Перегляд вихідного коду сторінки Матвієнко Ніна Митрофанівна

{{othernames|Матвієнко}}
{{Музикант
| Ім'я              = Ніна Матвієнко
| Фото              =
| Опис_зображення   = 
| Розмір_зображення = 260пкс
| Справжнє_ім'я = Матвієнко Ніна Митрофанівна
| Псевдоніми =
| Дата народження  = 10.10.1947 
| Місце народження = 
| Дата смерті      = 
| Місце смерті     = 
| Національність   = [[українка]]
| Країна     = {{UKR}}
| Інструмент =
| Жанри = [[Сучасна фолк-музика|фолкмузика]]
| Колективи = {{s|[[Національний заслужений академічний народний хор України ім.Верьовки|Хор імені Григорія Верьовки]],}} <br/>[[Національний ансамбль солістів «Київська камерата»|«Київська камерата»]]
| Роки = з [[1968]]
| Лейбли =
| Сайт =
| Улюблений інструмент =
| Нагороди =
{{ряд2
 | {{Орден Держави (Україна)}}
 | {{Орден княгині Ольги II ступеня}}
 | {{Орден княгині Ольги III ступеня}}
}}
| Премії = {{Премія Тараса Шевченка (до 1992)|1988}}
| Звання = {{Народний артист України|1985|жінка=так}}
}}

'''Ні́на Митрофа́нівна Матвіє́нко''' ({{н|ж}} {{дн|10|10|1947}}, с. [[Неділище]], [[Ємільчинський район]], [[Житомирська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]])&nbsp;— українська співачка та акторка, [[Народний артист України|народна артистка України]] з [[1985]] року, лауреатка [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Державної премії УРСР ім. Шевченка]] ([[1988]]), [[Герой України]]. Член [[Національна спілка кінематографістів України|Спілки кінематографістів України]] (1989). Мати співачки [[Матвієнко Антоніна Петрівна|Антоніни Матвієнко]].

== Життєпис ==
Була п'ятою дитиною в селянській сім'ї Митрофана Устимовича та Антоніни Ільківни Матвієнків, де було 11 дітей. Крім матері, її вихованням займались брати і сестри Толя, Люся, Марія та Микола.

Із 4 років доглядала молодших братів і сестер (Василя, Валентину, Івана, Михайла, Поліну та Володимира), пасла худобу, одного літа навіть «наймитувала» у дядька Архипа в сусідньому хуторі Гонорино. «Я в такій сім'ї народилась,&nbsp;— зізнавалася співачка,&nbsp;— що в дитинстві нічого людського не бачила. Тільки й свята, коли тато не був п'яним і вони з мамою співали…».

Мати, Антоніна Ільківна, мала співочий талант, могла співати в три, навіть у 4 голоси. Наприкінці 1970-х років Ніна Матвієнко записала диск із материними піснями.

Родина жила бідно. Щоб якось полегшити собі життя, батьки вирішили віддати Ніну до інтернату. 11-літня дівчинка мала добрий характер, легко сходилась з людьми. Мати вважала, що їй легше, ніж іншим дітям, буде перенести розлуку з родиною. З 1958&nbsp;року Ніна навчалася в школі-інтернаті селища [[Потіївка (Радомишльський район)|Потіївка]] [[Радомишльський район|Радомишльського району]]. Це було нелегке випробування&nbsp;— один із вихователів карав її за найменшу провину, годинами тримав у кутку на колінах, загадував виконувати найважчу роботу.

Потіївська школа-інтернат була восьмирічкою, тож до 9-го класу Ніну Матвієнко перевели до [[Коростень|Коростеня]]<ref>{{Cite web|url=http://exo.net.ua/exo/2447---l--------------r|title=НИНА МАТВИЕНКО_ «ЮРИЙ ПАВЛОВИЧ, НАШ УЧИТЕЛЬ ПЕНИЯ В ШКОЛЕ-ИНТЕРНАТЕ, ПЕРВЫМ ПРОБУДИЛ ВО МНЕ ЖЕЛАНИЕ СТАТЬ ПЕВИЦЕЙ...»|last=Шуневич|first=Володимир|date=|website=|publisher=Газета "Эхо"|language=|accessdate=|archive-date=29 вересня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160929061108/http://exo.net.ua/exo/2447---l--------------r}}</ref>. У коростенській школі-інтернаті займалася легкою атлетикою й акробатикою, співала пісні Людмили Зикіної. У 9-му класі закохалася у вчителя Івана, проте через негідну поведінку згодом його покинула.

== Творчість ==

Одна з викладачок, Людмила Іванівна, порадила Ніні професійно зайнятись співом і спробувати себе в [[Український народний хор імені Григорія Верьовки|Українському народному хорі ім. Г.Верьовки]]. Дівчина справді відвідала вокальну студію при хорі, але, закінчивши інтернат, довелось влаштувалася на коростенський завод «Хіммаш». Спочатку працювала табельницею, потім ученицею кранівника, згодом була переведена копіювальницею<ref>{{Cite web|url=http://fakty.ua/154017-nina-matvienko-moj-predok-nikita-nestich---troyurodnyj-brat-knyagini-olgi|title=Нина Матвиенко: «Мой предок Никита Нестич — троюродный брат княгини Ольги»|last=Бахарева|first=Таисия|date=12.10.2012|website=|publisher=Газета «ФАКТЫ и комментарии»|language=|accessdate=|archive-date=30 вересня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160930133307/http://fakty.ua/154017-nina-matvienko-moj-predok-nikita-nestich---troyurodnyj-brat-knyagini-olgi}}</ref>. Почувши, що в Житомирі набирають дівчат до участі в естрадному вокальному ансамблі, приїхала на проби до обласного центру. В [[Житомирська філармонія|Житомирській філармонії]] дійсно створювали жіночий вокальний гурт. Але автентична манера виконання Ніни Матвієнко ніяк не в'язалися з колективним естрадним співом, і їй відмовили (проби вдало пройшла інша майбутня українська співачка&nbsp;— [[Раїса Кириченко]]).

Але бажання співати було таким сильним, що 1966&nbsp;року Матвієнко таки записалася в студію Хору імені Григорія Верьовки. З [[1968]] року, по закінченні вокальної студії при хорі, стала його солісткою.

Співачка веде активну концертно-гастрольну діяльність, почату ще з [[1967]] року. Ніна Матвієнко з великим успіхом гастролювала в Мексиці, Канаді, США, Чехії, Польщі, Фінляндії, Кореї, Франції, країнах Латинської Америки. У її творчому репертуарі платівки із записами українських народних пісень, аудіокасети, компакт-диски із записами різних за жанром творів.

У [[1966]]—[[1991]] була солісткою вокальної студії при Державному заслуженому українському народному академічному хорі імені Григорія Верьовки. Крім того, з [[1968]] року співпрацює з вокальним тріо «[[Золоті ключі (тріо)|Золоті ключі»]].

Новий період у творчій долі пов'язаний з роботою в Національному ансамблі солістів «[[Київська камерата]]», солісткою якого вона стає з [[1991]] року. Дивно виразний характер фольклорного співу співачки гармонійно поєднується з академічним стилем виконання «Камерати», тим самим розширюючи художній репертуар концертної практики колективу.

У 1971&nbsp; одружилася з молодим художником [[Гончар Петро Іванович|Петром Гончарем]]&nbsp;— сином українського скульптора, художника і збирача старожитностей і українського вжиткового мистецтва Івана Гончара. Петро відвідав концерт Матаієнко в Києві (1968) і сказав, що вона буде його дружиною. Згодом їх познайомив Лесь Харченко із квартету «Явір».

У 1972 народила сина Івана, за ним Андрія, а потім [[Матвієнко Антоніна Петрівна|Антоніну]]. Сини пішли шляхом батька і стали художниками. У 2005, у віці Христа, Іван несподівано вирішив піти в ченці і здійснив постриг. Антоніна продовжує справу матері, її все частіше можна зустріти на великих сценах. На ювілейних концертах, присвячених 60-літтю Ніни Матвієнко, вони співали разом.

У 1975&nbsp;Матвієнко заочно закінчила філологічний факультет [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету імені Тараса Шевченка]] і активно займається літературною творчістю.{{джерело}} Ще в радянські часи Ніна Матвієнко написала історію народного хору імені Григорія Верьовки, надрукувала кілька власних віршів, оповідань і есе. Її твори періодично з'являються на сторінках таких часописів, як «Україна», «Дзвін», «Жіночий Світ» та інших. Вершинним літературним надбанням співачки стала її біографічна книга «Ой виорю нивку широкую», яка вийшла 2003 року у видавництві Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара». У книзі подано пісенно-музичний матеріал із власного репертуару (понад 250 народних пісень і творів українських композиторів&nbsp;— колядки і щедрівки, веснянки, пісні до Зелених свят, купальські та петрівчані, жниварські й обжинкові, весільні, колискові, поховальні, жартівливі й танцювальні, псалми, історичні та станові пісні, пісні про кохання, родинне життя…). 2004&nbsp;р. вийшла книга спогадів Ніни Матвієнко «Уже так не буде, як є». Також мріє написати художній роман про любов. У 2010 році співачка записала вступне слово до аудіокниги Блаженнішого Любомира «Дорога до ближнього».

У репертуарі співачки багато народних пісень, серед них обрядові, ліричні, гумористичні, пісні-балади, українські пісні XVII—XVIII сторіччя. Ніна Матвієнко співпрацює з відомими вітчизняними композиторами сучасності; для неї пишуть твори [[Євген Станкович]], [[Олег Кива]], [[Мирослав Скорик]], [[Кириліна Ірина Яківна|Ірина Кириліна]], [[Ганна Гаврилець]] і багато інших.

Зіграла в телевиставах («Маруся Чурай», «Катерина Білокур», «Розлилися води на чотири броди»), художніх фільмах («[[Солом'яні дзвони]]», «Пропала грамота»), в радіовиставах («Політ стріли», «Кларнети ніжності»). Співачка озвучила ряд науково-популярних, хронікально-документальних кінофільмів, кілька теле- і радіопрограм. 1984 року брала участь у створенні українського мультфільму «[[Колискова (мультфільм)|Колискова»]]. [[1988]] року був знятий відеофільм за участю Ніни Матвієнко «Русалчин тиждень». Серед авторських театрально-режисерських робіт акторки музичний спектакль «Під сонцем» ([[1997]]) за участю японського танцівника [[Тадаші Ендо]], а також грандіозне музично-сценічне дійство «Золотий камінь посіємо ми» ([[1998]]). Крім того, Ніна Матвієнко [[1995]] року зіграла 16 вистав з американським театром La Mama E.T.C. ([[Нью-Йорк]], США).

Артистка з великим успіхом гастролювала в [[Мексика|Мексиці]], [[Канада|Канаді]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Чехія|Чехії]], [[Польща|Польщі]], [[Фінляндія|Фінляндії]], [[Південна Корея|Кореї]], [[Франція|Франції]], країнах [[Латинська Америка|Латинської Америки]].

=== Фільмографія ===

==== Акторка ====
* [[1971 у кіно|1971]]&nbsp;— «Співає Ніна Матвієнко» (музичний фільм, режисер: [[Якимчук Олександр Савович|Олександр Якимчук]])
* {{рук|1971}}&nbsp;— «[[Осяяння (фільм)|Осяяння]]» (режисер: [[Володимир Денисенко]])
* [[1973 в кіно|1973]]&nbsp;— «[[Як гартувалась сталь (фільм, 1973–1975)|Як гартувалась сталь]]» (режисер: [[Микола Мащенко]])
* [[1986 в кіно|1986]]&nbsp;— «[[Звинувачується весілля]]» (режисер: [[Ітигілов Олександр Атайович|Олександр Ітигілов]])
* [[1987 в кіно|1987]]&nbsp;— «[[Солом'яні дзвони]]» (режисер: [[Юрій Іллєнко]])
* [[1987 в кіно|1987]]&nbsp;— «[[Золоте весілля (фільм)|Золоте весілля]]» (режисер: [[Мотузко Наталя Георгіївна|Наталя Мотузко]])
* [[1988 в кіно|1988]]&nbsp;— «[[Русалчин тиждень]]» (музичний відеофільм за участю [[Матвієнко Антоніна Петрівна|Тоні Матвієнко]], режисер: [[Мотузко Наталя Георгіївна|Наталя Мотузко]])
* [[1989 в кіно|1989]]&nbsp;— «Співає Ніна Матвієнко» (музичний фільм)
* [[1990 в кіно|1990]]&nbsp;— «[[Далі польоту стріли]]» (режисер: [[Василь Вітер]])
* та інші фільми…

==== Вокал ====
* [[1971 в кіно|1971]]&nbsp;— «Тронка»
* [[1972 в кіно|1972]]&nbsp;— «[[Пропала грамота (фільм)|Пропала грамота]]»
* [[1980 в кіно|1980]]&nbsp;— «[[Єгипетський гусак]]»
* [[1980 в кіно|1980]]&nbsp;— «[[Пора літніх гроз]]»
* [[1982 в кіно|1982]]&nbsp;— «[[Весілля Свічки (мультфільм)|Весілля Свічки]]» (мультфільм)
* [[1984 в кіно|1984]]&nbsp;— «[[Колискова (мультфільм)|Колискова]]» (мультфільм)
* [[1984 в кіно|1984]]&nbsp;— «[[Іванко і цар Поганин]]»
* [[1989 в кіно|1989]]&nbsp;— «[[Дорога через руїни]]»
* [[1989 в кіно|1989]]&nbsp;— «[[Гори димлять (фільм)|Гори димлять]]»
* [[1994 в кіно|1994]]&nbsp;— «[[Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди]]» (в складі тріо «Золоті ключі»)
* [[1997 в кіно|1997]]&nbsp;— «[[Приятель небіжчика (фільм)|Приятель небіжчика]]»
* [[1999 в кіно|1999]]&nbsp;— «[[Як коваль щастя шукав]]»
* [[2002 в кіно|2002]]&nbsp;— «[[Чорна рада (фільм)|Чорна рада]]»
* [[2004 в кіно|2004]]&nbsp;— «[[Сорочинський ярмарок (мюзикл)|Сорочинський ярмарок]]» (мюзикл) та ін.
Знімалася в телеспектаклях («Маруся Чурай», «Катерина Білокур»; «Розлилися води на чотири броди»); брала участь в радіовиставах («Політ стріли», «Кларнети ніжності»).

З 1989 року&nbsp;— член Спілки кінематографістів України.

== Громадська діяльність ==
[[Файл:Ніна Матвієнко на Євромайдані.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Ніна Матвієнко на [[Євромайдан]]і]]
Ніна Матвієнко&nbsp;— голова журі [[Міжнародний конкурс українського романсу імені Квітки Цісик|Міжнародного конкурсу українського романсу імені Квітки Цісик]], що проходив 1—3 квітня 2011 у Львівській філармонії<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-429823.html УНІАН] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111212115837/http://www.unian.net/ukr/news/news-429823.html |date=12 грудня 2011 }} У Львові відкрили музей Квітки Цісик</ref>.
<br/>22 жовтня 2011 року Ніна Митрофанівна очолила Експертну Раду (Журі) [[Фестиваль талантів «Дивосвіт»|Міжнародного Благодійного Фестивалю талантів «Дивосвіт»]] у м. Запоріжжя

Брала участь у [[Помаранчева революція|Помаранчевій революції]]<ref>{{Cite web |url=http://vse.rv.ua/intervyu/1386411875-nina-matviienko-yanukovichu-skazala-shcho-maiemo-buti-u-ievropi.html |title=Ніна Матвієнко: «Януковичу сказала, що маємо бути у Європі» |accessdate=20 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140804071735/http://vse.rv.ua/intervyu/1386411875-nina-matviienko-yanukovichu-skazala-shcho-maiemo-buti-u-ievropi.html |archivedate=4 серпня 2014 |deadurl=yes }}</ref> та [[Євромайдан]]і<ref>{{Cite web |url=http://www.1.zt.ua/news/vlada/nina-matviyenko-znikla-z-ekranu-zhitomirskogo-telebachennya-cherez-yevromaydan.html |title=Ніна Матвієнко зникла з екрану Житомирського телебачення через Євромайдан |accessdate=20 березня 2014 |archive-date=6 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160306011303/http://www.1.zt.ua/news/vlada/nina-matviyenko-znikla-z-ekranu-zhitomirskogo-telebachennya-cherez-yevromaydan.html }}</ref>.

Матвієнко [[війна на сході України|війну на сході України]] назвала не патріотичною, а братовбивчою, критично та емоційно висловлюється на адресу влади<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=dADPsWQ0Y3U Ніна Матвієнко у програмі Прямим текстом] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160406083547/https://www.youtube.com/watch?v=dADPsWQ0Y3U |date=6 квітня 2016 }} // [[Остап Дроздов]], [[tvzikua]], 11 вересня 2014 року</ref>.

У січні 2015 року Матвієнко, на «17 каналі», брала участь у телемості Київ-Донецьк «Коли чекати на мир?», де з боку так званої ДНР у ньому брали участь бойовики<ref>{{Cite web |url=https://www.5.ua/interview/nina-matviienko-pro-uchast-u-telemosti-z-dnr-prosto-khotilosia-podyvytysia-u-vichi-tsym-liudiam-138477.html |title=Ніна Матвієнко про участь у телемості з «ДНР»: «Просто хотілося подивитися у вічі цим людям». |accessdate=25 лютого 2021 |archive-date=24 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210424210831/https://www.5.ua/interview/nina-matviienko-pro-uchast-u-telemosti-z-dnr-prosto-khotilosia-podyvytysia-u-vichi-tsym-liudiam-138477.html }}</ref>.

[[2018]] року долучилася до благодійного фотопроєкту «Щирі. Свята», присвяченого [[Українське національне вбрання|українському народному костюму]] та його популяризації. Проєкт було реалізовано зусиллями ТЦ «[[Домосфера]]», комунікаційної агенції [[Gres Todorchuk]] та Національного центру народної культури «[[Музей Івана Гончара]]». Увесь прибуток, отриманий від продажу виданих календарів, було передано на реконструкцію музею<ref>{{Cite web|url=https://honchar.org.ua/events/vidkryttya-fotovystavky-schyri-svyata/|title=Фотовиставка «Щирі. Свята»|publisher=[https://honchar.org.ua/ «Музей Івана Гончара»]|accessdate=4 червня 2021|archive-date=7 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210507073605/https://honchar.org.ua/events/vidkryttya-fotovystavky-schyri-svyata/}}</ref>. Кожен місяць у календарі присвячено одному з традиційних українських свят, на яке вказують атрибути та елементи вбрання<ref>{{Cite web|url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-46224507|title=Що українці на свята одягали: фотовиставка "Щирі. Свята"|publisher=[https://www.bbc.com/ «BBC Україна»]|accessdate=4 червня 2021|archive-date=4 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210604194032/https://www.bbc.com/ukrainian/features-46224507}}</ref>.

== Нагороди й номінації ==
; Нагороди
* «Молоді голоси» (Україна, 1978);
* Всесвітній радіоконкурс фольклорних пісень у [[Братислава|Братиславі]] (1978);
* Всесоюзний телеконкурс «С песней по жизни» (1979);
* XI Всесвітній фестиваль молоді та студентів (Москва, 1985);
* [[Жінка ІІІ тисячоліття (Всеукраїнська премія)|Всеукраїнська премія «Жінка ІІІ тисячоліття»]] в номінації [[Знакова постать (премія Жінка ІІІ тисячоліття)|«Знакова постать»]] (2006);
* Спеціальна премія ім. М. Вороніна «За високий стиль життя» в рамках загальнонаціональної програми [[Людина року (премія)|«Людина року»]] (2018)
* [[Українська пісня року|Премія «Українська пісня року»]] в номінації «Легенда української пісні», за пісню «Чарівна скрипка» (2020).
; Номінації
* [[YUNA|Премія «Yuna»]] в номінації «Найкращий дует», за спільну з [[Монатик Дмитро Сергійович|Монатиком]] пісню «Цей день» (2019).
=== Державні нагороди ===
Творчий шлях Ніни Матвієнко був відзначений: у [[1978]] році за великий внесок у розвиток українського мистецтва і за активну культурно-творчу діяльність співачка отримала звання заслуженої, в [[1985]]-му&nbsp;— народної артистки України. Також у 2016 році їй присвоєно звання «[[Почесні громадяни Києва|Почесної громадянки Києва]]»<ref>{{Cite web |url=http://ukr.lb.ua/news/2016/05/26/336146_dzhamali_nini_matviienko_prisvoili.html |title=Джамалі та Ніні Матвієнко присвоїли звання «Почесний громадянин Києва» — lb.ua |accessdate=30 травня 2016 |archive-date=29 червня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160629180140/http://ukr.lb.ua/news/2016/05/26/336146_dzhamali_nini_matviienko_prisvoili.html }}</ref>.
* Державна премія України Шевченка (1988);
* Вища відзнака Фонду Міжнародної премії імені М.&nbsp;А.&nbsp;Касьяна&nbsp;— орден Миколи Чудотворця (1996);
* [[Орден княгині Ольги]] ІІІ ступеня (1997);
* 21 січня 2006 року указом Президента України [[Віктор Ющенко|Віктора Ющенка]] нагороджена званням [[Герой України|Героя України]];
* [[Орден княгині Ольги]] ІІ ступеня (2020)&nbsp;— ''за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм''<ref>{{Cite web|title=Указ президента України №335/2020|url=https://www.president.gov.ua/documents/3352020-34805|website=Офіційне інтернет-представництво Президента України|accessdate=2020-08-25|language=ua|last=|first=|date=|publisher=|archive-date=15 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210415052406/https://www.president.gov.ua/documents/3352020-34805}}</ref>.

== Родина ==
* Батько: Митрофан Устимович Матвієнко — селянин.
* Матір: Антоніна Ільківна
* Чоловік: [[Гончар Петро Іванович]] (1949) — художник, генеральний директор НЦНК «[[Музей Івана Гончара]]». На даний час фактично не живуть у шлюбі.<ref>{{Citation|title=Нина Матвиенко {{!}} «Позаочі»|url=https://www.youtube.com/watch?v=LSQ4ugrJAVM|accessdate=2021-10-30|language=uk-UA|archive-date=30 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211030212420/https://www.youtube.com/watch?v=LSQ4ugrJAVM}}</ref>
* Донька: [[Матвієнко Антоніна Петрівна|Антоніна Петрівна Гончар]] (1981) — співачка, дружина [[Мірзоян Арсен Романович|Арсена Мірзояна]].
*Син Іван Гончар (Януарій) — ієродиякон церкви Іоанна Богослова у [[Ніжин|Ніжині]].<ref>{{Cite web|title=Син Ніни Матвієнко, який постригся у ченці, перейшов з Російської православної церкви в ПЦУ|url=https://www.volyn.com.ua/news/192866-syn-niny-matviienko-iakyi-postryhsia-u-chentsi-pereishov-z-rosiiskoi-pravoslavnoi-tserkvy-v-ptsu|website=www.volyn.com.ua|date=2021-09-14|accessdate=2021-10-30|archive-date=30 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211030212421/https://www.volyn.com.ua/news/192866-syn-niny-matviienko-iakyi-postryhsia-u-chentsi-pereishov-z-rosiiskoi-pravoslavnoi-tserkvy-v-ptsu}}</ref>
*Син Андрій Гончар — художник, іконописець.
* Онучки: Уляна (1998), Ніна Мірзоян (2016)

== Виноски ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* {{УМузЕ-3|частина=Матвієнко Ніна Митрофанівна|сторінки =335-336}}
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=66871 Матвієнко Ніна Митрофанівна]  // [[ЕСУ]]
* {{ШевЕ-4|частина=Матвієнко Ніна Митрофанівна|сторінки =114}}
{{Вікіцитати}}
* [https://web.archive.org/web/20070225075200/http://www.kievkamerata.org/sol13.htm Інформація про Ніну Матвієнко]
* [http://dovidka.com.ua/fcontent.php?parm=h.c5R2mR06IRX0CT9.wZ Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»]
* [https://web.archive.org/web/20081121130713/http://greatukrainians.com.ua/country/ukraine/649.html Біографія на сайті «Великі українці»]
* [http://made-in-ukraine.info/nina-matviyenko-obplela-gachkom-usyu-rodynu/# Рукоділля Ніни Матвієнко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110308042026/http://made-in-ukraine.info/nina-matviyenko-obplela-gachkom-usyu-rodynu/ |date=8 березня 2011 }}
* {{imdb name| id= 1069785 | name=Ніна Матвієнко}}
* http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/star/33216/works/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161127151840/http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/star/33216/works/ |date=27 листопада 2016 }}
* http://www.animator.ru/db/?p=show_person&pid=4295 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161127152755/http://www.animator.ru/db/?p=show_person&pid=4295 |date=27 листопада 2016 }}
{{Герої України}}

{{ВП-портали|Україна|Культура|Мистецтво|Біографії|Українська музика}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Уродженці Ємільчинського району]]
[[Категорія:Співачки України XX століття]]
[[Категорія:Співачки України XXI століття]]
[[Категорія:Радянські співачки]]
[[Категорія:Українські співачки]]
[[Категорія:Українські фольк співачки]]
[[Категорія:Члени Національної спілки краєзнавців України]]
[[Категорія:Лавреатки премії Жінка III тисячоліття]]
[[Категорія:Почесні громадяни Києва]]
[[Категорія:Учасниці Помаранчевої революції]]
[[Категорія:Учасниці Євромайдану]]
[[Категорія:Площа зірок (Київ)]]