Перегляд вихідного коду сторінки Судзіловський Микола Костянтинович

{{Особа
| ім'я                 = Микола Костянтинович Судзіловський
| оригінал імені       = {{lang-be|Мікала́й Канстанці́навіч Судзіло́ўскі}}
| місце_проживання     =
| інші_імена           = {{lang-be|Ніко́лас Ру́сэль}}, {{lang-uk|Ніколас Русель}}
| псевдонім            = {{lang-en|Nicholas Russella, Nicholas Russel}}
| прізвисько           = Каука Лукіні, [[Дон Кіхот]] революції<ref name="ДОН КИХОТ">[http://mogpravda.by/ru/issues?art_id=828 Могилёвская Правда, статья: «ДОН КИХОТ РЕВОЛЮЦИИ»] {{ref-ru}}</ref>
| зображення           = Nicholas Russella.jpg
| розмір_зображення    = 200px
| підпис_зображення    = Микола Судзіловський

| дата_народження      = 15.12.1850
| місце_народження     = [[Могильов]], [[Російська імперія]]
| дата_смерті          = 30.04.1930
| місце_смерті         = [[Чунцін]], [[Республіка Китай]]
| причина_смерті       =
| поховання            = Урна з попелом М.&nbsp;К.&nbsp;Судзіловського-Руселя, похована в родинній усипальниці «Охара», на острові Амакуза<ref name="ДОН КИХОТ"/>
| громадянство         = {{RUSold}}→{{USA}}
| національність       = [[білорус]]

| Alma_mater           = [[Бухарестський університет]] (1877)
| відомий_(відома)     = відкривач «тільця Руселя», відкривач ряду островів центральної частини Тихого океану; Перший президент сенату Гавайських островів<ref>[http://hawaii.gov/lrb/hndbook/appe.html Таблиця президентів Гавайських островів, офіційний сайт уряду Гаваїв] {{ref-en}}</ref>
| рід_діяльності       = фах&nbsp;— [[хірург]], вчена ступінь [[MD]] (доктор медицини бухарестського університету)
| титул                =
| посада               = {{nobr|[[Файл:Flag_of_Hawaii.svg|22px]] [[Гаваї|гавайський]]}} президент, сенатор
| військове звання     =
| термін               =
| попередник           = Тимчасовий уряд Гаваїв
| наступник            = Clarence L. Crabbe
| партія               = «Партія самоврядування Гаваїв»
| головував_(-ла)      =
| конфесія     =
| батько               = Костянтин Степанович Судзіловський
| матір                =
| рід                  = [[Судзіловські]]
| родичі               = сестри Надія і [[Судзіловська Євгенія Костянтинівна|Євгенія]], брати: Костянтин, Олександр, Сергій.
| дружина              = Любов Федорівна Савич (1875&nbsp;р.), Леокадія Вікентіївна Шебеко (1887&nbsp;р.), мадам Охара (1920&nbsp;р.)
| діти                 = доньки Віра, Марія, прийомні сини Дік і Гаррі (діти померлого пацієнта Руселя, усиновлені ним на [[Філіппіни|Філіппінах]]), син Ясуміцу Охара та донька Флора (від третьої дружини)
| підпис               =
| нагороди             =
| примітки             =
| герб                 =
| підпис_герба         =
}}
'''Микола Костянтинович Судзіловський''' ({{lang-be|Мікала́й Канстанці́навіч Судзіло́ўскі}}, псевдонім '''Ніколас Русель''' {{lang-en|Nicholas Russella, Nicholas Russel}}; *[[15 грудня]] [[1850]], [[Могильов]], [[Російська імперія]]— †[[30 квітня]] [[1930]], [[Чунцін]], [[Республіка Китай]])&nbsp;— американський вчений-[[Етнографія|етнограф]], [[географ]], [[Хімія|хімік]] і [[Біологи|біолог]] [[Білоруси|білоруського]] походження; [[революціонер]]-[[Народництво|народник]], один з перших учасників «ходіння в народ». Діяч революційного руху в [[Росія|Росії]], [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Англія|Англії]], [[Франція|Франції]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Японія|Японії]], [[Китай|Китаї]]. Один із зачинателів [[Соціалістичний рух|соціалістичного руху]] [[Румунія|Румунії]], [[сенат]]ор [[Континентальні штати|Території Гаваї]] (від [[1900]]&nbsp;р.), [[президент]] [[сенат]]у Території [[Гаваї]]в (з 1901&nbsp;р. до 1902&nbsp;р.).

== Життєпис ==
Народився у білоруському місті [[Могильов]]і, в збіднілій [[Дворяни|дворянській]] родині (мали [[маєток]] у селі Фастів [[Мстиславський повіт|Мстиславського повіту]], його батько був Костянтин Степанович Судзіловський (†1883&nbsp;р.) секретар Могилівської палати цивільного та кримінального суду<ref>[http://news.tut.by/society/128502.html Як TUТэйшыя змянялі свет. Зямляк Лукашэнкі&nbsp;— прэзідэнт на Гаваях] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090311154149/http://news.tut.by/society/128502.html |date=2009-03-11 }} {{ref-be}}</ref>). Усього в родині М. Судзіловського було восьмеро дітей. Старший з них Микола Костянтинович не лише допомагав матері у господарстві, а й батькові у його праці. Це і підштовхнуло молоду людину, після закінчення з відзнакою<ref>Грицкевич В. П. «Путешествия наших земляков», г. Минск, 1968 г., с. 141. {{ref-ru}}</ref> Могилевської гімназії, у [[1868]]&nbsp;р. вступив на [[Юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету|юридичний факультет Петербурзького університету]].

Навчання в гімназії ([[1864]]-[[1868]]) не задовольнило його, але в цей час він знайомиться з творами своїх «вчителів»<ref>Руссель Н. На новый 1925 год (К 75-летию моей жизни). Тяньцзинь, 1925, с. 1.</ref>: [[Чернишевський Микола Гаврилович|Миколи Чернишевського]], [[Добролюбов Микола Олександрович|Миколи Добролюбова]], Д.&nbsp;І.&nbsp;Писарєва і [[Герцен Олександр Іванович|Олександра Герцена]].

В іншому ж Судзіловський вважав навчальні заклади [[Російська імперія|царської Росії]] «знаряддями [[Поліція|поліцейської]] муштри, [[Інкубатор (птахівництво)|інкубаторами]] [[Чиновник|чиновництва]]»<ref>Руссель Н. Отечество в опасности.&nbsp;— «Япония и Россия» (Кобе), 1905, №&nbsp;10</ref>, де голови людей забивають різним «метафізичним, лінгвістичним і теологічним» мотлохом.

Восени 1868&nbsp;р. в [[Санкт-Петербург|Петербурзі]] поновилися студентські хвилювання, викликані виданням правила, що ставить студентів під посилений контроль начальства і поліції. Разом з випускниками університету, [[Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут|Технологічного інституту]] та [[Військово-медична академія імені С. М. Кірова|Медико-хірургічної академії]] першокурсник Микола Судзіловський організовує сходки і бере участь у виробленні вимог, які будуть відкинуті III відділенням «Власної Його Імператорської Величності канцелярії».

5 липня [[1869]] змушений перевестися на [[Медицина|медичний факультет]] [[Київський університет|Київського університету]], оскільки навчатися учасникам політичних заворушень в інших вузах було заборонено.

У [[1873]]-1874&nbsp;рр. був одним з організаторів «<nowiki/>[[Київська Комуна|Київської Комуни]]<nowiki/>» — [[Соціалізм|соціалістичної]] студентської організації. Влаштувавшись [[фельдшер]]ом в [[В'язниця|тюремну]] [[Лікарня|лікарню]] в Ніколаєвськ, Судзіловський М. намагався влаштувати втечу ув'язнених. Коли його план був викритий, він зник і втік з [[Російська імперія|Російської імперії]].

== Еміграція ==
Від [[1875]]&nbsp;р. Судзіловський на еміграції в [[Лондон]]і. Працював в «[[Лікарня|лікарні]] святого Георгія», зустрічався з [[Карл Маркс|Карлом Марксом]].

У 1876&nbsp;р. під псевдонімом «Ніколас Русель» брав участь у квітневому повстанні проти [[Османи|османського]] панування в [[Болгарія|Болгарії]]. Відтоді Микола Судзіловський носив нове прізвище&nbsp;— Русель. Співпрацював з відомим болгарським революціонером [[Христо Ботев]]им.

У [[1877]]&nbsp;р. закінчив [[Бухарестський університет|університет в Бухаресті]].

Став одним з організаторів соціалістичного руху в [[Румуни|Румунії]]. Вів революційну пропаганду в російських військах під час [[Російсько-турецька війна (1877—1878)|російсько-турецької війни 1877—1878]] років. Співпрацював в зарубіжній газеті [[Лавров Петро Лаврович|П.&nbsp;Л.&nbsp;Лаврова]] «Вперед!». Згодом брав участь у доставці до Росії видань групи «Звільнення праці». За його підривну діяльність румунський уряд вислав його з країни.

Переїжджав він з однієї країни [[Європа|Європи]] в іншу, деякий час жив у Болгарії, а потім у [[Греція|Греції]].

У [[1887]]&nbsp;р. переїжджає до [[Сан-Франциско]]. Організував кампанію проти православного єпископа [[Володимир Соколовський-Автономов|Володимира]], звинувачуючи його в розтраті церковних [[Гроші|грошей]], жорстокому поводженні з учнями місцевої [[Семінарія|семінарії]] та [[Педофілія|педофілії]]. Організований ним скандал розколов невелику російську громаду Сан-Франциско на два ворогуючих табори. Також Судзіловський-Русель встановив контакти з росіянами [[Політик|політичними]] [[Еміграція|емігрантами]], що проживали на початку 1890-х років в США. У Сан-Франциско він спілкувався і взаємодіяв зі своїм старим соратником Єгором Єгоровичем Лазарєвим. За участю ще одного російського [[революціонер]]а з [[Нью-Йорк]]а Лазаря Борисовича Гольденберга, вони активно обговорювали ідею організації регулярних втеч політв'язнів з [[Сибір]]у до [[Північна Америка|Північної Америки]]. Руселю, котрий вже мав до 1891&nbsp;р. американський [[паспорт]], відводилася важлива роль посередника між російськими та американськими учасниками операції. Однак втечі з Сибіру налагодити не вдалося.

== Гаваї ==
У [[1892]]&nbsp;р. М.&nbsp;К.&nbsp;Судзіловський-Русель переїхав на [[Гавайські острови]] [[Королівство Гаваї|Королівства Гаваїв]], отримав [[Громадянство США|американське громадянство]]. Був власником [[Кава|кавової]] [[Плантація|плантації]], і займався також лікарською практикою. Він користується великою повагою серед місцевого населення ([[канаки|канаків]]), отримує прізвисько ''Каука Лукіні'' (що означає «російський лікар»). Проводить роз'яснювальні бесіди, вчить аборигенів революційної боротьби, і організовує «[[Партія|партію]] [[самоврядування]] Гаваїв» (гомрулерів), покликану боротися за інтереси [[Аборигени|корінних жителів]]. На цій посаді він намагався проводити радикальні [[Демократія|демократичні]] [[Реформа|реформи]], але не міг зупинити процесу [[Інкорпорація|інкорпорації]] Гаваїв [[Сполучені Штати Америки|Сполученими Штатами]].

У [[1900]]&nbsp;р. [[президент]] [[Сполучені Штати Америки|США]] [[Вільям Мак-Кінлі]] підписав «Акт про надання уряду Території Гаваї» (також відомий як «Гавайський Органічний Акт»), відповідно якого створювалися:
* інститут Губернатора Території Гаваїв, призначуваного чинним [[Президент США|президентом США]],
* двопалатний Законодавчий орган даної Території, що складався з обраних Палати представників і Сенату,
* Верховний суд.

США надає місцевим жителям вибір між [[Республіканська партія США|республіканською]] і [[Демократична партія США|демократичною]] партією. Однак у передвиборну боротьбу включається третя партія (створена М.&nbsp;К.&nbsp;Судзіловським-Руселем).

У [[1900]]&nbsp;р. за підтримки корінного населення Микола Судзіловський та ряд його прихильників проходять до сенату [[Гавайські острови|гавайських островів]], а в [[1901]]&nbsp;р. М.&nbsp;К.&nbsp;Судзіловський-Русель був обраний першим президентом Сенату Гавайських островів. На цій посаді він намагався проводити радикальні реформи для підтримки місцевого населення, але в [[1902]]&nbsp;р. змушений залишити посаду, після зради своїх прихильників.

== Російсько-японська війна ==
Під час [[Російсько-японська війна|російсько-японської війни]] вів активну соціалістичну пропаганду серед російських військовополонених в [[Японія|Японії]]. Видавав газету «Росія і Японія». Одним з його співробітників у газеті став [[Новиков-Прибой Олексій Силович|Олексій Новіков-Прібой]], пізніше написавший книгу про [[Цусімська битва|Цусімську битву]]. Після початку [[Революція 1905—1907|революції 1905 року]] виношував ідею озброїти і відправити до Російської імперії для допомоги повсталим 60 тисяч полонених.

За наполяганням [[Міністерство закордонних справ Росії|міністра закордонних справ Росії]] Судзіловський був позбавлений американського громадянства&nbsp;— з формулюванням за «антиамериканську діяльність».

== Наукова діяльність ==
Володів 8 європейськими мовами, [[Китайська мова|китайською]] і [[Японська мова|японською]] мовами.

Микола Судзіловський був фаховим лікарем, йому належать кілька цінних праць з [[Медицина|медицини]].

Він є першовідкривачем «тілець Руселя», названих на його честь<ref>[http://bigmeden.ru/article/Русселя РУССЕЛЯ ТЕЛЬЦА&nbsp;— «Большая медицинская энциклопедия»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140922174923/http://bigmeden.ru/article/Русселя |date=2014-09-22 }} {{ref-ru}}</ref>.

Він відкрив ряд островів центральної частини [[Тихий океан|Тихого океану]], залишив цінні географічні описи Гаваїв і Філіппін.

Судзіловський був також членом «Американського товариства генетиків», кількох наукових товариств Японії та Китаю. Він займався [[Етнологія|етнографією]], [[Ентомологія|ентомологією]], [[Хімія|хімією]], [[Біологія|біологією]], [[Агрономія|агрономією]].

«Новітній філософський словник» називає Миколу Судзіловського «першим і останнім [[Енциклопедія|енциклопедистом]] XX століття».

== Останні роки ==
Останні роки життя провів на [[Філіппіни|Філіппінах]] і у [[Китай|Китаї]], де перетинався з доктором [[Сунь Ятсен]]ом. Радянський уряд від [[1921]]&nbsp;р. виплачував йому [[Пенсія|пенсію]], як персональному пенсіонеру «Всесоюзного товариства політкаторжан» (він співпрацював в органом останнього&nbsp;— «[[Каторга]] і заслання»), але в [[СРСР]] Судзіловський М. не повертався.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* Иосько М.&nbsp;И.&nbsp;Николай Судзиловский-Руссель. Жизнь, революционная деятельность и мировоззрение. Минск: Издательство БГУ им. В.&nbsp;И.&nbsp;Ленина, 1976. {{ref-ru}}
* Terence Emmons. Alleged Sex & Threatened Violence: Doctor Russel, Bishop Vladimir & the Russians in San Francisco, 1887—1892. Stanford, CA: Stanford University Press. {{ref-en}}

== Посилання ==
{{refbegin|2}}
* [http://www.qwas.ru/belarus/ucpb/Pershy-belarus-prehz-dehnt-Lukashehnka-zjamljak-uznachalva-Gava/ Першы беларус-прэзідэнт Лукашэнкаў зямляк узначальваў Гаваі.] {{ref-be}}
* [https://web.archive.org/web/20081012082416/http://hml.org/mmhc/mdindex/russel.html Mamiya Medical Heritage Center] {{ref-en}}
* [http://freepages.genealogy.rootsweb.com/~npmelton/sfbrusse.htm/ "The Bay of San Francisco, " Vol. 2, Page 200, Lewis Publishing Co, 1892.] {{ref-en}}
* [http://modelman.livejournal.com/169389.html#cutid1/ Життєопис Микали Судзіловського] {{ref-ru}}
* [http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-14563/ Как белорус стал президентом Гавайских островов?] {{ref-ru}}
* Передача радиостанции «[[Эхо Москвы]]». [http://echo.msk.ru/programs/netak/569170-echo/ Николай Судзиловский-Руссель: человек «не так».] {{ref-ru}}
* [http://csl.bas-net.by/web/pages/science-history/history10.asp Николай Судзиловский (Руссель)] в базе данных «История белорусской науки в лицах» Центральной научной библиотеки им. Я.Коласа НАН Беларуси {{ref-ru}}

{{refend}}
{{ac}}
{{ВП-портали|Білорусь|Історія|Біографії|США}}
{{DEFAULTSORT:Судзіловський Микола Костянтинович}}

[[Категорія:Уродженці Могильова]]
[[Категорія:Білоруська шляхта]]
[[Категорія:Білоруські етнографи]]
[[Категорія:Політики Білорусі]]
[[Категорія:Білоруські науковці]]
[[Категорія:Енциклопедисти Білорусі]]
[[Категорія:Народовольці]]
[[Категорія:Географи]]
[[Категорія:Медики Російської імперії]]
[[Категорія:Болгарські революціонери]]
[[Категорія:Українські революціонери]]
[[Категорія:Російські революціонери]]
[[Категорія:Соціалісти]]
[[Категорія:Персоналії:Гаваї]]
[[Категорія:Агрономи]]
[[Категорія:Білоруські хіміки]]
[[Категорія:Білоруські біологи]]
[[Категорія:Ентомологи]]
[[Категорія:Персоналії:Чунцін]]
[[Категорія:Випускники медичного факультету КІУ Св. Володимира]]
[[Категорія:Білоруси США]]