Перегляд вихідного коду сторінки Юрський Сергій Юрійович

{{Актор
|bgcolour             = yellow
|ім'я                 = Сергій Юрійович Юрський 
|зображення           = Сергей Юрский (8381259576).jpg
|розмір               = 180px
|підпис               = 
|ім'я_при_народженні  = 
|дата_народження      = 16.3.1935
|місце_народження     = 
|дата_смерті          = 08.02.2019
|місце_смерті         = 
|інші_імена           =
|громадянство         = {{URS}}&nbsp;→<br/> {{RUS}}
|національність       =
|рід_діяльності       = [[актор]], [[режисер]]
|роки_діяльності      = 1957—2019
|дружина              = [[Шарко Зінаїда Максимівна|Зінаїда Шарко]]<br/>[[Тєнякова Наталія Максимівна|Наталія Тєнякова]]
|діти                 = Дарія Юрська
|батьки               =
|imdb_id              =
|сторінка_в_інтернеті =
|провідні_ролі        =
|нагороди             =
}}
'''Сергі́й Ю́рійович Ю́рський''' ({{lang-ru|Ю́рский Серге́й Ю́рьевич}}; [[16 березня]] [[1935]], [[Ленінград]]&nbsp;— [[8 лютого]] [[2019]], [[Москва]])&nbsp;— радянський та російський [[актор]], [[режисер]]. [[Народний артист РРФСР]] ([[1987]]). Член Спілки кінематографістів Росії.

== Життєпис ==
Сергій Юрський народився [[16 березня]] [[1935]] року в [[Ленінград]]і, в театрально-музичній сім'ї. Його батько, Юрій Сергійович Юрський (Жихарєв) (1902—1957), дворянин, був відомим режисером, актором, театральним діячем. Він родом з [[Україна|України]], виступав із Держоркестром України, взяв вельми поширений на той час у акторському середовищі псевдонім&nbsp;— Юрський. Мати Сергія Юрського, Євгенія Михайлівна (Мойсеївна) Юрська-Романова, єврейка, була музичним педагогом<ref>[https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/desyat-poglyadiv-sergiya-yurskogo Десять поглядів Сергія Юрського. Оксана Денякова 30 березня, 2007&nbsp;— 00:00]</ref>.

Закінчив середню школу із золотою медаллю. Поступив без іспитів і навчався на [[Юридичний факультет Санкт-Петербурзького державного університету|юридичному факультеті]] [[Санкт-Петербурзький державний університет|Ленінградського університету імені А.&nbsp;А.&nbsp;Жданова]]. Під час навчання в університеті брав участь в постановках Театру-студії Санкт-Петербурзького державного університету під керівництвом актриси й педагога Євгенії Володимирівни Карпової.
[[Файл:Yurskiy as Ostap Bender.jpg.jpg|160px|thumb|left|Сергій Юрський в ролі ''Остапа Бендера'' (1968)]]
У 1955 році, після 3-го курсу юрфаку, він вступив на акторський факультет [[Російський державний інститут сценічних мистецтв|Ленінградського театрального інституту імені А.&nbsp;Н.&nbsp;Островського]]. Після закінчення 2-го курсу, у 1957 році, Сергій Юрський був запрошений до [[Великий драматичний театр імені Г. О. Товстоногова|Великого драматичного театру імені Максима Горького]].

З середини 1960-х років був одним з провідних акторів трупи [[Товстоногов Георгій Олександрович|Георгія Товстоногова]]; серед кращих ролей&nbsp;— Чацький, Тузенбах, Езоп в «[[Езоп (вистава ВДТ 1957)|Лисиці і винограді]]» Гільєрме Фігейредо, професор Полежаєв в «Неспокійної старості» Леоніда Михайловича Рахманова. Тут же Сергій Юрський дебютував як [[режисер]], поставивши у 1974 році спектакль «Мольєр» по [[Булгаков Михайло Опанасович|Михайлу Булгакову]].

Широку популярність акторові принесли ролі Викниксора у фільмі [[Полока Геннадій Іванович|Геннадія Полоки]] «[[Республіка ШКІД]]» (1966) і [[Остап Бендер|Остапа Бендера]] в «[[Золоте теля (фільм)|Золотому теляті]]» (1968) [[Швейцер Михайло Абрамович|Михайла Швейцера]]. Виступав як читець з програмами (біля п'ятнадцяти) класичних і сучасних авторів<ref>[https://www.novayagazeta.ru/articles/2007/04/26/33750-maestro-igraet-na-volne «Маэстро играет на волне»&nbsp;— Новая газета]</ref>.

У 1978 році Сергій Юрський переїхав до Москви і став [[актор]]ом, а згодом і режисером [[Театр імені Моссовєта|Театру імені Мосради]]. З 1991 року одночасно грав і ставив спектаклі на сцені театру «Школа сучасної п'єси».

Повість «Чернов», написана ним у середині 1970-х років, стала літературною основою режисерського дебюту в кіно в 1990 році («Чернов»).

З 1996 року був членом опікунської ради Свято-Філаретівського православно-християнського інституту<ref>{{Cite web |url=http://www.sfi.ru/rubrs.asp?rubr_id=155&art_id=2407&page=1 |title=Попечительский совет СФИ |accessdate=8 лютого 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090709224938/http://www.sfi.ru/rubrs.asp?rubr_id=155 |archivedate=9 липня 2009 |deadurl=yes }}</ref>.

У 2011 році став Лауреатом премії «Зірка Театрала».

Сергій Юрський був автором декількох книг з прозами та п'єс, написаних ним під псевдонімом Вацетіс<ref>[https://rg.ru/2010/03/16/yurskiy.html «К 75-летию Сергея Юрского вышла книга его литературного двойника»&nbsp;— РГ]</ref>.

Народний артист РРФСР Сергій Юрський помер рано вранці, 8 лютого 2019 року в московській лікарні<ref>[https://tsn.ua/svit/u-rosiyi-pomer-aktor-sergiy-yurskiy-vidomiy-za-filmom-zolote-telya-1293918.html У РОСІЇ ПОМЕР АКТОР СЕРГІЙ ЮРСЬКИЙ, ВІДОМИЙ ЗА РОЛЛЮ ОСТАПА БЕНДЕРА У ФІЛЬМІ «ЗОЛОТЕ ТЕЛЯ»]</ref>. Акторові було 83 роки. Донька артиста Дарина Юрська назвала причиною смерті Сергія Юрського [[зупинка серця|зупинку серця]]<ref>{{Cite web |url=http://n4k.ru/main/74503-umer-znamenityy-akter-sergey-yurskiy.html |title=Умер знаменитый актёр Сергей Юрский |accessdate=2019-02-08 |archive-date=2019-02-09 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190209124434/http://n4k.ru/main/74503-umer-znamenityy-akter-sergey-yurskiy.html }}</ref>.

=== Громадянська позиція ===
У 2001 році Сергій Юрський підписав відкритого листа на захист телекомпанії [[НТВ]]<ref>{{cite web|url=http://www.newsru.com/ardocs/28mar2001/pismo5.html|title=Письмо видных деятелей науки, культуры и политики в защиту НТВ|author=|date=2001-03-27|work=|publisher=NEWSru.com|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref><ref>{{cite web|url=http://2001.novayagazeta.ru/nomer/2001/22n/n22n-s10.shtml|title=Приучив людей к молчанию, государство быстро входит во вкус|author=|date=2001-03-29|work=|publisher=[[Новая газета]]|accessdate=2016-05-03|lang=|archive-date=2017-07-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20170715080554/http://2001.novayagazeta.ru/nomer/2001/22n/n22n-s10.shtml}}</ref>. У 2003 році був серед діячів культури й науки, які закликали російську владу зупинити [[Друга чеченська війна|війну в Чечні]] і перейти до процесу перемовин<ref>{{cite web|url=http://2003.novayagazeta.ru/nomer/2003/20n/n20n-s03.shtml|title=Остановим чеченскую войну вместе|author=|date=2003-03-20|work=|publisher=[[Новая газета]]|accessdate=2016-05-03|lang=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161109012718/http://2003.novayagazeta.ru/nomer/2003/20n/n20n-s03.shtml|archivedate=2016-11-09|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite web|url=http://grani.ru/Society/m.26232.html|title=60 известнейших деятелей культуры и науки призывают государство и народ России остановить войну в Чечне|author=|date=2003-03-18|work=|publisher=[[Грани.ру]]|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.kommersant.ru/doc/964529|title=В Москве прошел митинг против войны в Чечне|author=|date=2003-06-16|work=|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref>. У 2006 році приєднався до звернення, що засуджувало примусову депортацію громадян Грузії з Росії, пов'язані з цим випадки етнічної дискримінації та загальне погіршення відносин між країнами<ref>{{cite web|url=http://www.kavkaz-uzel.ru/articles/104469/|title=Антигрузинская кампания Кремля: мнение российской общественности
|author=|date=2006-10-24|work=|publisher=Кавказский узел|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref>. Виступав за звільнення [[Пасько Григорій Михайлович|Григорія Паська]]<ref>{{cite web|url=http://www.vremya.ru/2002/20/4/19305.html|title=За Григория Пасько заступились артисты и писатели|author=|date=2002-02-05|work=|publisher=[[Время новостей]]|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref><ref>{{cite web|url=http://newsru.com/russia/05Feb2002/pasko.html|title=Григорий Пасько останется в тюрьме|author=|date=2002-02-05|work=|publisher=NEWSru.com|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref>, Максима Рєзника<ref>{{cite web|url=http://grani.ru/Events/m.134314.html|title=Басилашвили и Юрский готовы поручиться за Резника|author=|date=2008-03-07|work=|publisher=[[Грани.ру]]|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.svoboda.org/content/article/440208.html|title=Максим Резник будет дожидаться суда на свободе|author=Андрей Шарый|date=2008-03-21|work=|publisher=[[Радіо «Свобода»]]|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref>, Світлани Бахміної<ref>{{cite web|url=http://www.novayagazeta.ru/society/38173.html|title=В защиту Светланы Бахминой|author=|date=2008-10-30|work=|publisher=[[Новая газета]]|accessdate=2016-05-03|lang=|archive-date=2020-09-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20200924115751/https://novayagazeta.ru/society/38173.html}}</ref><ref>{{cite web|url=http://grani.ru/Politics/Russia/Politzeki/m.149310.html|title=Дело об УДО Бахминой обещают передать в Москву|author=|date=2009-03-31|work=Справка. Открытое письмо деятелей культуры президенту России в защиту Светланы Бахминой|publisher=[[Грани.ру]]|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref>, [[Ходорковський Михайло Борисович|Михайла Ходорковського]]<ref>{{cite web|url=http://grani.ru/Society/m.70039.html|title=Юрский, Стругацкий, Искандер и Улицкая требуют освободить Ходорковского|author=|date=2004-05-13|work=|publisher=[[Грани.ру]]|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref><ref name="А">{{cite web|url=http://www.rosbalt.ru/moscow/2010/06/28/749020.html|title=Сергей Юрский высказался в защиту Ходорковского|author=|date=2010-06-28|work=|publisher=Росбалт|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref><ref name="Б">{{cite web|url=http://grani.ru/Politics/Russia/yukos/m.186967.html|title=Общественность просит Amnesty International признать Ходорковского и Лебедева узниками совести|author=|date=2011-03-14|work=|publisher=[[Грани.ру]]|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref>, Платона Лебедева<ref name="А" /><ref name="Б" />, [[Серебренніков Кирило Семенович|Кирила Серебренникова]]<ref>{{cite web|url=https://ria.ru/incidents/20170823/1500955577.html|title=Юрский об аресте Серебренникова: это как стреножить артиста балета|author=|date=2017-08-23|work=|publisher=[[РИА Новости]]|accessdate=2017-08-31|lang=}}</ref><ref>{{cite web|url=https://sobesednik.ru/kultura-i-tv/20170830-sergey-yurskiy-o-serebrennikove-vizhu-shodstvo-s-arestom-hri|title=Сергей Юрский о Серебренникове: Вижу сходство с арестом Христа|author=|date=2017-08-30|work=|publisher=Собеседник|accessdate=2017-08-31|lang=}}</ref>, учасниць гурту «[[Pussy Riot]]»<ref>{{cite web|url=http://echo.msk.ru/doc/903154-echo.html|title=Интеллигенция призывает освободить Pussy Riot|author=|date=2012-06-27|work=|publisher=[[Эхо Москвы]]|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.newsru.com/cinema/16aug2012/puskult.html|title=Накануне приговора Pussy Riot в их поддержку выступили Стругацкий, Юрский, Акунин и Пол Маккартни|author=|date=2012-08-16|work=|publisher=NEWSru.com|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.portal-credo.ru/site/?act=authority&id=1854|title=Народный артист России Сергей Юрский: «К Церкви уже обращались по поводу „Pussy riot“ — Церковь сжала губы и обиженно говорила: „Наказывать, наказывать!“»|author=Феликс Шведовский|date=2012|work=|publisher=Портал-Credo.Ru|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref>. У 2007 році підпис Юрського з'явився під зверненням до [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]] з рекомендацією залишити свою посаду після закінчення другого терміну і під жодним приводом не залишатися очільником держави&nbsp;— ''«ні в статусі президента, ні у вигляді якогось „загальнонаціонального лідера“»''<ref>{{cite web|url=http://grani.ru/Society/m.129188.html|title=Письма в один конец. Деятели культуры просят Путина уйти|author=|date=2007-10-26|work=|publisher=[[Грани.ру]]|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.trud.ru/article/27-10-2007/122664_c_kem_vy_mastera_kultury.html|title=С кем вы, мастера культуры|author=Вячеслав Марков|date=2007-10-27|work=|publisher=Труд|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref>, проте пізніше актор заперечував цей факт, припустивши, що хтось підписався його ім'ям<ref name="В">{{cite web|url=https://sobesednik.ru/kultura-i-tv/20180405-sergej-yurskij-my-nakanune-katastrofy|title=Сергей Юрский: У меня не оппозиция, а позиция|author=Денис Зинченко|date=2018-04-05|work=|publisher=Собеседник|accessdate=2018-04-08|lang=}}</ref>. Брав участь у масових акціях протесту опозиції<ref>{{cite web|url=https://snob.ru/selected/entry/49769|title=Сергей Юрский: Я выбираю протестующих, а не защитников того, что и так слишком хорошо защищено ОМОНом|author=Артур Соломонов|date=2012-06-08|work=|publisher=Сноб|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.dw.com/ru/сергей-юрский-происходящее-в-россии-это-пока-все-таки-шоу/a-15947700|title=Сергей Юрский: Происходящее в России - это пока все-таки шоу|author=Егор Виноградов|date=2012-05-13|work=|publisher=[[Deutsche Welle]]|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.gazeta.ru/politics/2012/05/14_a_4582505.shtml|title=Чисто погуляли|author=Екатерина Савина|date=2012-05-14|work=|publisher=[[Газета.Ru]]|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref>. Неодноразово підтримував ініціативи щодо [[Захист тварин|захисту тварин]]<ref>{{cite web|url=https://www.1tv.ru/news/2009/04/17/172858-po_lichnomu_razresheniyu_mera_zaschitniki_zhivotnyh_proverili_gorodskoy_priyut_dlya_sobak|title=По личному разрешению мэра защитники животных проверили городской приют для собак|author=Павел Полуйчик|date=2009-04-17|work=|publisher=Первый канал|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref><ref>{{cite web|url=http://rg.ru/2010/01/25/zhivotnye.html|title=Люди и звери|author=Елена Новоселова, Елена Яковлева|date=2010-01-25|work=|publisher=[[Российская газета]]|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.aif.ru/culture/person/36735|title=Леонид Ярмольник: «В теме защиты животных я отделяюсь от государства»|author=Вера Копылова|date=2012-10-05|work=|publisher=Аргументы и факты|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref>. Висловлювався за збереження Центрального будинку актора імені А.&nbsp;А.&nbsp;Яблочкіної<ref>{{cite web|url=http://www.vz.ru/society/2008/1/15/137936.html|title=Российские актеры будут бастовать|author=Антон Васецкий|date=2008-01-15|work=|publisher=Взгляд|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref> і петербурзької клінічної лікарні №&nbsp;31<ref>{{cite web|url=https://www.forbes.ru/news/233280-petitsiya-protiv-peredachi-31-i-bolnitsy-peterburga-vysshim-sudam-sobrala-90-000-podpise|title=Петиция в поддержку 31-й больницы Петербурга собрала 90 000 подписей|date=2013-01-22|work=|publisher=forbes.ru|accessdate=2019-05-04|lang=ru}}</ref>, проти будівництва хмарочосу «Охта-центр»<ref>{{cite web|url=http://www.gazeta.ru/news/lastnews/2009/09/24/n_1407020.shtml|title=Известные петербуржцы просят Медведева разобраться с «Охта-центром»|author=Вера Копылова|date=2009-09-24|work=|publisher=[[Газета.Ru]]|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref>.

Напередодні парламентських виборів 2016 року в Росії підтримав заклик до створення коаліції між партіями «[[Яблуко (партія)|Яблуко]]» і «[[Партія народної свободи|ПАРНАС]]» з метою порятунку Росії «від повернення до сталінізму, від націоналізму і старечого імперського синдрому, від репресій у внутрішній політиці, від тотального злодійства і нехтування права»<ref>{{cite web|url=https://www.novayagazeta.ru/articles/2016/02/23/67522-171-takomu-soyuzu-net-i-ne-budet-alternativy-187|title=«Такому союзу нет и не будет альтернативы». Общественные деятели, представители науки и культуры России призвали «Яблоко» и «Парнас» объединиться на выборах|author=|date=2016-02-23|work=|publisher=[[Новая газета]]|accessdate=2018-04-08|lang=}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.mk.ru/social/2016/02/23/obshhestvennye-deyateli-prizvali-yabloko-i-parnas-obedinitsya-na-vyborakh.html|title=Общественные деятели призвали «Яблоко» и ПАРНАС объединиться на выборах|author=|date=2016-02-23|work=|publisher=[[Московский комсомолец]]|accessdate=2018-04-08|lang=}}</ref>.

Відповідаючи на питання про свої погляди в інтерв'ю 2018 року, Юрський зазначав, що ніколи не перебував у політичних рухах і вказав на різницю між «опозицією» і «позицією». За словами артиста, його позиція полягає в роботі над новими виставами, а свої відчуття і тривоги він прагне передавати художніми засобами<ref name="В" />.

=== Позиція щодо агресії Росії в Україні ===
У 2014 році Сергій Юрський назвав ставлення російської влади і суспільства до [[Україна|України]] ''«несподіваним і жахливим проявом національного безкультур'я»'', засудивши прагнення втручатися в справи сусідньої країни<ref>{{cite web|url=http://gordonua.com/news/culture/yurskiy-otnoshenie-rossii-k-ukraine-eto-chudovishchnaya-nevezhlivost-i-narushenie-pravil-prilichiya-13442.html|title=Юрский: Отношение России к Украине – это чудовищная невежливость и нарушение правил приличия|author=|date=2014-03-10|work=|publisher=Гордон|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref>. Коментуючи висловлювання про [[Крим]], який нібито є «споконвічно російською землею», актор порівняв їх з гіпотетичними претензіями жителів сучасних [[Греція|Греції]] і [[Туреччина|Туреччини]] на великі території, що належали цим країнам у минулому<ref>{{cite web|url=http://www.segodnya.ua/culture/stars/sergey-yurskiy-ob-ukraine-to-chto-seychas-proishodit-vyzyvaet-u-menya-chuvstvo-uzhasa-i-mraka-540708.html|title=Сергей Юрский об Украине: «То, что сейчас происходит, вызывает у меня чувство ужаса и мрака»|author=Анна Школьная|date=2014-07-30|work=|publisher=[[Сегодня (газета, Україна)|Сьогодні]]|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref>.

Своє ставлення до дій Росії щодо України в інтерв'ю російському виданню «Зеленоград» у березні 2014 року Сергій Юрський описував так:<blockquote>''Це жахлива неввічливість, це жахливе порушення не тільки правил пристойності, але і того, що створює певний баланс в світі. Це інша нація&nbsp;— дружня, історично пов'язана з Росією, але інша. Зараз Україна&nbsp;— це інша країна''<ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/news-47168559 Помер актор Сергій Юрський, який зіграв Остапа Бендера]</ref>.</blockquote>[[Міністерство культури України]] включило Юрського до «білого списку» артистів, які підтримують територіальну цілісність країни і виступають проти агресії Росії<ref>{{cite web|url=http://www.rbc.ru/politics/30/07/2015/55b9e9a79a7947b055491f28|title=Киев включил Макаревича и Земфиру в белый список деятелей культуры|author=Настя Березина|date=2015-07-30|work=|publisher=[[РБК]]|accessdate=2016-05-03|lang=}}</ref><ref>{{cite web|url=http://apostrophe.com.ua/news/world/ex-ussr/2015-08-02/sergey-yurskiy-polschen-popadaniem-v-belyiy-spisok-kirilenko/31386|title=Сергей Юрский польщен попаданием в белый список Кириленко|author=|date=2015-08-02|work=|publisher=Апостроф|accessdate=2016-05-03|lang=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160603130056/http://apostrophe.com.ua/news/world/ex-ussr/2015-08-02/sergey-yurskiy-polschen-popadaniem-v-belyiy-spisok-kirilenko/31386|archivedate=2016-06-03|deadurl=yes}}</ref>.

== Фільмографія ==

=== Режисер-постановник ===
* {{Рік в кіно | 1990}}&nbsp;— [[Чернов/Chernov]]

=== Акторські роботи ===
# {{Рік в кіно | 1958}}&nbsp;— [[Вулиця сповнена несподіванок]]&nbsp;—'' громадянин в капелюсі, епізод у будки регулювальника ''
# {{Рік в кіно | 1959}}&nbsp;— [[Повість про молодят]]&nbsp;— ''Данило, друг Володі ''
# {{Рік в кіно | 1961}}&nbsp;— [[Людина нізвідки (фільм, 1961)|Людина нізвідки]]&nbsp;— ''Дивак ''
# {{Рік в кіно | 1962}}&nbsp;— [[Чорна чайка]]&nbsp;— ''Хосе Гієльматель, снайпер-артист бродячого цирку ''
# {{Рік в кіно | 1963}}&nbsp;— [[Кріпосна акторка]]&nbsp;— ''князь Микита Петрович Батурін, гусар <small>(співає [[Морозов Лев Миколайович|Лев Морозов]])</small> ''
# {{Рік в кіно | 1965}}&nbsp;— [[Часе, вперед!]]&nbsp;— ''Давид Маргулієс ''
# {{Рік в кіно | 1966}}&nbsp;— [[Республіка ШКІД]]&nbsp;— ''Віктор Миколайович Сорокін (Вікмиксор), директор школи ''
# {{Рік в кіно | 1968}}&nbsp;— [[Золоте теля (фільм)|Золоте теля]]&nbsp;— ''[[Остап Бендер]] ''
# 1968&nbsp;— [[Інтервенція (фільм)|Інтервенція]]&nbsp;— ''маски (аристократ, спекулянт, дама і білогвардієць) ''
# {{Рік в кіно | 1969}}&nbsp;— [[Король-олень (фільм)|Король-олень]]&nbsp;— ''[[Тарталья (комедія дель арте)|Тарталья]] ''
# {{Рік в кіно | 1973}}&nbsp;— [[Зламана підкова]]&nbsp;— ''Жюль Ардан ''
# {{Рік в кіно | 1974}}&nbsp;— [[Вибір мети]]&nbsp;— ''[[Роберт Оппенгеймер|Оппенгеймер]] ''
# {{Рік в кіно | 1976}}&nbsp;— [[Дервіш підриває Париж]]&nbsp;— ''мусьє Жордан ''
# {{Рік в кіно | 1977}}&nbsp;— [[Одного прекрасного дня (фільм, 1976)|Одного прекрасного дня]] (Кіноальманах, ф. 2-й)&nbsp;— ''актор ''
# 1977&nbsp;— [[Лев пішов з дому]]&nbsp;— ''злий мисливець''
# {{Рік в кіно | 1978}}&nbsp;— [[Дачний будиночок для однієї сім'ї]]&nbsp;— ''директор ''
# 1978&nbsp;— [[Расмус-волоцюга (фільм, 1978)|Расмус-волоцюга]]&nbsp;— ''Ліф, злодій ''
# {{Рік в кіно | 1979}}&nbsp;— [[Місце зустрічі змінити не можна]]&nbsp;— ''Іван Сергійович Груздєв ''
# 1979&nbsp;— [[Маленькі трагедії (фільм, 1979)|Маленькі трагедії]]&nbsp;— ''імпровізатор ''
# {{Рік в кіно | 1981}}&nbsp;— [[20 грудня (фільм)|20 грудня]]&nbsp;— ''[[Сідней Райлі]] ''
# 1981&nbsp;— [[Не бійся, я з тобою]]&nbsp;— ''поліцейський пристав ''
# {{Рік в кіно | 1982}}&nbsp;— [[Шукайте жінку (фільм, 1982)|Шукайте жінку]]&nbsp;— ''метр Роше ''
# 1982&nbsp;— [[Падіння Кондора]]&nbsp;— ''диктатор ''
# 1982&nbsp;— [[Старовинний детектив]]&nbsp;— ''Огюст Дюпен'', ''Слінктон ''
# {{Рік в кіно | 1984}}&nbsp;— [[Виграш самотнього комерсанта]]&nbsp;— ''Людвіг ''
# 1984&nbsp;— [[Любов і голуби (фільм)|Любов і голуби]]&nbsp;— ''дядько Мітя ''
# 1984&nbsp;— [[Казки старого чарівника]]&nbsp;— ''хранитель казок ''
# {{Рік в кіно | 1985}}&nbsp;— [[Береги в тумані]]&nbsp;— ''[[Сідней Райлі]] ''
# {{Рік в кіно | 1986}}&nbsp;— [[Шлях до себе]]&nbsp;— ''Ілля Сергійович Котов, керівник відділу НДІ, науковий керівник Крилова ''
# 1986&nbsp;— [[Звіздар (фільм)|Звіздар]]&nbsp;— ''Дітц ''
# {{Рік в кіно | 1987}}&nbsp;— [[Кінець Вічності (фільм)|Кінець вічності]]&nbsp;— ''Гоббі Фінджі, обчислювач ''
# {{Рік в кіно | 1990}}&nbsp;— [[Чернов/Chernov]]&nbsp;— ''Арнольд Арнольд, маестро ''
# {{Рік в кіно | 1991}}&nbsp;— [[Ау! Пограбування поїзда]]&nbsp;— ''професор Лебедєв, геолог ''
# {{Рік в кіно | 1992}}&nbsp;— [[Гравці-XXI (спектакль)|Гравці XXI]] (телеспектакль)
# {{Рік в кіно | 1992}}&nbsp;— [[Екстрасенс (фільм, 1991)|Екстрасенс]]&nbsp;— ''майстер ''
# {{Рік в кіно | 1993}}&nbsp;— [[Пістолет з глушником]]&nbsp;— ''Боб, американський шпигун ''
# {{Рік в кіно | 1995}}&nbsp;— [[Одкровення незнайомцю]]&nbsp;— ''інспектор ''
# {{Рік в кіно | 1996}}&nbsp;— [[Королева Марго (телесеріал)|Королева Марго]]&nbsp;— ''Рене, парфумер королеви-матері ''
# {{Рік в кіно | 1998}}&nbsp;— [[Чехов і Ко]]''
## «Письменник»&nbsp;— ''старий-письменник ''
## «Пасажир 1-го класу»&nbsp;— ''Крикунов, інженер ''
# {{Рік в кіно | 2000}}&nbsp;— [[Охоронці пороку (фільм)|Охоронці пороку]] ''
# {{Рік в кіно | 2003}}&nbsp;— [[П'ятий янгол]]&nbsp;— ''Яків Семенович ''
# {{Рік в кіно | 2007}}&nbsp;— [[Корольов (фільм)|Корольов]]&nbsp;— ''[[Ціолковський Костянтин Едуардович|Ціолковський]] ''
# {{Рік в кіно | 2008}}&nbsp;— [[Не думай про білих мавп]]&nbsp;— ''один з авторів ''
# 2008&nbsp;— [[Батьки і діти (фільм, 2008)|Батьки і діти]]&nbsp;— ''Василь Іванович, батько Базарова ''
# {{Рік в кіно | 2009}}&nbsp;— [[Півтори кімнати, або Сентиментальна подорож на батьківщину]]&nbsp;— ''батько [[Бродський Йосип Олександрович|Бродського]] ''
# 2009&nbsp;— [[Природний відбір (телесеріал)|Природний відбір]]&nbsp;— ''Віктор Коробов, батько Ольги, бізнесмен ''
# {{Рік в кіно | 2011}}&nbsp;— [[Фурцева (телесеріал)|Фурцева]]&nbsp;— ''[[Пастернак Борис Леонідович|Борис Пастернак]] ''
# 2011&nbsp;— [[Товариш Сталін (телесеріал)|Товариш Сталін]]&nbsp;— ''[[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталін]] ''

== Нагороди і почесні звання ==
* [[Заслужений артист РРФСР]] (1968)
* [[Народний артист РРФСР]] (1987)
* [[Орден «За заслуги перед Вітчизною»]] III ступеня (14.03.2010)&nbsp;— ''за значний внесок у розвиток вітчизняної культури та мистецтва, багаторічну творчу діяльність''<ref>Указ Президента Російської Федерації від 14 березня 2010&nbsp;р. №&nbsp;308</ref>
* [[Орден «За заслуги перед Вітчизною»]] IV ступеня&nbsp;(31.08.2005)&nbsp;— ''за значний внесок у розвиток театрального мистецтва й багаторічну творчу діяльність''<ref>[http://graph.document.kremlin.ru/doc.asp?ID=029407 Указ Президента Російської Федерації від 31 серпня 2005&nbsp;р. №&nbsp;1013]{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
* [[Медаль Пушкіна]]&nbsp;(2000)
* Премія «[[Кінотавр]]» у номінації Головні призи конкурсу «Фільми для обраних» за 1991 рік

== Література ==
* Актеры советского кино. Вып. 6.&nbsp;— Л., 1970
* Кино: Энциклопедический словарь.&nbsp;— М., 1987.&nbsp;— С. 517
* Всемирный биографический Энциклопедический словарь.&nbsp;— М., 1998.&nbsp;— С. 908
* Кинословарь. Т. З.&nbsp;— СПб., 2001.&nbsp;— С. 435—437
* Юрский С. Игра в жизнь.&nbsp;— М., 2002.

== Примітки ==
{{Примітки|2}}

== Посилання ==
{{бібліоінформація}}
{{Портали|Біографії|Театр|Кінематограф}}
[[Категорія:Випускники Російського державного інституту сценічних мистецтв]]
[[Категорія:Радянські актори]]
[[Категорія:Радянські театральні актори]]
[[Категорія:Російські актори]]
[[Категорія:Російські театральні актори]]
[[Категорія:Радянські актори озвучування]]
[[Категорія:Актори XX століття]]
[[Категорія:Актори XXI століття]]
[[Категорія:Радянські кінорежисери]]
[[Категорія:Російські кінорежисери]]
[[Категорія:Російські театральні режисери]]
[[Категорія:Радянські сценаристи]]
[[Категорія:Російські сценаристи]]
[[Категорія:Російські драматурги]]
[[Категорія:Викладачі Вищих курсів сценаристів і режисерів]]
[[Категорія:Персоналії:ВДТ імені Товстоногова]]
[[Категорія:Актори та акторки МХАТу імені Антона Чехова]]
[[Категорія:Актори та акторки театру імені Моссовєта]]
[[Категорія:Лауреати премії Президента Російської Федерації]]
[[Категорія:Діячі російської культури, що підтримали Україну]]