Перегляд вихідного коду сторінки Устим Кармалюк

{{Інші значення|тип=прізвище|Кармелюк (значення){{!}}Кармелюк}}
{{Інші значення|тип=прізвище|Кармалюк}}
{{Особа
| ім'я = Устим Якимович Кармелюк 
| місце_проживання =
| інші_імена =
| зображення = 
| розмір_зображення =
| підпис_зображення = 
| ім'я_при_народженні = Устим Якимович Кармалюк
| дата народження = 10.3.1787(27.2)
| місце_народження = с. Головчинці, нині [[Кармалюкове]], [[Жмеринський район]], [[Вінницька область]]
| дата_смерті = 22.10.1835(10)
| місце_смерті = с. [[Шляхові Коричинці]], нині [[Волоське (Деражнянський район)|Волоське]], [[Деражнянський район (Хмельницька область)|Деражнянський район]], [[Хмельницька область]]
| причина_смерті = Кармелюка вбив із засідки [[шляхтич]] Рутковський
| громадянство = 
| національність = українець
| відомий_(відома) = український [[національний герой]]
| рід_діяльності = видатний керівник повстанського руху на [[Поділля|Поділлі]] [[1813]]—[[1835]]
| титул =
| платня =
| термін =
| попередник =
| наступник =
| конфесія =
| батько = Яким Трохимович Карманюк з роду Карманів<ref name="ЛЮБЧЕНКО">В. Б. ЛЮБЧЕНКО Кармалюк чи Карманюк? Укр. іст. журн., 1997, № 1. - с. 122-127 [http://history.org.ua/JournALL/journal/1997/1/10.pdf]</ref>
| мати = Олена Василівна Удодюк
| дружина = ''1-а дружина:'' Євдокія Петрівна Ясишина<br>''2-а дружина:'' Марія Антонівна Щербань
| діти = ''від 1-го шлюбу:'' Іван (Старший) та Анастасія<br> ''від 2-го шлюбу:'' Остап, Іван (Молодший) та Тарас<br> 
| родичі =
| примітки = 
| employer =
| зріст = 
| вага =
}}
'''Усти́м Яки́мович Кармалюк''' (також '''Кармелюк, Карманюк'''; {{ДН|10|3|1787|27|2}}, Головчинці, [[Барське староство]], [[Подільське воєводство]]<ref name="Любченко_ЕІУ"/>, нині [[Кармалюкове]], [[Жмеринський район]]&nbsp;— {{ДС|22|10|1835|10}}, [[Волоське (Хмельницький район)|Шляхові Коричинці]], нині [[Волоське (Деражнянський район)|Волоське]], [[Деражнянський район (Хмельницька область)|Деражнянський район]])&nbsp;— український селянин, ватажок селянського руху на [[Поділля|Поділлі]] у [[1813]]–[[1835]] роках. В українському фольклорі&nbsp;— шляхетний [[розбійник]] та [[національний герой]]<ref>Seal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. 347 pages eBook ISBN 978-1576072165 {{ref-en}}</ref>.

Кармалюк увійшов до фольклору як народний месник, який безстрашно боронив знедолених та скривджених (через що до його образу прив'язалися епітети «український [[Робін Гуд]]» та «останній [[Гайдамаки|гайдамака]]»).<ref>[http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/ccbdc3297e688b0c/ Кармалюк (Кармелюк) Устим] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210623154238/http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/ccbdc3297e688b0c/ |date=2021-06-23 }}&nbsp;— Українці світу</ref>

Натомість дослідження істориків Валерія Дячка та Володимира Любченка свідчать про те, що Кармалюк був радше злочинцем і розбійником, який більшою мірою грабував саме селян.<ref name="Любченко_ЕІУ">{{ЕІУ|4|115|стаття=Кармалюк Устим Якимович|автор=Любченко В.Б.|посилання=http://www.history.org.ua/?termin=Karmalyuk}}</ref><ref>[https://chtyvo.org.ua/authors/Diachok_Valerii/Ustym_Karmaliuk_Karmaniuk_ta_rozbiinytstvo_na_Podilli_konkretno-istorychnyi_ta_dzhereloznavchyi_aspekty/ Дячок В. Устим Кармалюк (Карманюк) та розбійництво на Поділлі: конкретно-історичний та джерелознавчий аспекти // Наукові записки. Історичні науки.&nbsp;— Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2008.&nbsp;— Вип. 12.&nbsp;— 300 с.]</ref><ref>[http://resource.history.org.ua/publ/journal_1997_1_122 Любченко В.&nbsp;Б.&nbsp;Кармалюк чи Карманюк?]</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20170226024834/http://podolyanin.com.ua/history/4478/?sphrase_id=25069  Устим Кармалюк: герой чи злочинець?]</ref><ref>[https://zaxid.net/folklor_ne_obmanyuye_n1491173 Богдан Шумилович. Фольклор не обманює. Хвороблива любов до міфів…]</ref><ref>[https://youtu.be/SK-ocbEVHIs УСТИМ КАРМАЛЮК | Програма «Велич особистості» | 2016 (ВІДЕО)]</ref>

== Життєпис ==
Народився в родині [[Кріпацтво|кріпака]] Якима Карманюка<ref name="ЛЮБЧЕНКО" />. Про ранній період життя відомо небагато, крім того, що він володів грамотою та достатньо розумів російську, польську мови та [[їдиш]]. У 17-річному віці його забрали до двору пана Андрія Пігловського (брацлавський ловчий). Хлопець був роботящий, але непокірний. Поміщик не міг пережити того, що його кріпак не дозволяв собою керувати, а тому вирішив позбутися його і [[1812]] року віддав на 25 років до царської армії. Проте [[1813]] року разом з Д.&nbsp;Хроньом Кармелюк утік із [[Харківський 4-й уланський полк|4-го уланського полку]] (Української кінно-козацької дивізії), який розміщався в [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]], і повернувся в рідні місця, де очолив ватагу кріпаків і військових-дезертирів, що нападали на маєтки панів. Незабаром був спійманий і засуджений до 50 ударів батогом, після чого його запроторили до кримського штрафного [[батальйон]]у. На шляху до [[Кримський півострів|Криму]] Кармалюк втік із-під варти.

[[1814]] року очолив повстанський рух селян проти російської адміністрації і [[дворянство|дворянства]], який розгорнувся в Літинському, [[Летичів]]ському й Ольгопільському повітах.

[[1817]] року жандарми схопили Кармелюка. Його засудили до страти, замінивши її в останню мить 25 ударами батогом і 10 роками каторги в [[Сибір]]у. Та Кармалюк втік із [[В'ятка|В'ятської]] етапної [[в'язниця|в'язниці]]. Повернувшись на [[Поділля]], продовжував боротьбу, доки його знову не схопили під час облави. Скориставшись знанням російської мови й відповідними [[документ]]ами, видавав себе під час слідства за солдата з [[Кострома|Костроми]]. Витримка не зрадила його й тоді, коли слідчі привели рідних на [[Очна ставка|очну ставку]] і до нього радісно кинувся його 8-річний син Остап.

Невдовзі після того, як його запроторили у Кам'янець-Подільську [[фортеця|фортецю]], він організував разом з іншими в'язнями свою четверту втечу. Однак його поранили і прикували до кам'яного стовпа у вежі Юлія II (Папській), яку згодом назвали Кармалюковою.

Взимку [[1824]] його покарали 101 ударом батога, затаврували розпеченим [[залізо]]м і знову відправили етапом у Сибір. Два роки конвоювали Кармалюка разом з іншими каторжанами до [[Тобольськ]]а.

[[1825]] року після етапу, що тривав понад рік, Кармелюк із Тобольської каторжної в'язниці потрапив у [[Ялуторовськ]]. Незабаром знову втік, був схоплений і запроторений у набагато гірші умови. Втеча звідси&nbsp;— один із найзнаменитіших документованих випадків. [[осінь|Восени]], під час нічної бурі, Кармалюк виламав ґрати, зібрав [[сорочка|сорочки]] всіх співкамерників і зв'язав їх у довге полотнище. До кінця прив'язав [[камінь]] і закинув за частокіл в'язниці. По цьому висячому мосту, прямо з вікна за огорожу один за одним перебралися усі в'язні&nbsp;— зранку камера була порожня.

[[1828]] року знову його спіймали через розгром загону урядовими військами в селі Кальна Деражня; до судової відповідальності було притягнуто 750 осіб; вирок Кармалюку&nbsp;— 101 удар батогами та довічна каторга, знову Сибір (Боровлянський скляний завод у Тобольській губернії), знову втеча.
[[Файл:Літинська тюрма.jpg|thumb|220x220px|Будівля Літинської в'язниці, де утримували Кармалюка]]
[[1830]] року&nbsp;— черговий [[арешт]] у Новій Синяві. Через два роки Кармелюк розібрав стелю у своїй камері й утік із [[Літин (смт)|Літинської]] в'язниці.

[[1830]]–[[1835]] роки&nbsp;— селянський рух під проводом Кармелюка охопив усе Поділля, суміжні з ним райони Бессарабії, Волині та Київщини. У ньому брали участь близько 20 тисяч селян, які здійснили понад 1000 нападів на поміщицькі маєтки.

Протягом 23 років боротьби повстанські загони Кармелюка здійснили понад 1 тисячу нападів на поміщицькі маєтки. Захоплені у поміщиків [[гроші]] та майно роздавали селянській бідноті. Для боротьби з повстанцями російський уряд у [[листопад]]і [[1833]]&nbsp;р. створив так звану Галузинецьку комісію (в селі Галузинцях тепер [[Деражня]]нського району Хмельницької області) щодо заворушень у Літинському, Летичівському та Ольгопільському повітах Подільської губернії.

За словами тих, хто знав або бачив Кармелюка, Устим був не дуже високий, але плечистий, незвичайно сильний, дуже розумний [[лицар]]. Не любив [[грабіжник]]ів, сильно карав даремних злодіїв. Житель с. Гуменці Мисливський згадував, що одного разу Кармалюк відібрав багато золота у місцевого здирника і роздав бідним обідраним [[жінка]]м, що йшли по дорозі. На прощання сказав: «Беріть [[золото]], хай [[діти]] ваші вдома не плачуть… Як мене десь вб'ють, споминайте Кармалюка…»

У повстанському русі брали участь не лише українці, а й [[поляки]] та [[євреї]]. Вихрест із євреїв Василь Добровольський довгі роки був найближчим сподвижником Кармалюка; поляки Ян і Олександр Глембоцькі, Фелікс Янковський та Олександр Витвицький до кінця життя були вірними товаришами Устима, як і євреї Аврум Ель Іцкович, Абрашко Дувидович Сокольницький, Арон Віняр. Всі вони на очних ставках і допитах ніколи не зрадили Кармалюка, за що були покарані і вивезені до Сибіру.

Кармелюка вбив із засідки [[шляхтич]] Рутковський. Стріляли, говорить переказ, не кулею, а срібним ґудзиком&nbsp;— тільки так можна убити характерника, тобто чаклуна, яким вважали отамана.

[[Файл:Ustym Karmaliuk monument.JPG|thumb|200px|left|Пам'ятник Кармелюку в [[Летичів|Летичеві]]]]
Тіло ватажка ще довго возили селами, щоб залякати селян. Поховали його в [[Летичів|Летичеві]] (тепер [[Хмельницька область]]), де [[1974]] року на постаменті-валуні поставили 5-метровий пам'ятник.

Допитавши 2&nbsp;700 осіб, урядова комісія встановила, що Кармелюк підняв на боротьбу 20 тисяч повстанців.

== Історична оцінка ==
Образ Кармалюка зобразили у своїх творах [[Старицький Михайло Петрович|Михайло Старицький]], [[Марко Вовчок]], [[Васильченко Степан Васильович|Степан Васильченко]], [[Кучер Василь Степанович|Василь Кучер]] та інші. Харківський композитор Валентин Костенко&nbsp;— автор опери «Кармелюк». [[Фольклор]]ні добутки про народного героя збирали [[Костомаров Микола Іванович|Микола Костомаров]] і [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]] (останній назвав його «славним лицарем»). Народні чутки приписують Кармалюкові авторство ряду пісень. Хоча найвідоміша, «[[За Сибіром сонце сходить]]», складена усе-таки не ним, a [[Тимко Падура|Томашем Падурою]]. За твір про Устима Кармалюка письменниця Марко Вовчок в 1871 році, через 36 років після загибелі реального Кармалюка, потрапила в Петербурзі під суд. Той оштрафував її «за схвалення такого способу дій, який суперечить встановленим у нас засадам власності».

У Головчинцях резонанс справи Кармалюка був таким великим, що вся його численна рідня була змушена відмовитись від свого прізвища, аби не зазнавати репресій. Переважна більшість взяла собі [[прізвище]] Карман: таке було прізвисько соратників Устима. Після [[1955]]&nbsp;р., коли село перейменували на Кармалюкове, почався зворотний процес зміни прізвищ, майже всі Кармани стали Кармалюками.

До наших часів дійшов лише опис зовнішності Кармалюка, а єдиний імовірний його [[портрет]] належить пензлю [[Тропінін Василь Андрійович|Тропініна]] та відомий у кількох копіях, одна з яких зберігається в [[Ермітаж]]і.

Є й інші, дещо критичні погляди на оцінку діяльності та образ Кармелюка. В деяких розвідках опублікована інша версія історії Устима Кармалюка, яка свідчить про те, що Кармалюк більшою мірою грабував саме селян, при чому ці напади не мали соціального чи повстанського характеру.<ref>Дячок В. Устим Кармалюк (Карманюк) та розбійництво на Поділлі: конкретно-історичний та джерелознавчий аспекти // Наукові записки. Історичні науки.&nbsp;— Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2008.&nbsp;— Вип. 12.&nbsp;— 300 с.</ref>

== Вшанування пам'яті ==
{{main|Вулиця Устима Кармелюка}}
Його іменем названо вулиці в ряді міст, зокрема:
* Вулиця Кармальківська&nbsp;— вулиця у рідному [[Кармалюкове|селі]]
* Вулиця Устима Кармалюка&nbsp;— вулиця у місті [[Жмеринка]]
* Вулиця Устима Кармалюка&nbsp;— вулиця у місті [[Житомир]]
* Вулиця Устима Кармелюка&nbsp;— вулиця в місті [[Хмельницький]]
* Вулиця Устима Кармелюка&nbsp;— вулиця в місті [[Кам'янець-Подільський|Кам'янець-Подільському]]
* [[Вулиця Кармелюка (Івано-Франківськ)|Вулиця Кармелюка]]&nbsp;— вулиця в місті [[Івано-Франківськ]]у
* Вулиця Кармелюка&nbsp;— вулиця в місті [[Хмільник]]у Вінницької області
* Вулиця Кармелюка&nbsp;— вулиця в місті [[Чернівці]]
* [[Вулиця Устима Кармелюка (Київ)|Вулиця Устима Кармелюка]]&nbsp;— вулиця в місті [[Київ|Києві]]
* Вулиця Кармелюка&nbsp;— вулиця в місті [[Стрий]] Львівської області
* Вулиця Кармелюка&nbsp;— вулиця в місті [[Волочиськ]]
* Вулиця Кармелюка&nbsp;— вулиця в місті [[Сміла]]
* Вулиця Кармелюка&nbsp;— вулиця в місті [[Калинівка (місто)|Калинівка]] Вінницької області
* Вулиця Кармелюка&nbsp;— вулиця в місті [[Полтава]]
* Вулиця Кармелюка&nbsp;— вулиця в місті [[Суми]]
* [[Вулиця Устима Кармелюка (Іллінці)|Вулиця Устима Кармелюка]]&nbsp;— вулиця в місті [[Іллінці]]
* Вулиця Кармелюка —вулиця в місті [[Ужгород]].
Також на його честь названі два населені пункти:
* Село [[Кармалюкове]] у [[Жмеринський район|Жмеринському районі]] [[Вінницька область|Вінницької області]].
* Село [[Кармалюківка]] у [[Балтський район|Балтському районі]] [[Одеська область|Одеської області]].

== Твори про Кармалюка ==

=== Кіно ===
[[Файл:Літинський краєзнавчий музей імені Устима Кармалюка.jpg|міні|220x220пкс|[[Літинський краєзнавчий музей імені Устима Кармалюка|Музей Кармалюка]] у [[Літин (смт)|Літині]] [[Вінницька область|Вінницької області]]]]
Про Кармелюка зняли такі кінострічки:
* «Кармалюк» ([[1931 у кіно|1931]]&nbsp;— німа версія, 1935&nbsp;— озвучена версія з піснями українською); режисер&nbsp;— Фауст Лопатинський
* ''(російською)'' [[Кармелюк (фільм)|«Кармелюк»]] ([[1938 у кіно|1938]]); режисер&nbsp;— Георгій Тасін
* ''(російською)'' «Кармелюк» ([[1986 у кіно|1986]], т/ф, 4 серії); режисер&nbsp;— Григорій Кохан
** дубляж українською від студії 1+1 у 1990/2000-х

=== Проза ===
* ''[[Марко Вовчок]]''. історична повість для дітей «Кармелюк» (1865)
* ''(російською)'' ''[[Старицький Михайло Петрович|Михайло Старицький]].'' роман «Розбійник Кармелюк» ({{lang-ru|«Разбойник Кармелюк»}}) ([[1908]])
** ''(переклад українською)'' ''Михайло Старицький''. Розбійник Кармелюк: історичний роман (у 2-ох томах). Переклад з російської: [[Держирука Володимир|Володимир Держирука]], І.&nbsp;Г.&nbsp;Казаківський. Львів: [б.в.], 1909 (ч.1), 1910 (ч.2).&nbsp;— 431 стор. (ч.1), 436 стор. (ч.2)
*** ''(передрук)'' ''Михайло Старицький''. Кармелюк (у 8-и частинах). Переклад з російської: [[Держирука Володимир|Володимир Держирука]]. Вінніпеґ: Накладом Руської Книгарні, 1915. 803 стор. (всі 8 частини) <small>''([https://ia800808.us.archive.org/17/items/cihm_65125/cihm_65125.pdf завантажити част 1-3 з е-бібліотеки archive.org])''</small>
** ''(переклад українською)'' ''Михайло Старицький''. Кармелюк: історичний роман. Переклад з російської: [[Шумило Микита Михейович|Микита Шумило]]. Київ: Дніпро, 1971. 708 стор.
* ''[[Тягнигоре Дмитро|Дмитро Тягнигоре]]''. Кармелюк: драма на 4 дії; Діється на Великій Україні за часів кріпацтва ([[1920]])<ref>Дмитро Тягнигоре. Кармелюк: драма на 4 дії: діється на Великій Україні за часів кріпацтва. New York: Українська книгарня ім. Тараса Шевченка, 1920. 31 стор. ''([https://ia800200.us.archive.org/31/items/karmeliukdramana00tiah/karmeliukdramana00tiah.pdf завантажити з е-бібліотеки Archiv.org])''</ref>
* ''[[Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна|Людмила Старицька-Черняхівська]]''. Розбійник Кармелюк: вистава на 5 дій і 6 одмін.&nbsp;— Харків: Кооперативне вид-во «Рух», 1926.&nbsp;— 107 с. (Театральна бібліотека, ч. 52.)
* ''[[Васильченко Степан Васильович|Степан Васильченко]]''. [[П'єса]] на три дії «Кармелюк» (1927)<ref>Степан Васильченко. Кармелюк: п'єса на три дії.&nbsp;— Харків: ДВУ, 1927&nbsp;р.&nbsp;— 60 с.</ref>
* ''[[Кучер Василь Степанович|Василь Кучер]]''. «Устим Кармалюк» (1940&nbsp;— повість; 1954&nbsp;— роман, що є розширеним варіантом повісті 1940 року)
* ''[[Ґжицький Володимир Зенонович|Володимир Гжицький]].'' «Кармалюк» (1971)
* ''[[Гижа Олександр Романович|Олександра Гижа]]'' «Облога Кармалюка» ([[1990]])<ref>Гижа О. Облога Кармалюка. Історичний роман. Київ Український письменник 1993г. 446 с.</ref>
* ''[[Антоній Роле]].'' «Сліди з минулого» ({{lang-pl|«Gawędy z przeszłości}}) ([[1878]])<ref>''([http://iht.univ.kiev.ua/library/ks/1886/pdf/kievskaya-starina-1886-3-B-(0529-0594).pdf завантажити в перекладі для газети «Киевская старина» 1886 року ])''</ref>. У творі описані деякі моменти життя Устима Кармалюка з точки зору польського шляхтича.

=== Музика ===
* ''[[Стеценко Кирило Григорович|Кирило Стеценко]]''. Опера «Кармелюк» (1905–1911)
* ''[[Йориш Володимир Якович|Володимир Йориш]].'' Опера «Кармелюк» (1929)
* ''[[Костенко Валентин Григорович|Валентин Костенко]].'' Опера «Кармелюк» ([[1930]])

== Див. також ==
* [[За Сибіром сонце сходить]]
* [[Робін Гуд]]
* [[Олекса Довбуш]]
* [[Тадас Блінда]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* ''[[Гуржій Іван Олександрович|Гуржій І. О.]], Компан О. С.'' Устим Кармалюк: Іст.-біогр. нарис.&nbsp;— К., 1960.&nbsp;— 79&nbsp;с.
* [http://leksika.com.ua/13270221/ure/karmalyuk Кармалюк] // Українська Радянська Енциклопедія. Т. 5.&nbsp;— К., 1980.&nbsp;— С.&nbsp;39;
* ''Ерстенюк М.'' [http://history.franko.lviv.ua/IIk_2.htm Кармелюк (Кармалюк) Устим Якимович]&nbsp;— Довідник з історії України [Текст]: в 3 т. / Інститут історичних досліджень Львівського держ. ун-ту ім. Івана Франка.&nbsp;— К. : Генеза, 1993
* Енциклопедія Українознавства. Т. 3.&nbsp;— Львів, 1994.&nbsp;— С.&nbsp;960—961;
* ''Завальнюк О. М.'', ''Комарніцький О. Б.'' [[Минуле і сучасне Кам'янця-Подільського]].&nbsp;— Випуск 1.&nbsp;— Кам'янець-Подільський, 2003.&nbsp;— С.&nbsp;35—40.
* ''В.&nbsp;Ю.&nbsp;Король.'' Історія України.&nbsp;— Київ: ВЦ «Академія», 2005.&nbsp;— С.&nbsp;191.
* {{ЕІУ|4|115|стаття=Кармалюк Устим Якимович|автор=Любченко В.Б.|посилання=http://www.history.org.ua/?termin=Karmalyuk}}
* ''Дячок В.'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Diachok_Valerii/Ustym_Karmaliuk_Karmaniuk_ta_rozbiinytstvo_na_Podilli_konkretno-istorychnyi_ta_dzhereloznavchyi_aspekty/ Устим Кармалюк (Карманюк) та розбійництво на Поділлі: конкретно-історичний та джерелознавчий аспекти] // Наукові записки. Історичні науки.&nbsp;— Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2008.&nbsp;— Вип. 12.&nbsp;— 300&nbsp;с.
* ''Д.&nbsp;В.&nbsp;Журавльов.'' ХТО є ХТО в українській історії.&nbsp;— Харків: Видавництво «Клуб сімейного дозвілля», 2011.&nbsp;— С.&nbsp;280.
* [http://history.vn.ua/compendium/9klas/64.html Селянські виступи під проводом У. Кармелюка (1813—1835 pp.)]&nbsp;— Історія України опорні конспекти 9 клас
* [http://podolyanin.com.ua/history/7710/ Олег Будзей. Устим Кармалюк: Герой чи Злочинець?]
* [http://resource.history.org.ua/publ/journal_1997_1_122 Любченко В.&nbsp;Б.&nbsp;Кармалюк чи Карманюк?]
* [https://zaxid.net/folklor_ne_obmanyuye_n1491173 Богдан Шумилович. Фольклор не обманює. Хвороблива любов до міфів…]

== Бібліографії ==
* [http://en.calameo.com/read/003018253a45630275601 Устим Кармалюк&nbsp;— український Робін Гуд: метод.-бібліогр. матеріали] // Упр. культури, національностей та релігій Київ. облдержадмін., Київ. обл. б-ка для дітей; [підгот. Н.&nbsp;В.&nbsp;Бабич ; ред. Л.&nbsp;П.&nbsp;Соляник ; наук. ред. та відп. за вип. М.&nbsp;П.&nbsp;Зніщенко].&nbsp;— Київ: КОБдД, 2014.&nbsp;— 18 с. : іл.

== Посилання ==
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part5.pdf Кармалюк Устин] // {{УМЕ5|сторінки=606}}
* [https://youtu.be/SK-ocbEVHIs УСТИМ КАРМАЛЮК | Програма «Велич особистості» | 2016&nbsp;(ВІДЕО)]
* ''Олексій Барбарук-Трипільський'' [http://gazeta.ua/articles/history/_ubivci-karmalyuka-car-podaruvav-diamantovij-persten-ta-zvilniv-vid-podatkiv/427451 Убивці Кармалюка цар подарував діамантовий перстень та звільнив від податків]&nbsp;— Gazeta.ua, 19 березня 2012
* ''Олег Будзей.'' [https://web.archive.org/web/20170226024834/http://podolyanin.com.ua/history/4478/?sphrase_id=25069 Устим Кармалюк: герой чи злочинець?] // Подолянин, 16.03.2012
* [http://vsiknygy.net.ua/neformat/31858/ Про українського супергероя, якого вбили срібним ґудзиком] // Друг читача, 28.10.2013
* [https://web.archive.org/web/20170226044212/http://www.folio.com.ua/index.php?id=1453661888 Устим Кармалюк&nbsp;— український Робін Гуд?]&nbsp;— Фоліо, 24.01.2016
* [https://web.archive.org/web/20121216112858/http://www.library.vn.ua/podolia/ukr/subway2.htm Середньовічні підземелля]&nbsp;— Поділля інкогніта

{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Кармалюк Устим Якимович| ]]
[[Категорія:Національні герої]]
[[Категорія:Персоналії:Кам'янець-Подільський]]
[[Категорія:Уродженці Жмеринського району]]
[[Категорія:Повстанські отамани]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо населені пункти]]
[[Категорія:Поховані в Летичівському районі]]
[[Категорія:Персонажі фільмів]]
[[Категорія:Персонажі телесеріалів]]
[[Категорія:Ватажки повстань]]
[[Категорія:Заслані до Сибіру]]