Перегляд вихідного коду сторінки Вінцент Корвін-Госевський

{{Особа}}{{однофамільці|Корвін-Госевський}}
{{Однофамільці|Корвін (значення)}}

'''Вінцент Корвін-Госевський''', чи '''Гонсевський''' ({{lang-lt|Vincentas Aleksandras Korvinas Gosievskis}}, {{lang-pl|Wincenty Korwin Gosiewski}} ; ~ [[1620]] Волчин&nbsp;— [[29 листопада]] [[1662]] [[Острина]])&nbsp;— [[воєначальник]] і державний діяч Великого князівства Литовського у [[Річ Посполита|Речі Посполитій]], представник шляхетського роду гербу [[Сліповрон]].

== Життєпис ==
Народився у родині відомого [[дипломат]]а [[Олександр Корвін-Госевський|Олександра Госевського]], [[воєвода|воєводи]] [[смоленськ]]ого. Навчався у [[Болонський університет|Болонському університеті]].

Брав участь в придушенні повстання [[Хмельниччина|Хмельницького]], зокрема у [[Битва під Лоєвом (1649)|битві під Лоєвом]] [[1649]].

Був обраний [[Маршалок Сейму Речі Посполитої|маршалком сейму]] у [[Варшава|Варшаві]] [[21 листопада]] - [[24 грудня]] [[1650]] року.

[[15 вересня]]<ref name="Юм1">{{Cite web |url=http://mreadz.com/new/index.php?id=343621&pages=11 |title=Юрій Мицик. Іван Виговський |accessdate=30 вересня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151001063629/http://mreadz.com/new/index.php?id=343621&pages=11 |archivedate=1 жовтня 2015 |deadurl=yes }}</ref> [[1651]] року разом з [[Адам Кисіль|Адамом Киселем]], смоленським воєводою Юрієм Глібовичем, брацлавським підсудком Миколаєм Коссаковським у супроводі 600 драгунів прибули до [[Біла Церква|Білої Церкви]] для проведення перемовин з Б. Хмельницьким та його старшиною. Перемовини з Б. Хмельницьким тривали недовго, домовились щодо більшої частини умов Корони, які були менш вигідні, ніж [[Зборівський договір|Зборівські угоди]]. 19 вересня<ref name="Юм1"/> разом з Ю. Глібовичем прибули для укладення остаточного миру. Після початку прочитання укладених домовленостей, де йшлось про відновлення влади шляхти та панщини, прості козаки та повстанці підняли бунт, в тому числі проти гетьмана, тому він з послами заховався у замку, а потім вийшов врукопашну втихомирювати натовп, Іван Виговський вказував, що серед послів немає поляків&nbsp;— тільки русини та литвини. Також натовп втихомирювали [[Адам Хмелецький]], [[Гладкий Матвій|Матвій Гладкий]], [[Іван Богун]], [[Громика Михайло|Михайло Громика]], полковники.<ref name="Юм1"/> Незадоволені почали обстріл вікон (одна татарська стріла ледь не потрапила А. Киселю в голову) та кидали каміння. Посли вибрались із замку під прикриттям гетьмана та старшини, які змушено використали зброю (гетьман булавою вбив кілька бунтівників). Супровід залишив послів тільки посеред степу, вважаючи їх становище безпечним. Однак натовп селян і татар догнав А. Киселя та послів, висадив з екіпажів, забрав у них речі, дороцінності, обдер обшивку ридванів. Кисіль з Косаковським оцінили збитки в 30000 зл., Глібович з Гонсевським&nbsp;— по 100000.<ref>''[[Новицький Іван Петрович|Новицький Іван]]''. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1995.&nbsp;— 432 с.&nbsp;—&nbsp;— С. 369—370. ISBN 5-319-01072-9 {{ref-ru}}</ref>

Після початку [[Московсько-польська війна (1654—1667)|Московсько-польської війни]] ([[1654]]–[[1667]] років) Госевський діяв зі своїм військом в литовській частині держави, де зазнав поразки при облозі [[Могильов]]а ([[1655]]). Під час [[Потоп (війна)|«Шведського потопу»]] Госевський спочатку керував командуванням литовськими військами на боці шведського короля [[Карл Х Густав|Карла X Густава]], слідуючи політиці [[Януш Радзивілл (1612—1655)|Януша]] і [[Радзивілл Богуслав|Богуслава]] [[Радзивілли|Радзивіллів]] (котрі перейшли на бік шведів), але пізніше повстав проти них зі своїм військом і знову приєднався до [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].

У боротьбі зі шведами дійшов до [[Варшава|Варшави]]. Учасник облоги [[Тикоцин]]a та невдалої [[Варшавська битва (1656)|битви під Варшавою]] ([[1656]]), за якою шведи знову зайняли столицю Польщі. [[8 жовтня]] 1656 у [[Битва під Простками|битві під Простками]] вщент розбив [[Бранденбург (маркграфство)|бранденбурзьке]] та шведське військо. Взяв у полон князя Богуслава Радзівілла. Наступна [[битва під Філіпповим]] ([[22 жовтня]] 1656) закінчилася поразкою, під час хаосу битви Богуславу Радзивіллу пощастило втекти. У [[1658]] боровся зі шведами в Інфляндії та [[Жемайтія|Жемайтії]].

Після відновлення військових дій проти [[Московське царство|Московського Царства]] восени 1658 року потрапив до полону у [[Битва під Верками|битві під Верками]] і провів в ув'язненні чотири роки. Після звільнення отримав знову всі займані ним посади, ставши одним з прихильників короля [[Ян II Казимир|Яна II Казимира]] в його протистоянні з бунтуючою шляхтою. У [[1662]] був схоплений опозиційними королю литовськими конфедератами і розстріляний.

=== Посади ===
[[Стольник великий литовський|Стольник]] ([[1646]]), [[Підскарбій великий литовський|підскарбій]] і [[Писар великий литовський|писар]] великий литовський ([[1652]]), [[генерал артилерії литовської]] ([[1651]]), [[польний гетьман литовський]] ([[1654]]).

== Нащадки ==
У шлюбі з Магдаленою Конопацькою (?&nbsp;— [[1694]]) мав сина і двох дочок:
* [[Богуслав Корвін-Госевський|Богуслав]]&nbsp;— єпископ-[[суфраган]] білоруський, єпископ смоленський (не залишив спадкоємців)
* [[Тереза Корвін-Госевська|Тереза]]&nbsp;— вийшла заміж за: 1. [[Юзеф Богуслав Слушка]], польний гетьман литовський, староста віленський, 2. [[Казимир Ян Сапєга]], воєвода віленський і [[Великий гетьман литовський|гетьман великий литовський]], обидва шлюби були бездітними
* Софія&nbsp;— дружина підстолія коронного Олександра Пшиємського
По смерті Вінцента вдова вийшла заміж за підкоморія краківського князя Януша Кароля Чарторийського.

{{Вікіпосилання
|Тема               = Вінцент
|Портал             = 
|Портал-зображення  = 
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Wincenty Korwin Gosiewski
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
|Родовід            = 595297
}}

== Зображення ==
<gallery perrow="4" widths="110" heights="130">
Файл:Teresa Korwin Gosiewska.jpg|Донька ''[[Тереза Корвін-Госевська]]'' 1695
Файл:Wincentygosiewskid.jpg|''Вінцент'', Даніель Шульц 1662
Файл:Vincent Korvin-Gasieŭski. Вінцэнт Корвін-Гасеўскі (C. Steffens, 1844).jpg|''Вінцент'', Steffens, Carl Heinrich 1843
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://www.gosiewski.pl/historyczni_us.htm#top The Gosiewski Family] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110927170958/http://www.gosiewski.pl/historyczni_us.htm#top |date=27 вересня 2011 }} {{ref-en}}
* [http://www.jurzak.pl/gd/szablony/osoba.php?lang=en&id=005987 Династична генеалогія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071107152747/http://jurzak.pl/gd/szablony/osoba.php?lang=en&id=005987 |date=7 листопада 2007 }} {{ref-pl}} <small>не працює</small>
* [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/uashch/2007_12/S7-24.pdf Невідомі Джерела з історії військових дій], Конрад Бобятинський (Варшава), PDF
* [[Радослав Сікора]]: ''З історії польських крилатих гусарів''.&nbsp;— Київ: ''Дух і літера'', 2012. ISBN 978-966-378-260-7. [https://web.archive.org/web/20130327233724/http://duh-i-litera.com/z-istoriji-polskyh-krylatyh-husariv/ Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця].
{{Mil-bio-stub}}
{{нормативний контроль}}
{{DEFAULTSORT:Корвін-Госевський Вінцент}}
[[Категорія:Госевські|Вінцент]]
[[Категорія:Народились 1620]]
[[Категорія:Розстріляні в Білорусі]]
[[Категорія:Хмельниччина]]
[[Категорія:Маршалки Сейму Речі Посполитої]]
[[Категорія:Польні гетьмани литовські]]
[[Категорія:Козацька доба]]
[[Категорія:Стольники великі литовські]]
[[Категорія:Підскарбії великі литовські]]
[[Категорія:Писарі великі литовські]]
[[Категорія:Генерали артилерії литовської]]