Перегляд вихідного коду сторінки Калинець Ігор Миронович

{{Письменник
|Ім'я = Ігор Калинець
|Оригінал імені = 
|Фото = Ihor Kalynets.jpg
|Ширина = 
|Підпис = 
|Ім'я при народженні = 
|Псевдоніми = Тараненко
|Дата народження = 9.7.1939
|Місце народження = [[Ходорів]], нині [[Львівська область]]
|Дата смерті = 
|Місце смерті = 
|Національність = [[українець]]
|Громадянство = {{URS}} →<br/> {{UKR}}
|ім'я = Ігор Миронович Калинець
|alma mater =
|дружина = Стасів-Калинець Ірина Онуфріївна
|діти = Калинець-Мамчур Дзвенислава Ігорівна
|Мова творів = українська
|Рід діяльності = прозаїк і поет
|Роки активності =
|Напрямок =
|Жанр =
|Magnum opus =
|Lib =
|Премії = {{Премія Тараса Шевченка|1992}}
|Нагороди = {{(!}}
{{!}} {{Орден Свободи|2009}}{{!!}} {{Орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня}} {{!!}} {{Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня|2008}}
{{!)}}
|Сайт =
}}
'''І́гор Миро́нович Калине́ць ''' ({{н}} [[9 липня]] [[1939]], [[Ходорів]], [[Жидачівський повіт]], [[Станиславівське воєводство]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польська Республіка]])&nbsp;— [[поет]] і прозаїк, один із чільних представників так званої [[Шістдесятники|«пізньошістдесятницької» генерації]] і [[Дисидентський рух у СРСР|дисидентсько]]-[[самвидав]]ного руху в Україні, [[політичний в'язень|політв'язень]]. Живе і працює у Львові. [[Гонорис кауза|Почесний доктор]] [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету імені Івана Франка]].

Ігор Калинець народився [[9 липня]] [[1939]] року в місті [[Ходорів]] ([[Бібрський повіт]], за польським адмінподілом&nbsp;— [[Жидачівський повіт]], [[Станиславівське воєводство]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польська Республіка]]), нині [[Львівська область|Львівської області]], [[Україна]].
У [[1956]]–[[1961]] роках навчався у [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівському університеті]], на [[Філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка|філологічному]] факультеті. Після закінчення університету працював у [[Львівський обласний державний архів|Львівському обласному державному архіві]] (1961—1972).

Вдівець [[Стасів-Калинець Ірина Онуфріївна|Ірини Онуфріївни Стасів-Калинець]].

За участь у дисидентському русі 11 серпня [[1972]] року Ігоря Калинця було засуджено на 6 років ув'язнення суворого режиму й 3 роки заслання. Покарання відбував у Пермських концтаборах разом з [[Світличний Іван Олексійович|Іваном Світличним]], [[Стус Василь Семенович|Василем Стусом]], [[Горбаль Микола Андрійович|Миколою Горбалем]], [[Сапеляк Степан Євстахійович|Степаном Сапеляком]] та іншими.

[[Заслання]] відбував разом із дружиною [[Стасів-Калинець Ірина Онуфріївна|Іриною Стасів-Калинець]] на [[Забайкалля|Забайкаллі]], у с.&nbsp;Ундино-Посєльє, Балейського району в [[Читинська область|Читинській]] області.

Після повернення до [[Львів|Львова]] у 1981 році працював у [[Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника|Львівській науковій бібліотеці ім.&nbsp;В.&nbsp;Стефаника]]. З 1987 року брав участь у виданні [[самвидав]]ного журналу «[[Євшан-зілля (самвидав)|Євшан-зілля]]», згодом став його редактором.

Окрім творів для дорослих, пише також вірші для дітей. Було видано кілька книг, які розійшлися не тільки в Україні, а й у країнах із великою [[Українська діаспора|українською діаспорою]] (Казахстан, Канада, США, Аргентина). Його книгу «[[Небилиці про котика і кицю]]» ілюструвала українська художниця [[Ковальчук Вікторія Володимирівна|Вікторія Ковальчук]] у 2005 році.

У 2018 році український режисер [[Фразе-Фразенко Олександр Євгенійович|Олександр Фразе-Фразенко]] презентував стрічку «Пан Ніхто», в якій розповів історію життя поета<ref>{{Cite web|title=Видатні письменники та поети Львова - ilvivyanyn.com|url=https://ilvivyanyn.com/uk/eternal-vydatni-pysmennyky-ta-poety-lvova|date=2022-02-18|accessdate=2022-02-21|language=uk|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221123058/https://ilvivyanyn.com/uk/eternal-vydatni-pysmennyky-ta-poety-lvova}}</ref>.

== Творчість ==
Поетичну творчість Калинця, на пропозицію самого автора, прийнято хронологічно поділяти на дві головні частини: дев'ять книжок, написаних перед ув'язненням у [[1972]]&nbsp;р. (з них офіційно в [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] опубліковано було лише першу&nbsp;— «[[Вогонь Купала]]», 1966, решта функціонувала у самвидавному обігу) і вісім&nbsp;— написаних під час ув'язнення та на виселенні (до 1991&nbsp;р. функціонували тільки у [[Самвидав]]і). Згідно з цим поділом і було підготовлено та випущено два томи [[Поезія|поезій]] Калинця&nbsp;— «''[[Пробуджена муза]]''» ([[Варшава]], 1991) та «''[[Невольнича муза]]''» (Балтимор&nbsp;— [[Торонто]], 1991). 1991&nbsp;року збірку вибраних поезій «''[[Тринадцять аналогій|Тринадцять алогій]]''» видано було також в Україні і у Росії.

Ілюстрації до збірки поезій Ігоря Калинця «''[[Відчинення вертепу]]''», які були видрукувані в [[Лондон]]і під назвою «''[[Поезії з України]]''» створив у 1969 році [[Сорока Богдан Михайлович|Богдан Сорока]]<ref>[http://postpostup.ua/arhivess/fotodat/line/25/pdf/25.pdf Пост поступ. № #5 (25) травень 2008. «Хвороба нашого суспільства&nbsp;— амбівалентність». Автор: Віктор Неборак.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Це спонукало [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]] порушити кримінальну справу проти художника, десятиліття його твори забороняли виставляти і згадувати його ім'я у пресі. Інші збірки поета:'' «[[Підсумовуючи мовчання]]»'' (1971), ''«[[Коронування опудала]]» ''(1972), ''«Слово триваюче»'' (1997),'' «Терновий колір любові»'' (1998).

Один із найтонших дослідників поезії Калинця [[Данило Гузар-Струк]] у передмові до «''[[Невольничої музи]]''» виокремлює «три головні течії» в його поезії: «оспівування культури, любовне прагнення та суспільний протест». Висока культура поетичного мислення й мовлення, любов до текстових стилізацій, надзвичайна формальна винахідливість притаманні Калинцю упродовж усього його творчого розвитку, а такі риси як ерудиція, іронічність, шляхетність у поводженні зі словообразом роблять цю поезію без перебільшення видатним явищем. Саме з появою в українському літературному процесі Калинця почалися дискусії про [[необароко]]. [[Бароко в Україні|Українське бароко]] і справді можна розглядати як одне із джерел Калинцевих інспірацій, іншим таким джерелом є, безперечно, творчість [[Богдан-Ігор Антонич|Богдана-Ігоря Антонича]]. Ще одна вельми цікава особливість: поет ніколи не писав окремих віршів, його метод полягав у творенні циклів, які своєю чергою переростали у книжки (свідчення «структуралістського» бачення світу).

Творчість Калинця суттєво вплинула на багатьох українських поетів пізніших поколінь, виявившись дуже суголосною найновішим поетичним пошукам. Після повернення з ув'язнення та виселення 1981&nbsp;року Калинець, за його словами, цілком замовкає як поет (завершене явище) і стає «імпресаріо колишнього Ігоря Калинця». Тим часом пише і публікує казки для дітей (наприклад, «Дурні казки», 1998), готує перевидання власних поезій. 1994&nbsp;року [[Сучасність (журнал)|журнал «Сучасність»]] опублікував його повість «''[[Молімось зорям дальнім]]''», написану ще 1972&nbsp;року під час перебування у [[Слідчий ізолятор|слідчому ізоляторі]] львівської в'язниці. Проте Калинець залишається передовсім поетом, творцем вельми індивідуального, легко впізнаваного (за всієї стилістичної різноманітності) і в той же час напрочуд цілісного світу.
[[Файл:1961 Ігор та Ірина Калинці .jpg|міні|Ігор Калинець та його дружина Ірина]]

=== Книга «[[Знане і незнане про Антонича]]» ===
Окрім обкладинки, яка виконана в стилі західноукраїнських [[модерн]]их малярів 1930-х років, другий варіант цього видання відрізняється від першого ([[Львів]]: Друкарські куншти, 2010.&nbsp;— 140 с.; 16 арк. іл.) вдвічі більшим обсягом тексту. Кількість ілюстрацій у новому виданні є більшою втричі.
Написана на широкому фактографічному матеріалі, книга Ігоря Калинця<ref>''Калинець Ігор''. Знане і незнане про Антонича: матеріяли до біографії Богдана Ігоря Антонича / Ігор Калинець / Худ. редактор Г. Ґера.&nbsp;— 2-е вид., виправлене і доповнене.&nbsp;— Львів: Друкарські куншти, 2011.&nbsp;— 276 с. + 48 с. ілюстр.</ref> на сьогодні залишається найавторитетнішим джерелом біографії одного з найвидатніших українських письменників [[XX століття]], дає відповіді на низку питань, які не один рік ставлять собі читачі, поціновувачі та дослідники творчості Антонича, і які передусім ставив собі сам автор дослідження. Багато із описаних у книзі подій (віднайдення [[Могила Антонича,|могили Антонича]], заходи популяризації його творчості у 1960-х та 1980-х роках) пережив сам Ігор Калинець як їх ініціатор та активний учасник.
Книга є своєрідним внеском до відзначення 100-річчя від дня народження Богдана Ігоря Антонича, яке увінчалося низкою заходів різноманітного жанру. Саме у час ювілею [[Богдан-Ігор Антонич|Антонича]] в Ігоря Калинця зародилася ідея написати цю книгу.

До справи Калинця долучилося ще двоє людей, зокрема розділ «Університет» написав Данило Ільницький, дослідник життя і творчості Богдана Ігоря Антонича, упорядник його «Повного зібрання творів» ([[Львів]]: Літопис, 2009), а розділ «Антоничі в Бортятині»&nbsp;— Ольга Дядинчук, директор [[Музей-садиба Антоничів|музею-садиби Антоничів]] у селі [[Бортятин]]і Мостиського району Львівської області, де тривалий час проживали батьки [[Богдан-Ігор Антонич|Б.&nbsp;І.&nbsp;Антонича]] (тут вони й поховані), і де часто бував сам письменник.
Видання містить наступні розділи: «Дитинство», «Гімназія», «Університет» (автором розділу є Данило Ільницький), «Гурток україністів, АНУМ, УТБ», «Левандівська „Просвіта“», «Антоничі в Бортятині» (автором розділу є Ольга Дядинчук), «Публікації», «Опера „Довбуш“», «Творчий процес», «Друзі», «Недуга», «Похорон», «Портрет», «Могила», «Наречена», «Архів».

Цінність книги і в «Додатках», у яких&nbsp;— статті [[Бучинський Дмитро Григорович|Дмитра Бучинського]], [[Ревуцький Валер'ян Дмитрович|Валеріяна Ревуцького]], [[Стасів-Калинець Ірина Онуфріївна|Ірини Калинець]], Івана Гречка, а також листи Ольги Олійник до [[Кладочний Йосиф|о. Йосифа Кладочного]] і [[Микола Неврлий|Миколи Неврлого]], документи [[Комітет державної безпеки СРСР|КГБ]] за 1987&nbsp;р. та список усіх лауреатів [[Літературна премія імені Богдана-Ігоря Антонича «Привітання життя»|літературного конкурсу «Привітання життя»]] імені Богдана Ігоря Антонича. Завершується книжка віршем учасника цього конкурсу, львівського поета Романа Тарнавського.

== Нагороди ==
* 2017&nbsp;— лавреат [[Премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень»|Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди]] «Сад божественних пісень»<ref>[[Премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень»]]</ref> за книгу «Молімось зорям дальнім»;
* 2015 року був висунутий [[Інститут Івана Франка НАН України|Інститутом Івана Франка НАН України]] як кандидат на [[Нобелівська премія з літератури|Нобелівську премію з літератури]], але її не одержав<ref>{{Cite web |url=http://zaxid.net/news/showNews.do?igorya_kalintsya_hochut_visunuti_na_nobelivsku_premiyu&objectId=1337956 |title=Ігоря Калинця висунули на Нобелівську премію |accessdate=17 квітня 2017 |archive-date=18 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170418083332/http://zaxid.net/news/showNews.do?igorya_kalintsya_hochut_visunuti_na_nobelivsku_premiyu&objectId=1337956 }}</ref>.
* [[Орден Свободи]] (10 липня 2009)&nbsp;— ''за громадянську мужність у відстоюванні ідеалів свободи та справедливості, плідну літературну діяльність''<ref>{{УПУ|528/2009|10 липня 2009|Про нагородження І. Калинця орденом Свободи}}</ref>
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] V&nbsp;ст. (17 березня 2008)&nbsp;— ''за значний особистий внесок у розвиток національної культури, вагомі творчі здобутки і високий професіоналізм та з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів народного мистецтва''<ref>{{УПУ|229/2008|17 березня 2008|Про відзначення державними нагородами України}}</ref>;
* [[Національна премія України імені Тараса Шевченка]] за книжку вибраних поезій «[[Тринадцять алогій]]» (1992);
* у 1977 року Ігор Калинець був нагороджений [[Премія імені Івана Франка (НСПУ)|премією імені Івана Франка]] в [[Чикаго]];
* у 1992 році отримав [[Премія імені Василя Стуса|премію імені Василя Стуса]].

[[22 серпня]] [[2016]] року указом Президента України [[Порошенко Петро Олексійович|Петра Порошенка]] «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 25-ї річниці незалежності України» Ігор Калинець був нагороджений [[Орден князя Ярослава Мудрого|орденом князя Ярослава Мудрого]] IV ступеня.<ref>{{УПУ|338/2016|22 серпня 2016|Про відзначення державними нагородами України з нагоди 25-ї річниці незалежності України}}</ref> Однак він відмовився від нього на знак протесту проти, за його словами, «жорстокого [[зросійщення]]».<ref>[[Слово Просвіти]].&nbsp;— 2016.&nbsp;— №&nbsp;37 (881) (15—21 вер.).&nbsp;— С. 3.</ref>
[[Файл:80-річчя Ігоря Калинця.jpg|міні]]
[[9 липня|9 липня 2019]] року Ігореві Калинцю виповнилося 80 років. 8 липня у Львівській національній опері відбувся творчий вечір «Україна. Дорога Ігоря Калинця». До ювілею громадського діяча, активного учасника руху шістдесятників, політичного в'язня, Почесного доктора Львівського національного університету імені Івана Франка, лавреата Національної премії імені Тараса Шевченка відбулося символічне погашення маркованого конверта.<ref>{{Cite web|url=|title=ювілей|last=|first=|date=|website=https://enigma.ua/articles/yuvileyniy-vechir-igorya-kalintsya-u-lvivskiy-operi|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> У програмі вечора зі словом про великого Українця виступила директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» Ірина Ключковська.&nbsp; На сцені славного Ювіляра привітали почесний голова Всеукраїнського та голова Львівського обласного товариства політичних в'язнів та репресованих Петро Франко, голова Комітету Верховної Ради України [[Княжицький Микола Леонідович|Микола Княжицький]], який вручив йому Почесну грамоту [[Верховна Рада України|Верховної Ради]] України, голова Львівської облдержадміністрації [[Мальський Маркіян Зіновійович|Маркіян Мальський]], попередній голова обладміністрації [[Синютка Олег Михайлович|Олег Синютка]], меценат і організатор свята депутат ЛМР Роман Грицевич. [[Садовий Андрій Іванович|Андрій Садовий]] вручив ювіляру почесну відзнаку «[[Золотий герб міста Львова]]».<ref>{{Cite web|url=|title=урочиста академія до ювілею Ігоря Калинця|last=|first=|date=|website=https://zaxid.net/u_lvovi_vidbulasya_urochista_akademiya_do_80_richchya_igorya_kalintsya_n1484946|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>. Глава [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]] Блаженніший [[Святослав (Шевчук)|Святослав]] висловив слова привітання видатному українцю Ігорю Калинцю з нагоди його ювілею<ref>{{Cite web|url=http://news.ugcc.ua/news/blazhennіshiy_svyatoslav_privіtav_Іgorya_kalintsya_z_80rіchchyam_86727.html|title=Блаженніший Святослав привітав Ігоря Калинця з 80-річчям|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=укр|accessdate=19 липня 2019|archive-date=12 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190712015629/http://news.ugcc.ua/news/blazhennіshiy_svyatoslav_privіtav_Іgorya_kalintsya_z_80rіchchyam_86727.html}}</ref>.

У січні [[2022]] року став [[Народний поет України|Народним поетом України]]. За рішенням міжнародного журі таку нагороду одержують поети, відомі своєю визначною творчістю та подвижницькою діяльністю на благо України.

== Цитати ==
* «Зараз ситуація кепська, зла, як і тоді, в радянський час. А який вихід із неї? Не можу сказати…Хоч знаю, що нічого доброго немає і відчувається погіршення. Дуже сильна „п'ята колона“, і ми не можемо подолати її у гуманний спосіб»<ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/30044933.html|title=«Дуже сильна «п’ята колона», ми не можемо подолати її у гуманний спосіб» – письменник, дисидент Ігор Калинець|last=Терещук|first=Галина|date=9 липня 2019|website=|publisher=радіо "Свобода"|language=укр|accessdate=19 липня 2019|archive-date=19 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190719142423/https://www.radiosvoboda.org/a/30044933.html}}</ref> (липень 2019).
* «Шістдесятництво було різне, проте воно завжди було виявом національного опору, було Митусою. Тому на перший план вийшли митці, передусім письменники».
* «Моя поезія до арешту&nbsp;— це суцільна присвята нашим борцям за волю. Не люблю слова дисидент, бо були ми не дисидентами, а чимось іншим. Саме за це мене судили. Це справді&nbsp;— честь». [https://dyvoslovo.com.ua/wp-content/uploads/2015/10/14-0615.pdf (https://dyvoslovo.com.ua/wp-content/uploads/2015/10/14-0615.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190719144545/https://dyvoslovo.com.ua/wp-content/uploads/2015/10/14-0615.pdf |date=19 липня 2019 }})
* «Гордий, що Україна породила таке масове повстання народу, що маємо героїв, які ризикують своїм життям, ідуть на смерть. Вони&nbsp;— жертовні діти України. І ми свого часу жертвували усім, хоч і знали, що нас чекають ув'язнення чи ще гірша участь. Багато людей не повернулося із заслань. Згадаймо Валерія Марченка, Василя Стуса, Олексу Тихого… Зараз є надія, що ми ще можемо боротися за свою повноцінну незалежність.» (https://wz.lviv.ua/interview/125650-ihor-kalynets-my-maiemo-heroiv-iaki-idut-na-smert-vony-zhertovni-dity-ukrainy {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190719150058/https://wz.lviv.ua/interview/125650-ihor-kalynets-my-maiemo-heroiv-iaki-idut-na-smert-vony-zhertovni-dity-ukrainy |date=19 липня 2019 }})
* «Але своїх „червоних ліній“ я не переступав. Встояв перед ренегатством, зрадою. В ув'язненні крилатим висловом усіх „політичних“ були слова Шевченка: „Караюсь, мучусь, але не каюсь“. Ми витримали. Без каяття, без якихось негарних вчинків, без зради ідеалів, відступу від них. Іспит витримали переважно всі, за поодинокими винятками…» (https://zik.ua/news/2016/11/17/igor_kalynets_ya_ne_stavlyu_ostannoi_krapky_992867 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190719144542/https://zik.ua/news/2016/11/17/igor_kalynets_ya_ne_stavlyu_ostannoi_krapky_992867 |date=19 липня 2019 }})

== Публікації ==
* [[Ільницький Микола Миколайович|Ільницький]], М. ''Ключем метафори відімкнені вуста… Поезія Ігоря Калинця.''&nbsp;— Париж; Львів; Цвікау: «Зерна», 2001.&nbsp;— 189 с.
* Калинець, Ігор. ''Вогонь Купала: Поезії'' / Лариса З. Онишкевич (Передм.).&nbsp;— Париж та ін. : Смолоскип, 1975.&nbsp;— 46 c.&nbsp;— (Бібліотека «Смолоскипа»; Ч.20).&nbsp;— Передрук забороненої в Україні збірки поезій.
* Калинець, І. ''Зібрання творів'': У 2 т.&nbsp;— К. : Факт, 2004.&nbsp;— Т. 1 : Пробуджена муза.&nbsp;— К. : Факт, 2004—416 с.&nbsp;— ISBN 966-8408-57-8.
* Калинець, І. ''Зібрання творів:'' У 2 т.&nbsp;— К. : Факт, 2004.&nbsp;— Т. 2 : Невольнича муза.&nbsp;— К. : Факт, 2004—542 с.&nbsp;— ISBN 966-8408-57-8.
* Калинець, І. ''Казки зі Львова'' / Ірина Балдина (художн.).&nbsp;— 2. вид., доп.&nbsp;— Л. : Сполом, 2005.&nbsp;— 224 с. : іл.&nbsp;— ISBN 966-665-306-0.
* Калинець, І. ''Майже казки, або повернення Діви Марії'' / Зеновія Юськів (худож.).&nbsp;— Львів: Свічадо, 1997.&nbsp;— 32 с.&nbsp;— ISBN 966-561-046-5.
* Калинець, І. ''Дурні казки'' / Тетяна Борисівна Савельєва (худож.).&nbsp;— Л. : Каменяр, 1996.&nbsp;— 48 с. : іл.&nbsp;— ISBN 5-7745-0676-2.
* Калинець, І. ''Магістрат: Вірші.''&nbsp;— Л. : Літературна агенція «Піраміда», 2003.&nbsp;— 34 с.&nbsp;— ISBN 966-7188-88-4.
* Калинець, І. ''Одержимість: Інтерв'ю Юрія Зайцева з Ігорем Калинцем'' / Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України.&nbsp;— Л. : Піраміда, 2002.&nbsp;— 176 с. : фотоіл.&nbsp;— (Серія; №&nbsp;2).&nbsp;— З дарчим написом автора.&nbsp;— ISBN 966-02-280-58.
* Калинець, І. ''Пісеньки та віршики зі Львова'' / Ірина Мар'єнко (художн.).&nbsp;— Л. : Сполом, 2006.&nbsp;— 272 с. : іл.&nbsp;— ISBN 966-665-359-1.
* Калинець, І. ''Про дівчинку і квіти'' / Сергій Іванов (худож.).&nbsp;— К. : Веселка, 1995.&nbsp;— 39 с.&nbsp;— ISBN 5-301-01601-6.
* Калинець, І. ''Слово триваюче'': Поезії.&nbsp;— Х. : Фоліо, 1997.&nbsp;— 542 с.&nbsp;— (Українська література XX століття).&nbsp;— ISBN 966-03-0017-4.
* Калинець, І. ''Пан Ніхто: Довга казка'' / Ольга Погрібна-Кох (художн.).&nbsp;— Стрий: Щедрик, 1994.&nbsp;— 70 с.&nbsp;— ISBN 5-7707-2520-6.
* Калинець, І. ''Поезії'' / Елеонора Соловей (вступ.сл.).&nbsp;— Л. : Піраміда, 2008.&nbsp;— 604с.&nbsp;— (Серія «Бібліотека Шевченківського комітету»).&nbsp;— ISBN 978-966-441-1*01-8.
* Калинець, І. ''Таке собі та інше'': Казки / Іван Остафійчук (художн.).&nbsp;— Л. : Світ дитини, 1999.&nbsp;— 79 с.&nbsp;— (Бібліотечка школяра; Кн.4).
* Калинець, І. ''Терновий колір любові'': Мала книжка любовної лірики.&nbsp;— К. : Факт, 1998.&nbsp;— 116 с.&nbsp;— (На схилі тисячоліття).&nbsp;— ISBN 966-7274-36-5.
* Калинець, І. ''Ці квіти нестерпні'': Малий поетичний зільник.&nbsp;— К. : Факт, 2000.&nbsp;— 94 с.&nbsp;— ISBN 966-7274-65-9.
* Калинець, І. ''Данка і Крак'' : казкова повість / І. Калинець ; іл. М. Кошулінської.&nbsp;— Львів : [[Видавництво Старого Лева]], 2018.&nbsp;— 128 с.&nbsp;— <nowiki>ISBN 978-617-679-580-3</nowiki>.

== Інтерв'ю ==
* [https://soundcloud.com/ukrainian-radio-chicago Ігор Калинець в етері Незалежного Радіо] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121001200303/http://soundcloud.com/ukrainian-radio-chicago |date=1 жовтня 2012 }}
* [https://rozmova.wordpress.com/category/калинець-ігор/ Ігор Калинець, дисидент: Я не написав жодного твору в дусі «павличкізму»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220315222813/https://rozmova.wordpress.com/category/калинець-ігор/ |date=15 березня 2022 }}
* [https://dyvoslovo.com.ua/wp-content/uploads/2015/10/14-0615.pdf АКТУАЛЬНІ ДІАЛОГИ ВАСИЛЯ СЛАПЧУКА. Інтерв'ю з Ігорем Калинцем] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190719144545/https://dyvoslovo.com.ua/wp-content/uploads/2015/10/14-0615.pdf |date=19 липня 2019 }}
* [https://wz.lviv.ua/interview/125650-ihor-kalynets-my-maiemo-heroiv-iaki-idut-na-smert-vony-zhertovni-dity-ukrainy Ігор Калинець: «Ми маємо героїв, які ідуть на смерть. Вони&nbsp;— жертовні діти України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190719150058/https://wz.lviv.ua/interview/125650-ihor-kalynets-my-maiemo-heroiv-iaki-idut-na-smert-vony-zhertovni-dity-ukrainy |date=19 липня 2019 }}
* [http://graduates.lnu.edu.ua/interview/ihor-kalynets/ Ігор Калинець: Я хотів би бачити молодь патріотичною, щоб це було основне, чим люди керуються в житті, бо в іншому не бачу сенсу ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190719144550/http://graduates.lnu.edu.ua/interview/ihor-kalynets/ |date=19 липня 2019 }}
* [https://zik.ua/news/2016/11/17/igor_kalynets_ya_ne_stavlyu_ostannoi_krapky_992867 Ігор Калинець: Я не ставлю останньої крапки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190719144542/https://zik.ua/news/2016/11/17/igor_kalynets_ya_ne_stavlyu_ostannoi_krapky_992867 |date=19 липня 2019 }}

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Ігор Калинець
|Портал             = Українська література
|Портал-зображення  = Books-aj.svg aj ashton 01.svg
|Портал1            = Сучасна українська література
|Портал1-зображення = Inkwell icon - Noun Project 2512.svg
|Вікіцитати         = Калинець Ігор Миронович
}}
* {{ref-uk}} [http://www.ji.lviv.ua/ji-library/pleroma/gk-il.htm Енциклопедія журналу «Ї»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091115073252/http://www.ji.lviv.ua/ji-library/pleroma/gk-il.htm |date=15 листопада 2009 }}
* {{ref-uk}} [https://web.archive.org/web/20120514013933/http://dzyga.com/podcast/2012/04/19/ihor-kalynets-realiji/ Ігор Калинець. «Реалії»] // Літературний подкаст «кабі.net», [[Дзиґа (об'єднання)|мистецьке об'єднання Дзиґа]] (аудіо).{{Перевірено|2012-04-19}}
* {{ref-uk}} [http://dzyga.com/podcast/2010/03/22/ihor-kalynets-pro-antonycha/ Ігор Калинець про Антонича]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // Літературний подкаст «кабі.net», [[Дзиґа (об'єднання)|мистецьке об'єднання Дзиґа]] (аудіо).{{Перевірено|2012-04-19}}
* {{ref-uk}} [https://web.archive.org/web/20160105191103/http://dzyga.com/podcast/2010/09/18/litfest-2010-ihor-kalynets-stare-j-nove-pro-antonycha/ Літфест 2010. Ігор Калинець. Старе й нове про Антонича] // Літературний подкаст «кабі.net», [[Дзиґа (об'єднання)|мистецьке об'єднання Дзиґа]] (аудіо).
* [[BaraBooka. Простір української дитячої книги]] [http://www.barabooka.com.ua/yak-chitach-ya-poglinav-use/ Як читач я поглинав усе. Інтерв'ю з Ігорем Калинцем] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140819210526/http://www.barabooka.com.ua/yak-chitach-ya-poglinav-use/ |date=19 серпня 2014 }} {{Перевірено|2012-04-19}}
* {{YouTube|ONLGysPyZuE|«9 років ув'язнення за поезію». Ігор Калинець}} // Обличчя Незалежності.&nbsp;— 2021.&nbsp;— 21 жовтня.

{{Бібліоінформація}}
{{Шевченківська премія з літератури}}
{{Лауреати премії Антоновичів}}

[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Дисиденти]]
[[Категорія:Українські політв'язні]]
[[Категорія:Учасники Помаранчевої революції]]
[[Категорія:Уродженці Ходорова]]
[[Категорія:Шістдесятники]]
[[Категорія:Почесні громадяни Львова]]