Перегляд вихідного коду сторінки Данилюк Олександр Володимирович

{{Otherpersons|Данилюк Олександр}}
{{Особа
|ім'я = Олександр Володимирович Данилюк
|оригінал імені = 
|місце_проживання = [[Київ]]
|інші_імена = 
|псевдонім = 
|прізвисько = 
|розмір_зображення = 200px
|підпис_зображення = 
|ім'я_при_народженні = 
|дата_народження = 26.9.1981
|місце_народження = 
|дата_смерті = 
|місце_смерті = 
|причина_смерті = 
|громадянство = {{UKR}}
|національність = [[Українці|українець]]
|Alma_mater = 
|відомий_(відома) = [[громадський діяч]] [[політик]]
|рід_діяльності = громадський діяч, [[адвокат]], правозахисник, політик
|титул = 
|посада = 
|батько = 
|матір = 
|дружина = 
|діти = 
|підпис = 
|нагороди = 
|сторінка_в_інтернеті = http://o-danylyuk.livejournal.com
|дата народження = 26.09.1981
|місце народження = 
|дата смерті = 
|місце смерті = 
|поховання = 
|військове звання = 
|партія = 
|зображення =
}}
'''Олекса́ндр Володи́мирович Данилю́к''' ({{н}} [[26 вересня]] [[1981]], [[Київ]])&nbsp;— український [[громадський діяч]], [[адвокат]], правозахисник. Координатор громадського руху «[[Спільна справа]]».<ref>{{Cite web |url=http://galinfo.com.ua/news/152183.html |title=Архівована копія |accessdate=27 січня 2014 |archive-date=27 січня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140127025527/http://galinfo.com.ua/news/152183.html }}</ref> Радник міністра оборони України [[Гелетей Валерій Вікторович|Валерія Гелетея]]<ref>[http://espreso.tv/news/2014/07/07/danylyuk_kazhe_scho_yoho_pryznachyly_radnykom_ministra_oborony Данилюк каже, що його призначили радником міністра оборони] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140919000442/http://espreso.tv/news/2014/07/07/danylyuk_kazhe_scho_yoho_pryznachyly_radnykom_ministra_oborony |date=19 вересня 2014 }}, ''Espreso.tv'', 7 липня, 2014.</ref> на&nbsp;громадських засадах з&nbsp;15&nbsp;липня до 5 листопада 2014 року.

== Життєпис ==
[[Файл:Александрданилюкдонбасс.jpg|міні|Олександр Данилюк на Донбасі]]
Народився [[26 вересня]] [[1981]] року в [[Київ|Києві]]. Мати&nbsp;— лікар, батько&nbsp;— науковець.

Правозахистом почав займатись в студентські роки. Очолив правозахисну організацію «Правове суспільство» (Інститут правового суспільства). Був Уповноваженим з прав дітей та молоді при КМЦССМ [[Київська міська державна адміністрація|КМДА]].

Закінчив [[Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана]] за спеціальністю «[[Правознавство]]». [[Магістр]] правового регулювання економіки. Спеціаліст із залучення [[Прямі іноземні інвестиції|прямих іноземних інвестицій]]&nbsp;— сертифікат [[USAID]] від 2006 року.

З 2000 року брав активну участь у акціях опозиції «[[Україна без Кучми]]» та «[[Вставай, Україно!]]».

У 2004 році був адвокатом кандидата в Президенти [[Ющенко Віктор Андрійович|Ющенка]] в [[Донецька область|Донецькій області]]. Захищав [[Пенчук Борис Володимирович|Бориса Пенчука]] (видавця книги «[[Донецька мафія. Антологія|Донецька мафія]]»). Здійснював правовий супровід низки загальнонаціональних кампаній по протидії виборчим фальсифікаціям (зокрема Громадська Ініціатива «Знаю!»). У 2008 році в рамках кампанії «Київ без [[Черновецький Леонід Михайлович|Черновецького]]!» був ініціатором позову щодо зняття чинного міського голови з виборчих перегонів через використання службового становища у власних інтересах. Від 2004 року&nbsp;— очолює Всеукраїнський центр сприяння підприємницькій діяльності, який системно захищає індивідуальні та колективні права підприємців.

Розробник Національної антикризової програми, яка в багатьох аспектах була впроваджена попереднім урядом через системне громадське лобіювання. Автор низки поправок до Податкового кодексу (зокрема щодо скасування принципу винуватості платника податків).

2 грудня 2010 зробив подання до [[Конституційний Суд України|Конституційного Суду України]] щодо відповідності [[Податковий кодекс України|Податкового кодексу]] [[Конституція України|Конституції України]]<ref>{{Cite web |url=http://www.chesni-podatky.org/archives/5896 |title=Конституційне подання щодо відповідності Конституції України Податкового кодексу України, 2 грудня 2010 |accessdate=7 серпня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110920212659/http://www.chesni-podatky.org/archives/5896 |archivedate=20 вересня 2011 |deadurl=yes }}</ref>.

Автор книги «Преторіанці: Після і до Революції», яка у 2009 році отримала [[гран-прі]] [[Літературна премія імені Богдана-Ігоря Антонича «Привітання життя»|Державної премії ім. Антонича]]<ref>{{Cite web |url=http://bukvoid.com.ua/events/pesentation/2010/02/23/102708.html |title=Адвокат Олександр Данилюк презентує дебютну збірку віршів, Буквоїд, 23 лютого 2010 |accessdate=7 серпня 2011 |archive-date=25 лютого 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100225132024/http://www.bukvoid.com.ua/events/pesentation/2010/02/23/102708.html }}</ref>.

Адвокат за освітою Олександр Данилюк, один з найбільш яскравих та самостійних лідерів Революції Гідності, лідер громадянського руху «Спільна Справа», екс-радник міністра оборони та очільник Центру оборонних реформ. З початком українсько-російської війни Данилюк зосередився на національній безпеці та обороні, а також на академічному дослідженні та практичній протидії російській гібридній агресії. Читав лекції в Національному університеті оборони США, Школі спеціальної війни імені Кеннеді та інших навчальних закладах, що займаються підготовкою фахівців з гібридної війни. Зареєстрований кандидатом в президенти України під номером 22.<ref name=":0">{{Cite web|title=Довірені особи Данилюка: ГУР, Генштаб та НАБУ|url=https://www.unian.ua/elections/10440348-dovireni-osobi-danilyuka-gur-genshtab-ta-nabu.html|website=www.unian.ua|accessdate=2019-02-09|language=uk|archive-date=9 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190209181830/https://www.unian.ua/elections/10440348-dovireni-osobi-danilyuka-gur-genshtab-ta-nabu.html}}</ref>

== Участь у громадських акціях протесту ==
Олександр Данилюк оголосив себе генеральним координатором [[Акції протесту проти Податкового кодексу|Податкового майдану]] в листопаді-грудні 2010 року.<ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/groshi/pidpriyemci-oskarzhat-podatkoviy-kodeks-u-konstituciynomu-sudi.html |title=Підприємці оскаржать Податковий кодекс у Конституційному суді, &#91;&#91;ТСН&#93;&#93;, 7 грудня 2010 |accessdate=7 серпня 2011 |archive-date=21 грудня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101221105516/http://tsn.ua/groshi/pidpriyemci-oskarzhat-podatkoviy-kodeks-u-konstituciynomu-sudi.html }}</ref>

Став організатором акції протесту «День гніву» 14 травня 2011 року, після чого його у день початку акції було затримано міліцією.<ref>{{Cite web |url=http://www.radiosvoboda.org/archive/news/20110515/630/630.html?id=24108854 |title=Організатор «Дня гніву» заявив про продовження акції протесту, &#91;&#91;Радіо «Свобода»&#93;&#93;, 15 травня 2011 |accessdate=7 серпня 2011 |archive-date=6 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140306055004/http://www.radiosvoboda.org/archive/news/20110515/630/630.html?id=24108854 }}</ref>

5 серпня 2011&nbsp;р. Олександр Данилюк заявив про початок з 8 серпня 2011 акції протесту на Майдані Незалежності з вимогою невідкладного проведення виборів депутатів [[Верховна Рада України|Верховної Ради]] і [[Президент України|Президента]].<ref>[http://www.kyivpost.ua/ukraine/news/v-ponedilok-8-serpnya-rozpochnetsya-novij-majdan-26769.html?%3A+kyivpost%2Fukraine+(KyivPost.ua%3A+Украина) В понеділок 8 серпня розпочнеться новий Майдан, [[Kyiv Post]], 6 серпня 2011]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

25 січня 2014 під час [[Євромайдан]]у активісти координованого Данилюком руху «[[Спільна справа]]» зайняли, але згодом звільнили<ref>{{Cite web|url=http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3297102-protestuvalnyky-zvilnyly-budivlui-minenerho-prote-prodovzhuuit-blokuvaty-yii-zovni|назва=Протестувальники звільнили будівлю Міненерго, проте продовжують блокувати її зовні|видавець=[[Корреспондент|«Корреспондент»]]|дата=25 січня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220420032239/https://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3297102-protestuvalnyky-zvilnyly-budivlui-minenerho-prote-prodovzhuuit-blokuvaty-yii-zovni|дата-архіву=2022-04-20|мертвий-url=no|дата-доступу=20 лютого 2023}}</ref> будівлю Міністерства енергетики та вугільної промисловості на вулиці Хрещатик,<ref>{{Cite web |url=http://o-danylyuk.livejournal.com/380693.html |title=Архівована копія |accessdate=27 січня 2014 |archive-date=13 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201113001747/https://o-danylyuk.livejournal.com/380693.html }}</ref> а 26 січня 2014&nbsp;— будівлю Міністерства юстиції на [[Вулиця Городецького|вулиці Городецького]], 13, в Києві.<ref>{{Cite web |url=http://o-danylyuk.livejournal.com/381072.html |title=Архівована копія |accessdate=27 січня 2014 |archive-date=21 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170421055319/http://o-danylyuk.livejournal.com/381072.html }}</ref>

У Фейсбуці Данилюк прокоментував захоплення міністерств таким чином:{{виписка|Наші дії зупинили безглузде кровопролиття і змусили режим іти на поступки. Саме про звільнення адмінбудівель йдеться у їхніх недолугих законах про звільнення заручників, а не про обіцянку більше не проводити бойові віче. ... Більш того, саме ми відвернули введення надзвичайного стану, продемонструвавши всьому світу нищівні наслідки можливих боїв в Києві. Дивно, що переговори від імені майдану продовжують вести люди, які за два місяці не мали жодної бодай малесенької перемоги, і яким майдан чітко висловив своє небажання переговорів як таких.<ref name="Данилюк і Спільна справа: досьє">[http://ogo.ua/articles/view/2014-02-04/47183.html Данилюк і «Спільна справа»: досьє] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141029033200/http://ogo.ua/articles/view/2014-02-04/47183.html |date=29 жовтня 2014 }}, Інформаційний портал «ОГО.UA», 4 лютого 2014</ref>}}

== Переслідування ==
Лідер «[[Спільна справа|Спільної справи]]» Олександр Данилюк 31 січня 2014 був оголошений у розшук з боку [[МВС України]] після того, як стало відомо про те, що активіст «Автомайдану» Дмитро Булатов врятувався від невідомих катів, які викрали і піддавали його тортурам протягом 8 діб. Разом із Данилюком у розшук був оголоший Булатов, [[Коба Сергій Анатолійович|Сергій Коба]] та син депутата від «Батьківщини» [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолія Гриценка]]&nbsp;— [[Гриценко Олексій Анатолійович|Олексій Гриценко]].<ref>[[Бі-бі-сі]]: [http://www.bbc.co.uk/russian/international/2014/01/140131_bulatov_wanted_list.shtml Лікарі не дали міліції допитати лідера «Автомайдану»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140304192535/http://www.bbc.co.uk/russian/international/2014/01/140131_bulatov_wanted_list.shtml |date=4 березня 2014 }}</ref><ref>[http://dt.ua/UKRAINE/mvs-ogolosilo-v-rozshuk-lideriv-avtomaydanu-oleksiya-gricenka-dostaviti-v-sud-kobu-i-bulatova-zaareshtuvati-136590_.html МВС оголосило в розшук лідерів Автомайдану] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140202161606/http://dt.ua/UKRAINE/mvs-ogolosilo-v-rozshuk-lideriv-avtomaydanu-oleksiya-gricenka-dostaviti-v-sud-kobu-i-bulatova-zaareshtuvati-136590_.html |date=2 лютого 2014 }} 31.01.2014</ref>

3 лютого 2014 стало відомо, що Данилюк нелегально, пішки перетнув державний кордон України та виїхав до Лондона.<ref>{{cite web | url = http://dt.ua/POLITICS/lider-spilnoyi-spravi-danilyuk-vtik-do-londona-136693_.html | title = Лідер "Спільної справи" Данилюк втік до Лондона | publisher = [[Дзеркало тижня]] | date = 3 лютого 2014 | accessdate = 3 лютого 2014 | archive-date = 21 лютого 2014 | archive-url = https://web.archive.org/web/20140221010435/http://dt.ua/POLITICS/lider-spilnoyi-spravi-danilyuk-vtik-do-londona-136693_.html }}</ref> При цьому сам Данилюк заявив, що збирається повернутись через декілька тижнів, коли протестувальники переконаються, що «мирні угоди», підписані опозицією з Віктором Януковичем, нічого не дадуть.<ref>[http://dyvys.info/polityka/danylyuk-rozpoviv-chomu-vtik-video.html Данилюк розповів, чому втік (відео)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140209223409/http://dyvys.info/polityka/danylyuk-rozpoviv-chomu-vtik-video.html |date=9 лютого 2014 }}, ''Дивись.info'', 5 лютого 2014.</ref>

26 лютого 2014 року новопризначений в.&nbsp;о. Генерального прокурора України [[Махніцький Олег Ігорович|Олег Махніцький]] на брифінгу повідомив, що з Олександра Данилюка було знято підозру в тероризмі в зв'язку з захопленням ГО «Спільна справа» 26 січня Міністерство юстиції України: «Щодо розслідування кримінальних проваджень Служби безпеки за фактом захоплення приміщень Мінагропроду, а також Міністерства енергетики, то в цьому провадженні було повідомлено про підозру у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 258 ККУ&nbsp;— терористичний акт, Данилюку Олександру Володимировичу та оголошено його у розшук. За результатами досудового розслідування, кримінальне провадження сьогодні закрито у зв'язку з відсутністю у діях Данилюка та інших осіб складу цього злочину».<ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2014/02/26/z_danylyuka_znyaly_obvynuvachennya_v_teroryzmi |title=З Данилюка зняли обвинувачення в тероризмі |accessdate=5 вересня 2014 |archive-date=17 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140817033803/http://espreso.tv/news/2014/02/26/z_danylyuka_znyaly_obvynuvachennya_v_teroryzmi }}</ref>

== Радник міністра оборони ==
{{ external media | align = right | width = 150px
| image1 = [http://espreso.tv/uploads/article/41983/images/im578x383-!.jpg Радник міністра оборони Олександр Данилюк]
}}

На початку липня 2014 року Олександр Данилюк повідомив українську громадськість, що його призначили радником міністра оборони України [[Гелетей Валерій Вікторович|Валерія Гелетея]]: «Мене призначено радником Міністра оборони України. Займатись буду АТО та реформуванням Збройних Сил».<ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2014/07/07/danylyuk_kazhe_scho_yoho_pryznachyly_radnykom_ministra_oborony |title=Лідер організації «Спільна справа» Олександр Данилюк повідомив, що його призначено радником міністра оборони Валерія Гелетея |accessdate=5 вересня 2014 |archive-date=19 вересня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140919000442/http://espreso.tv/news/2014/07/07/danylyuk_kazhe_scho_yoho_pryznachyly_radnykom_ministra_oborony }}</ref> Гелетей підтвердив призначення Данилюка своїм радником з інформаційної політики: «Данилюк був моїм радником в Управлінні державної охорони. Він тепер працює зі мною як радник міністра оборони».<ref>{{Cite web |url=http://dyvys.info/kryminal/heletej-ne-dast-danylyuku-zajmatysya-reformuvannyam-armiji-ta-ato.html |title=Гелетей не дасть Данилюку займатися реформуванням армії та АТО |accessdate=5 вересня 2014 |archive-date=11 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140711015157/http://dyvys.info/kryminal/heletej-ne-dast-danylyuku-zajmatysya-reformuvannyam-armiji-ta-ato.html }}</ref>

30 серпня 2014 року Данилюк провів брифінг в Українському національному інформаційному агентстві «[[Укрінформ]]», де заявив, що «російські спецслужби намагаються використати місто Іловайськ для дестабілізації ситуації в Україні в цілому, а також підриву довіри до керівництва Міністерства оборони, командування Збройних Сил України та оперативного командування АТО».<ref>[http://www.mil.gov.ua/news/2014/08/30/radnik-ministra-oboroni-ukraini-oleksandr/ Радник Міністра оборони України Олександр Данилюк: «Обстановка під Іловайськом умисно нагнітається російськими спецслужбами з метою дискредитації керівництва АТО»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140901212934/http://www.mil.gov.ua/news/2014/08/30/radnik-ministra-oboroni-ukraini-oleksandr |date=1 вересня 2014 }}, ''Вебсайт Міністерства оборони України'', 30 серпня 2014.</ref> Під час прес-конференції в «Укрінформі» Данилюк розповів про новостворену Службу внутрішньої безпеки Міноборони України, яка розгляне онлайн-коментаторів, які «мають стосунок до добровольчих підрозділів» i «послідовно продовжували розголошувати дані про кількість підрозділів, їх чисельність, наявність того чи іншого озброєння».<ref>[http://www.ukrinform.ua/ukr/news/pislya_ilovayska_kontrrozvidka_vseryoz_vizmetsya_za_onlayn_komentatoriv_ato_1968116 Після Іловайська контррозвідка всерйоз візьметься за «онлайн-коментаторів» АТО]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

[[Файл:Alexander Danilyuk, the leader of the Spilna Sprava (Common Cause) civic rights movement.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Данилюк спілкується з пресою під Міноборони]]
Через декілька днів Данилюк повідомив, що Росія «за вторгнення в Україну вже сплатили життям близько 2 тис. кадрових російських військових, здебільшого десантників».<ref>[http://www.ukrinform.ua/ukr/news/v_ukraiini_zaginuli_blizko_2_tisyach_kadrovih_viyskovih_rf_1968692 В Україні загинули близько 2 тисяч кадрових військових РФ]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

4 вересня 2014 року Данилюк повідомив, що бійці Збройних сил України відбили наступ на [[Маріуполь]].<ref>[http://dyvys.info/kryminal/vijskovi-znyschyly-terorystiv-poblyzu-mariupolya.html Військові знищили терористів поблизу Маріуполя]</ref>

9 вересня 2014 року Данилюк на підтвердження заяв міністра оборони Валерія Гелетея, що Росія погрожувала Україні застосуванням ядерної тактичної зброї, повідомив, що на території України перебувають російські 240-міліметрові самохідні міномети [[2С4 «Тюльпан»]]: "Щодо російських погроз застосувати тактичну ядерну зброю: 240-мм самохідні міномети 2С4 «Тюльпан» артилерії Резерву Верховного Головнокомандувача ЗС РФ, які вже заведені та застосовуються російськими військами на території України, окрім активно-реактивних та фугасних мін, мають в боєкомплекті ядерні снаряди потужністю до двох кілотон, а також нейтронні снаряди «Смола» та «Фата».<ref name="2С4 «Тюльпан»">[http://www.ukrinform.ua/ukr/news/zbroya_rf_zdatna_zavdati_yaderni_ta_neytronni_udari_vge_v_ukraiini___danilyuk_1972663 Зброя РФ, здатна завдати ядерні та нейтронні удари, вже в Україні&nbsp;- Данилюк]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> Данилюк раніше зазначав, що Росія застосовувала міномети 2С4 «Тюльпан» під Луганськом у ході свого вторгнення в Україну в кінці серпня 2014 року.<ref name="2С4 «Тюльпан»"/>

20 жовтня 2014 року Данилюк в ефірі телеканалу «112 Україна» розповів, що в Україні на основі симбіозу норвезької, ізраїльської та швейцарської моделей територіальної оборони завершується створення 200-тисячної Резервної армії України.<ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2014/10/20/v_ukrayini_stvoryuyut_200_tysyachnu_rezervnu_armiyu____danylyuk |title=В Україні створюють 200-тисячну резервну армію, — Данилюк |accessdate=29 жовтня 2014 |archive-date=23 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141023023606/http://espreso.tv/news/2014/10/20/v_ukrayini_stvoryuyut_200_tysyachnu_rezervnu_armiyu____danylyuk }}</ref> За словами Данилюка{{виписка|Кожен громадянин, який входить до системи Резервної Армії, склав присягу, щороку проходить військові вишколи та злагодження з підрозділом свого військкомату, може безкоштовно отримати дозвіл на напівавтоматичну нарізну зброю, після чого її придбати в будь-якому зброярському магазині. Розглядається також можливість продажу бійцям Резервної Армії за залишковою вартістю стрілецької зброї, яка вже знята з озброєння в Збройних Силах України. До прикладу, самозарядні карабіни Симонова (СКС) будуть коштувати в такому випадку близько 100 грн.<ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2014/10/16/danylyuk_obicyaye_vsim_rezervistam_karabiny_symonova_po_100_hrn |title=Данилюк обіцяє всім резервістам карабіни Симонова по 100 грн |accessdate=29 жовтня 2014 |archive-date=19 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141019211058/http://espreso.tv/news/2014/10/16/danylyuk_obicyaye_vsim_rezervistam_karabiny_symonova_po_100_hrn }}</ref>}} Раніше Данилюк повідомив, що Міністерство оборони України, починаючи з кінця 2014&nbsp;р., вводить програму загальновійськової підготовки військовозобов'язаних:{{виписка|Наше завдання&nbsp;- максимально залучити громадян до оборони країни. Сьогодні ми говоримо про те, що кожен громадянин зобов'язаний пройти двомісячний «[[курс молодого бійця]]». У цьому випадку, якщо він не підписує після цього контракт з ЗСУ, не вступає у військово-навчальний центр, де отримує військово-облікову спеціальність, за якою вже далі служить за контрактом, він вже потрапляє в систему тероборони, яка там виконує свою безпосередню функцію оборони конкретної території<ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2014/09/25/kozhen_hromadyanyn_ukrayiny_proyde_dvomisyachnyy_quotkurs_molodoho_biycyaquot____danylyuk |title=Радник міністра оборони Олександр Данилюк заявив, що кожен громадянин України пройде двомісячний "курс молодого бійця" |accessdate=29 жовтня 2014 |archive-date=29 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141029043706/http://espreso.tv/news/2014/09/25/kozhen_hromadyanyn_ukrayiny_proyde_dvomisyachnyy_quotkurs_molodoho_biycyaquot____danylyuk }}</ref>.}}

== Участь у реформування армії ==
З 2015 року Олександр Данилюк є науковим співробітником американської науково-дослідницької фундації Potomac Foundation. В 2018 році Potomac Foundation подала заявку на проведення реформування Укроборонпрому. Відповідно до документів, поданих фундацією, команда експертів включає професора Філіпа Карбера, що був радником з питань безпеки у багатьох очільників країн-членів НАТО (включно з прем'єр-міністром Великої Британії Маргарет Тетчер) та Генерального секретаря НАТО Манфреда Уорнера, чотиризіркових генералів Уеслі Кларка та Філіпа Брідлава, що обіймали посаду Верховного Головнокомандувача сил НАТО в Європі, та тризіркового генерала Фредеріка Ходжеса, що донедавна командував сухопутними військами США в Європі, а також Гарольда Дебланка, екс-віце-президента компаній Lehman Brothers Holdings та LCOR Inc., та Майкла Семенса, провідного технічного експерта з питань оборони, що працював з такими відомими американськими корпораціями як Lokheed Martin, BAE Systems, Science Applications та Aptima Corp.

Єдиним українцем в команді фундації був заявлений керівник Центру оборонних реформ Олександр Данилюк. Відповідно до умов тендеру переможець має сконцентруватись над вдосконаленням стратегії корпоративної та виробничої реструктуризації Укроборонпрома та підпорядкованих йому підприємств, а також супроводом практичного впровадження розроблених рекомендацій. Завдяки цим заходам очікується отримати реструктуризовані активи, які будуть сформовані в декілька акціонерних холдингових компаній, кожна з яких спеціалізуватиметься на певному секторі оборонної промисловості та матиме доступ до міжнародного ринку капіталу.<ref>{{Cite web|title=До реформи Укроборонпрому долучаються радник Тетчер та Головнокомандувачі НАТО|url=https://economics.unian.ua/industry/10375797-do-reformi-ukroboronpromu-doluchayutsya-radnik-tetcher-ta-golovnokomanduvachi-nato.html|website=economics.unian.ua|accessdate=2019-03-06|language=uk|archive-date=6 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190306235055/https://economics.unian.ua/industry/10375797-do-reformi-ukroboronpromu-doluchayutsya-radnik-tetcher-ta-golovnokomanduvachi-nato.html}}</ref>

Станом на початок 2019 року тендер проведено не було.

== Кандидат у Президенти 2019 ==
Зареєстрований кандидатом в президенти України під номером 22. Головна мета участі «Спільної Справи» в президентських та парламентських виборах&nbsp;— протидія російському реваншу та гібридній агресії, також Олександр Данилюк закликав до національної солідарності та консолідації заради протистояння цим викликам.

Довірені особи кандидата в президенти України Олександра Данилюка в загальнонаціональному виборчому окрузі екс-співробітники Головного управління розвідки (ГУР) капітан першого рангу Юрій Сміщук та полковник Дмитро Соболєв, а також полковники запасу Генерального штабу Збройних сил України В'ячеслав Протопопов та Сергій Литвиненко. Розпорядниками виборчого фонду кандидата стали Микола Жорновий, кіборг з 81 бригади десантно-штурмових військ, що до війни очолював криворізьку організацію громадянського руху «Спільна Справа» та Володимир Максимів, екс-командир розвідки бригади швидкого реагування Національної гвардії. Уповноваженим представником в ЦВК став адвокат Назар Первак, донедавна&nbsp;— член Ради громадського контролю НАБУ.<ref name=":0"/>

== Сімейний стан ==
Одружений з громадянкою Великої Британії, виховує сина<ref>{{Cite web |url=http://inpress.ua/ru/politics/24534-revolyutsioner-danilyuk-poluchil-rabotu-v-posolstve-ssha-shariy-video |title=Известный украинский оппозиционер получил работу в посольстве США? +ВИДЕО |accessdate=29 жовтня 2014 |archive-date=23 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141223014659/http://inpress.ua/ru/politics/24534-revolyutsioner-danilyuk-poluchil-rabotu-v-posolstve-ssha-shariy-video }}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Олександр Данилюк
|Портал             = Біографії
|Портал-зображення  = Chmielnicki.jpg
|Вікідані           = Q58077
|Вікіновини         = Категорія:Олександр Данилюк
|Вікіцитати         = Данилюк Олександр Володимирович
|Вікісховище        = Category:Olexandr Danylyuk
|Вікіджерела        = Автор:Олександр Данилюк
}}

{{External media||align=right
||video1={{YouTube|X27BTT5nzIY|Про важливе. Олександр Данилюк // Телеканал ІНТБ, 22.12.2014|logo=1}}
}}
* [https://web.archive.org/web/20140201104126/http://my.korrespondent.net/user/198496/publications/blogs Блог Олександра Данилюка на [[Кореспондент (журнал)|Korrespondent]]]
* [http://polittech.org/2012/07/10/aleksandr-danilyuk-est-lish-dva-varianta-ili-pobeda-ili-smert/ Інтерв'ю Євгену Булавка: Есть лишь два варианта&nbsp;— или победа, или смерть], 10.07.2012 {{ref-ru}}

{{нк}}
{{Кандидати у президенти України 2019}}

[[Категорія:Уродженці Києва]]
[[Категорія:Випускники Київського національного економічного університету]]
[[Категорія:Українські адвокати]]
[[Категорія:Українські правники]]
[[Категорія:Українські громадські діячі]]
[[Категорія:Учасники Євромайдану]]
[[Категорія:Радники міністрів України]]