Перегляд вихідного коду сторінки Павличко Дмитро Васильович

{{Інші значення|тип=прізвище|Павличко}}
{{Письменник
|Ім'я = Дмитро Васильович Павличко
|Оригінал імені = 
|Фото = Dmytro Pavlychko.jpg
|Ширина = 270px
|Підпис = 
|Ім'я при народженні = Павличко Дмитро Васильович
|Псевдоніми = 
|Дата народження = 
|Місце народження = 
|Дата смерті = 
|Місце смерті = [[Київ]], [[Україна]]
|Національність = [[Українці|українець]]
|Громадянство = 
|Мова творів = {{українська}}
|Рід діяльності = 
|Роки активності = 
|Напрямок = 
|Нагороди = {{ряд|{{Орден Держави (Україна)}}}}
{{ряд2|{{Орден Свободи|2015}}}}
{{ряд2|{{Орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня}}|{{Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня}} }}
{{ряд2|{{Орден За заслуги III ступеня (Україна)}}|{{Ювілейна медаль «25 років незалежності України»}} }}
{{ряд2|{{орден Трудового Червоного Прапора|}}|{{орден Дружби народів|}}|{{орден «Знак Пошани»|}}|{{Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»|}} }}
|Премії = {{ряд2|{{Золотий письменник України}}|{{Премія Тараса Шевченка (до 1992)|1977}} }}
|зображення = Unification council of Orthodox Church in Ukraine 49.jpg
|magnum opus = «Таємниця твого обличчя», «Омела»
}}
'''Дмитро́ Васи́льович Павли́чко''' ([[28 вересня]] [[1929]], [[Стопчатів]]<ref>У 1929 році сільська гміна Стопчатів. З 1 серпня 1934 року внаслідок {{iw2|Закон про злиття 1933 року|реформи місцевого самоврядування|pl|Samorząd terytorialny w II Rzeczypospolitej#Samorządowa ustawa „scaleniowa”}} увійшла до складу [[гміна|ґміни]] [[Яблонув (ґміна)|Яблунів]]</ref>, [[Коломийський повіт]], [[Станиславівське воєводство]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польська Республіка]], нині [[Косівський район]], [[Івано-Франківська область]], [[Україна]]<ref>{{Cite web|title=Павличко Дмитро Васильович: Біографія на УкрЛібі|url=https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=1658|website=www.ukrlib.com.ua|accessdate=2022-09-20}}</ref>&nbsp;— [[29 січня]] [[2023]]<ref name=bbc/><ref>{{Cite web |url=https://hromadske.ua/posts/pomer-poet-dmitro-pavlichko |title=Помер поет Дмитро Павличко |first=Маркіян |last=Климковецький |website=[[Громадське телебачення]] |date=2023-01-29 |accessdate=2023-01-30}}</ref>, [[Київ]], [[Україна]])&nbsp;— український [[поет]], [[перекладач]], [[літературний критик]], [[публіцист]], [[Шістдесятники|шістдесятник]], [[Активізм|громадсько]]-[[Політик|політичний діяч]]. [[Герой України]] (2004). Кавалер [[Орден князя Ярослава Мудрого|ордена князя Ярослава Мудрого]] IV, V ступеня (1999, 2009), [[Орден «За заслуги» (Україна)|ордена «За заслуги»]] III ступеня (1997), [[Орден Свободи|ордена Свободи]] (2015), лавреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії Шевченка]] (1977). Батько [[Павличко Соломія Дмитрівна|Соломії Павличко]], дідусь [[Павличко Богдана Михайлівна|Богдани Павличко]].

== Життєпис ==
Народився [[28 вересня]] [[1929]] року в селі [[Стопчатів]], нині [[Косівський район]], [[Івано-Франківська область]], [[Україна]] (тоді&nbsp;— анексована Польщею [[ЗУНР]]; за польським адміністративним поділом [[Коломийський повіт]], [[Станиславівське воєводство]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польська Республіка]]) в селянській багатодітній родині.

Початкову освіту здобув у польськомовній школі в [[Яблунів (смт)|Яблунові]], продовжив навчання в [[Коломийська українська гімназія|Коломийській гімназії]],<ref>{{Cite web|title=28 вересня ‒ народився Дмитро Васильович Павличко {{!}} Наукова Бібліотека ХНТУ сільского господарства|url=https://library.khntusg.com.ua/sociokulturna-diyalnist/kalendarniy-koshik/2021-rik/28-veresnya-narodivsya-dmitro-vasilovich-pavlichko|website=library.khntusg.com.ua|accessdate=2023-01-24}}</ref> потім&nbsp;— у Яблунівській середній школі.

З осені 1945 року по літо 1946 року&nbsp;— ув'язнений за справою щодо звинувачення в належності до [[Українська повстанська армія|УПА]]. Дмитро публічно визнав свою належність до УПА, в інтерв'ю розповідав що його загін розпустили, а його відправили до школи<ref>{{Cite web|title=Скарби і пророцтва про Україну, які нам залишив Дмитро Павличко|url=https://osvitoria.media/experience/skarby-i-prorotstva-pro-ukrayinu-yaki-nam-zalyshyv-dmytro-pavlychko/|website=Освіторія|accessdate=2023-01-30|language=uk}}</ref>.

{{Цитата курсив|У 16 років я став українським повстанцем. П’ятеро хлопців зі Стопчатова, у їх числі був і я, та п’ятеро із сусіднього Великого Ключева у квітні 1945-го приєдналися до сотні, якою командував Спартан. Перед тим гітлерівці упіймали мого брата Петра, бандерівця, який перебував у школі старшин УПА в Карпатах, і розстріляли його в Коломиї. Мама плакала, батько мене не пускав, але я твердо сказав: «Мушу наздогнати німаків і помститися їм за брата»}}У 1953 році закінчив філологічний факультет [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]].

Член [[Комуністична партія Радянського Союзу|КПРС]] з 1954 по 1990 роки. З 1955 року&nbsp;— член [[ЛКСМУ|ЦК ЛКСМУ]].

Завідував відділом поезії редакції журналу ''«Жовтень»'' (нині&nbsp;— ''«Дзвін»''), після переїзду до [[Київ|Києва]] працював у секретаріаті СПУ. Упродовж 1971—1978&nbsp;pp. Дмитро Павличко редагував журнал іноземної літератури  ''[[Всесвіт (журнал)|«Всесвіт»]]''.

Перша збірка поезій ''«Любов і ненависть»'' з'явилася у 1953&nbsp;році. Пізніше побачили світ поетичні книги ''«Моя земля»'' (1955), ''«Чорна нитка»'' (1958),''«Правда кличе»'' (1958),&nbsp;— вісімнадцятитисячний тираж книжки було знищено за вказівкою [[КПРС|партійних]] [[цензура|цензорів]], «Пальмова віть» (1962). У 1968&nbsp;році вийшла збірка ''«Гранослов»'', згодом ''«Сонети подільської осені»'' (1973), ''«Таємниця твого обличчя»'' (1974), ''«[[Сонети (книга Дмитра Павличка, 1978)|Сонети]]»'' (1978), ''«Спіраль»'' (1984), ''«Поеми й притчі»'' (1986), ''«Покаянні псалми»'' (1994). Дмитро Павличко уклав антологію перекладів ''«Світовий сонет»'' (1983). Літературно-критичні праці зібрані в книжках ''«Магістралями слова»'' (1978), ''«Над глибинами»'' (1984), ''«Біля мужнього слова»'' (1988).

На думку журналіста, історика [[Кіпіані Вахтанг Теймуразович|Вахтанга Кіпіані]], «Павличко, [[Драч Іван Федорович|Драч]] та [[Яворівський Володимир Олександрович|Яворівський]] з усією щирістю та талантом віддавались соціалістичним ідеалам до початку перебудови… націоналісти ненавиділи їх за комуністичне минуле, колабораціонізм з радянським режимом, „ленінські“ вірші тощо»<ref>{{cite news |last1=Кіпіані |first1=Вахтанг |title=Чи писали Драч, Павличко та Яворівський донос у КГБ на Стуса та Чорновола? |url=https://www.istpravda.com.ua/columns/2012/04/23/81457/ |accessdate=5 лютого 2023 |work=Історична правда |date=23 квітня 2012}}</ref>. У мережі широко розповсюджені такі його рядки: ''"Що у житті мене зігріва? Леніна думи ясні, Леніна мудрі слова"; "Як добре, що на світі є Москва, моя земля, столиця і надія"; "Тож не вдалось огидливим ізгоям вас отруїти жовто-синім гноєм"; "Та здавалось мені, що не ворони, а бандерівські хижі кати прилетіли в покинуті сторони заховати криваві сліди"''<ref>{{Cite web|title=П’ятдесят відтінків конформізму|url=https://www.pravda.com.ua/articles/2023/03/25/7394991/|website=Українська правда|accessdate=2023-03-25|language=uk|last=ДУБИНЯНСЬКИЙ|first=МИХАЙЛО|date=2023-03-25}}</ref>''.''

[[Файл:500 років Українському козацтву. 1990. 19.JPG|thumb|300px|<center>Дмитро Павличко на святі [[500-ліття Запорозького козацтва]], {{nobr|село [[Капулівка]], 4 серпня 1990 року}}</center>]]
[[Файл:Д.Павличко з дружиною Богданою в Донецьку..jpg|thumb|300px|Дмитро Павличко з дружиною Богданою в [[Донецьк]]у, фото завантажене до [[Вікісховище|вікісховища]] 26 червня 2015 року. {{nobr|Праворуч&nbsp;— [[Білецький Володимир Стефанович|проф. Володимир Білецький]]}}]]

Дмитро Павличко&nbsp;— один із організаторів [[Народний рух України|Народного руху України]], [[Демократична партія України|Демократичної партії України]], перший голова [[Товариство української мови імені Тараса Шевченка|Товариства української мови ім.&nbsp;Шевченка]].

У 1990—1994, 1998—1999, 2005—2006 роках&nbsp;— [[народний депутат України]]. У 1990—1994 роках очолював комітет із закордонних справ Верховної Ради України.

Один з авторів [[Декларація про державний суверенітет України|Декларації про державний суверенітет України]] та першої зовнішньополітичної доктрини самостійної держави, що передбачала нейтральний та позаблоковий статус України&nbsp;— іноді цю доктрину іменують саме «[[доктрина Павличка|доктриною Павличка]]»<ref>{{Cite web |url=https://www.osw.waw.pl/sites/default/files/eurazja_1995_nr_1.pdf#page=13 |title=Ołeksij Mustafin. W poszukiwaniu optymalnego kursu |journal=Eurazja |date=1995 |issue=1 |pages=12–13 |accessdate=9 лютого 2022 |archive-date=9 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220209110939/https://www.osw.waw.pl/sites/default/files/eurazja_1995_nr_1.pdf#page=13 }}</ref>. Доктрину Павличка часто критикують як занадто романтичну і загалом нереалістичну, зокрема й з огляду на [[Ядерна зброя України|відмову України від ядерної зброї]] ([[без'ядерна зона|без'ядерність]] як принцип також була закладена в Декларації про державний суверенітет України) і розглядають як різновид політики «[[фінляндизація|фінляндизації]]»<ref>{{Cite web |url=https://www.osw.waw.pl/sites/default/files/eurazja_1995_nr_1.pdf#page=13 |title=Ołeksij Mustafin. W poszukiwaniu optymalnego kursu |journal=Eurazja |date=1995 |issue=1 |pages=12–13 |accessdate=10 лютого 2022 |archive-date=9 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220209110939/https://www.osw.waw.pl/sites/default/files/eurazja_1995_nr_1.pdf#page=13 }}</ref>.

У 2002 році став почесним професором [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|НаУКМА]]. 1 вересня він прочитав інавгураційну лекцію на тему «Українська національна ідея»<ref>{{Cite web |url=http://www.ukma.edu.ua/images/docs/pochesniprof/Pavlichko.pdf |title=Павличко Д. В. Українська національна ідея. — К. : КМ Академія, 2002. — 56 с. |accessdate=1 серпня 2015 |archive-date=2 серпня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190802095521/https://www.ukma.edu.ua/images/docs/pochesniprof/Pavlichko.pdf }}</ref>.

З 21 жовтня 2005 року по 25 травня 2006 року&nbsp;— народний депутат України (фракція [[Українська народна партія (1999)|Української народної партії]]).

На [[Всесвітні форуми українців|IV Всесвітньому форумі українців]], що відбувся в Києві 18–20 серпня 2006&nbsp;року, Дмитра Павличка було обрано Головою [[Українська всесвітня координаційна рада|Української всесвітньої координаційної ради]].

24 жовтня 2019 року у приміщенні [[Національний музей літератури України|Національного музею літератури України]] відбувся ювілейний вечір присвячений 90-річчю Дмитра Павличка, де за участі було презентовано п'ятий і анонсовано вихід шостого (останнього) [[Том (книга)|томів]] [[Мемуари|мемуарів]] ''«Дмитро Павличко. Спогади»'' видавництва [[Ярославів Вал (видавництво)|''«Ярославів Вал»'']]<ref>{{Cite web|title=«Осінь Патріарха». Ювілейний вечір Дмитра Павличка - Національний музей літератури України|url=http://museumlit.org.ua/осінь-патріарха-ювілейний-вечір-дм/|website=Національний музей літератури України|accessdate=2023-01-29|date=2019-10-28|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230129223307/http://museumlit.org.ua/осінь-патріарха-ювілейний-вечір-дм/|archivedate=2023-01-29}}</ref><ref>{{Cite web|title=Дмитро Павличко презентував п'ятий том спогадів|url=https://gazeta.ua/articles/culture-newspaper/_dmitro-pavlichko-prezentuvav-pyatij-tom-spogadiv/936525|website=[[Gazeta.ua]]|date=2019-11-04|accessdate=2023-01-29|language=uk|last=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230129223547/https://gazeta.ua/articles/culture-newspaper/_dmitro-pavlichko-prezentuvav-pyatij-tom-spogadiv/936525|archivedate=2023-01-29}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=QEV01Ax3FPQ|title=Дмитро Павличко про УПА, Хрущова та Зеленського. Відвертий монолог.|date=2019-11-03|website=[[YouTube]]|language=uk|accessdate=2023-01-29|type=Відео}}</ref>.

Дмитро Васильович помер ввечері 29 січня 2023 року на 94-му році життя<ref name=bbc>[https://www.bbc.com/ukrainian/news-40405564 Помер Дмитро Павличко: поет, у якого червоне та чорне перепліталися і у віршах, і у житті] // [[bbc]], 29 січня 2023</ref><ref>{{Cite web|title=Помер Дмитро Павличко|url=https://www.pravda.com.ua/news/2023/01/29/7387035/|website=Українська правда|accessdate=2023-01-29|language=uk}}</ref><ref>[https://davniyhalych.if.ua/pomer-poet-dmitro-pavlichko-novini-ykraini/ Про дату похорону та прощання з Героєм України поки не повідомляється] // davniyhalych </ref><ref>[https://suspilne.media/369200-pomer-poet-dmitro-pavlicko/ Його пам'ятатимуть як одного з авторів Декларації про державний суверенітет України й організаторів українського національного руху] Поет є також одним з авторів Декларації про державний суверенітет України та першої зовнішньополітичної доктрини самостійної держави, що передбачала нейтральний та позаблоковий статус України&nbsp;— іноді цю доктрину іменують саме «доктриною Павличка» // [[suspilne.media]]</ref>.
1 лютого його поховали у [[Стопчатів|Стопчатові]], на малій батьківщині поета, на місцевому кладовищі<ref>[https://galychyna.if.ua/2023/02/01/na-kosivshhini-pohovali-dmitra-pavlichka/ На Косівщині поховали Дмитра Павличка] // [[Галичина (газета)|газета «Галичина»]], 1 лютого 2023 о 17:39</ref><ref>[https://suspilne.media/370004-dmitra-pavlicka-pohovaut-1-lutogo-u-stopcatovi-na-ivano-frankivsini-nspu/ Дмитра Павличка поховають 1 лютого у Стопчатові на Івано-Франківщині&nbsp;— НСПУ] // Степан Пенкалюк, [[suspilne]], 30 січня 2023, 22:26</ref><ref>{{Cite web|title=Помер Дмитро Павличко|url=https://www.rbc.ua/rus/styler/pomer-dmitro-pavlichko-1675016325.html|website=РБК-Украина|accessdate=2023-02-18|language=uk}}</ref>.

== Павличко&nbsp;— перекладач ==

Дмитро Павличко був&nbsp;один з найвизначніших українських перекладачів. Перекладав з [[англійська мова|англійської]], [[іспанська мова|іспанської]], [[італійська мова|італійської]], [[французька мова|французької]], [[португальська мова|португальської]], [[їдиш]] та багатьох слов'янських мов.

Завдяки зусиллям Павличка вперше українською мовою з'явилося повне зібрання творів [[Вільям Шекспір|Шекспіра]] в шести томах (видання «Дніпро» 1986&nbsp;рік).

Український читач познайомився з [[Шарль Бодлер|Шарлем Бодлером]], [[Павол Орсаг|Павола Гвездослава]], [[Луїш де Камойнш|Луїшом де Камойншом]] та багатьма іншими іменами світової літератури. Своїми перекладами Павличко запропонував нове прочитання творів [[Данте Аліг'єрі]], [[Франческо Петрарка|Франческо Петрарки]], [[Мікеланджело Буонарроті]], [[Федеріко Гарсія Лорка|Федеріко Ґарсія Лорки]], [[Хосе Марті]], [[Сесар Вальєхо|Сесара Вальєхо]], [[Рубен Даріо|Рубена Даріо]], [[Йоганн Вольфганг фон Гете|Йоганна Вольфґанґа фон Ґете]], [[Генріх Гейне|Генріха Гайне]], [[Райнер Марія Рільке]], [[Генрік Ібсен|Генріка Ібсена]], [[Леопольд Стафф|Леопольда Стаффа]], [[Ярослав Івашкевич|Ярослава Івашкевича]], [[П'єр де Ронсар|П'єра де Ронсара]], [[Жозе-Маріа де Ередіа]], [[Вітезслав Незвал|Вітезслава Незвала]], [[Христо Ботев]]а та багатьох інших.

Захоплення Павличка [[сонет]]ною формою вилилось у створення антології «Світовий сонет» (1983), яку свого часу готував, але не встиг реалізувати [[Зеров Микола Костянтинович|Микола Зеров]]. У цій антології українською мовою були опубліковані великі добірки сонетів [[Данте Аліг'єрі|Данте]], [[Мікеланджело Буонарроті|Мікеланджело]], [[Вільям Шекспір|Шекспіра]], [[Шарль Бодлер|Шарля Бодлера]], [[Павол Орсаг|Павола Гвездослава Орсага]], [[Янка Купала|Янки Купали]]. Розширене видання антології, до якого крім перекладів увійшли й оригінальні сонети Павличка, з'явилося 2004 року у видавництві «Генеза» під назвою «Сонети».

Видання перекладів див. у списку творів

== Павличко&nbsp;— літературний критик ==

Дмитро Павличко має великий доробок і як літературний критик. Найповнішим виданням літературно-критичних праць Павличка є двотомник «Літературознавство. Критика», виданий видавництвом «Основи» у 2007 році. В першому томі представлено літературно-критичні розвідки, статті, доповіді та виступи автора, присвячені українській літературі. Тут також опубліковано матеріали про окремі літературні постаті, явища чи події, здебільшого за хронологічним принципом. В другому томі представлено літературно-критичні розвідки, статті, доповіді та виступи автора про світову літературу. Часто ці праці були написані паралельно до перекладацьких проєктів Павличка й слугують коментарем та доповненням до його перекладацького доробку.

* Літературознавство. Критика. Українська література.&nbsp;— Том 1.&nbsp;— Київ: Основи, 2007.&nbsp;— 566 с.
* Літературознавство. Критика. Світова література.&nbsp;— Том 2.&nbsp;— Київ: Основи, 2007.&nbsp;— 465 с.

== Павличко&nbsp;— громадський діяч ==

Дмитро Павличко&nbsp;— перший голова [[Товариство української мови імені Тараса Шевченка|Товариства української мови імені Тараса Шевченка]] (1989—1990). У 1989 році очолив редакцію газети ТУМу "Слово", до складу якої входили члени Головної ради Віталій Радчук, Віталій Довгич та Юрій Оробець. У 1990 році передав свою посаду голреда Олександрові Сопронюку. Голова [[Українська всесвітня координаційна рада|Української всесвітньої координаційної ради]] у 2006—2011&nbsp;рр.

== Павличко&nbsp;— дипломат ==
З жовтня 1995 до травня 1998 року Павличко був Надзвичайним і Повноважним Послом України в [[Словаччина|Словацькій Республіці]]<ref>Указ Президента України про призначення №&nbsp;983 від 19.10.1995, Указ Президента України про звільнення №&nbsp;452 від 11.05.1998</ref>.

Павличко був також Послом України в [[Польща|Республіці Польща]] в період з весни 1999 року по лютий 2002 року.<ref>Указ Президента України від 26.02.1999 №&nbsp;220/99</ref> Завдяки його клопотанню в центрі [[Варшава|Варшави]] за пів кілометра від знаменитих Варшавських [[Королівські стежки (Варшава)|Лазенок]] в березні 2002 року було споруджено [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Варшава)|пам'ятник Тарасу Шевченку]].

[[Файл:Павличко. 2009..jpg|thumb|250px|Дмитро Павличко, 2009&nbsp;рік]]

== Державні нагороди ==
* [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Державна премія України ім. Тараса Шевченка]]&nbsp;(1977)&nbsp;— ''за книгу поезії''&nbsp;''«Любов і ненависть»''<ref>{{Cite web|url=http://www.knpu.gov.ua/content/pavlichko-dmitro-vasilovich-0|title=Павличко Дмитро Васильович {{!}} Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка|website=www.knpu.gov.ua|accessdate=2017-05-26|archive-date=13 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210513070857/http://www.knpu.gov.ua/content/pavlichko-dmitro-vasilovich-0}}</ref>
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III&nbsp;ст. (27 червня 1997)&nbsp;— ''за особистий внесок у розробку, підготовку та прийняття Конституції України, активну законотворчу роботу''<ref>{{УПУ|586/97|27 червня 1997|Про відзначення народних депутатів України}}</ref>
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] V&nbsp;ст. (12 липня 1999)&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у розвиток дипломатичної служби, піднесення авторитету України на міжнародній арені''<ref>{{УПУ|818/99|12 липня 1999|Про нагородження відзнаками Президента України}}</ref>
* Звання [[Герой України]] з врученням ордена Держави (27 вересня 2004)&nbsp;— ''за визначний особистий внесок у розвиток української літератури, створення вершинних зразків поетичного слова, плідну державну і політичну діяльність''<ref>{{УПУ|1140/2004|27 вересня 2004|Про присвоєння Д. Павличку звання Герой України}}</ref>
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] IV&nbsp;ст. (25 вересня 2009)&nbsp;— ''за визначний особистий внесок у збагачення літературної спадщини українського народу, багаторічну плідну громадсько-політичну діяльність та з нагоди 80-річчя від дня народження''<ref>{{УПУ|764/2009|25 вересня 2009|Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого}}</ref>
* [[Орден Свободи]] (22 січня 2015)&nbsp;— ''за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм''<ref>{{УПУ|27/2015|22 січня 2015|Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України}}</ref><ref>[http://www.president.gov.ua/news/prezident-nagorodiv-vidatnih-gromadyan-ukrayini-z-nagodi-dny-36657 Президент нагородив видатних громадян України з нагоди Дня Соборності] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160125083814/http://www.president.gov.ua/news/prezident-nagorodiv-vidatnih-gromadyan-ukrayini-z-nagodi-dny-36657 |date=25 січня 2016 }} // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 23 січня 2016</ref><ref>{{Cite web|url = http://ukranews.com/news/197027.Poroshenko-nagradil-ordenami-vidayushchihsya-ukraintsev-v-chest-Dnya-Sobornosti.uk|title = Порошенко нагородив орденами видатних українців на честь Дня Соборності|last = |first = |date = 2016-01-23|website = ukranews.com|publisher = [[Українські новини]]|language = |accessdate = |archive-date = 25 січня 2016|archive-url = https://web.archive.org/web/20160125090516/http://ukranews.com/news/197027.Poroshenko-nagradil-ordenami-vidayushchihsya-ukraintsev-v-chest-Dnya-Sobornosti.uk}}</ref>
* [[Відзнаки Президента України|Відзнака Президента України]]&nbsp;— [[ювілейна медаль «25 років незалежності України»]] (2016)<ref>{{УПУ|336/2016|19 серпня 2016|Про нагородження відзнакою Президента України&nbsp;— ювілейною медаллю  «25 років незалежності України»|link=http://www.president.gov.ua/documents/3362016-20405}}</ref>.

== Твори ==

* Любов і ненависть, 1953.
* Моя земля, 1955.
* Концерт у царя, 1958.
* Чорна нитка, 1958.
* Правда кличе, 1958.
* Днина, 1960.
* Два кольори, 1965.
* Гранослов, 1968.
* Сонети подільської осені, 1973.
* Таємниця твого обличчя, 1974, 1979.
* Магістралями слова, літературна критика, 1978.
* Світовий сонет, переклади, 1983.
* Над глибинами, літературна критика, 1984.
* Спіраль, 1984.
* Поеми й притчі, 1986.
* Біля мужнього слова, літературна критика, 1988.
* Покаянні псалми, 1994.
* Антологія словацької поезії XX століття, 1997.
* Золоте ябко, 1998.
* Сонети В.Шекспіра, 1998.
* 50 польських поетів, 2000.
* Поезії Хосе Марті, 2001.
* Наперсток, 2002.
* Рубаї, 2003
* Сонети (оригінальні твори й переклади), 2004.
* Не зрадь, 2005.
* Три строфи, 2007.
* Аутодафе, 2008.
* Мала антологія хорватської поезії, 2008.<ref>[http://www.matica.hr/Vijenac/vijenac380.nsf/AllWebDocs/Ukrajinska_vizija_hrvatskog_pjesnistva Vijenac 380/2008.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110518124041/http://www.matica.hr/Vijenac/vijenac380.nsf/AllWebDocs/Ukrajinska_vizija_hrvatskog_pjesnistva |date=18 травня 2011 }} Jevgenij Paščenko: Ukrajinska vizija hrvatskog pjesništva, 25. rujna 2008. (хорв.)</ref>
* Потоп. 2010.
* Золоторогий олень. Поема. 2011.
* Най поховають мене на цьому полі. Новела. 2011.
* Разом. Вместе: збірка поезій. (з Ратнером О. Г.).&nbsp;— Дніпропетровськ&nbsp;: Герда, 2013.&nbsp;— 176 с., іл.&nbsp;— ISBN 978-617-7097-02-9&nbsp;
* Вірші з Майдану: Поезії.&nbsp;— К. : ВЦ «Просвіта», 2014.&nbsp;— 24 с.&nbsp;— ISBN 978-966-2133-96-7

== У фільмах та музичних творах ==
За мотивами творів Дмитра Павличка створено:
* [[Костін Олександр Васильович|Олександр Костін]] написав оперу «Золоторогий олень» (1982)
* [[Станкович Євген Федорович|Євген Станкович]]&nbsp;— «Реквієм» («Бабин Яр», для солістів, хору та симфонічного оркестру, 1991)
* «[[Золоторогий олень]]» (1979, мультфільм, за мотивами однойменної поеми; студія [[Київнаукфільм]], реж. [[Павленко Тадеуш Андрійович|Тадеуш&nbsp;Павленко]])
Д.&nbsp;Павличко&nbsp;— автор сценаріїв до фільмів «[[Сон (фільм)|Сон]]» (1964, у співавт. з [[Денисенко Володимир Терентійович|Володимиром Денисенком]]), [[Захар Беркут (фільм, 1971)|«Захар Беркут»]] (1971), а також автор текстів пісень у фільмі «[[Роман і Франческа]]» (1960).

== Вшанування пам'яті ==
* У смт [[Ворзель]] вулицю Пушкінську перейменували на вулицю Дмитра Павличка<ref>{{Cite web|title=У Бучанській громаді перейменували вулиці, які мали радянські назви, фото - Погляд|url=https://poglyad.tv/u-buchanskiy-gromadi-pereymenuvali-vulici-yaki-mali-radyanski-nazvi-article|website=poglyad.tv|accessdate=2023-06-06|language=uk-UA}}</ref>
* У місті [[Кам'янка (Черкаська область)|Кам'янка]] вулицю Чехова перейменували на вулицю Дмитра Павличка.
* У місті [[Полтава]] провулок Тюленіна перейменували на провулок Дмитра Павличка.

* У місті [[Івано-Франківськ]] вулицю Ремісничу перейменували на вулицю Дмитра Павличка<ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/496777-na-cest-da-vinci-j-merinova-v-ivano-frankivskij-gromadi-perejmenuvali-devat-vulic/|title=На честь Да Вінчі й Мерінова. В Івано-Франківській громаді перейменували дев'ять вулиць}}</ref>.

* У місті [[Ірпінь]] вулицю Єсеніна перейменували на вулицю Дмитра Павличка<ref>{{Cite web|title=Рішення про перейменування вулиць в Ірпені набуло чинності|url=https://itvua.tv/news/rishennia-pro-pereymenuvannia-vulyts-v-irpeni-nabulo-chynnosti/|website=ITV|date=2023-07-05|accessdate=2023-07-05|language=ru-RU}}</ref>.

* У місті [[Малин]] вулицю Кузнєцова перейменували на вулицю Дмитра Павличка<ref>[https://malyn-rada.gov.ua/news/informaciya-vykonavchogo-komitetu-malynskoyi-miskoyi-rady-pro-provedennya-gromadskogo Інформація виконавчого комітету Малинської міської ради про проведення громадського обговорення] // 13.03.2023, 16:22</ref><ref>[https://malyn.media/wp-content/uploads/2023/06/pro_pereymenuvannya_ta_naymenuvannya_vulyc_ta_provulkiv-2.pdf Про перейменування та найменування вулиць та провулків на території Малинської міської територіальної громади] / Проєкт, від 2023 року № </ref>.
* У місті [[Нікополь]] вулицю Глинки перейменували на вулицю Дмитра Павличка.<ref>{{Cite web|title=Радісна, Ясна, Шухевича, Чорновола тощо: у Нікополі перейменували ще 48 вулиць і провулків|url=https://nikopol.nikopolnews.net/nikopol/u-nikopoli-perejmenuvaly-2/|date=2023-07-29|accessdate=2023-07-29|language=uk|last=https://www.facebook.com/zagranichny}}</ref>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
* ''В.&nbsp;Ю.&nbsp;Васильєв, Г.&nbsp;П.&nbsp;Герасимова''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Pavlychko_D Павличко Дмитро Васильович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161024215228/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Pavlychko_D |date=24 жовтня 2016 }} // {{ЕІУ|8|8}}
* Дмитро Павличко&nbsp;— гість Донбасу (ексклюзивне інтерв'ю для журналу «Схід») // [[Схід (журнал)|Схід]].&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;3 (61).&nbsp;— С. 3—4.
* ''Неділько Всеволод''. Українське слово.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— К., 1994.
* [http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=piued2&id=806 Почесні імена України&nbsp;— еліта держави II.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140202095739/http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=piued2&id=806 |date=2 лютого 2014 }}&nbsp;— Видавництво [[Логос Україна]].

== Посилання ==
* {{ШевЕ-4|частина=Павличко Дмитро Васильович|сторінки =751-752}}
* {{УМЕ-5|автор статті= [[Фільц Богдана Михайлівна|Богдана Фільц]]| назва статті= Павличко Дмитро Васильович| сторінка= {{nobr|19-21}}}}
* [http://www.chasipodii.net/article/5632/ Вісімдесятирічний ювілей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110524030312/http://www.chasipodii.net/article/5632/ |date=24 травня 2011 }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=QEV01Ax3FPQ Дмитро Павличко. Монолог на 90-річчя]
* [http://poetry.uazone.net/pavlychko/index.phtml Твори Д. Павличка у Бібліотеці Української Поезії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070930152415/http://poetry.uazone.net/pavlychko/index.phtml |date=30 вересня 2007 }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=MyQVimB50NI Д. Павличко. Франкова криниця. Читає В. Білоцерківський (аудіо)]
* [http://www.sd.net.ua/2010/02/01/pavlichko_interview.html Інтерв'ю Дмитра Павличка Юрію Дорошенку] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201027011133/http://sd.net.ua/2010/02/01/pavlichko_interview.html |date=27 жовтня 2020 }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=sv7HdELi0QQ Ф. Петрарка. 10 сонетів у перекладі Д. Павличка (аудіо)]
* [https://www.youtube.com/watch?v=EXbTxlxNFYI В. Шекспір. Сонети (повна збірка). Переклади Дмитра Павличка (аудіо)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211226024850/https://www.youtube.com/watch?v=EXbTxlxNFYI&gl=US&hl=en |date=26 грудня 2021 }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=mBzxKXfHGoE&t=8s Ідея світу. Антологія хорватської поезії в перекладах Д. Павличка (аудіо)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210809195242/https://www.youtube.com/watch?v=mBzxKXfHGoE&t=8s |date=9 серпня 2021 }}
{{Бібліоінформація}}
{{Герої України}}
{{Польсько-українські відносини}}
{{Українсько-словацькі відносини}}
{{Шевченківська премія з літератури}}
{{Лауреати премії імені Максима Рильського}}
{{Лауреати Міжнародної премії імені Христо Ботева}}
{{Лауреати премії Антоновичів}}
{{Золоті письменники України}}
{{ВП-портали|Україна|Література|Українська література|Книги|Біографії}}

[[Категорія:Дмитро Павличко]]
[[Категорія:Лауреати премії імені Івана Кошелівця]]
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Українські перекладачі]]
[[Категорія:Посли України в Польщі]]
[[Категорія:Посли України в Словаччині]]
[[Категорія:Народні депутати СРСР від України]]
[[Категорія:Народні депутати України 1-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 3-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]
[[Категорія:Учасники Помаранчевої революції]]
[[Категорія:Діячі Товариства української мови]]
[[Категорія:Репресовані в СРСР]]
[[Категорія:Перекладачі Данте Аліг'єрі]]
[[Категорія:Перекладачі Вільяма Шекспіра]]
[[Категорія:Українські перекладачі поезії]]
[[Категорія:Перекладачі Йоганна Вольфганга фон Гете]]
[[Категорія:Перекладачі Христо Ботева]]
[[Категорія:Радянські поети]]
[[Категорія:Перекладачі Шарля Бодлера]]