Перегляд вихідного коду сторінки Самійло Кішка

{{Не плутати|Кішка Петро}}
{{Особа
|оригінал імені = 
|зображення = Samijlo Kishka.jpg
|розмір_зображення = 250px
|дата народження = 
|місце народження = 
|місце_народження = 
|дата_смерті = 1602
|місце_смерті = Фелін, тепер [[Вільянді]]
|дата смерті = 
|місце смерті = 
|поховання = 
|підданство = 
|національність = [[Русини|русин]]
|військове звання = Кошовий Отаман (старший Війська Запорозького)
|партія = 
|нагороди = 
|місце_проживання = Україна
|інші_імена = 
|підпис_зображення = 
|ім'я_при_народженні = 
|дата_народження = 1530
|причина_смерті = 
|відомий_(відома) = 
|рід_діяльності = 
|титул = [[Шляхта|шляхтич]]
|платня = 
|термін = 
|попередник = 
|наступник = 
|головував_(-ла) = 
|конфесія = 
|чоловік = 
|дружина = 
|діти = 
|рід = Кішки
|родичі = 
|зріст = 
|вага = 
|герб = Alex K Samiylo Kishka.svg
}}

'''Самі́йло Кі́шка''' (Кушка, Кошка) ([[1530]] (?)&nbsp;— [[1602]]<ref name="Г1">''Голобуцький П''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kishka_S Кішка Самійло]…&nbsp;— С. 341.</ref> ([[1620]]))&nbsp;— [[Шляхта|шляхтич]] [[Брацлав|брацлавський]] із роду Кошичів або Кошків. Козацький отаман, старший [[Військо Запорозьке|війська Запорозького]] (1574&nbsp;— 1575, 1599&nbsp;— 1602). Керував козацьким військом у [[Лівонська кампанія|Лівонській кампанії]], а також низкою морських походів: на [[Ґезлев]], [[Ізмаїл]], [[Очаків]], [[Білгород-Дністровський|Аккерман]].

== Біографія ==
Народився близько [[1530 в Україні|1530]] року у шляхетській сім'ї Кошків (Кошичів)<ref name="Г1"/> в [[Канів|Каневі]], здобув добру [[освіта|освіту]].

З [[1550]] року Кішка брав участь у походах [[Дмитро Вишневецький|Дмитра Вишневецького]]<ref name=Kaschenko>''Кащенко А.'' Оповідання про славне Військо Запорозьке низове</ref>, де набув великого бойового хисту, завзяття та великого авторитету серед козацтва. Тому не випадково, що після загибелі Вишневецького, його в [[1564]] році обирають гетьманом<ref name=Kaschenko />.

Ставши гетьманом, Кішка взявся продовжувати справу Вишневецького, у першу чергу відкрити запорожцям шлях до моря. Ударами з моря можна було успішно атакувати не тільки вороже узбережжя, а й потрапити до центру [[Османська імперія|Османської імперії]].

Уперше вийшов у [[Чорне море]] у [[1567]] році й упродовж двох років штурмував [[місто|міста]] [[Євпаторія|Козлов]], [[Ізмаїл]], [[Кілія|Кілю]], [[Білгород-Дністровський|Аккерман]] та [[Очаків]], нещадно громив османські галери в морі. У відповідь османський султан у 1568 році підтягує до Очакова регулярний [[флот]], погрожуючи королю Речі Посполитої великою [[війна|війною]], якщо той не приборкає «шалених» козаків та їхнього ватажка. Як наслідок, [[Сигізмунд II Август]] видав наказ, де вимагав, аби козаки «зійшли з Низу» (себто із Запоріжжя), оселилися біля прикордонних замків, записалися до реєстру на королівську службу і воювали лише там, де їм накажуть воєводи чи старости. За це уряд Речі Посполитої обіцяв запорожцям високу платню. Крім того, король Речі Посполитої призначив над козаками коронного гетьмана&nbsp;— шляхтича [[Ян Бадовський|Яна Бадовського]].

Частина козаків погодилася на пропозицію короля. Їх стали називати [[Реєстрове козацтво|реєстровими]].

У [[1573]] році в одному з морських походів ескадра [http://indragop.org.ua/getmany/samijlo_kishka.html Самійла Кішки] зазнала поразки від османського флоту, а сам гетьман потрапив до [[полон]]у і був прикутий [[ланцюг]]ом до [[весло|весла]] на [[галера|галері]], де перебував близько 25 років. У [[1599]] організував на османській [[галера|галері]] повстання українських невільників, які, перебивши команду, повернулися до [[Україна|України]]. Повстання невільників на чолі з Самійлом Кішкою оспіване в українській народній [[Дума|думі]] [[Самійло Кішка (дума)|«Самійло Кішка»]].

На подяку Св. Миколаю за порятунок з полону фондував будівництво у Києві храм на місці нинішньої [[Церква Миколи Доброго|церкви Миколи Доброго]] (від первісної церкви збереглася дзвіниця).

Будучи обраним гетьманом, домігся від короля Речі Посполитої [[Сигізмунд III Ваза|Сигізмунда III Вази]] скасування [[баніція|баніції]] (закону про визнання козаків поза законом), що привело до визнання козацтва як суспільного стану. В [[1600]] році очолював запорожців у спільному українсько-польському поході до [[Кримський півострів|Криму]].

У [[1601]]–[[1602]] роках Кішка на чолі 4-тисячного козацького загону брав участь у польсько-шведській війні у [[Лівонія|Лівонії]]. Похід став для козаків тяжким, вони збунтувалися, також погрожували С. Кішці побиттям камінням. А. Стороженко припускає, що так могло статися<ref name="Г1" />.

Про подальшу діяльність Кішки і обставини смерті достовірних даних немає. Деякі дослідники вважають, що Кішка загинув [[28 лютого]] [[1602]] року під час [[Лівонська кампанія|Лівонської війни]] у бою під Фелліном (тепер [[Вільянді]]) біля міста [[Полтсамаау]] у [[Лівонія|Лівонії]] і був перевезений та похований у [[Канів|Каневі]]. Новим гетьманом замість Самійла Кішки козаки обрали [[Гаврило Крутневич|Гаврила Крутневича]].

== Вшанування пам'яті ==
У [[Черкаси|Черкасах]] є вулиця Самійла Кішки.

У місті [[Запоріжжя]] також є вулиця Самійла Кішки.

25 серпня 2022 року у [[Київ|Києві]] вулицю Маршала Конєва перейменували на [[Вулиця Самійла Кішки (Київ)|вулицю Самійла Кішки]].<ref>{{Cite web|title=У Києві перейменували 95 вулиць, але серед них нема вулиці Романа Ратушного|url=https://hmarochos.kiev.ua/2022/08/26/u-kyyevi-perejmenuvaly-95-vulycz-ale-deputaty-tak-i-ne-vynesly-na-golosuvannya-vulyczyu-ratushnogo/|website=Хмарочос|date=2022-08-26|accessdate=2022-10-30|language=uk|first=Крутько|last=Дар'я}}</ref>

== Див. також ==
* [[Дума про Самійла Кішку]]
* [[Цецорська битва (1595)|Цецорська битва]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* ''Голобуцький П''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kishka_S Кішка Самійло] // {{ЕІУ|4|341}}

=== Література ===
* Енциклопедія Черкащина". Упорядник Віктор Жадько.&nbsp;— К., 2010.&nbsp;— С. 410—411.

== Посилання ==
*[http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part5.pdf Кішка Самійло] // {{УМЕ5|сторінки=648}}
* [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України]. За ред. І. Підкови та Р. Шуста.&nbsp;— К. : Генеза, 1993.
* ''Черкас Борис''. [http://tyzhden.ua/Publication/3669 Пригоди козаків у Прибалтиці ]// «Український тиждень».

{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:blue; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
|-
| width="25%" | Попередник<br/>[[Іван Свирговський]]
| width="10%" | [[Файл:Herb Viyska Zaporozkoho.svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Гетьман України]]'''<br/>[[1574]]-[[1575]]
| width="10%" | [[Файл:Herb Viyska Zaporozkoho.svg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br/>[[Богдан Ружинський]]
|}
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:blue; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
|-
| width="25%" | Попередник<br/>[[Семен Скалозуб]]
| width="10%" | [[Файл:Herb Viyska Zaporozkoho.svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Гетьман України]]'''<br/>[[1600]]-[[1602]]<br/>вдруге
| width="10%" | [[Файл:Herb Viyska Zaporozkoho.svg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br/>[[Гаврило Крутневич]]
|}

{{Ukr-bio-stub}}
{{hist-stub}}
{{DEFAULTSORT:Кішка Самійло}}
{{Гетьмани Війська Запорозького}}

[[Категорія:Старші Війська Запорозького]]
[[Категорія:Флотоводці Козацької України]]
[[Категорія:Загинули в бою]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]