Перегляд вихідного коду сторінки Пливе кача по Тисині

{{Пісня
| Назва           = Пливе кача по Тисині
| Обкладинка      = Пливе кача.jpg
| Border          = 
| Виконавець      = 
| Альбом          = 
| Тип             = 
| Випущено        = 
| Номер треку     = 
| Записано        = 
| Жанр            = рекрутський, тужливий, поховальний
| Мова            = українська ([[лемківський діалект]])
| Тривалість      = 
| Лейбл           = 
| Автор пісні     = [[народна пісня]], [[поезія]]
| Композитор      = 
| Продюсер        = 
| Попер_назва     = 
| Цей             = 
| Наст_назва      = 
| Misc            = 
| Хронологія      = 
}}

[[Файл:Капела ім. Ревуцького - Гей, пливе кача по Тисині.webm|350px|міні|праворуч|Капела ім. Ревуцького&nbsp;— Гей, пливе кача по Тисині, 2013, London. Церква на Duke st.]]
'''«Пливе́ ка́ча по Тиси́ні…»'''&nbsp;— українська [[Лемки|лемківська]]<ref name="ПДЛ">[http://www.radiosvoboda.org/content/article/27499248.html Про депортацію лемків у Радянському Союзі не можна було говорити&nbsp;— історик] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160213144115/http://www.radiosvoboda.org/content/article/27499248.html |date=13 лютого 2016 }}, Роман Кабачій, [[Радіо Свобода]], 08 лютого 2016</ref> (за іншими даними, [[закарпаття|закарпатська]]{{efn|Як стверджує історик та журналіст, автор книжки про депортацію українців з Польщі на південь України «Вигнані на степи» Роман Кабачій, частина території в [[Перечинський район|Перечинському]] та [[Великоберезнянський район|Великоберезнянському районах]] сучасної [[Закарпатська область|Закарпатської області]] є історичними землями [[Лемківщина|Лемківщини]] (Джерело: [http://www.radiosvoboda.org/content/article/27499248.html Про депортацію лемків у Радянському Союзі не можна було говорити — історик], Роман Кабачій, [[Радіо Свобода]], 08 лютого 2016).}}) [[Голосіння|тужлива]] [[народна пісня]]. Стала широковідома після її виконання під час [[реквієм]]у за загиблими учасниками [[Революція гідності|Революції гідності]].

Пісня «Плине кача…» включена до протоколу [[Парад на честь дня Незалежності України|параду]] [[Збройні сили України|ЗСУ]] до [[День Незалежності України|Дня Незалежності]] [[24 серпня]] [[2014]]-го (у виконанні [[Чоловіча хорова капела України імені Л. М. Ревуцького|академічного хору ім. Ревуцького]]).

== Походження ==
За свідченнями фольклориста [[Хланта Іван Васильович|Івана Хланти]], пісню «Пливе кача по Тисині» вперше записав композитор і фольклорист [[Дезидерій Задор]] у 1940-х роках у селі [[Воловець]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]]{{sfn|Гнатів, Сможаник|2014|с=80-83}}. Пісня була опублікована у збірці «Народні пісні підкарпатських русинів» в Ужгороді у 1944 році{{sfn|Народнѣ пѣснѣ Подкарпатскихъ Русиновъ|1944|с=51}}.

На думку дослідника Василя Сокола, пісня має літературну історію. Народний поетичний твір був істотно перероблений закарпатським письменником і перекладачем [[Ґренджа-Донський Василь Степанович|Василем Ґренджою-Донським]]{{sfn|Сокіл|2014|с=821}}

У найближчій історичній перспективі належала до репертуару воїнів [[Українська повстанська армія|УПА]] під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] та збройної боротьби 1950-х років.

== Історія записів і виконання ==
=== Рання історія ===
{{External media||align=right
||video1=[https://www.youtube.com/watch?v=-Z1BSIiF5jc «Піккардійська терція»&nbsp;— альбом «Ельдорадо», 2002]
||video2=[https://www.youtube.com/watch?v=UTPCEzl_qWc Хор КПБА (регент — Надія Купчинська, соліст — Микола Христян), 2014]
||video3=[https://www.youtube.com/watch?v=Y5TD8p4zKAM Мар'яна Садовська&nbsp;— концерт на підтримку рідних українських політв’язнів, 2018]
}}
Першою виконала пісню «Гей, пливе кача по Тисині» на професійній сцені у 1960-х роках солістка [[Закарпатський народний хор|Закарпатського народного хору]] [[Гамага Віра Степанівна|Віра Баганич]]<ref>{{Cite web |url=https://pmg.ua/culture/59446-zakarpatsku-spivachku-yaka-vidkryla-ukraincyam-baladu-gey-plyve-kacha-po-tysyni-nagorodyly-pochesnoy |title=Закарпатську співачку, яка відкрила українцям баладу «Гей, пливе кача по Тисині», нагородили почесною відзнакою |accessdate=9 серпня 2019 |archive-date=9 серпня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190809154355/https://pmg.ua/culture/59446-zakarpatsku-spivachku-yaka-vidkryla-ukraincyam-baladu-gey-plyve-kacha-po-tysyni-nagorodyly-pochesnoy }}</ref>, а в [[1972]] році записала її на платівку фірми «Мелодія»<ref>[http://chas-z.com.ua/news/54643 Віра Гамага стала Заслуженою.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190809154353/http://chas-z.com.ua/news/54643 |date=9 серпня 2019 }} «Час Закарпаття»</ref>.

Першою виконала пісню «Гей, пливе кача по Тисині» на професійній сцені у 1960-х роках солістка [[Закарпатський народний хор|Закарпатського народного хору]] [[Гамага Віра Степанівна|Віра Баганич]]<ref>{{Cite web |url=https://pmg.ua/culture/59446-zakarpatsku-spivachku-yaka-vidkryla-ukraincyam-baladu-gey-plyve-kacha-po-tysyni-nagorodyly-pochesnoy |title=Закарпатську співачку, яка відкрила українцям баладу «Гей, пливе кача по Тисині», нагородили почесною відзнакою |accessdate=9 серпня 2019 |archive-date=9 серпня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190809154355/https://pmg.ua/culture/59446-zakarpatsku-spivachku-yaka-vidkryla-ukraincyam-baladu-gey-plyve-kacha-po-tysyni-nagorodyly-pochesnoy }}</ref>, а в [[1972]] році записала її на платівку фірми «Мелодія»<ref>[http://chas-z.com.ua/news/54643 Віра Гамага стала Заслуженою.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190809154353/http://chas-z.com.ua/news/54643 |date=9 серпня 2019 }} «Час Закарпаття»</ref>.

Нове публічне життя прийшло до пісні 1986-го року: вона увійшла до репертуару львівського ВІА «[[Ватра (гурт)|Ватра]]» (спершу в сольному виконанні [[Білозір Оксана Володимирівна|О.&nbsp;Білозір]], пізніше в дуеті з [[Морозов Віктор Євгенович|В.&nbsp;Морозовим]])<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=rn1S8zIMHAg |title=Оксана Білозір, Віктор Морозов — Пливе кача (1989) |accessdate=9 серпня 2019 |archive-date=8 лютого 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210208235535/https://www.youtube.com/watch?v=rn1S8zIMHAg }}</ref>. 1988 року пісню записав канадсько-український гурт «Черемшина» і вона увійшла в альбом «Cheremshyna (volume 3)». Гурт додав до оригінального виконання Закарпатського народного хору простий вокаліз, покликаний торкнутися серця слухачів і допомогти зрозуміти біль матері, яка втратила коханого сина<ref>{{Cite web|title=The Story of the Song "Plyve Kacha Po Tysyni"|url=http://www.cheremshyna.ca/the-story-of-the-song-plyve-kacha-po-tysyni/|website=Cheremshyna Ensemble|date=2016-06-23|accessdate=2019-08-09|language=en|last=|first=|publisher=|archive-date=2019-08-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20190809172442/http://www.cheremshyna.ca/the-story-of-the-song-plyve-kacha-po-tysyni/}}</ref>.

=== Сучасність ===
[[Файл:Mariana Sadovska - Borderland (1391).jpg|міні|[[Садовська Мар'яна Вікторівна|Мар'яна Садовська]] виконує пісню у супроводі індійської [[Фісгармонія|фісгармонії]]]]
2000 року пісню включено до циклу «[[Наші партизани]]» спільного альбому [[Чубай Тарас Григорович|Тараса Чубая]] та гуртів «[[Плач Єремії (гурт)|Плач Єремії]]» і «[[Скрябін (гурт)|Скрябін]]»<ref>{{Cite web|title=Тарас Чубай, Скрябін — Наші партизани|url=https://www.discogs.com/Тарас-Чубай-Скрябін-Наші-Партизани/master/406049|website=Discogs|accessdate=2019-08-09|language=en|archive-date=2019-09-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20190918024550/https://www.discogs.com/%25D0%25A2%25D0%25B0%25D1%2580%25D0%25B0%25D1%2581-%25D0%25A7%25D1%2583%25D0%25B1%25D0%25B0%25D0%25B9-%25D0%25A1%25D0%25BA%25D1%2580%25D1%258F%25D0%25B1%25D1%2596%25D0%25BD-%25D0%259D%25D0%25B0%25D1%2588%25D1%2596-%25D0%259F%25D0%25B0%25D1%2580%25D1%2582%25D0%25B8%25D0%25B7%25D0%25B0%25D0%25BD%25D0%25B8/master/406049}}</ref>. Великої популярності пісня здобула після виходу 2002 року в аранжуванні і виконанні «[[Піккардійська Терція|Піккардійської Терції]]» альбому «Ельдорадо»<ref name="Ельдорадо"/>.

Крім «Піккардійської Терції», пісня також відома у виконанні різних гуртів та хорових колективів, таких як [[Чоловіча хорова капела України імені Л. М. Ревуцького|капела ім. Ревуцького]], а також хор Київської православної богословської академії, семінаристи якої були безпосередніми учасниками подій у центрі Києва. Також ця пісня виконувалася на міжнародному фестивалі «Virgo Lauretana» в Італії<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=UDlgauHEjrQ |title=54-й хоровий фестивалі Virgo Lauretana в Італії «Гей, пливе кача по Тисині» |accessdate=8 червня 2014 |archive-date=27 липня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190727225934/https://www.youtube.com/watch?v=UDlgauHEjrQ&gl=US&hl=en }}</ref>. Шанувальникам [[українська рок-музика|рок-музики]] відома за інструментальним виконанням [[Лютомисл]]а<ref>{{Cite web|title=Lutomysl — Пливе Кача По Тисині…|url=https://www.discogs.com/Lutomysl-Пливе-Кача-По-Тисині/release/6843248|website=Discogs|accessdate=2019-08-09|language=ru|archive-date=2021-02-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20210224031057/https://www.discogs.com/Lutomysl-Пливе-Кача-По-Тисині/release/6843248}}</ref>. Пісню виконав данський [[Неофолк|неофолк-гурт]] «Die Weisse Rose» під час свого концерту у Києві 2015 року, вона увійшла у їхній концертний альбом «White Roses In Bloom In Kyiv»<ref name="White Roses"/>.

=== Події Революції Гідності ===
[[Файл:EuromaidanNS 04.JPG|міні|350пкс|Вшанування пам'яті «Небесної сотні».<br/>[[Київ]], [[Майдан Незалежності]], 23 лютого 2014 року.]]
Версія 2002 року у виконанні «[[Піккардійська Терція|Піккардійської Терції]]» була запропонована як реквієм під час перших панахид на [[Майдан Незалежності|Майдані Незалежності]] за загиблими героями [[Революція гідності|Революції гідності]]. Композиція прозвучала у січні 2014-го, на похороні загиблого [[Білоруси в Україні|білоруса]] [[Жизневський Михайло Михайлович|Михаїла Жизневського]]. Його друзі знали, що пісня «Гей, пливе кача» є його улюбленою і тому ввімкнули її під час прощання з ним<ref>{{Cite web|url=https://zbruc.eu/node/20642|title=У «Пливе кача» міститься історичний код нації|website=[[zbruc.eu|Збруч]]|accessdate=2017-03-23|archive-date=2017-03-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20170324084151/https://zbruc.eu/node/20642}}</ref>. Через сильне смислове й емоційне навантаження цієї пісні її продовжили співати в пам'ять за загиблими, трохи з часом вона стала неофіційним гімном, який співали в пам'ять за [[Небесна сотня|загиблими активістами Євромайдану]] (Небесної сотні)<ref>{{cite web|url = http://ipress.ua/video/na_maydani_proshchayutsya_iz_zagyblymy_geroyamy_lyudy_nalashtovani_na_rishuchi_dii__translyatsiya_49024.html|title = На Майдані прощаються із загиблими героями.|accessdate = 23 лютого 2014|archive-date = 26 лютого 2014|archive-url = https://web.archive.org/web/20140226102633/http://ipress.ua/video/na_maydani_proshchayutsya_iz_zagyblymy_geroyamy_lyudy_nalashtovani_na_rishuchi_dii__translyatsiya_49024.html }}</ref> та іншими загиблими під час [[Війна на сході України|війни на сході України]].

За свідченням ведучого сцени Майдану [[Гонський Володимир Васильович|Володимира Гонського]], пісня мала потужний емоційний вплив на учасників панахид, аж до травматичного включно (серцеві напади, шоковий стан, [[Істерика|істерики]]).

{{Початок цитати}}
«…кожна мати розуміє, що виховує сина не для того, щоби відпускати на війну, будь-який чоловік не хоче загинути на чужині, сестра чи брат не готові втрачати найближчих. Сьогодні вже важко уявити собі прощання з Героями якимось іншим твором. Людина, яка написала цю пісню, перепустила її через серце. Тому зараз із автором в унісон плачуть сотні тисяч людей…»
{{Кінець цитати}}

=== Інші виконання ===
Пісня виконувалась у телевізійному шоу «[[Голос країни]]» ([[Голос країни (п'ятий сезон)|5-й]] і [[Голос країни (шостий сезон)|6-й сезони]]). У виборі наосліп її виконали [[Степанюк Дарина Миколаївна|Дарина Степанюк]] та учасниця суперфіналу [[Інна Іщенко]]. Входить до репертуару фіналістів шоу [[X-Фактор]] тріо «[[Тріода]]».

=== Версія Акіма Апачева та Дар'ї Фрей ===
У травні 2022 року рашисти Акім Апачев і Дар'я Фрей переспівали пісню «Пливе кача», цинічно познущавшись з однойменною українською народною піснею, споганивши не тільки своїм варіантом виконання, а й суттю — «приурочивши» до знищення і захоплення [[Маріуполь|Маріуполя]], атаками його захисників<ref>{{Cite web|title=Окупанти заспівали "Пливе кача" українською. Її потрібно заблокувати прямо зараз!|url=https://www.rbc.ua/ukr/styler/okkupanty-speli-plive-kacha-ukrainskom-nuzhno-1653577010.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-11-18|language=ru}}</ref>. 10 червня 2022 року російський пропагандистський телеканал [[RT]] випустив кліп на пісню Акіма Апачева і Дар'ї Фрей «Пливе кача», знятий на руїнах [[Азовсталь|Азовсталі]] в Маріуполі<ref>{{Cite web|title=Цинізм зашкалює: пропагандисти зняли на руїнах Азовсталі україномовний кліп на пісню|url=https://glavred.net/world/cinizm-zashkalivaet-propagandisty-snyali-na-ruinah-azovstali-ukrainoyazychnyy-klip-na-pesnyu-plive-kacha-10381356.html|website=glavred.net|accessdate=2022-11-18|language=uk}}</ref>. Користувачів закликали поскаржитися на цю пісню<ref>{{Cite web|title=Росіяни зіпсували пісню “Пливе кача” і зняли кліп на “Азовсталі”: реакції українців|url=https://life.pravda.com.ua/society/2022/06/10/249061/|website=Українська правда _Життя|accessdate=2022-11-18}}</ref>. 19 липня 2022 року стало відомо, що YouTube заблокував кліп на пісню Акіма Апачева і Дар'ї Фрей «Пливе кача», опублікований на пропагандистському YouTube-каналі «Сила в правде», за мову ворожнечі. Про це [[Детектор медіа|«Детектору медіа»]] повідомив композитор із Росії Alex Caspian (Тагір Манджиєв), за зверненням якого був заблокований кліп<ref>{{Cite web|title=YouTube заблокував кліп на російський пропагандистський витвір «Пливе кача» за мову ворожнечі|url=https://ms.detector.media/trendi/post/29876/2022-07-19-youtube-zablokuvav-klip-na-rosiyskyy-propagandystskyy-vytvir-plyve-kacha-za-movu-vorozhnechi/|website=ms.detector.media|date=2022-07-19|accessdate=2022-11-18|language=uk}}</ref>. 

== Звукозаписи ==

* [[Закарпатський народний хор]], солістка [[Гамага Віра Степанівна|Віра Баганич]]. [[LP]], «[[Мелодія (лейбл)|Мелодія]]», СРСР (1972)<ref>{{Cite web|title=Закарпатський Народний Хор — Untitled|url=https://www.discogs.com/Закарпатський-Народний-Хор-Untitled/release/9700383|website=Discogs|accessdate=2021-01-02|language=en|archive-date=2021-02-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20210226013928/https://www.discogs.com/Закарпатський-Народний-Хор-Untitled/release/9700383}}</ref>
* «[[Черемшина (ансамбль, Канада)|Черемшина]]» — «Cheremshyna Volume 3». «[[Yevshan Records]]», [[Канада]] (1988)<ref>{{Cite web|title=Cheremshyna — Cheremshyna Volume 3|url=https://www.discogs.com/Cheremshyna-Cheremshyna-Volume-3/master/1830908|website=Discogs|accessdate=2021-01-02|language=en|archive-date=2021-02-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20210218080459/https://www.discogs.com/Cheremshyna-Cheremshyna-Volume-3/master/1830908}}</ref>
* [[Білозір Оксана Володимирівна|О. Білозір]] та [[Морозов Віктор Євгенович|В. Морозов]]. Аудіокасета, студія «[[Кобза (лейбл)|Кобза]]», Україна-Канада (1989)<ref>{{Cite web|title=Віктор Морозов, Оксана Білозір — Віктор Морозов, Оксана Білозір|url=https://www.discogs.com/Віктор-Морозов-Оксана-Білозір-Віктор-Морозов-Оксана-Б/release/1384986|website=Discogs|accessdate=2021-01-02|language=en|archive-date=2021-02-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20210220031112/https://www.discogs.com/Віктор-Морозов-Оксана-Білозір-Віктор-Морозов-Оксана-Б/release/1384986}}</ref>
* [[Білозір Оксана Володимирівна|О. Білозір]] — Singer From Ukraine. Аудіокасета, «Українська громада Вікторії», [[Австралія]] (1993)<ref>{{Cite web|title=Оксана Білозір, Іван Попович — Оксана Білозір / Пісні І. Поповича|url=https://www.discogs.com/Оксана-Білозір-Oksana-Bilozir-Іван-Попович-Ivan-Popowych-Оксана-Біл/release/12858134|website=Discogs|accessdate=2021-01-02|language=en|archive-date=2021-02-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20210228050514/https://www.discogs.com/Оксана-Білозір-Oksana-Bilozir-Іван-Попович-Ivan-Popowych-Оксана-Біл/release/12858134}}</ref>
* [[Чубай Тарас Григорович|Тарас Чубай]] і [[Скрябін (гурт)|Скрябін]] — «[[Наші партизани]]». CD, [[Караван CD]], Україна (2000)<ref>{{Cite web|title=Тарас Чубай, Скрябін — Наші партизани|url=https://www.discogs.com/Тарас-Чубай-Скрябін-Наші-Партизани/release/3380368|website=Discogs|accessdate=2021-01-02|language=en|archive-date=2021-02-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20210221171753/https://www.discogs.com/Тарас-Чубай-Скрябін-Наші-Партизани/release/3380368}}</ref>
* [[Садовська Мар'яна Вікторівна|Mariana Sadovska]] — «Songs I Learned In Ukraine». CD, Global Village Music, Канада (2001)<ref>{{Cite web|title=Mariana Sadovska — Songs I Learned In Ukraine|url=https://www.discogs.com/ru/Mariana-Sadovska-Songs-I-Learned-In-Ukraine/release/8343997|website=Discogs|accessdate=2021-01-02|language=ru|archive-date=2021-03-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20210308092608/https://www.discogs.com/ru/Mariana-Sadovska-Songs-I-Learned-In-Ukraine/release/8343997}}</ref>
* [[Піккардійська Терція]] — «[[Ельдорадо (альбом)|Ельдорадо]]», CD, [[Росток рекордс|Rostok Records]], Україна ‎(2002)<ref name="Ельдорадо">{{Cite web|title=Піккардійська Терція — Ельдорадо|url=https://www.discogs.com/Піккардійська-Терція-Ельдорадо/release/1784473|website=Discogs|accessdate=2021-01-02|language=en|archive-date=2021-02-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20210220105906/https://www.discogs.com/Піккардійська-Терція-Ельдорадо/release/1784473}}</ref>
* [[Angela Gaber Trio]] — «Opowieści Z Ziemi». CD. Aura Art, [[Польща]] (2013)<ref>{{Cite web|title=Angela Gaber Trio — Opowieści Z Ziemi|url=https://www.discogs.com/ru/Angela-Gaber-Trio-Opowie%C5%9Bci-Z-Ziemi/release/6217322|website=Discogs|accessdate=2021-01-02|language=ru|archive-date=2021-12-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20211215112536/https://www.discogs.com/ru/release/6217322-Angela-Gaber-Trio-Opowie%C5%9Bci-Z-Ziemi}}</ref>
* [[Тріода]]&nbsp;— Душа українського народу. V Studio ([[2014]])<ref>{{cite web|title=Тріода — Душа українського народу (2014)|url=http://ukrmusic.in.ua/trioda-dusha-ukrajinskoho-narodu-2014/|accessdate=9 травня 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170419104848/http://ukrmusic.in.ua/trioda-dusha-ukrajinskoho-narodu-2014/|archivedate=19 квітня 2017|deadurl=yes}}</ref>
* Die Weisse Rose ([[Данія]]) — White Roses In Bloom In Kyiv. CD, [[Old Captain]], Україна (2015)<ref name="White Roses">{{Cite web|title=Die Weisse Rose — White Roses In Bloom In Kyiv|url=https://www.discogs.com/Die-Weisse-Rose-White-Roses-In-Bloom-In-Kyiv/release/7330183|website=Discogs|accessdate=2021-01-02|language=en|archive-date=2021-02-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20210224110829/https://www.discogs.com/Die-Weisse-Rose-White-Roses-In-Bloom-In-Kyiv/release/7330183}}</ref>
* [[Dagadana]] — Meridian 68. CD. Karrot Kommando, Польща (2016)<ref>{{Cite web|title=Dagadana — Meridian 68|url=https://www.discogs.com/ru/Dagadana-Meridian-68/release/9171100|website=Discogs|accessdate=2021-01-02|language=ru|archive-date=2021-03-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20210319193256/https://www.discogs.com/ru/Dagadana-Meridian-68/release/9171100}}</ref>
* Switchback — Live In Ukraine (запис із концерту у Запоріжжі, 2015). CD, Multikulti Project, Польща (2016)<ref>{{Cite web|title=Switchback (5) — Live In Ukraine|url=https://www.discogs.com/ru/Switchback-Live-In-Ukraine/release/9680015|website=Discogs|accessdate=2021-01-02|language=ru|archive-date=2021-03-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20210308065603/https://www.discogs.com/ru/Switchback-Live-In-Ukraine/release/9680015}}</ref>
* [[Сусанна Яра]] — Rusyn Takes. CD, [[Руська бурса|Ruska Bursa]], Польща (2017)<ref>{{Cite web|title=Susanna Jara — Rusyn Takes|url=https://www.discogs.com/Сусанна-Яра-Susanna-Jara-Rusyn-Takes/release/16340655|website=Discogs|accessdate=2021-01-02|language=en|archive-date=2021-03-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20210302135847/https://www.discogs.com/Сусанна-Яра-Susanna-Jara-Rusyn-Takes/release/16340655}}</ref>
* [[Гамага Віра Степанівна|Віра Баганич]] — «Понад Плаєм, Плаєм…». Закарпатські народні пісні з репертуару Віри Баганич. MP3-CD. Управління культури Закарпатської облдержадміністрації. (2017)<ref>{{Cite web|title=Запрошує Віра Баганич — 27 Квітня 2017 — Закарпатський організаційно-методичний центр культури|url=http://zakfolkcenter.at.ua/news/zaproshue_vira_baganich/2017-04-27-300|website=zakfolkcenter.at.ua|accessdate=2021-01-02|archive-date=2021-02-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20210201145606/http://zakfolkcenter.at.ua/news/zaproshue_vira_baganich/2017-04-27-300}}</ref>

== Фільми ==
* Саундтрек у документальному фільмі «[[Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919—1939]]». Режисер [[Химич Тарас Богданович|Тарас Химич]], «Invert pictures», 2012<ref>{{Стаття|автор= ''Хемій М''|назва= Цікаве про Карпатську Україну від київських музейників|посилання= http://www.mukachevo.net/ua/news/view/93832|видання= Мукачево.net|рік= 2014|accessdate= 2 січня 2021|archivedate= 15 вересня 2019|archiveurl= https://web.archive.org/web/20190915191701/http://www.mukachevo.net/ua/news/view/93832}}</ref>

== Пісня на SoundCloud ==
* {{SoundCloud|alinazaloznamusic/kacha1|Аліна Залозна}}
* {{SoundCloud|iashukndrij/xjhbh0fpftfl|Андрій Ляшук}}
* {{SoundCloud|belaleindecker-music/plyve-kacha|Bela Leindecker}}
* {{SoundCloud|grassproject/plyve-kacha|Grass Project}}
* {{SoundCloud|leleka_music/leleka-plyne-kacha-pline-kacha|Leléka}}
* {{SoundCloud|lutomysl/plyve-kacha-po-tysyni|Lutomysl}}

== Див. також ==
* [[Ближче, Господи, до Тебе]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Коментарі ==
{{notelist}}

== Джерела ==
;Джерела
* {{книга|автор= Верхратський І. |частина= Пла́вле кача́, пла́вле, са́мо собі́ ра́пче|посилання частина= https://uk.wikisource.org/w/index.php?curid=134626|заголовок= Знадоби для пізнаня угорсько-руских говорів|оригінал= |посилання= |відповідальний= під ред. М. Грушевського |видання= Записки НТШ|місце= Львів|видавництво= Накладом наукового Товариства імени Шевченка|рік= 1899|сторінки= 194|сторінок= |том=29|серія= |ref= Плавле кача}}
* {{книга|автор= Врабель М. |частина= Плавае кача по Тисинѣ|посилання частина= https://uk.wikisource.org/w/index.php?curid=134007|заголовок= Угро-русски народны спѣванки|оригінал= |посилання= https://uk.wikisource.org/w/index.php?curid=134004|відповідальний= |видання= |місце= Будапештъ|видавництво= Печатня Общества Франклинъ|рік= 1901|сторінки= 51|сторінок= |том=1|серія= |ref= Угро-русски народны спѣванки}}
* {{книга|автор= Головацкий Я. Ѳ. |частина= Народныя пѣсни Галицкой и Угорской Руси|посилання частина= |заголовок= Чтенія въ Императорскомъ Обществѣ Исторіи и Древностей Россійскихъ при Московскомъ Университетѣ |оригінал= |посилання= https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Чтения_в_Императорском_Обществе_Истории_и_Древностей_Российских._1864._Кн._3.pdf|відповідальний= |видання= |місце= Москва|видавництво= Въ Университетской Типографіи|рік= 1864|сторінки= 238|сторінок= |том=3|серія= |ref= Народныя пѣсни Галицкой и Угорской Руси}}
* {{книга|автор= Головацкий Я. Ѳ. |частина= Обрядныя пѣсни|посилання частина= |заголовок= Народныя пѣсни Галицкой и Угорской Руси|оригінал= |посилання= http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0003215|відповідальний= |видання= |місце= Москва|видавництво= Въ Университетской Типографіи (М. Катковъ), на Страстномъ бульварѣ|рік= 1878|сторінки= 550-551|сторінок= |том=2|серія= |ref= Обрядныя пѣсни}}
* {{книга|автор= Де-Воллан Г.|частина= Моя мамка лютеранка|посилання частина= https://uk.wikisource.org/w/index.php?curid=124661|заголовок= Угро-русскія народныя песни|оригінал= |посилання= https://uk.wikisource.org/w/index.php?curid=38311|місце= С.-Петербургъ|видавництво= Типографія Миниестерства внутренних дѣлъ|рік= 1885|сторінки= 93-94|том=XIII|сторінок= |серія= |ref= Угро-русскія народныя песни}}
* {{книга|автор= Задоръ Д., Костьо Ю., Милославский П.|частина= Плаве качка по Тисинѣ|посилання частина= https://uk.wikisource.org/w/index.php?curid=124475|заголовок= Народнѣ пѣснѣ Подкарпатскихъ Русиновъ|оригінал= |посилання= https://uk.wikisource.org/w/index.php?curid=124474|відповідальний= |видання= |місце= Унгваръ|видавництво= Выданя Подкарпатского общества наукъ|рік= 1944|сторінки= 51|сторінок= |серія= Народна библіотека Ч. 1|ref= Народнѣ пѣснѣ Подкарпатскихъ Русиновъ}}
;Література
* {{Стаття|автор= ''Гнатів З., Сможаник О'' |посилання_на_автора= |назва= Образно-символічна та інформаційна наповненість українських народних пісень (на прикладі «Гей, пливе кача по тисині»)|посилання= http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2014_12_19|відповідальний= |видання= Молодь і ринок|видання посилання=|місце = Дрогобич|видавництво = Дрогобицький педагогічний університет ім. І. Франка|тип= |рік= 2014|місяць= |том= |випуск= 12|номер= 119|сторінки= 80-83|issn= 2308-4634|ref=Гнатів, Сможаник}}
* {{Стаття|автор= ''Сокіл В'' |посилання_на_автора= |назва= Про пісню «Пливе кача по Тисині»|посилання=http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94478|відповідальний= |видання= Народознавчі зошити|видання посилання=|місце = Львів|видавництво = Інститут народознавства НАН України|тип= |рік= 2014|місяць= |том= |випуск= 4|номер= 118|сторінки= 817-821|issn=1028-5091|ref=Сокіл}}
* {{Стаття|автор= ''Німчук В'' |посилання_на_автора= |назва= До питання про походження пісні «Пливе кача по Тисині»|посилання=http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/handle/123456789/151751|відповідальний= |видання= Слово і час|видання посилання=|місце = Львів|видавництво = Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України|тип= |рік= 2014|місяць= |том= |випуск= 7|номер= 655|сторінки= 79-85|issn=0236-1477|ref=Німчук}}
* {{книга|автор= Падяк В.|частина= |посилання частина= |заголовок= Плаве кача по Тисині…: перша світова війна у карпаторусинському пісенному фольклорі: монографiчне дослiдження|оригінал= |посилання= https://padyak.com/uploads/pdfs/290/290_1_636603785958593750.pdf|місце= Ужгород|видавництво= Видавництво Валерія Падяка|рік= 2017|сторінки= |том=|сторінок= 118|isnb= 978-966-387-114-4|серія= |ref= Падяк}}

== Посилання ==
{{Портал|Україна}}
* [http://www.youtube.com/watch?v=sINSTpBmCLo Небесна Сотня] відео на ''[[YouTube]]''
{{Євромайдан}}

[[Категорія:Похоронні традиції]]
[[Категорія:Євромайдан]]
[[Категорія:Лемківські пісні]]