Перегляд вихідного коду сторінки Хмара Степан Ількович

{{Othernames|Хмара (значення){{!}}Хмара}}
{{Особа
|ім'я              = Степан Ількович Хмара
|місце_проживання  = 
|інші_імена        = 
|зображення        = Stepan Khmara2.jpg
|розмір_зображення = 200px
|підпис_зображення = 
|ім'я_при_народженні = 
|дата_народження   = 12.10.1937
|місце_народження  = село [[Боб'ятин]],<br/>[[Сокальський повіт]],<br/>[[Львівське воєводство]],<br/>[[Польська Республіка]],нині</br>[[Червоноградський район]], [[Львівська область]], [[Україна]]
|дата_смерті       = 
|місце_смерті      = 
|причина_смерті    = 
|громадянство      = {{UKR}}
|національність    = [[українець]]
|відомий_(відома)  =
|рід_діяльності    = [[народний депутат України]]
|титул             =
|військове звання  =
|платня            =
|термін            =
|попередник        =
|наступник         =
|партія            = [[НРУ]], [[Республіканська платформа|УРП]], [[Українська консервативна республіканська партія|УКРП]], [[Батьківщина (партія)|ВО «Б»]], [[Українська народна партія (1999)|УНП]]
|головував_(-ла)   =
|конфесія          =
|дружина           =
|діти              =
|родичі            =
|нагороди          = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Держави (Україна)}}
{{!)}}
{{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Свободи|2008}}
{{!}} {{Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня}}
{{!)}}
|сторінка_в_інтернеті =
|примітки          =
|employer          =
|зріст             =
|вага              =
|герб              =
}}
{{Депутат
| депутат1    = {{прапорець20|UKR}} [[Народний депутат України]]
| скликання1 = [[народні депутати України 1-го скликання|1-го скликання]]
| партія1 = [[НРУ]]
| початок1 = [[15 травня]] [[1990]]
| кінець1 = [[12 травня]] [[1994]]
| скликання2 = [[народні депутати України 2-го скликання|2-го скликання]]
| партія2 = [[Українська консервативна республіканська партія|УКРП]]
| початок2 = [[12 травня]] [[1994]]
| кінець2 = [[12 травня]] [[1998]]
| скликання3 = [[народні депутати України 4-го скликання|4-го скликання]]
| партія3 = [[Батьківщина (партія)|ВО «Б»]]
| початок3 = [[14 травня]] [[2002]]
| кінець3 = [[25 травня]] [[2006]]
}}

'''Степа́н І́лькович Хма́ра''' ({{н.}} [[12 жовтня]] [[1937]], с.&nbsp;[[Боб'ятин]], [[Сокальський повіт]], [[Львівське воєводство]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польська Республіка]], нині [[Червоноградський район]], [[Львівська область]], [[Україна]])&nbsp;— [[Закон України «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті»|борець за незалежність України у XX столітті]], український [[політик]], [[правозахисник]], [[лікар]], [[дисидент]] в період [[Перебудова|перебудови]], довголітній [[Політичний в'язень|політв'язень]] радянських концтаборів, [[народний депутат України]] [[народні депутати України 1-го скликання|І]], [[Верховна Рада України II скликання|II]] та [[Верховна Рада України IV скликання|IV]] скликань.

[[Герой України]] ([[2006]]). Кавалер [[Орден Свободи|ордена Свободи]] (2008) та [[Орден князя Ярослава Мудрого|князя Ярослава Мудрого]] V ступеня (2007). Голова Всеукраїнського комітету захисту політв'язнів (від [[2001]]). [[Почесні громадяни Тернополя|Почесний громадянин Тернополя]] ([[1991]]). Почесний член громадської організації «[[Українське юридичне товариство]]».

== Життєпис ==
Народився [[12 жовтня]] [[1937]] року в селі [[Боб'ятин]] (де-факто&nbsp;— [[Сокальський повіт]], [[Львівське воєводство]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польська Республіка]], нині [[Червоноградський район]] [[Львівська область|Львівської області]], [[Україна]]) в селянській родині.

Освіта вища, у [[1964]] році закінчив [[Львівський державний медичний інститут]], лікар-стоматолог.

=== Дисиденство ===
З [[1964]] року&nbsp;— лікар-стоматолог у смт [[Гірник (Львівська область)|Гірник]] [[Червоноградська міська рада|Червоноградської міської ради]] Львівської області. Бере участь у [[Дисидентський рух|дисидентському русі]]. Розповсюджує самвидав та іншу заборонену літературу. У [[1960-ті|1960-х]] роках вперше в Україні переклав працю [[Сахаров Андрій Дмитрович|Сахарова]] «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу та прогрес». Після масових арештів опозиційної української інтелігенції, вслід за ув'язненим [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В'ячеславом Чорноволом]], продовжує видавати підпільно «[[Український вісник (1970—1972, 1987—1989)|Український вісник]]». У [[1974]] році з 35 років в рамках забороного в СРСР «Українського вісника» виходять його праці «Етноцид українців у СРСР» та «Генеральний погром», які перевидавалися багатьма європейськими мовами. У 1975-му році Хмару вперше затримали, але незабаром відпустили на свободу через відсутність доказів по факту злочину та причетності до антирадянської пропаганди. Справу було закрито, а Степан був випущений на свободу. Докази його «української націоналістичної діяльності» були зібрані лише до 1980 року, саме тоді за політичну та правозахисну діяльність у [[1980]] році був заарештований [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]], звинувачений за статтею «[[антирадянська пропаганда]]» та засуджений до 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у таборах для політв'язнів №&nbsp;35, 36 на [[Урал]]і. За нескорену позицію, не припинивши дисидентську діяльність, не зламавшись та не зрадивши своїх ідей і там, у таборах відсидів 306 діб карцеру. Тоді як мало кому вдавалося пробути в карцері навіть тиждень, щоб вийти звідти при здоровому глузді і не відмовившись від своїх ідей. Також неодноразово або, як пізніше розповів сам Степан Ількович, практично постійно він влаштовував голодування в ім'я несправедливо переслідуваного українського народу.

У [[1987]] році Степан Хмара вийшов на свободу у віці 50 років та повернувся в [[Україна|Україну]], де став одним із керівників [[Українська Гельсінська спілка|Української гельсінської спілки]], що виступала в ролі політичної опозиції комуністичному режиму, а опісля її перетворення на [[Республіканська платформа|Республіканську партію]] з квітня [[1990]]&nbsp;р.&nbsp;— заступником голови партії. У тому ж році на виборах до Верховної Ради у 1990 був обраний народним депутатом українського парламенту, набравши 63.61&nbsp;% голосів по Індустріальному виборчому округу №&nbsp;261 Львівської області.

[[4 жовтня]] [[1989]] року у [[Львів|Львові]] створено міський страйковий комітет, до якого увійшли представники понад 50 заводських страйкомів і страйкомів закладів та установ і громадських організацій. Головою обрано Віктора Фурманова, заступником Степана Хмару.

У листопаді 1990 року був взятий під варту за звинуваченням в нападі на співробітника правоохоронних органів. Це справа отримала широкий суспільний резонанс, ставши відомою як «справа Хмари». Випущений на свободу лише в квітні 1991. Продовжує його діяльність і підпільно випускає заборонений владою «Український вісник».

=== Політична діяльність ===
З [[Проголошення незалежності України 1991|відновлення незалежності України]] Степан Хмара ще двічі обирався народним депутатом. Продовжував вести боротьбу за безневинно засуджених українців і політичних в'язнів.

У травні [[1992]] року на III з'їзді УРП вийшов з партії через незгоду з її політикою.
У червні [[1992]] року на конференції радикального крила УРП, яка стала Установчим з'їздом [[Українська консервативна республіканська партія|Української консервативної республіканської партії (УКРП)]], обраний головою партії.
Голова УКРП з червня [[1992]] року по грудень [[2001]] року.

[[Народні депутати України 1-го скликання|Народний депутат України 1-го скликання]] з березня [[1990]] року до квітня [[1994]] року від Індустріального виборчого округу №&nbsp;261 Львівської області. Входив до [[Народна Рада|Народної Ради]].

[[Народні депутати України 2-го скликання|Народний депутат України 2-го скликання]] з березня [[1994]] року до квітня [[1998]] року Львівської області, висунутий виборцями. На час виборів: член Комісії ВРУ з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин, член УКРП. Член Комітету з питань оборони і державної безпеки.

[[Народні депутати України 4-го скликання|Народний депутат України 4-го скликання]] з квітня [[2002]] року до квітня [[2006]] року від [[Блок Юлії Тимошенко|Блоку Юлії Тимошенко]], №&nbsp;10 в списку. На час виборів: пенсіонер, член ВО «Батьківщина». Член фракції БЮТ (травень 2002&nbsp;— березень 2005), член фракції УНП (з березня 2005). Голова підкомітету з питань [[Закон України «Про статус народного депутата України»|законодавства про статус народного депутата України]] Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи ВР України (з червня 2002), член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації (з червня 2002).

Активний учасник [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]] [[2004]] року, підтримуючи [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]].

[[16 березня]] [[2005]] року вийшов з фракції «Батьківщина». У [[Парламентські вибори в Україні 2006|парламентських виборах]] [[26 березня]] [[2006]] року брав участь за списком [[Український народний блок Костенка і Плюща|Українського народного блоку Костенка і Плюща]], №&nbsp;13 в списку<ref>{{Постанова ЦВК|314|29 грудня 2005|Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Українського Народного Блоку Костенка і Плюща|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0314359-05}}</ref>. Вибори блок програв.

30 жовтня 2015 Степан Хмара оголосив голодування на підтримку політв'язнів. Ось що заявляв Степан Хмара перед голодуванням<ref>{{Cite web|title=Степан Хмара - лікар, дисидент, Герой України, громадський діяч|url=http://heroes.profi-forex.org/ua/hmara-stepan-ilkovich|website=heroes.profi-forex.org|accessdate=2022-08-29}}</ref>:

{{Текст|"Я голодував у своєму житті десятки разів, у 1991 році - більше місяця, а в Пермських концтаборах радянського режиму - майже постійно, всі вісім років. Всі ці голодування не були для мене проблемою, тому що я знав: це чужа держава, і комуністичний нелюдський режим змушує мене йти на ці акції непокори, а морально я почувався чудово, на висоті. Завтра, 30 жовтня, я теж буду голодувати разом з політв'язнями Лук'янівського СІЗО, і це голодування буде, мабуть, найважчим в моєму житті, важким морально. Тому що ніколи, навіть у страшному сні, не міг я собі уявити, що в моїй Незалежній Україні, у 21 столітті, будуть сотні політв'язнів, патріотів і героїв війни!"}}

5 грудня 2019 року, з трибуни [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]], назвав чинну владу «шпаною ліквідаторів»<ref>[https://www.volynnews.com/news/all/stepan-khmara-na-tsiu-shpanu-likvidatoriv-iaka-pryyshla-do-vlady-chekaye-/ Степан Хмара: «На цю шпану ліквідаторів, яка прийшла до влади, чекає трибунал»]</ref>, якій чужі поняття патріотизму, сумління та віри і закликав українців зібратись під парламентом і викинути геть цю владу<ref>[https://www.youtube.com/watch?time_continue=133&v=U22-fJ3ubWY&feature=emb_logo Степан Хмара звернувся до народних депутатів]</ref>:

{{text|«Їх нічого не пов'язує з Україною. Перекоти-поле, яке не має коренів, у них лише гроші, тому вони брешуть, брешуть і ще раз брешуть. Давайте не допустимо, вся наша українська аудиторія. Як тільки вони спробують проголосувати в другому читанні, ми повинні всі українці, хто має совість і відповідальність, прийти сюди і просто ось цю падаль, покидьків викинути. Бо аргументів вони не знають, переконувати це приниження, і даремна трата часу<ref>[https://znaj.ua/politics/281257-stepan-hmara-z-tribuni-verhovnoji-radi-zaklikav-gnati-shpanu-likvidatoriv Степан Хмара з трибуни Верховної Ради закликав гнати "шпану ліквідаторів"]</ref>.»}}

== Громадянська позиція ==
Степан Хмара виступав з різкою критикою всіх президентів України, від [[Кравчук Леонід Макарович|Леоніда Кравчука]] до [[Порошенко Петро Олексійович|Петра Порошенка]]. Одним із найбільш ємних і яскравих виступів, що критикують сучасну владу, став виступ Хмари на [[Майдан Незалежності|Майдані Незалежності]] в [[Київ|Києві]] саме в розпалі проведення [[Антитерористична операція на сході України|антитерористичної операції]]. Сильніше за всіх критикував Петра Порошенка.

28 липня 2022 Хмара разом із [[Ярош Дмитро Анатолійович|Дмитром Ярошем]], [[Кличко Віталій Володимирович|Віталієм Кличком]] та іншими 129 громадськими та політичними діячами написав відкритий лист [[Президент України|президенту України]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимиру Зеленському]] з закликом повернути [[Корбан Геннадій Олегович|Геннадію Корбану]] [[Громадянство України|українське громадянство]]<ref>{{Cite web|title=“Громадянство Корбану!”. Відкритий лист президенту|url=https://www.pravda.com.ua/columns/2022/07/27/7360434/|website=Українська правда|accessdate=2022-08-29|language=uk}}</ref>.

== Особисте життя ==
У шлюбі вдруге. Перша дружина Галина ({{пом}} 2000). Друга дружина Роксолана Хмара, син Тарас ({{нар}} 2002)<ref name=":0">{{cite web|url = https://gazeta.ua/articles/politics-newspaper/_treba-schob-chas-ishov-a-lyudej-ne-menshalo-sodnya-sto-tisyach/530754|назва = «Треба, щоб час ішов, а людей не меншало. Щодня&nbsp;— сто тисяч»|автор = Оксана Перевозна, Ольга Москалюк|дата = 10 грудня 2013|вебсайт = gazeta.ua|видавець = [[Gazeta.ua]]|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 10 березня 2021}}</ref>.

Від першого шлюбу двоє дітей: син Роман ({{нар}} 1967), донька Соломія ({{нар}} 1973)<ref>{{книга|автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = Вісник репресій в Україні. Випуск 1|оригінал = |посилання = https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/16022/file.pdf|відповідальний = редактор-упорядник Надія Світлична|видання = |місце = Нью-Йорк|видавництво = Закордонне представництво Гельсінської групи|рік = 1981|том = |сторінки = 5—6|сторінок = 436|серія = |isbn = |тираж = }}</ref> і п'ятеро онуків: Ярина ({{нар}} 1993), Моряна ({{нар}} 1995), Софія і Дарина ({{нар}} 2005), Катерина ({{нар}} 2011)<ref name=":0"/>.

== Нагороди ==
* [[19 серпня]] [[2006]] року указом Президента України [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора&nbsp;Ющенка]] присвоєне звання [[Герой України]] з врученням [[Орден Держави|ордена Держави]]&nbsp;— ''за визначні особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи і демократії''<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=704/2006 Указ Президента України №&nbsp;704/2006 від 19 серпня 2006 року «Про присвоєння С. Хмарі звання Герой України»].</ref>
* [[Орден Свободи]] ([[25 листопада]] [[2008]])<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1076/2008 Указ Президента України №&nbsp;1076/2008 від 25 листопада 2008 року «Про нагородження С. Хмари орденом Свободи»]</ref>&nbsp;— ''за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів демократії та з нагоди [[День Свободи|Дня Свободи]]''.
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] V ступеня ([[11 жовтня]] [[2007]])<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=961/2007 Указ Президента України №&nbsp;961/2007 від 11 жовтня 2007 року «Про нагородження С. Хмари орденом князя Ярослава Мудрого»].</ref>&nbsp;— ''за безкомпромісність і твердість волі у виборюванні незалежності України та з нагоди 70-річчя від дня народження''.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* [http://justice.org.ua/chleni/khmara-stepan-ilkovich Біографія С.&nbsp;І.&nbsp;Хмари на вебсторінці громадської організації «Українське юридичне товариство»].
* [http://archive.khpg.org/index.php?id=1114001253 Музей дисидентського руху в Україні]
* [http://heroes.profi-forex.org/ua/hmara-stepan-ilkovich Степа Хмара&nbsp;— лікар, дисидент, герой України]

== Посилання ==
{{Вікіцитати}}
* [http://www.dovidka.com.ua/user/?code=94722 Хмара Степан Ількович] // Офіційна Україна сьогодні (інтернет-довідник)
* [https://www.youtube.com/watch?v=FE3YG4DAeng Цю шпану чекає трибунал!&nbsp;— Степан Хмара про майбутнє владиЗЕ / Яскрава промова у Верховній Раді // ВІДЕО]
* Спецпроєкт Локальної історії [https://localhistory.org.ua/spetsproekty/ «Дисиденти. Історії політв'язнів радянського режиму»]
* {{YouTube|n6K_O6xCuI4|«В СРСР ти або ставав брехуном, або потрапляв до в'язниці». Степан Хмара}} // Обличчя Незалежності.&nbsp;— 2021.&nbsp;— 11 листопада.

{{Герої України}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Уродженці Боб'ятина]]
[[Категорія:Випускники Львівського медичного університету]]
[[Категорія:Дисиденти]]
[[Категорія:Самвидавці]]
[[Категорія:Українські політв'язні]]
[[Категорія:Бранці Лук'янівської в'язниці]]
[[Категорія:Народні депутати України 1-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 2-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]
[[Категорія:Члени ВО «Батьківщина»]]
[[Категорія:Почесні громадяни Тернополя]]
[[Категорія:Українські радянські дисиденти]]
[[Категорія:Учасники Помаранчевої революції]]