Перегляд вихідного коду сторінки Водяний Яків Михайлович

{{Особа 
| ім'я                 = Яків Михайлович Водяний 
| місце_проживання     = 
| інші_імена           = 
| зображення           = Водяний Яків Михайлович.png
| розмір_зображення    = 200px
| підпис_зображення    = Фото з особової справи Я. М. Водяного в Галузевому державному архіві [[Служба зовнішньої розвідки України|СЗР України]]. Зняте для близьких 10 травня 1925 у [[Львів|Львові]]
| ім'я_при_народженні  = 
| дата_народження      = 20.10.1886
| місце_народження     = м. [[Сміла]] [[Черкаський повіт|Черкаського повіту]]
| дата_смерті          = 10.5.1940
| місце_смерті         = м. [[Київ]]
| причина_смерті       = 
| громадянство         = 
| національність       = 
| відомий_(відома)     = Співорганізатор [[Вільне козацтво|Вільного козацтва]], повстанський отаман. 
| рід_діяльності       = 
| титул                = 
| військове звання     = Смілянський полковник Вільного козацтва.
| платня               = 
| термін               = 
| попередник           = 
| наступник            = 
| партія               = 
| головував_(-ла)      = 
| конфесія     = 
| дружина              = 
| діти                 = 
| родичі               = 
| нагороди             = {{Хрест Симона Петлюри}}
| примітки             =
| employer             =
| зріст                =
| вага                 =
| герб                 =
}}
{{однофамільці|Водяний (прізвище){{!}}Водяний}}
'''Водяни́й Я́ків Миха́йлович''' ([[20 жовтня]] [[1886]], м. [[Сміла]] [[Черкаський повіт|Черкаського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]]&nbsp;— [[10 травня]] [[1940]], [[Київ]])&nbsp;— український політичний, військовий і [[Активізм|громадський діяч]], [[драматург]], підприємець; командир бойової дружини партії есерів, смілянський полковник [[Вільне козацтво|Вільного козацтва]] (з жовтня 1917), повстанський отаман (1921).

== Життєпис ==
Яків Михайлович Водяний народився 20 жовтня 1886 року в місті Сміла Черкаського повіту Київської губернії в багатодітній селянській родині.

За фахом учитель.

=== Політична діяльність в Російській імперії ===
З 1905 року&nbsp;— член партії [[Українська партія соціалістів-революціонерів|соціалістів-революціонерів]].

В 1906&nbsp;р. група есерів, серед яких був і Яків Водяний готували повстання на [[Чигиринський район|Чигиринщині]]. Тричі заарештований царським урядом (1906, 1907, 1909).

З 1907&nbsp;— член есерівської організації «<nowiki/>[[Українська народна оборона]]<nowiki/>», командир бойової дружини партії есерів в Києві.

Після арешту в 1907&nbsp;р. відбув піврічне ув'язнення в [[Лук'янівська в'язниця|Лук'янівській в'язниці]] (м. Київ), згодом висланий на три роки до Наримського краю (нині у межах [[Томська область|Томської обл.]], РФ), звідки втік.

=== В еміграції ===
1908 року&nbsp;— на еміграції в [[Галичина|Галичині]], у [[Львів|Львові]].

Восени 1908&nbsp;р. повертається до [[Київ|Києва]], де його знову арештовують і відсилають до Наримського краю, звідки знову втікає.

1911-17&nbsp;— емігрує до [[Японія|Японії]], потім [[Австралія|Австралії]]. Пише п'єсу «Право Сваволі».

=== Повернення до України. Отаман [[Холодноярська республіка|Холодного Яру]] ===

Після [[Лютнева революція|Лютневої революції]] повертається на Батьківщину.

З середини 1917&nbsp;— один з організаторів [[Вільне козацтво|Вільного козацтва]]. Делегат [[Вільне козацтво#Створення Вільного козацтва. І З'їзд Вільного козацтва|Першого з'їзду Вільного козацтва]] в [[Чигирин]]і. Черкаський полковий отаман.

У січні&nbsp;— березні 1918&nbsp;р. смілянські вільні козаки під його керівництвом беруть участь у боях проти російського війська, що поверталось із [[Західний фронт (Російська імперія)|Західного фронту]] до Росії. Особливо успішна операція Вільного козацтва, зокрема і смілянського, була проти 8-ї російської армії в районі ст. Бобринська. Вів боротьбу з [[Більшовики|більшовицькими]] військами, виступав проти радянської окупації України. Заочно засуджений [[Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем при РНК РРФСР|ЧК]] до розстрілу (1919).

З 1920 року&nbsp;— повстанський отаман.

1921&nbsp;— Отаман [[Холодноярська республіка|Холодного Яру]], співпрацює з отаманами [[Завгородній Іларіон Захарович|Ларіоном Загороднім]], [[Юхим Ільченко|Юхимом Ільченком]], [[Хмара Пилип Панасович|Пилипом Хмарою]] та іншими.

На той час межі Холодноярської республіки були далеко за кордонами [[Холодний Яр|Холодного Яру]]. Керівництво Холодноярської організації визнавали й прибережні села вгору по [[Дніпро|Дніпру]] до [[Черкаси|Черкас]]: [[Рацеве]], [[Тіньки]], [[Боровиця (Чигиринський район)|Боровиця]], [[Топилівка]], [[Сагунівка]], [[Худяки]], [[Бужин]], [[Леськи]] та інші), чигиринські села, що розкинулися на берегах [[Тясмин]]у ([[Погорільці (Чигиринський район)|Погорільці]], Чорнявка, [[Трушівці]], [[Худоліївка (Чигиринський район)|Худоліївка]] та інші).

Підпорядковувались [[Холодноярська республіка|Холодному Яру]] вереміївські отамани [[Келеберда Панас Дмитрович|Панас Келеберда]] та [[Іван Савченко-Нагірний]] ([[Золотоніський повіт]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]], тепер [[Чорнобаївський район]] [[Черкаська область|Черкаської області]]), отаман із с. Балаклії, що за м. [[Сміла|Смілою]] у бік Києва, [[Полтавець-Остряниця Іван Васильович|Іван Полтавець-Остряниця]], смілянський отаман Яків Водяний, Голова Уманського повстанкому [[Дерещук Петро Кузьмович|Петро Дерещук]] (відповідно і села [[Уманський повіт|Уманського повіту]]), отаман [[Петро Кучма]] з с. [[Аджамка (село)|Аджамки]], що неподалік м. Єлисаветграда (нині [[Кропивницький]]), Єлисаветградський повстанком на чолі з Тихоном Березняком, мліївський ватажок [[Бабенко Трохим Іванович|Трохим Голий-Бабенко]], отамани з Криворіжжя [[Ялисей Лютий-Черевик]], [[Іванов Ілля (отаман)|Ілля Іванов]] та багато інших.

Український національний визвольний рух мав значну підтримку у місцевого населення. У зв'язку з неможливістю перемогти бунтівних отаманів, в [[Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем при РНК РРФСР|ЧК]] розробили ряд спецоперації з нейтралізації повстанського руху та знешкодження його лідерів.

Бойові дії продовжував до 1922 року, коли, внаслідом каральних дій ЧК, більшість повстанських отаманів Півдня та Центру України було заарештовано чи вбито.

[[Файл:Візитна картка Якова Водяного.jpg|thumb|200px| Візитна картка Якова Водяного]]

=== Знову в еміграції ===
У травні 1922&nbsp;р. нелегально перейшов кордон із Польщею, де й поселяється.

Пише драму «Холодний Яр», оповідання та мемуари.

Працював у страхових та кооперативних товариствах.

У 1927&nbsp;— 1930&nbsp;рр. працює у відділі розвідки [[Українська Народна Республіка|УНР]] під командою генерала-хорунжого [[Змієнко Всеволод Юхимович|Всеволода Змієнка]] і полковника [[Чеботарів Микола Юхимович|Миколи Чеботаріва]]. Проводить розвідницьку та підпільну діяльність проти [[СРСР]], поширює в Україні нелегальну антисовєтську літературу.

=== Арешт та розстріл ===
Під час [[Радянська анексія західноукраїнських земель|окупації радянськими військам Західної України]] 27 вересня 1939&nbsp;р. заарештований органами [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВД]].

7 лютого 1940 року&nbsp;— Військовий трибунал Київського особливого військового округу засудив Водяного до розстрілу.

10 травня 1940&nbsp;— страчений у Києві.

1948 року посмертно нагороджений [[Хрест Симона Петлюри|Хрестом Симона Петлюри]].

== Див. також ==
* [[Віковий дуб імені Якова Водяного]]

== Джерела ==
* ''Савченко Г. П.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Vodianyj_Y Водяний Яків Михайлович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160603025836/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Vodianyj_Y |date=3 червня 2016 }} // {{ЕІУ/1}}&nbsp;— С.&nbsp;592.
* [http://ukrlife.org/main/evshan/yar71.htm Біографічні довідки про учасників Визвольної війни 1917—1920-х років] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130604135224/http://ukrlife.org/main/evshan/yar71.htm |date=4 червня 2013 }}
* http://www.history.org.ua/EHU/?verbvar=Vodianyj_Y{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* ''Демартино А.'' Холодноярський отаман Яків Водяний. «Незборена нація», 1995, №&nbsp;22-23;
* Яків Водяний. Смілянський полковник. // ''Коваль Р. М.'' Отамани Гайдамацького краю. К., 1998.
* {{Тинченко.ОК армії УНР.2|В}}

== Посилання ==
* ''Р.&nbsp;М.&nbsp;Коваль''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=27350 Водяний Яків Михайлович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160603185042/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=27350 |date=3 червня 2016 }} // {{ЕСУ}}
{{Кавалери Хреста Симона Петлюри}}
[[Категорія:Вояки Армії УНР]]
[[Категорія:Повстанські отамани]]
[[Категорія:Кавалери Хреста Симона Петлюри]]
[[Категорія:Повстанці Холодного Яру]]
[[Категорія:Українські розвідники]]
[[Категорія:Розстріляні в Українській РСР]]
[[Категорія:Уродженці Сміли]]
[[Категорія:Бранці Лук'янівської в'язниці]]
[[Категорія:Персоналії:Воєнна розвідка]]
[[Категорія:Померли в Києві]]