Перегляд вихідного коду сторінки Ірванець Олександр Васильович

{{Письменник
|Ім'я = Олександр Васильович Ірванець
|Оригінал імені = 
|Фото = OIFF 2014-07-16 161413 - Oleksandr Irvanets.jpg
|Ширина = 220px
|Підпис = Олександр Ірванець на [[Одеський міжнародний кінофестиваль|Одеському міжнародному&nbsp;кінофестивалі]], 2014
|Рід діяльності = [[письменник]], [[перекладач]]
|Роки активності = 
|Напрямок = 
|Жанр = драма, роман, повість, вірш
|Magnum opus = 
|Премії = Лавреат премії Фонду Гелен Щербань-Лапіка (США) [[1995]]
|Lib = 
|Сайт = 
|зображення = 
|місце народження = 
|alma mater = 
}}
'''Олекса́ндр Васи́льович Ірване́ць''' ({{н}} {{дн|24|01|1961}}, [[Львів]])&nbsp;— український поет, прозаїк, драматург і перекладач.<ref name=":0">{{Cite web|url=http://bukvoid.com.ua/info/writers/Irvanets_Oleksandr.html|title=Інфотека – письменники: Ірванець Олександр|last=|first=|date=|website=Буквоїд|publisher=|language=українською|accessdate=|archive-date=11 квітня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200411080334/http://bukvoid.com.ua/info/writers/Irvanets_Oleksandr.html}}</ref>

== Життєпис ==
[[Файл:Oleksandr Irvanets.jpg|міні|Олександр Ірванець на «[[Книжковий арсенал|Книжковому Арсеналі]]» (Київ, 2016)]]

Народився 24 січня 1961 року у Львові. Виростав у [[Рівне|Рівному]]. Закінчив 8 класів Рівненської СШ №&nbsp;18 (1976), Дубенське педагогічне училище (1980) та [[Літературний інститут імені Горького]] (Москва, 1989). Після випуску із педагогічного училища кілька років вчителював (1980-ті роки)<ref name=":0" />.

Твори перекладалися англійською, німецькою, французькою, шведською, польською, чеською, білоруською, російською, італійською, хорватською мовами. Наприклад, роман «Рівне/Ровно» у 2006 році було перекладено польською мовою і на сьогоднішній день вже двічі видано в Польщі видавництвом «Prószyński i S-ka».<ref name=":0" /><ref>{{Cite book|title=Riwne / Rowno|last=Irwaneć|first=Ołeksandr|year=2006|publisher=Prószyński i S-ka|location=Warszawa|pages=|language=польською|isbn=978-83-7469-638-8}}</ref>

17 квітня 1985 разом із [[Юрій Андрухович|Юрієм Андруховичем]] та [[Віктор Неборак|Віктором Небораком]] заснував літературне угруповання [[Бу-Ба-Бу]]. Кожен з авторів отримав власне прізвисько. Ірванця через любов до [[Нумізматика|нумізматики]] називали [[Підскарбій|Підскарбієм]] Бу-Ба-Бу<ref>{{Cite web|title=Бу-Ба-Бу, або дружба гартована роками • Фотографії старого Львова|url=https://photo-lviv.in.ua/bu-ba-bu-abo-druzhba-hartovana-rokamy/|website=Фотографії старого Львова|date=2015-09-29|accessdate=2023-05-11|language=uk|first=Фотографії Старого|last=Львова|archive-date=2015-09-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20150929183438/http://photo-lviv.in.ua/bu-ba-bu-abo-druzhba-hartovana-rokamy/}}</ref>.

З 1993 року постійно мешкає в [[Ірпінь (місто)|Ірпені]] під Києвом.

З початку 2000-х працює в драматургії та прозі. Автор понад двох десятків книг та численних публікацій у часописах і альманахах Європи й Америки. П'єси Олександра Ірванця були поставлені у різних країнах, зокрема у Німеччині, Україні та Польщі.<ref name=":0" />

Відомий Facebook-блоґер<ref>{{Cite web|url=https://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/07/160707_trending_dontafraidtosay_sx|назва="Мені соромно" та "оповідки за пляшкою пива" - чоловіки про #яНеБоюсьСказати|видавець=[[BBC News]]|дата=8 липня 2016|url-архіву=https://web.archive.org/web/20190602104220/https://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/07/160707_trending_dontafraidtosay_sx|дата-архіву=2 червня 2019|мертвий-url=no|дата-доступу=24 січня 2022}}</ref>.

Є членом білоруського ПЕН-клубу, [[Український ПЕН|Українського ПЕН]], героєм пісні гурту ВІА «ОВВА»<ref>[https://coub.com/view/70vy0 ВІА ОВВА&nbsp;— Ірванець] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150626215407/https://coub.com/view/70vy0 |date=26 червня 2015 }}&nbsp;— Coub</ref>.

Одружений з художницею [[Цюпа Оксана Ігорівна|Оксаною Цюпою]].

== Творчість ==

=== Книги ===
* «Вогнище на дощі» (Львів: Каменяр, 1986)
* «Тінь великого класика» ([[Київ]]: Молодь, 1991)
* «[[Рівне/Ровно]] (Стіна)» (2001; Львів: Кальварія, 2002)
** перевидання (Київ: Факт, 2006)
** перевидання (Харків: [[Фоліо]], 2010)
* «Вірші останнього десятиліття» ([[Львів]]: Кальварія, 2001)
* «П'ять п'єс» (Київ: Смолоскип, 2002)
* «Очамимря: Повість та оповідання» (Київ: Факт, 2003)
* «Любіть!..» (Київ: Критика, 2004)
* «Лускунчик-2004» (Київ: Факт, 2005)
* «Преамбули і тексти. Збірка поезій» (Київ: Факт, 2005)
* «[[Хвороба Лібенкрафта]]», роман (Харків: [[Фоліо]], 2010)
* «Мій хрест» (Харків: Фоліо, 2010; серія «Графіті», післямова [[Жадан Сергій Вікторович|Сергія Жадана]])
* «Сатирикон&nbsp;— ХХІ» (Харків: Фоліо, 2011)
* «П'яте перо» Вибрана есеїстика (Луцьк: Твердиня, 2011)
* «Пісні війни»: вірші останніх років (Київ: [[Дух і літера (видавництво)|Дух і літера]], 2014)
* «[[Харків 1938]]» (Київ: Laurus, 2017)

=== «Сатирикон ХХІ» (2011) ===
Після видання «Сатирикон&nbsp;— ХХІ» (2011) здійснив всеукраїнський тур з презентацією книги, і протягом 24 березня&nbsp;— 19 квітня 2011 року представляв видання у [[Житомир]]і (Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олега Ольжича), Вінниці (книгарня «Є»), Луцьку (бібліотека Волинського національного університету ім. Лесі Українки), [[Тернопіль|Тернополі]] (книгарня «Ярослав Мудрий» та арткафе «Коза»), Луганську ([[Луганський національний університет імені Тараса Шевченка]], бібліотека [[Українсько-канадський центр „Відродження”|Українсько-канадського центру «Відродження»]]), [[Дніпро (місто)|Дніпропетровську]] (Національний гірничий університет України, Дніпропетровський музей «Літературне Придніпров'я»), Харкові (книгарня «Університетський будинок книги», книгарня «Є»"), [[Львів|Львові]] (магазин «Книги Фоліо», книгарня «Є»"), Рівному (Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека), [[Київ|Києві]] (Інститут журналістики, Київський національний університет ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка, книгарня «Є»)<ref name="satyricon">{{Cite web |url=http://folio.com.ua/index.php?id=1300202388 |title=Всеукраїнський тур письменника Олександра Ірванця: 24.03-19.04.2011 // Folio. — 2011 |accessdate=11.12.2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131215234445/http://folio.com.ua/index.php?id=1300202388 |archivedate=15.12.2013 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://lugansk.co.ua/articles/457/aleksandr-irvanets-v-luganske-prezentoval-satirikon-xxi- |title=Александр Ирванец в Луганске презентовал «САТИРИКОН-XXI» // Луганский сайт. 8 Апрель 2011 |accessdate=11 грудня 2013 |archive-date=19 листопада 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151119192017/http://lugansk.co.ua/articles/457/aleksandr-irvanets-v-luganske-prezentoval-satirikon-xxi- }}</ref>.

Книгу видано до його 50-річного ювілею письменника та 30-річчям його творчої діяльності видавництвом «ФОЛІО», яке й організувало тур підтримку цього видання. Книга «Сатирикон-XXI» містить основний масив доробків письменника, як прозових, так і поетичних. Окрім творів, виданих раніше (романів, оповідань та віршів автора), до цієї книжки увійшли нові твори. Серед нових доробків, зокрема, у «Сатириконі» представлені поема «Білорусь» та оповідання « Play the game»<ref name="satyricon"/>.

=== Книги у перекладах ===
* Ołeksandr Irwaneć «Recording i inne utwory» (Kraków: Księgarnia Akademicka, 2001)
* Ołeksandr Irwaneć «Riwne / Rowno» (Warszawa: Prószyński i S-ka, 2006; 2007)
* Аляксандар Ірванец «Роўна/Ровно». Выбраныя творы. Пераклад з украінскай Уладзімера Арлова. (Мінск, Выдавец Зьміцер Колас, 2007.)
* Oleksandr Irvanec` «Pet kazalisnih komada». S ukrainskog izvornika preveo Aleksa Pavlesin. (Zagreb, rujan 2010.)
* Oleksander Irvanec «NEPRIČAKOVANI VERZI». Prevedel Borut Kraševec. Ljubljana, Študentska založba, 2012.
* Ołeksandr Irwaneć «Choroba Libenkrafta» Wroclaw, Biuro literackie, 2013

=== Переклади ===
Перекладає з білоруської, польської, російської, французької та чеської мов.

З російської:
* Григорій Остер «Шкідливі поради» (Київ: Видавництво «Школа», 2002)
* Григорій Остер «Задачник з математики» (Київ: Видавництво «Школа», 2002)
* Олег Грігор'єв «Ґави і роззяви» (Київ: [[Грані-Т]], 2008)

З білоруської:
* Васіль Бикав «Ходільці: оповідання» (Київ: Факт, 2005)
* Уладзімір Арлов «Реквієм для бензопилки» (Київ: Факт, 2005)
* Уладзімір Арлов «Краєвид з ментоловим ароматом» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2021)

З польської:
* Януш Корчак «На самоті з Богом. Молитви тих, котрі не моляться» (Київ: Дух і літера, 2003)
* Януш Ґловацький «Четверта сестра» (2007)
* Януш Ґловацький «Антигона в Нью-Йорку» (2008)
* Януш Ґловацький «З голови» (Львів, «Астролябія»&nbsp;— 2009)

З французької:
* [[Ів Бруссар]]

== Нагороди ==
* лавреат премії Фонду Гелен Щербань-Лапіка (США, 1995)
* стипендіат Академії Шльосс Солітюд (Німеччина, 1995)
* стипендіат Вілли «Вальдберта» (Баварія, Німеччина, 2001)
* стипендіат Фундації «КультурКонтакт» (Австрія, Відень, 2002)
* член журі театрального фестивалю «Боннер Бієнналє» (з 2000)
* стипендіат Фулбрайтівської програми (2005—2006)
* стипендіат Літературного Колоквіуму міста Берліна (2009)
* фіналіст літературної нагороди Angelus (2007)<ref>{{Cite web|title=Angelus 2007 – Nagroda Angelus|url=http://angelus.com.pl/laureaci/nominacje/angelus-2007/|accessdate=2023-05-31|language=pl-PL|archive-date=2022-11-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20221111171726/http://angelus.com.pl/laureaci/nominacje/angelus-2007/}}</ref>
* стипендіат [[Gaude Polonia]], Міністерства Культури Польщі, (Варшава, лютий-червень 2008)
* лавреат [[Міська премія імені Уласа Самчука в галузі літератури (Рівне)|міської премії імені Уласа Самчука в галузі літератури]] (Рівне).<ref>{{Cite web|title=Олександр Ірванець став лауреатом премії імені Уласа Самчука|url=https://pen.org.ua/oleksandr-irvanets-stav-laureatom-premiyi-imeni-ulasa-samchuka|website=PEN Ukraine|date=2021-03-02|accessdate=2023-05-19|language=uk|archive-date=2023-05-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20230519121056/https://pen.org.ua/oleksandr-irvanets-stav-laureatom-premiyi-imeni-ulasa-samchuka}}</ref>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
{{commonscat|Oleksandr Irvanets}}
{{Вікіцитати}}
* [http://poetry.uazone.net/irvan Поезія Ірванця на Поетиці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20051106182553/http://poetry.uazone.net/irvan/ |date=6 листопада 2005 }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=LhBApLol_0I Олександр Ірванець. «Мій хрест» (поезія). Аудіозапис] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210510143849/https://www.youtube.com/watch?v=LhBApLol_0I |date=10 травня 2021 }}
* [http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/64674 ''Валентина Клименко''. PRO Ірванця // Україна молода, №&nbsp;11, 25.01.2011] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305010643/http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/64674 |date=5 березня 2016 }}
* [http://irvanets.livejournal.com/ Сторінка на Живому Журналі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110823115851/http://irvanets.livejournal.com/ |date=23 серпня 2011 }}
* [https://web.archive.org/web/20110127213703/http://re-mag.com.ua/literature/iravnets-50.html Сашку Ірванцю&nbsp;— 50]
* [https://web.archive.org/web/20131215234445/http://folio.com.ua/index.php?id=1300202388 Всеукраїнський тур письменника Олександра Ірванця: 24.03-19.04.2011 // Folio.&nbsp;— 2011]
* [http://www.eastkorr.net/culture/pisatel-irvanets-pobyval-v-luganske Виктория Дубовая. Писатель Ирванец побывал в Луганске // EastKorr Восточный корреспондент. Студия «Зина дизайн», Луганск, 07 апреля 2011] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140728024110/http://www.eastkorr.net/culture/pisatel-irvanets-pobyval-v-luganske |date=28 липня 2014 }}
* [http://timeua.info/140411/38519.html Александр Ирванец: 50 лет спустя // Время. 11/12/2011] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313201213/http://timeua.info/140411/38519.html |date=13 березня 2016 }}
* [http://glavcom.tv/video/6112.html О. Ірванець (авторське виконання): Вибрані місця із листування з Гаррі Поттером. 7.12.2013] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131214211009/http://glavcom.tv/video/6112.html |date=14 грудня 2013 }} [http://gloria-ma.livejournal.com/255123.html текст]
* [https://www.chytomo.com/iak-zhyvie-bilorus-irvanets-pro-ukrainski-pereklady-mort-bykova-j-albom-khadanovicha/ Як «живє Білорусь»&nbsp;— Ірванець про українські переклади Морт, Бикова й альбом Хадановіча.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201024061310/https://chytomo.com/iak-zhyvie-bilorus-irvanets-pro-ukrainski-pereklady-mort-bykova-j-albom-khadanovicha/ |date=24 жовтня 2020 }}
* [https://shron1.chtyvo.org.ua/Myroslav_Shkandrij/The_Shifting_Object_of_Desire_The_Poetry_of_Oleksandr_Irvanets_anhl.pdf? The Shifting Object of Desire: The Poetry of Oleksandr Irvanets] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220124005540/https://shron1.chtyvo.org.ua/Myroslav_Shkandrij/The_Shifting_Object_of_Desire_The_Poetry_of_Oleksandr_Irvanets_anhl.pdf |date=24 січня 2022 }}
* [https://chytomo.com/oleksandr-irvanets-pro-chotyry-kh-molodoi-poezii/ Олександр Ірванець про чотири «Х» молодої поезії // Читомо] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220304101613/https://chytomo.com/oleksandr-irvanets-pro-chotyry-kh-molodoi-poezii/ |date=4 березня 2022 }}
* 

; Рецензії
* [https://web.archive.org/web/20070927222518/http://sumno.com/content/view/948/28/ Рецензія на «Очамимрю» // інтернет-видання [[СУМНО]]]
* [http://nauka.hnpu.edu.ua/sites/default/files/fahovi%20vudannia/2010/Lingvistuchni_doslidgennia_27/4.html С.&nbsp;В.&nbsp;Мартинова ПОЕТОНІМИ У МОВІ ТВОРІВ ОЛЕКСАНДРА ІРВАНЦЯ // Лінгвістичні дослідження / ХНПУ ім. Г. Сковороди.&nbsp;— Харків, 2010.&nbsp;— вип. 27]

{{ВП-портали|Біографії|Україна|Фантастика|Література|}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Українські прозаїки]]
[[Категорія:Автори альтернативної історії з України]]
[[Категорія:Автори фентезі України]]
[[Категорія:Українські перекладачі]]
[[Категорія:Білорусько-українські перекладачі]]
[[Категорія:Польсько-українські перекладачі]]
[[Категорія:Російсько-українські перекладачі]]
[[Категорія:Французько-українські перекладачі]]
[[Категорія:Учасники Помаранчевої революції]]
[[Категорія:Уродженці Львова]]
[[Категорія:Учасники Революції на граніті]]
[[Категорія:Випускники Літературного інституту]]
[[Категорія:Олександр Ірванець]]
[[Категорія:Члени Українського центру Міжнародного ПЕН-Клубу]]