Перегляд вихідного коду сторінки Раковський Християн Георгійович

{{Державний діяч
| українське ім'я    = Християн Георгійович Раковський
| оригінальне ім'я   = {{lang-bg|Кръстьо Георгиев Раковски}}
| титул            = Голова [[Тимчасовий робітничо-селянський уряд України|Тимчасового робітничо-селянського уряду України]]
| періодпочаток     = [[1919]]
| періодкінець       = [[1919]]
| титул_2            = 2-й Голова РНК УСРР
| прапор_2           = <!--Flag_of_the_Ukrainian_SSR_(1919—1929).svg-->
| періодпочаток_2      = [[29 січня]] [[1919]]
| періодкінець_2       = [[17 грудня]] [[1919]]
| попередник_2         = [[П'ятаков Юрій Леонідович|Юрій П'ятаков]]
| спадкоємець_2        = [[Петровський Григорій Іванович|Григорій Петровський]]

| титул_3            = 4-й Голова РНК УСРР
| прапор_3           = <!--Flag_of_the_Ukrainian_SSR_(1919—1929).svg-->
| періодпочаток_3    = [[19 лютого]] [[1920]]
| періодкінець_3     = [[15 липня]] [[1923]]
| попередник_3       = [[Петровський Григорій Іванович|Григорій Петровський]]
| спадкоємець_3      = [[Чубар Влас Якович|Влас Чубар]]

<!--| дата народження    = 13.8.1873-->
| місце народження   = [[Котел (Болгарія)|Котел]], [[Східна Румелія]], [[Османська імперія]]
<!--| дата смерті        = 11.9.1941-->
| місце смерті       = Медведівський ліс біля [[Орел (місто)|Орла]], [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російська РФСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]
| національність     = [[болгари]]н
| громадянство       = {{TUR}}→{{ROM}}→{{USSR}}
| батько             =
| мати               =
| дружина            =
| діти               =
| нагороди           = {{ряд2|{{Орден Трудового Червоного Прапора УСРР}}|{{Орден Трудового Червоного Прапора УСРР}}}}

<!--| автограф           = Christian Rakovsky Signature.png
| Commons            =Category: Christian Rakovsky-->
}}
[[Файл:Керівники КП(б)У.jpg|270пкс|міні|<small>Керівні діячі [[Комуністична партія України|КП(б)У]] під час [[Радянсько-українська війна|українсько-більшовицької війни]]. Зліва направо: [[Хмельницький Олександр Ісакович|Олександр Хмельницький]], [[Рухимович Мойсей Львович|Мойсей Рухимович]], [[Грановський Мойсей Лазарович|Мойсей Грановський]], [[Юдовський Володимир Григорович|Володимир Юдовський]], [[Ворошилов Климент Єфремович|Климент Ворошилов]], [[Мещеряков Володимир Миколайович (політик)|Володимир Мещеряков]], [[Подвойський Микола Ілліч|Микола Подвойський]], [[Балабанова Анжеліка Ісаківна|Анжеліка Балабанова]], Християн Раковський, [[Скрипник Микола Олексійович|Микола Скрипник]], [[Затонський Володимир Петрович|Володимир Затонський]].</small>]]
'''Христия́н Гео́ргійович Рако́вський''' ({{lang-bg|Кръстьо Георгиев Раковски}}, псевдоніми Христев, Інсаров та ін.; {{ДН2|13|8|1873}}, [[Котел (Болгарія)|Котел]], [[Східна Румелія]], [[Османська імперія]]&nbsp;— {{ДС|11|9|1941}}, Медведівський ліс біля [[Орел (місто)|Орла]], [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російська РФСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])&nbsp;— радянський політичний діяч [[болгари|болгарського походження]], революціонер, тричі голова уряду УСРР. Жертва сталінських репресій.

== Біографія ==
Румунський підданий, походив з поміщицької родини з Південної [[Добруджа|Добруджі]]. У 1890 році еміґрував до [[Швейцарія|Швейцарії]], де увійшов у зв'язки з російським соціал-демократичним рухом, потім студіював у [[Третя французька республіка|Французькій республіці]], брав участь у студентському революційному русі.

У 1904 заснував соціалістичну партію [[Королівство Румунія|Румунії]], а в 1914 році&nbsp;— Об'єднану соціалістичну партію Балкан. Заарештований у 1915 й ув'язнений у [[Яси|Ясах]] за шпигунство на користь [[Німецька імперія|Німецької імперії]], Раковський у травні 1917 року був звільнений російськими солдатами і відтоді став діячем [[більшовики|більшовицької партії]].

Шість років працював в [[Україна|Україні]]. На початку 1918 очолював [[Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем при РНК РРФСР|ВЧК]] в [[Одеса|Одесі]] й [[Севастополь|Севастополі]], був членом радянської делегації на мирних переговорах у [[Берестя|Бересті Литовському]], у травні-червні був головою Мирової Делегації [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РСФРР]] з [[Українська Держава|Українською Державою]]; 29 січня 1919 призначений головою [[Рада Народних Комісарів УРСР|Раднаркому]] і наркомом зовнішніх справ УСРР, сприяв відкриттю [[Повноважне представництво УСРР|дипломатичних місій УСРР за кордоном]]. Наприкінці 1919 року вся територія України опиналася під контролем [[Збройні Сили Півдня Росії|Збройних сил Півдня Росії]], [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] і [[Польська Республіка (1918–1939)|Польської республіки]]. У цих умовах більшовики створили [[Всеукраїнський центральний військово-революційний комітет]], який з 17 грудня 1919 по 19 лютого 1920 був вищим законодавчим та виконавчим органом влади «Радянської України», його очолював [[Петровський Григорій Іванович|Г.&nbsp;І.&nbsp;Петровський]]. З 19 лютого 1920, після повторної окупації більшовиками більшої частини України, діяльність РНК УСРР відновилася.

Одночасно в [[Комуністичний інтернаціонал|Комінтерні]] представляв [[Балканський півострів|Балкани]]. 30 вересня 1920 Політбюро ЦК КП(б)У призначило голову РНК УСРР Х.&nbsp;Г.&nbsp;Раковського членом Реввійськради [[Південний фронт (Громадянська війна в Росії)|Південного фронту]]. 24 липня 1921 року Політбюро ЦК КП(б)У призначило його представником КП(б)У в Комінтерні. <!--[http://www.history.org.ua/?hrono].-->

== Ставлення до українців ==
Серед більшовиків не було єдиного погляду на національну політику: були різні течії, від лівих націоналістів до російських '[[Великодержавний шовінізм|великодержавних шовіністів]]' і [[Люксембургіанство|люксембургіанців]], що заперечували нації. Раковський тримався «помірних» поглядів, недооцінюючи національне питання. Не маючи нічого проти української мови, він заперечував необхідність оголошення її державною мовою, виступаючи за 'рівноправність' мов<ref name="n"/>:
{{Цитата|Декретування української мови як державної є реакційна, нікому не потрібна справа|40|Християн Раковський, промова на засіданні Київського міського совєту 13 лютого 1919<ref>Юрій Шевельов. Принципи й етапи большевицької політики щодо словʼянських мов у СССР. Валерій Марченко. Київський діалог/За загальною редакцією Лариси Івшиної. — Видання друге. Бібліотека газети „День“ — Київ: ПрАТ „Українська прес-група“, 2014. — 64 с., с. 8.</ref>}}
{{Цитата|...тут нема жодної мови, яку можна було б назвати державною мовою. Це однакове право як за українською мовою, так і за російською мовою, і за білоруською, і за єврейською, і за польською. <...> Коли украінський селянин <...> з української мови зробить знаряддя свого визволення, тоді не потрібні ніякі декрети, щоб мова, якою говорить величезна більшість населення, стала фактично домінуючою мовою. Але цього не потрібно робити декретами; декретування мови є тільки реакційним заходом робітничо-селянського правління. Треба, щоб не було ніякого тиску. Я повинен перед вами заявити, що нам довелося оголосити догану комісарові пошт і телеграфів, який, всупереч духові й букві урядової декларації, видав наказ, що політичне діловодство на пошті й телеграфі повинне вестися виключно російською мовою. Тут усі мови однакові.|40|Християн Раковський, промова на [[III Всеукраїнський з'їзд Рад|III Всеукраінському з'їзді Рад]], березень 1919<ref name="n">[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EJRN&P21DBN=EJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=njuu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21COLORTERMS=0&S21P03=I=&S21STR=journal/1989/2</ref>}}

Під час перебування на чолі уряду [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]] змінив своє ставлення. За його наказом у 1921&nbsp;р. українська мова була введена в вищі учбові заклади УРСР. Християн Раковський в 1922 критикував [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]], що тоді був наркомом національностей [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РСФРР]], за втручання у внутрішні і зовнішні справи УСРР, а в грудні того ж року, при створенні [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], відстоював конфедерацію, з залишенням права за національними республіками на самостійні дипломатичні зв'язки й зовнішню торгівлю; на XII з'їзді РКП(б) (1923) критикував Сталіна за російський шовінізм і централізм. Наслідком цього був у середині 1923 усунений з посади голови Раднаркому УСРР і призначений послом спочатку до [[Велика Британія|Великої Британії]], а потім до [[Третя французька республіка|Французької республіки]], звідки в 1927 усунутий за підривну революційну діяльність.

== Крах кар'єри ==
Ще з початку 1920-х пристав до [[Троцькізм|троцькістів]], за що в 1928 був виключений з партії і засланий. Після покаянного листа Сталіну у 1934 році повернувся з заслання і був призначений головою делегації [[Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця|Червоного хреста]] в [[Японська імперія|Японській імперії]]. У 1936 знову заарештований і на [[Третій Московський процес|Третьому Московському процесі]] (1938) був засуджений до 20-ти років ув'язнення.

11 вересня 1941 року розстріляний під час [[Медведівський розстріл|Медведівського розстрілу]].

== Вшанування пам'яті ==
На початку 1920-х років у [[Одеса|Одесі]] у колишньому будинку Вургафта на вулиці Новосельского, 64 (нині 62) був влаштований студентський гуртожиток ім. Раковського<ref>Вся Одесса, 1925</ref>.

В [[Одеса|Одесі]] вулиця [[Базарна вулиця (Одеса)|Базарна]] у період з 1923 року по 8 серпня 1928 року носила ім'я Раковського, поки Християна Георгійовича не було репресовано. Вона була перейменована у «Кооперативну».<ref>{{cite web|url=http://www.odessitclub.org/guidebook/page_street.php?id=1|назва=Путеводитель по Одессе для зевак… и не только. Базарная|вебсайт=Сайт [[Всесвітній клуб одеситів|Всесвітнього клубу одеситів]]|мовою=ru|accessdate=2016-05-02|archive-date=2016-06-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20160603174614/http://www.odessitclub.org/guidebook/page_street.php?id=1}}</ref>

У 1920-х-1930-х рр. в [[Цебриківський район|Цебриковському районі]] Одещини був хутір Раковський. Пізніше Раковське було приєднане до сусіднього села [[Наливайкове]].

== Раковський Х. Г. в ніковілії ==
<gallery>
РаковскийПотапенко1927.jpg|Раковський Х.Г. на цигарках, 1927, Харків (з колекції Потапенко В.Д.)
</gallery>

== Див. також ==
* [[Червона Симфонія]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Джерела ==
* [[Кульчицький Станіслав Владиславович|Станіслав Кульчицький С. В.]] [http://www.dt.ua/3000/3150/37259/ Держава, в якій ми прожили 69 років] // [[Дзеркало тижня. Україна|Дзеркало тижня]].&nbsp;— 2003.&nbsp;— №&nbsp;1(426).&nbsp;— 11—17 січня.
* ''Кульчицький С. В.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Rakovskyj_K Раковський Християн Георгійович] // {{ЕІУ|9|129}}
* Чернявский Г. И., Станчев М. Г. Х.&nbsp;Г.&nbsp;Раковский в борьбе против самовластия. Х.&nbsp;Г.&nbsp;Раковский в 1927—1941 гг. Харьков, 1993. 321 с.
* Головко, В. А., Станчев М. Г., Чернявский Г.&nbsp;И.&nbsp;Между Москвой и Западом. Дипломатическая деятельность Х.&nbsp;Г.&nbsp;Раковского. Харьков: Око, 1994. 382 с.
* Станчев М. Г., Чернявский Г.&nbsp;И.&nbsp;Фарс на крови (переписка Х. Раковского с В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленко и Л.&nbsp;Д.&nbsp;Троцким. Х.&nbsp;Г.&nbsp;Раковский в застенках НКВД). Харьков: Око, 286 с.
* Чернявский Г., Станчев М., Тортика (Лобанова) М. Жизенній путь Христиана Раковского 1873—1941. Европеизм и большевизм: неоконченная дуєль. М.: Центрполиграф, 2014. 557 с.
* ''Солдатенко В. Ф.'' Раковський Християн // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: у 2-х т. / редкол.: Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— {{К.}} : Знання України, 2004&nbsp;— Т. 2&nbsp;— 812 с.&nbsp;— {{s|ISBN 966-316-045-4.}}
* Раковський Християн // {{ЕУ}}
* [http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=1261168&cat_id=661258 Раковський Християн Георгійович], Керівники урядів Української Радянської Соціалістичної Республіки, [[Урядовий портал]] (kmu.gov.ua)
* {{УМЕ12|частина=Раковський Христіян|сторінки=1555–1556}}

{{succession|office=[[Рада Народних Комісарів УРСР|2-й Голова РНК УСРР]]<br/>[[1919]]—[[1919]]|preceded=[[П'ятаков Юрій Леонідович|Юрій П'ятаков]]|succeeded=[[Петровський Григорій Іванович|Григорій Петровський]]}}
{{succession|office=[[Рада Народних Комісарів УРСР|4-й Голова РНК УСРР]]<br/>[[1920]]—[[1923]]|preceded=[[Петровський Григорій Іванович|Григорій Петровський]]|succeeded=[[Чубар Влас Якович]]}}
{{бібліоінформація}}
{{Голови уряду українських державних утворень з 1917}}
{{Міністри закордонних справ українських державних утворень з 1917}}
{{ВП-Портали|Біографії|Історія}}
[[Категорія:В'язні ГУЛАГу]]
[[Категорія:Революціонери Російської імперії]]
[[Категорія:Болгарські революціонери]]
[[Категорія:Революціонери Румунії]]
[[Категорія:Українські революціонери]]
[[Категорія:Марксисти]]
[[Категорія:Більшовики]]
[[Категорія:Посли СРСР у Великій Британії]]
[[Категорія:Посли СРСР у Франції]]
[[Категорія:Глави РНК УРСР]]
[[Категорія:Міністри закордонних справ України]]
[[Категорія:Члени ВУЦВК]]
[[Категорія:Члени Політбюро ЦК КП(б)У-КПУ]]
[[Категорія:Репресовані в СРСР]]
[[Категорія:Колишні члени КПРС]]
[[Категорія:Розстріляні в СРСР]]
[[Категорія:Убиті політики]]
[[Категорія:Померли в Орловській області]]
[[Категорія:Реабілітовані в СРСР]]
[[Категорія:Посмертно реабілітовані]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Особи, увічнення яких підпадає під закон про декомунізацію]]
[[Категорія:Жертви Великого терору]]
[[Категорія:Болгарські комуністи]]
[[Категорія:Антисталінська лівиця]]