;— від села [[Леухи]] на річці Сороці в Іллінецькому районі Вінницької області.
# Менський&nbsp;— від міста [[Мена]] (тепер райцентр Чернігівської області) на правій притоці Десни Мені. За часів Богдана Хмельницького був центром Менської сотні [[Чернігівський козацький полк|Чернігівського козацького полку]].
# Мишастівський&nbsp;— за назвою тотему&nbsp;— мишастого дикого степового коня&nbsp;— тарпана.<ref name=":0">{{Cite web|url=http://mamajeva-sloboda.ua/news/ukrayinski-kozaky-chekayut-na-dvobii-chesti-donskyh-kubanskyh-ta-terskyh-kozakiv-rosiiskoyi-federatsiyi/|title=Мамаєва Слобода|last=|first=|date=|website=http://mamajeva-sloboda.ua|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=9 квітня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170409110755/http://mamajeva-sloboda.ua/news/ukrayinski-kozaky-chekayut-na-dvobii-chesti-donskyh-kubanskyh-ta-terskyh-kozakiv-rosiiskoyi-federatsiyi/}}</ref>
# Незамаївський.
# Нижчестебліївський&nbsp;— від містечка [[Стеблів]], що лежить на правій притоці Дніпра Росі в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області.
# Пашківський.
# Переяславський&nbsp;— від міста [[Переяслав]] (тепер райцентр Київської області) над річкою Трубіж.
# Пластунівський&nbsp;— курінь, де проживали розвідники, від&nbsp;слова «пластатись» (повзти).<ref name=":0"/>
# Платнірівський&nbsp;— курінь, де проживали найбільш вправні зброярі, від слова&nbsp; «платнер» (з давньоукр.&nbsp;— зброя).<ref name=":0"/>
# Полтавський&nbsp;— від теперішнього обласного центру [[Полтава]] над річкою Ворскла.
# Поповичевський&nbsp;— курінь, де проживали колишні бурсаки богословських закладів чи діти попів.<ref name=":0"/>
# Рогівський&nbsp;— від села [[Роги (Україна)|Роги]] Маньківського району Черкаської області.
# Сергіївський.
# Тимошівський&nbsp;— від села [[Тимошівка (Маньківський район)|Тимошівка]] Маньківського району Черкаської області.
# Титарівський&nbsp;— від давньоукр. слова «титар»&nbsp;— церковний староста, тут проживали колишні церковнослужителі, які покинули сан.<ref name=":0"/>
# Уманський&nbsp;— від міста [[Умань]] на річці Уманка.
# Шкуринський&nbsp;— за назвою тотему&nbsp;— вовчою шкурою.<ref name=":0"/>
# Щербаківський&nbsp;— від села [[Щербаки (Білоцерківський район)|Щербаки]], над річкою Рось, Київської області.

== Див. також ==
* [[Курінні станиці Чорноморського козацького війська ]]

== Джерела та література ==
* ''В.&nbsp;В.&nbsp;Панашенко''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kurenі_Zaporozkі Курені запорозькі 16—18 ст.] // {{ЕІУ|5|520}}
* ''Р.&nbsp;В.&nbsp;Пилипчук''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=45796 Курінь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160820190517/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=45796 |date=20 серпня 2016 }} // {{ЕСУ}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20081120190607/http://kaschenko.us.org.ua/opovidannia/r01a.html Запорозькі вольності й уклад військового та громадського життя на Запорожжі]{{нечинне посилання}}
* [http://kaschenko.national.org.ua/opovidannia/r01a.html Запорозькі вольності й уклад військового та громадського життя на Запорожжі]

[[Категорія:Козацька доба]]
[[Категорія:Історичний територіальний поділ України]]