Перегляд вихідного коду сторінки Бурмака Марія Вікторівна

{{Музикант
| Ім'я             = Марія Бурмака
| Зображення       =
| Опис_зображення  = 
| Справжнє_ім'я    = 
| Псевдоніми       = 
| Дата народження  = 16.6.1970
| Місце народження = [[Харків]], [[Українська РСР]] 
| Країна           = {{UKR}}
| Дата смерті      =
| Місце смерті     =
| рід діяльності   = [[музикант]]
| Жанри            = [[Поп-рок]]
| Колективи        =
| Роки             =
| Нагороди         = {{Народний артист України|2009|жінка=так}} {{Заслужений артист України}} {{Орден княгині Ольги III ступеня}}
| Лейбли           =
| Сайт             = [http://burmaka.kiev.ua/ '''офіційний сайт]
| Улюблений інструмент =
}}
{{othernames|Бурмака}}
'''Марі́я Ві́кторівна Бурма́ка''' ({{нар|а}} [[16 червня]] [[1970]], [[Харків]])&nbsp;— українська співачка, [[Народний артист України|Народна артистка України]], кандидат філологічних наук.
{{External media||align=right
||video1=[http://www.youtube.com/watch?v=iQ7Dsen-Xm8#t=100 '''ВІН ІДЕ ПО ВОДІ''' <ref>[http://blogs.pravda.com.ua/authors/okara/52ecffe226b1e/ Андрій Окара Христос на Майдані: нова композиція Марії Бурмаки (+ Чому Путін здав Януковича)], УП, 01 лютого 2014</ref><br/>Присвячено пам’яті загиблих героїв на [[Єврореволюція|революції-2014]]<br/>'''Лірика і музика:''' Марія Бурмака.<br/>'''Запис:''' студія «Кофеін».<br/>'''Музиканти:''' Таня Ша, Гена Сидоров, Орхан Агабейлі, Роман Солук, Мартин Няга.<br/>'''Запис і зведення:''' Олег Татарчук.<br/>'''Режисер відеокліпу:''' Анна Баздирєва ([[ТВі]]).<br/>'''Режисери монтажу:''' Victor Kozmulyak та Олександр Ішматов.<br/>'''Лінійний продюсер:''' Роман Кушніров.<br/>'''Опубліковано:''' 31 січня 2014]
}}

== Життєпис ==

Марія народилася у сім'ї викладачів. Батько&nbsp;— [[Бурмака Віктор Павлович|Віктор Павлович Бурмака]], історик, публіцист, кандидат історичних наук, професор. Закінчила музичну школу за класом гітари. Закінчила [[Харківський педагогічний ліцей № 4|середню школу №4 м. Харкова]].<ref>{{Cite web|url=http://www.catalog.sch.in.ua/харків/ХПЛ_%E2%84%96_4/|title=ХПЛ № 4|website=School Champion|accessdate=5 вересня 2021|archive-date=4 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210904062504/http://www.catalog.sch.in.ua/харків/ХПЛ_%E2%84%96_4/}}</ref> У [[1987]] році вступила на філологічний факультет [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського університету]]. Ще у студентські роки почала писати пісні. Марія Бурмака є двоюрідною сестрою [[Павленко Юрій Олексійович|Юрія Павленка]]. Донька&nbsp;— Ярина ([[1995]]).

Перемога на фестивалі «Оберіг» у [[Луцьк]]у [[1989]] та на [[Червона рута (фестиваль)|«Червоній руті»]] (друга премія) дала початок її музичній кар'єрі. Фірма «Кобза» випустила касету її пісень під назвою «Ой, не квітни, весно…». В червні 1990 року Бурмака виборює звання «Лауреата» в [[Канів|Каневі]] на Всеукраїнському фестивалі «ДЗВІН».

Восени [[1991]] року Бурмака записала на канадській фірмі «Євшан» свій перший компакт-диск «Марія» з композиціями у стилі [[Нью-ейдж (музика)|нью-ейдж]]. Цього ж року співачка переїхала до [[Київ|Києва]]. Почала плідно співпрацювати з композитором й аранжувальником [[Павлів Микола|Миколою Павлівим]].

У [[1993]] році Бурмака перемогла у хіт-параді [[Хіт-парад «12 − 2»|«12&nbsp;— 2»]] на [[UA: Радіо Промінь|радіо «Промінь»]] (пісні «Лишається надія», «Єдиного слова заради», «Ходить сон» і «Я люблю твої кроки»). Восени [[1994]] року співачка презентувала свій другий компакт-диск &nbsp;— «Лишається надія».

Протягом 1990-х років М. Бурмака працювала телеведучою на каналі «[[СТБ]]» («КіН», «Рейтинг», «Хто там», «Чайник») та УТ-1 («Створи себе»).

Була активною учасницею практично всіх подій української історії, починаючи з фестивалю «Червона рута» (1989) і «Студентського голодування на Граніті» (1990) до «Помаранчевої Революції» (2004) та «Революції Гідності» (2013—2014).

[[1997]] року Марія отримала звання Заслуженої артистки України. Протягом наступних років записала альбоми: «Знову люблю» ([[1997]]), «Із янголом на плечі» ([[2001]]), «МІА» ([[2002]]), ремікс-версія «I AM» ([[2003]]), «№&nbsp;9» ([[2004]]), «Ми йдемо! Найкраще» ([[2004]]).

Пісні Бурмаки набули популярності й за кордоном. Хіти «Хто я така є» і «Сонцем небом дощем» звучали на польських fm-радіостанціях. Проте, спроба видати збірку пісень польською мовою так і не була зреалізована.

Грудень [[2004]] року&nbsp;— вихід компакт-диску «Ми йдемо», збірка вибраних пісень з 10 альбомів.

Протягом [[2005]] року Марія Бурмака записала кілька англомовних версій своїх пісень і зняла нові кліпи, дала благодійні концерти у Північній Америці. Була запрошена з лекцією до професорського клубу [[Колумбійський університет|Колумбійського Університету]] ([[Нью-Йорк]]). Співачка виступила на найбільшому українському фестивалі у США «Верховина» та фестивалі «Лемківська ватра» у [[Польща|Польщі]]. Взяла активну участь у соціальній акції «Не продавайся», благодійних акціях «ВІЛ/СНІД Альянсу» та «Мережі людей, що живуть з ВІЛ» ([[2006]]).

У [[2007]] році Марію Бурмаку нагороджено Орденом княгині Ольги III ступеня<ref>{{УПУ|163/2007|2 березня 2007|Про відзначення державними нагородами України}}</ref>. Вона видала колекцію MP3 на двох дисках «Всі альбоми Марії Бурмаки», а у 2008 році&nbsp;— CD «Саундтреки». До альбому увійшли пісні «Пробач», «Не тому», «Попрощатись не зуміли», «З Днем Народження, Сонце!».

[[2008]] року була членом журі літературної премії [[Книга року BBC|«Книга року Бі-Бі-Сі»]].

[[2009]] року&nbsp;Марія була удостоєна почесного звання «Народна артистка України»<ref>{{УПУ|26/2009|16 січня 2009|Про відзначення державними нагородами України}}</ref>.

[[2010]] року&nbsp;— запис спільного альбому «Don't laugh at me/ Не смійся з мене» у рамках кампаніі Operation Respect спільно із Пітером Ярроу («Peter, Paul and Mary»). А у [[2011]] році спільний виступ на фестивалі Союзівка (Soyuzivka).

З травня [[2011]]&nbsp;— Марія Бурмака ведуча авторської рубрики «Музика Сніданку» на каналі «1+1». З вересня [[2011]]&nbsp;— була ведучою проекту «Музика для дорослих з Марією Бурмакою» на каналі ТВі.
У лютому [[2014]] дала сольний акустичний концерт в революційному Українському Домі для бійців Народної Самооборони.

У лютому [[2014]] дала сольний акустичний концерт в революційному Українському Домі для бійців Народної Самооборони.

Влітку і восени 2014 року в складі туру «Підтримаємо своїх» була з виступами в зоні [[Антитерористична операція на сході України|АТО]], в прифронтових містах і брала участь у концертах, зібрані кошти від яких були витрачені на потреби добровольчих батальйону. Займається активною волонтерською і благодійною діяльністю.

У 2014 році випустила альбом «Тінь по воді». Того ж року дала сольний благодійний концерт в Парижі, зібрані кошти були передані до фонду «Таблєточки» та взяла участь в українському фестивалі в [[Чикаго]], зібрані кошти були перераховані в «Фонд допомоги героям».

Наприкінці 2014 року увійшла до ТОП-100 найвпливовіших жінок України за версією [[Фокус (журнал, Україна)|журналу «Фокус»]]. Взимку 2015 року співачка зіграла благодійні концерти у Великій Британії. Навесні того ж року відбулись благодійні концерти Марії Бурмаки у США. В листопаді у Канаді.

2015 рік ознаменувався в житті співачки прем'єрами пісень «Танцюй», «Золотиста осінь» (пам'яті [[Мозговий Микола Петрович|Миколи Мозгового]]), «Фрізбі», а також кліпом на композицію «Ти». У травні 2016 року співачка презентувала романтичний [[кліп]] на пісню «Якби ми». А вже у вересні того ж року у концерт-холі Caribbean club вона разом із гуртом Gypsy Lyre презентувала музичну програму «Нове та улюблене». Концерт пройшов із повним аншлагом. Окрім оновленої програми Марія також заспівала дуетом з [[Пономарьов Олександр Валерійович|Олександром Пономарьовим]], [[Мірзоян Арсен Романович|Арсеном Мірзояном]], Іванкою Червінською та [[Матвієнко Антоніна Петрівна|Тонею Матвієнко]].

Піснею «Верни до мене, пам'яте моя» долучилася до акції «[[Так працює пам'ять]]», присвяченої пам'яті [[Дідік Данило Андрійович|Данила Дідіка]] і всім, хто віддав життя за незалежність України.<ref>{{Cite web|title=55 треків пам'яті Данила Дідіка, який загинув у 2015 році|url=https://hromadske.radio/news/2020/08/21/55-trekiv-pam-iati-danylu-didiku-zahyblomu-u-2015-rotsi|website=Громадське радіо|accessdate=2021-06-13|language=uk|archive-date=13 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210613170806/https://hromadske.radio/news/2020/08/21/55-trekiv-pam-iati-danylu-didiku-zahyblomu-u-2015-rotsi}}</ref>

== Альбоми ==
[[Файл:Maria Burmaka 2022.jpg|міні|Марія Бурмака, 13 жовтня 2022 року]]
* 1990 [[Ой не квітни, весно...]]
* 1992 [[Марія (альбом)|Марія]]
* 1994 [[Лишається надія]]
* 1998 [[Знову люблю]]
* 2001 [[Міа]]
* 2001 [[Із янголом на плечі]]
* 2003 [[Марія Бурмака I Am]]
* 2003 [[Марія Бурмака Live]]
* 2004 [[№9]]
* 2004 [[Ми йдемо! Найкраще]]
* 2008 [[Саундтреки (альбом)|Саундтреки]]
* 2011 [[Дитячий Альбом]]
* 2014 [[Тінь по воді (альбом)|Тінь по воді]]
* 2016 [[Другий дитячий альбом]]
* 2021 [[Улюблені класики]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
{{Вікіцитати}}
{{commonscat|Mariya Burmaka}}
* ''Попович Н. В.'' Бурмака Марія Вікторівна // {{ЕСУ|3|626}}

== Посилання ==
* [http://www.burmaka.kiev.ua/ Офіційний сайт Марії Бурмаки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120614075239/http://www.burmaka.kiev.ua/ |date=14 червня 2012 }}

{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Лауреати премії імені Василя Стуса]]
[[Категорія:Українські співачки]]
[[Категорія:Уродженці Харкова]]
[[Категорія:Випускники Харківського університету]]
[[Категорія:Учасниці Помаранчевої революції]]
[[Категорія:Переможці «Червоної рути»]]
[[Категорія:Українські бардеси]]
[[Категорія:Народні артисти України]]
[[Категорія:Українські рок-музиканти]]
[[Категорія:Співаки Харкова]]