Перегляд вихідного коду сторінки Сліпак Василь Ярославович

{{Othernames|Сліпак (прізвище){{!}}Сліпак}}
{{Музикант
| Ім'я                 = Василь Сліпак
| Підпис               = 
| Ключ                 = 
| Лого                 = 
| Фото                 = Wassyl Slipak 24 août 2014.jpg
| Опис_фото            = 24.08.14<br>[[Париж]], Марсове поле
| Розмір_фото          =  
| Справжнє_ім'я        = 
| Дата народження      = 20.12.1974
| Місце народження     = [[Львів]] 
| Дата смерті          = 29.06.2016
| Місце смерті         = [[Луганське (смт)|Луганське]], [[Бахмутський район]], [[Донецька область]] {{UKR}},
| Роки                 = [[1983]]—[[2016]]
| Країна               = {{UKR}}
| Національність       = [[Українці|українець]]
| Освіта               =
| Професія             = оперний [[співак]]
| Працював у операх    = [[Опера Бастилія]]
| Співацький голос     = [[Контратенор|контртенор]]<br/> бас-[[баритон]]
| Інструмент           =
| Жанр                 = [[класична музика]], [[опера]]
| Псевдонім            =
| Колектив             =
| Гурт                 =
| Співпраця            = Ґоша Ковалінська (мецо-сопрано)<br/>Ґійом Дюссо (бас)
| Нагороди             = {{ряд2|вирівняти=по центру|{{Орден Золота Зірка (Україна)}} }}
{{ряд2|вирівняти=по центру|{{Орден За мужність I ступеня}}|{{Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП)}} }}
| Лейбл                =
| Улюблений інструмент =
| Сайт                 = {{Official|http://www.wassylslipak.org/about}}
}}

'''Васи́ль Яросла́вович Сліпа́к''' ({{ДН|20|12|1974}}, [[Львів]] — {{ДС|29|6|2016}}, [[Луганське (смт)|Луганське]], [[Бахмутський район]], [[Донецька область]], [[Україна]])&nbsp;— всесвітньо відомий український оперний співак, соліст [[Паризька національна опера|Паризької національної опери]], [[Волонтерство|волонтер]], учасник [[Революція гідності|Революції гідності]] та бойових дій [[Війна на сході України|на сході України]]<ref name="school46.lviv.ua">[http://www.school46.lviv.ua/index.php/nasha-shkola/hordist-shkoly/92-hordist-shkoly Офіційний сайт Львівської ЗОШ №&nbsp;46]</ref><ref>[http://ukr.segodnya.ua/regions/lvov/pogibshiy-vasiliy-slipak-luchshiy-syn-odnoklassnik-toreador-i-voin-729173.html Загиблий Василь Сліпак: кращий син, однокласник, «тореадор» і воїн (фото, відео) // СЕГОДНЯ.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 1 липня]</ref>. Позивний «Міф». Загинув у бою від кулі снайпера<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2016/06/29/7113169/ В АП підтвердили загибель оперного співака Сліпака в АТО // Українська правда.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 29 червня.]</ref>. Кавалер [[Орден «За мужність»|ордена «За мужність» І ст.]] (2016, посмертно), [[Герой України]] (2017, посмертно), кавалер [[Орден «Золота Зірка»|ордена «Золота Зірка»]].
== Життєпис ==
Народився Василь у місті [[Львів|Львові]] 20 грудня 1974 року<ref name="school46.lviv.ua"/><ref>[http://ukr.segodnya.ua/regions/lvov/pogibshiy-vasiliy-slipak-luchshiy-syn-odnoklassnik-toreador-i-voin-729173.html Загиблий Василь Сліпак: кращий син, однокласник, «тореадор» і воїн (фото, відео) // СЕГОДНЯ.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 1 липня ]</ref>. Співати почав рано. Як і будь-яка дитина, був присутній на усіх домашніх святкових гостинах, які не обходилися без пісень. Полюбив ці мелодії, вони запали йому в душу. Шестирічним на сільському весіллі заспівав пісню [[тріо Мареничів]] «Тиша навкруги» (сл. і муз. [[Богачук Олександр Теофілович|Олександра Богачука]])<ref name="depo.ua">[http://www.depo.ua/ukr/war/kim-buv-ta-yak-zaginuv-v-ato-operniy-spivak-vasil-slipak-29062016121300 Емінова В. Як загинув в АТО оперний співак Василь Сліпак із позивним «Міф» / Валентина Емінова // Depo, ua.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 29 червня.]</ref>.

У сім'ї ніхто професійно не був пов'язаний із музикою. Мати Надія Василівна працювала у конструкторському бюро, батько Ярослав Володимирович<ref>[https://www.unian.ua/society/pomer-batko-legendarnogo-biycya-ato-vasilya-slipaka-novini-ukrajini-11304098.html Робейко О. Помер батько легендарного бійця АТО Василя Сліпака (фото) / Ольга Робейко // УНІАН.&nbsp;— 2021.&nbsp;— 31 січня.]</ref> був спеціалістом виробничого підрозділу, старший брат Орест Ярославович, лікар за освітою. Але унікальний голос був у дідуся, на честь якого батьки назвали сина. Тому вважається, що талант Василя&nbsp;— від нього<ref name="day.kyiv.ua">[https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/brat-za-brata-0 Голинська О. Брат за брата / Ольга Голинська // День.&nbsp;— 2017.&nbsp;— 20 квітня.]</ref>.
 
Із 1981 по 1991&nbsp;роки навчався у [[Львівська спеціалізована школа № 46 ім.В.Чорновола|Львівській школі №&nbsp;46]]<ref name="school46.lviv.ua"/>.

=== Вихованець хорової капели «Дударик» ===
Усе в житті було пов'язано зі співом. У 1983&nbsp;році<ref name="grumel.nicolas.free.fr">[http://grumel.nicolas.free.fr/www/portail/index.php?option=com_content&task=view&id=390&Itemid=43 Festival de l'Operette&nbsp;— Aix-les-Bains. Wassyl Slipak]{{ref-fr}}</ref><ref name="wassylslipak.com">Офіційний сайт Василя Сліпака [http://www.wassylslipak.com/#!repertoire/cm2j] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180218115102/http://www.wassylslipak.com/#!repertoire/cm2j|date=18 лютого 2018}}{{ref-fr}}</ref>, коли йому було 9 років, старший брат Орест відвів<ref name="depo.ua"/> до [[Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик»|Львівської хорової капели «Дударик»]], де Василь співав<ref>[http://dudaryk.ua/ua/singers?singers_p=360 Офіційний сайт Хорової капели «Дударик». Співаки.]</ref> по 1994 рік<ref name="wassylslipak.com"/>. Саме [[Микола Кацал]], керівник капели, став першою знаковою постаттю у творчості Василя Сліпака<ref>[https://tyzhden.ua/Society/195728 Ворожбит О. Безсмертний П'єро. У Львові відбувся музичний марафон пам'яті Василя Сліпака / Ольга Ворожбит // Тиждень.ua.&nbsp;— 2017.&nbsp;— 2 липня.]</ref>.

Світогляд, смак майбутнього оперного співака формували репертуарні твори українських композиторів, котрі представляють «золоту добу» розвитку жанру хорового концерту a capella другої половини XVII&nbsp;— першої половини XVIII століття, а саме: концерти [[Бортнянський Дмитро Степанович|Дмитра Бортнянського]], [[Ведель Артем Лук'янович|Артема Веделя]], [[Березовський Максим Созонтович|Максима Березовського]]; [[колядки]] і [[щедрівки]] в обробках українських композиторів&nbsp;— [[Лисенко Микола Віталійович|Миколи Лисенка]], [[Леонтович Микола Дмитрович|Миколи Леонтовича]], [[Стеценко Кирило Григорович|Кирила Стеценка]], [[Кошиць Олександр Антонович|Олександра Кошиця]]. «Дударик» також виконував [[Стабат Матер|«Stabat Mater»]]&nbsp; [[Джованні Баттіста Перголезі|Дж. Перґолезі]], [[Карміна Бурана (Орф)|«Carmina Burana»]]&nbsp; [[Карл Орф|К.Орфа]], [[Реквієм (Моцарт)|Реквієм]]&nbsp; [[Вольфганг Амадей Моцарт|В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта]], [[Симфонія № 9 (Бетховен)|IX Симфонію]]&nbsp; [[Людвіг ван Бетховен|Л.&nbsp;В.&nbsp;Бетховена]], III Симфонію Kaddish («Каддиш») [[Леонард Бернстайн|Л.Бернстайна]] та безліч ораторіальних полотен.<ref>[http://dudaryk.ua/ua/dudaryk_press_release Сайт хорової капели «Дударик». Історія]</ref>{{опосередковано}}

«Дударик» записав ряд платівок, компакт-касет та компакт-дисків, а також десятки концертних програм на радіо і телебаченні. У 1989 році<ref>{{Cite web |url=http://www.knpu.gov.ua/content/«dudarik» |title=Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Офіційний вебсайт |accessdate=2016-10-01 |archive-date=2016-08-05 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160805225100/http://www.knpu.gov.ua/content/«dudarik» }}</ref> колективові була присуджена [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Шевченківська премія]].{{опосередковано}}

Становлення Василя Сліпака як оперного співака відбувалося в оточенні професіоналів, що є важливою складовою системи професійної підготовки, сприяє формуванню манери виконання і розвитку особистості.{{На чию думку}}

Зокрема, 19 травня 1985 року<ref name="Хорова капела «Дударик». Історія">[http://dudaryk.ua/ua/history_in_dates?news_p=1530 Хорова капела «Дударик». Історія]</ref> з нагоди 300-річчя з дня народження Й.&nbsp;С.&nbsp;Баха у [[Львівська обласна філармонія|Львівській обласній філармонії]] відбувся спільний концерт «Дударика» із [[Божко Людмила Федорівна|Людмилою Божко]] (сопрано), народною артисткою України, Наталією Свободою (мецо-сопрано), заслуженою артисткою України, [[Ігнатенко Володимир Дмитрович|Володимиром Ігнатенком]] (тенор), заслуженим артистом України.{{опосередковано}}

1 і 2 лютого 1986 року<ref name="Хорова капела «Дударик». Історія"/> спільні концерти «Дударика» із [[Матвієнко Ніна Митрофанівна|Ніною Матвієнко]], народною артисткою України, В.&nbsp;Ковальською та В.&nbsp;Півновим, лауреатами республіканських конкурсів.{{опосередковано}}

У Будинку звукозапису Українського радіо 13 листопада 1987 року<ref name="dudaryk.ua">[http://dudaryk.ua/ua/history_in_dates?news_p=1520 Хорова капела «Дударик». Історія]</ref> «Дударик» спільно з [[Матвієнко Ніна Митрофанівна|Ніною Матвієнко]] зробив фондовий запис українських народних колискових пісень.{{опосередковано}}

30 грудня 1988 року, 5 січня 1989 року у [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Львівському театрі опери та балету ім. І. Франка]] (тепер&nbsp;— Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької) та 14 січня 1989 року у [[Національна філармонія України|Колонному залі Київської Державної філармонії]] відбулися концерти хорової капели спільно з [[Матвієнко Ніна Митрофанівна|Ніною Матвієнко]] та тріо «Золоті ключі».<ref name="dudaryk.ua"/>{{опосередковано}}

У червні-липні 1990 року капела із солістом В.Сліпаком<ref>[https://www.newpathway.ca/slipak-dudaryk-photo-surfaces-edmonton-screening/ Levytsky M. Slipak Dudaryk Photo Surfaces After Edmonton Screening / Marco Levytsky // The New Pathway Ukrainian News.&nbsp;— 2018.&nbsp;— Apr 6.]{{ref-en}}</ref> вирушила у гастрольний тур містами [[США]]&nbsp;— [[Детройт]], [[Рочестер (Нью-Йорк)]], [[Клівленд]], [[Піттсбург]], [[Філадельфія]], [[Кергонксон]] (виступ у центрі [[Союзівка]]), [[Чикаго]], [[Міннеаполіс]], а також [[Канада|Канади]]&nbsp;— [[Торонто]], [[Реджайна]], [[Саскатун]], [[Тандер-Бей]], [[Садбері]], Паувел-Ривер, [[Монреаль]], [[Оттава]].

18 червня 1990 року<ref name="ReferenceA">[http://dudaryk.ua/ua/history_in_dates?news_p=1500 Хорова капела «Дударик». Історія]</ref> у [[Карнегі-хол|Карнеґі-Холі]] ([[Нью-Йорк]], [[США]]) спільно із відомим солістом [[Метрополітен-опера]] басом [[Пол Плішка|Павлом Плішкою]]<ref>[http://ukrweekly.com/archive/1990/The_Ukrainian_Weekly_1990-26.pdf CONCERT REviEW: Dudaryk Boys' Choir of Carnegie Hall.The Ukrainian Weekly. JULY I, 1990.]{{ref-en}}</ref> виконували «Безмежнеє поле» на вірші [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], музика [[Лисенко Микола Віталійович|Миколи Лисенка]], молитву «Владико неба і землі» з опери [[Гулак-Артемовський Семен Степанович|Семена Гулака-Артемовського]] «[[Запорожець за Дунаєм]]», кантату про Почаївську Божу Матір, «[[Чуєш, брате мій (Журавлі)|Чуєш, брате мій]]» на вірші [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Богдана Лепкого]], музика [[Лепкий Левко Сильвестрович|Левка Лепкого]], обробка [[Стеценко Кирило Григорович|Кирила Стеценка]], «За тебе, Україно» [[Людкевич Станіслав Пилипович|Станіслава Людкевича]].<ref>[http://ukrweekly.com/archive/1990/The_Ukrainian_Weekly_1990-23.pdf The Ukrainian Weekly. JUNE 10,1990.]{{ref-en}}</ref>{{опосередковано}}

«Дударик» узяв участь у Міжнародному хоровому фестивалі (2-8 липня) у м. Паувел-Ривер ([[Канада]], [[Британська Колумбія]]) і 9 липня 1990 року у Міжнародному фестивалі у Ванкувері (Canada Place).{{опосередковано}}

У рамках VI Всесвітнього дня молоді<ref name="ReferenceA"/> 15 серпня 1991 року<ref>[http://catholicencyclopedia.in.ua/ivan-pavlo-ii-papa-rimskiy-bl Українська Католицька енциклопедія. ТРИНАДНАДЦЯТИЙ РІК ПОНТИФІКАТУ(16 жовтня 1990–15 жовтня 1991)]</ref> у [[Ченстохова|м. Ченстохові]] (Польща) відбувся концерт капели «Дударик», на якому був присутній [[Іван Павло II|Папа Іван Павло II]].<ref name="ReferenceA"/>{{опосередковано}}

1992 року «Дударик» брав участь у 2 Міжнародному фестивалі духовної музики «Gaude Mater», який відбувся з 1 по 6 травня у [[Ченстохова|м. Ченстохові]] ([[Польща]]), виконав «Кант про Почаївську Божу Матір» [[Леонтович Микола Дмитрович|Миколи Леонтовича]]<ref>[https://web.archive.org/web/20181121203759/https://gaudemater.pl/gaudemater/data/pliki/1976.pdf 21.Międzynarodowy Festiwal Muzyki Sakralnej. С.148.]{{ref-pl}}</ref>, колядку «Ой там на річці, там на Йордані», обробка [[Стеценко Кирило Григорович|Кирила Стеценка]],<ref>[https://web.archive.org/web/20181121203759/https://gaudemater.pl/gaudemater/data/pliki/1976.pdf 21.Międzynarodowy Festiwal Muzyki Sakralnej. С.159.]{{ref-pl}}</ref> Херувимську пісню, ля мінор, [[Ведель Артем Лук'янович|Артема Веделя]],<ref name="gaudemater.pl">[https://web.archive.org/web/20181121203759/https://gaudemater.pl/gaudemater/data/pliki/1976.pdf 21.Międzynarodowy Festiwal Muzyki Sakralnej. С.162.]{{ref-pl}}</ref> «Алилуя» [[Вербицький Михайло Михайлович|Михайла Вербицького]]<ref name="gaudemater.pl"/>.

Василь Сліпак у складі хорової капели виступав у найпрестижніших концертних залах України і світу: [[Національна опера України|Національна опера України імені Тараса Шевченка]], [[Національна філармонія|Національна філармонія України]], [[Національний палац мистецтв «Україна»]], [[Карнегі-хол|Карнегі-Хол]] ([[Нью-Йорк]], [[США]], 1990) [[собор Паризької Богоматері]] ([[Франція]]), зал West Edmonton Mall ([[Едмонтон]], [[Канада]]), Ванкувер Ейр Плейс ([[Канада]], 1990), Варшавська філармонія ([[Польща]], 1991, 1992, 1994), [[Ризький собор|Домський собор]] ([[Латвія]], [[Рига]]), а також у [[Литва|Литві]], [[Естонія|Естонії]] (1987, 1991), [[Білорусь|Білорусі]], [[Росія|Росії]], [[Грузія|Грузії]], [[Молдова|Молдові]], [[Угорщина|Угорщині]], [[Словаччина|Словаччині]] (1993, 1994), [[Австрія|Австрії]] (1993), [[Італія|Італії]], [[Ватикан]]і, [[Бельгія|Бельгії]], [[Нідерланди|Нідерландах]], [[Швейцарія|Швейцарії]] (1993)<ref>[http://www.last.fm/music/Дударик/+wiki Дударик. Biography]{{ref-en}}</ref>.

=== Студентські роки ===
Попри рідкісний голос ([[Контратенор|контртенор]]), до Львівського Вищого державного музичного інституту імені М.&nbsp;В.&nbsp;Лисенка (тепер&nbsp;— [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка]]) вступив не відразу. Але він тоді багато виступав, гастролював. Познайомився із багатьма диригентами, композиторами&nbsp;— [[Скорик Мирослав Михайлович|Мирославом Скориком]], [[Сіренко Володимир Федорович|Володимиром Сіренком]], [[Андрієвський Ігор Михайлович|Ігорем Андрієвським]], Артуром Микиткою<ref name="day.kyiv.ua"/>.

Лише 1992 року став студентом класу сольного співу [[Народний артист України|народної артистки України]] (1979), лауреата [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії України імені Тараса Шевченка]] (1976), професора [[Байко Марія Яківна|Байко Марії Яківни]]<ref>{{Cite web|title=85 років славетній співачці та професору М.Я.Байко!|url=http://new.ddmu.org.ua/2016/03/02/85-років-славетній-співачці-та-професор/|website=web.archive.org|date=2019-04-20|accessdate=2020-10-02|archive-date=2019-04-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20190420102038/http://new.ddmu.org.ua/2016/03/02/85-років-славетній-співачці-та-професор/}}</ref>, під керівництвом якої оволодів значним репертуаром із творів українських і західноєвропейських композиторів. Виконував партії [[Алкід (опера)|Алкіда]] з однойменної опери [[Бортнянський Дмитро Степанович|Дмитра Бортнянського]] та Лебедя у [[Карміна Бурана (Орф)|«Карміна Бурана»]] [[Карл Орф|Карла Орфа]].<ref>Професор Павлишин Стефанія, музикознавець. The Wassyl Slipak Foundation у соціальній мережі Facebook.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 30 липня.[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/a.621687254673701.1073741828.621641141344979/633490730160020/?type=3&theater]</ref> Брав активну участь у студентських концертах, уже тоді вирізнявся як талановитий і перспективний виконавець. Навчаючись в інституті (1992—1996),<ref name="wassylslipak.com"/> продовжував концертну діяльність. Виконував твори [[Джуліо Каччіні|Дж. Каччіні]], А.&nbsp;Фальконьєрі, [[Алессандро Скарлатті|А.&nbsp;Скарлатті]], А.&nbsp;Стефані, [[Антоніо Вівальді|А.&nbsp;Вівальді]], А.&nbsp;Тенальї, Л.&nbsp;Вінчі, А.&nbsp;Страделли, А.&nbsp;Лотті, [[Вольфганг Амадей Моцарт|В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта]], [[Березовський Максим Созонтович|М.&nbsp;Березовського]] та інших композиторів. Співав у залі [[Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької|музично-меморіального музею Соломії Крушельницької]]<ref>[http://photo-lviv.in.ua/i-znovu-dim-solomiji-krushelnytskoji-zbyrav-druziv-na-hostynu/ Метельський Р. І знову дім Соломії Крушельницької збирав друзів на гостину / Роман Метельський // Фотографії старого Львова.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 29 вересня.]</ref>.
 
Був першовиконавцем<ref>Галаджун М. Модифікація образу П'єро у циклічних вокальних творах А. Шонбрега та О. Козаренка / М. Галаджун // Київське музикознавство.&nbsp;— 2014.&nbsp;— Вип. 49.&nbsp;— С. 42.[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=Галаджун%20М$]</ref> камерної кантати [[Олександр Козаренко|Олександра Козаренка]] для контртенора<ref>Берегова О. Інтегративні процеси в музичній культурі України XX—XXI століть. Монографія. К.: Інститут культурології НАМ України, 2013. С.150.[https://web.archive.org/web/20190819122223/http://www.icr.kiev.ua/files/File/Beregova.%20Integratyvni%20procesy%20(2013).pdf]</ref> та інструментального ансамблю «П'єро мертвопетлює», прем'єра якої відбулася у 1994&nbsp;р. у Львові<ref>«Нова музика України&nbsp;— композитори, твори, виконавці». Мультимедійна база даних [http://anm.odessa.ua/u-CD10.html CD]</ref>. Василь Сліпак заявив про себе як про виконавця сучасної музики.

1994 року старший брат, аспірант медінституту, перебуваючи на конгресі кардіологів у [[Франція|Франції]], познайомився з о. [[Павло Когут|Павлом Когутом]], який скерував його до редакції [[Українське слово|«Українського слова»]] у [[Париж]]і, де зустрів директора тижневика [[Мусянович Ярослав|Ярослава Мусяновича]], доктора медицини. Професор, приймаючи Ореста у власній оселі, розповідав про культуру та паризьке життя, познайомив із композитором українського походження [[Мар'ян Кузан|Мар'яном Кузаном]], наполегливо рекомендував залишити касету із записом Василя композиторові. За місяць Василеві Сліпаку надійшло запрошення від оргкомітету одного з найбільших музичних фестивалів у [[Клермон-Ферран|м. Клермон-Феррані]] ([[Франція]])<ref>{{Cite web|url=https://issuu.com/parsuli/docs/burlesk_01_2017web/58|title=Гладка К. Історія одного голосу / Катерина Гладка // Бурлеск. — 2017. — січень. — № 1. — с. 56 — 65.|accessdate=3 жовтня 2020|archiveurl=|archivedate=|deadurl=|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=}}</ref>.

За три місяці Василь зумів до готової програми підготувати ще «[[Страсті за Матвієм]]», «Страсті за Йоанном» [[Йоганн Себастьян Бах|Й.&nbsp;С.&nbsp;Баха]], [[Кантата|кантати]] [[Георг Фрідріх Гендель|Г.&nbsp;Ф.&nbsp;Генделя]]. Виконував мовою оригіналу німецькі, французькі пісні, італійські [[Арія|арії]]<ref name="ReferenceB">Доманська Г. «Живе вокальне чудо…» / Галина Доманська // За вільну Україну.&nbsp;— 1995.&nbsp;— 20 травня. (Примірник у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника, у науковому відділі періодичних видань ім. Мар'яна та Іванни Коців. Шифр Г-2736).</ref>. На 10 Міжнародному конкурсі ораторії і пісні «Гран-Прі France Telecom» (1994) у м.&nbsp;[[Клермон-Ферран]]і ([[Франція]]) був єдиним із конкурсантів, хто співав свої рідні пісні в обробці [[Ревуцький Лев Миколайович|Л.Ревуцького]] та [[Лисенко Микола Віталійович|М.Лисенка]]. Здобув Гран-прі й Гран-прі глядацьких симпатій.<ref name="wassylslipak.com"/> Дебют у [[Клермон-Ферран]]і був справжньою сенсацією. Успішний виступ на конкурсі, прослуховування у відомих фахівців Паризької академії виявились вирішальними у творчій долі молодого співака, бо цим підтверджено оригінальність його голосу. І припинено до певної міри полеміку в «[[Альма-матер|альма матер]]»: чи варто співати одночасно і контртенором, і баритоном<ref name="ReferenceC">[Доманська Г. «Живе вокальне чудо…» / Галина Доманська // За вільну Україну.&nbsp;— 1995.&nbsp;— 20 травня. (Примірник у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника, у науковому відділі періодичних видань ім. Мар'яна та Іванни Коців. Шифр Г-2736).]</ref>.

Василеві Сліпаку надали право виступити зі своєю програмою у [[Париж]]і<ref name="Post-Поступ. 1996">Строй І. «Василь Сліпак зачаровує французьких слухачів» / Ірина Строй // Post-Поступ.&nbsp;— 1996.&nbsp;— 26 січня&nbsp;— 02 лютого. №&nbsp;3 (200).&nbsp;— С. В.4. (Примірник у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника, у науковому відділі періодичних видань ім. Мар'яна та Іванни Коців. Шифр Г-2844).</ref>. Молодий баритон виступив у 1994 році із сольним концертом в опері [[Віші|м. Віші]] ([[Франція]])&nbsp;— концерт із творів української народної музики<ref name="wassylslipak.com"/>.

У рамках П'ятого Міжнародного українського музичного фестивалю [[Київ Музик Фест|«Київ Музик Фест'94»]] 3 жовтня 1994 року у залі Будинку вчених [[Національна академія наук України|НАН України]] у супроводі [[Камерний оркестр|камерного оркестру]] «ARCHI» (диригент&nbsp;— Ігор Андрієвський) виконував камерну кантату [[Козаренко Олександр Володимирович|О.Козаренка]] «П'єро мертвопетлює».<ref>[http://kmf.karabits.com/program/1994.html П'ЯТИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ МУЗИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Київ Музик Фест'94» 1–8 жовтня 1994 року]</ref> Глядачі викликали В.Сліпака на біс, що на концерті сучасної камерної музики було вперше<ref>[http://kmf.karabits.com/press/31.html Коренькова В. «Киев Музик Фест'94»: сюрпризы, неожиданности, подарки, открытия / Вия Коренькова // Зеркало недели.&nbsp;— 1994.&nbsp;— 8 октября]</ref>.

15 квітня 1995 року<ref>[http://www.anm.odessa.ua/fest/u-f-95prg.html Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва. Фестиваль 1995&nbsp;— Програма]</ref> в [[Одеса|Одесі]] на сорокавосьмигодинному музичному марафоні Першого Міжнародного фестивалю сучасного мистецтва [[Два дні й дві ночі нової музики|«Два дні і дві ночі нової музики»]]<ref>[https://www.facebook.com/karmella.tsepkolenko/posts/1388818587800643?pnref=story Кармелла Цепколенко, українська композиторка. Автор ідеї, фундатор та артистичний директор фестивалю «Два дні й дві ночі нової музики». Секретар правління Національної Спілки композиторів України. У соціальній мережі Facebook.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 29 червня.]</ref> у присутності президента фестивалю професора [[Бернгард Вульфф|Бернгарда Вульфа]], одного з визнаних лідерів «нової музики», проректора Вищої школи музики у [[Фрайбург|Фрайбурзі]] ([[Німеччина]]), виконував [[Кантата|кантату]] [[Козаренко Олександр Володимирович|О.Козаренка]] «П'єро мертвопетлює». Успіх повторився, як і у [[Львів|Львові]]. Кантата звучала двічі.<ref name="ReferenceB"/>

У квітні 1995 року<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=nFKqDw6ed_g Volodymyr Sirenko & Wassyl Slipak. The Wassyl Slipak Foundation]</ref> брав участь у телевізійній передачі «Класік-прем'єр»<ref>[http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3407/art/21518.html Музична скарбничка]</ref>, зйомки відбувалися у [[Національний палац мистецтв «Україна»|Національному палаці мистецтв «Україна»]]. Виконував аріозо Керубіно з опери [[Вольфганг Амадей Моцарт|Вольфганга Амадея Моцарта]] «[[Весілля Фігаро]]» у супроводі [[Заслужений академічний симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України|заслуженого академічного симфонічного оркестру Національної радіокомпанії України]]<ref>[http://www.nrcu.gov.ua/symforchestra Заслужений академічний симфонічний оркестр Українського радіо]</ref>, диригент [[Сіренко Володимир Федорович|Володимир Сіренко]].

1995 року брав участь у V Міжнародному фестивалі концертного мистецтва у [[Жиліна|м. Жиліні]] ([[Словаччина]]),<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/> де виконував програму з барокових арій у супроводі клавесину. Виступ-концерт тривав годину, упродовж якої прозвучало одинадцять творів.<ref name="ReferenceB"/>

16 травня 1995 року<ref name="ReferenceB"/> відбувся сольний концерт у [[Київ|Києві]] в рамках Міжнародного молодіжного форуму, у першому відділі якого прозвучала модерна музика, а в другому&nbsp;— бароко.

19 травня 1995 року<ref name="ReferenceB"/> слухачі мали змогу оцінити обдарування і вагомість оцінок унікального голосу Василя Сліпака на урочистому відкритті Міжнародного фестивалю музичного мистецтва «Віртуози», яке відбулося у [[Львівська обласна філармонія|Львівській обласній філармонії]]. Співак разом із капелою «[[Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик»|Дударик]]» та Богданою Хідченко ([[сопрано]]) виступив у «[[Карміна Бурана (Орф)|Карміна Бурана]]» [[Карл Орф|К.Орфа]], в якій виконав відразу дві партії&nbsp;— смаженого лебедя ([[Контратенор|контртенор]]) і мандрівного монаха ([[баритон]]).<ref>{{Cite web |url=http://vipstep.com/zhurnaly-o-kino/8583-zhurnal-burlesk-1-yanvar-2017-onlajn |title=Гладка К. Історія одного голосу / Катерина Гладка // Бурлеск. — 2017. — січень. — № 1. — с. 56 — 65. |accessdate=23 грудня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161223200959/http://vipstep.com/zhurnaly-o-kino/8583-zhurnal-burlesk-1-yanvar-2017-onlajn |archivedate=23 грудня 2016 |deadurl=yes }}</ref>

23 червня 1995 року у концерті, що відбувся у [[Львівський будинок органної і камерної музики|Львівському залі органної та камерної музики]], виконав уривок з опери [[Джуліо Каччіні]].<ref>[http://www.ukraine.org/www.ukrainet.lviv.ua/uam/95/101eng.html Potoczniak А. Chamber Music in Lviv / Antony Potoczniak // The Ukrainian Arts Monitor. Volume 1, First! Issue 07 July 1995] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110709173450/http://www.ukraine.org/www.ukrainet.lviv.ua/uam/95/101eng.html |date=9 липня 2011 }}{{ref-en}}</ref>

На запрошення {{не перекладено|Міхаель Стріхарж|Міхаеля Стріхаржа|de|Michael Stricharz}}, відомого європейського скрипаля, педагога, мецената, у серпні 1995 р. разом із камерним оркестром «Академія» ([[Львів]]), під диригуванням [[Мирослав Скорик|Мирослава Скорика]], взяв участь у 45 Міжнародному музичному молодіжному фестивалі «Das Treffen» ([[Байройт]], [[Німеччина]]), виконав партію з опери [[Карл Орф|К.&nbsp;Орфа]] {{не перекладено|«Бернауерін»||de|Die Bernauerin}}.<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/> Тоді ж М.&nbsp;Стріхарж організував зустріч Василя Сліпака із диригентом [[Даніель Баренбойм|Даніелем Баренбоймом]].<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/><ref>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10206930097867936&set=a.1039161216274.2008587.1142836171&type=3&theater Галина Вольф у соціальній мережі Facebook. 07 липня 2016&nbsp;р.]</ref>

Восени 1995 року на кінцевому концерті [[Контрасти (фестиваль)|Міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти»]], що відбувається у [[Львівська обласна філармонія|Львівській обласній філармонії]], звучав оркестровий твір [[Щербаков Ігор Володимирович|Ігоря Щербакова]] «Арія Пассіоне», в якому цитується арія «O, blüte nur, du, liebest Herz» зі [[Страсті за Матвієм|«Страстей за Матвієм»]] [[Йоганн Себастьян Бах|Й.&nbsp;С.&nbsp;Баха]]. За задумом, цю єдину на весь оркестровий твір вокальну фразу мала на кульмінації співати сопрано, яка мусила сидіти десь у глибині оркестру, неподалік роялю. Вийшло так, що мала заспівати [[Пасічник Ольга Ігорівна|Ольга Пасічник]], проте вона чомусь не приїхала, і її замінив Василь. Ефект був надзвичайний, коли він раптово піднявся над оркестром і неймовірно драматично виконав свою фразу.<ref>[https://dt.ua/CULTURE/pomirav-na-operniy-sceni-zaginuv-vid-kuli-v-ato-_.html Кізлова О. Помирав на оперній сцені, загинув від кулі в АТО / Ольга Кізлова // ZN, UA.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 02 липня.]</ref>

У [[Львівський будинок органної і камерної музики|Львівському залі органної та камерної музики]] 8 та 10 грудня 1995 року<ref>[http://www.ukraine.org/www.ukrainet.lviv.ua/uam/95/117eng.html Hrechka Р. Opera «Dido and Aeneas» / Pavlo Hrechka // The Ukrainian Arts Monitor. Volume 1, Issue 17. 25 December 1995] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110727192643/http://www.ukraine.org/www.ukrainet.lviv.ua/uam/95/117eng.html |date=27 липня 2011 }}{{ref-en}}</ref> хор (кер.&nbsp;— Ярослав Гнатовський) і оркестр Вищого музичного інституту імені Лисенка «Perpetuum Mobile» (музичний керівник та диригент&nbsp;— Георгій Павлій) виконали оперу «[[Дідона й Еней]]» [[Генрі Перселл]]а. Серед солістів був гість з [[Велика Британія|Великої Британії]] Джордж Ньютон Фітцджеральд у ролі Енея.<ref>Гречка П. Опера «Дідона та Еней» / Павло Гречка // Український Мистецький Монітор.&nbsp;— 1995. Том 1, Випуск 17. 25 грудня.[http://www.ukraine.org/www.ukrainet.lviv.ua/uam/95/117ukr.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110709173423/http://www.ukraine.org/www.ukrainet.lviv.ua/uam/95/117ukr.html|date=9 липня 2011}}</ref>
{{цитата|''Серед солістів своєю експресивною манерою виконання і надзвичайним голосом (контртенор, до речі, єдиний в Україні) виділявся Василь Сліпак''.<ref>Гречка П. Опера "Дідона та Еней" / Павло Гречка // Український Мистецький Монітор. — 1995. Том 1, Випуск 17. 25 грудня.[http://www.ukraine.org/www.ukrainet.lviv.ua/uam/95/117ukr.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110709173423/http://www.ukraine.org/www.ukrainet.lviv.ua/uam/95/117ukr.html |date=9 липня 2011 }}</ref>}}

Це була ексклюзивна подія для України<ref>[http://conservatory.lviv.ua/wp-content/uploads/2018/04/bura-dysertacija.pdf Бура М. Я. ЛЬВІВСЬКЕ КАМЕРНО-ОРКЕСТРОВЕ ВИКОНАВСТВО КРІЗЬ ПРИЗМУ ІДЕЇ ПЕРСОНАЛІЗМУ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ&nbsp;— ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТЬ) // Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства (доктора філософії). Л., 2018. С.134.]</ref>&nbsp;— перше концертне виконання (мовою оригіналу в автентичній манері) в Україні опери «[[Дідона й Еней]]» англійського барокового композитора. Василь Сліпак виконав не одну, а відразу три арії: Відьмака (контратенор), Духа Меркурія (баритон) і Юнги (тенор).<ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/posts/638501186325641 The Wassyl Slipak Foundation.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 09 серпня]</ref>

Співак, окрім рідної, вільно володів багатьма іноземними мовами: італійською, французькою, англійською, німецькою, іспанською, польською, російською, що створювало можливість доступу до інформації, почуття свободи у спілкуванні з людьми, можливість кар'єрного зростання&nbsp;— вираження себе як частини світу.<ref name="day.kyiv.ua"/>

У 1995 році виконував твори [[Йоганн Себастьян Бах|Йоганна Себастьяна Баха]], [[Вольфганг Амадей Моцарт|Вольфганга Амадея Моцарта]], [[Йозеф Гайдн|Йозефа Гайдна]], [[Джузеппе Верді|Джузееппе Верді]], [[Жорж Бізе|Жоржа Бізе]], [[Жак Оффенбах|Жака Оффенбаха]], [[Стравинський Ігор Федорович|Ігора Стравінського]], [[Мусоргський Модест Петрович|Модеста Мусоргського]], [[Бородін Олександр Порфирович|Олександра Бородіна]], Юлія Гальперіна.<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/>

=== Творчий шлях ===
В опері [[Клермон-Ферран|м. Клермон-Феррана]] вперше у Франції виконувалась комічна опера [[П'єр Карле де Шамблен Мариво|П'єра Карле де Шамблена Маріво]] «Гра любові і випадку». Василь Сліпак виконував головну чоловічу партію молодого юнака-скарбника Дуранте, виступаючи поряд із відомими французькими співаками Катрін Ешнер, Робером Куртасьйо, П'єром Тома. Прем'єра відбулася 31 грудня 1995 року і 1 січня 1996 року, викликавши велике зацікавлення французів. Вокальна майстерність Василя Сліпака дістала найвищу оцінку публіки.<ref name="Post-Поступ. 1996"/>

Через кілька днів після тріумфу в опері виступив із сольним концертом, у якому прозвучала українська класика&nbsp;— арії з опер [[Бортнянський Дмитро Степанович|Д.Бортнянського]] і [[Березовський Максим Созонтович|М.Березовського]], романси і солоспіви [[Січинський Денис Володимирович|Д.Січинського]], [[Лопатинський Ярослав Йосипович|Я.Лопатинського]], [[Лисенко Микола Віталійович|М.Лисенка]], [[Людкевич Станіслав Пилипович|С.Людкевича]], [[Колесса Микола Філаретович|М.Колесси]]. На біс виконав оригінальний твір [[Ерік Саті|Еріка Саті]] «Дафенейло», у якому поєднано звучання баритона й контртенора. Акомпаніатором виступив відомий паризький піаніст Бернард Леруа. Програма цього концерту наступного дня була записана на компакт-диск.<ref name="Post-Поступ. 1996"/>

Виконував [[Реквієм (Моцарт)|Реквієм]] В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта в опері [[Клермон-Ферран|м. Клермон-Феррана]], [[Париж]]і й місті Сен-Луї ([[Франція]]) у супроводі оркестру під керівництвом Жана-П'єра Ло Рі.<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/>

20 квітня 1996 року<ref>[http://dudaryk.ua/ua/history_in_dates?news_p=1470 Офіційний вебсайт хорової капели «Дударик». С.148.]</ref> на запрошення [[ЮНЕСКО]] разом із хоровою капелою «Дударик» брав участь в акції-посвяті 10-й річниці аварії на [[ЧАЕС]]&nbsp;— у [[Собор Паризької Богоматері|соборі Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі)]] співав у концерті-реквіємі у присутності глав дипломатичних представництв, дипломатичного персоналу всіх іноземних посольств та місій, акредитованих у Франції.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=hgv3puMx7Zo Брат і товариш загиблого на Донбасі співака Василя Сліпака розповіли про його дитинство та зростання. radioNV. хв 35.10]</ref>

1996 року брав участь у 6 Міжнародному фестивалі духовної музики «Gaude Mater», що відбувся з 1 по 6 травня у [[Ченстохова|м. Ченстохові]] ([[Польща]]).<ref>[http://www.gaudemater.pl/gaudemater/data/pliki/1976.pdf 21.Międzynarodowy Festiwal Muzyki Sakralnej. С.165.]{{ref-pl}}</ref> У супроводі камерного оркестру [[Львівська обласна філармонія|Львівської обласної філармонії]] «[[Віртуози Львова]]», диригував Сергій Бурко,<ref>[http://www.philharmonia.lviv.ua/artists/actors-29/?lang=ua Сергій Бурко&nbsp;— диригент]</ref> виконав [[Список творів Йоганна Себастьяна Баха|53 кантату]] (Schlage doch, gewünschte Stunde, BWV 53) [[Йоганн Себастьян Бах|Й.&nbsp;С.&nbsp;Баха]],<ref>[http://www.gaudemater.pl/gaudemater/data/pliki/1976.pdf 21.Międzynarodowy Festiwal Muzyki Sakralnej. С.136.]{{ref-pl}}</ref> Stabat Mater [[Антоніо Вівальді]].<ref name="gaudemater.pl"/>

Василя Сліпака запрошено до участі у Сьомому міжнародному фестивалі музичного мистецтва «Віртуози», котрий проходив з 17 по 26 травня 1996 року<ref>Поточняк А. Сьомий міжнародний фестиваль «Віртуози» / Антоній Поточняк // Український Мистецький Монітор.&nbsp;— 1996. Том 2, Випуск 6. 07 травня.[http://www.ukraine.org/www.ukrainet.lviv.ua/uam/96/206ukr.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130615165553/http://www.ukraine.org/www.ukrainet.lviv.ua/uam/96/206ukr.html|date=15 червня 2013}}</ref> у Львівській філармонії.<ref>[http://www.ukraine.org/www.ukrainet.lviv.ua/uam/96/206eng.html Antony Potoczniak, UAM / The Seventh International Festival «Virtuosi» // The Ukrainian Arts Monitor.&nbsp;— 1996. Volume 2, Issue 6. 07 May.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110727192956/http://www.ukraine.org/www.ukrainet.lviv.ua/uam/96/206eng.html |date=27 липня 2011 }}{{ref-en}}</ref>

У рамках Міжнародного музичного фестивалю сучасної музики «Дні музики Краківських композиторів» 31 травня 1996 року разом з [[Пасічник Ольга Ігорівна|Ольгою Пасічник]] (сопрано), [[Буймистер Валерій Григорович|Валерієм Буймистером]] (баритон) брав участь у концерті у Сукеніце, концертній залі [[Національний музей (Краків)|Національного музею польського мистецтва XIX століття]] ([[Краків]], [[Польща]]). У супроводі камерного оркестру «[[Віртуози Львова]]» (диригент [[Роман Ревакович]]) виконав камерну кантату [[Козаренко Олександр Володимирович|Олександра Козаренка]] «П'єро мертвопетлює».<ref name="Koncerty ukraińskie w Krakowie">[http://www.zkp.org.pl/index.php/pl/oddzialy-terenowe/12-oddzial-krakowski/789-koncert-ukrainskie-w-krakowie Koncerty ukraińskie w Krakowie]{{ref-pl}}</ref>

У квітні 1997 року брав участь у шостому Міжнародному театральному фестивалі-лабораторії «Мистецьке березілля. Музика» ([[Київ]]).<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=k8I7iYk7qYc Світла пам'ять. Урочисті заходи з нагоди роковин Василя Сліпака. Укрінформ, 27.06.2017&nbsp;р. хв 7.35]</ref>

У жовтні 1997 року<ref>[http://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/dovidkovi/2018/ume5.pdf Українська музична енциклопедія.&nbsp;— 2018.&nbsp;— Том 5.&nbsp;— С.14]</ref> на І фестивалі «[[Золотоверхий Київ]]» у залі [[Національна філармонія України|Національної філармонії України]]<ref>[https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/maestro-stepurko-z-makarova Кучеренко Л. Маестро Степурко з Макарова / Людмила Кучеренко // День.&nbsp;— 2003.&nbsp;— 17 квітня.]</ref> хор Інституту мистецтв Національного педагогічного інституту імені М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова (керівник&nbsp;— [[Байда Людмила Анатоліївна|Людмила Байда]]) виконав композицію [[Степурко Віктор Іванович|Віктора Степурка]]&nbsp;— театралізовану містерію-диптих «Супраментальний сон», що складається з 2-х ч.: «Павана (У місячних тонах)» і «Павана (У засніжених ланах)» для контртенора, баритона та жін. хору. На символічні вірші Олекси Трохименка (поет. псевдонім В. Степурка). Його перша частина «Павана у місячних тонах»&nbsp;— солісти Василь Сліпак і [[Гобдич Микола Миколайович|Микола Гобдич]]. Виконання здійснювалося у супроводі спеціальної хореографічної постановки.<ref>{{Cite web |url=http://chasopysnmau.com.ua/chasopys/39/07.pdf |title=Василенко О. Хорова творчість Віктора Степурка в сучасному виконавстві / Олексій Василенко // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — 2018. — № 2 (39). — С.33. |accessdate=15 липня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180715211242/http://chasopysnmau.com.ua/chasopys/39/07.pdf |archivedate=15 липня 2018 |deadurl=yes }}</ref>

==== Паризька національна опера ====

Ще дуже молодий Василь Сліпак у 1997 році<ref>[http://www.itngproductions.fr/en/wassyl-slipak/ Wassyl Slipak] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160921210852/http://www.itngproductions.fr/en/wassyl-slipak/ |date=21 вересня 2016 }}{{ref-fr}}</ref> успішно подолав конкурсне випробування на вступ до складу [[Паризька національна опера|Паризької національної опери]]. Його голос дав змогу йому почати сольну кар'єру у Франції та Європі.<ref>«Леополіс» захоплює Париж.&nbsp;— 2004.&nbsp;— 27 травня. Передрук статті з газети «Високий Замок».[http://old.dailylviv.com/news/11454]</ref>

У м.&nbsp;[[Ріон]]і (Франція) у 1997 році був учасником фестивалю класичної і джазової музики «Рояль у Ріоні».<ref>[http://piano-a-riom.com/68-menu-principal-historique-des-artistes.html HISTORIQUE DES ARTISTES] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161027155829/http://piano-a-riom.com/68-menu-principal-historique-des-artistes.html |date=2016-10-27 }}{{ref-fr}}</ref>
   
На Міжнародному пісенному конкурсі у [[Марманд|м.&nbsp;Марманді]] (Франція) у 1998&nbsp;р. отримав приз «Молода надія»,<ref name="Le fichier lyrique">[http://www.cfpl.org/fichier_fiche.php?idart=207 Le fichier lyrique] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170805221148/http://www.cfpl.org/fichier_fiche.php?idart=207 |date=5 серпня 2017 }}{{ref-fr}}</ref><ref>[http://www.arcal-lyrique.fr/personne/wassyl-slipak-baryton-basse/ Wassyl Slipak, basse]{{ref-fr}}</ref> брав участь у концерті переможців.<ref>[http://www.wassylslipak.com/repertoire-cm2j Офіційний сайт Василя Сліпака] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160916140002/http://www.wassylslipak.com/repertoire-cm2j |date=16 вересня 2016 }}{{ref-fr}}</ref>

Продовжив студії у навчальному центрі ''Lyric'' [[Паризька національна опера|Паризької національної опери]] (Франція), де співпрацював із Жаном-П'єром Бліве, найкращим педагогом із вокалу в Європі.<ref name="Carte blanche à Wassyl Slipak">[http://www.bienpublic.com/haute-cote-d-or/2011/03/07/carte-blanche-a-wassyl-slipak Carte blanche à Wassyl Slipak]{{ref-fr}}</ref> Постійно вчився, мав потребу самовдосконалення. Його педагогами були: Бернар Лантель, Рашель Якар, Жан-П'єр Ло Ре.<ref name="day.kyiv.ua"/>

23 березня, 18 квітня 1998 року в [[Опера Бастилія|Опері Бастилії]] виконав партію Ротного в опері «[[Євгеній Онєгін (опера)|Євгеній Онєгін]]» [[Чайковський Петро Ілліч|П.Чайковського]].<ref>[http://listserv.bccls.org/cgi-bin/wa?A2=ind9804B&L=OPERA-L&D=0&P=141538&F=P OPERA-L Archives] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161109023009/http://listserv.bccls.org/cgi-bin/wa?A2=ind9804B&L=OPERA-L&D=0&P=141538&F=P |date=9 листопада 2016 }}{{ref-fr}}</ref>

15 січня 1999 року в [[Опера Бастилія|Опері Бастилії]] виконав партію Андреаса в опері «Кармен» Ж. Бізе.<ref>[http://data.bnf.fr/39495254/carmen_spectacle_1999/ Carmen opéra-comique en quatre actes]{{ref-fr}}</ref>

В [[Опера Бастилія|Опері Бастилії]] у 1999 році виконав партії графа Чепрано («[[Ріголетто]]» Дж. Верді), Тріфона ([[Євгеній Онєгін (опера)|«Євгеній Онєгін»]] П.&nbsp;Чайковський), Стрежнєва ([[Хованщина (опера)|«Хованщина»]] М.&nbsp;Мусоргський).<ref>Opéra Bastille.Saison 1998—1999 [http://guschlbauer.com/Progr/vol52.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110711135253/http://guschlbauer.com/Progr/vol52.pdf|date=11 липня 2011}}{{ref-fr}}</ref>

Партію фламандського депутата в опері «[[Дон Карлос]]» Дж.&nbsp;Верді<ref>[http://www.memopera.fr/FicheSpect.cfm?SpeCode=DC&SpeNum=10126 MémOpéra]{{ref-fr}}</ref> виконує 23, 26, 30 червня і 3, 7, 10, 13 липня 1999&nbsp;р.<ref>[http://www.memopera.fr/SpectRepres.cfm?SpeCode=DC&SpeNum=10126 MémOpéra]{{ref-fr}}</ref>

У 1999&nbsp;р. за ініціативи Василя й місцевої музичної компанії Erol у Франції (Париж, [[Ле Ман]]) із гастролями побувала хорова капела «Дударик». На концерті у столиці Франції хор під керівництвом французького диригента Жана-П'єра Ло Ре зі Сліпаком-солістом виконав франкомовну [[Ораторія|ораторію]] «Апокаліпсис за св. Іваном» [[Жан Франсе|Жана Франсе]]<ref>[http://www.dudaryk.ua/ua/history_in_dates?news_p=1410 Концерт «Дударика» у Франції]</ref>.

У сезоні 1999—2000&nbsp;р.<ref>[http://www.guschlbauer.com/Progr/vol53.pdf Vol. 53: Saison 1999—2000. С.33.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161030210114/http://guschlbauer.com/Progr/vol53.pdf |date=30 жовтня 2016 }}{{ref-fr}}</ref> 18, 23, 27 лютого і 1,<ref>[http://www.regardencoulisse.com/spectacles/guerreetlapaix.htm LA GUERRE ET LA PAIX]{{ref-fr}}</ref> 4, 8, 11 березня 2000&nbsp;р.<ref>[http://www.memopera.fr/SpectRepres.cfm?SpeCode=GUER&SpeNum=10137 MémOpéra]{{ref-fr}}</ref> виконував партію другого німецького генерала в опері «Війна і мир» [[Прокоф'єв Сергій Сергійович|С.Прокоф'єва]], постановка [[Опера Бастилія|Опери Бастилії]] (Франція),&nbsp;— одна з перших самостійних ролей молодого артиста у [[Паризька національна опера|Паризькій національній опері]]. Співав на одній сцені із відомим українським оперним співаком [[Кочерга Анатолій Іванович|Анатолієм Кочергою]], який виконував партію фельдмаршала Михайла Кутузова<ref>(Опера) Сергей Прокофьев / Prokofiev&nbsp;— Война и Мир / La Guerre et la Paix / War and Peace / Krieg und Frieden&nbsp;— 2000 (2 DVD9)[http://rutracker-pro.ru/viewtopic.php?t=340524] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160921104737/http://rutracker-pro.ru/viewtopic.php?t=340524|date=21 вересня 2016}}{{ref-fr}}</ref>

21 березня 2000 року в [[Опера Бастилія|Опері Бастилії]] виконав партію Андре в опері ([[Кармен (опера)|«Кармен»]] Ж.Бізе).<ref>[http://guschlbauer.com/Progr/vol53.pdf Opéra Bastille.Saison 1999—2000. С.34.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161030210114/http://guschlbauer.com/Progr/vol53.pdf |date=30 жовтня 2016 }}{{ref-fr}}</ref>

У сезоні 2000—2001&nbsp;р.<ref>[http://www.memopera.fr/FicheArt.cfm?ArtNumInt=4319 MémOpéra]{{ref-fr}}</ref> 24, 26, 29 жовтня і 1, 4, 7, 9 листопада 2000&nbsp;р.<ref>[http://www.memopera.fr/SpectRepres.cfm?SpeCode=LGP&SpeNum=10148 MémOpéra]{{ref-fr}}</ref> виконав партію другого німецького генерала в опері «Війна і мир» [[Прокоф'єв Сергій Сергійович|С.Прокоф'єва]], постановка [[Опера Бастилія|Опери Бастилії]] (Франція).<ref>[http://www.memopera.fr/FicheSpect.cfm?SpeCode=LGP&SpeNum=10148 MémOpéra]{{ref-fr}}</ref>

У вересні 2001 року брав участь у майстер-класах Джанін Райс, [[Рената Скотто|Ренати Скотто]] і Терези Берганца.<ref name="Le fichier lyrique"/> На сцені театру виконував партії Мазетто у «[[Дон Карлос]]» Дж. Верді, Ескамільо [[Кармен (опера)|«Кармен»]] Ж.Бізе.<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/><ref name="wassylslipak.com"/>

13 вересня,<ref>[http://www.altamusica.com/concerts/document.php?action=MoreDocument&DocRef=1293&DossierRef=1065 Rigoletto mais pas trop]{{ref-fr}}</ref> 15 вересня,<ref>[http://www.forumopera.com/v1/concerts/rigoletto.htm CRITIQUES.les concerts de Forum Opera]{{ref-fr}}</ref> 19, 22, 25,<ref name="Giuseppe Verdi.RIGOLETTO">[http://www.esdf-opera.de/komponisten/verdi/rigoletto/rigoletto_2000-2009.htm Giuseppe Verdi.RIGOLETTO]{{ref-fr}}</ref> 28 вересня<ref>[http://www.guschlbauer.com/Progr/vol55.pdf Vol. 55: Saison 2001—2002. С.6.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161031214100/http://www.guschlbauer.com/Progr/vol55.pdf |date=31 жовтня 2016 }}{{ref-fr}}</ref>, 1, 15,<ref name="Rigoletto en La Bastilla">[http://www.mundoclasico.com/ed3/documentos/1778/Rigoletto-Bastilla Rigoletto en La Bastilla] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161225001138/http://www.mundoclasico.com/ed3/documentos/1778/Rigoletto-Bastilla |date=25 грудня 2016 }}{{ref-fr}}</ref> 18, 21, 24, 27, 29 жовтня і 1, 3 листопада 2001 року<ref name="Rigoletto en La Bastilla"/> в [[Опера Бастилія|Опері Бастилії]] виконав партію судового пристава графа в опері «[[Ріголетто|Ріґоле́тто]]» Джузеппе Верді.<ref name="Giuseppe Verdi.RIGOLETTO"/>

12 жовтня 2001 року<ref>[http://www.concertonet.com/scripts/review.php?ID_review=1434 Bûcher sans étincelle]{{ref-fr}}</ref> виконував партію Стрежнєва в опері «[[Хованщина (опера)|Хованщина]]» М.&nbsp;Мусоргського, постановка [[Опера Бастилія|Опери Бастилії]] (Франція).

Співав на «Радіо Франс»,<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/> у турне по Франції і за кордоном.<ref name="wassylslipak.com"/>

З нагоди святкування єдиного Дня російської мови у Російському центрі науки і культури у Парижі (2001) брав участь у концерті «Зізнання у коханні», виконував твори на вірші Олександра Пушкіна, музика Юлія Гальперіна.<ref>Празднование единого Дня русского языка в РЦНК в Париже. Официальный сайт Федерального агентства по делам Содружества Независимых Государств, соотечественников, проживающих за рубежом, и по международному гуманитарному сотрудничеству (Россотрудничество).[http://old.rs.gov.ru/node/26038] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160919224952/http://old.rs.gov.ru/node/26038|date=19 вересня 2016}}{{ref-ru}}</ref>

Також у листопаді 2001 року був запрошений на кінофестиваль «Онфлер» (французький фестиваль, присвячений російському кіно), що відбувається у [[Онфлер|м. Онфлер]] (Франція).<ref name="Carte blanche à Wassyl Slipak"/>

10, 13, 15, 17,<ref>[http://www.guschlbauer.com/Progr/vol55.pdf Vol. 55: Saison 2001—2002. С.19] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161031214100/http://www.guschlbauer.com/Progr/vol55.pdf |date=31 жовтня 2016 }}{{ref-fr}}</ref> 20, 23, 27 грудня,<ref name="data.bnf.fr">[http://data.bnf.fr/39578628/la_khovantchina_spectacle_2001/ Paris (France): Opéra National de Paris-Opéra Bastille&nbsp;— 10-12-2001]{{ref-fr}}</ref> 2001&nbsp;р., 8, 10, 12 січня 2002&nbsp;р.<ref name="data.bnf.fr"/> виконував партію Стрежнєва в опері «[[Хованщина (опера)|Хованщина]]» М.&nbsp;Мусоргського, постановка [[Опера Бастилія|Опери Бастилії]] (Франція).<ref>[http://www.concertonet.com/scripts/review.php?ID_review=1434 The Classical Music Network. Paris. Opera National de Paris&nbsp;— Bastille]{{ref-fr}}</ref>

Василь Сліпак виступив інтерпретатором ролей Ліндорфа, Дапертутто, Коппеліуса, Міракля у [[Казки Гофмана|«Казках Гофмана»]] Жака Оффенбаха<ref>[http://www.teatrosocialecomo.it/wp-content/uploads/2014/09/Libro-terminato-La-vita-del-Sociale-libro-stampato-da-Minghetti.pdf Il «Teatro Sociale» diventa Il «Teatro Sociale di Como- As.Li.Co.», Documentazione dall'archivio del Teatro Sociale-As.Li.Co. с.183.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150119115549/http://www.teatrosocialecomo.it/wp-content/uploads/2014/09/Libro-terminato-La-vita-del-Sociale-libro-stampato-da-Minghetti.pdf |date=19 січня 2015 }}{{ref-it}}</ref> в [[Мілан]]і, [[Брешія|Брешії]], [[Комо]], [[Кремона|Кремоні]] ([[Італія]]) у 2002 році.<ref>Юркова О."Бачу Україну успішною державою, якщо почуємо самих себе",&nbsp;— Василь Сліпак, 41 рік, оперний співак, боєць Добровольчого українського корпусу «Правого сектора» на позивний «Міф» / Ольга Юркова // Gazeta.ua.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 13 липня.[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_bachu-ukrayinu-uspishnoyu-derzhavoyu-yakscho-pochuyemo-samih-sebe-vasil-slipak-41-rik-opernij-spivak-boyec-dobrovolchogo-ukrayinskogo-korpusu-pravogo-sektora-na-pozivnij-mif/709143]</ref> Цього ж року у супроводі оркестру під керівництвом Жана-П'єра Ло Рі виконав «Реквієм» Джузеппе Верді у церкві Сен-Мадлен (Париж).<ref>[http://www.wassylslipak.com/biography Офіційний сайт Василя Сліпака]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}{{ref-fr}}</ref>

31 травня,<ref>[http://www.forumopera.com/v1/concerts/carmen-310502.htm PARIS. OPÉRA BASTILLE.31/05/02]{{ref-fr}}</ref> 26, 29 червня і 2, 5, 9, 12 липня 2002 року в [[Опера Бастилія|Опері Бастилії]] виконав партію Андре з опери [[Кармен (опера)|«Кармен»]] Ж.&nbsp;Бізе.<ref>[http://www.forumopera.com/v1/concerts/carmen-290602.htm PARIS (Opéra Bastille) CARMEN]{{ref-fr}}</ref>

5 і 6 листопада 2002 року<ref>[http://www.aslico.org/aslico/2002.htm# LES CONTES D'HOFFMANN Di J. Offenbach]{{ref-it}}</ref> у театрі Фрешчіні, що у [[Павія|м.&nbsp;Павія]] ([[Італія]]), виконав партії Ліндорфа, Дапертутто, Коппеліуса, Міракля в опері [[Казки Гофмана (опера)|«Казки Гофмана»]] [[Жак Оффенбах|Жака Оффенбаха]].<ref>[http://www.concertodautunno.it/infvig/021031-fraschini-racconti.htm l'informatore Week End.]{{ref-it}}</ref>

У червні 2005 року у церкві Святої Трійці у [[Париж]]і виконав арію Диявола в «Жанна д'Арк на вогнищі» [[Артур Онеґґер|Артура Онеґґера]], під керівництвом Жана-П'єра Ло Рі, у супроводі великого симфонічного оркестру «Леополіс», художній керівник і диригент Мирослав Мигаль, а також ораторію в супроводі хору під керівництвом Карла Лоре.<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/>

У жовтні 2005 року брав участь у концерті класичної музики «Чоловік та Жінка»,<ref>[http://prolisky.com/index.php?option=com_content&view=article&id=103&Itemid=151&lang=uk Офіційний сайт асоціації «PROLISKY», Франція]</ref> що проходив у рамках щорічного Фестивалю «Погляд з України»&nbsp;— «Regard d'Ukraine» (Париж та передмістя),<ref>[http://regardukraine.com/index.php?option=com_content&view=article&id=68&Itemid=141 Festival «Regard d'Ukraine».4 concerts de musique classique] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170208035629/http://regardukraine.com/index.php?option=com_content&view=article&id=68&Itemid=141 |date=8 лютого 2017 }}{{ref-fr}}</ref> який організувала асоціація «Проліски» («PROLISKY», Франція).<ref>Офіційний сайт асоціації «PROLISKY», Франція [http://prolisky.com/index.php?option=com_content&view=article&id=103&Itemid=151&lang=fr]{{ref-fr}}</ref>

У травні 2006&nbsp;р. в театрі «Аталант» у Парижі (Франція) відбувся концерт «Зізнання у коханні». Василь Сліпак у супроводі композитора Юлія Гальперіна виконував твори на слова Олександра Пушкіна.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=x3kLequ9G3w Declarations D'amour: Romances sur les vers d'Alexandre Pouchkine: Pour voix et piano.]{{ref-fr}}</ref>

У жовтні 2006 року<ref>[http://galinfo.com.ua/news/24_serpnya_na_stolychnomu_maydani_nezalezhnosti_vystupatyme_lvivskyy_dudaryk_10008.html 24 серпня на столичному Майдані Незалежності виступатиме львівський «Дударик» // Galinfo.&nbsp;— 2006.&nbsp;— 11 серпня.]</ref> у [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької]] та [[Львівський будинок органної і камерної музики|Львівському будинку органної та камерної музики]] брав участь у концертних програмах з нагоди 35-ліття від часу створення «Дударика».

Виконував головну партію в опері-балеті «Золота рибка» Юлія Гальперіна, світова прем'єра відбулася у листопаді 2006 року у театрі м. [[Валь-д'Уаз|Валь-д'Уа́з]] і театрі Роджера Барата м.[[Ербле]] (Франція).<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/>

У січні-лютому 2007 року у культурному центрі [[Жак Брель|Жака-Бреля]] [[Вільбон-сюр-Іветт|м. Вільбон-сюр-Іветт]] (Франція) виконував [[Реквієм (Моцарт)|Реквієм В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта]].<ref>Requiem de Mozart, Centre Culturel Jacques Brel, direction musicale Direction: Martin Barral [http://www.billetreduc.com/12137/evt.htm?nr=1]{{ref-fr}}</ref> разом із хором церкви Марії Батіньоль ([[Париж]]), вокальним ансамблем «Cantasio» ([[Париж]]), хорами картезіанського монастиря [[Со-ле-Шартре|м. Со-ле-Шартре]] ([[Франція]]), [[Нозе (Атлантична Луара)|м. Нозе]] ([[Франція]]), [[Жоскен Депре|Жоскена Депре]] м. [[Вільбон-сюр-Іветт]] ([[Франція]])<ref>[http://osco.free.fr/repertoire.htm Références. Programmes des concerts donnés sous la direction de Martin Barral]{{ref-fr}}</ref> у супроводі симфонічного оркестру [[Університет Париж XI|університету Париж-Південь XI]] на чолі із Мартіном Барралом<ref>[http://osco.free.fr/repertoire.htm Références Programmes des concerts donnés sous la direction de Martin Barral]{{ref-fr}}</ref>

==== Сольна кар'єра у Європі ====
У 2008 році Василь Сліпак розпочав великий концертний тур [[Європа|Європою]].<ref name="art-russe.com">[http://www.art-russe.com/Le-Festival-des-Cultures-Juives.html Le Festival des Cultures Juives: spécial Russie] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161106185307/http://www.art-russe.com/Le-Festival-des-Cultures-Juives.html |date=6 листопада 2016 }}{{ref-fr}}</ref>

У великому концерті у соборі Святої Трійці у [[Ліон]]і ([[Франція]]) 27 травня 2008 року спільно із Жаном-Філіпом Дубором, Ванессою Бонацці й Антеєю Піханік виконав [[Стабат Матер|«Stabat Mater»]] [[Дж. Россіні]].<ref>[http://www.lyon-newsletter.com/16-05/musique-opera-jazz/chronique-patrick-favre-tissot-bonvoisin/ LES GRANDS CONCERTS CHAPELLE DE LA TRINITÉ]{{ref-fr}}</ref>

Співак узяв участь у концерті «Сторінки камерної музики» за творами композитора Юлія Гальперіна, що відбувся 5 червня 2008 року у рамках конференції, присвяченої Міжнародному проекту публікації енциклопедії [[ЮНЕСКО]] «Нанонауки і нанотехнології».<ref>Conférence consacrée au projet international de la publication de l'encyclopédie de l'UNESCO «La nanoscience et les nanotechnologies»[http://www.russiefrance.org/fr/activites/science_2008.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160924220757/http://www.russiefrance.org/fr/activites/science_2008.html|date=24 вересня 2016}}{{ref-fr}}</ref>

У Львові 24 серпня 2008 року керівник хору [[Кацал Микола Лукич|Микола Лукич Кацал]] (1940—2016) запропонував Василеві заспівати із [[Дударик|«Дудариком»]] у концерті до Дня Незалежності. Виконали твір «Ой зійшла зоря» (Почаївська дума), обробка слів&nbsp;— О.Грама, обробка мелодії&nbsp;— [[Леонтович Микола Дмитрович|М.Леонтович]], диригент Дмитро Кацал.<ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/videos The Wassyl Slipak Foundation у соціальній мережі Facebook. Львів.&nbsp;— 2008.&nbsp;— 24 серпня.]</ref>

У грудні 2009 року<ref name="SLIPAK Wassyl, Biographie">[http://www.cfpl.org/fichier_fiche.php?idart=207 SLIPAK Wassyl, Biographie] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170805221148/http://www.cfpl.org/fichier_fiche.php?idart=207 |date=5 серпня 2017 }}{{ref-fr}}</ref>&nbsp;— на початку 2010&nbsp;р.&nbsp;— на запрошення [[Маріїнський театр|Маріїнського театру Санкт-Петербурга]] (Росія) виконував партію князя Греміна у постановці опери [[Чайковський Петро Ілліч|П.Чайковського]] [[Євгеній Онєгін (опера)|«Євгеній Онєгін»]].<ref>Самотый Т. Погибший Василий Слипак: лучший сын, одноклассник, «тореадор» и воин (фото, видео) / Татьяна Самотый // Сегодня.ua.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 01 июля.[http://www.segodnya.ua/regions/lvov/pogibshiy-vasiliy-slipak-luchshiy-syn-odnoklassnik-toreador-i-voin-729173.html]{{ref-ru}}</ref>

В українському посольстві у Франції 25 лютого 2010 року відбувся вечір пам'яті на пошанування видатної співачки [[Маланюк Ірина Осипівна|Ірини Маланюк]]. У виконанні Василя Сліпака звучали арії [[Ріхард Вагнер|Р.Вагнера]], [[Джузеппе Верді|Дж. Верді]] у супроводі французького піаніста й диригента Климента Мао-Такача.<ref>Скаврон Б. Королева опери родом зі Станіславова / Богдан Скаврон // Галицький кореспондент.&nbsp;— 2010.&nbsp;— 04 березня.[http://gk-press.if.ua/x2505/]</ref>

У березні 2010 року<ref>[http://www.cfpl.org/fichier_fiche.php?idart=207 fichier_fiche] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170805221148/http://www.cfpl.org/fichier_fiche.php?idart=207 |date=5 серпня 2017 }}{{ref-fr}}</ref> і 24 червня 2010 року<ref>[https://myspace.com/wassylslipak/video/-boris-godunov-m.mussorgsky/107082543 boris-godunov-m.mussorgsky]{{ref-fr}}</ref> у головному залі [[ЮНЕСКО]], Амфітеатр ([[Париж]]) виконував головну арію з опери [[Борис Годунов (опера)|«Борис Годунов»]] [[Мусоргський Модест Петрович|М.Мусоргського]] спільно із Міжнародним оркестром Парижа під керівництвом Аміна Койдера.<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/><ref name="Wassyl Slipak, Basse-baryton">[http://www.itngproductions.fr/wassyl-slipak/ Wassyl Slipak, Basse-baryton] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160920172032/http://www.itngproductions.fr/wassyl-slipak/ |date=20 вересня 2016 }}{{ref-fr}}</ref>

14 червня 2010 року, у рамках фестивалю єврейської культури у Парижі (13-28.06.10 р.), брав участь у концерті, який відбувся у палаці [[Отель-де-Віль (Париж)|Отель-де-Віль]]. У супроводі Фредеріка Рабауда (фортепіано) виконував уривки з опери «Демон» [[Антон Рубінштейн|Антона Рубінштейна]],<ref name="art-russe.com"/> а також у супроводі Міжнародного філармонійного хору [[ЮНЕСКО]] (150 осіб) на чолі з Аміном Койдером виконував уривки з опери [[Борис Годунов (опера)|«Борис Годунов»]] [[Мусоргський Модест Петрович|М.Мусоргського]].<ref>[http://www.akadem.org/medias/programmes/0222.pdf SOIRÉE D'OUVERTURE. С.9.]{{ref-fr}}</ref>

Василь Сліпак виконав партії Командора і Мазетто в опері В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта [[Дон Жуан (опера)|«Дон Жуан»]], яку було презентовано 8 жовтня 2010 року у драматичному театрі «Новий театр Больє» [[Сент-Етьєн|м. Сент-Етьєн]] ([[Франція]]) у рамках фестивалю «Музичні зустрічі на [[Луара|Луарі]]».<ref>[http://storage.canalblog.com/32/98/767945/55660388.pdf Nouveau Theatre Beaulieu. Saison 2010—2011. С.10.]{{ref-fr}}</ref>

У листопаді 2010 року він Командор і Мазетто<ref name="Wassyl Slipak, Basse-baryton"/> в опері [[Дон Жуан (опера)|«Дон Жуан»]] В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта у Парковому театрі [[Андрезьє-Бутеон|Андрезьє́-Бутео́на]], в італійському театрі [[Роанн]]а, театрі [[Фірміні|Фірміні́]].<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/>

У грудні 2010 року виконував «Велику месу до мінор» В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта в Оперному театрі [[Сент-Етьєн]] (Франція).<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/>

У виконанні Василя Сліпака [[Реквієм (Верді)|«Реквієм»]] Дж. Верді звучав 12—19 січня 2011&nbsp;р. у Церкві Св. Августина (фр. Église Saint-Augustin) (Париж) під акомпанемент Міжнародного оркестру Парижа (Франція), диригент Амін Койдер.<ref>[http://www.wassylslipak.com/#!REQUEIM DE VERDI/zoom/c1ev2/image231i] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180218115102/http://www.wassylslipak.com/#!REQUEIM |date=18 лютого 2018 }}{{ref-fr}}</ref>

На концерті 12 лютого 2011 року у Палаці Тюїльрі, залі Маршалів, [[Аваллон|м. Аваллона]] (Франція) разом із Перрін Мадоеуф (сопрано) спричинив аншлаг.<ref name="Carte blanche à Wassyl Slipak"/>

«Меса сі мінор» (Висока меса) [[Йоганн Себастьян Бах|Й.&nbsp;С.&nbsp;Баха]] у виконанні співака прозвучала у лютому 2011 року у Церкві Св. Августина (Париж) під акомпанемент Міжнародного оркестру Парижа (Франція), диригент Амін Койдер.<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/> Меса соль-мажор [[Франц Петер Шуберт|Ф.Шуберта]] прозвучала у церкві Св. Луї [[Венсенн|м. Венсенна]] (Франція).<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/>

12 березня 2011&nbsp;р. у [[Тюїльрі (палац)|Палаці Тюїльрі]], залі Маршалів, [[Аваллон|м. Аваллона]] (Франція) відбувся сольний концерт у супроводі Наталії Медведєвої (фортепіано).<ref name="Carte blanche à Wassyl Slipak"/>

9 квітня 2011 року у [[Тюїльрі (палац)|Палаці Тюїльрі]], залі Маршалів, [[Аваллон|м. Аваллона]] (Франція) виступив разом із Перріне Мадоеуф (сопрано) та Дзідзофе Авуглан (сопрано).<ref>[http://www.lyonne.fr/yonne/actualite/departement/yonne-local/2011/04/08/une-fee-pour-l-opera-au-cinema_1113187.html Une fée pour l'Opéra au cinéma]{{ref-fr}}</ref>

Цього ж року 27 травня у [[Венсенн|м. Венсенні]] (Франція) брав участь у концерті середньовічної церковної музики у супроводі оркестру «Pari's Mysical», диригенти Ефінне Джордж, Даніель Райс.<ref>[http://www.ecv94.org/wp-content/uploads/2015/08/2011-Programme-Vincennes-distribue-au-concert.pdf L'Ensemble choral de Vincennes]{{ref-fr}}</ref>

У [[ЮНЕСКО]] (Париж) 2011&nbsp;р. у виконанні співака звучала [[Симфонія № 9 (Бетховен)|симфо́нія №&nbsp;9 Ре мінор, Ор.125]] Л.&nbsp;В.&nbsp;Бетховена у супроводі Міжнародного оркестру Парижа (Франція), диригент Амін Койдер.<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/>

Vesperae solennes de Confessore, K. 339, В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта звучала у церкві [[Церква Сент-Есташ (Париж)|Сент-Есташ]] (Франція) у супроводі оркестру під диригуванням Патріка Холінера.<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/>

Брав участь у концертах, організованих неприбутковою юридичною асоціацією «Філармонія. Романтика», 29 червня і 8 липня 2011 року виконував оперні арії у супроводі симфонічного оркестру «Bel Arte», диригент Річард Боударгам.<ref>[http://lascanals.fr/images/livret2011_22.pdf Philharmonia Romantica/ Saison 2011. Page 8] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161105161957/http://lascanals.fr/images/livret2011_22.pdf |date=5 листопада 2016 }}{{ref-fr}}[http://ru.calameo.com/read/0011240780bc993790045?authid=SNSS52kchpmf Philharmonia Romantica]{{ref-fr}}</ref>

19 і 21 липня 2011 року у театрі Фейлантс, п'ятому найбільшому театральному залі [[Діжон|м. Діжона]] (Франція), інтерпретація опери «Весілля Фігаро» В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта. Лише чотири головні ролі&nbsp;— Альмавіва, Розіна, Сюзанна, Фігаро&nbsp;— партію якого виконав Василь Сліпак.<ref>[http://www.bienpublic.com/loisirs/2011/07/08/tres-amusantes-ces-droles-de-noces-de-figaro Isabelle TRUCHON Très amusantes, ces Drôles de Noces de Figaro!— 2011.&nbsp;— 19 juillet.]{{ref-fr}}</ref>

У вересні 2011 року<ref>[http://www.itngproductions.fr/en/wassyl-slipak/ Wassyl Slipak, Basse-baryton] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160921210852/http://www.itngproductions.fr/en/wassyl-slipak/ |date=21 вересня 2016 }}{{ref-fr}}</ref> став фіналістом щорічного прослуховування молодих оперних співаків «Нові голоси», організованого Французьким центром ліричної промоції<ref name="SLIPAK Wassyl, Biographie"/> (Centre Français de Promotion Lyrique, CFPL).<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/>

Брав участь у першому турі 4-го Міжнародного оперного конкурсу Armel, що проходив 8 травня 2011 року<ref name="Lezárult az első forduló">[http://szinhaz.hu/2011/05/08/lezarult_az_elso_fordulo Lezárult az első forduló]{{ref-hu}}</ref> у Нью-Йоркському Davenport Studios (2011), журі під головуванням Сиріла Діедеріка визначило 30 кандидатів на головні ролі в 5 постановках опер, вистави яких відбулися на провідних театральних сценах [[Нью-Йорк]]а ([[США]]), [[Краків|Кракова]] ([[Польща]]), [[Сегед]]а ([[Угорщина]]), [[Плзень|Плзеня]] ([[Чехія]]) та у [[Біль (місто)|м.&nbsp;Біль]] ([[Швейцарія]]).<ref>Ваш С. Український співак став фіналістом міжнародного оперного конкурсу Armel / Степан Ваш // Music-review Ukraine.&nbsp;— 2011.&nbsp;— 01 червня.[http://www.m-r.co.ua/mr/mr.nsf/0/44230B34FFA4C885C22578A20037E08A?OpenDocument]</ref> В угорському м.[[Сегед]]і за участю 30 співаків із 11 країн 29 травня 2011 року<ref name="Lezárult az első forduló"/> відбувся другий тур конкурсу. Учасники виконували твори (за власним вибором) у супроводі фортепіано. Василь Сліпак, разом із сімома учасниками, виборов право участі у фіналі конкурсу,<ref>[http://armelfestival.org/fr/finalistes-2011/ Finalistes 2011] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161105223418/http://armelfestival.org/fr/finalistes-2011/ |date=5 листопада 2016 }}{{ref-fr}}</ref> який тривав із 6 по 15 жовтня 2011&nbsp;р.<ref name="PROGRAMME 2011">[http://armelfestival.org/fr/programme-2011/ PROGRAMME 2011] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161105223502/http://armelfestival.org/fr/programme-2011/ |date=5 листопада 2016 }}{{ref-fr}}</ref> У [[Краківська Опера|Краківській Опері]] ([[Польща]])<ref name="PROGRAMME 2011"/> 10 жовтня<ref>[http://armelfestival.org/wp-content/uploads/2016/12/2011-Armel-Musorfuzet.pdf Döntő a Szegedi Nemzeti Színházban | 2011. október 6-15. С.6, 26,27]{{ref-hu}}</ref> 2011 року<ref>[http://operavilag.net/kiemelt/a-fajok-cirkuszaban/ A fajok cirkuszában]{{ref-hu}}</ref> виконав партію Смерті<ref>[http://www.dziennikpolski24.pl/artykul/3068596,opera-krakowska-nagrodzona-w-szegedzie,id,t.html Opera Krakowska nagrodzona w Szegedzie]{{ref-pl}}</ref> в опері Віктора Ульманна «Атлантіс» («Імператор Атлантиди»),<ref>[http://armelfestival.org/wp-content/uploads/2016/12/2011-Armel-Musorfuzet.pdf OPERAVERSENY ÉS FESZTIVÁL SZEGED 2011. С. 26-33.]{{ref-hu}}{{ref-en}}</ref> режисер Беата Редо-Доббер ([[Польща]]).<ref>[http://armelfestival.org/fr/viktor-ullmann-l-empereur-de-l-atlantis-3/ Viktor Ullmann: L'empereur de l'Atlantis.Opéra Krakowska.Cracovie, Pologne] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160828041130/http://armelfestival.org/fr/viktor-ullmann-l-empereur-de-l-atlantis-3/ |date=28 серпня 2016 }}{{ref-fr}}</ref> Постановки здійснювалися у [[Краківська Опера|Краківській Опері]]<ref>[http://maestro.net.pl/index.php/4192-a8222cesarz-atlantydyq-opery-krakowskiej-najlepsz-inscenizacj-festiwalu-operowego-w-szeged?start=1 «Cesarz Atlantydy» Opery Krakowskiej]{{ref-pl}}</ref> ([[Польща]]) та Національному театрі [[Сегед]]а ([[Угорщина]]).<ref>[http://www.kulturinfo.hu/moreinfo.gcw?prgid=170683 Az Atlantisz császára&nbsp;— Jegyvásárlás irodánkban.2011.10.10. 19:00.Szeged «Szegedi Nemzeti Színház»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161106190435/http://www.kulturinfo.hu/moreinfo.gcw?prgid=170683 |date=6 листопада 2016 }}{{ref-hu}}</ref><ref>[https://madach.jegy.hu/person/wassyl-slipak-7059#actorInfoTabAnchor Wassyl SLIPAK.Basszbariton, Ukrajna.]{{ref-hu}}</ref> За виконання партії Смерті журі присудило В.Сліпакові основний приз конкурсу «Найкращий чоловічий голос».<ref>Ваш С. Український співак здобув перемогу на міжнародному оперному конкурсі «Armel» в Угорщині / Степан Ваш // Music-review Ukraine.&nbsp;— 2011.&nbsp;— 23 жовтня.[http://www.music-review.com.ua/mr/mr.nsf/0/EE614D926410D749C225793200483DBD?OpenDocument]</ref><ref>Україна здобула чергову перемогу. RADIO Classik.&nbsp;— 2011.&nbsp;— 24 жовтня.[http://www.radioclassic.net/index.php?option=com_content&view=article&id=409:2011-10-23-18-16-12&catid=17:news&Itemid=35]</ref> 15 жовтня 2011 року<ref name="PROGRAMME 2011"/> брав участь у концерті переможців конкурсу, виконуючи арію Тореадора з опери [[Кармен (опера)|«Кармен»]] [[Жорж Бізе|Жоржа Бізе]].

8 жовтня 2011&nbsp;р. виконував партії Командора і Мазетто в опері «Дон Жуан» В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта в Палаці Больє, [[Лозанна]] ([[Швейцарія]]).<ref>«Don Giovanni» un opйra pour Halloween![http://www.mjc-theatre-beaulieu.com/mjcbeaulieu/scene_jeunesse.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160806205653/http://mjc-theatre-beaulieu.com/mjcbeaulieu/scene_jeunesse.htm|date=6 серпня 2016}}{{ref-en}}</ref>

7 і 12 листопада 2011&nbsp;р. виконав партію Дон Жуана з однойменної опери В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта.<ref>[http://www2.nancy.fr/documents/pdf/Loisirs/2011-11-opera-jeune-public.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160916175911/http://www2.nancy.fr/documents/pdf/Loisirs/2011-11-opera-jeune-public.pdf|date=16 вересня 2016}}{{ref-fr}}</ref> у [[Нансі|м. Нансі]] на артбаржі «Ніагара». Це був адаптований варіант постановки опери для юного глядача, автор Франсіс Ніколас, мистецька компанія «Ніагара» (Франція).<ref>[http://dongiovanni.fr/Photos.html#0 Фото зі спектаклю, 2011&nbsp;р.]{{ref-fr}}</ref>

17 грудня 2011 року виконував партію Фігаро в опері В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта «Весілля Фігаро», яку презентували в рамках фестивалю Мусіваллон у муніципальному залі на 350 місць, у критому ринку, що є архітектурною пам'яткою [[Аваллон|м.&nbsp;Аваллона]] (Франція).<ref>[http://www.bienpublic.com/haute-cote-d-or/2011/12/14/les-noces-de-figaro-par-les-artistes-de-la-blivet-school Les Noces de Figaro par les artistes de la Blivet School]{{ref-fr}}</ref>

Січень 2012 року розпочався із виконання [[Реквієм (Верді)|«Реквієму»]] [[Дж. Верді]] у супроводі Міжнародного оркестру Парижа, диригент Амін Койдер.<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/>

Арію Базиліо з опери [[Джоаккіно Антоніо Россіні]] «[[Севільський цирульник]]»<ref>[https://myspace.com/wassylslipak/video/-la-calunnia-basilio-il-barbiere-di-siviglia/107830198 Василь Сліпак у Myspace]{{ref-fr}}</ref> виконав у культурному центрі муніципалітету [[Вільбон-сюр-Іветт]] (Франція) 10 лютого 2012 року<ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/posts/647497965425963 The Wassyl Slipak Foundation у соціальній мережі Facebook.— 2016.&nbsp;— 27 серпня.]</ref> у супроводі симфонічного оркестру «Bel Arte», диригент Річард Боударгам.<ref>[http://www.melodydialogue.org/wp-content/themes/melody/AJAX/artist-info.php?id=211 Melodydialogue]{{ref-fr}}</ref>

В унікальному залі «Амфітеатр 3000» на 3220 місць у Ліоні (Франція) 24 і 25 березня 2012&nbsp;р.<ref>[http://www.billetreduc.com/67565/evt.htm?nr=1 Rigoletto. Amphithéâtre de la cité internationale, Lyon]{{ref-fr}}</ref> виконав партію Спарафучіле в опері «[[Ріголетто]]» Дж. Верді, режисер Андрій Шевчук.<ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/pcb.643928435782916/643928419116251/?type=3&theater The Wassyl Slipak Foundation у соціальній мережі Facebook.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 20 серпня.]</ref>

У резиденції [[Альфонс Доде]] (для людей похилого віку) у [[Вільбон-сюр-Іветт|м. Вільбон-сюр-Іветт]] (Франція) 5 квітня 2012 року концерт класичної музики у супроводі симфонічного оркестру «Bel Arte», диригент Річард Боударгам.<ref>[http://www.villebon-sur-yvette.fr/index.php/newsletter/listid-3/mailid-132-newsletter-de-villebon-sur-yvette-n-6?tmpl=component]</ref>

13 травня 2012 року<ref>[http://www.regardencoulisse.com/rigoletto/ Rigoletto]{{ref-fr}}</ref> у драматичному театрі [[Ланьї-сюр-Марн|м. Ланьї-сюр-Марна]] (Франція), зал [[Шарль Ванель|Шарля Ванеля]],<ref>[http://www.si-on-sortait.fr/evenements/QVIYFCPGRJ/rigoletto-opera Rigoletto, opéra]{{ref-fr}}</ref> виконав партію Спарафучіле з опери «[[Ріголетто]]» [[Джузеппе Верді]].<ref name="RIGOLETTO">[http://www.parisetudiant.com/etudiant/sortie/rigoletto-lagny-sur-marne.html RIGOLETTO]{{ref-fr}}</ref>

27 травня 2012 року<ref name="RIGOLETTO"/> у драматичному театрі [[Ланьї-сюр-Марн|м. Ланьї-сюр-Марна]] (Франція), зал [[Шарль Ванель|Шарля Ванеля]], виконав партію Спарафучіле з опери «[[Ріголетто]]» [[Джузеппе Верді]].

Арію Мефістофеля з найвідомішої опери [[Шарль Гуно|Шарля Гуно]] [[Фауст (опера)|«Фауст»]] виконав 28 травня 2012 року в [[ЮНЕСКО]], Париж (Франція), диригент Амін Койдер.<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/>

8 червня 2012 року у соборі м.&nbsp;[[Венсенн]]а (Франція) у супроводі хорової капели міста (диригент Даніела Райс) та симфонічного оркестру «Париж музичний» (диригент Тьєррі Сталлано) виконував музичні твори періоду романтизму.<ref>[http://www.ecv94.org/wp-content/uploads/2015/08/2012-Programme-Vincennes-distribue-au-concert.pdf L'Ensemble choral de Vincennes]{{ref-fr}}</ref>

8 липня 2012 року<ref name="RIGOLETTO"/> у драматичному театрі [[Ланьї-сюр-Марн|м. Ланьї-сюр-Марна]] (Франція), зал [[Шарль Ванель|Шарля Ванеля]], виконав партію Спарафучіле з опери «[[Ріголетто]]» [[Джузеппе Верді]].

Брав участь у фестивалі «Літні ночі у Корте»<ref>[http://www.cadences.fr/dyn/numeros/editions_pdf/cadences_pdf_21.pdf Сadences. Corte les 7, 9 et 11 août. С.30.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170204180928/http://www.cadences.fr/dyn/numeros/editions_pdf/cadences_pdf_21.pdf |date=4 лютого 2017 }}{{ref-fr}}</ref> [[Корте]], [[Корсика]] (Франція).<ref>[http://20031987.free.fr/1206221044.pdf Les Nuits d'Ete de Corte]{{ref-fr}}</ref> 7, 9, 11 серпня 2012 року<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/> у залі вілли Панкразі виконував партію Зарастро в комічній [[Зингшпіль|опері-зингшпілі]] В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта «[[Чарівна флейта]]».<ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/a.622045234637903.1073741832.621641141344979/622045431304550/?type=3&theater The Wassyl Slipak Foundation]</ref><ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/a.622045234637903.1073741832.621641141344979/624981787677581/?type=3&theater The Wassyl Slipak Foundation]</ref>

Виконав партію Рамфіса, верховного жреця, в опері Дж. Верді «[[Аїда]]»,<ref>[http://www.lestroiscoups.com/tag/france-etranger%201998-2014/120 Aïda, de Giuseppe Verdi, Opéra en plein air]{{ref-fr}}</ref> яку було презентовано 22 і 23 червня 2012 року у [[Палац Фонтенбло|палаці Фонтенбло]], зал на 2 тис.глядачів, 31 серпня і 1 вересня у залі [[Замок д'Аруе|замку д'Аруе]] (Франція), 7, 8, 11, 12, 13, 14 і 15 вересня у будинку для людей з обмеженими можливостями, 21 і 22 вересня 2012 року у залі замку [[Шантійї (замок)|Шантійї]] (Франція).<ref>[http://www.lestroiscoups.com/article-aida-de-giuseppe-verdi-critique-de-celine-doukhan-chateau-de-fontainebleau-107401760.html «Aïda», de Giuseppe Verdi (critique), château de Fontainebleau]{{ref-fr}}</ref>

У вересні 2012 p.<ref name="grumel.nicolas.free.fr"/>&nbsp;— партію Рамфіса, верховного жреця, в [[Аїда|«Аїді»]] Дж. Верді у залі опери просто неба (Париж).<ref>Василий Слипак, «Аіда», g. зеленый опера на открытом воздухе, Париж, сентябрь 2012 [https://www.youtube.com/watch?v=15doenQ-LLM]{{ref-fr}}</ref>

5 жовтня 2012 року брав участь у концерті «Ніч в опері», що відбувся у залі Молитовного дому (Дерлейк) ([[Бельгія]]).<ref>[https://www.yumpu.com/nl/document/view/19911069/gemeentenieuws-1-september-deerlijk/25 Een avond in de opera]{{ref-nl}}</ref>

12 жовтня 2012 року у Королівському Будинку Опери ([[Лондон]]), також відомому, як [[Королівський театр Ковент-Гарден|Ковент-Гарден]], виконав партії Смерті і Гучномовця в опері «Імператор Атлантиди» Віктора Ульманна.<ref>[https://www.opera-online.com/en/items/productions/the-emperor-of-atlantis-covent-garden-2012-2012 The Emperor of Atlantis&nbsp;— Covent Garden (2012)]{{ref-en}}</ref>

У рамках відзначення 30-річчя фестивалю «Coréades»<ref>[http://www.sudouest.fr/2012/09/26/coreades-fete-ses-30-ans-832010-4608.php Coréades fête ses 30 ans]{{ref-fr}}</ref> у супроводі 250 хористів, а саме: «Accords Libres», вокального ансамблю консерваторії [[Мериньяк (Жиронда)|м.&nbsp;Мериньяк]]<ref>[http://www.coream.org/images/depliantCor2012.pdf VERDI Requiem]{{ref-fr}}</ref>, ансамблю вокалістів із м.&nbsp;[[Брессюїр]]<ref>[http://www.centre-presse.fr/article-213290-verdi-enchante-la-salle-des-pas-perdus.html#prettyPhoto Verdi enchante la salle des pas perdus]{{ref-fr}}</ref>, хорів із м.&nbsp;[[Ніор]] і 17 із м.&nbsp;[[Ла-Рошель]] (Франція), Національного філармонічного оркестру м.&nbsp;[[Русе]] ([[Болгарія]]), диригент Жан-Поль Годен, виконав [[Реквієм (Верді)|«Реквієм» Дж. Верді]]<ref>[https://www.lanouvellerepublique.fr/poitiers/verdi-enchante-la-salle-des-pas-perdus Daniel Brun. Verdi enchante la salle des pas perdus // La Nouvelle Republique. 17.10.2012.]{{ref-fr}}</ref> 9 жовтня 2012 року у соборі Нотр Дам ([[Ла-Рошель]]), 10 жовтня у соборі Нотр Дам ([[Руаян]]), 13 жовтня<ref>[http://entrecote3.rssing.com/browser.php?indx=3235726&item=141 Les 40 ans d'Accords Libres au Pin Galant de Mérignac: un triomphe.]{{ref-fr}}</ref> у залі Pin Galant ([[Мериньяк (Жиронда)|Мериньяк]]), 14 жовтня у Палаці правосуддя м.&nbsp;[[Пуатьє]], 18 жовтня у Будинку департаменту м.&nbsp;[[Ніор]], 19 жовтня<ref>[http://www.deux-sevres.com/deux-sevres/Portals/cg79/missions/culture%20et%20sport/Terre%20de%20festivals/Festivals%202012/Plaquette_TDF_%202012.pdf les coréades d'a, с.21.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130429122628/http://www.deux-sevres.com/deux-sevres/Portals/cg79/missions/culture%20et%20sport/Terre%20de%20festivals/Festivals%202012/Plaquette_TDF_%202012.pdf |date=29 квітня 2013 }}{{ref-fr}}</ref> 2012 року<ref>[http://www.lanouvellerepublique.fr/Deux-Sevres/Loisirs/Concerts-spectacles/n/Contenus/Articles/2012/10/23/Le-grand-final-des-Coreades# Le grand final des Coréades]{{ref-fr}}</ref> у залі Bocapole ([[Брессюїр]]) (Франція).<ref>[https://www.coream.org/images/depliantCor2012.pdf CoRéAM]{{ref-fr}}</ref>

Фестиваль «Симфонічна осінь»<ref>[http://www.symphonies-automne.fr/wp-content/uploads/2012/07/présentation-du-festival-2012.pdf Festival Symphonies d'Automne et 19ème Concours international d'airs d'opéra et mélodie française Du 18 au 25 novembre 2012] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170828192108/http://www.symphonies-automne.fr/wp-content/uploads/2012/07/présentation-du-festival-2012.pdf |date=28 серпня 2017 }}{{ref-fr}}</ref> і 19 Міжнародний конкурс оперних арій і французьких мелодій на сцені драматичного театру&nbsp;— Культурного центру Луї Есканде м.&nbsp;[[Макон]] (Франція), 18 листопада<ref>[http://ru.calameo.com/read/00145478342337e17fb8f Don Giovanni Mozart. С.17.]{{ref-fr}}</ref> 2012&nbsp;р.,<ref>[http://www.sortiramacon.com/evenements/concert-clubbing/2012/11/18/scene-nationale-Macon-Don-Giovanni/ Scène Nationale de Mâcon: Don Giovanni] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161221004014/http://www.sortiramacon.com/evenements/concert-clubbing/2012/11/18/scene-nationale-Macon-Don-Giovanni/ |date=21 грудня 2016 }}{{ref-fr}}</ref> було відкрито оперою Моцарта «Дон Жуан»<ref>[http://www.lejsl.com/loisirs/2012/11/19/un-don-giovanni-galvanisant Un Don Giovanni galvanisant]{{ref-fr}}</ref>&nbsp;— Василь Сліпак<ref>[http://www.lesmegalodons.fr/wp-content/uploads/75-novembre2012.pdf Société des Sciences, Arts et Belles-Lettres fondée en 1805, reconnue d'utilité publique en 1829] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170805220521/http://www.lesmegalodons.fr/wp-content/uploads/75-novembre2012.pdf |date=5 серпня 2017 }}{{ref-fr}}</ref> виконав партії Командора і Мазетто.<ref>[http://www.resmusica.com/2012/11/21/don-giovanni-les-premiers-pas-de-metteur-en-scene-du-chanteur-sebastien-lemoine/ DON GIOVANNI, LES PREMIERS PAS DE METTEUR EN SCÈNE DU CHANTEUR SÉBASTIEN LEMOINE]{{ref-fr}}</ref><ref>[http://www.lesarchivesduspectacle.net/index?IDX_Spectacle=45868 Don Giovanni]{{ref-fr}}</ref>

У виконанні Василя Сліпака [[Німецький реквієм (Брамс)|«Німецький реквієм»]] [[Йоганнес Брамс|Й.Брамса]] прозвучав 9 грудня 2012&nbsp;р.<ref>[http://www.saint-timothee.fr/IMG/pdf/Affiche.pdf]{{ref-fr}}</ref> у храмі [[Сен-Гальм'є|м.&nbsp;Сен-Гальм'є]] (Франція)<ref>[http://www.geraldinecasey.book.fr/2012 Géraldine CASEY]{{ref-fr}}</ref> у супроводі Еріка Беауфохера, Флорента Мальгевеля та хору під керуванням Філіпа Пеатіера. Частина 3&nbsp;— «Herr, lehre doch mich, dass ein Ende mit mir haben muss» («Господи, навчи мене…»).<ref>[http://www.wassylslipak.com/#!BRAHMS EIN DEUTSCHES REQUIEM/zoom/c1ev2/image5qn] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180218115102/http://www.wassylslipak.com/#!BRAHMS |date=18 лютого 2018 }}{{ref-fr}}</ref>

12 лютого 2013&nbsp;р. на сцені [[Ліонська національна опера|Ліонської національної опери]] (Франція) виконував партії Смерті і Гучномовця в опері «Імператор Атлантиди» Віктора Ульманна.<ref name="opera-online.com">[https://www.opera-online.com/en/items/productions/lempereur-datlantis-opera-de-lyon-2013 Der Kaiser von Atlantis&nbsp;— Opéra de Lyon (2013)]{{ref-fr}}</ref>

13 лютого 2013&nbsp;р. на сцені амфітеатру Біне [[Університет Париж-Декарт|університету Париж-Декарт]] виконував [[Реквієм (Верді)|«Реквієм»]] [[Джузеппе Верді]] у супроводі оркестру під орудою Карлоса Доуерте і хору під керівництвом Гійома Коннессона.<ref>[http://www.ocup.fr/wp-content/uploads/2013/01/CR-CA-14122012.pdf Compte-rendu du Conseil d'administration de l'Orchestre et Chœur des Universités de Paris. С.5.]{{ref-fr}}</ref>

14 і 16 лютого 2013&nbsp;р. на сцені [[Ліонська національна опера|Ліонської національної опери]] (Франція) виконував партії Смерті і Гучномовця в опері «Імператор Атлантиди» Віктора Ульманна.<ref name="opera-online.com"/>

У драматичному театрі [[Ланьї-сюр-Марн|м. Ланьї-сюр-Марна]] (Франція), зал [[Шарль Ванель|Шарля Ванеля]], 17 лютого 2013 року виконував партію Ескамільо в опері [[Кармен (опера)|«Кармен»]] [[Жорж Бізе|Жоржа Бізе]].<ref name="CARMEN">[http://www.parisetudiant.com/etudiant/sortie/carmen-lagny-sur-marne.html CARMEN]{{ref-fr}}</ref>

З нагоди святкування двохсотліття [[Джузеппе Верді]] італійський Інститут культури організував концерт, в рамках якого на сцені [[Театр Єлисейських полів|Театру Єлисейських Полів]]<ref>[http://www.ocup.fr/wp-content/uploads/2013/10/ProgrammeTEC-siteOCUP.pdf REQUIEM de VERDI 13 février 2013 Théâtre des Champs-Elysées]{{ref-fr}}</ref> (Париж, Франція), 13 березня 2013 року<ref>[http://www.amishotelgalliffet.com/verdi-200-a-liic/ Verdi 200 à l'IIC]{{ref-fr}}</ref> Василь Сліпак виконував [[Реквієм (Верді)|«Реквієм»]] Дж. Верді,<ref>[http://www.ocup.fr/category/infos/ Le 20ème anniversaire]{{ref-fr}}</ref> диригент Карлос Доурте.<ref>[http://etudiantdeparis.fr/agenda/concert-style Requiem de Verdi | Orchestre et Chœur des Universités de Paris] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160915153723/http://etudiantdeparis.fr/agenda/concert-style |date=15 вересня 2016 }}{{ref-fr}}</ref><ref>[http://www.wassylslipak.com/#!REQUIEM DE VERDI/zoom/c1ev2/image1nqe] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180218115102/http://www.wassylslipak.com/#!REQUIEM |date=18 лютого 2018 }}{{ref-fr}}</ref> Концерт був записаний на [[компакт-диск]].<ref>[http://www.ocup.fr/locup/le-20eme-anniversaire/ LE 20ÈME ANNIVERSAIRE]{{ref-fr}}</ref>

У драматичному театрі [[Ланьї-сюр-Марн|м. Ланьї-сюр-Марна]] (Франція), зал [[Шарль Ванель|Шарля Ванеля]], 15, 17, 19 березня 2013 року виконував партію Ескамільо в опері [[Кармен (опера)|«Кармен»]] [[Жорж Бізе|Жоржа Бізе]].<ref name="CARMEN"/>

У березні 2013 року<ref>[http://www.operabase.com/a/Wassyl_Slipak/17782/fr Оperabase. Wassyl Slipak]{{ref-fr}}</ref> на сцені [[Краківська Опера|Краківської Опери]] ([[Польща]]) виконав партію Смерті в опері «Імператор Атлантиди» Віктора Ульманна.

[[Німецький реквієм (Брамс)|«Німецький реквієм»]] [[Йоганнес Брамс|Й.Брамса]] у виконанні Василя Сліпака<ref>[http://www.petit-bulletin.fr/pdf/3_014.pdf Le petit bulletin №&nbsp;14. С.13.RENCONTRES MUSICALES EN LOIRE: REQUIEM ALLEMAND DE JOHANNES BRAHMS]{{ref-fr}}</ref> та Домінік Маглуар (сопрано) у супроводі Еріка Беауфохера, Флорента Мальгевеля та хору під керуванням Філіпа Пеатіера прозвучав у храмі [[Сент-Етьєн|м.&nbsp;Сент-Етьєн]] 6 квітня 2013 року.<ref>[https://www.facebook.com/380984865285021/photos/a.502005319849641.139512.380984865285021/528592827190890/?type=3&theater Rencontres Musicales en Loire]{{ref-fr}}</ref>

8 квітня 2013 року виконував партію Ескамільо в опері [[Кармен (опера)|«Кармен»]] [[Жорж Бізе|Жоржа Бізе]] у драматичному театрі [[Ланьї-сюр-Марн|м. Ланьї-сюр-Марна]] (Франція), зал [[Шарль Ванель|Шарля Ванеля]].<ref name="CARMEN"/>

11 квітня 2013 року, у залі Андре Маршаля (Париж), брав участь у концерті «Париж&nbsp;— Гранд&nbsp;— Гала&nbsp;— Верді», у рамках фестивалю «ENVOLEES LYRIQUES», який організувала асоціація Опера Бельканто з нагоди 200-ліття [[Дж. Верді]].<ref>[http://www.envoleeslyriques.com/programme-2013/ DEVENEZ MÉCÈNE DU FESTIVAL]{{ref-fr}}</ref>

У Тулонській опері<ref>[http://www.laurentkarouby.eu/2013/06/01/soiree-enchanteresse/ Soirée enchanteresse]{{ref-fr}}</ref> у [[Чарівна флейта|«Чарівній флейті»]] В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта<ref>[http://www.operadetoulon.fr/fr/saison-opera-toulon.htm WOLFGANG AMADEUS MOZART LA FLÛTE ENCHANTÉE LYRIQUE]{{ref-fr}}</ref> виступив 14, 17, 19, 21 травня 2013 року<ref>[http://www.profsonstage.com/artists/21807/wassyl_slipak WASSYL SLIPAK Bass]{{ref-fr}}</ref> у ролях Зарастро, Оратор посвячених, Принц Пріст.<ref>[https://www.mapado.com/toulon/la-flute-enchantee La Flûte enchantée] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170208033523/https://www.mapado.com/toulon/la-flute-enchantee |date=8 лютого 2017 }}{{ref-fr}}</ref>

На Фестивалі оперети&nbsp; у [[Екс-ле-Бен|м. Екс-ле-Бен]] (Франція) 6<ref>[http://www.stefaninijournal.com/carmen072013.htm Stefaninijournal]{{ref-fr}}</ref> і 7 липня 2013 року<ref>[http://grumel.nicolas.free.fr/www/portail/index.php?option=com_content&task=view&id=381&Itemid=149 Carmen DE GEORGES BIZET SAMEDI 06 JUILLET À 20H30 ET DIMANCHE 07 JUILLET 2013]{{ref-fr}}</ref> виконав партію Ескамільо в опері [[Кармен (опера)|«Кармен»]] [[Жорж Бізе|Жоржа Бізе]].<ref>[http://www.itngproductions.fr/wassyl-slipak/ ITNG Productions] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160920172032/http://www.itngproductions.fr/wassyl-slipak/ |date=20 вересня 2016 }}{{ref-fr}}</ref> Співав на одній сцені із Ґошею Ковалінською (мецо-сопрано, партія Кармен) та Ґійомом Дюссо (бас, партія Цуніга).<ref>[http://grumel.nicolas.free.fr/www/portail/index.php?option=com_content&task=view&id=381&Itemid=143 Carmen DE GEORGES BIZET]{{ref-fr}}</ref>

Під час фестивалю «Літня опера в [[Бургундія|Бургундії]]» 17 липня<ref>[http://www.bienpublic.com/loisirs/2013/07/12/verdi-deux-cents-ans-et-pas-une-ride Verdi, deux cents ans et pas une ride // Le bien public.&nbsp;— 2013.&nbsp;— le 12 Juillet.]{{ref-fr}}</ref> у соборі Нотр-Дам [[Вернон (Ер)|м.&nbsp;Вернон (Ер)]] і 18 липня<ref>[http://www.lejsl.com/loisirs/2013/07/18/verdi-deux-cents-ans-et-pas-une-ride Verdi, deux cents ans et pas une ride]{{ref-fr}}</ref><ref>[http://nicolaskrauze.com/en/agenda/concert/gala-verdi ORCHESTRE DE CHAMBRE NOUVELLE EUROPE]{{ref-fr}}</ref> у Флор-залі [[Палац герцогів Бургундських|палацу герцогів Бургундських]] [[Діжон|м. Діжона]] (Франція)<ref name="The Wassyl Slipak Foundation">[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/pcb.646492245526535/646491885526571/?type=3&theater The Wassyl Slipak Foundation]</ref> співав у концерті «Верді-Гала» у супроводі камерного оркестру «Нова Європа», диригент [[Ніколас Краузе]],<ref>[http://nicolaskrauze.com/en/agenda/concert/orchestre-de-chambre-nouvelle-europe-30 Schedule|Archives]{{ref-fr}}</ref> 20 липня у Флор-залі [[Палац герцогів Бургундських|палацу герцогів Бургундських]] [[Діжон|м. Діжона]] (Франція)<ref name="The Wassyl Slipak Foundation"/><ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/pcb.646492245526535/646491855526574/?type=3&theater The Wassyl Slipak Foundation]</ref> і 21 липня 2013 року&nbsp;— у палаці у [[Фонтен-Франсез]] (Франція) виконав арію Базиліо з опери «Севільський цирульник» [[Джоаккіно Антоніо Россіні]].<ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/pb.621641141344979.-2207520000.1472564379./646491885526571/?type=3&theater The Wassyl Slipak Foundation]</ref>

У рамках 5-того бієнале «Музичні зустрічі на Луарі» 13 вересня 2013 року,<ref>[http://www.saint-chamond.fr/SdP_plaquette_2013.pdf concert inaugura. Musique russe.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161109021108/http://www.saint-chamond.fr/SdP_plaquette_2013.pdf |date=9 листопада 2016 }}{{ref-fr}}</ref> у день урочистого відкриття фестивалю, брав участь у концерті, що відбувся у Свято-Петровській церкві св. Хаммона [[Сен-Шамон|м. Сен-Шамона]](Франція). Виконав твори XIX—XX століть&nbsp;— М.[[Мусоргський Модест Петрович|Мусоргського]], [[Д. Шостакович|Д.Шостаковича]], [[П.Чайковський|П.Чайковського]], [[Бородін Олександр Порфирович|О.Бородіна]], [[Глінка Михайло Іванович|М.Глінки]] у супроводі Слави Шевлякової ([[Орган (музичний інструмент)|орган]]).<ref>[https://www.facebook.com/380984865285021/photos/a.502005319849641.139512.380984865285021/547002455349927/?type=3&theater Rencontres Musicales en Loire]{{ref-fr}}</ref> У соборах міст [[Сен-Жене-Лер]], [[Сент-Етьєн]] (Франція) 29 вересня 2013&nbsp;р. у концертах «Російський бас і орган» виконує [[Всеночна|«Всеношну»]] [[Рахманінов Сергій Васильович|С.Рахманінова]],<ref>[https://www.facebook.com/380984865285021/photos/a.502005319849641.139512.380984865285021/622789631104542/?type=3&theater Rencontres Musicales en Loire]{{ref-fr}}</ref> а також спільно із Домінік Маглуар (сопрано) у церкві Милосердя Божої Матері м. [[Сен-Жене-Лер]]а виконав «Серенаду для струнних» П.Чайковського, покладену на голос.<ref>[http://www.leprogres.fr/art-et-culture/2013/04/11/dominique-magloire-en-guest-star-des-rencontres-musicales-en-loire Dominique Magloire en guest star des Rencontres Musicales en Loire]{{ref-fr}}</ref><ref>[https://www.facebook.com/events/566865526683509/ Concert d'ouverture 5ème BIENNALE «Ames Slaves»]{{ref-fr}}</ref><ref>[http://www.wassylslipak.com офіційний сайт Василя Сліпака] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180218115102/http://www.wassylslipak.com/ |date=18 лютого 2018 }}{{ref-fr}}</ref> В оперному театрі [[Сент-Етьєн|м. Сент-Етьєна]], Франція) у супроводі 60 хористів, симфонічного оркестру (50 осіб) 5 жовтня 2013 року<ref>[http://www.arcal-lyrique.fr/personne/wassyl-slipak-baryton-basse/ Arcal compagnie nationale de théâtre lyrique et musical direction Catherine Kollen.]{{ref-fr}}</ref><ref>[https://www.facebook.com/380984865285021/photos/a.502005319849641.139512.380984865285021/633862866663885/?type=3&theater Rencontres Musicales en Loire]{{ref-fr}}</ref> виконав арію князя Ігоря з [[Князь Ігор (опера)|однойменної опери]] О.Бородіна (концертне виконання).<ref>[http://www.wassylslipak.com/#!SPECIALE 5ème BIENNALE «Ames Slaves»/zoom/c1ev2/image248z 5ème BIENNALE «Ames Slaves»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180218115102/http://www.wassylslipak.com/#!SPECIALE |date=18 лютого 2018 }}{{ref-fr}}</ref> Арію [[Володимир Ярославич (князь галицький)|Володимира Ярославича (князя галицького)]] виконував Ґійом Дюссо ([[бас]]).<ref>[https://issuu.com/167669/docs/programme_5__me_biennale Rencontres Musicales en Loire]{{ref-fr}}</ref> Постановка цієї опери у Франції не здійснювалася із 1965 року.<ref>[http://www.wassylslipak.com/#!  Prince Igor/zoom/c1ev2/image1kcc Prince Igor] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180218115102/http://www.wassylslipak.com/#! |date=18 лютого 2018 }}{{ref-fr}}</ref> У церкві м.[[Сен-Гальм'є]] (Франція) 6 жовтня 2013 року<ref name="Rencontres Musicales en Loire">[http://www.lagenda.net/saintetienne/rencontres-musicales-en-loire/ Rencontres Musicales en Loire]{{ref-fr}}</ref> у концерті «Російський бас і орган» виконує [[Всеночна|«Всеношну»]] [[Рахманінов Сергій Васильович|С.Рахманінова]].<ref name="Rencontres Musicales en Loire"/><ref>[http://www.wassylslipak.com/concerts Офіційний сайт Василя Сліпака] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160916194032/http://www.wassylslipak.com/concerts |date=16 вересня 2016 }}{{ref-fr}}</ref>

Спільно із Сабіною Ревальт Даллоннес виконував твори у концерті «Російська опера-Опера французька. Дуети й арії», що відбувся 20 листопада 2013&nbsp;р. у [[Люксембурзький палац|Люксембурзькому палаці]] (Париж, Франція).<ref>[http://sabinerevaultdallonnes.com/agenda/agenda-2013-2014 Sabine Revault d'Allonnes. Agenda 2013—2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161026041231/http://sabinerevaultdallonnes.com/agenda/agenda-2013-2014 |date=26 жовтня 2016 }}{{ref-fr}}</ref>

Брав участь у концертах «Верді-Гала» 24 листопада 2013&nbsp;р.<ref name="Elena Gabouri">[http://www.gabouri.com/Programmation-FR.html Elena Gabouri] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160927204053/http://www.gabouri.com/Programmation-FR.html |date=27 вересня 2016 }}{{ref-fr}}</ref> у муніципальному театрі (13096 місць) [[Безьє (Еро)|м. Безьє (Еро)]] (Франція) і 30 листопада 2013 року<ref>[http://nicolaskrauze.com/en/agenda/concert/gala-verdi-3 ORCHESTRE DE CHAMBRE NOUVELLE EUROPE]{{ref-fr}}</ref> у театрі муніципалітету [[Ле-Везіне]] (Франція)<ref>[http://vesinet.org/wp-content/uploads/2013/08/Theatre-Vesinet-programme-13-14.pdf Gala Giuseppe Verdi Orchestre & solistes de la Nouvelle Europe] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131204021510/http://vesinet.org/wp-content/uploads/2013/08/Theatre-Vesinet-programme-13-14.pdf |date=4 грудня 2013 }}{{ref-fr}}</ref> у супроводі камерного оркестру «Нова Європа», диригент [[Ніколас Краузе]], виконував арії з опер «[[Аїда]]», «[[Травіата]]», «[[Набукко]]», «[[Ріголетто]]».

У 2014&nbsp;р. почав тур у ролі Смерті і Гучномовця в опері «Імператор Атлантиди» Віктора Ульманна (виробнича компанія «ARCAL»): 10 січня,<ref>[http://www.arcal-lyrique.fr/v2/wp-content/uploads/2014/11/KAI_programme_mail.pdf Аrcal-lyriqueю С.24.]{{ref-fr}}</ref> у Будинку музики [[Нантер|м. Нантера]] (Франція), 17<ref>[https://www.opera-online.com/en/items/productions/der-kaiser-von-atlantis-opera-de-reims-2014-2014 Der Kaiser von Atlantis&nbsp;— Opéra de Reims (2014)]{{ref-fr}}</ref> і 18 січня<ref>[http://www.fugueopera.fr/fr/sorties-lyriques Fugue opera. Der Kaiser von Atlantis.]{{ref-fr}}</ref> в опері [[Реймс|м.&nbsp;Реймса]] (Франція),<ref>[http://armelfestival.org/fr/viktor-ullmann-l-empereur-de-l-atlantis-3/ Viktor Ullmann: L'empereur de l'Atlantis. Opéra Krakowska, Cracovie, Pologne] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160828041130/http://armelfestival.org/fr/viktor-ullmann-l-empereur-de-l-atlantis-3/ |date=28 серпня 2016 }}{{ref-fr}}</ref><ref>L'Empereur d'Atlantis Production Arcal [http://www.arcadi.fr/rtefiles/File/Fiches%20en%20telechargement/_ope-769-ra-15-16.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160407095705/http://www.arcadi.fr/rtefiles/File/Fiches%20en%20telechargement/_ope-769-ra-15-16.pdf|date=7 квітня 2016}}{{ref-fr}}</ref><ref>L'empereur d'atlantis ou la mort abdique Der kaiser von atlantis oder die tod-verweigerung [http://www.angers-nantes-opera.com/ProgAtlantis.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160821212410/http://www.angers-nantes-opera.com/ProgAtlantis.pdf|date=21 серпня 2016}}{{ref-fr}}</ref><ref>[http://www.fugueopera.fr/CMS/modules/dl/1058895172/DERKAISER.pdf Fugue opera. Der Kaiser von Atlantis.]{{ref-fr}}</ref> 24-25 і 28-30 січня 2014&nbsp;р.<ref>[http://www.theatre-contemporain.net/images/upload/pdf/f-9ac-5329680672c2d.pdf der kaiser von atlantis. С.15]{{ref-fr}}</ref> у театрі Атене-[[Луї Жуве]],<ref>[https://www.francemusique.fr/evenements/l-empereur-d-atlantis-de-viktor-ullmann-au-theatre-de-l-athenee «L'Empereur d'Atlantis» de Viktor Ullmann au Théâtre de l'Athénée]{{ref-fr}}</ref> 11 лютого&nbsp;— на національній сцені Мулен дю Рок у м.[[Ніор]] (Франція),<ref>[http://moulinduroc.asso.fr/wp-content/uploads/2013/08/Brochure_de_saisonLMDR2013_2014.pdf Brochure_de_saisonLMDR2013_2014. С.23]{{ref-fr}}</ref> 13 лютого 2014 року&nbsp;— у ТАП Театрі Аудіторіум Пуатьє, національна сцена м.[[Пуатьє]] (Франція),<ref name="arcal-lyrique.fr">[http://www.arcal-lyrique.fr/v2/wp-content/uploads/2014/11/KAI_programme_mail.pdf LA RÉSISTANCE À LA BARBARIE PAR LES ARTS. Р.24.]{{ref-fr}}</ref> 5 і 9 квітня у театрі м. Сен-Квентін-ен-Івеліна ([[Франція]]).<ref name="arcal-lyrique.fr"/>

6 березня 2014 року у російському центрі науки і культури у Парижі ([[Франція]]) брав участь у концерті франко-російської дружби, виконував арію Греміна<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=95PQ4ph5bWU Wassyl SLIPAK-Tchaikovsky-Eugène Onéguine-air du Prince Grémine-Василь Сліпак]{{ref-fr}}</ref> з опери [[Євгеній Онєгін (опера)|«Євгеній Онєгін»]] [[Чайковський Петро Ілліч|Петра Чайковського]], а також [[Каватина|каватину]] з опери «[[Алеко]]» [[Рахманінов Сергій Васильович|Сергія Рахманінова]].<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=A6qhXqt-IhE&feature=autoshare Wassyl Slipak&nbsp;— Aleko's Cavatina, Rachmaninov]{{ref-fr}}</ref>

9 березня 2014 року<ref>{{Cite web |url=http://ugcc-cathedrale-paris.org.ua/news/announcement/taras-shevchenko-iogo-genialne-slovo-200-littya-z-dnya-narogennya-tarasa-g-shevchenka-3761/ |title=Катедра Святого Володимира Великого в Парижі. ТАРАС ШЕВЧЕНКО. Його геніальне Слово. 200 ліття з дня народження Тараса Г. Шевченка |accessdate=28 березня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170909044717/http://ugcc-cathedrale-paris.org.ua/news/announcement/taras-shevchenko-iogo-genialne-slovo-200-littya-z-dnya-narogennya-tarasa-g-shevchenka-3761/ |archivedate=9 вересня 2017 |deadurl=yes }}</ref> у [[Собор святого Володимира Великого (Париж)|соборі св. Володимира Великого]] (Париж, Франція) Василь Сліпак узяв участь у святкуванні 200-літнього ювілею генія українського народу [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]]. Спільно з хором виконав старовинний кант (XVII&nbsp;ст.) «Ой зійшла зоря» (Почаївська дума).<ref>[http://ugcc-cathedrale-paris.org.ua/news/main/i-mene-v-sim-i-velykii-v-sim-i-volnii-novii-ne-zabudte/ «І МЕНЕ В СІМ'Ї ВЕЛИКІЙ, В СІМ'Ї ВОЛЬНІЙ, НОВІЙ, НЕ ЗАБУДЬТЕ…»]</ref>

У церкві Святого Петра [[Нейї-сюр-Сен|м. Нейї-сюр-Сена]] 20 березня,<ref>[http://orchestre-nouvelle-europe.com/en/agenda/eglise-saint-pierre-de-neuilly-2 Thursday 20 March 2014 | 20:30]{{ref-fr}}</ref> у драматичному театрі [[Александр Дюма (батько)|Александра Дюма (батько)]] м.[[Сен-Жермен-ан-Ле]] 21 березня<ref>[http://orchestre-nouvelle-europe.com/en/agenda/theatre-de-saint-germain-en-laye-2 Friday 21 March 2014 | 20:30]{{ref-fr}}</ref> 2014&nbsp;р.<ref>[http://choeurjubilate.choralia.fr/actualites/concerts-les-20-et-21-mars-2014-le-messie-oratorio-de-g-f-haendel/]{{ref-fr}}</ref><ref>[http://paroisses-stgermainenlaye.net/Le-Choeur-Saint-Germain-fete-ses 10 ans du Chœur Saint Germain] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160822075557/http://paroisses-stgermainenlaye.net/Le-Choeur-Saint-Germain-fete-ses |date=22 серпня 2016 }}{{ref-fr}}</ref><ref>[http://www.wassylslipak.com/#!LE MESSIE, oratorio DE G.F.HAENDEL/zoom/c1ev2/imageab4] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180218115102/http://www.wassylslipak.com/#!LE |date=18 лютого 2018 }}{{ref-fr}}</ref> із нагоди святкування десятої річниці хору Сен-Жермен співак разом із двомастами співаками (об'єднані хори) виконав ораторію [[Георг Фрідріх Гендель|Георга Генделя]] [[Месія (ораторія)|«Месія»]]<ref>[http://www.choeursaintgermain.fr/concerts-evenements-actualites/nos-10-ans/ Chœur St Germain]{{ref-fr}}</ref> у супроводі камерного оркестру «Нова Європа», диригент [[Ніколас Краузе]].<ref>[http://nicolaskrauze.com/en/agenda/concert/orchestre-de-chambre-nouvelle-europe-40 Schedule St Pierre Neuilly ORCHESTRE DE CHAMBRE NOUVELLE EUROPE]{{ref-fr}}</ref>

5 квітня 2014 року<ref>[http://www.labex-arts-h2h.fr/IMG/pdf/brochure-web2.pdf Futurs Composés. С.40.]{{ref-fr}}</ref> виконував партії Смерті і Гучномовця в опері «Імператор Атлантиди» Віктора Ульманна (виробнича компанія «ARCAL»)&nbsp;— в опері [[Массі (Ессонн)|м.&nbsp;Массі (Ессонн)]], Франція,<ref>[http://www.wassylslipak.com/#!L'EMPEREUR D'ATLANTIS/zoom/c1ev2/image1tay L'EMPEREUR D'ATLANTIS] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180218115102/http://www.wassylslipak.com/#!L'EMPEREUR |date=18 лютого 2018 }}{{ref-fr}}</ref><ref>[http://www.billetreduc.com/96532/evt.htm?nr=1 L'empereur d'Atlantis.Opéra de Massy, Massy]{{ref-fr}}</ref> 9 квітня<ref>[http://www.theatreonline.com/Spectacle/Der-Kaiser-von-Atlantis/44928#infospectacle Der Kaiser von Atlantis]{{ref-fr}}</ref>&nbsp;— у театрі [[Сен-Кантен|м. Сен-Кантена]] департаменту [[Івлін]], західна частина [[Версаль|Версаля]] (Франція).<ref>[http://www.labex-arts-h2h.fr/IMG/pdf/brochure-web2.pdf Labex-arts. P.40.]{{ref-fr}}</ref><ref>[http://www.la-croix.com/Culture/Actualite/Dans-L-Empereur-d-Atlantis-Louise-Moaty-lie-la-musique-et-la-mort-2014-01-24-1095975 Dans «L'Empereur d'Atlantis», Louise Moaty lie la musique et la mort]{{ref-fr}}</ref>

Участь у концерті «Верді-Гала» у супроводі камерного оркестру «Нова Європа», диригент [[Ніколас Краузе]], 10 травня 2014 року<ref>[http://nicolaskrauze.com/en/agenda/concert/orchestre-de-chambre-nouvelle-europe-45 ORCHESTRE DE CHAMBRE NOUVELLE EUROPE]{{ref-fr}}</ref> у залі дзвіниці м.[[Монруж]], що на сьогодні є культурним центром і Салоном сучасного мистецтва [[Монруж]]а (Франція).<ref name="Elena Gabouri"/>

Арії з опер [[Шарль Гуно|Гуно]], [[Жуль Массне|Массне]], [[Жорж Бізе|Бізе]], [[Фроманталь Галеві|Галеві]], [[Лео Деліб|Деліба]], видатних французьких композиторів, прозвучали 18 травня 2014 року<ref>[http://www.billetreduc.com/spectacle-perrine-madoeuf.htm Recherche de «perrine madoeuf»]{{ref-fr}}</ref> у виконанні Василя Сліпака, Перрін Мадоеуф, Ремі Поулакіса, Патріка Берже у супроводі Андрія Шевчука (фортепіано) у концерті «Легенди французької опери», що відбувся у залі [[Едуар Ерріо|Едуара Ерріо]] палацу Взаємності у [[Ліон|м. Ліоні]] (Франція).<ref>[http://www.billetreduc.com/94346/evt.htm?nr=1 Les légendes de l'opéra Français]{{ref-fr}}</ref>

У залі «Амфітеатр 3000» на 3220 місць у [[Ліон]]і (Франція) 24-25 травня 2014&nbsp;р. виконав партію Рамфіса в опері «[[Аїда]]» [[Джузеппе Верді]].<ref>[http://www.wassylslipak.com/#!AIDA. Opera de G.Verdi/zoom/c1ev2/imageys2 Opera de G.Verdi] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180218115102/http://www.wassylslipak.com/#!AIDA. |date=18 лютого 2018 }}{{ref-fr}}</ref>

У концерті 12 червня 2014 року<ref>[http://archives.nicematin.com/sortir/agenda/classique/concert-de-leurope-2014.1769237.html Concert de l'Europe 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161105225418/http://archives.nicematin.com/sortir/agenda/classique/concert-de-leurope-2014.1769237.html |date=5 листопада 2016 }}{{ref-fr}}</ref> у м.[[Кань-сюр-Мер]] (Франція) прозвучали уривки з опер О.&nbsp;Бородіна «Князь Ігор», П.Чайковського «Євгеній Онєгін» у виконанні В.&nbsp;Сліпака у супроводі хорів та симфонічного оркестру, диригенти Ніколас Бланші та Ніколас Піель.<ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/a.622045234637903.1073741832.621641141344979/622073847968375/?type=3&theater The Wassyl Slipak Foundation]</ref>

У Церкві Святого Гавриїла [[Париж|м. Парижа]] 14 і 15 червня 2014 року<ref>[http://www.paris.catholique.fr/la-forlane.html LA FORLANE 100 choristes et musiciens. MESSA DI GLORIA] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170227062653/http://www.paris.catholique.fr/la-forlane.html |date=27 лютого 2017 }}{{ref-fr}}</ref> виконував «Messa a quattro voci» («Messa di Gloria») [[Джакомо Пуччіні]] у супроводі хору (диригент Наталія Райхер) та симфонічного оркестру «Лютеція» (диригент Алехандро Сендлер).<ref>[http://www.laforlane-paris.fr/concerts-passes-2/ La Forlane. Concerts " Concerts passés.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161112204933/http://www.laforlane-paris.fr/concerts-passes-2/ |date=12 листопада 2016 }}{{ref-fr}}</ref>

Після успіху [[Кармен (опера)|«Кармен»]] у 2013 році,<ref>[http://grumel.nicolas.free.fr/www/portail/index.php?option=com_content&task=view&id=381&Itemid=149 Carmen DE GEORGES BIZET SAMEDI 06 JUILLET À 20H30 ET DIMANCHE 07 JUILLET 2013 À 15H]{{ref-fr}}</ref> співак повернувся на фестиваль оперети&nbsp; у [[Екс-ле-Бен|м. Екс-ле-Бен]] (Франція). 13 липня 2014 року<ref>[http://grumel.nicolas.free.fr/www/portail/index.php?option=com_content&task=view&id=418&Itemid=157 Gala «Les grandes voix»&nbsp;— 2014]{{ref-fr}}</ref> відбувся гала-концерт «Видатні голоси&nbsp;— 2014», у якому прозвучали шедеври ліричної музики.<ref>[http://grumel.nicolas.free.fr/www/portail/index.php?option=com_content&task=view&id=418&Itemid=151 Gala lyrique: «Les grandes voix». DIMANCHE 13 JUILLET 2014 À 15H]{{ref-fr}}</ref>

4 листопада 2014&nbsp;р.<ref>[http://www.itngproductions.fr/tubes-lyriques/ Soirée de Gala Hommage à Boris Christoff] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160920180154/http://www.itngproductions.fr/tubes-lyriques/ |date=20 вересня 2016 }}{{ref-fr}}</ref> Василь Сліпак бере участь у гала-концерті пам'яті [[Борис Христов|Бориса Христова]], [[ЮНЕСКО]], Париж. Виконав арію дона Базиліо («La calunnia») з [[Севільський цирульник|опери «Севільський цирульник»]] [[Джоаккіно Россіні]].<ref>[http://www.billetreduc.com/126790/evt.htm?nr=1 Soirée Gala Hommage à Boris Christoff. Maison de l'Unesco, Paris]{{ref-fr}}</ref>

Брав участь у фестивалі «Слова, ноти й голоси», що вшосте відбувся з 10 по 16 листопада 2014 року<ref>[https://94.citoyens.com/files/2013/11/programme2014-Notes-automne.pdf  Festival MUSICAL ET LITTÉRAIRE] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161129212257/https://94.citoyens.com/files/2013/11/programme2014-Notes-automne.pdf |date=29 листопада 2016 }}{{ref-fr}}</ref> у [[Ле-Перре-сюр-Марн|м.&nbsp;Ле-Перре-сюр-Марн]] (Франція). Виконував 15 листопада<ref>[http://orchestre-nouvelle-europe.com/en/agenda/concert-au-festival-notes-dautomne-2 Concert au Festival Notes d'Automne]{{ref-fr}}</ref> арії з опер [[Рахманінов Сергій Васильович|С.Рахманінова]], [[Бородін Олександр Порфирович|О.Бородіна]] і [[Римський-Корсаков Микола Андрійович|М.Римського-Корсакова]]<ref>[http://www.forumopera.com/breve/des-mots-des-notes-et-des-voix-au-perreux-sur-marne Des mots, des notes et des voix au Perreux-sur-Marne]{{ref-fr}}</ref> у супроводі камерного оркестру «Нова Європа» під керівництвом [[Ніколас Краузе|Ніколаса Краузе]].<ref>[http://vagnethierry.fr/pascal-amoyel-festival-notes-dautomne-2014/ PASCAL AMOYEL&nbsp;— FESTIVAL NOTES D'AUTOMNE 2014]{{ref-fr}}</ref>

3-4 грудня 2014&nbsp;р. на фестивалі оркестрів у [[Каїр]]і у виконанні Василя Сліпака прозвучала ораторія [[Месія (ораторія)|«Месія»]] [[Георг Гендель|Георга Генделя]] у супроводі Д.Галеса.<ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/a.622045234637903.1073741832.621641141344979/622073881301705/?type=3&theater The Wassyl Slipak Foundation]</ref>

Брав участь у концерті «Міф про Фауста», що відбувся 8 лютого 2015&nbsp;р.<ref>[http://ru.calameo.com/read/0013386679fe82e36cfff LE MYTHE DE FAUST. LE 8 FÉVRIER. PALAIS DE LA MUTUALITÉ. С.19]{{ref-fr}}</ref> у Великому Храмі [[Ліон]]а (Франція), звучали твори [[Франц Петер Шуберт|Ф.Шуберта]], [[Шарль Гуно|Ш.Гуно]], [[Гектор Берліоз|Г.Берліоза]], [[Арріґо Бойто|А.Бойто]].<ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/a.622045234637903.1073741832.621641141344979/642015675974192/?type=3&theater The Wassyl Slipak Foundation]</ref>

10, 12 і 14 лютого<ref>[http://www.chorus14.net/v2/dmdocuments/Faust%20flyer%20A6%207-12%20.pdf Théâtre des 2 Rives] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170113161635/http://www.chorus14.net/v2/dmdocuments/Faust%20flyer%20A6%207-12%20.pdf |date=13 січня 2017 }}{{ref-fr}}</ref> 2015&nbsp;р.<ref>[http://www.billetreduc.com/129565/evt.htm?nr=1 Faust.Théâtre des 2 Rives, Charenton le Pont]{{ref-fr}}</ref> виконав партію Мефістофеля в опері «[[Фауст]]» [[Шарль Гуно|Шарля Гуно]] у театрі «Два береги» (Париж).<ref>[https://www.facebook.com/521088724610192/photos/a.540424282676636.1073741826.521088724610192/829790637073331/?type=3&theater Chorus14.net]{{ref-fr}}</ref><ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/a.622045234637903.1073741832.621641141344979/634007426775017/?type=3&theater The Wassyl Slipak Foundation]</ref>

В оперному театрі Граслін [[Нант|м. Нанта]] (Франція) 11 лютого 2015 року<ref>[http://www.concertonet.com/scripts/review.php?ID_review=11076 Tйmoignage de l'Histoire.Nantes.Thйвtre Graslin]{{ref-fr}}</ref> було презентовано оперу «Імператор Атлантиди» Віктора Ульманна, в якій співак виконував партії Смерті і Гучномовця.

1 березня 2015 року<ref>[http://heyevent.com/event/tn7fazzvp4mwoa/der-maler-und-der-kaiser DER MALER UND DER KAISER]{{ref-fr}}</ref> театрі у м.&nbsp;[[Поррантрюї]] ([[Швейцарія]]) виконував партії Смерті і Гучномовця в опері «Імператор Атлантиди» Віктора Ульманна.<ref>[http://www.programmzeitung.ch/download/Content_attachments/FileBaseDoc/PZ_2015-02-150dpi_Text.pdf Musique des Lumières. Рrogrammzeitung. С.35]{{ref-de}}</ref>

2 березня 2015 року<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=tqJf3Bkecyg Carmen.ITNG PRODUCTIONS]{{ref-fr}}</ref> виконав партію Тореадора в опері [[Кармен (опера)|«Кармен»]] [[Жорж Бізе|Ж.Бізе]], презентація якої відбулася в залі консерваторії Жана-Батиста Люллі [[Пюто|м. Пюто]] (Франція).<ref>[http://www.itngproductions.fr/en/carmen/ Carmen] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161010172217/http://www.itngproductions.fr/en/carmen/ |date=10 жовтня 2016 }}{{ref-fr}}</ref>

5 березня 2015 року<ref name="SCHOTT">[https://fr.schott-music.com/shop/authordata/performance/list/from/01.01.1000/keyword/Wassyl%20Slipak,%20bass/country/all/pageNumber/1 SCHOTT]{{ref-fr}}</ref> у церкві Мартін [[Базель|м. Базеля]] ([[Швейцарія]]),<ref>[http://www.programmzeitung.ch/download/Content_attachments/FileBaseDoc/PZ_2015-03-150dpi_Text.pdf Musique des Lumières. С.40.]{{ref-de}}</ref> 6 березня 2015 року<ref name="SCHOTT"/> у театрі Подіум Дюдінген (Ле Гуїн Подіум) м. Дюдінгена ([[Швейцарія]]) виконував партії Смерті і Гучномовця в опері «Імператор Атлантиди» Віктора Ульманна.

У драматичному театрі [[Ле-Ман|м.&nbsp;Ле-Мана]] (Франція)<ref>[http://aurelieloilier.com/event/le-mans-gala-opera/ LE MANS, GALA OPÉRA]{{ref-fr}}</ref> 10 квітня 2015 року<ref>[http://www.jesorsaumans.com/media/pdfs/plaquette-14-15.pdf Gala Opéra. С.25 (48-49).]{{ref-fr}}</ref> брав участь у концерті «Опера-гала», в якому звучали найвідоміші твори оперного мистецтва.<ref>[http://docplayer.fr/13357908-La-saison-2013-2014-qui-s-acheve-a-connu-un.html http://docplayer.fr  С. 48-49.]{{ref-fr}}</ref><ref>[http://www.jesorsaumans.com/gala-opera-concerts-le-mans-984.html Gala Opéra]{{ref-fr}}</ref>

30 травня 2015 року<ref>{{Cite web |url=http://fayno.fr/2015/05/23/concertaz/ |title=Концерт класичної музики 30 травня 2015 |accessdate=30 листопада 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161201012422/http://fayno.fr/2015/05/23/concertaz/ |archivedate=1 грудня 2016 |deadurl=yes }}</ref> у посольстві [[Азербайджанська Демократична Республіка|Азербайджа́нської Респу́бліки]] у Франції<ref>[https://www.weezevent.com/20150530concertaz Ukraine&nbsp;— Concert caritatif de la musique classique europeenne et ukrainienne]{{ref-fr}}</ref> у виконанні Василя Сліпака у супроводі О.Дубинської, О.Куконіна, А.Малахова звучали твори української та світової класичної музики у благочинному концерті українських артистів, організованому спільно «Українським Братством» та AMC-FranceUkraine.<ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/a.622045234637903.1073741832.621641141344979/632810216894738/?type=3&theater The Wassyl Slipak Foundation]</ref>

31 травня 2015 року<ref>[http://www.billetreduc.com/11CAL/evt.htm Don giovanni opera de amadeus mozart] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161109021247/http://www.billetreduc.com/11CAL/evt.htm |date=9 листопада 2016 }}{{ref-fr}}</ref> у залі «Амфітеатр 3000» на 3220 місць у [[Ліон|м. Ліоні]] (Франція) відбулась презентація опери «Дон Жуан» В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта (режисер Бернард Пізані), в якій В.Сліпак виконав партії Командора і Мазетто.<ref>[http://www.billetreduc.com/117652/evt.htm?nr=1 Don Giovanni]{{ref-fr}}</ref>

В оперному театрі Граслін [[Нант|м.&nbsp;Нанта]] (Франція) 2, 4<ref>[http://www.operabase.com/diary.cgi?lang=en&code=wfna&date=20151102 Viktor Ullmann: Der Kaiser von Atlantis] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170805223444/http://www.operabase.com/diary.cgi?lang=en&code=wfna&date=20151102 |date=5 серпня 2017 }}{{ref-fr}}</ref> і 7 листопада 2015 року<ref>[http://www.angers-nantes-opera.com/ProgAtlantis.pdf ANGERS NANTES OPERA/ L'empereur d'atlantis ou la mort abdique Der kaiser von atlantis oder die tod-verweigerung] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160821212410/http://www.angers-nantes-opera.com/ProgAtlantis.pdf |date=21 серпня 2016 }}{{ref-fr}}</ref> було презентовано оперу «Імператор Атлантиди» Віктора Ульманна, в якій співак виконував партії Смерті і Гучномовця.<ref>[http://www.resmusica.com/2015/11/10/der-kaiser-von-atlantis-ou-le-triomphe-de-lart-sur-la-barbarie/ DER KAISER VON ATLANTIS OU LE TRIOMPHE DE L'ART SUR LA BARBARIE]{{ref-fr}}</ref>

28-29 листопада 2015 року<ref>[http://www.lacoupole.org/evenement/carmen Carmen L'opéra sulfureux et tragique de Bizet. La Coupole]</ref> у Куполі (театр) [[Сен-Лубес|м.&nbsp;Сен-Лубеса]] у постановці опери [[Кармен (опера)|«Кармен»]] [[Жорж Бізе|Жоржа Бізе]] виконував партію Ескамільо.<ref>[http://www.musiques-en-live.com/?event=carmen-28-29-novembre-2015-la-coupole-st-loubes CARMEN&nbsp;— 28 & 29 NOVEMBRE 2015&nbsp;— LA COUPOLE&nbsp;— ST LOUBES] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161026232216/http://www.musiques-en-live.com/?event=carmen-28-29-novembre-2015-la-coupole-st-loubes |date=26 жовтня 2016 }}{{ref-fr}}</ref>

Партію Ескамільо в опері [[Кармен (опера)|«Кармен»]] [[Жорж Бізе|Жоржа Бізе]] виконував 1 грудня 2015 року у театрі Андре Мальро [[Рюей-Мальмезон|м.&nbsp;Рюей-Мальмезон]] (Франція),<ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/ The Wassyl Slipak Foundation]</ref> 2 грудня у м.&nbsp;[[Пюто]] (Франція), зал консерваторії Жана-Батиста Люллі,<ref>[http://www.puteaux.fr/var/plain_site/storage/kiosque/guides/saison_culturelle_2015-16.pdf Carmen Opéra-comique en quatre actes de georges bizet. Р.30.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160520000145/http://www.puteaux.fr/var/plain_site/storage/kiosque/guides/saison_culturelle_2015-16.pdf |date=20 травня 2016 }}{{ref-fr}}</ref> у супроводі симфонічного оркестру Національної опери [[Русе|м. Русе]] ([[Болгарія]]), диригент Михаіл Тодоров,<ref>[http://www.itngproductions.fr/carmen/ Carmen] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160921043031/http://www.itngproductions.fr/carmen/ |date=21 вересня 2016 }}{{ref-fr}}</ref> а 3 грудня<ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/p.633768856798874/633768856798874/?type=3&theater The Wassyl Slipak Foundation]</ref> у драматичному театрі [[Даммарі-ле-Лі|м. Даммарі-ле-Лі]],<ref>[http://www.lylo.fr/concert/f9f586-carmen-l-espace-pierre-bachelet Carmen]{{ref-fr}}</ref> у найбільшому залі департаменту [[Сена і Марна]] (Франція).<ref>[http://www.idfutees.com/Evenements/Operas-classique/CARMEN CARMEN] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170110232921/http://www.idfutees.com/Evenements/Operas-classique/CARMEN |date=10 січня 2017 }}{{ref-fr}}</ref>

12 грудня 2015 року у [[Париж]]і (Франція) виконував арію Мефістофеля&nbsp;— концертна версія опери [[Шарль Гуно|Шарля Гуно]] [[Фауст (опера)|«Фауст»]].<ref>[https://www.kisskissbankbank.com/fr/projects/financez-un-opera-en-version-scenique-faust-de-gounod/wall#les-solistes-qui-nous-accompagnent-pour-faust-2015-2eme-partie Les solistes, de la jeunesse et du talent&nbsp;— Wassyl Slipak, basse-baryton: Méphisto]{{ref-fr}}</ref>

15<ref>[http://www.lesarchivesduspectacle.net/?IDX_Spectacle=66583 La Petite Renarde rusée]{{ref-fr}}</ref> і 16 січня 2016 року<ref>[http://www.forumopera.com/la-petite-renarde-rusee-nanterre-poetique-goupil Poétique goupil. La Petite Renarde rusée&nbsp;— Nanterre]{{ref-fr}}</ref> у Будинку музики [[Нантерр|м. Нантерра]] (Франція) Василь Сліпак мовою оригіналу виконав партії Борсука, Священика й Лісника в опері чеського композитора [[Леош Яначек|Леоша Яначека]] «Пригоди лукавої Лисички».<ref>Chez Mikal, blog [http://chezmikal.blogspot.com/2016/01/la-petite-renarde-rusee-de-leos-janacek.html]{{ref-fr}}</ref>

26 січня 2016 року<ref>[http://www.regiomusik.de/veranstaltung/termin/3403574/aida-de-verdi.html Regiomusik. Aida De Verdi.Wann: 26.01.2016] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161220110633/http://www.regiomusik.de/veranstaltung/termin/3403574/aida-de-verdi.html |date=20.12.2016 }}{{ref-fr}}</ref> у головному залі [[ЮНЕСКО]] виконав арію Рамфіса з опери «[[Аїда]]» [[Джузеппе Верді]] (концертна версія).<ref>[http://www.lechoeurcpi.fr/actualites/le-requiem-de-dvorak-en-fevrier-2016/# AÏDA de Verdi (version concert) le 26 janvier 2016 à l'UNESCO]{{ref-fr}}</ref>

10 лютого 2016 року у соборі Святого Варфоломія, [[Жена (Рона)|м. Жена (Рона)]] (Франція), відбувся «Симфонічний концерт: Пуччіні, Messa di Gloria». Твір прозвучав у виконанні Василя Сліпака, Карла Лаквіта (тенор) у супроводі хору та оркестру під керуванням Жана-Філіпа Дубора.<ref>[http://genas.fr/wp-content/uploads/2016/09/programme-genas_neutrino_web_erratum.pdf Concert symphonique: Puccini, Messa di Gloria. С.9.]{{ref-fr}}</ref>

19 лютого в опері м.&nbsp;Сент-Квентін-ен-Івелайнс (Франція),<ref>[http://www.cadences.fr/dyn/numeros/editions_pdf/cadences_pdf_69.pdf Cadences.&nbsp;— 2016.&nbsp;— Février, №&nbsp;291.&nbsp;— Р.25.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161011051309/http://www.cadences.fr/dyn/numeros/editions_pdf/cadences_pdf_69.pdf |date=11 жовтня 2016 }}{{ref-fr}}</ref><ref>[http://www.concertclassic.com/article/la-petite-renarde-rusee-par-louise-moaty-tournee-arcal-delice-poetique-compte-rendu JOURNAL. LA PETITE RENARDE RUSÉE PAR LOUISE MOATY (TOURNÉE ARCAL)&nbsp;— DÉLICE POÉTIQUE&nbsp;— COMPTE-RENDU]{{ref-fr}}</ref> 26 лютого<ref>[http://ru.calameo.com/read/0039767008c6086c1a0e7 Сalameo. С.20]{{ref-fr}}</ref> 2016 року<ref>[http://www.arcal-lyrique.fr/janacek-aurait-adore-cet-univers-merveilleux-odb-opera/ Janacek aurait adoré cet univers merveilleux &#91;…&#93;&nbsp;— ODB Opéra]{{ref-fr}}</ref> в опері [[Реймс|м.&nbsp;Реймса]]<ref>[http://www.operabase.com/diary.cgi?lang=en&code=wfrm&date=20160226 Leos Janáček: La Petite Renarde rusée] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170805223753/http://www.operabase.com/diary.cgi?lang=en&code=wfrm&date=20160226 |date=5 серпня 2017 }}{{ref-fr}}</ref> виконав партії Борсука, Священика й Лісника в опері чеського композитора [[Леош Яначек|Леоша Яначека]] «Пригоди лукавої Лисички».

9 березня 2016 року<ref>[http://epissure91.canalblog.com/archives/2016/03/23/33553857.html GRAND GALA LYRIQUE]{{ref-fr}}</ref> учасник гала-концерту «Гранд Опера Гала» у драматичному театрі [[Єрр (Ессонн)|м.&nbsp;Єрр (Ессонн)]] (Франція).

11 березня 2016&nbsp;року виконував партію художника Марселя в опері [[Богема (опера)|«Богема»]] [[Джакомо Пуччіні]], яку презентували у драматичному театрі [[Даммарі-ле-Лі|м. Даммарі-ле-Лі]], зал П'єра Башльє.<ref name="à l'affiche">[http://www.itngproductions.fr/a-laffiche/ à l'affiche] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170202072245/http://www.itngproductions.fr/a-laffiche/ |date=2 лютого 2017 }}{{ref-fr}}</ref>

12 березня 2016 року<ref>[https://www.tam.fr/brochures/SAISON-2015-2016.pdf THÉÂTRE ANDRÉ MALRAUX С.60.]{{ref-fr}}</ref> брав участь у концерті «Шедеври оперного мистецтва», який відбувся у драматичному театрі [[Рюей-Мальмезон|м.&nbsp;Рюей-Мальмезона]] (Франція).<ref>[http://www.lesarchivesduspectacle.net/index.php?IDX_Spectacle=68552 Grands airs d'opéras]{{ref-fr}}</ref>

13 березня 2016 року<ref>[http://www.billetreduc.com/142241/evt.htm?nr=1 Grand gala lyrique Les grands airs d'opéra]{{ref-fr}}</ref> участь у гала-концерті «Гранд Опера Гала» у драматичному театрі [[Єрр (Ессонн)|м.&nbsp;Єрр (Ессонн)]] (Франція).

15 березня 2016&nbsp;року виконав партію художника Марселя в опері [[Богема (опера)|«Богема»]] [[Джакомо Пуччіні]], яку презентували у театрі «La Coupole» (Париж).<ref name="à l'affiche"/>

16 березня 2016 року<ref>[http://www.scenenationaledebesancon.fr/sites/default/files/documents/2016/pds-renarde.pdf Lapetite renarde rusée]{{ref-fr}}</ref> на сцені театру Леду (музичний театр у Безансоні)<ref>[http://www.scenenationaledebesancon.fr/sites/default/files/documents/2016/pds-renarde.pdf LA PETITE RENARDERUS. С.2.]{{ref-fr}}</ref> [[Безансон|м. Безансона]] (Франція),<ref>[http://www.resmusica.com/2016/03/23/une-petite-renarde-rusee-de-janacek-inventive/ UNE PETITE RENARDE RUSÉE DE JANÁČEK INVENTIVE. Le 23 mars 2016 par Nicolas Mesnier-Nature]{{ref-fr}}</ref><ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/a.622045234637903.1073741832.621641141344979/627858717389888/?type=3&theater The Wassyl Slipak Foundation]</ref> виконав партії Борсука, Священика й Лісника в опері чеського композитора [[Леош Яначек|Леоша Яначека]] «Пригоди лукавої Лисички».<ref>[http://www.renarde.arcal-lyrique.fr/IMG/pdf/renarde_2016_webtheatre_web.pdf LA PETITE RENARDE RUSÉE DE LEOS JANACEK&nbsp;— RETOUR INÉDIT DE L'ADORABLE FRIPOUILLE par Caroline Alexander]{{ref-fr}}</ref>

17 березня<ref>[http://www.capitole-gent.be/nl/kalender/2015-2016/la-boheme Capitole Gent. La Bohème.]{{ref-fr}}</ref> у драматичному театрі [[Гент|м. Гента]] ([[Бельгія]]), 18 березня 2016 року у драматичному театрі в [[Антверпен]]і ([[Бельгія]]) виконав партію філософа Коллена в опері [[Богема (опера)|«Богема»]] [[Джакомо Пуччіні]].<ref name="à l'affiche"/>

19 березня 2016 року<ref>[http://www.billetreduc.com/154184/evt.htm?nr=1 Grands airs d'opéra]{{ref-fr}}</ref> в залі Рабле театру де-Сен-Маур у [[Сен-Мор-де-Фоссе|м.&nbsp;Сен-Мор-де-Фоссе]] (Франція),<ref>[http://www.theatresaintmaur.com/media/pdf/brochure1516.pdf Conсert Lyrique Les grands airs d'opéra. С.30.]{{ref-fr}}</ref>
<ref>[http://docplayer.fr/15122269-Sylvain-berrios-depute-maire-de-saint-maur-des-fosses-theatre-dramatique-fratricide-comedie-deux-hommes-tout-nus.html Conсert Lyrique Les grands airs d'opéra. С.30.]{{ref-fr}}</ref> 20 березня 2016&nbsp;року<ref>[http://www.billetreduc.com/143797/evt.htm?nr=1 Grand gala lyrique: Les grands airs d'opéra]{{ref-fr}}</ref> у драматичному театрі м.&nbsp;[[Лонжумо]] (Франція) участь у гала-концертах «Гранд Опера Гала».<ref name="GRAND GALA LYRIQUE">[http://www.parisetudiant.com/etudiant/sortie/grand-gala-lyrique-longjumeau.html GRAND GALA LYRIQUE]{{ref-fr}}</ref>

21 березня 2016 року<ref name="à l'affiche"/> участь у гала-концерті «Гранд Опера Гала» у театрі муніципалітету [[Міранд]] (Франція).

23-24 березня 2016&nbsp;р. виконував партії Смерті і Гучномовця в опері «Імператор Атлантиди» Віктора Ульманна у [[Ліонська національна опера|Ліонській національній опері]] (Франція).<ref>[https://www.opera-online.com/en/items/productions/lempereur-datlantis-opera-de-lyon-2016-2016 L'Empereur d'Atlantis&nbsp;— Opéra de Lyon (2016)]{{ref-fr}}</ref>

31 березня 2016&nbsp;року<ref name="GRAND GALA LYRIQUE"/> у драматичному театрі м.&nbsp;[[Лонжумо]] (Франція) участь у гала-концерті «Гранд Опера Гала».

14,<ref>[http://www.ville-massy.fr/documents/Programme%20de%20l'Opéra_0.pdf Opéra de Мassy. Р.21] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170908103552/http://ville-massy.fr/documents/Programme%20de%20l'Opéra_0.pdf |date=8 вересня 2017 }}{{ref-fr}}</ref> 15 квітня<ref>[http://www.operabase.com/diary.cgi?lang=en&code=wfms&date=20160414 Leos Janáček: La Petite Renarde rusée] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170805223406/http://www.operabase.com/diary.cgi?lang=en&code=wfms&date=20160414 |date=5 серпня 2017 }}{{ref-fr}}</ref> і 20 квітня 2016 року<ref>[http://www.arcal-lyrique.fr/lanimal-homme-autres-classiquenews/ L'animal est un homme comme les autres&nbsp;— Classiquenews]{{ref-fr}}</ref> оперу [[Леош Яначек|Леоша Яначека]] «Пригоди лукавої Лисички» було презентовано на сцені оперного театру [[Массі (Ессонн)|м.&nbsp;Массі (Ессонн)]].<ref>[http://www.billetreduc.com/153183/evt.htm?nr=1 La Petite Renarde rusée.Opéra de Massy, Massy]{{ref-fr}}</ref>

23 квітня на сцені Культурного центру Жоеля Ле Теула [[Сабле-сюр-Сарт|м.&nbsp;Сабле-сюр-Сарт]] (Франція),<ref>[http://www.concertclassic.com/article/la-petite-renarde-rusee-par-louise-moaty-tournee-arcal-delice-poetique-compte-rendu LA PETITE RENARDE RUSÉE PAR LOUISE MOATY (TOURNÉE ARCAL)&nbsp;— DÉLICE POÉTIQUE&nbsp;— COMPTE-RENDU]{{ref-fr}}</ref> 29-30 квітня 2016 року<ref>[http://www.renarde.arcal-lyrique.fr/IMG/pdf/renarde_la_vie_web.pdf Une Petite Renarde surréaliste]{{ref-fr}}</ref> на сцені найбільшого театру [[Ле-Ман|м.&nbsp;Ле-Мана]] (Франція) виконував партії Борсука, Священика й Лісника в опері «Пригоди лукавої Лисички».<ref>[http://www.arcal-lyrique.fr/spectacle/la-petite-renarde-rusee/ Venez découvrir notre Site dédié à La Petite Renarde Rusée]{{ref-fr}}</ref>

15 травня 2016&nbsp;р.<ref>[http://www.itngproductions.fr/la-boheme/ La Bohème] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160921044024/http://www.itngproductions.fr/la-boheme/ |date=21 вересня 2016 }}{{ref-fr}}</ref> у «Куполі». Театрі виконавського мистецтва виконав партію Марселя в опері [[Богема (опера)|«Богема»]] [[Дж. Пуччіні]] у супроводі симфонічного оркестру Національної опери [[Русе|м. Русе]] ([[Болгарія]]), диригент Михаіл Тодоров.<ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/a.622045234637903.1073741832.621641141344979/633771936798566/?type=3&theater The Wassyl Slipak Foundation]</ref>

25-27 травня 2016 року відбулись концерти у храмі Святої Трійці в [[Ліон|м.&nbsp;Ліоні]] (Франція).<ref>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10153563433841372&set=o.621641141344979&type=3&theater Florence Bas‎ у соціальній мережі Facebook]{{ref-fr}}</ref> Саме 25 травня 2016&nbsp;р.<ref>[https://www.facebook.com/wassyl.slipak/posts/10154089164086597 Василь Сліпак у соціальній мережі Facebook]</ref> виконував «Стабат Матер» [[Джоаккіно Россіні]] на вшанування пам'яті [[Микола Кацал|Миколи Кацала]].

Однак, найулюбленішою була партія Мефістофеля в опері Ш.Гуно «Фауст». Звідси з'явився позивний «Міф», з яким Василь Сліпак воював на передовій.<ref>[http://patrioty.org.ua/society/voin-z-paryzkoi-opery--iakym-vasyl-slipak-zalyshyvsia-u-spohadakh-druziv-124541.html Воїн з паризької опери&nbsp;— яким Василь Сліпак залишився у спогадах друзів // Патріоти України.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 01 липня.]</ref>

== Громадська діяльність ==
[[Файл:Vassily Slypak.jpg|thumb|right|upright=0.5|200px|Василь Сліпак у Культурно-інформаційному центрі Посольства України у Франції, 27.06.2014&nbsp;р.]]

На початку 90-х, відразу після проголошення незалежності, Василь Сліпак із братом Орестом, солідаризуючись із людьми з особливими потребами, були серед перших, які долучилися до руху «[[Віра і світло]]», спільнота «Веселка», що утворилася при храмі свв. Володимира і Ольги у Львові.<ref>ВЛАДИКА БОРИС ҐУДЗЯК ПРО ВАСИЛЯ СЛІПАКА // Дивен Світ&nbsp;— 2016.&nbsp;— 01 липня. [http://dyvensvit.org/top/1003188/]</ref>

Влітку 1993 та 1994&nbsp;рр., спільно з командою Міжнародної федерації Ларш<ref>Офіційний сайт Міжнародної федерації Ларш.[http://www.larche.org:8080/en_US] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160902124145/http://www.larche.org:8080/en_US|date=2 вересня 2016}}{{ref-en}}</ref> із Канади (котру очолював відомий богослов і проповідник Генрі Ноуен), брати допомагали організовувати духовні притулки для молоді.<ref>The Wassyl Slipak Foundation.[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/posts/642461052596321]{{ref-en}}</ref> Василь певний час співав у хорі церкви свв. Володимира і Ольги, парафіянином якої був.<ref name="ReferenceC"/>

Разом з братом Орестом організовував концерти у колоніях для неповнолітніх, аби морально підтримати тих, хто опинився за ґратами.<ref>[http://tyzhden.ua/Columns/50/195579 Лазарева А. Пам'яті Друга / Алла Лазарева // Тиждень.ua.&nbsp;— 2017.&nbsp;— 29 червня.]</ref>

У 2004 році<ref name="gazeta.ua">Юркова О. «Бачу Україну успішною державою, якщо почуємо самих себе»,&nbsp;— Василь Сліпак, 41 рік, оперний співак, боєць Добровольчого українського корпусу «Правого сектора» на позивний «Міф». За матеріалами інтерв'ю Василя Сліпака / Ольга Юркова // Країна.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 13 липня.[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_bachu-ukrayinu-uspishnoyu-derzhavoyu-yakscho-pochuyemo-samih-sebe-vasil-slipak-41-rik-opernij-spivak-boyec-dobrovolchogo-ukrayinskogo-korpusu-pravogo-sektora-na-pozivnij-mif/709143]</ref> був активним учасником [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]].<ref name="euromaidanpress.com">[http://euromaidanpress.com/2016/07/03/farewell-to-wassyl-slipak-opera-singer-activist-patriot-soldier/#arvlbdata Farewell to Wassyl Slipak&nbsp;— Opera singer, activist, patriot, soldier]{{ref-fr}}</ref>

Співак 19 років прожив у [[Париж]]і. За цей час йому двічі пропонували французьке [[громадянство]], і двічі він відмовлявся, бажаючи бути громадянином України.<ref>Золотько Я. У Києві показали фільм про патріота / Ярослава Золотько // Вечірній Київ.&nbsp;— 2017.&nbsp;— 14 жовтня.[https://vechirniykiev.com.ua/news/u-kyyevi-pokazaly-fil-m-pro-patriota]</ref>

=== Під час Революції гідності ===
Під час [[Революція гідності|Революції гідності]] мав контракт в Опері&nbsp;— не міг прибути до [[Київ|Києва]].<ref name="gazeta.ua"/> Та з початком [[Євромайдан]]у очолив волонтерський рух&nbsp;— координував у [[Франція|Франції]] громадські акції, спрямовані на підтримку України. Співак став активним учасником усього, що відбувалося в діаспорі: підтримав Паризький Євромайдан, який триває від 24 листопада 2013 року.<ref>[http://www.russian.rfi.fr/ukraina/20131124-ukraintsy-proveli-evromaidan-v-tsentre-parizha Украинцы провели «Евромайдан» в центре Парижа&nbsp;— Украина&nbsp;— RFI] {{ref-ru}}</ref> 24 листопада в [[Париж]]і на площі Прав людини ([[Трокадеро]]) навпроти [[Ейфелева вежа|Ейфелевої вежі]] відбулася акція на підтримку Євромайдану в Україні. На заклик [[Репрезентативний комітет української громади Франції|Репрезентативного комітету української громади Франції]] з Парижа та інших міст Франції близько 300 осіб вийшли на мітинг під прапорами України та ЄС.<ref>[http://www.perspectives-ukrainiennes.org/article-appel-a-manifester-dimanche-24-novembre-2013-pour-soutenir-la-signature-de-l-accord-d-association-ue-121252149.html Appel à manifester dimanche 24 novembre 2013 pour soutenir la signature de l'Accord d'association UE-Ukraine]{{ref-fr}}</ref>. Очолив волонтерський рух і координував у Франції акції на підтримку України. Постійно відправляв на Майдан передачі з гуманітарною допомогою, збирав гроші, влаштовував благодійні концерти.<ref name="patrioty.org.ua">[http://patrioty.org.ua/society/voin-z-paryzkoi-opery--iakym-vasyl-slipak-zalyshyvsia-u-spohadakh-druziv-124541.html Воїн з паризької опери&nbsp;— яким Василь Сліпак залишився у спогадах друзів // Патріоти України.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 1 липня.]</ref>

Василь Сліпак організував проведення регулярних публічних лекцій для представників засобів масової інформації, освіти та політики, що допомагало правдиво висвітлювати події в Україні.<ref name="euromaidanpress.com"/>

12 січня 2014 року у Парижі провів мітинг солідарності на підтримку Євромайдану.<ref>{{Cite web |url=http://spilnotv.com/archives/8578 |title=#SpilnoTV Париж: Акція солідарності на підтримку Євромайдану. Фото + Відео |accessdate=2017-01-02 |archive-date=2017-09-22 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170922164534/http://spilnotv.com/archives/8578 }}</ref>

Брав участь в акції на підтримку російського телеканалу «Дождь» 9 лютого 2014&nbsp;р. у Парижі.<ref>[http://www.radiosvoboda.org/a/25258286.html Українці у Франції підтримали російський «Дождь»]</ref>

Організував і провів<ref>{{Cite web |url=http://play.tojsiab.com/Mm9URGhfVVppNFUz |title=ЄвроМайдан Париж /EuroMaidan Paris /ArtMaidan. |accessdate=2 січня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170103003619/http://play.tojsiab.com/Mm9URGhfVVppNFUz |archivedate=3 січня 2017 |deadurl=yes }}</ref> 16 лютого 2014 року Артмайдан-маніфестацію, котра супроводжувалася виступами музикантів, співаків, художників, акторів, що підтримували українських протестувальників.<ref>[http://censor.net.ua/news/270725/vo_frantsii_sostoitsya_artmayidanmanifestatsiya_v_podderjku_ukrainskih_protestuyuschih Во Франции состоится Артмайдан-манифестация в поддержку украинских протестующих]{{ref-ru}}</ref>

Був серед активістів, які 19 лютого 2014 року біля українського посольства організували акцію вшанування пам'яті людей, розстріляних 18 лютого 2014 року на вул. Інститутській.<ref>[http://ru.rfi.fr/ukraina/20140219-pered-posolstvom-ukrainy-v-parizhe-proshla-aktsiya-solidarnosti-s-maidanom Перед посольством Украины в Париже прошла акция солидарности с Майданом]{{ref-ru}}</ref>

=== Після початку російської агресії ===

==== Акції проти російської агресії у Франції ====
5 березня 2014 року провів у Парижі чергову людну маніфестацію проти агресії Росії. За ініціативи активістів Об'єднання Євромайдан Париж, українці пікетували Міністерство закордонних справ Франції із закликами до дипломатів, спонукати світову спільноту, залучити всі можливі дипломатичні, економічні, інформаційні та інші засоби для припинення загарбницького втручання Росії у внутрішні справи України.<ref>[http://maidan.org.ua/2014/03/paryzh-prodovzhuje-protesty-proty-ahresiji-rosiji-v-ukrajini/ Париж продовжує протести проти агресії Росії в Україні]</ref>

5 червня 2014 року неподалік будівлі [[Національна асамблея Франції|Національної асамблеї Франції]] українські, сирійські й російські активісти провели акцію протесту проти візиту Путіна до Парижа. Організаторами з української сторони були учасники Паризького «Євромайдану», котрий став уже 41-м у французькій столиці. Вів мітинг Василь Сліпак.<ref>[http://ru.rfi.fr/obshchestvo/20140606-150-ukrainskikh-siriiskikh-i-rossiiskikh-aktivistov-vyshli-na-antiputinskuyu-ak Украинцы и сирийцы станцевали на антипутинской акции в Париже]{{ref-ru}}</ref>

З нагоди Дня Незалежності України 24 серпня 2014 року організував і провів у Парижі акцію «Смайли для України»&nbsp;— фотосесію учасників в українському національному одязі.<ref>[http://crcuf.fr/evenement/independance-de-l-ukraine-24082014 Comité Représentatif de la Communauté Ukrainienne en France.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171107022918/http://crcuf.fr/evenement/independance-de-l-ukraine-24082014 |date=7 листопада 2017 }}{{ref-fr}}</ref>

4 вересня 2014 року у [[Париж]]і, на площі Трокадеро, біля [[Палац Шайо|Палацу Шайо]], брав участь в акції протесту проти продажу «Містралів» Росії.<ref>[http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/indexa.php?asearch=TRUE&event_id=646468 Укрінформ. У Парижі відбулась акція протесту проти продажу «Містралів» Росії]</ref><ref>[http://www.lexpress.fr/actualite/monde/europe/mistral-le-combat-est-loin-d-etre-termine-pour-les-opposants-a-la-vente_1573152.html Sanial A. Mistral: «Le combat est loin d'être terminé» pour les opposants à la vente / Amandine Sanial // L'express.&nbsp;— 2014.&nbsp;— le 5 septembre.]{{ref-fr}}</ref>

У жовтні 2015 року Міжнародна ініціативна група української діаспори, до складу якої увійшли&nbsp;— Василь Сліпак, Ірина фон Бург, Володимир Когутяк, організувала й провела антивоєнну акцію Stop Putin's War In Ukraine.<ref>{{Cite web |url=http://www.spilka.pt/uk/diaspora/82-2010-10-06-21-20-55/7180-z-pereshkodami-ale-uspishna-manifestatsija-stop-putins-war-in-ukraine-20-v-atenah |title=З ПЕРЕШКОДАМИ, АЛЕ УСПІШНА МАНІФЕСТАЦІЯ STOP PUTIN'S WAR IN UKRAINE 2.0 В АТЕНАХ |accessdate=2016-11-14 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161115071333/http://www.spilka.pt/uk/diaspora/82-2010-10-06-21-20-55/7180-z-pereshkodami-ale-uspishna-manifestatsija-stop-putins-war-in-ukraine-20-v-atenah |archivedate=2016-11-15 |deadurl=yes }}</ref>

Був серед активістів ініціативи «Євромайдан Бордо» («Collectif Euromaidan Bordeaux»), які, створивши відповідну петицію, у грудні 2015&nbsp;р. домоглися скасування показу російського фільму «Крым. Путь на Родину», що розповідає про анексію півострова.<ref>[http://svitlytsia.crimea.ua/ks_51_15.pdf У Франції скасували «Крым. Путь на Родину» // Кримська світлиця.&nbsp;— 2015.&nbsp;— 18 грудня.&nbsp;— С.5.]</ref><ref>У Франції скасували показ фільму «Крым. Путь на Родину». Радіо Свобода.&nbsp;— 2015.&nbsp;— 11 грудня.[http://www.radiosvoboda.org/a/news/27421717.html]</ref>

28 лютого 2016 року у Парижі узяв участь у мітингу на знак протесту проти російської агресії в Україні та з нагоди другої річниці анексії Криму Російською Федерацією.<ref>[http://wz.lviv.ua/news/161906-ukraintsi-u-paryzhi-proishly-khodoiu-proty-rosiiskoi-ahresii Українці у Парижі пройшли ходою проти російської агресії // Високий замок.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 28 лютого.]</ref>

8 березня 2016 року під стінами МЗС Франції близько 30 українських, російських та французьких активістів вимагали ембарго на російську нафту, а також блокування системи SWIFT.<ref>[http://antikor.com.ua/articles/91733-freesavchenko_u_parihi_vimagali_embargo_na_rosijsjku_naftu_ta_blokuvannja_swift/print FreeSavchenko: У Парижі вимагали ембарго на російську нафту та блокування SWIFT]</ref>

8 червня 2016 року організував у [[Париж]]і протест українців перед Сенатом Франції і наступного дня перед
Національною Ассамблеєю в ході дискусії про необхідність скасування [[Економічні санкції|санкцій]] проти Росії.<ref>[http://euromaidanpress.com/2016/06/29/paris-opera-singer-wassyl-slipak-killed-in-donbas-war/ Paris Opera singer Wassyl Slipak killed in Donbas war]{{ref-fr}}</ref><ref>[http://www.ukrainianworldcongress.org/UserFiles/Image/RZZ-2017/Book2017.pdf Річні загальні збори Світового Конгресу українців. Збірник звітів. 25-26.08.2017&nbsp;р. С.297.]</ref>

10 червня 2016 року організував Міжнародний марш «Stop Putin War in Ukraine!», в якому взяли участь близько 30-ти країн світу.<ref>[https://www.ar25.org/article/pishov-iz-zhyttya-vasyl-slipak-opernyy-spivak-yakyy-vyrushyv-do-ukrayiny-voyuvaty.html Пішов із життя Василь Сліпак, оперний співак, який вирушив до України воювати / Філіп де Лара // Народний оглядач. Портал світоглядних новин SD.ORG.UA. Блоґ Світлана Вакуленко.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 02 липня. Переклад: Світлана Вакуленко. Переклад статті: Par Philippe de Lara. Wassyl Slipak, chanteur d'Opéra parti combattre en Ukraine, est décédé // Liberation.&nbsp;— 2016.&nbsp;— le 30 Juin.]</ref> Акція мала великий вплив на рішення про продовження санкцій [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] проти [[Росія|РФ]].<ref>[http://maidanpresscenter.com.ua/ua/news/politichni/item/4173-14-zhovtnia-po-tsilomu-sviti-proide-aktsiia-stop-putin-s-war-in-ukraine-2-0.html «Maidan Press Center»]</ref>

==== Асоціація «Оперні виконавці&nbsp;— дітям» ====
З метою пояснення французькій аудиторії мовою мистецтва ситуації в Україні й зібрати достатньо грошей на допомогу дітям жертв війни, щоб надати притулок, нагодувати та запропонувати їм якомога більше підтримки 12 липня 2014 року<ref>[https://www.facebook.com/373264239491322/photos/a.377704132380666.1073741828.373264239491322/643355865815490/?type=3&theater Opera Friends for Children]{{ref-fr}}</ref> Василь Сліпак спільно з колегами, відомими європейськими оперними співаками, а саме: Ґоша Ковалінська (мецо-сопрано),<ref>[http://www.olyrix.com/articles/actu-des-artistes/489/le-baryton-basse-wassyl-slipak-tue-sur-le-front-en-ukraine Le baryton-basse Wassyl Slipak tué sur le front en Ukraine]{{ref-fr}}</ref> Ґійом Дюссо (бас), Тьєрі де Марслі (тенор) створив<ref>Décès du baryton-basse Wassyl Slipak [http://www.forumopera.com/breve/deces-du-baryton-basse-wassyl-slipak]{{ref-fr}}</ref> Фонд «Opera friends for children/Оперні виконавці&nbsp;— дітям», гуманітарну некомерційну організацію.<ref>[http://www.operafriendsforchildren.org Офіційний сайт організації]{{ref-fr}}</ref><ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=375123509305395&id=373264239491322 Opera Friends for Children]{{ref-fr}}</ref>

Відповідно до законодавства [[Французька Республіка|Францу́зької Респу́бліки]] 10 жовтня 2014 року змінили назву на ''Асоціація'' «Opera friends for children/Оперні виконавці&nbsp;— дітям».<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=388451367972609&id=373264239491322 Opera Friends for Children]{{ref-fr}}</ref>

Співаки організували й провели серію концертів, всі кошти від яких перераховані на потреби дітям. Кожен музикант, співак і диригент працює безкоштовно.

Перший концерт на допомогу українським дітям відбувся 9 листопада 2014 року<ref>Comité Représentatif de la Communauté Ukrainienne en France. Concert en faveur des enfants victimes de la guerre en Ukraine [http://crcuf.fr/evenement/concert-en-faveur-des-enfants-09112014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160917105213/http://crcuf.fr/evenement/concert-en-faveur-des-enfants-09112014|date=17 вересня 2016}}{{ref-fr}}</ref> у соборі м. [[Сен-Жені-Лаваль]] (Франція).<ref>[https://www.facebook.com/373264239491322/photos/a.377704132380666.1073741828.373264239491322/389750791176000/?type=3&theater Opera Friends for Children]{{ref-fr}}</ref> В інтерпретації Марджорі Маурі (сопрано), Гоші Ковалінської (мецо-сопрано), Тьєрі де Марслі (тенор), Василя Сліпака (баритон), Ґійома Дюссо (бас) прозвучав Реквієм, ре мінор, Op. 48 Ґабріеля Форе у супроводі Андрія Шевчука (фортепіано).<ref>Premier concert ce jour DIMANCHE 9 NOVEMBRE 2014&nbsp;— 17h. Файно. Портал українців у Франції.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 10 листопада.[http://fayno.fr/2014/11/10/opera-for-children/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160828030403/http://fayno.fr/2014/11/10/opera-for-children/|date=28 серпня 2016}}{{ref-fr}}</ref>

28 листопада 2014 року<ref>{{Cite web |url=http://www.jaime-lukraine.fr/event/concert-pour-les-enfants-dukraine |title=Concert pour les enfants d'Ukraine |accessdate=1 грудня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161202040954/http://www.jaime-lukraine.fr/event/concert-pour-les-enfants-dukraine |archivedate=2 грудня 2016 |deadurl=yes }}</ref> відбувся концерт у [[Собор святого Володимира Великого (Париж)|соборі святого Володимира Великого у Парижі]].<ref name="facebook.com">[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/a.622045234637903.1073741832.621641141344979/622045471304546/?type=3&theater The Wassyl Slipak Foundation]</ref> Василь Сліпак виконував Реквієм, ре мінор, Op. 48 Ґабріеля Форе.<ref name="facebook.com"/><ref>[https://www.facebook.com/events/1508096136141051/ Opera Friends for Children]{{ref-fr}}</ref>

Повернувшись із війни, у 2015&nbsp;р., продовжив волонтерську діяльність: давав благодійні концерти в Українському центрі у Парижі, допомагав дітям-сиротам, які втратили батьків на війні.

13 лютого 2016 року<ref>[https://www.facebook.com/373264239491322/photos/a.377704132380666.1073741828.373264239491322/575768625907548/?type=3&theater Opera Friends for Children ]{{ref-fr}}</ref> у каплиці Паризької верфі виконував Реквієм, ре мінор, Op. 48 [[Ґабріель Форе|Ґабріеля Форе]]<ref>[http://www.jaime-lukraine.fr/event/opera-friends-for-children Opera Friends for Children] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170109023001/http://www.jaime-lukraine.fr/event/opera-friends-for-children |date=9 січня 2017 }}{{ref-fr}}</ref><ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/a.622045234637903.1073741832.621641141344979/622045487971211/?type=3&theater The Wassyl Slipak Foundation]</ref>.

16 квітня 2016 року<ref>[https://www.operamusica.com/event/3218 Opera Musica]{{ref-fr}}</ref> у храмі Нотр-Дам-дю-Мон-Кармель м. [[Барселонн-дю-Жер]] (Франція) продовжує серію концертів виконання класичної музики. Виконував Реквієм, ре мінор, Op. 48 Ґабріеля Форе.<ref>[http://eventerbee.nl/event/opera-friends-for-children,1530658980569023 Opera Friends For Children] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161023201029/http://eventerbee.nl/event/opera-friends-for-children,1530658980569023 |date=23 жовтня 2016 }}{{ref-fr}}</ref><ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/a.622045234637903.1073741832.621641141344979/622045504637876/?type=3&theater The Wassyl Slipak Foundation]</ref>

==== Благодійна організація «Українське братство» ====
: ''{{More|Українське братство}}''
У Парижі 21 грудня 2014 року разом із друзями вшанував пам'ять 17 полеглих бійців 40 батальйону ЗСУ. Блакитно-жовті стрічки з прізвищами загиблих героїв причепили до новорічної ялинки, подарованої Москвою і встановленої навпроти [[Собор Паризької Богоматері|собору Паризької Богоматері]].<ref>[http://newsprolife.com.ua/v-parizhe-ukrasili-moskovskuyu-elku-ukrainskoj-simvolikoj Чесановська-Жаяр А. В Париже украсили «московскую» елку украинской символикой / Анна Чесановська-Жаяр // ПРОLIFE.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 22 грудня.]</ref> Цього дня<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/28586464.html Слобода В. Рік від загибелі воїна-співака, Героя України Василя Сліпака / Вікторія Слобода // Радіо Свобода.&nbsp;— 2017.&nbsp;— 29 червня.]</ref> створив<ref name="patrioty.org.ua"/> благодійну організацію «Українське братство/Fraternité Ukrainienne», яка й понині допомагає українським захисникам.

Українське братство організовувало благочинні концерти та ярмарки, збирало пожертви громади на допомогу фронту під час українських мітингів та демонстрацій. На гроші, зібрані на одному з мітингів у січні 2015 року, Василь зорганізував купівлю машини «Форд» для [[Правий сектор|«Правого сектора»]].<ref>[http://gazeta.ua/articles/people-newspaper/_mizh-opernimi-vistavami-vasil-slipak-voyuvav-na-donbasi/707761 Корженко С. Між оперними виставами Василь Сліпак воював на Донбасі. / Світлана Корженко // Gazeta.ua.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 01 липня.]</ref>, на наступному&nbsp;— повний комплект одностроїв та взуття для добровольчого батальйону «Карпатська Січ». Спільно з піаністкою Людмилою Чичук 25 березня 2015 року<ref>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1615249538694517&set=pb.100006284592185.-2207520000.1552410596.&type=3&theater Володимир ткаченко у Facebook. 29 березня 2015&nbsp;р.]</ref> організував у Парижі концерт на підтримку батальйону ОУН.

9 травня 2015 року<ref>{{Cite web |url=http://bob.sumno.com/article/mystetski-pidsumky-ukrajinskyh-podij-u-paryzhi-2-1/ |title=Мистецькі підсумки українських подій у Парижі 2015.Богдан Образ. |accessdate=24 листопада 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161124162639/http://bob.sumno.com/article/mystetski-pidsumky-ukrajinskyh-podij-u-paryzhi-2-1/ |archivedate=24 листопада 2016 |deadurl=yes }}</ref> у Паризькій церкві [[Церква Сен-Меррі (Париж)|Сен Мері]] Василь Сліпак організував, під егідою «Fraternité Ukrainienne/Українського братства», благодійний концерт української та класичної музики «Ми можемо! Ми зробимо!»<ref>{{Cite web |url=http://fayno.fr/2015/05/06/eglisestmerri/ |title=Концерт класичної музики — 9 травня |accessdate=30 листопада 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161201013322/http://fayno.fr/2015/05/06/eglisestmerri/ |archivedate=1 грудня 2016 |deadurl=yes }}</ref> У ньому взяли участь українські митці, які працюють у Франції: сам Василь Сліпак, а також&nbsp;— Олександр Куконін, Андрій Малахов, Олександра Діденко, Ольга Дубинська, Олександра Майєт та Ірина Кушлярук.<ref>[https://www.helloasso.com/associations/aide-medicale-caritative-france-ukraine/evenements/concert-le-9-mai-a-20h00-eglise-saint-merri-76-rue-de-la-verrerie-75004-pari Concert de la musique classique ukrainienne et européenne]{{ref-fr}}</ref>

30 травня 2015 року<ref>{{Cite web |url=http://fayno.fr/2015/05/23/concertaz/ |title=ФАЙНО. Портал українців у Франції |accessdate=30 листопада 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161201012422/http://fayno.fr/2015/05/23/concertaz/ |archivedate=1 грудня 2016 |deadurl=yes }}</ref> у Культурному центрі Азербайджанської Республіки у [[Париж]]і відбувся благодійний концерт класичної музики, організований спільно «Українським братством» та франко-українською Асоціацією «Медична допомога та Благодійність France-Ukraine».<ref>[http://amc.ukr.fr/concertaz/ Concert caritatif de la musique classique le 30 Mai 2015 au profit des enfants en Ukraine]{{ref-fr}}</ref> Зібрані кошти були витрачені на запрошення шести дітей загиблих українських воїнів до українського табору у містечку Розе на Сході Франції.<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/29378142.html  Костюк Б. Війна і діти України: відпочинок у Європі&nbsp;— нові знання й досвід / Богдана Костюк // Радіо Свобода.&nbsp;— 2018.&nbsp;— 21 липня. ]</ref>

==== Асоціація «Перетинаючи Європу» ====
Асоціацію «Перетинаючи Європу» (французькою&nbsp;— «A travers l'Europe»), як зв'язок між українськими та європейськими журналістами, науковцями, соціологами, громадськими активістами, створено у 1999 році. З початком війни займається допомогою дітям, вдовам, родинам військових.<ref>[ref>https://censor.net.ua/resonance/3063651/tse_teper_nash_dti_yak_ukranska_daspora_ta_nozemts_dopomagayut_rodinam_zagiblih_byitsv Бурлакова В. «Це тепер наші діти». Як українська діаспора та іноземці допомагають родинам загиблих бійців / Валерія Бурлакова // Цензор. НЕТ.&nbsp;— 2018.&nbsp;— 10 травня.]</ref>

До діяльності організації в січні 2015 року долучився В.Сліпак. У квітні його було обрано заступником голови організації. Разом із українськими музикантами і співаками, які працюють чи навчаються в Парижі, під егідою «A travers l'Europe», Василь організував 14 липня 2015&nbsp;р.<ref>{{Cite web |url=http://song99.online/watch/BF5MUPsNCWc/-14072015.html |title=Благодійний концерт в Парижі 14.07.2015 By: Volodymyr Shpinov |accessdate=17.02.2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170218063234/http://song99.online/watch/BF5MUPsNCWc/-14072015.html |archivedate=18.02.2017 |deadurl=yes }}</ref> у Культурно-інформаційному центрі Посольства України Франції благочинний концерт на користь сиріт війни в Україні та дітей воїнів&nbsp;— захисників Батьківщини. Прозвучали твори української музики та західних композиторів.<ref>[http://nicony.orz.hm/watch.php?v=BF5MUPsNCWc Благодійний концерт в Парижі 14.07.2015&nbsp;р.]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> Завдяки зібраним коштам влітку та восени 2016 року було запрошено дітей-сиріт війни на відпочинок в Україну.

За тиждень до поїздки на фронт, у червні 2016&nbsp;р., Василь провів кілька днів у Розе (Франція): разом з іншими активістами української громади готував територію для відпочинку дітей, полеглих у [[Війна на сході України|Війні на Сході України]] Героїв.<ref>Діти українських Героїв таборують у Франції. СУМ.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 19 липня.[http://cym.org/blog/2016/diti-ukrayinskih-geroyiv-taboruyut-u-frantsiyi/]</ref> Співак сам перекладав для візового центру документи запрошених дітей.

Почесним головою асоціації є Василь Сліпак&nbsp;— посмертно.

==== Інші благодійні заходи ====

27 червня 2014 року взяв участь у благодійному концерті, що відбувся в [[Український культурно-інформаційний центр у Франції|Культурно-інформаційному центрі Посольства України у Франції]]. Виконав «Щаслива будь» на муз. [[Барвінський Василь Олександрович|В.&nbsp;Барвінського]], сл. [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Б.&nbsp;Лепкого]].<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=fqRRYBMl7RE Щаслива будь.]</ref>

Брав участь у благодійній виставці-ярмарку української культури, яка відбулася 19 квітня 2015 року у [[Венсенн|м. Венсенні]] ([[Франція]]) за співпраці двох українсько-французьких асоціацій «АРТ культура і креативність» та «Ідеї без кордонів».<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1570233566561667&id=1425693824348976 Сторінка організації Association franco-ukrainienne «ART culture et créativité» у соціальній мережі Facebook]</ref>

У січні 2016 року брав участь у доброчинному концерті, що відбувся у Культурно-інформаційному центрі Посольства України у Франції у рамках ART-проекту Людмили Чичук «Сила мистецтва».<ref>[http://kmoun.info/2016/01/19/sila-mistetstva-dlya-ukrayinskih-voyiniv/ «Сила мистецтва»&nbsp;— для українських воїнів]</ref>

== Участь у війні на Сході України ==
Уперше поїхав на війну<ref name="fakty.ua">[http://fakty.ua/220552-zhurnalistka-anna-chesanovskaya-vasya-slipak-mechtal-vernutsya-na-rodinu-kupit-domik-v-sele-i-zanimatsya-ogorodom Бахарева Т. Анна Чесановская: «Василь Слипак мечтал вернуться на родину, купить домик в селе и заниматься огородом» / Таисия Бахарева // «Факты».&nbsp;— 2016.&nbsp;— 05 серпня.]{{ref-ru}}</ref> у травні 2015&nbsp;р.<ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/photos/a.621687254673701.1073741828.621641141344979/760170594158699/?type=3&theater The Wassyl Slipak Foundation у соціальній мережі Facebook.13.03.2017&nbsp;р.]</ref> Пробув там понад місяць. Позивний «Міф» на честь Мефістофеля з'явився відразу. Воював у [[Бої за Піски|Пісках]]<ref name="depo.ua"/> у районі [[Бої за Донецький аеропорт|Донецького аеропорту]]. Брав участь у боях за [[Бої за Авдіївку|Авдіївку]]<ref name="fakty.ua"/> у складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону [[Добровольчий український корпус|Доброво́льчого українського ко́рпусу]] (ДУК ПС)&nbsp;— не через політичні переконання, поїхав туди, де брали добровольців.<ref name="fakty.ua"/> Повернувся пораненим.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=dZDj-7s2grY Евгений Гальперин о дружбе с Василием Слипаком и роли музыки в кино. В программе «Кино с Алферовым» гостем был известный композитор Евгений Гальперин. 28.09.2016 г.]{{ref-ru}}</ref>

Василь не планував повністю віддаватися війні. Просто був дуже активною людиною. Для нього важливо було знаходитися там, де він потрібен: на сцені і на війні.<ref name="fakty.ua"/>
{{цитата|''Як чоловік, можу бути на війні, а як артист – можу робити максимальну промоцію України у Франції''.<ref>Єпархія святого Володимира Великого у Парижі для українців греко–католиків у Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Швейцарії. Українська Греко-Католицька Церква. Париж та Львів прощалися із маестро Василем Сліпаком, що загинув на фронті. 1 липня 2016 р. [http://ugcc.fr/news/paryzh-ta-lvyv-proshhayutsya-yz-maestro-vasylem-slypakom-shho-zahynuv-na-fronty/]</ref>}}
Вдруге поїхав на фронт у вересні 2015 року, у [[Водяне (Сартанська селищна громада)|с. Водяне]] під Маріуполем, на лінію зіткнення, у жовтні повернувся до Парижа.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=tyPOT7-8cKI Зі сцени&nbsp;— на фронт. Канал СТБ. Вікна-новини. 22.09.2015&nbsp;р.]</ref>

Улітку 18 червня [[2016]] року втретє поїхав на [[Війна на сході України|Донбас]],<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=jQc84SEfLUY Загинув відомий український оперний співак&nbsp;— Вікна-новини&nbsp;— 29.06.2016]</ref> щоб доправити зібрану допомогу захисникам-добровольцям, і планував залишитися там на півроку. Але [[29 червня]] [[2016]] року,<ref>[http://www.depo.ua/ukr/war/zinkevich-rozpovila-podrobitsi-zagibeli-v-ato-opernogo-spivaka-29062016115900 Зінкевич розповіла подробиці загибелі в АТО оперного співака Сліпака]</ref> виконуючи бойове завдання як кулеметник у складі 1-ї штурмової роти [[Добровольчий український корпус|Добровольчого українського корпусу «Правий сектор»]] (ДУК ПС), загинув у бою близько 6:00 від ворожої кулі калібру 12.7&nbsp;мм, яку випустив [[снайпер]] з великокаліберної гвинтівки.<ref>[http://tsn.ua/ato/pomer-vid-kuli-snaypera-gumenyuk-rozpoviv-podrobici-zagibeli-opernogo-spivaka-na-donechchini-682110.html Василь Сліпак воював у складі 1-ї окремої штурмової роти ПС.]</ref>

Василь Сліпак ціною власного життя врятував побратимів. Українські захисники відбили атаку російських збройних формувань на [[Луганське (смт)|смт Луганське]] ([[Бахмутський район]] [[Донецька область]]) з боку міста [[Дебальцеве]] та перейшли у контрнаступ, посунувши противника з двох укріплених позицій на висотах поблизу [[Логвинове|с. Логвинове]].<ref>[https://www.depo.ua/ukr/war/kim-buv-ta-yak-zaginuv-v-ato-operniy-spivak-vasil-slipak-29062016121300 До дня народження «Міфа» Василя Сліпака: яким був та як загинув оперний співак&nbsp;— герой АТО // depo.ua.&nbsp;— 2017.&nbsp;— 20 грудня.]</ref>

== Прощання зі співаком ==
30 червня 2016 року у м. [[Дніпро (місто)|Дніпрі]] відбулося прощання із В.Сліпаком. На жалобну церемонію в обласній лікарні імені [[Мечников Ілля Ілліч|І.І. Мечникова]] прийшли сотні людей.<ref>[https://www.facebook.com/dneprorada/posts/1730705517202919 Дніпровська міська рада у соціальній мережі Facebook]</ref> Відспівав Василя Сліпака протоієрей [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]] о. Дмитро Поворотний.<ref>[http://dniprorada.gov.ua/dnipro-prostivsja-iz-zagiblim-na-donbasi-opernim-spivakom-vasilem-slipakom Дніпровська міська рада. Офіційний Інтернет-портал. 30.06.2016&nbsp;р.]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> Після прощання тіло співака доправили до [[Львів|Львова]].<ref>[http://www.5.ua/suspilstvo/dnipro-poproshchavsia-iz-heroiem-ato-vsesvitno-vidomym-opernym-spivakom-vasylem-slipakom-118584.html Дніпро попрощався з героєм АТО&nbsp;— всесвітньовідомим оперним співаком Василем Сліпаком]</ref>

1 липня 2016 року<ref>[http://www.unian.ua/war/1395705-u-lvovi-proschayutsya-iz-zagiblim-u-zoni-ato-spivakom-frantsuzkoji-operi-vasilem-slipakom-foto.html У Львові прощаються із загиблим у зоні АТО співаком французької опери Василем Сліпаком (фото). Інформаційне агентство УНІАН.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 01 липня.]</ref> поминальне богослужіння, яке очолив Преосвященніший [[Венедикт (Алексійчук)|владика Венедикт]], єпископ-помічник Львівської Архиєпархії [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]], відбулося в [[Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла (Львів)|Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла]]. Тисячі львів'ян прийшли попрощатись із Новітнім Героєм України, всесвітньо відомим оперним співаком.<ref>[https://kapelanstvo.com.ua/index.php?mod=news&cmd=details&id=1616 Тисячі львів'ян прощались із Новітнім Героєм України, відомим оперним співаком&nbsp;— Василієм Сліпаком]</ref> Разом з архиєреєм за упокій душі Героя молились: о. [[Степан Сус]], настоятель Гарнізонного храму та Голова Центру Військового Капеланства ЛА УГКЦ, [[Богдан Прах|о. Богдан Прах]], ректор [[Український католицький університет|Українського католицького університету]], військові капелани та священнослужителі [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]], духівництво [[Римо-католицька церква|РКЦ]] та [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]].

Василя Сліпака поховали на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] на полі почесних поховань №&nbsp;76.<ref>Личаківський Некрополь. Поле почесних поховань №&nbsp;76 (Меморіал УГА). Учасники АТО.[http://lviv-lychakiv.ukrain.travel/uk/uchasnyky-ato/pole-pochesnykh-pokhovan-76-memorial-uga.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170329160347/http://lviv-lychakiv.ukrain.travel/uk/uchasnyky-ato/pole-pochesnykh-pokhovan-76-memorial-uga.html|date=29 березня 2017}}</ref>[[Файл:P1080099 Фото на могилі В.Я.Сліпаку.jpg|міні|праворуч|250пкс|Пам'ятник на могилі]]
22 листопада 2018 року на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] завершили встановлення пам'ятника на могилі Героя України Василя Сліпака. Замовник&nbsp;— управління капітального будівництва Львівської облдержадміністрації. Виконавець&nbsp;— ФОП Володимир Криськів із командою.<ref>[http://lviv.nashigroshi.org/2016/09/05/kolyshnij-kerivnyk-lkp-zbuduje-pamyatni-znaky-dlya-zahyblyh-pid-chas-ato-ta-revolyutsiji-hidnosti-po-32-tysyachi-kozhen/ Екс-керівник ЛКП збудує пам'ятні знаки для загиблих під час АТО та Революції Гідності по 32 тисячі кожен // Наші гроші. Львів.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 05 вересня.]</ref> Художнє оформлення&nbsp;— п. Андрій, обробка гранітної поверхні піскоабразивною сумішшю з повітрям під тиском, виготовлення напису під сусальне золочення, та Володимир Степаник, робота із сусальним золотом. Пам'ятник виготовлений із танського граніту, родовище якого знаходиться біля [[Танське|с. Танське]], [[Уманський район]], [[Черкаська область]].

Освячення пам'ятника відбулось 29 червня 2019 року.<ref>[https://lv.suspilne.media/news/28490 На Личаківському кладовищі освятили пам'ятник Василю Сліпаку (ФОТО) UA: Львів.&nbsp;— 2019.&nbsp;— 29 червня.]</ref> Вшанувати пам'ять героя в річницю загибелі на Личаківський цвинтар прийшов п'ятий президент України [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]].<ref>[https://censor.net.ua/ua/news/3134792/try_roky_tomu_vid_kuli_snayipera_na_donbasi_zagynuv_solist_paryzkoyi_opery_geroyi_ukrayiny_vasyl_slipak Три роки тому від кулі снайпера на Донбасі загинув соліст Паризької опери, Герой України Василь Сліпак // Цензор. НЕТ.&nbsp;— 2019.&nbsp;— 29 червня.]</ref>

== Мистецька характеристика ==

=== Стиль ===
Василь Сліпак полонив глядачів своєрідним голосом та вокальною культурою. Йому, зазвичай, легко вдавалось заволодіти увагою аудиторії, вразити її, викликати у неї найширшу гаму емоцій&nbsp;— здивування, зітхання, радість, захоплення. Він був природний, артистичний на сцені.

Василь умів ансамблювати у хорі, але було видно, що він соліст. Йому притаманні були культура голосу і досконала сценічна гра, впевненість у фразуванні, виразна дикція, свобода орудування «mezza voce», уміле розложення динамічних ефектів, свіжість, справжнє захоплення сценічним образом.<ref name="Post-Поступ. 1996"/>

За своїм музично-естетичним розвитком В.Сліпак ішов далеко попереду всіх студентів.<ref name="Post-Поступ. 1996"/>

Унікальний голос Сліпака надзвичайно гармонійно поєднувався із його статурою. Він&nbsp;— високий на зріст, привабливої зовнішності, по-французьки галантний&nbsp;— все це викликало адекватну реакцію слухачів.<ref name="Post-Поступ. 1996"/>

Школа, культура, техніка&nbsp;— це для нього було понад усе. Проявив себе вдумливим талановитим музикантом.

=== Голос ===
У «Дударику» співав, як мав від природи: [[дискант]]ом і [[Альт (голос)|альтом]]. Чотири останні роки (1990—1994)&nbsp;— [[соліст]] у капелі.<ref name="ReferenceB"/>

Василь Сліпак мав практику хорового співу, а це висока вокальна техніка, бо на концертах виконували твори [[Бортнянський Дмитро Степанович|Д.Бортнянського]], [[Березовський Максим Созонтович|М.Березовського]], [[Вольфганг Амадей Моцарт|В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта]]. За час навчання у капелі був вихований і великою мірою навчений як професіонал.

{{цитата|''Його голос я навіть боюсь кваліфікувати певним терміном, бо, мабуть, такого нема.'' (Микола Кацал, 1995).<ref name="ReferenceB"/>}}

Зберігаючись поруч із мецо-сопрановим тембром, у нього, природно, виростав [[баритон]]. Василь і розмовляв баритоном, і співав то баритоном, то [[мецо-сопрано]], що є унікальним явищем. Діапазон його голосу&nbsp;— ''звуковий обсяг сягає від фа великої октави до ля другої октави''&nbsp;— дозволяв виконувати чоловічі баритонові партії, а також&nbsp;— високі сопранові, що є рідкісним явищем у природі й вокальному мистецтві.<ref name="Post-Поступ. 1996"/>

У [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка|музичному інституті]] не знали, як працювати із такими можливостями й властивостями голосу, тому вбачали у цьому щось патологічне.<ref name="ReferenceB"/> Та Леонід Тринос,<ref>[http://www.audiovoice.kiev.ua/consultants.shtml Лабораторія професійних порушень голосу і слуху. Наші консультанти.]</ref> лікар-фоніатр, виявив у Василя вроджені незвичайно довгі голосові складки, чим і пояснюється природна краса і своєрідність його голосу. В одній особі треба було долати дві програми: як контртенора і як баритона. Була небезпека втратити природу голосу, тому не можна було братись за науку одночасно по всьому його діапазону. Педагог професор [[Байко Марія Яківна]] обмежилась поступовою стабілізацією голосу. Навчання проводилось під наглядом лікаря. У 1994 році німецька співачка Маргарет Шміль, яка перебувала з гастролями у [[Львів|Львові]], прослухавши Василя, підтвердила його неабиякі вокальні дані та погодилась із тією ж думкою правильного розвитку голосу: спочатку в діапазоні [[Контратенор|контртенора]], підсилюючи поступово розвиток у звучанні [[баритон]]а.<ref name="ReferenceB"/>

Василь Сліпак, маючи такий унікальний голос, такий винятковий тембр, філігранно виконував твори, у яких поєднано звучання контртенора і баритона&nbsp;— «Дафенейло» [[Ерік Саті|Еріка Саті]] й [[Карміна Бурана (Орф)|«Карміна Бурана»]] [[Карл Орф|Карла Орфа]].<ref name="ReferenceB"/>

Після перемоги у [[Клермон-Ферран]]і (1994) французький критик порівнював Василя Сліпака з англійською зіркою Джеймсом Боуманом.<ref name="Post-Поступ. 1996"/>

Можна вважати, що саме [[Франція]] та її меломани відкрили й визнали [[феномен]] українського співака, який заявив про своє цікаве майбутнє у мистецтві.

{{цитата|''Він дарує винятковий, рідкісний, нечуваний спів. Після першого року навчання Сліпак утвердився, як живе вокальне чудо. Багато хто з професорів вокалу мріяв би мати його хоч раз у своєму класі. Надзвичайно обдарований сопраніст, володіє тонким, вміло безмежним, що просто зводить з розуму — вібрато — сповненим могутньої сили, що невідомо як вміщається у такому молодому співаку. Ніхто, здається, так не зумів би. Саме йому публіка віддала свій приз''. (1994, газета «La Montagne», Франція).<ref name="ReferenceB"/>}}

При можливостях голосу Василя перед ним відкрився репертуар [[бароко]], тобто XVII—XVIII століть, через те й нечасто виконуваний, бо вимагає особливого володіння співом і спеціального тембру голосу.<ref name="ReferenceB"/>

Його винятковий, феноменальний за своїми якостями тембр, втручаючись у слухове поле людини, створював нову реальність, руйнував, хоча й тимчасово, монотонність повсякденного. Кантата [[Козаренко Олександр Володимирович|Олександра Козаренка]] «П'єро мертвопетлює»&nbsp;— це нова музика. Твір створювався «на голос» Василя Сліпака.<ref>[http://www.icr.kiev.ua/files/File/Beregova.%20Integratyvni%20procesy%20(2013).pdf Берегова Олена Інтегративні процеси в музичній культурі України ХХ—ХХІ століть: монографія / Олена Берегова.&nbsp;— К.: Інститут культурології НАМ України, 2013.&nbsp;— 232 с.&nbsp;— Бібліогр.: с. 223—230. ISBN 978-966-2241-34-1. С.150.]</ref> За словами співака, її виконання потребує багато праці, щоб було виразно чути й текст. Вона атональна, аритмічна, дуже рідко мелодійна. В основному інструментальна. Тому й цінні такі твори, хоча складні для виконання&nbsp;— бо не вокальні, а музика, тобто супровід, не дозволяє чітко доносити текст до слухача.<ref name="ReferenceB"/>

Педагоги музичного інституту, зокрема, [[Павлишин Стефанія Стефанівна|Стефанія Павлишин]], професор, доктор мистецтвознавства, [[Козаренко Олександр Володимирович|Олександр Козаренко]], український композитор, піаніст, музикознавець, вважали, що Василеві Сліпаку, аби пізнати естетику і виховання його незвичного голосу, що може звучати у таких високих регістрах, потрібне було вузько спеціалізоване навчання у школах [[бароко]], [[ренесанс]]у. Такі центри є в [[Англія|Англії]] та [[Франція|Франції]].<ref name="ReferenceB"/>

Його голос відносно інтонаційної, вокальної культури&nbsp;— дуже гнучкий, тому, що він природний. Він створений нашою українською природою.<ref name="ReferenceB"/>

== Творчий доробок ==

=== Основні оперні партії ===
{| class="wikitable"
|-
! Оперні партії !! Опера !! Автор опери
|-
| Ескамільо || [[Кармен (опера)|«Кармен»]] || [[Жорж Бізе]]
|-
| Фігаро || «[[Весілля Фігаро]]» || [[Вольфґанґ Амадей Моцарт]]
|-
| Рамфіс|| «[[Аїда]]» || [[Джузеппе Верді]]
|-
| Борис|| [[Борис Годунов (опера)|«Борис Годунов»]] || [[Мусоргський Модест Петрович|Модест Петрович Мусоргський]]
|-
| Ігор || [[Князь Ігор (опера)|«Князь Ігор»]] || [[Бородін Олександр Порфирович|Олександр Порфирович Бородін]]
|-
| Гремін || [[Євгеній Онєгін (опера)|«Євгеній Онєгін»]] || [[Чайковський Петро Ілліч|Петро Ілліч Чайковський]]
|-
| Дон Жуан, Командор, Мазетто || [[Дон Жуан (опера)|«Дон Жуан»]] || [[Вольфґанґ Амадей Моцарт]]
|-
| Ліндорф, Дапертутто, Коппеліус, <br/>Міракль || «[[Казки Гофмана]]» || [[Жак Оффенбах]]
|-
| Спарафучіле || «[[Ріголетто]]»|| [[Джузеппе Верді]]
|-
| Зарастро, Оратор посвячених, <br/>Принц Пріст || «[[Чарівна флейта]]» || [[Вольфґанґ Амадей Моцарт]]
|-
| Рене, король Провансу|| «[[Іоланта]]»|| [[Чайковський Петро Ілліч|Петро Ілліч Чайковський]]
|-
| Коллен, Марсель || [[Богема (опера)|«Богема»]] || [[Джакомо Пуччіні]]
|-
| Мефістофель || [[Фауст (опера)|«Фауст»]] || [[Шарль Ґуно]]
|-
| Банко || [[Макбет (опера)|«Макбет»]] || [[Джузеппе Верді]]
|-
| Джовàнні да Прòчіда || [[Сицилійська вечірня (опера)|«Сицилійська вечірня»]] || [[Джузеппе Верді]]
|-
| Філіп II, король Іспанії || «[[Дон Карлос]]» ||[[Джузеппе Верді]]
|-
| Базиліо || «[[Севільський цирульник]]» || [[Джоаккіно Антоніо Россіні]]
|-
| Ральф || {{Не перекладено|Пертська красуня (опера)|«Пертська красуня»||La jolie fille de Perth}} || [[Жорж Бізе]]
|-
| Граф Родольфо || «[[Сомнамбула]]» || [[Вінченцо Белліні]]
|-
| Дон Альфонсо || «[[Так чинять усі]]» || [[Вольфґанґ Амадей Моцарт]]
|-
| Демон|| {{Не перекладено|Демон (опера)|«Демон»||The Demon (opera)}} || [[Рубінштейн Антон Григорович|Антон Григорович Рубінштейн]]
|-
| Смерть, Гучномовець || {{Не перекладено|Імператор Атлантиди (опера)|«Імператор Атлантиди»||Der Kaiser von Atlantis}} || [[Віктор Ульман]]н
|-
| Священик, Борсук, Браконьє́р || «Пригоди лукавої Лисички» || [[Леош Яначек]]
|}

=== Дискографія ===

==== Вінілові платівки (LP) ====
* 2001&nbsp;— MC Solaar ‎– Cinquieme As<ref>[https://www.discogs.com/MC-Solaar-Cinquieme-As/release/400715MC Solaar ‎– Cinquieme As]{{ref-fr}}</ref>

==== Аудіокасети ====
* 1990&nbsp;— «Пісня Дударика»<ref>[http://www.dudaryk.ua/ua/discography/100 Офіційний сайт хорової капели «Дударик». Дискографія]</ref>
* 1990&nbsp;— «Свята Літургія»<ref>[http://www.dudaryk.ua/ua/discography/101 Офіційний сайт хорової капели «Дударик». Дискографія]</ref>
* 1992&nbsp;— «Дударик»<ref>[http://www.last.fm/music/Дударик/+wiki Дударик.Biography]</ref>

==== Лазерні диски ====

===== DVD =====
* 1995&nbsp;— «Дідона і Еней». Опера в 3-х діях.<ref>[http://aleph.lsl.lviv.ua:8991/F/4AK78JNSEF8DYM18E71J9VDLGTFJ5CLXU2GPUT6C4BJ8Q2NQRS-00173?func=full-set-set&set_number=199574&set_entry=000001&format=999 Електронний каталог Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника]</ref>
* 2000&nbsp;— «Війна і мир» Сергія Прокоф'єва<ref>[http://www.opera-collection.net/video/composp/prokofievs.htm Serguei PROKOFIEV&nbsp;— Guerre et Paix]{{ref-fr}}</ref>
* 2000&nbsp;— «Війна і мир» Сергія Прокоф'єва<ref>[http://www.naxos.com/catalogue/item.asp?item_code=107029]{{ref-en}}</ref>
* 2008&nbsp;— «Війна і мир» Сергія Прокоф'єва<ref>[http://multidisk.ru/goods__Opera47_.htm Сергей Прокофьев&nbsp;— Война и Мир]{{ref-ru}}</ref>
* 2005&nbsp;— «Соловей» Ігоря Стравінського<ref>[https://www.bol.com/nl/p/i-stravinsky-le-rossignol/1002004000103324/$?_requestid=279387 I.Stravinsky&nbsp;— Le Rossignol]{{ref-fr}}</ref>
* 2011&nbsp;— «Імператор Атлантиди» Віктора Ульманна<ref>[http://www.operapassion.com/dvderkavonat.html DVD92943 Der Kaiser von Atlantis by Ullmann&nbsp;— Szeged 2011]{{ref-hu}}</ref>

===== CD =====
* 1996&nbsp;— Сольний концерт у Парижі.<ref name="Post-Поступ. 1996"/>
* 1997&nbsp;— «Найкращий Реквієм світу»<ref>[https://www.muziekweb.nl/Link/DBX4528/Le-plus-beau-requiem-du-monde?WorkID=U00001430663 Le plus beau requiem du monde]{{ref-fr}}</ref>
* 1998&nbsp;— «Найкращий Реквієм світу»<ref>[http://www.arkivmusic.com/classical/album.jsp?album_id=17256&album_group=14 Le Plus Beau Requiem Du Monde / Lore, Vidal, Garayt, Et Al]{{ref-fr}}</ref>
* 1999&nbsp;— «Соловей» Ігоря Стравінського<ref>[http://www.arkivmusic.com/classical/Name/Wassyl-Slipak/Performer/43270-2 Stravinsky: Le Rossignol, Renard / Dessay, Conlon]{{ref-fr}}</ref>
* 2001&nbsp;— «Соловей» Ігоря Стравінського<ref>[http://www.1cdguide.ru/composers/stravin2.php Рекомендуемые записи сочинений И.&nbsp;Ф.&nbsp;Стравинского]{{ref-ru}}</ref>
* 2001&nbsp;— «Нова музика України&nbsp;— композитори, твори, виконавці. Мультимедійна база даних»<ref>[http://anm.odessa.ua/u_b-cd10.html НОВА МУЗИКА УКРАЇНИ&nbsp;— КОМПОЗИТОРИ, ТВОРИ, ВИКОНАВЦІ Мультимедійна база даних]</ref><ref>[http://anm.odessa.ua/CD10.html «NEW MUSIC OF UKRAINE&nbsp;— COMPOSERS, WORKS, PERFORMERS» MULTIMEDIA DATABASE (CD-ROM)]</ref>
* 2001&nbsp;— MC Solaar ‎– Cinquieme As<ref>[https://www.discogs.com/MC-Solaar-Cinquieme-As/release/8629624 MC Solaar ‎– Cinquieme As]{{ref-fr}}</ref>
* 2001&nbsp;— MC Solaar ‎– Cinquieme As<ref>[https://www.discogs.com/MC-Solaar-Cinquieme-As/release/764158 MC Solaar ‎– Cinquieme As]{{ref-fr}}</ref>
* 2009&nbsp;— «Євге́ній Онє́гін»<ref>[http://en.tchaikovsky-research.net/pages/Yevgeny_Onegin:_Recordings Yevgeny Onegin: Recordings, 2009.]{{ref-en}}</ref>
* 2010&nbsp;— «Соловей» Ігоря Стравінського<ref>[http://www.allmusic.com/album/igor-stravinsky-le-rossignol-renard-oedipus-rex-mw0001974366 Natalie Dessay / James Conlon / Franz Welser-Möst Igor Stravinsky: Le Rossignol; Renard; Oedipus rex]{{ref-fr}}</ref>
* 2015&nbsp;— «Імператор Атлантиди» Віктора Ульманна<ref>[http://zvooq.com/release/3136631/ The Figure of the Tyrant]{{ref-fr}}</ref><ref>[http://www.forumopera.com/cd/der-kaiser-von-atlantis-degenere-regenere Der Kaiser von Atlantis]{{ref-fr}}</ref>
* 2016&nbsp;— «Імператор Атлантиди» Віктора Ульманна<ref>[http://www.facundoagudin.net/?p=240 DER KAISER VON ATLANTIS&nbsp;— NEW RELEASE]{{ref-fr}}</ref>

== Нагороди ==
* 1994 рік&nbsp;— Гран-прі на 10 Міжнародному конкурсі «Гран-Прі France Telecom» у [[Клермон-Ферран|м. Клермон-Феррані]] ([[Франція]]);<ref name="ReferenceD">[http://www.wassylslipak.com/#!repertoire/cm2j] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180218115102/http://www.wassylslipak.com/#!repertoire/cm2j|date=18 лютого 2018}}Офіційний сайт Василя Сліпака</ref>
* 1994 рік&nbsp;— Гран-прі глядацьких симпатій на 10 Міжнародному конкурсі «Гран-Прі France Telecom» у [[Клермон-Ферран|м.&nbsp;Клермон-Феррані]] ([[Франція]]);<ref name="ReferenceD"/>
* 1998&nbsp;рік&nbsp;— приз «Молода надія» на Міжнародному конкурсі у [[Марманд|м.&nbsp;Марманд]] ([[Франція]]);<ref>{{Cite web |url=http://www.cfpl.org/fichier_fiche.php?idart=207 |title=Le fichier lyrique |accessdate=24 серпня 2016 |archive-date=5 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170805221148/http://www.cfpl.org/fichier_fiche.php?idart=207 }}</ref>
* 15 жовтня 2011 року<ref>{{Cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/1261631-ukranets_vasil_slpak_stav_peremogtsem_mgnarodnogo_opernogo_konkursu_festivalyu_v_ugorshchin_1049453.html |title=Ваш С. Українець Василь Сліпак став переможцем Міжнародного конкурсу-фестивалю в Угорщині / Степан Ваш // Укрінформ. — 2011. — 17 жовтня. |accessdate=13 листопада 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171114040209/https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/1261631-ukranets_vasil_slpak_stav_peremogtsem_mgnarodnogo_opernogo_konkursu_festivalyu_v_ugorshchin_1049453.html |archivedate=14 листопада 2017 |deadurl=yes }}</ref> став фіналістом Міжнародного оперного конкурсу Armel, здобувши приз «Найкращий чоловічий виступ»;<ref>[http://www.music-review.com.ua/mr/mr.nsf/0/EE614D926410D749C225793200483DBD?OpenDocument Ваш С. Український співак здобув перемогу на міжнародному оперному конкурсі «Armel» в Угорщині / Степан Ваш // Music-review Ukraine.&nbsp;— 2011.&nbsp;— 23 жовтня.]</ref>
* 19 вересня 2015 року [[Філарет (Патріарх Київський)|Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет]] нагородив [[Медаль «За жертовність і любов до України»|медаллю «За жертовність і любов до України»]];<ref>{{Cite web |url=http://cultua.media/veleten-duhu |title=Дичко Х. Велетень духу / Христина Дичко // Культура і життя. — 2016. — 30 червня. |accessdate=8 липня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170805222500/http://cultua.media/veleten-duhu |archivedate=5 серпня 2017 |deadurl=yes }}</ref>
* 30 червня 2016&nbsp;року&nbsp;— [[Орден «За мужність»]] I&nbsp;ст.(посмертно)&nbsp;— за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові''.<ref>{{УПУ|280/2016|30 червня 2016|Про нагородження В.Сліпака орденом «За мужність»|link=http://www.president.gov.ua/documents/2802016-20235}}</ref><ref>[http://www.president.gov.ua/news/glava-derzhavi-nagorodiv-vasilya-slipaka-ordenom-za-muzhnist-37503 Глава держави нагородив Василя Сліпака орденом «За мужність»] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 30 червня 2016</ref><ref>[http://nplu.org/storage/files/Infocentr/Pratsivniki_kulturi_i_mistetstva_Ukraini_inozemni_gromadani_udostoeni_derzh_nagorod_pochesnih_zvan_Ukraini/2016/Nag.1.pdf ПРАЦІВНИКИ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ, ІНОЗЕМНІ ГРОМАДЯНИ, УДОСТОЄНІ ДЕРЖАВНИХ НАГОРОД, ПОЧЕСНИХ ЗВАНЬ УКРАЇНИ у І півріччі 2016 року. С.6.]</ref>
* 20 лютого 2017&nbsp;року&nbsp;— звання [[Герой України]] та [[Орден «Золота Зірка»]] (посмертно)&nbsp;— ''за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові''.<ref>{{УПУ|42/2017|20 лютого 2017|Про присвоєння В.Сліпаку звання Герой України}}</ref><ref>[http://www.president.gov.ua/news/prezident-prisvoyiv-zvannya-geroj-ukrayini-zagiblomu-uchasni-40114 Президент присвоїв звання Герой України загиблому учаснику АТО Василю Сліпаку // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 20 лютого 2017&nbsp;р.]</ref>
* 11 березня 2018 року&nbsp;— відзнака ДУК ПС «[[Бойовий Хрест Корпусу]]» (посмертно)&nbsp;— вшановуючи пам'ять та засвідчуючи довічне перебування в лавах Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор».<ref>[https://pravyysektor.info/duk-ps-nakazy-2018/nakaz-no-9918 Наказ №&nbsp;99/18 // Офіційний вебсайт ДУК ПС.&nbsp;— 2018.&nbsp;— 11 березня.]</ref><ref>[http://forpost.lviv.ua/novyny/10665-pravyi-sektor-posmertno-nahorodyv-piatokh-biitsiv «Правий сектор» посмертно нагородив п'ятьох бійців із Львівщини // ФОРПОСТ. Громадський портал Львова.&nbsp;— 2018.&nbsp;— 14 березня.]</ref>
* 29 червня 2020 року — статус народного визнання «Лицар Доброї Волі» (посмертно) — за добровольчу участь та виявлений героїзм у бойових діях за волю та незалежність України. Відзнака міжнародного проєкту «Фундація національно-патріотичного єднання і духовності «Лицар Доброї Волі».<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=GgLzIJbjito Посвята на Статус народного визнання "Лицар Доброї Волі". Василь Сліпак посмертно]</ref>

== Цікаві факти ==
* Василько-Дударик&nbsp;— так ще змалку називали Василя сусіди.<ref>[http://www.peoplesproject.com/news/vichna-pamyat-sogodni-vasilevi-slipaku-vipovnilosya-b-42/ Вічна пам'ять! Сьогодні Василеві Сліпаку виповнилося б 42]</ref>
* У час, коли Василь Сліпак почав віднаходити свій особливий дар&nbsp;— унікальний контртенор, який звучав як поважне мецо-сопрано, він із Юрієм Коласою на одній репетиції «Дударика» імітував [[Монсеррат Кабальє]] та [[Фредді Мерк'юрі]], виконавши «Барселону». Це всім дуже сподобалося, і відтоді при кожній нагоді їх просили заспівати це ще раз.<ref>[http://dyvensvit.org/top/1003188/ ВЛАДИКА БОРИС ҐУДЗЯК ПРО ВАСИЛЯ СЛІПАКА]</ref>
* [[Кочубей Юрій Миколайович|Юрій Кочубей]], [[Надзвичайний і Повноважний Посол (Україна)|Надзвичайний і Повноважний Посол України]] у [[Франція|Французькій Республіці]] (1992—1997), першим на офіційному рівні інформував [[Україна|Україну]] про перемогу у [[Клермон-Ферран|м. Клермон-Феррані]] у 1994&nbsp;р.
* Партії чотирьох дияволів з опери [[Жак Оффенбах|Оффенбаха]] «[[Казки Гофмана]]» на півдні [[Італія|Італії]] Василеві Сліпаку згадували дуже довго. Глядачі аплодували стоячи і казали, що він&nbsp;— природжений Мефістофель.<ref>[http://ukrkongress.lv/ua/announcement/shilimo_golovi_gromadyani_velikiy_ukrayinec_zaginuv_sogodni_zahishchayuchi_batkivshchinu_ta_kojnogo_z_nas/ Конгрес українців Латвії.]</ref>
* У Ліонській опері ([[Франція]]) 25 травня 2014 року в «Аїді» вийшов на сцену з прапором України.<ref>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10152175535567672&set=a.10151099675967672.437964.555927671&type=3&theater Михаил Альперович у соціальній мережі Facebook/ 25/05/2014 h/]</ref>
* Посилка з особистих речей оперного співака Василя Сліпака довела колишнього бійця АТО до сліз.<ref>[http://galinfo.com.ua/news/opernyy_spivak_podilyvsya_garderobom_z_biytsem_ato_shcho_vernuv_u_selo_u_oboh_46_rozmir_201823.html А.Будновська Оперний співак поділився гардеробом з бійцем АТО, що вернув у село: у обох 46 розмір. galinfo.&nbsp;— 2015.&nbsp;— 7 серпня]</ref>
* «Місяць на небі»&nbsp;— улюблена пісня Василя Сліпака.<ref>Поліщук Т. Великий зал консерваторії назвуть ім'ям Василя Сліпака /Тетяна Поліщук // День.&nbsp;— 2017.&nbsp;— 13 травня.</ref>
* Як на передовій рятував братів наших менших.<ref>[https://hromadskeradio.org/ru/programs/tochky-opory/zhinky-v-ato-na-viyni-my-znayshly-svoyu-gidnist Халецька К. Жінки в АТО: «На війні ми знайшли свою гідність» / Катерина Халецька // Громадське радіо.&nbsp;— 2017.&nbsp;— 13 квітня.]</ref>
* [[Омелян Володимир Володимирович|Володимир Омелян]], міністр інфраструктури України, двоюрідний брат співака.<ref>[http://espreso.tv/news/2016/06/30/ministr_omelyan_podilyvsya_spogadamyy_pro_vbytogo_v_ato_brata_vasylya_slipaka Міністр Омелян поділився спогадами про вбитого в АТО брата Василя Сліпака]</ref><ref>[http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1588729 Загиблий в АТО співак Василь Сліпак виявився братом міністра (ФОТО)]</ref>
* Перший доброволець, якого визнала офіційна влада й нагородив [[Президент України]] [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]].
* Василь Сліпак&nbsp;— народний Герой України&nbsp;— «[[Вашингтон пост (газета)|Вашингтон пост]]».<ref>[http://mobile.nytimes.com/2016/07/01/world/europe/wassyl-slipak-who-left-paris-opera-for-ukraine-war-dies-at-41.html?_r=0&referer=https://www.google.co.uk/ Wassyl Slipak, Who Left Paris Opera for Ukraine War, Dies at 41]</ref>
* Проект «[[Дзеркало тижня. Україна|Дзеркала тижня. Україна]]» показує долю України через долі різних людей.<ref>[http://nsju.org/article/view/5768 Служба інформації НСЖУ.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 22 серпня.]</ref>
* Звернення [[Львівська міська рада|Львівської міської ради]] до [[Голови Верховної Ради України]] [[Парубій Андрій Володимирович|А.Парубія]] щодо внесення подання до [[Президент України|Президента України]] про присвоєння почесного звання «Герой України» посмертно львів'янину Василю Сліпаку, який загинув в зоні АТО.<ref>[https://www.lvivrada.gov.ua/images/zvernennia/zvernennja_2016/20_10_16-7.jpg Інформаційний портал депутатів Львівської міської ради. 26.10.2016&nbsp;р.]</ref>
* Міський голова Львова [[Садовий Андрій Іванович|Андрій Садовий]] від імені громади міста звернувся до [[Президент України|Президента України]] з ініціативою надати звання «[[Герой України]]».<ref>[http://city-adm.lviv.ua/news/society/public-sector/235060-mer-lvova-prosyt-prezydenta-ukrainy-prysvoity-heroia-ukrainy-vasyliu-slipaku Мер Львова просить Президента України присвоїти «Героя України» Василю Сліпаку]</ref><ref>[http://wz.lviv.ua/news/185266-mer-lvova-prosyt-prezydenta-ukrainy-prysvoity-heroia-ukrainy-vasyliu-slipaku Мер Львова просить Президента України присвоїти «Героя України» Василю Сліпаку // Високий Замок.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 19 жовтня.]</ref>
* Співак надихнув [[Павличко Богдана Михайлівна|Дану Павличко]] на створення путівника Awesome Lviv.<ref>[http://1plus1.ua/snidanok-z-1-1/video/u-lvovi-prezentuvali-anglomovnij-putivnik У ЛЬВОВІ ПРЕЗЕНТУВАЛИ АНГЛОМОВНИЙ ПУТІВНИК]</ref> Презентація 11.11.2016&nbsp;р.<ref>[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/posts/693139584195134 The Wassyl Slipak Foundation]</ref>
* Колегія [[Міністерство культури України|Міністерства культури України]] рекомендувала Національній музичній академії України присвоїти Великому залу Академії ім'я Василя Сліпака.<ref>[http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=249626763 Колегія Мінкультури рекомендувала Національній музичній академії України присвоїти Великому залу Академії ім'я Василя Сліпака // Урядовий портал.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 27 грудня.]</ref>
* У мультимедійному залі музейного комплексу «Громадянський подвиг мешканців Дніпропетровщини», або скорочено&nbsp;— «Музей АТО», можна почути голос співака.<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2184904-tatu-povertajsa-zivim-muzej-ato-u-dnipri.html Блик Л. «Тату, повертайся живим». Музей АТО у Дніпрі / Людмила Блик // Укрінформ.&nbsp;— 2017.&nbsp;— 02 березня.]</ref>
* 10 квітня 2017&nbsp;р. нагороду «Зірка Героя» отримали батьки Василя Надія Василівна та Ярослав Володимирович.<ref>[http://www.president.gov.ua/news/poki-ye-taki-geroyi-mi-neperemozhni-prezident-vruchiv-zirku-40930 Президент України Петро Порошенко. Офіційне інтернет представництво. 10.04.2017&nbsp;р.]</ref>
* Людмила Огнєва, дослідниця української вишивки, за фотографією відтворила орнамент сорочки Василя Сліпака.<ref>[http://city-adm.lviv.ua/news/culture/238934-z-donetska-do-lvova-vystavka-kulturnyi-prostir-donbasu-pryikhala-v-muzei-ifranka З Донецька до Львова: виставка «Культурний простір Донбасу» приїхала в музей І.Франка // Офіційний вебсайт Львівської міської ради.&nbsp;— 2017.&nbsp;— 21 квітня.]</ref>
* 27 січня 2018&nbsp;р. українська громада Франції звернулася до міністра закордонних справ України [[Клімкін Павло Анатолійович|Павла Клімкіна]] з проханням надати ім'я Василя Сліпака, Героя України, соліста Паризької національної опери, [[Український культурно-інформаційний центр у Франції|українському культурно-інформаційному центру у Франції]]<ref>[http://m.tyzhden.ua/Culture/208355 Звернення української громади Франції до міністра закордонних справ України Павла Клімкіна // Тиждень.&nbsp;— 2018.&nbsp;— 27 січня.]</ref>
* Перебуваючи на передовій, перекладав французькою мовою фільм української продюсерки «Ми воїни».<ref>[https://www.youtube.com/watch?time_continue=36&v=wyCIN9jksM8 Пам'яті Василя Сліпака: спецвипуск Рандеву. Хв 22.40]</ref>
* Селекціонер Ігор Хорош вивів новий сорт ірисів і назвав «Василь Сліпак».<ref>[http://www.irises.com.ua/catalog.htm?id_category=28&page=0 Сад ірисів Ігоря Хороша]</ref>

=== Відеоархів ===

==== Опери ====
{|class="wikitable"
|-
! Рік
! Партія
! Опера
! Примітки
|-
|-
| 2000 року
| Другий німецький генерал
| «Війна і мир», Сергій Прокоф'єв
| Франція. Опера Бастилія. Оркестр і хори Опери Бастилії. Диригент&nbsp;— Гарі Бертіні. Тривалість: 3.31.17 хв [https://www.youtube.com/watch?v=yzgiK-hQZGg&feature=player_embedded]
|-
|-
| 2004 року
| Перший японський посол
| «Соловей», Ігор Стравінський
| Франція. Опера Бастилія. Оркестр і хори Опери Бастилії. Диригент&nbsp;— Джеймс Конлон. Тривалість: 48.09 хв [https://www.youtube.com/watch?v=DIOYX7Y27qM]
|-
|-
| 2012 року
| Дон Жуан
| «Дон Жуан», В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарт
| Це був адаптований варіант постановки опери для юного глядача, автор Франсіс Ніколас, мистецька компанія «Ніагара» (Франція). Тривалість: 29.16 хв [https://vimeo.com/36096929]
|-
|}

==== Партії з опер ====
{|class="wikitable"
|-
! Рік
! Партія
! Опера
! Примітки
|-
|-
| вересень 2012 року.
| Рамфіс, верховний жрець
| «Аїда». Джузеппе Верді.
| У супроводі симфонічного оркестру. Франція. У залі опери просто неба (Париж). Тривалість: 4.46 хв [https://www.youtube.com/watch?v=15doenQ-LLM]
|-
|-
| липень 2013 року.
| Ескамільо
| «Кармен». Жорж Бізе.
| На Фестивалі оперети&nbsp;— Екс-ле-Бен (Франція). У супроводі симфонічного оркестру, диригент Андрій Шевчук. Тривалість: 6.01 хв [https://www.youtube.com/watch?v=yciU-G3x7DI]. Запис: Festival de l'opérette d'Aix les Bains. Тривалість 5.45. [https://www.facebook.com/pg/Festivaloperettesaixlesbains/videos/?ref=page_internal]
|-
|-
| липень 2013 року.
| Ескамільо
| «Кармен». Жорж Бізе.
| На Фестивалі оперети&nbsp;— Екс-ле-Бен (Франція). Партію Кармен виконує Гоша Ковалінська. У супроводі симфонічного оркестру, диригент Андрій Шевчук. Тривалість: 2.05 хв [https://www.youtube.com/watch?v=dC0C3eDH1FY]
|-
|-
| 24-25 травня 2014 року.
| Рамфіс
| «Аїда». Джузеппе Верді.
| У залі «Амфітеатр 3000» на 3220 місць у Ліоні (Франція). У супроводі симфонічного оркестру, диригент Андрій Шевчук. Тривалість: 11.07 хв (з хв 8.02).[https://www.youtube.com/watch?v=oHfkEW7UX7Y]
|-
|-
|  7 листопада 2015 року.
| Смерть, Гучномовець, «Імператор Атлантиди» Віктор Ульман
| У супроводі симфонічного оркестру Опери Грасліна. Диригент Річард Боудгарам.
| В оперному театрі Граслін м. Нанта (Франція). Тривалість: 7.46 хв [https://vimeo.com/123286278][https://www.youtube.com/watch?v=AEkoNOLVF8k]
|-
|-
| 2 грудня 2015 року.
| Тореадор
| «Кармен». Жорж Бізе.
| У театрі м. Пюто (Франція). У супроводі симфонічного оркестру Національної опери м. Русе (Болгарія), диригент Михаіл Тодоров. Тривалість: 5.22 хв [https://www.youtube.com/watch?v=tqJf3Bkecyg]
|-
|-
| 15 січня 2016 року.
| Лікар, Борсук «Пригоди лисички-шахрайки» Леош Яначек.
| У супроводі симфонічного оркестру. Диригент Лаурент Куніот.
| Компанія «Arcal» (Франція). На сцені оперного театру м. Безансона (Франція) Тривалість: 6.45 хв [https://vimeo.com/158633727][http://www.arcal-lyrique.fr/hommage-a-wassyl-slipak/]
|-
|}

==== Концертне виконання творів ====
{|class="wikitable"
|-
! Рік
! Арія, опера
! Примітки
!
|-
| квітень 1995 року
| Аріозо Керубіно, «Весілля Фігаро». В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта
| Київ, Національний палац мистецтв «Україна». Телеппрограма «Класік-прем'єр». Автори та ведучі: Тетяна Міленіна та Віктор Лифанчук.
| Заслужений академічний симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України, диригент&nbsp;— Володимир Сіренко. Запис Національна телекомпанія України. Тривалість: 4,02 хв [https://www.youtube.com/watch?v=nFKqDw6ed_g]
|-
|-
| 8-10 грудня 1995 року
| Юнга, «Дідона й Еней». Генрі Перселл
| Львів. Перше концертне виконання (мовою оригіналу) в Україні опери англійського барокового композитора.
| Акт II, частина I. Камерний оркестр Львівської музичної академії «Perpetuum Mobile», музичний керівник та диригент&nbsp;— Георгій Павлій, хор студентів ЛДМІ ім. М. Лисенка (керівник&nbsp;— Ярослав Гнатовський). &nbsp;— Василь Сліпак. Зал органної та камерної музики. Запис Львівської студії радіо і телебачення. Тривалість: 7.25 хв [https://www.youtube.com/watch?v=l0-nn7yGuwQ] [https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/posts/638239613018465]
|-
|-
| 8-10 грудня 1995 року
| Юнга, «Дідона й Еней». Генрі Перселл
| Львів. Перше концертне виконання (мовою оригіналу) в Україні опери англійського барокового композитора.
| Акт II, частина I. Камерний оркестр Львівської музичної академії «Perpetuum Mobile», музичний керівник та диригент&nbsp;— Георгій Павлій, хор студентів ЛДМІ ім. М. Лисенка (керівник&nbsp;— Ярослав Гнатовський). &nbsp;— Василь Сліпак. Зал органної та камерної музики. Запис Львівської студії радіо і телебачення. Тривалість: 7.25 хв [https://www.youtube.com/watch?v=AVBdQaBRpgU] [https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/posts/638501186325641]
|-
|-
| травень 2006 року.
| «Зізнання у коханні»
| Твори на вірші О.Пушкіна, музика Ю.Гальперіна.
| У супроводі автора&nbsp;— Юлія Гальперіна. Театр «Аталант». Париж (Франція).[https://www.youtube.com/watch?v=x3kLequ9G3w]
|-
|-
| 24 серпня 2008 року.
| «Ой зійшла зоря»
| (Почаївська дума). Обробка слів&nbsp;— О.Грама, обробка мелодії&nbsp;— М.Леонтович.
| У супроводі хору «Дударик». Диригент Дмитро Кацал. Львів, проспект Т.Шевченка. Концерт до Дня незалежності України. Автор: Орест Сліпак.[https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/videos The Wassyl Slipak Foundation]
|-
|-
| 24 червня 2010 року.
| Борис Годунов, «Борис Годунов» Модест Мусоргський
| Спільно із Міжнародним оркестром Парижа під керівництвом Аміна Койдера.
| ЮНЕСКО, Амфітеатр, Париж. Тривалість: 15.59 хв [https://vimeo.com/15703846]
|-
|-
| 2010 рік.
| Алеко, «Алеко». Сергій Рахманінов
| (Весь табор спит). У супроводі Наталії Медведєвої.
| Париж. Тривалість: 5.56 хв [https://vimeo.com/21028553]
|-
|-
| 10 лютого 2010 року.
| Базиліо, «Севільський цирульник». Джоаккіно Россіні
| У супроводі симфонічного оркестру «Bel'Arte». Диригент Річард Боудгарам.
| Париж. Тривалість: 5.56 хв [https://myspace.com/wassylslipak/video/-la-calunnia-basilio-il-barbiere-di-siviglia/107830198]
|-
|-
| 15 жовтня 2011 року.
| Тореадор, «Кармен». Жорж Бізе
| У супроводі симфонічного оркестру.
| З арією Тореадора з опери «Кармен» здобув приз 4-го Міжнародного оперного конкурсу Armel «Найкращий чоловічий виступ». Сегед (Угорщина). Тривалість: 5.52 хв [https://vimeo.com/30752600][https://www.youtube.com/watch?v=q0yKwNIE_9k]
|-
|-
| 19 жовтня 2012 року.
| Реквієм Дж. Верді
| у супроводі «Accords Libres», ансамблю вокалістів м. Брессюїр (Франція)
| м. Ніор (Франція). Тривалість: 5.36 хв [https://www.youtube.com/watch?v=jqSNrUPgNbI] [https://www.facebook.com/100011374301666/videos/vb.100011374301666/300123093710165/?type=2&theater Ensemble Choral Coream. 05.07.2016&nbsp;р.][https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/posts/652032961639130 The Wassyl Slipak Foundation][https://www.youtube.com/watch?v=jqSNrUPgNbI]
|-
|-
| 9 грудня 2012 року.
| Німецький реквієм. Й.Брамс
| У супроводі Еріка Беауфохера та Флорента Мальгевеля та хору під керуванням Філіпа Пеатіера. Частина 3&nbsp;— Herr, lehre doch mich, dass ein Ende mit mir haben muss («Господи, навчи мене…»). Тривалість: 3.46 хв
| У церкві м. Сен-Гальм'є (Франція).<ref>{{Cite web |url=http://www.wassylslipak.com/#!BRAHMS |title=EIN DEUTSCHES REQUIEM/zoom/c1ev2/image5qn |accessdate=29 червня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180218115102/http://www.wassylslipak.com/#!BRAHMS |archivedate=18 лютого 2018 |deadurl=yes }}</ref> [https://www.youtube.com/watch?v=97ZfQhepN2I]
|-
|-
| 2012 рік.
| Мефістофель (серенади), «Фауст». Шарль Ґуно
| У ЮНЕСКО, Париж (Франція). Спільно із Міжнародним оркестром Парижа під керівництвом Аміна Койдера.
| Тривалість: 2.40 хв [https://www.youtube.com/watch?v=Aa70f0PojAA]
|-
|-
| 2012 рік.
| Мефістофель (куплети), «Фауст». Шарль Ґуно
| У ЮНЕСКО, Париж (Франція). У супроводі симфонічного оркестру «Bel'Arte». Диригент Річард Боудгарам.
| Це була улюблена арія В.&nbsp;Сліпака. Звідси позивний «Міф», з яким воював на передовій. Тривалість: 2.26 хв [https://www.youtube.com/watch?v=E9iGbQKtFmE]
|-
|-
| 2012 рік.
| Лепорелло, слуга Дон-Жуана. «Дон Жуан». Вольфґанґ Амадей Моцарт
| У супроводі симфонічного оркестру «Bel'Arte». Диригент Річард Боудгарам.
| Тривалість: 6.19 хв [https://www.youtube.com/watch?v=Aa70f0PojAA]
|-
|-
| 2012 рік.
| Дон Жуан, «Дон Жуан». Вольфґанґ Амадей Моцарт
| Адаптований варіант для юного глядача. Автор Франсіс Ніколас.
| Культурно-мистецький проект компанії «Ніагара». (Франція). Тривалість: 29.16 хв [https://vimeo.com/36096929]
|-
|-
| 18 липня 2013 року.
| Mentre gonfiarsi l'anima. Концерт «Верді-Гала»
| У супроводі камерного оркестру «Нова Європа». Диригент Ніколас Краузе.
| У Палаці герцогів Бургундських м. Діжона (Франція). Тривалість: 6.47 хв [https://www.youtube.com/watch?v=GwgqPQmqGp8]
|-
|-
| 18 липня 2013 року.
| «Libiamo». Концерт «Верді-Гала»
| У супроводі камерного оркестру «Нова Європа». Диригент Ніколас Краузе.
| У Палаці герцогів Бургундських м. Діжона (Франція). Тривалість: 3.09 хв [https://www.youtube.com/watch?v=0zsKnpd_YYU]
|-
|-
| 29 вересня 2013 року.
| Князь Ігор, «Князь Ігор». Олександр Бородін
| 5-й бієнале Музичні зустрічі на [[Луара|Луарі]] (Франція).
| У Палаці герцогів Бургундських м. Діжона (Франція). Тривалість: 6.47 хв [https://www.youtube.com/watch?v=YikLBkvj6Xc]
|-
|-
| 6 березня 2014 року.
| Гремін, «Євгеній Онєгін». Петро Чайковський
| Концерт франко-російської дружби.
| У Російському центрі науки і культури у Парижі (Франція). Тривалість: 5.57 хв [https://www.youtube.com/watch?v=95PQ4ph5bWU]
|-
|-
| 6 березня 2014 року.
| Алеко, «Алеко». Сергій Рахманінов
| Концерт франко-російської дружби.
| У Російському центрі науки і культури у Парижі (Франція). Магалі Альбертіні (фортепіано). Тривалість: 5.37 хв [https://www.youtube.com/watch?v=A6qhXqt-IhE&feature=autoshare]
|-
|-
| 9 березня 2014 року.
| «Ой зійшла зоря». (Почаївська дума). Обробка слів&nbsp;— О.Грама, обробка мелодії&nbsp;— М.Леонтович.
| Концерт до Дня народження Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка. Париж. 09.03.14..
| У соборі святого Володимира Великого у Парижі (Франція). Автор: Леся Микитин. Тривалість: 4,46 хв [https://www.youtube.com/watch?v=K5ZzT32z99E]
|-
|-
| 20-21 березня 2014 року.
| «Месія». Георг Фрідріх Гендель
| У супроводі 200 хористів та камерного оркестру «Нова Європа». Диригент Ніколас Краузе.
| Виконання у церквах міст Сен-Перре, Сен-Жермен (Франція). Тривалість: 3.25 хв [https://www.youtube.com/watch?v=TaTRR073oec&list=PL_3aqtdmX-sb-6hhL72YuqYOQxBdKZ3C-]
|-
|-
| 10 травня 2014 року.
| «Mentre gonfiarsi l'anima» з опери «Аттіла» Джузеппе Верді.
| У супроводі хору м. Монружа (Франція) та камерного оркестру «Нова Європа». Диригент Ніколас Краузе.
| Виконання у залі дзвіниці м. Монружа, що на сьогодні є культурним центром і Салоном сучасного мистецтва Монружа (Франція). Тривалість: 6.47 хв [https://www.youtube.com/watch?v=GwgqPQmqGp8][https://www.facebook.com/wassylslipakfoundation/posts/639573832885043 The Wassyl Slipak Foundation]
|-
|-
| 27 червня 2014 року.
| «Щаслива будь». муз. Василя Барвінського, сл. Богдана Лепкого.
| Концертмейстер&nbsp;— Ірина Рябчун.
| Український культурно-інформаційний центр. Париж (Франція). Тривалість: 2.53 хв [https://www.youtube.com/watch?v=fqRRYBMl7RE]
|-
|-
| 4 листопада 2014 року.
| Базиліо, арія «La calunnia è un venticello», «Севільський цирульник». Джоаккіно Россіні
| У ЮНЕСКО, Париж (Франція). У супроводі симфонічного оркестру.
| Гала-концерт пам'яті Бориса Христова. Париж (Франція). Тривалість: 4,22 хв [https://www.youtube.com/watch?v=-vzYMQHW05c]. Тривалість: 1.25.24 хв [https://www.youtube.com/watch?v=sWoVirfsZwk]
|-
|-
| 4 листопада 2014 року.
| Мефістофель (куплети), «Фауст». Шарль Ґуно
| У ЮНЕСКО, Париж (Франція). У супроводі симфонічного оркестру.
| Гала-концерт пам'яті Бориса Христова. Париж (Франція). Тривалість: 2,15 хв [https://www.youtube.com/watch?v=xr0YFZ8SOzg]. Тривалість: 1.25.24 хв [https://www.youtube.com/watch?v=sWoVirfsZwk]
|-
|-
| 14 липня 2015 року.
| Благодійний концерт у Парижі.
| Концертмейстер&nbsp;— | У Культурно-інформаційному центрі Посольства України у Франції благочинний концерт на користь сиріт війни в Україні та воїнів&nbsp;— захисників Батьківщини.
| Автор: Володимир Шпиньов. Тривалість: 1.16 хв [https://www.youtube.com/watch?v=SNtiQiXxkw0]. Тривалість: 22,15 хв [https://www.youtube.com/watch?v=-JTGCscUC6U]. Тривалість: 14.06 хв [https://www.youtube.com/watch?v=BF5MUPsNCWc]
|-
|-
| 2016 рік.
| «Два кольори» О.Білаш, Д.Павличко.
| Ярмарок в Українському культурному центрі в Парижі.
| Доземний уклін тобі козаче, і вічная пам'ять! Тривалість: 3,35 хв [https://www.youtube.com/watch?v=TiMYaorNOlA]
|-
|}

==== Інтерв'ю ====
{|class="wikitable"
|-
! Рік
! Подія
! Примітки
!
|-
| 18 червня 2015 року
| Сліпак: Я раджу всім чоловікам поїхати в зону АТО, щоб зрозуміти&nbsp;— війна скоро скінчиться.
| Громадське Телебачення
| Тривалість 16.10 хв [https://www.youtube.com/watch?v=k61xikDRn6U]
|-
|-
| 23 червня 2015 року
| Василь Сліпак. Як оперний співак з Парижа став добровольцем на Донбасі.
| Громадське Телебачення
| Василь Сліпак&nbsp;— з одного боку&nbsp;— француз. У Парижі живе вже 19 років, працює в тамтешній опері. З іншого боку Василь Сліпак&nbsp;— український військовий, доброволець. На фронті він з 7 окремим батальйоном Добровольчого українського корпусу. Десь на передових позиціях. Позивний у нього «Міф». Співає на передовій мало, більше стріляє. Як все це поєдналось в його житті? Тривалість 7.08 хв [https://www.youtube.com/watch?v=ZNrROFlxQxA]
|-
|-
| червень 2015 року
| Короткометражний фільм: Василь Сліпак&nbsp;— позивний «Міф».
|
| На фронті він з 7 окремим батальйоном Добровольчого українського корпусу. Позивний у нього «Міф». Тривалість 12.25 хв [https://www.youtube.com/watch?v=kwiPgftm918]
|-
|-
| літо 2015 року
| Портрет Митця з Уляною Глинчак. Vasyl Slipak: In Memoriam of a Hero of Ukraine.
| Телеканал «Kontakt Ukrainian TV3» (Торонто, Канада).
| Автори: Андрій Головатий, Уляна Глинчак. Тривалість 10,56 хв [https://www.youtube.com/watch?v=i0p4fJ-tbcI][http://globalmaidan.blogspot.com/2016/07/audio-radio-kontakt-20160731.html]
|-
|-
| літо 2015 року
| Василь Сліпак. Париж. Літо 2015… Такий, яким ми його пам'ятатимемо.
| Автор: Stojaru Svit
| У Культурно-інформаційному центрі Посольства України у Франції. Тривалість 9,24 хв [https://www.youtube.com/watch?v=776OCX0NXkk]
|-
|-
| 22 вересня 2015 року
| Зі сцени&nbsp;— на фронт.
| Канал СТБ. Вікна-новини&nbsp;— 22.09.2015&nbsp;р.
| Тепер його партія на лінії вогню. Автори: Ганна Чалова, Олександр Ліфанов. Тривалість 4.53 хв [http://vikna.stb.ua/ru/2015/09/23/zi-stseni-na-front/][https://www.youtube.com/watch?v=tyPOT7-8cKI&list=PL9qlRcNzl7iKe6x7VVpyRJdT1GfFNR-Y3]
|-
|-
| 2015 року
| Оперний співак із Франції на війні в Україні.
| Громадське Телебачення.
|Автори: Віталій Гриньов, Артем Лютий. Тривалість 4,36 хв [https://www.youtube.com/watch?v=ICms0fp9QFM]
|-
|-
| 24 листопада 2015 року
| Співак&nbsp;— вояк: зі сцени в зону АТО.
| Канал «СТБ». Вікна-новини.
| Залишив сцену «Гранд-опери» й пішов на фронт. Пройшовши найгарячіші місця Донбасу, він повернувся на французьку сцену. Автор: Ірина Драбок. Тривалість 4.12 хв [http://vikna.stb.ua/ru/episode/spivak-voyak-zi-stseni-v-zonu-ato/]
|-
|-
| лютий 2016 року
| Пам'яті Василя Сліпака. Розмова лютий 2016. Париж.
| Канал Перший Ukraine.
| Частинку цього відео ми використали для англомовної історії про Василя для телеканалу Перший Ukraine. Саме тому мої запитання звучать англійською, а Василь відповідає українською. Світла, щира, мудра і сильна Людина. Друг. Однодумець. Свій. Автор: TheUAKate. Тривалість 17,52 хв [https://www.youtube.com/watch?v=T_1FuT0GwRY]
|-
|-
| червень 2016 року
| Апошняе інтэрвʼю опернага спевака, які загінуў на Данбасе / Василий Слипак: последнее интервью.
| Телеканал «Белсат»
| Таленавіты барытон Васіль Сліпак цягам апошніх 19 гадоў жыў у Францыі. Калі пачалася вайна, ён пайшоў добраахвотнікам на вайну. 29 чэрвеня ён загінуў ад кулі снайпера. Автор: Антось Цялежнікаў. Тривалість 6,52 хв [https://www.youtube.com/watch?v=O9xLGPJLbAA]
|-
|}

==== Євромайдан-Париж ====
{|class="wikitable"
|-
! Рік
! Подія
! Примітки
|-
| 16 лютого 2014 року
| Гімн України.
| Автор: Леся Микитин. Тривалість: 2,13 хв [https://www.youtube.com/watch?v=zPd3r5oRDbc]
|-
|-
| 16 лютого 2014 року
| ЄвроМайдан Париж /EuroMaidan Paris/ ArtMaidan.
| Автор: Леся Микитин. Тривалість: 2,30 хв [https://www.youtube.com/watch?v=h5sRMsPqY60]
|-
|-
| 16 лютого 2014 року
| ЄвроМайдан Париж /EuroMaidan Paris/ ArtMaidan.
| Автор: Леся Микитин. Тривалість: 3,45 хв [https://www.youtube.com/watch?v=2oTDh_UZi4U]
|-
|-
| 2015 року
| Україна в серці, де б ми не були. Париж. Сліпак Василь. Гімн України.
| Автор: Леся Микитин. Тривалість: 2,07 хв [https://www.youtube.com/watch?v=bqOJSzcXvDU]
|-
|-
| 22 лютого 2015 року
| Париж, пл. Республіки. Українці Франції вшанували пам'ять Героїв Майдану.
| Автор: Volodymyr Shpinov. Тривалість: 8.36 хв [https://www.youtube.com/watch?v=yk2kHk6qp7E&list=FLa0rYqGGi2yKS3IoylC3Tdw]
|-
|-
| 28 лютого 2016 року
| Париж. Участь у мітингу на знак протесту проти російської агресії в Україні та з нагоди другої річниці анексії Криму Російською Федерацією.
| Автор: Natalia Kochubey. Тривалість: 8.47 хв [https://www.youtube.com/watch?v=c3MYyEsFgoc&feature=youtu.be]
|-
|}

==== Репортажі ====
{|class="wikitable"
|-
! Рік
! Подія
! Примітки
!
|-
| 1990 рік
| Львівська державна академічна хорова капела «Дударик» у Канаді.
|
|Автор: Тарас Кулешнюк. Частина 1. Тривалість 2.46.22.хв [https://www.youtube.com/watch?v=cZqiShiz0os] Частина 2. Тривалість 3.01.35 хв [https://www.youtube.com/watch?v=MiOgAHdz2Nk]
|-
|-
| жовтень 2011 року
| Міжнародний оперний конкурс Armel (Угорщина).
| Канал DUNA-HD (угорською мовою).
| Фестивальні будні, підсумовування. Тривалість 36.20 хв [https://www.youtube.com/watch?v=SwtkY9fTQ_Y][http://notebookvideo.ru/SwtkY9fTQ_Y/armel_opera_competition_and_festival_in_szeged_hungary_2011.html]{{ref-hu}}
|-
|-
| 16 жовтня 2011 року
| Міжнародний оперний конкурс Armel (Угорщина).
| Канал DUNA-HD (угорською мовою).
| Підбивання підсумків фестивалю, нагородження переможців. Тривалість 24.32 хв [https://www.youtube.com/watch?v=brFCnNv78sE]{{ref-hu}}
|-
|-
| листопад 2014 року
| Фестиваль «Слова, ноти й голоси» (Франція).
| Канал Ville du Perreux-sur-Marne (французькою мовою).
| Нотатки з фестивалю. Тривалість 11.59 хв [https://www.youtube.com/watch?v=QTJ148qvAz4][http://notebookvideo.ru/SwtkY9fTQ_Y/armel_opera_competition_and_festival_in_szeged_hungary_2011.html]{{ref-fr}} з хв 9.57.
|-
|-
| 19 вересня 2015 року
| УПЦ КП нагородила медалями 35 військових та волонтерів.
| 5 канал.
| Медалями «За жертовність і любов до України» нагородила Українська православна церква Київського патріархату 35 військовослужбовців і волонтерів. Останні отримали найбільше нагород. Медалі вручили не лише вітчизняним, а й волонтерам з-за кордону. Тривалість 1,28 хв [https://www.youtube.com/watch?v=V1Y5q0oWI2c]
|-
|-
| 10 січня 2016 року
| Лисичка-шахрайка: лірична й цифрова. Інтерв'ю Луїзи Моаті.
| WEB TV NANTERRE (Франція).
| Презентація опери «Лисичка-шахрайка». Тривалість 2,38 хв [http://www.renarde.arcal-lyrique.fr/presse/web-tv-nanterre-fr-interview-louise-moaty?lang=fr]{{ref-fr}}
|-
|-
| 14 березня 2016 року
| Українці за кордоном: Василь Сліпак&nbsp;— оперний співак і волонтер.
| UA: Перший. First Ukraine
| Тривалість 2,44 хв [https://www.youtube.com/watch?v=0navKGCEn14]
|-
|}

=== Аудіозаписи ===
* серенади Мефістофеля<ref>[https://soundcloud.com/wassylslipak/tracks Wassyl Slipak]</ref>
* «П'єро мертвопетлює». Камерна кантата.<ref>[http://composersukraine.org/index.php?id=1755 ТВОРИ МР3 (ФРАГМЕНТИ). "П"ЄРО МЕРТВОПЕТЛЮЄ" Камерна кантата.&nbsp;— В.СЛІПАК (контртенор)]</ref>
* «П'єро мертвопетлює». Камерна кантата.<ref>[http://classic-online.ru/ru/production/30900 ТВОРИ МР3 "П"ЄРО МЕРТВОПЕТЛЮЄ" Камерна кантата.&nbsp;— В.СЛІПАК (контртенор)]</ref>
* Месія (ораторія) Георга Фрідріха Генделя<ref name="wassyl slipak mp3">{{Cite web |url=http://mp3club24.ru/music/wassyl%20slipak |title=wassyl slipak mp3 |accessdate=4 вересня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160911125000/http://mp3club24.ru/music/wassyl%20slipak |archivedate=11 вересня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
* арія Мефістофеля з опери «Фауст» Шарля Гуно<ref name="wassyl slipak mp3"/>
* арія Лепорелло з опери «Дон Жуан» Вольфганга Амадея Моцарта<ref name="wassyl slipak mp3"/>

=== Радіопередачі ===
{|class="wikitable"
|-
! Рік
! Назва передачі
! Примітки
|-
|-
| травень 2016
| Проект «НАШІ».
| Радіо «Львівська хвиля». Про відомих у світі українців, які творили і творять історію. Оперний співак Василь Сліпак. Ведучий: Артур Бобрик. Тривалість 3.12 хв [https://soundcloud.com/lvivwaveradio/iesgkm9waosa]
|-
|}

=== Фотоархів ===
{|class="wikitable"
|-
! Рік
! Подія
! Примітки
|-
|-
| 1994
| 10 Міжнародний конкурс «Гран-Прі France Telecom» (1994) у м. Клермон-Ферран (Франція).
| Vaszil Szlipak ukrán operaénekes az Armel Operaverseny és Fesztiválon. Fotó: Frank Yvette [https://web.archive.org/web/20160826110541/http://www.delmagyar.hu/kepek/vaszil_szlipak_ukran_operaenekes_az_armel_operaverseny_es_fesztivalon/2048124/3112452/ Vaszil Szlipak ukrán operaénekes az Armel Operaverseny és Fesztiválon.]
|-
|-
| 2008
| Концерт «Сторінки камерної музики» за творами композитора Юлія Гальперіна, 5 червня 2008 року у рамках конференції, присвяченої Міжнародному проекту публікації енциклопедії ЮНЕСКО «Нанонауки і нанотехнології».
| Фото: Владімір Секлєтов. 05.06.2008&nbsp;р. [https://web.archive.org/web/20160924220757/http://www.russiefrance.org/fr/activites/science_2008.html Conférence consacrée au projet international de la publication de l'encyclopédie de l'UNESCO «La nanoscience et les nanotechnologies».]
|-
|-
| 2011
| Головна партія в опері Віктора Ульманна «Атлантіс» («Імператор Атлантиди»). Національний театр м. Сегеда (Угорщина).
| Fotó: Kelemen József.10.10.2011&nbsp;р. [http://operavilag.net/kiemelt/a-fajok-cirkuszaban/Vaszil Szlipak ukrán operaénekes az Armel Operaverseny és Fesztiválon.]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
|-
|-
| 2011
| Партії Командора, Мазетто. «Дон Жуан». Вольфґанґ Амадей Моцарт. Артпроєкт компанії «Ніагара». (Франція).
| Фото: компанія «Ніагара».07.11.2011&nbsp;р. [http://dongiovanni.fr/Photos.html. Photos du spectacle 2011]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
|-
|-
| 2015
| Церемонія нагородження медалями «За жертовність та любов до України». Свято Михайлівський Собор у Києві.
| Фото: Тетяна Барвінська.15.09.2015&nbsp;р.[http://acrosslens.blogspot.com/2016/06/blog-post.html На Донбасі загинув Василь Сліпак.&nbsp;— 29 червня 2016&nbsp;р.]
|-
|}

== Вшанування пам'яті ==
З метою вшанування пам'яті Василя Сліпака створено Міжнародну некомерційну благочинну організацію «Фундація Василя Сліпака». Виконавчий директор Сліпак Орест Ярославович.

НБУ випустило [[Василь Сліпак (монета)|монету]] на честь Героя України Василя Сліпака. Офіційна дата введення в обіг – 21 червня 2021 року.

: ''{{More|Вшанування пам'яті Василя Сліпака}}''

== Публікації про співака ==

{{main|Список публікацій про Сліпака Василя Ярославовича}}

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Електронні ресурси ==
* [[Коменда Ольга Іванівна|Коменда О.&nbsp;І.]] Камерна кантата в українській музиці 2-ї пол. XX&nbsp;ст. Основні напрямки і тенденції розвитку жанру / О.&nbsp;І.&nbsp;Коменда // Проблеми педагогічних технологій.&nbsp;— 2006.&nbsp;— С. 22-26.&nbsp;— Режим доступу: [https://scholar.google.com.ua/citations?user=_HWM5mcAAAAJ&hl=uk]
* Діміняца О. Гротеск у камерній кантаті «П'єро мертвопетлює» О.Казаренка [Текст] / Оксана Діміняца // Музична україністика: сучасний вимір / ІМФЄ ім. М.&nbsp;Т.&nbsp;Рильського; Гордійчук М., про н ього.&nbsp;— К. : ІМФЄ ім. М.&nbsp;Т.&nbsp;Рильського, 2011.&nbsp;— С.244-250.[https://web.archive.org/web/20171204114605/http://62.205.151.23:3080/kvportal/DocDescription?docid=KvNMAU-1.BibRecord.16864]
* Коменда О.&nbsp;І.&nbsp;Жанрово-інтонаційні джерела тематизму камерної кантати Олександра Козаренка «П'єро мертвопетлює» [Електронний ресурс] / О.&nbsp;І.&nbsp;Коменда // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку.&nbsp;— 2012.&nbsp;— Вип. 18(1).&nbsp;— С. 162—165.&nbsp;— Режим доступу: [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Uk_msshr_2012_18(1)__37]
* Коменда О.&nbsp;І.&nbsp;Рання творчість Олександра Козаренка: початок формування індивідуальності композитора і піаніста [Електронний ресурс] / О.&nbsp;І.&nbsp;Коменда // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку.&nbsp;— 2013.&nbsp;— Вип. 19(1).&nbsp;— С. 197—204.&nbsp;— Режим доступу: [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Uk_msshr_2013_19(1)__43]
* Берегова О. Інтегративні процеси в музичній культурі України XX—XXI століть: монографія / Олена Берегова.&nbsp;— К.: Інститут культурології НАМ України, 2013.&nbsp;— 232 с.&nbsp;— Бібліогр.: с. 223—230. ISBN 978-966-2241-34-1. УДК 78.03(477)"21-22" ББК 85.313(4Укр). Режим доступу: [http://www.icr.kiev.ua/files/File/Beregova.%20Integratyvni%20procesy%20(2013).pdf]
* Галаджун М. Модифікація образу П'єро у циклічних вокальних творах А. Шонбрега та О. Козаренка [Електронний ресурс] / М. Галаджун // Київське музикознавство.&nbsp;— 2014.&nbsp;— Вип. 49.&nbsp;— С. 38-46.&nbsp;— Режим доступу: [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=kmuz_2014_49_7][http://glierinstitute.org/ukr/digests/049/7.pdf]
* Коменда О. І. «„П'єро“ подарував мені Київ, а „Дон-Жуана“ вже Львів…»: ескіз творчого портрету Олександра Козаренка / О.&nbsp;І.&nbsp;Коменда // Музикознавчі студії Інституту мистецтв СНУ імені Лесі Українки та НМАУ ім. П.Чайковського. ‒ 2014.&nbsp;— Вип.13.&nbsp;— С. 12–38.&nbsp;— Режим доступу: [https://scholar.google.com.ua/citations?user=_HWM5mcAAAAJ&hl=uk]
* Чекан Ю. Музичний світ Олександра Козаренка (про індивідуальний вимір інтонаційного образу світу у камернй творчості 90-х років) [Текст] / Ю. Чекан // FESTSCHRIFT кафедри історії музики етносів та музичної критики Національної музичної академії України ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського / НМАУ ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського; Каф-ра історії музики етносів та музичної критики НМАУ ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського.&nbsp;— Ніжин: Вид. ПП Лисенко М. М., 2014.&nbsp;— С.189-198.[https://web.archive.org/web/20171204114621/http://62.205.151.23:3080/kvportal/DocDescription?docid=KvNMAU-1.BibRecord.22940]&nbsp;— С.195.
* Українська музична енциклопедія. Т. 5 / Гол. редкол. Г. Скрипник; Національна Академія Наук України; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.&nbsp;Т.&nbsp;Рильського.&nbsp;— К.: Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2018.&nbsp;— 536 c. : ил. Т. 5 [ПАВАНА&nbsp;— «POLIКАРП»]. ISBN 978-966-02-8371-8 (Т.5). ББК 85. 313 (4 УКР) я У 45. Режим доступу: [http://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/dovidkovi/2018/ume5.pdf]&nbsp;— С.14.

== Джерела ==
* [https://web.archive.org/web/20180218115102/http://www.wassylslipak.com/ Офіційний сайт]{{ref-fr}}
* [http://www.arcal-lyrique.fr/personne/wassyl-slipak-baryton-basse/ Василь Сліпак. Компанія «ARCAL»]{{ref-fr}}
* [http://grumel.nicolas.free.fr/www/portail/index.php?option=com_content&task=view&id=390&Itemid=43 Wassyl Slipak. Festival de l'Operette&nbsp;— Aix-les-Bains]{{ref-fr}}
* [http://grumel.nicolas.free.fr/www/portail/index2.php?option=com_content&do_pdf=1&id=390 Wassyl Slipak. Festival de l'Operette&nbsp;— Aix-les-Bains]{{ref-fr}}
* [http://radio.vesti-ukr.com/online/absnum=29735.html програма «Кіно з Алфьоровим», [[Радио Вести|радіо «Вести»]] про невідомі подробиці останніх місяців життя Василя Сліпака розповідає його друг {{не перекладено| Євген Гальперин||fr|Evgueni Galperine}}]{{ref-ru}}
* [http://www.cfpl.org/fichier_fiche.php?idart=207 Le fichier lyrigue. Wassyl Slipak] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170805221148/http://www.cfpl.org/fichier_fiche.php?idart=207 |date=5 серпня 2017 }}{{ref-fr}}
* [https://issuu.com/167669/docs/programme_5__me_biennale Programme 5ème biennale]{{ref-fr}}
* [http://catalogue.bnf.fr/rechercher.do?motRecherche=Wassyl%20Slipak Національна бібліотека Франції]{{ref-fr}}
* [https://web.archive.org/web/20161115195558/http://blog.musica.cz/en/articles/detail/756 CZECH MUSIC INFORMATION CENTRE]{{ref-en}}
* [http://www.arcal-lyrique.fr/v2/wp-content/uploads/2015/07/dossier_pedago_renarde_work3.pdf Arcal. Compagnie nationale de théâtre lyrique et musical]{{ref-fr}}
* [http://catalogue.bnf.fr/rechercher.do?motRecherche=Wassyl+Slipak&critereRecherche=0&depart=0&facetteModifiee=ok Національна бібліотека Франції]{{ref-fr}}
* [http://data.bnf.fr/documents-by-rdt/14228057/1180/page1 Національна бібліотека Франції]{{ref-fr}}
* [http://data.bnf.fr/14228057/wassyl_slipak/ Національна бібліотека Франції. ISNI 0000 0000 8061 0335]{{ref-fr}}
* [https://opacplus.bsb-muenchen.de/metaopac/search?View=default&db=100&id=BV012889809 BSB-Katalog. Le rossignol: conte lyrique en 3 actes d'après Andersen = The nightingale]{{ref-fr}}
* [http://grumel.nicolas.free.fr/www/portail/index2.php?option=com_content&do_pdf=1&id=390 Wassyl Slipak]{{ref-fr}}
* [http://bibliographienationale.bnf.fr/DSAM/CuA_10.h/cadre104-66.html BnF] Французька національна бібліографія. Класична музика. DLS-20100304-1833.&nbsp;— FRBNF42155222 10-10944 С.66— 74{{ref-fr}}
* [https://www.concertonet.com/scripts/review.php?ID_review=11076 ConcertoNet Viktor Ullmann: Der Kaiser von Atlantis oder die Todwerweigerung]{{ref-fr}}
* [http://www.arcal-lyrique.fr/v2/wp-content/uploads/2014/11/dossier-kaiser-von-atlantis-16-17_5.pdf Arcal. Compagnie nationale de théâtre lyrique et musical]{{ref-fr}}
* [http://www.yumpu.com/fr/document/view/22124310/vol-54-saison-2000-2001-1-/13 Опера Бастилія. Сезон 2000—2001. С.12-13.]
* [https://www.olyrix.com/artistes/10548/wassyl-slipak Ôlyrix. Вебсайт, присвячений опері.]{{ref-fr}}

== Література ==
* Гальперин Ю.&nbsp;Е.&nbsp;Признания. Городские романсы на стихи А.&nbsp;С.&nbsp;Пушкина. Для голоса и фортепиано.&nbsp;— Москва: Музыка, 2003.&nbsp;— 28 с.[https://web.archive.org/web/20160911135153/http://openbookas.ru/iskali-segodnya/priznaniya-gorodskie-romansi-na-stihi-as-pushkina-dlya-golosa-i-fortepiano.html][https://web.archive.org/web/20160918231435/http://bookea.ru/4590-priznaniya-gorodskie-romansyi-na-stihi-as-pushkina-dlya-golosa-i-fortepiano/]{{ref-ru}}
* Короненко С. З нових віршів [Текст]: поезія / С. Короненко // Березіль: літературно-художній та громадсько-політичний журнал національної спілки письменників України.&nbsp;— 2016.&nbsp;— N 10/12.&nbsp;— С. 24-31. ГРНТИ 17.82.09 ББК 84(4Укр).[http://e-catalog.mk.ua/cgi/base_moba/cgiirbis_64.exe?LNG=&Z21ID=&I21DBN=OBD&P21DBN=OBD&S21STN=1&S21REF=&S21FMT=&C21COM=S&S21CNR=2020&S21P01=0&S21P02=1&S21P03=A=&S21STR=Короненко,%20С.]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* Скобало Ю.&nbsp;Б.&nbsp;Війна не поставила нас на коліна! Вид. 2-ге, доповнене&nbsp;— Львів: Растр-7, 2016.&nbsp;— 396 с., іл.[https://web.archive.org/web/20180317164937/http://litlab.online/wp-content/uploads/2017/09/Y-Skobalo-Viyna-sample.pdf] ISBN 978-617-7359-44-8. УДК 355.01(477) ББК 68.4(4УКР) С 44.
* Липенко-Винник В. Гортаю сторінки свого життя: Збірка віршів.&nbsp;— Херсон: Айлант.&nbsp;— 2016. 80 с. ISBN 978-966-630-125-6. ББК 84.4 УКР Л 61.
* Бояркевич С. Міф. Збірка поезій.&nbsp;— Львів: Свічадо, 2017. 72 с.[https://svichado.com/novynky/mif_2017 Офіційний сайт видавництва.] ISBN 978-966-938-099-9 [https://web.archive.org/web/20180225023237/http://kovcheh.com/catalogue/books/xudozhnya-literatura/mif-zbirka-poezii/ Ковчег. Інтернет-гуртівня християнської книги.]
* Левченко І.&nbsp;В.&nbsp;Осіння мелодія душі: вірші/ І.&nbsp;В.&nbsp;Левченко.&nbsp;— К.: Видавничий Дім «Слово», 2017. 528 с. ISBN 978-966-194-262-1 УДК 821.161.2'06-1 ББК 84 (4Укр)6-5 Л 38 [http://wishenko.org/kniga-virshiv-kiyiv-2017-06-1-bbk-84-4ukr6-5-l-38-levchenko-i.html Книга віршів Київ-2017 ’06-1 ббк 84 (4Укр)6-5 л 38 Левченко І. В]

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Василь Сліпак  
|Портал             = 
|Портал-зображення  = 
|Вікідані           = Q25050824
|Вікісховище        = Category: Wassyl Slipak
|Вікіцитати         = Сліпак Василь Ярославович
|Вікіновини         = Категорія:Сліпак Василь Ярославович
}}

* [https://web.archive.org/web/20180218115102/http://www.wassylslipak.com/#!biography/c1enr Біографія]{{ref-fr}}
* {{facebook|wassylslipakfoundation|The Wassyl Slipak Foundation}}
* [http://wassylslipak.org/live Офіційний сайт The Wassyl Slipak Foundation]
* [https://www.worldcat.org/identities/viaf-312724870/ Slipak, Wassyl у WorldCat ]
* [https://www.youtube.com/channel/UC-YxRh5GLRdJfsL7BP7oYzw The Wassyl Slipak Foundation. YouTube]
* [https://web.archive.org/web/20161108133704/http://armelfestival.org/festival-archivum/armel-opera-festival-budapest-2011/ Armel Opera Festival Budapest 2011]
* [[:hu:Armel Operaverseny és Fesztivál|Armel Operaverseny és Fesztivál]]{{ref-hu}}
* [http://www.e-teatr.pl/pl/artykuly/125263.html e-teatr.pl]{{ref-pl}}
* [http://composersukraine.org/index.php?id=1755 НСКУ "П"ЄРО МЕРТВОПЕТЛЮЄ" Камерна кантата.&nbsp;— В.СЛІПАК (контртенор)]
* [http://www.pisni.org.ua/persons/3369.html Василь Сліпак на сайті Українські пісні]
* [https://web.archive.org/web/20160819130018/http://www.musizone.net/album/pierre-yves-pruvot-assaf-levitin-wassyl-slipak-the-figure-of-the-tyrant-2015/3516409/ The Figure of the Tyrant]{{ref-en}}
* [https://itunes.apple.com/us/album/the-figure-of-the-tyrant/id994476608?ign-mpt=uo%3D4 Василь Сліпак на сайті «iTunes»]{{ref-en}}
* [https://www.opera-online.com/en/items/performers/wassyl-slipak Tout l'univers de l'art lyrique. Wassyl Slipak]{{ref-fr}}
* [http://lyricstranslate.com/uk/vasyl-slipak-wassyl-slipak-lyrics.html Василь Сліпак на ресурсі Lyricstranslate]
* [http://memorybook.org.ua/21/slipak.htm Книга пам'яті полеглих за Україну. Сліпак Василь Ярославович («Міф»)]
* [https://nekropole.info/fr/Wassyl-Slipak  Nekropole. Wassyl-Slipak]{{ref-fr}}

{{succession|office=[[Герой України]] — [[Список Героїв України|кавалер ордена «Золота Зірка»]] <br>№ 173 <br>[[20 лютого]] [[2017]]|preceded=[[Кизило Андрій Олександрович]] | succeeded= [[Тельнов Євгеній Львович]]}}
{{Герої України}}
{{Особистості російсько-української війни (2014-дотепер)}}
{{Учасники РУВ|загинув=так}}
{{Українсько-французькі відносини}}
{{ВП-портали|Україна|Франція|Європейський Союз|Біографії|Культура|Мистецтво|Музика|Українська музика|Театр|Кінематограф|Львів|}}

{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Уродженці Львова]]
[[Категорія:Співаки Львова]]
[[Категорія:Оперні співаки XX століття]]
[[Категорія:Оперні співаки XXI століття]]
[[Категорія:Французькі оперні співаки]]
[[Категорія:Українські баритони]]
[[Категорія:Волонтери АТО]]
[[Категорія:Учасники Євромайдану]]
[[Категорія:Українські громадські діячі]]
[[Категорія:Українські музично-громадські діячі]]
[[Категорія:Діячі Добровольчого українського корпусу]]
[[Категорія:Померли в Бахмутському районі]]
[[Категорія:Поховані на Личаківському цвинтарі]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Сліпак Василь Ярославович]]
[[Категорія:Нагороджені відзнакою «Бойовий Хрест Корпусу»]]
[[Категорія:Українці Парижа]]
[[Категорія:Українські оперні співаки]]