Перегляд вихідного коду сторінки Ушневич Олег Михайлович

{{Особа
| ім'я                 = Ушневич Олег Михайлович
| місце_проживання     = [[Львівська область]]:<br/>[[Сколівський район]], [[Сколе]]
| інші_імена           =
| зображення           =Ушневич Олег Михайлович.jpg
| розмір_зображення    =
| підпис_зображення    =
| ім'я_при_народженні  =
| дата_народження      = 20.06.1982
| місце_народження = [[Дрогобич]], [[Львівська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]]
| дата_смерті = 20.02.2014
| місце_смерті = [[Київ]], {{UKR}}
| причина_смерті = Постріл снайпера
| громадянство = {{UKR}}
| національність = [[українці|українець]]
| Alma_mater =
| відомий_(відома) = громадський активіст, будівельник
| рід_діяльності =
| титул =
| посада =
| військове звання =
| термін =
| попередник =
| наступник =
| партія =
| головував_(-ла) =
| конфесія =[[Християнство|християнин]]
| чоловік =
| рід =
| родичі =батько Михайло Ушневич, мати Євгенія (померла в 1985 році, народивши Олегу молодшого брата)
| дружина =
| діти =
| підпис =
| нагороди = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Золота Зірка (Україна)}} {{Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП)}}
{{!)}}
| сторінка_в_інтернеті = https://www.facebook.com/oleg.ushnevych
| примітки =
| герб =
| підпис_герба =
}}

'''Ушне́́вич Оле́г Миха́йлович''' ({{н}}[[20 червня]] [[1982]], місто [[Дрогобич]], [[Львівська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]&nbsp;— {{†}}[[20 лютого]] [[2014]], [[Київ]], [[Україна]])&nbsp;— громадський активіст. Активний учасник [[Євромайдан]]у. [[Герой України]]

== Біографія ==
Народився в сім'ї працівників Дрогобицького нафтопереробного заводу (теперішнє [[Галичина (нафтопереробний комплекс)|ВАТ НПК «Галичина»]]) Михайла та Євгенії Ушневич. У віці 2.5 роки мати Олега померла народивши йому молодшого брата, якого разом з Олегом, на перший час, на виховання забрала до себе бабуся Анна, батькова мати зі Сколе,  учасниця бойових дій, зв'язкова УПА. Згодом батько одружився вдруге з жінкою Анною, яка замінила хлопцям матір. Олег разом з батьками і сестрою Мар' яною проживали в Дрогобичі, а Роман, будучи ще маленьким залишився в бабусі і тітки в Сколе. Навчався Олег в Дрогобицькій середній школі №14, потім – у Вищому професійному училищі №19 м Дрогобича, де здобув фах столяра-різьб’яра . А після - в Університеті Львівська Політехніка на заочній формі, на будівельника. Після закінчення навчання деякий час працював в м Сколе, а потім у торговому центрі "Метро" у місті Львові. 

З 2010 року працював за кордоном. На [[Євромайдан|київському Майдані]] Олег Ушневич був із першого дня.<ref name="ППН">[http://droginfo.com.ua/content/view/5495/ Про полеглих наших Героїв…], Дрогобич Інфо, 21.02.2014</ref> Ймовірно, на певний час Олег Ушневич поїхав з Євромайдану, тому що газета «[[Факты и комментарии|Факти і коментарі]]» згадує про прибуття Олега в Київ разом з «Львівською сотнею Майдану» в трагічну ніч протистояння з [[18 лютого|18]] на [[19 лютого]] 2014 року<ref name="НОН">[http://fakty.ua/195761-nas-ostavalos-ne-bolshe-dvadcati-chelovek-kak-vdrug-poyavilas-lvovskaya-sotnya-slovno-sam-bog-poslal-etih-rebyat «Нас оставалось не больше двадцати человек, как вдруг появилась „Львовская сотня“. Словно сам Бог послал этих ребят»], Екатерина Копанева, «Факты и комментарии» №&nbsp;30 (4248), 20 февраля 2015 года</ref>. 
{{Головна|Протистояння в Україні 18—21 лютого 2014 року}}
Ось як про прибуття «Львівської сотні» згадує майданівець, мешканець [[Кременчук]]а Андрій Шупик: {{Текст|Почалося!&nbsp;— Раптом закричав наш друг Вася.&nbsp;— Ідуть! Здається, «[[Тітушки]]» … Обернувшись, я побачив, як в нашу сторону рухаються чоловік сто з щитами і битами. Нас же в тому місці на [[Хрещатик]]у залишалося вже не більше двадцяти … Вони йшли швидко і впевнено. Долаючи біль у коліні, я нахилився, підняв якийсь камінь … Уже готовий був жбурнути, проте метрах в п'ятнадцяти від нас незнайомці чомусь зупинилися. «Хлопці, це ж наші!&nbsp;— Несподівано закричав Вася.&nbsp;— Подивіться на їхні обличчя. Такі обличчя можуть бути тільки у наших!» І дійсно. Начебто з битами, але очі добрі … «Хлопці, ви звідки?»&nbsp;— Крикнув я. Вперед, гримнувши щитами, вибігли четверо чоловіків років п'ятдесяти і … впали перед нами на коліна. «Брати! Пробачте, що так довго Їхали!» Це поспішала на підмогу «львівська сотня».<ref name="НОН" />{{oq|ru|Началось! — вдруг закричал наш друг Вася. — Идут! Кажется, «титушки» ... Обернувшись, я увидел, как в нашу сторону движутся человек сто со щитами и битами. Нас же в том месте на Крещатике оставалось уже не больше двадцати ... Они шли быстро и уверенно. Преодолевая боль в колене, я наклонился, поднял какой-то камень ... Уже готов был швырнуть, однако метрах в пятнадцати от нас незнакомцы почему-то остановились. «Ребята, это же наши! — неожиданно закричал Вася. — Посмотрите на их лица. Такие лица могут быть только у наших!» И действительно. Вроде бы с битами, но глаза добрые… «Хлопцы, вы откуда?» — крикнул я. Вперед, громыхнув щитами, выбежали четверо мужчин лет пятидесяти и ... упали перед нами на колени. {{lang-uk|«Брати! Пробачте, що так довго їхали!»}} Это спешила на подмогу «львовская сотня».}}}}
Зі спогадів активіста Євромайдану тернопільчанина Олексія:
{{Текст|Під час чергової спроби прорвати барикаду під ноги впала газова граната. Пам'ятаю вибух, а далі&nbsp;— темрява. Знепритомнів. Прийшовши до тями, побачив, що ... горю. На мені палав одяг, а я не міг встати. Зрозумів, що або зараз згорю, або затопчуть наступаючі силовики. Раптом хтось схопив мене за руки і кудись потяг. Я не бачив його обличчя. Помітив тільки, що людина без бронежилета. Він погасив на мені вогонь, затягнув в укриття і, переконавшись, що я в безпеці, побіг назад на барикади.<ref name="НОН" />{{oq|ru|Во время очередной попытки прорвать баррикаду под ноги упала газовая граната. Помню взрыв, а дальше&nbsp;— темнота. Потерял сознание. Очнувшись, увидел, что ... горю. На мне пылала одежда, а я не мог встать. Понял, либо сейчас сгорю, либо затопчут наступающие силовики. Вдруг кто-то схватил меня за руки и куда-то потащил. Я не видел его лица. Заметил только, что человек без бронежилета. Он потушил на мне огонь, затащил в укрытие и, убедившись, что я в безопасности, побежал обратно на баррикады.}}}}
Як пізніше дізнався Олексій, цим невідомим був Олег Ушневич. Та подякувати своєму рятівникові він не встиг<ref name="НОН" />. [[20 лютого]] 2014 року Олег Ушневич загинув від двох куль [[снайпер]]а, які влучили в [[серце]]. Тіло було перенесено і ідентифіковано в готелі «Україна». Похований у місті [[Сколе]]<ref>[http://ukrainka.org.ua/node/1959 Сколівщина поховала Героя України Олега Ушневича, поряд з могилою одного з провідників ОУН Михайла Луцика [https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&url=https://esu.com.ua/search_articles.php%3Fid%3D59415&ved=2ahUKEwi4vLDr1L3yAhVGpIsKHSHKCVAQFnoECAMQAQ&usg=AOvVaw11a8ChSfK2BPqRkltXz5SL&cshid=1629395947230 ]</ref>. Згідно інформації на сторінці в соціальній мережі «[[ВКонтакті|Вконтакті]]»,Олег не входив ні в яку політичну партію, але щиро підтримував ВО “Свобода”, чиї ідеї, програма захисту українців, та їхня послідовність були близькі його власним переконанням. А ще хлопець був переконаний, що він та всі інші люди вийшли на Майдан не за Європу, не проти когось, чи за когось конкретного, а за краще майбутнє наших українських дітей - так він висловився під час подій революції Гідності на своїй сторінці в соц мережах, це підтвердив брат Олега Роман Ушневич&nbsp;— депутат Сколівської міської ради від [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|ВО "Свобода"]]<ref name="test">[http://vk.com/id58567139 Сторінка Олега Ушневича у ВК].</ref>.

== Нагороди ==
* Звання [[Герой України]] з удостоєнням [[Герой України#Опис ордена «Золота Зірка» звання Герой України|ордена «Золота Зірка»]] ([[21 листопада]] [[2014]], посмертно)&nbsp;— ''за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час [[Революція гідності|Революції гідності]]''<ref>{{УПУ|890/2014|21 листопада 2014|Про присвоєння звання Герой України}}</ref>
* Медаль «За жертовність і любов до України» ([[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]], червень 2015) (посмертно)<ref>[http://tsn.ua/ukrayina/patriarh-filaret-nagorodiv-pochesnimi-medalyami-rodichiv-geroyiv-nebesnoyi-sotni-450435.html Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні] // ТСН, 5 липня 2015</ref>

== Вшанування пам'яті ==
[[15 лютого]] [[2015]] року у місті [[Сколе]] встановили меморіальну дошку на честь Олега Ушневича.<ref>[http://svoboda.org.ua/news/events/00012839/ У місті Сколе встановили пам'ятний знак на честь Героя України Олега Ушневича], 15 лютого 2015 року</ref>.

[[22 грудня]] [[2014]] року в [[Дрогобич|Дрогобичі]] на фасаді будівлі Вищого професійного училища № 19, відкрито меморіальну дошку Олегу Ушневичу, [[Борис Ігор Володимирович|Ігорю Борису]] та [[Ісик Іван Васильович|Івану Ісику]].<ref>{{Cite web|title=Меморіальні дошки Героям у ЗПТО Львівщини|url=https://heroipto.lviv.ua/Меморіальні-дошки-Героям-у-ЗПТО-Львів/|website=Сайт пам'яті|date=2020-02-26|accessdate=2020-04-24|language=uk}}</ref>

== Галерея ==
<center><gallery>
Файл:Дрогобичани в молитві за загиблими на Майдані.JPG|Дрогобичани в молитві за загиблими на Майдані, серед котрих троє з Дрогобиччини
Файл:Молитва в Дрогобичі за вбитими на Євромайдані.JPG|Молитва в Дрогобичі 20 лютого 2014 року за вбитими на Євромайдані
Файл:Поминальна молитва в Дрогобичі за вбитими на Євромайдані.JPG|Поминальна молитва в Дрогобичі за вбитими на Євромайдані
Файл:Поминальні свічки від дрогобичан в спомин людей убитих на Євромайдані.JPG|Поминальні свічки від дрогобичан в спомин душ людей, вбитих на Євромайдані. Дрогобич, площа Ринок перед [[Дрогобицька ратуша|ратушею]], 20.02.2014
Файл:Алея Небесної сотні 04.JPG|пам'ятний знак на місці загибелі Олега Ушневича
</gallery></center>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20141103220856/http://nebesnasotnya.com/storinky-geroyiv/oleg-ushnevych.html Олег Ушневич | НЕБЕСНА СОТНЯ. Герої не вмирають…]
*[https://heroipto.lviv.ua/Олег-Михайлович-Ушневич/ Олег Ушневич]

== Джерела ==
* [http://droginfo.com.ua/content/view/5495/ Про полеглих наших Героїв…], Дрогобич Інфо, 21.02.2014

{{Список загиблих учасників Євромайдану}}
{{Герої України}}

[[Категорія:Народились 20 червня]]
[[Категорія:Народились 1982]]
[[Категорія:Померли 20 лютого]]
[[Категорія:Померли 2014]]
[[Категорія:Уродженці Дрогобича]]
[[Категорія:Персоналії:Сколівський район]]
[[Категорія:Померли в Києві]]
[[Категорія:Учасники Євромайдану]]
[[Категорія:Поховані в Сколівському районі]]